CC BY
10
32. Levi Marpillat, N., Macquin-Mavier, I., Tropeano, A.-I., Bachoud-Levi, A.-C., Maison, P. (2013). Antihypertensive classes, cognitive decline and incidence of dementia. Journal of Hypertension, 31 (6), 1073-1082. doi: 10.1097/hjh.0b013e3283603f53
33. Cemushkina, E. G. (2012). Prognosticheskie kriterii progressirovanija kognitivnyh narushenij u bol'nyh discirkulja-tornoj jencefalopatiej. Moscow, 159.
34. Moroz, V. A. (2008). Discirkuljatornaja jencefalop-atija: sovremennye podhody k lecheniju i profilaktike. Provizor, 9, 20-23.
35. Ivanov, M. V., Sorokina, A. V. (2014). Vlijanie farma-koterapii antidepressantami na kognitivnye funkcii pri depres-sivnyh rasstrojstvah: vozmozhnosti primenenija fluvoksamina. Obozrenie psihiatrii i medicinskoj psihologii im. V. M. Behtere-va, 3, 122-127.
36. Vasserman, L. I., Anan'eva, N. I., Vasserman, E. L. et. al (2013). Nejrokognitivnyj deficit i depressivnye rasstro-jstva: strukturno-funkcional'nyj podhod v sravnitel'nyh mno-gomernyh issledovanijah. Obozrenie psihiatrii i medicinskoj psihologii, 4, 58-67.
Дата надходження рукопису 17.02.2016
Дзюба Олександр Миколайович, доктор медичних наук, професор, ДУ «Украшський iHCTHTyT стратепч-них дослщжень MiHicTepcTBa охорони здоров'я Украши», пров. Волго-Донський, 3, м. Кив, Украша, 02099 E-mail: dziubaan@ukr.net
Толмачов Олексш Анатолiйович, лiкaр-психiaтр, Клiнiчний госпiтaль Державно! прикордонно! служби Украши м. Одеси, вул. Черняховського, 6, м. Одеса, Украша, 65009 E-mail: tolmacheval76@mail.ru
УДК 616.33 - 053.2 - 002 - 085 : 579.835.12 DOI: 10.15587/2313-8416.2016.64430
ДИНАМ1КА МОРФОЛОГ1ЧНОГО СТАНУ СЛИЗОВО1 ОБОЛОНКИ ШЛУНКА В РАННЬОМУ ПОСТЕРАДИКАЦ1ЙНОМУ ПЕР1ОД1 У Д1ТЕЙ
© О. Л. Личковська, О. З. Гнатейко, Н. Р. Кеч, I. Ю. Кулачковська, В. Д. Семен, Л. Я. Чекан
Досл1джувався вплив пробютика, що м1стить Lactobacillus reuteri DSM17938, на слизову оболонку шлунка дтей з деструктивними формами патологИ гастродуоденально'г' зони тсля ерадикац1йно1 терапИ. Доведено здаттсть лактобактерш зменшувати запальт змти слизовог оболонки, як утримуються i тсля устшног елiмiнацii Helicobacter pylori. Обтрунтовано доцiльнiсть використання препаратiв, що мттять Lactobacillus reuteri в лжуванш дiтей в ранньому постерадикацшному перiодi
Ключовi слова: дти, гастродуоденальна зона, ерадикацшна тератя, Helicobacter pylori, Lactobacillus reuteri
Helicobacter pylori (Нр) in 60-80 % of cases is the cause of forming the gastric ulcer and in у 90-95 % - the duodenum ulcer, there was also proved its connection with appearance of adenocarcinomas and gastric lymph. But elimination of Нр does not lead to the stopping of inflammatory response of mucosa. The search for the ways of control of the mucosa inflammatory response along with eradication of Нр-infection is a topical problem of children gastroenterology.
Aim of research was the study of influence of probiotic that contains Lactobacillus reuteri DSM 17938 on inflammatory changes of gastric mucosa in children with destructive forms of gastroduodenal zone pathology after successful eradication therapy.
Materials and methods. There were examined 98 children 8-13 years old with destructive forms of gastroduodenal pathology. The verification of diagnosis and treatment was carried out according to the actual Ukrainian MHP protocols of giving help to the children with gastroduodenal pathology. Diagnostics of Нр was carried out using histological method and detection of Нр antigen in excrements. At morphological study of mucosa bioptats there were assessed the degree of intensity of the chronic inflammatory process, its activity, presence and intensity of mucosa atrophy and metaplasia. The main group (MG) included 53 children who received the eradication therapy from the very beginning and during the month after its end received preparations that contain Lactobacillus reuteri; the control group (CG) included 45 children who received an analogous treatment but probiotics were prescribed if necessary and only at the time of taking antibiotics.
Results. The results of morphological studies in children from the MG demonstrated the considerably less intense inflammatory changes of mucosa than in children from the CG. Especially the degree of inflammatory process severity and activity were statistically reliably lower in MG comparing with CG. The part of patients with the symptoms of mucosa atrophy decreased more essentially in MG but the difference was not reliable.
Conclusions. After elimination of Hp in children the inflammatory changes of gastric mucosa that can be the cause of the further mucosa lesion remain stable. Prescription of probiotics that include Lactobacillus reuteri DSM 17938 resulted in decrease of inflammatory changes and it can be considered as the variant of effective and safe therapy of children in post-eradication period
Keywords: children, gastroduodenal zone, eradication therapy, Helicobacter pylori, Lactobacillus reuteri
1. Вступ
Хрошчт захворювання гастродуоденально! зони (ГДЗ) вщносять до так званих "хвороб цившза-ци", яш протягом останнього стотття зайняли веду-4i мюця як у загальнш CTpyKTypi захворюваносп, так i серед причин швалвдносп та смертность Зв'язок Helicobacter pylori (Hp) з хротчною патолопею ГДЗ, у тому чи^ онколопчною, став основою для широкого впровадження антигелшобактерно! терапп. Проте вона не завжди мае очшуваний yспiх, спричи-нюе токсичний стрес оргашзму, руйнуе нормальний бюценоз. Перспективним напрямком сучасних до-слщжень е вивчення шляхiв контролю Др-шфекцй, запобiгання виникнення виражено! запально! реакцп, зокрема за допомогою застосування пробютишв. Актуальним сьогоднi е вивчення здатносп окремих штамiв лактобактерiй видiляти бактерюцини, якi мо-жуть пригнiчyвати рют i активнiсть Нр i зменшувати його адгезiю до епiтелiоцитiв шлунка, знижувати таким чином можливiсть пошкодження слизово! оболонки.
2. Обгрунтування дослiдження
Helicobacter pylori (Hp) - мжрооргашзм, розпо-всюджений у всiх регiонах земно! кyлi та практично серед уах ссавцiв. Людину цей мiкроорганiзм су-проводжуе щонайменше 11-60 тисяч рошв [1]. Твер-дження грунтуеться на тому, що серед iндiанцiв Америки переважае Нр з азшським генотипом, цей самий штам виявлено i серед африканцiв, тобто розповсю-дження Нр вiдбyвалося тодi, коли юнувало сухопут-не з'еднання мiж континентами [2]. Отже, цiлком iмовiрним е те, що Нр - «звичний» для нашо! iмyнно!, ендокринно! систем мiкроорганiзм, який тривало перебував у стан рiвноваги з макрооргашзмом лю-дини. Порушення тако! рiвноваги за останне столг1-тя викликало «ешдемш» хронiчних захворювань ГДЗ i могло бути спричинене цiлим рядом факто-рiв, зокрема - розповсюдженням шшдливих звичок (тютюнокyрiння, зловживання алкоголем), змшою харчування (використання у сшьському господар-ствi гербiцидiв, пестицидiв, мшеральних добрив, присyтнiсть яких у змшеному чи незмiненомy вигля-дi можлива в продуктах харчування, застосування консерванлв, синтетичних додатшв, генетично мо-дифжованих органiзмiв), широким впровадженням iмyнiзацi!, частим i не завжди обгрунтованим засто-суванням антибiотикiв, iнших медикаментiв.
Проявом порушення у системi «мiкроорганiзм -макрооргашзм» е патогенна дiя Нр, яка безсумшвно присутня на сучасному еташ. Гелiкобактернy шфек-цiю ввдносять до так званих "повшьних" шфекцш, при яких можлива тривала персистенщя мжроор-
гашзму без клжчних npoHBiB шфекцп. Здатнiсть Нр до персистенцп визначаеться його властивiстю викликати в господаря одночасно i запальну, i iMy-носупресивну реакцп. Грунтуючись на цьому, можна припустити, що на nepe6ir шфекцп, вираженiсть запально! ввдповвд на iнвазiю Нр та, ввдповщно, формування захворювання, мають вплив фактори макроорганiзмy [3]. Зокрема, доведено роль полiмор-фiзмy генiв про- та протизапальних цитошшв (IL-1, IL-10, TNF-a) [4], HLA-антигенiв I та II клаав [5, 6].
З клшчно! точки зору Нр е значимим патогеном, оскшьки у 60-80 % випадшв Нр е причиною формування виразки шлунка та у 90-95 % - виразки дванадцятипало! кишки (ДПК). Крiм цього, Нр ви-знано канцерогеном з доведеним зв'язком з виник-ненням аденокарцином та лiмфом шлунка [7].
Безумовно, наведет данi стали шдставою до широкого впровадження антигелiкобактерно! терапи в клжчну практику. Однак шсля перших багато-обiцяючих результапв почали з'являтися пyблiкацi!, якi ставили шд сyмнiв можливiсть повного оду-жання пацiентiв пiсля yспiшно! ерадикацп. Доведено, що усунення Нр не приводить до припинення запально! вiдповiдi слизово! оболонки (СО). Саме хротчне запалення, а не шфекщя, вiдповiдальне за формування хрошчного гастриту, атрофi! слизово! та виникнення асоцшованих захворювань - кар-циноми та МАLT-лiмфоми шлунка [7]. При цьому доведено, що виршальне значення для формування атрофiчного гастриту та мал^шзацп мае вiк пащен-та - чим ранiше починаеться захворювання, чим довше утримуеться запалення СО, тим вищий ризик розвитку онколопчних захворювань. Тому пошук шляхiв контролю запально! ввдповвд СО поряд з ера-дикацiею йр-шфекцп е актуальною проблемою ди-тячо! гастроентерологi!. Перспективним напрямком пошуку в цьому планi е застосування пробютишв.
Протягом останнiх роыв з'явилися пyблiкацi! дослiдникiв, якi вивчають роль пробiотикiв в лжуван-ш йр-шфекци i якi вважають цю проблему актуальною [8]. Не завжди дослщження е результативними, так, зокрема, Mustafa Akcam et al., 2015, [9] вщзна-чають, що комбшащя пробiотичних штамiв L. Ca-sei 2401, L. acidophilus 2027, i B. lactis 2211 не впли-вають на рiвень ерадикацп H. pylori, не зменшують побiчнi ефекти стандартно! потрiйно! терапi!. Авто-ри наголошують на необхiдностi проведення нового великого рандомiзованого дослiдження, щоб чiтко розyмiти клiнiчнy ефективнiсть комбшацп пробю-тикiв зi стандартною потршною терапiею. Питання «чи е iншi пробiотичнi штами, якi позитивно впли-вають на ефект терапп?» також мае бути вивчено в подальших рандомiзованих дослiдженнях. Проте в
лiтерaтyрi немае на сьогоднi даних про результати вивчення впливу пробютиыв саме на запальш змiни слизово! шлунка при деструктивних формах патологи ГДЗ у дггей, тому слад вважати цей напрямок дослщжень перспективним.
3. Мета дослвдження
Вивчення впливу пробютика, що мiстить Lactobacillus reuteri DSM 17938, на запальш змши СО у дггей з деструктивними формами патологи ГДЗ шсля усшшно! ерадикацшно! терапи.
4. Матерiали i методи дослiдження
Нами обстежено 102 дитини вшом 8-13 роыв (середнiй вiк 11,2±1,5 рокiв) з деструктивними формами патологи ГДЗ (виразкова хвороба, ерозивний гастрит, дуодени), спричинено! Нр. Вс дiти знаходи-лися на стaцiонaрномy лiкyвaннi у вщдщенш старшого дитинства КЗ ЛОР Львiвськa обласна дитяча клшчна лiкaрня „ОХМАТДИТ". Обстеження, вери-фшащю дiaгнозy, лiкyвaння проводили згiдно з дш-чими протоколами (Унiфiковaнi ктшчш протоколи медично! допомоги дiтям з захворюваннями орга-нiв травлення, наказ Мшютерства охорони здоров'я Укра!ни ввд 29.01.2013 р. № 59) надання медично! допомоги дгтям з гастроентеролопчною пaтологiею МОЗ Укра!ни.
Усiм дiтям проводили ендоскошю з бiопсiею СО в астральному вщдш та тiлi шлунка. Бюптати СО фiксyвaли в 10 % нейтральному формалж, заливали в парафш. Зрiзи товщиною 5 мкм фарбували гематоксилш-еозином. При морфологiчномy досль дженнi бiоптaтiв СО оцiнювaли стушнь вирaженостi хронiчного запального процесу, його актившсть, на-явнiсть та виражешсть aтрофi! та метaплaзi! слизово!.
Дiaгностикy Нр проводили гiстологiчним методом та за визначенням антигену Нр в кaлi (CITO TEST, 1спашя, дистрибютор в Укра!ш компaнiя Фар-маско). Результати обстеження за обома методами сшвпали в yсiх пaцiентiв. Видшяли три стyпенi вaжкостi зaсiвy СО: легкий - до 20 мшробних тш в полi зору, середнш - вiд 20 до 50 мiкрооргaнiзмiв, важкий - понад 50 у полi зору. Для ерадикацшно! терaпi! (ЕТ) застосовували препарати першо! лiнi!. Контроль yспiшностi ерaдикaцi!, заживлення вираз-ки та морфологiчного стану СО проводили через 1 мюяць шсля завершення ЕТ. З 102 обстежених дггей у 4 пашенлв (3,9 %) ЕТ препаратами першо! лши не була yспiшною. Дггей, у яких не вдалося досягнути ерaдикaцi!, з дослiдження виключали.
Таким чином, до груп спостереження увшшли 98 дней. Серед них було 52 хлопчики (53,1 %) та 46 да-чаток (46,9 %). Методом випадок - контроль пашенлв роздшено на 2 групи: до основно! групи (ОГ) увшшли 53 дитини, яш отримували ввд початку ЕТ та протягом мюяця шсля !! завершення препарати, що мютять Lactobacillus reuteri; група контролю (ГК) включала 45 дiтей, яш отримували aнaлогiчнy ЕТ, однак пробютики за потреби та лише на час прийому антибютишв.
Для статистично! обробки результатiв вико-ристовували оцшку розбiжностей мiж частотами появи ознаки, статистичну вiрогiднiсть розбiжнос-тей обчислювали за t-критерieм Стьюдента. Обробку статистичних даних проводили з використанням програм Statistica 6.0.
5. Результати дослвдження
При госпiталiзацi! в усiх обстежених дггей спостерiгали больовий та диспепсичний синдроми, у бшьшосл - прояви астени, дисфункцi! вегетативно! нервово! системи (табл. 1). При дослвдженш бюпталв з першо! ендоскопi! (при поступленш) виявлено, що ступiнь засiву Нр слизово! шлунка був слабкий або помiрний у бшьшосл дiтей. Важкий стушнь шфшь-трацi! СО виявлено в 1 дитини з ОГ та 1 з ГК. Щодо ступеня важкосл хрошчного запалення, у бшьшосл дiтей виявлено помiрний стушнь його вираженосл. У кожно! 5-6 дитини спостертали запальний процес сильного ступеня. Актившсть запального процесу переважно була середньою або слабкою. У 8 дггей виявлено ознаки атрофи СО, у 3 пашенлв - слабко виражену метаплазш.
Таблиця 1
Клшчш синдроми та морфологiчнi змши слизово! оболонки шлунка у дггей з патолопею гастродуоденально! зони
^^^^^ Групи Ознаки ^— Основна група (и=53) Група порiвняння (и=45)
Клiнiчнi ознаки
Больовий синдром 51 (96,2±2,6 %) 41 (91,1±4,2 %)
Диспептичний синдром 43 (81,1±5,4 %) 42 (93,3±3,7 %)
Астенчний синдром 39 (73,6±7,6 %) 31 (68,9±6,9 %)
Дисфункцiя ВНС 44 (83,0±7,2 %) 35 (77,8±6,2 %)
Морфологiчнi ознаки
Заав СО шлунка Нр: -слабкий - помiрний - сильний 21 (39,6±5,2 %) 31 (58,5±6,8 %) 1 (1,9±1,9 %) 19 (42,2±7,4 %) 25 (55,6±7,4 %) 1 (2,2±2,2 %)
Хронiчне запалення: - слабке - середнього ступеня - сильного ступеня 9 (17,0±5,2 %) 34 (64,2±6,6 %) 10 (18,9±5,4 %) 8 (17,8±5,7 %) 29 (64,4±7,1 %) 8 (17,8±5,7 %)
Актившсть запального процесу: - вщсутня - слабка/середня - висока 3 (5,7±3,2 %) 36 (67,9±6,9 %) 14 (26,4±6,1 %) 3 (6,7±3,7 %) 31 (68,9±6,9 %) 11 (24,4±6,4 %)
Атрофш (слабка) 5 (9,4±4,0 %) 3 (6,7±3,7 %)
Кишкова метaплaзiя (слабка) 2 (3,8±2,6 %) 1 (2,2±2,2 %)
Як видно з табл. 1, групи nopiBHHHHH не ввд-рiзнялися мiж собою за жодною з перелiчених ознак (р>0,05), що пiдтверджуe можливiсть порiвняння груп спостереження.
Антигелшобактерна терапiя включала коло-!дний субцитрат вюмуту + амоксициллiн або кла-ритромiцин + Н2-блокатор або шпбгтор протонно!
помпи протягом 7 дшв. Серед небажаних ефеклв переважали проноси, яы клiнiчно за критерiями дiагностики ввдповвдали iдiопатичнiй антибютико-а-соцiйованiй дГаре! (табл. 2). У дггей ОГ достовiрно рiдше спостерiгали диспепсичнi розлади шсля вщ-мiни антибiотикiв, що можна пов'язати з пролонго-ваним прийомом пробютика. Рiдше спостерiгали у цих пащентлв посилення шлунково! диспепсп, однак рiзниця була статистично недостовiрною.
Таблиця 2
Небажаш ефекти, пов'язанi з ерадикацшною терапieю у дiтей
Кштчт ознаки
Синдром кишково1 диспепсп:
- пронос тд час антибютикотерапи
- пронос шсля вiдмiни антибiотикiв
- метеоризм
- болi по ходу товсто! кишки
- слиз у випорожненнях Посилення ознак шлунково! диспепсй
Ознаки загально! штоксикаци
Основна група (n=53)
9 (17,0±5,2 %)
1 (1,9±1,9 %) 8 (15,1±3,9 %) 4 (7,5±3,6 %) 3 (5,7±3,2 %)
2 (3,7±2,6 %)
4 (7,5±3,6 %)
Група контролю (n=45)
7 (15,6±5,4 %)
6 (13,3±5,1 %)* 5 (11,1±4,7 %) 4 (8,9±4,2 %)
3 (6,7±3,7 %)
4 (8,9±4,2 %)
5 (11,1±4,7 %)
Примтка: * -рiзниця достовiрна у nорiвняннi мiж групами (р<0,05)
Ендоскошчний контроль з бюпаею СО та дiагностикою Нр-Гнфекцп проводили на 25-30 день шсля завершення ЕТ. За результатами морфоло-пчного дослвдження, у дiтей з ОГ запальш змiни були статистично достовiрно менше вираженi, нiж у дггей з ГК (табл. 3). Зокрема, стушнь важкостi запального процесу та його актившсть були статистично достовГрно нижчими в ОГ порГвняно з ГК. Зменшилася частка пашенлв з ознаками атро-фп СО, бшьш Гстотно в ОГ, однак рГзниця не була достовГрною.
Таблиця 3
Морфолопчш змiни слизово! оболонки шлунка у дiтей залежно ввд Нр-статусу
6. Обговорення результат дослвдження
На сьогодшшнш день вшомо, що неспецифГч-не хронiчне запалення слизово! оболонки шлунка не зникае разом з елiмiнацieю Нр. Лише у 13-15 % пашенпв повшстю ввдновлюеться СО шлунка шс-ля ЕТ, у решти роками спостерпаються запальш змши, з них приблизно у чверп - вираженi [10]. Перебп постерадикацiйного запалення визначаеться особливостями мГжклгтинних взаемодiй запального iнфiльтрату г ештелш СО шлунка [11]. Основним фактором, що визначае одужання, тобто вшновлення здатностГ слизово! до клиинного оновлення, е лшвь дашя мононуклеарного запального шфшьтрату, який здшснюе реалГзацш програми апоптозу через систему FasL-FasR межептелГальних CD8-лiмфоцитiв Г мукоцилв. При цьому запальна шфшьтрашя не може розглядатися як залишковГ явища шсля перенесено! Нр-Гнфекцп, оскшьки можливГсть пошкодження кль тин СО зберпаеться, в тому числГ через шдвищену актившсть ферменлв перекисного окислення лшвдв (СОХ-2, INOS), що беруть участь в канцерогенезГ [12].
Позитивна дГя лактобактерш щодо модулю-вання запально! реакцп е рГзноспрямованою. Ввдома здатшсть окремих штамГв лактобактерш видшяти бактерюцини, яю можуть пригшчувати рют Г актившсть Нр Г зменшувати його адгезш до епггелюципв шлунка, зменшувати розвиток альтерацп СО [8, 13]. Встановлено ефект L. casei та шших лактобактерш у попередженш цитокш-шдукованого апоптозу, доведено !х здатшсть знижувати рГвень CD4+- та CD3+ та змшювати продукцш ряду прозапальних цитоышв [14]. Ввдновленню протекторних властивостей СО сприяе !х здатшсть шдвищувати експресш ГРНК-ге-шв муцину, стабшзувати цитоскелет та продукцш бшшв щшьних з'еднань [15]. КрГм цього, встановлено онкопротекторну дгю лактобактерш - продукти метаболГзму молочнокислих бактерш мають анти-мутагенну дш, запобпають пошкодженню ДНК [16].
Отримаш нами результати шдтверджують здатшсть лактобактерш зменшувати запальш змши СО шлунка в ранньому постерадикацшному перюдГ у дь тей. Напрямком подальших дослГджень буде вивчення
вираженостГ та активнос-
Морфолопчш змши Основна група (n=53) Група контролю (n=45)
При поступл. Через 1 мiс. При поступл. Через 1 мiс.
Хрон. запалення: - слабке - середн. ступеня - сильне 9 (17,0±5,2 %) 34(64,2±6,6 %) 10(18,9±5,4 %) 29(54,7±6,8 %) 21(39,6±6,6 %) 3 (5,7±3,2 %) 8 (17,8±5,7 %) 29(64,4±7,1 %) 8 (17,8±5,7 %) 15(33,5±7,0 %)* 27(60,0±7,3 %)* 3 (6,7±3,7 %)
Активнiсть запальн. процесу: - ввдсутня - слабка / середня - висока 3 (5,7±3,2 %) 36(67,9±6,9 %) 14(26,4±6,1 %) 11(20,8±5,6 %) 42(79,2±5,1 %) 1 (1,9±1,9 %) 3 (6,7±3,7 %) 31(68,9±6,9 %) 11(24,4±6,4 %) 3 (6,7±3,7 %)* 36(80,0±6,0) 6 (13,3±5,1 %)*
Атроф1я (слабка) 5 (9,4±4,0 %) 2 (3,8±2,6 %) 3 (6,7±3,7 %) 3 (6,7±3,7 %)
Кишкова металл. (слабка) 2 (3,8±2,6 %) 2 (3,8±2,6 %) 1 (2,2±2,2 %) 1 (2,2±2,2 %)
Примтка: * - рiзниця docmoeipHa (р<0,05) у nopiemHHi мiж групами
п запалення у бшьш вш-далеш термши шсля ЕТ, можливосл застосування пробютишв для запобпан-ня решфекцп.
7. Висновки
1. Усшшна ерадика-цшна терашя не приводить до припинення за-пально! вшповда СО - у ранньому постерадикацшному перюдГ (через 1 мь сяць шсля завершення те-рапп) у дГтей з деструк-тивними формами пато-
логп ГДЗ утримуються запальнi змши СО шлунка, яш е причиною подальшого ушкодження слизово!'.
2. Призначення пробютишв, що мiстять Lactobacillus reuteri DSM 17938, протягом 1 мюяця шсля ЕТ приводить до зменшення вираженосп та активной запальних змiн СО, що слад розглядати як варiант ефективно!' i безпечно! терапи дiтей в посте-радикацiйному перiодi.
Лiтература
1. Ливзан, М. А. Течение хронического гастрита, ассоциированного с Helicobacter pylori в постэрадикационном периоде [Текст] / М. А. Ливзан, А. В. Кононов, С. И. Мозговой // Экспериментальная и клиническая фармакология. -2007. - № 5. - С. 116-123.
2. Гнатейко, О. З. Роль генетичних факторш у роз-витку схильност до гастродуоденально! патологи у дггей [Текст] / О. З. Гнатейко, О. Л. Личковська, I. Ю. Кулачков-ська, О. I. Терпиляк // Педiатрiя, акушерство та гшеколо-пя. - 2011. - № 6. - С. 10-15.
3. Amieva, M. R. Host-bacterial interactions in Helicobacter pylori infection [Text] / M. R. Amieva, E. M. El-Omar // Gastroenterology. - 2008. - Vol. 134, Issue 1. - P. 306-323. doi: 10.1053/j.gastro.2007.11.009
4. Blaser, M. J. Helicobacters are indigenous to the human stomach: duodenal ulceration is due to changes in gastric microecology in the modern era [Text] / M. J. Blaser // Gut. -1998. - Vol. 43, Issue 5. - P. 721-727. doi: 10.1136/gut.43.5.721
5. Blaser, M. J. Helicobacter pylori persistence: biology and diseas [Text] / M. J. Blaser, J. C. Atherton // Journal of Clinical Investigation. - 2004. - Vol. 113, Issue 3. - P. 321-333. doi: 10.1172/jci20925
6. IARC monographs on the evaluation of carcinogenic risks to humans. Schistosomes, liver flukes and Helicobacter pylori [Text]. - Lyon: IARC, 1994. - Vol. 61. - P. 177-240.
7. Naito, S. Prevention of recurrence with epirubicin and lactobacillus casei after transurethral resection of bladder cancer [Text] / S. Naito, H. Koga, A. Yamaguchi, N. Fujimoto, Y. Hasui, H. Kuramoto et. al // The journal of urology. - 2008. - Vol. 179, Issue 2. - P. 485-490. doi: 10.1016/j.juro.2007.09.031
8. Sabbi, T. Short review about Helicobacter pylori infection in pediatric age: epidemiological and clinical findings, diagnosis, therapy and role of probiotics [Text] / Т. Sabbi // Pediatr. Med. Chir. - 2011. - Vol. 33, Issue 5-6. - P. 221-226.
9. Akcam, M. The effects of probiotics on treatment of Helicobacter pylori eradication in children [Text] / M. Akcam, T. Ko-ca, H. Salman, N. Karahan // Saudi Medical Journal. - 2015. -Vol. 36, Issue 4. - P. 286-290. doi: 10.15537/smj.2015.3.10124
10. Qadri, Q. Studу оf XLR4 аМ IL-8 gеnе роlymor-phisms in Н.руlori-induсеd inflаmmаtiоn in gаstriс саanсеr in аn еЙ1шс Каshmiri рорuаtiоn [Text] / Q. Qadri, R. Rasool, D. Afroze, S. Naqash, G. M. Gulzar, A. Yousuf et. al // Immunological Investigations. - 2013. - Vol. 43, Issue 4. - Р. 324-336. doi: 10.3109/08820139.2013.854378
11. Kim, S. S. The Change of Cyclooxygenase-2 and Inducible Nitric Oxide Synthase in the Gastric Mucosa One Year after Eradication of Helicobacter pylori [Text] / S. S. Kim, Y. J. Sung, M. K. Park, C. H. Lim, H. J. Yang, T. H. Kim // J. Gastroenterol. - 2008. - Vol. 52, Issue 5. - P. 286-292.
12. Moayyedi, P. The efficacy of probiotics in the treatment of irritable bowel syndrome: a systematic review [Text] / P. Moayyedi, A. C. Ford, N. J. Talley, F. Cremonini, A. E. Foxx-Orenstein, L. J. Brandt, E. M. M. Quigley // Gut. - 2008. - Vol. 59, Issue 3. - P. 325-332. doi: 10.1136/gut.2008.167270
13. Azuma, T. The role of the HLA-DQA1 gene in resistance to atrophic gastritis and gastric adenocarcinoma induced by Helicobacter pylori infection [Text] / T. Azuma, S. Ito, F. Sato, Y. Yamazaki, H. Miyaji, Y. Ito et. al // Cancer. -1998. - Vol. 82, Issue 6. - P. 1013-1018. doi: 10.1002/(sici)1097-0142(19980315)82:6<1013::aid-cncr2>3.0.co;2-f
14. Falush, D. Traces of human migration in Helicobacter pylori populations [Text] / D. Falush // Science. - 2003. - Vol. 299, Issue 5612. - P. 1582-1585. doi: 10.1126/science.1080857
15. Yan, F. Probiotic bacterium prevents cytokine-in-duced apoptosis in intestinal epithelial cells [Text] / F. Yan // Journal of Biological Chemistry. - 2002. - Vol. 277, Issue 52. -P. 50957-50965. doi: 10.1074/jbc.m207050200
16. Zhou, C. Lactobacilli inhibit interleukin-8 production induced by Helicobacter pylori lipopolysaccharide-activated Toll-like receptor 4 [Text] / C. Zhou // World Journal of Gastroenterology. - 2008. - Vol. 14, Issue 32. - P. 5090. doi: 10.3748/ wjg.14.5090
References
1. Lyvzan, M. A., Kononov, A. V., Mozgovoj, S. Y. (2007). Techeniye khronicheskogo gastrita, assotsiirovannogo s Heli-cobacter pylori v posteradikatsionnom periode [The course of chronic gastritis associated with Helicobacter pylori in pos-teradication period]. Experimental and Clinical Pharmacology, 5, 116-123.
2. Hnateyko, O. Z., Lychkovska, O. L., Kulachkovska, I. Yu., Terpylyak, O. I. (2011). Rol' genetychnykh faktoriv u rozvytku skhylnosti do gastroduodenalnoyi patologiyi u ditej [The role of genetic factors in the development of predisposition to gas-troduodenal pathology in children]. Pediatrics, Obstetrics and Ginecology, 6, 10-15.
3. Amieva, M. R., El-Omar, E. M. (2008). Host-Bacterial Interactions in Helicobacter pylori Infection. Gastroenterolo-gy, 134 (1), 306-323. doi: 10.1053/j.gastro.2007.11.009
4. Blaser, M. J. (1998). Helicobacters are indigenous to the human stomach: duodenal ulceration is due to changes in gastric microecology in the modern era. Gut, 43 (5), 721-727. doi: 10.1136/gut.43.5.721
5. Blaser, M. J., Atherton, J. C. (2004). Helicobacter pylori persistence: biology and disease. Journal of Clinical Investigation, 113 (3), 321-333. doi: 10.1172/jci20925
6. IARC monographs on the evaluation of carcinogenic risks to humans. Schistosomes, liver flukes and Helicobacter pylori (1994). Lyon: IARC, 61, 177-240.
7. Naito, S., Koga, H., Yamaguchi, A., Fujimoto, N., Hasui, Y., Kuramoto, H. et. al (2008). Prevention of Recurrence With Epirubicin and Lactobacillus Casei After Transurethral Resection of Bladder Cancer. The Journal of Urology, 179 (2), 485-490. doi: 10.1016/j.juro.2007.09.031
8. Sabbi, T. (2011). Short review about Helicobacter pylori infection in pediatric age: epidemiological and clinical findings, diagnosis, therapy and role of probiotics. Pediatr. Med. Chir., 33 (5-6), 221-226.
9. Akcam, M., Koca, T., Salman, H., Karahan, N. (2015). The effects of probiotics on treatment of Helicobacter pylori eradication in children. Saudi Medical Journal, 36 (4), 286-290. doi: 10.15537/smj.2015.3.10124
10. Qadri, Q., Rasool, R., Afroze, D., Naqash, S., Gul-zar, G. M., Yousuf, A. et. al (2013). Study of TLR4 and IL-8 Gene Polymorphisms in H.pylori -Induced Inflammation in Gastric Cancer in an Ethnic Kashmiri Population. Immunological Investigations, 43 (4), 324-336. doi: 10.3109/08820139. 2013.854378
11. Kim, S. S., Sung, Y. J., Park, M. K., Lim, C. H., Yang, H. J., Kim, T. H. (2008). The Change of Cyclooxygenase-2 and Inducible Nitric Oxide Synthase in the Gastric Mucosa One Year after Eradication of Helicobacter pylori. J. Gastroenterol., 52 (5), 286-292.
12. Moayyedi, P., Ford, A. C., Talley, N. J., Cremonini, F., Foxx-Orenstein, A. E., Brandt, L. J., Quigley, E. M. M. (2008). The efficacy of probiotics in the treatment of irritable bowel syn-
drome: a systematic review. Gut, 59 (3), 325-332. doi: 10.1136/ gut.2008.167270
13. Azuma, T., Ito, S., Sato, F., Yamazaki, Y., Miyaji, H., Ito, Y. et. al (1998). The role of the HLA-DQA1 gene in resistance to atrophic gastritis and gastric adenocarcinoma induced by Helicobacter pylori infection. Cancer, 82 (6), 1013-1018. doi: 10.1002/ (sici)1097-0142(19980315)82:6<1013::aid-cncr2>3.0.co;2-f
14. Falush, D. (2003). Traces of Human Migrations in Helicobacter pylori Populations. Science, 299 (5612), 15821585. doi: 10.1126/science.1080857
15. Yan, F. (2002). Probiotic Bacterium Prevents Cyto-kine-induced Apoptosis in Intestinal Epithelial Cells. Journal of Biological Chemistry, 277 (52), 50959-50965. doi: 10.1074/jbc. m207050200
16. Zhou, C. (2008). Lactobacilli inhibit interleukin-8 production induced by Helicobacter pylori lipopolysaccha-ride-activated Toll-like receptor 4. World Journal of Gastroenterology, 14 (32), 5090. doi: 10.3748/wjg.14.5090
Дата надходження рукопису 24.02.2016
Личковська Олена Львiвна, доктор медичних наук, професор, кафедра пропедевтики педiатрi! та медич-но! генетики, Львiвський нацюнальний медичний ушверситету iменi Данила Галицького, вул. Пекарська, 69, м. Львiв, Укра!на, 79010 E-mail: olychkovska@gmail.com
Гнатейко Олег-Роман Зиновшович, директор, 1нститут спадково! патологи НАМН Укра!ни; доктор медичних наук, професор, кафедра пропедевтики педiатрi! та медично! генетики, Львiвський нацюнальний медичний ушверситету iменi Данила Галицького, вул. Пекарська, 69, м. Львiв, Укра!на, 79010 E-mail: ozg@ihp.lviv.ua
Кеч Наталiя Ромашвна, доктор медичних наук, професор, кафедра пропедевтики педiатрi! та медично! генетики, Львiвський нацюнальний медичний ушверситету iменi Данила Галицького, вул. Пекарська, 69, м. Львiв, Укра!на, 79010 E-mail: nataliakech@ukr.net
Кулачковська 1рина Юрпвна, кандидат медичних наук, доцент, кафедра пропедевтики педiатрi! та медично! генетики, Львiвський нацюнальний медичний ушверситету iменi Данила Галицького, вул. Пекарська, 69, м. Львiв, Укра!на, 79010 E-mail: kulachkovska.ir@gmail.com
Семен Вiкторiя Дмитрiвна, завiдyвач вiддiлом старшого дитинства, КЗ ЛОР Львiвська обласна дитяча клшчна лiкарня „Охматдит", вул. Лисенка, 31, м. Львiв, Укра!на, 79008 E-mail: khrystyna_semen@yahoo.com
Чекан Людмила Ярославiвна, лтар-гастроентеролог, КЗ ЛОР Львiвська обласна дитяча клшчна лiкарня „Охматдит", вул. Лисенка, 31, м. Львiв, Укра!на, 79008 E-mail: L.Chekan@ukr.net
