CC BY
41
QPtsteL*Ф ifegH^I
КлУчна гастроентеролопя / Clinical Gastroenterology
УДК 616.329+616.33+616.342]-022.7-053.2:615.324:579.8-026.81 DOI: 10.22141/2224-0551.12.2.1.2017.100987
Белоусова О.Ю., Павленко Н.В., Волошин К.В., Савицька К.В., Ганзiй О.Б., Слободянюк О.Л.
Харювська медична академя пслядипломно/ освти, м. Харюв, Укра/на
Сучасн проблеми лкування хелкобактер-асоцмованих захворювань у дггей: можливост ад'ювантноТ терапiT
For cite: Zdorov'ye Rebenka. 2017;12:239-48. DOI: 10.22141/2224-0551.12.2.1.2017.100987
Резюме. Актуальтсть пов'язана 1з значним поширенням патологи верхтх eiddinie травного каналу в dimeü, що в бiльшостi випадшв обумовлена патогенним впливом Helicobacter pylori (Hp). Сучасн стратеги ерадикацП передбачають проведения ад'ювантно'1 терапИ Мета до^дження: оцшити клжчну ефективтсть застосування симботика Лактiалe як ад'ювантно'1 терапП в рамках ерадикацшних схем у дтей рiзного вку з патологieю верхтх вiддiлiв травного каналу. Матерiали й методи. nid спостере-женням перебували 70 дтей Ь Hp-асоцШованою патологieю верхтх вiддiлiв травного каналу вжом вгд 5 до 18 ротв. nацieнтiврозподлено на 2групи залежно вгд використання симботика. Дiагноз верифкува-ли з використанням фiброгастроскопii, ендоскотчног рН-метри, визначення Hp-шфекцП, морфологiчно-го до^дження. Результати статистично обробляли. Результати використання в пацieнтiв 1-i групи симботика Лактiалe як ад'ювантноi терапП в рамках стандартних педiатричних схем ерадикацП Hp засвiдчують дощльтсть i високу ефективтсть такого лжування. Позитивними були динамжа скарг, вiдсутнiсть побiчних ефектiв i добра переносимсть препаратiв на фот прийому симботика, збльшення на 10 % ефективностi ерадикацП порiвняно зi стандартними схемами, що збiгаeться з результатами шших дослгджень. Визначено позитивний вплив симботика на процеси ятсногозагоeння виразок та зна-чне посилення протизапального ефекту в пацieнтiв основноi тдгрупи з виразковою хворобою дванадця-типалоi кишки. Низький результат ерадикацП, отриманий у пацieнтiв з функцшнальними розладами, можна вважати прогнозованим. Про це свiдчать i останн погоджувальт висновки експертiв: ефективтсть ерадикацП в пацieнтiв iз функцшнальною диспепжю не перебiльшуe 15—30 %. Висновки. Використання симботика Лактiалe як ад'ювантноi терапП в рамках ерадикацшних схем у дтей рiзного вку з Hp-асоцШованою nатологieю верхтх вiддiлiв травного каналу e доцшьним, суттeво пiдвищуe ефективтсть ерадикацП, nокращуe переносимкть nреnаратiв, прихильтсть nацieнтiв до лжування. Ключовi слова: дти; Helicobacter pylori; лкування; проботики
Вступ
Хвороби оргашв травления надшно пос!ли про-вщне мюце в загальнш CTpyKTypi захворювань у да-тей, причому серед хрошчних захворювань вони, безсумшвно, утримують першють [1, 2]. Цифри досить красномовнк близько 1 млн дгтей в Укра!-ш страждають вщ хвороб травно! системи. До 75 % у стрyктyрi захворювань оргашв травлення в дгтей припадае на патолопю верхнк вщдшв травно! сис-
теми — гастродуоденально! зони (ГДЗ). Причини такого поширення патологи саме верхних вщдшв травного каналу численш й рiзноманiтнi [1, 3]. Де-який час вважали, що основним чинником, який сприяе розвитку гастродуоденально! патолог!!, е порушення балансу факторiв агреси (перш за все мова йде про секрецго соляно! кислоти й пепсину) та факторiв захисту слизових оболонок шлунково-кишкового тракту (найбшьш значущою в даному
© «Здоров'я дитини», 2017 © «Child's Health», 2017
© Видавець Заславський О.Ю., 2017 © Publisher Zaslavsky O.Yu., 2017
Для кореспонденцп: Павленко Наталiя Володимирiвна, кандидат медичних наук, доцент кафедри педiатричноТ гастроентерологи та нутрицюлоги, Харшська медична академiя тсля-дипломноТ освiти, вул. Амосова, 58, м. Харш, 61176, УкраТна; e-mail: pavlenko_n@mail.ru
For correspondence: Pavlenko Nataliia, PhD, Associate Professor at the Department of pediatric gastroenterology and nutriciology, Kharkiv Medical Academy of Postgraduate Education, Amosova st., 58, Kharkiv, 61176, Ukraine; e-mail: pavlenko_n@mail.ru
випадку е роль слизово-бiкарбонатного бар'ера, повноцшного кровопостачання, регенераци етте-лiю, Гмунного захисту та простагландинiв, що забез-печують захист слизових вiд пошкодження). Серед численних факторiв, що призводять до розвитку хронiчних захворювань верхнього вщщлу травного тракту, одним з основних у даний час вважаеться шфекцшний, асоцшований iз Helicobacter pylori (Hp) [4—6]. Останнiми роками ми спостерпаемо значне омолодження гастродуоденально! патологи в дггей, збiльшeння частоти деструктивних, атрофiчних про-цeсiв iз несприятливим, часто рецидивуючим пере-бiгом, ускладненнями, швидким прогресуванням морфологiчних змiн. Багато дослщниюв пов'язують цi процеси саме з патогеншстю Hp [4, 6, 7]. РГзно-манiтнi шляхи передач^ вплив сошально-побуто-вих i матeрiальних факторiв, сiмeйний характер ш-ф^вання дозволяють розглядати хeлiкобактeрiоз як шфекцшне захворювання, що набувае характеру ешдемп. Хeлiкобактeрна iнфeкцiя е причиною гастрита у 50—96 % випадюв, виразкова хвороба (ВХ) шлунка та дванадцятипало! кишки обумов-лена хелжобактерюзом у 70—100 %, а розвиток карциноми шлунка i В-клиинно! лiмфоми шлунка пов'язаний iз Нр в 70—80 % випадюв. Однак дана статистика справедлива в основному для кра!н iз низьким рiвнeм соцiально-eкономiчного розвитку (у тому числi, на жаль, i кра!н Схщно! бвропи), тодi як у кра'шах Захщно! бвропи, Швшчно! Америки, де шфжованють населення Нр iстотно (бшьше н1ж у 2 рази) нижча, до 30—40 % дуоденальних виразок i 40—50 % шлункових виразок е Нр-негативними, причому рiзкe зниження поширеносп Яр-шфекш! бiльш виражене серед дггей, н1ж серед дорослих. Багаторiчнi дослщження, провeдeнi в нашiй кра!-ш, свiдчать про те, що останшми роками змшилися частота i структура Нр-асощйованих форм захворювань дитячого населення Укра'ши [3, 8]. Так, у дггей вжом до 10 роив, яю страждають вщ захворювань ГДЗ, Яр-позитивш варiанти патологи виявляються в 56—58 % випадюв. У пашента старшо! вжово! гру-пи цей показник становить 67—75 %. 1нфжовашсть дггей вГрогщно збшьшуеться з наростанням тяжко-ст! процесу й тривалосп захворювання, однак за-гальш цифри Hp-позитивних форм у зютавленш з аналогiчними показниками 7-10-лггаьо1 давнини виявилися нижчими. При поверхневих змшах сли-зово! оболонки шлунка й дванадцятипало! кишки (ДПК) (еритематозна гастродуоденопата) Hp ви-являеться в 52—54 % випадюв, причому стутнь об-сiмeнiння Hp невисокий; при нодулярних формах Я^-позитивн — 57—64 %, переважно середнього i високого ступеня обсiмeнiння; при ерозивних га-стродуодештах Я^-позитивн форми зyстрiчаються в 71—82 % дггей, в основному високого ступеня ш-фiкyвання; при виразковш хворо6Г Нp-асоцiйованi форми становлять 82—89 %. Причому необхщно вщзначити, що при повторних рецидивах ерозивно-виразкових процеав вщсоток Hp-позитивних форм ще бiльшe знижуеться. Так, при виразковш хвороб!
ДПК noBTopHi загострення лише в 54—57 % випад-юв були асoцiйoванi з Hp [2, 8]. Пoдiбнi тенденцИ вiдзначають i багато шших дoслiдникiв проблем хе-лiкoбактеpioзу в педiатpiï [4, 6, 9].
Метою л^вання хелiкoбактеpнoï шфекцИ е по-вна еpадикацiя мжрооргашзму (як вегетативно'^ так i кoкoвoï форми в шлунку та ДПК), що супроводжу-еться незначною частотою решфекцш Тимчасова в1дсутн1сть мiкpoopганiзму вщразу п1сля лiкування називаеться клipенсoм пригшчення. Про усп1шну еpадикацiю можна говорити при наявносп двох не-гативних результата р1зних дiагнoстичних тестiв, виконаних не рашше н1ж через 4—6 тижшв п1сля за-кiнчення терапп
Протягом oстаннiх рок1в питания використан-ня пpепаpатiв у схемах еpадикацiйнoï теpапïï, ЗСх об-Грунтування, oптимiзацiя теpмiнiв призначення та доз постшно перебувають в центpi уваги фах!вщв, переглядаються та доповнюються (Маастpихтськi консенсуси: I - 1996 p., II - 2000 p., III - 2005 р., IV - 2010 p., V - 1015 р.) [7, 10]. В1дом1 в даний час погоджувальш документи з д!агностики й л!куван-ня в дорослих пащенпв (Maastricht IV/V Florence Consensus Report бвропейсь^ групи з вивчення Helicobacter pylori й pекoмендацïï American College of Gastroenterology) [5, 7, 10] не можуть мехашчно пе-реноситись на 1снуюч1 pеалïï i повною м1рою вико-ристовуватись у пед!атричнш пpактицi. Причиною цього е i р!зна частота iнфiкoванoстi Нр у дитячш i доросл1й популяц!ях i р1зниця в 1снуючих нозоло-г1ях i частoтi атpoфiчних гастрипв i малiгнiзацïï, а також у вщповщ на еpадикацiйну теpапiю (зокрема, велика частота антибютикорезистентност! в дитячш популяцИ пор1вняно з дорослою до основних препарата антихелжобактерно! терапИ (АХТ) першо! л1-нН - метрошдазолу й клаpитpoмiцину). На сьогодш обов'язковими компонентами сучасних ерадика-цшних схем теpапïï е 1нг161тори протонно! помпи (IПП) i/або препарати вюмуту (Bi) й не менше вщ двох антибактеpiальних пpепаpатiв [6, 7, 10].
Вщповщно до Маастрихтських консенсуав (IV - 2010 p.; V - 2015 р. ) режим антихелжобактер-roï теpапïï повинен формуватися згщно з критсрГя-ми дoказoвoï медицини, а саме враховувати piвень дoказoвoстi й ступ1нь pекoмендацiй, прийнятих експертами за вама пунктами угоди [7, 10].
Зпдно з останшми погоджувальними документам, у тому числ1 Маастрихтського угодою (IV, 2010 р.), ШП рекомендуються як основний заиб для лiкувания як кислотозалежних захворювань, так i Нр-iнфекцïï. З урахуванням зростання резис-тентнoстi до основних препарата антихелжобак-теpнoï терапИ пеpшoï лiнïï (метpoнiдазoл, клари-тромщин) ряд схем еpадикацiйнoï теpапïï був мо-дифiкoваний шляхом включення в них препарата, що так само вщзначаються антихелжобактерною активнiстю, - нирофурашв (зокрема, нiфуpателу, що на сьогодш е найбгльш вивченим для викорис-тання в схемах еpадикацïï Нр). Можливють засто-сування нiтpoфуpанoвих препарата не е новиною
для педiатрiв — уже тривалий час препарати ще! групи широко використовуються в ерадикацiйних схемах терапй першо! лшй разом з препаратами вь смуту (ESPGHAN). Включення в схему ерадикацй препаратiв вiсмуту пiдвищуе ефектившсть анти-хелжобактерно! терапй на 20 %. Так, комбiнацiя «колощний субцитрат вюмуту + нiфурател + амок-сицилш» приводила до ерадикацй Нр у 92 % випад-юв, комбiнацiя «омепразол + амоксицилiн + шфу-рател + колощний субцитрат вгсмуту» — в 98,2 %, а використання комбшацй «колощний субцитрат вюмуту + рабепразол + шфурател + амоксицилiн» забезпечувало практично 100% ерадикащю. Крiм того, при призначенш нiфурателу спостерiгаеться високий комплаенс [6, 7, 11].
Тему Яр-асоцшованих захворювань поки ще рано вважати закритою. У цш галузi ще залиша-еться багато питань та проблем. До таких стрних пунктiв вщносять схеми ерадикацп!, багато з яких при високш ефективностi погано переносяться, викликають численнi побiчнi ефекти ввд гiркоти в ротi до розвитку дисбюзу кишечника, медикаментозного гепатиту, плюнявки тощо. Останнi дослiдження продемонстрували, що прогресую-чi процеси атрофй слизово! оболонки шлунка, пов'язанi зi змiною його кислотопродукуючо! функцй, здатш впливати на ступiнь диверсифжа-цй шлунково! мiкробiоти та !! кшьюсний склад, а тривале застосування 1ПП може негативно впливати на стан шлунково! й кишково! мжро-бюти [4, 12, 13]. Крiм того, зростае кшьюсть ан-тибiотикорезистентних штамiв Нр, що обмежуе поширення й використання антихелжобактер-но! терапй. Саме тому в усьому свт проводять-ся пошук, розробка та випробування нових схем ерадикацшно! терапй, у яких перелiченi недо-лiки зводилися б до мжмуму. На сьогоднi мiж-народними консенсусами визначеш чiткi вимоги до схем ерадикацшно! терапй: вони повинш бути ефективними, безпечними, забезпечувати до-брий комплаенс (рiвень ерадикацй повинен бути не нижчим за 80 %; схема не повинна викликати вимушено! ввдмши терапй внаслiдок побiчних ефектiв (допустимi менше нiж 5 %); схема повинна бути ефективною при тривалост курсу не бшьше нiж 7—14 днiв) [6, 7, 10].
Однак, враховуючи особливосп дитячого орга-нiзму, перебiгу основних нозолопчних форм, асощ-йованих з Нр-шфекщею у дiтей, вiковi обмеження та протипоказання для застосування тих чи шших препарапв в ерадикацшних схемах, пiсля кожного м1жнародного консенсусу з хелжобактерюзу у свiтi приймались уточнення та роз'яснення бвропей-сько! педiатричноi групи з вивчення Нр (ESPGHAN) щодо лiкування дiтей з Нр-асощйованими захворю-ваннями. Тому особливо наголошуемо: неможливо використовувати дорослi схеми ерадикацшно! терапй в дггей, тому що вони не адаптоваш для використання в дитячому вщ, а призначати слiд тгльки тi схеми, що рекомендованi педiатричними групами
з вивчення Hp, бажано з урахуванням рeгiональних особливостей резистентност до прeпаратiв [3, 6, 11]. Уточнення показань щодо проведення ерадикацшно! анти-Н9-терапй в дитячому ввд (на основГ м1жнародного консенсусу Маастрихт III—V, реко-мeндацiй ESPGHAN): виразкова хвороба шлунка та ДПК; хрошчний хелжобактерний гастрит/га-стродyодeнiт у гор^д! загострення; функцюналь-на диспепс1я (якщо в родин е випадки виразково! хвороби та раку шлунка) в регюнах з високим сту-пенем поширеносп H.pylori-iнфeкцГi (бгльше нгж 20 %); гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (при наявносп H.pylori та вираженого гастриту в корпус шлунка); залГзодефГцитна анемГя (у випадках неясного генезу та за вщсутносп вах шших явних причин для й розвитку); щопатична тромбоцитопен1я; тривала терапГя нестеро!дними протизапальними препаратами [6, 14—16].
Ефектившсть лГкування дГтей з Hp-асоцГйова-ними захворюваннями верхик ваддЫв травного каналу залежить не т1льки вщ коректно проведено! ерадикацй збудника, але i вщ комплексу наступних реабштацшних заходГв, що потребують набагато бгльше часу. Пщ час реабштацшно! терапй необхщ-но вирГшити такГ питання: лжвщувати або зменши-ти явища дис6Гозу кишок, провести корeкцiю виа-мГнного балансу, нормалiзyвати моторику шлунко-во-кишкового тракту, нормалiзyвати вегетативний статус дитини, зняти психосоматичнi нашарування тощо.
Зростання стГйкостГ Hp до антибактeрiальних препарата, що потребуе подовження тeрмiнy при-йому (до 10—14 дГ6) i викликае збiльшeння по6Гчних eфeктiв ерадикацшно! терапй, свГдчить про необхщ-нють розробки альтернативних мeтодiв лiкyвання й спосо6Гв профiлактики [6, 8, 10]. Ряд дослщжень показали, що пробютики можуть використовувати-ся й посилювати ефект ерадикацшно! терапй, а та-кож пiдвищyвати комплаенс. Передбачаються таю ефекти пробютиюв: покращення пeрeносимостi антибактeрiально! терапй та зменшення й по6Гчних eфeктiв, пiдвищeння рГвня завeршeностi терапй, Гмуномодулюючий, антибактeрiальний ефекти [12, 17—19]. Вказуються можливГ ефекти лактобацил: посилення захисного бар'ера, зниження адгезй й шпбування росту Hp за рахунок вироблення лакта-ту, бактeрiоцинiв; деяю штами здатнi пригнiчyвати уреазу Hp [20, 21]. Отже, пробютики доцшьно призначати при проведенш ерадикацшно! терапй Hp i з профшактичною метою, i в разi появи дiарe!. Точ-ний мeханiзм антидiарeйно! дй про6ГотикГв не вста-новлено. Даш мeтааналiзy дослiджeнь eфeктивностi пробютиюв, проведених в 2011—2013 рр., показали, що застосування ще! групи прeпаратiв значно при-скорюе одужання пащента при лiкyваннi дiарe! рГз-ного генезу [22, 23].
Можливють застосування пробютиюв у схемах ерадикацй разом з антибiотиками як засо-6Гв ад'ювантно! терапй вiдображeна й у Маа-стрихтських угодах (IV i V консенсуси) [7, 10].
За умови кислотостшкосп штаму (доведено для Saccharomyces boulardii, Lactobacillus ramnosus GG, L.reuteri, Lactobacillus acidophilus) пробютики мо-жуть мати прямий антагонiстичний ефект щодо Hp, конкурувати з ним за поживт речовини й рецепто-ри адгезГ', виробляти метаболiти, що пригшчують рiст Hp (леткi жирт кислоти, молочну кислоту, перекис водню, пiроглутамат). Багато штамiв про-бютичних культур виробляють антибактерiальнi субстанцП, що шпбують зростання iнших мжроор-ганiзмiв; Lactobacilli i Bifidobacteria видiляють бак-терiоцини, здатнi пригнiчувати рiст Hp i зменшува-ти його адгезш до епiтелiоцитiв шлунка. Крiм того, пробютики вщграють важливу роль у стабшзацП бар'ерно'' функцП шлунка й зменшують запалення його слизово'' оболонки [12, 17, 23]. Наведене вище дае пiдстави для оптимiзму щодо можливосп використання препаратiв iз симбiотичною активнiстю для оптимГзацП ерадикацП Hp у пащенпв дитячого та шдлггкового вiку.
Мета досЛдження: ощнити клiнiчну ефектив-нiсть симбiотика Лакпале (Protexin Health Care) як ад'ювантно'1 терапП в рамках ерадикацiйних схем
у дней рiзного вiку з Hp-асощйованою патологiею
верхнiх вщдшв травного каналу.
Матерiали та методи
Пщ спостереженням перебували 70 дiтей iз Hp-асоцiйованою патологiею верхнiх вщдшв травного каналу вiком вiд 5 до 18 роюв (середнiй вж 12,70 ± ± 2,42 року). Хворi проходили обстеження й лГку-вання в гастроентерологiчному вщдшент клтчно'! бази (МДКЛ № 19 м. Харкова) кафедри педГатрич-но'1 гастроентерологи та нутрицюлоги. За вжом хво-рi розподшилися так: 5—10 роюв — 43 %, старше вщ 10 рокiв — 57 % дггей. У групi до 10 роюв переважа-ли дiвчата — 65 %, а в груш старших — хлопчики — 67,5 %. Для верифжаци дiагнозу детально вивчали скарги, анамнез захворювання й життя, виконува-ли клiнiко-параклiнiчнi та шструментальш досль дження згщно з протоколом [11]. З метою дГагнос-тики, а також для ощнки ефективносп проведено'! терапП проводився збГр скарг та анамнезу за допо-могою спецiально розроблено'1 шдивщуально'' рее-стращйно' карти пацiента. Iнструментальнi методи дослщження: фiброезофагогастродуоденоскопiя (фГброскоп Р10 OLYMPUS, Япошя), ендоскопiчна iнтраезофагогастральна рН-метрiя (ацидогастро-граф АГ-1рН-М, ТОВ «Старт», м. Вшниця), дихаль-ний уреазний «Хелж-тест» та бiоптатний уреазний «Хелпш-тест») (ТОВ «Асоцiацiя медицини та ана-лггаки», м. Санкт-Петербург), випорожнення-тест для визначення антигенiв Нр у копрофштратах (CITO TEST H.pylori Ag, Farmasco; CerTest Biotec, SL, Iспанiя), морфологiчне дослщження фрагментiв (бiоптатiв) слизово'' оболонки antrum.
Залежно вщ вГку пацiенти були розподшеш на 2 групи. Перша група (40 пацiентiв) — дати вжом по-над 10 роюв Гз коморбщною запально-деструктив-ною патолопею (хрошчний гастродуодетт (ХГД)
та виразкова хвороба ДПК у поеднанш з гастроезо-фагеальною рефлюксною хворобою (ГЕРХ)). Другу групу становили дiти до 10 роюв — 30 пащенпв iз фyикцiоиальиими розладами верхнк вщдшв травного каналу, основний дiагноз — фyикцiоиальиа диспепс1я (ФД).
У кожшй вiковiй грyпi проводився розподш на пщгрупи (основна та порiвняльна) залежно вiд отримано! терапП. У груш до 10 роюв до основно! пiдгрyпи yвiйшли 20 пащенпв, до пщгрупи порiв-няння — 10. У груш старших вщ 10 роюв основну та пщгрупу порiвияиия становили по 20 пащенпв. Групи пацiеитiв були тотожними за основними кри-тер1ями. Обов'язковою умовою було дотримання рекомеидацiй щодо л^вання, харчування, режиму та дотримання здорового способу життя (повнощн-ний комплаенс).
Пацiеити з основно! пщгрупи дiтей, старших вщ 10 рокiв, отримували разом зi стандартними ера-дикацiйиими схемами (потршна: inn/Bi + амок-сицилiи + шфурател чи квадротерапiя: 1ПП + Bi + амоксицилiи + шфурател/кларитромщин) сим-бiотик Лактiале протягом 10 дшв по 1 пакетику (109 КУО) 1 раз на добу тсля основного прийому !ш з рекомендацiями щодо подальшого прийому до 4 тижшв. Пацiеити групи порiвняння отримували лише стандартну ерадикацшну терапiю згiдио з протоколами [3].
Пащенти з основно! пiдгрyпи дгтей, молодших вiд 10 рокiв, отримували тератю, альтернативну стандартним схемам ерадикацП: подвшну терапiю (Bi + Лакпале) протягом 10 диiв з включенням пре-паратiв вiсмyтy цитратy/сyбсалiцилатy по 120 мг двiчi на добу та Лакпале двiчi на добу по 1 пакетику (загальна доза 2 • 109 КУО) тсля основного прийому !ш з подальшою рекомеидацiею продовжити при-йом симбютика до 4 тижиiв. Пацiеити з пщгрупи порiвняння отримували стандартну потршну тера-пiю першо! лшП на основi вiсмyтy цитрату/субсаль цилату (Bi + амоксицилш + иiфyрател).
Симбютик Лактiале призначали з метою пщ-вищення ефективиостi ерадикацП Hp, зменшення побiчиих дiй стандартних аити-Hp-схем та покра-щення стану й захисних (репаративних) власти-востей слизово! оболонки ГДЗ у дгтей та пщлгтюв iз Нр-позитивним ХГД та ВХ ДПК та як можливу альтернативу стандартним схемам ерадикацП в да-тей молодшого вiкy з Нр-позитивним статусом при функщональних розладах (ФД), враховуючи доведет властивосп симбiотика [17, 24].
Симбютик Лакпале (для компаш! «Фармак» препарат виробляе компаиiя Protexin Health Care, Bеликобританiя) мiстить 7 корисних штамiв пробю-тичних мiкрооргаиiзмiв (Lactobacillus casei, Lactobacillus rhamnosus, Streptococcus thermophylus, Bifidobacterium breve, Lactobacillus acidophylus, Bifidobacterium infantis, Lactobacillus bulgaricus (присутш в нормi в мiкрофлорi кишечника здорово! людини)) та пребь отик — фрyктоолiгосахариди. Лакпале мае паспорт безпеки, що дуже важливо для його використання в
дитячому вщ, який засвiдчуe якiсть (тдтверджено сертифiкатами GMP, RPSGB, FEMAS, ISO 9001). Лакпале вщповщае BciM вимогам до пробютиюв (табл. 1).
Таблиця 1
Вимоги, яким повинен вщповщати пробютик Лактiалe
Вщповщнють здоровш мiкрофлорi людини +
Бактери не повиннi бути патогенними +
Висока життeздатнiсть та бiологiчна активнiсть +
Антагошзм щодо умовно-патогенно!' та патогенно! флори +
Стшшсть до фiзико-хiмiчних факторiв (кислотнють, дiя жовчних кислот) +
Здатнiсть до адгези до кишкового епiтелiю та колоызацп +
Антибiотикостiйкiсть +
Безпека +
Вдало пщбрана комбiнацiя бiфiдобактерiй, лактобактерiй i молочнокислого стрептокока до-зволяе потенцiювати бiологiчну бактерицидну дш кожно! бактер!!, що входить до складу Лакла-ле, для ерадикац!! патогенних та умовно-патоген-них бактерш, що заселяють кишечник, усунення симптомiв захворювань, викликаних актив!защ-ею патогенно! мжрофлори (дiарея, запор, метеоризм), а також зменшення штоксикац!!; дозволяе швидко й адекватно вiдновити рiвновагу мжро-флори в дiтей та дорослих без ризику посилення активност патогенно! флори.
Крiм того, склад Лакпале обумовлюе покраще-нi адгезивш якостi позитивно! мiкрофлори до станок кишечника, що дозволяе тдвищити не тшьки просвiтний, а й пристшковий iмунiтет, а це озна-чае пролонгацiю позитивного лiкувального ефекту пробютика. Спецiально пiдiбране спiввiдношення лакто- i бiфiдобактерiй у Лактiале дозволяе в ко-роткi термiни пщвищити не тiльки мiсцевий, а й за-гальний iмунiтет за рахунок специфiчно! взаемод!! бактерiй Лактiале з iмунокомпетентними клiтинами слизово! кишечника, шпбування синтезу запальних цитокiнiв шляхом впливу на природнi механiзми за-хисту слизово! кишечника (стимуляцiя фагоцитарно! активносл нейтрофiлiв (L.acidophylus, Str.ther-mophylus, L.casei, L.rhamnosus), посилення синтезу ^-10, ФНП-а, зниження синтезу IgE, посилення синтезу sIgА, формування iмунолоriчно! толерант-ностi (ВЛощит, Влп/апЩ), препарат також чинить протизапальний вплив на ештелш шлунково-киш-кового тракту [19, 23, 24].
Ощнку ефективностi терап!! за динамжою клтч-них показникiв проводили одразу тсля закiнчення ерадикацшно! терап!! (на 7-10-й день) та через 4 тиж-нi пщ час ощнки ефективностi анти-^-лжування. Проводилась статистична обробка результатiв до-слщження. Кшьюсш й порядковi показники подава-
лися як середне значення ± стандартне вщхилення. Якiснi показники подавалися у виглящ абсолютного числа спостережень i частки (у вiдсотках) вщ загаль-ного числа хворих у вибiрцi в цiлому або вiдповiднiй груш. Вiрогiднiсть вiдмiнностей порiвнюваних величин визначали за критерiем Стьюдента, розходження вважали вiрогiдними при р < 0,05.
Результати та обговорення
Пaцiенти обох пiдгруп iз 1-! групи спостережен-ня на початку л!кування мали майже однaковi скар-ги, що стосувалися перш за все основно! патологи — проявiв запально-деструктивних процесiв ГДЗ та стравоходу (рис. 1).
Абдомшальний бiль, вщрижку, печго, астено-невротичнi прояви мали б!льшють пaцiентiв з ХГД, ВХ ДПК та ГЕРХ. Супутш скарги (метеоризм, д!а-рея) мали окремi пащенти. При динaмiчному спо-стереженнi тсля закшчення антихелжобактерно! терап!! на 10-й день клтчш прояви i характер скарг значно вщр!знялись у пащенпв основно! п!дгрупи й п!дгрупи спостереження, про що свiдчaть дaнi д!а-грами (рис. 1).
Так, у пащенпв основно! п!дгрупи, як! отри-мували симб!отик разом з потршною чи квадро-терап!ею, на момент !! зак!нчення в!дзначали виражену позитивну динамжу як за основними скаргами, так i щодо супутньо! патолог!!, особливо астеноневротичних прояв!в, i покращання якост! життя. Пац!енти з групи пор!вняння теж мали позитивну динамжу щодо основних скарг (перш за все больового синдрому), але значно менш виражену, а диспептичш скарги (ввдрижка, г!ркота у рот!, неприемний запах, печ!я) не т!ль-ки не зменшились, а в деяких випадках зросли чи нав!ть з'явилися вперше. Кр!м того, виникли скарги, пов'язан! з негативними наслвдками ерадикац!!, а саме: метеоризм (35 %), д!арея (35 %), пркота в рот! (45 %), печ!я (90 %), алерпчш прояви (15 %), значно посилились i зб!льшились прояви астеноневротичного синдрому. Дан! прояви попршували яюсть життя пац!ент!в та потребу-вали корекц!!.
Подальший анал!з результат!в спостереження (через 1 мюяць п!сля зак!нчення АХТ) виявив однозначну позитивну динамжу майже вс!х скарг i кл!н!чних прояв!в захворювання в основн!й тд-груп!. Ус! пащенти мали гарне самопочуття, добре ощнювали яюсть свого життя, комплаенс в л!ку-ванн!. У пащенпв з п!дгрупи пор!вняння за цей перюд теж спостер!галися позитивн! змши, але диспептичн! скарги й астеноневротичш прояви трималися довше й на момент огляду мали мюце в 20—70 % хворих.
Ощнюючи ефектившсть ерадикацшно! терап!!, проведено! нешвазивними методами (уреазний дихальний та випорожнення-тест), констатували задов!льний результат в обох шд-групах, що за м1жнародними стандартами (80 % i б!льше [6, 7, 25]) дае право на позитивну ощнку.
Рисунок 1. Динамка кл1н1чних ознак (скарг) у пац1ент1в 1-i групи (n = 40) Примтки: * — статистично в1рогщна р'зниця (р < 0,05) м'ж показниками основноi i пщгрупи порiвняння тсля заюнчення АХТ; ** — через 1 мсяць тсля АХТ.
Але ефективнють в основнiй пiдгрупi була на 10 % бшьшою, шж у пщгруш порiвняння (рис. 2). Це дае можливють позитивно оцiнити використання симбь отика Лактiале як ад'ювантно! терапГ! в рамках ерадикаци Нр.
Посиленням протизапально! ди симбютика можна пояснити й значну позитивну динамжу про-явiв морфологiчних ознак запалення слизово! обо-лонки шлунка у пацiентiв основно! пiдгрупи з ВХ ДПК, що подано на рис. 3.
Отже, результати використання симбютика Лак-пале у пащенпв 1-! групи як ад'ювантно! терапи в рамках стандартних педiатричних схем ерадикаци Нр дають можливiсть говорити про доцшьшсть i ви-соку ефективнiсть такого лiкування. Про це свщчать не тiльки позитивна динамжа скарг, вiдсутнiсть по-
Пщгрупа поршняння (п = 20) 1 ■ 80
0 50 100 %
Рисунок 2. Ефективнсть ерадикаци в па^енлв 1-i групи (n = 40) (через 1 мсяць тсля заюнчення АХТ)
Рисунок 3. Ступ1нь морфолопчних прояв1в запалення слизово/ оболонки antrum у пац1ент1в 1-i' групи з ВХДПК (n = 14) через 1 мсяць тсля заюнчення аХт
Примака: * — статистично в1рогщна р'зниця (р < 0,05) м'ж показниками основноi i пдгрупи пор1вняння тсля заюнченн! АХТ.
Повна еттелгаащя (якюне)
(неякюне)
I 87,5*
-112,5
50
□ Основна пщгрупа (п = 8) ■ Пщгрупа поршняння (п = 6)
100 %
Рисунок 4. Яюсть загоення виразок у пащенпв 1-i групи з ВХДПК (n = 14) (через 1 мсяць тсля заюнчення аХт) Примака: * — статистично вiрогщна р'зниця (р < 0,05) м'ж показниками основноi i пщгрупи порiвняння тсля заюнчення АХТ.
бГчних ефекпв i гарна переносимють препарапв на фош прийому симбютика, але i збГльшення на 10 % ефективносп ерадикаци порГвняно 3i стандартними схемами, що збиаеться з результатами шших досль джень [17, 25]. Окремо треба вщзначити позитивний вплив симбютика на процеси яюсного загоення виразок (рис. 4) та значне посилення протизапального ефекту, що спостериали в динамщ лжування в па-цiентiв основно! пщгрупи з ВХ ДПК.
Пащенти молодшого вiку з 2-! групи спостере-ження теж мали однотипш скарги, але з перева-жанням рiзноманiтних суб'ективних проявiв, що е характерним для функщональних порушень ШКТ (ФД), якi мали мiсце в дгтей в обох пiдгрупах, у тому числ! проявiв супутньо! патологи кишечника (метеоризм, запор та iншi — 40—70 %), ще до початку лжування. Динамжа клжчних проявiв i скарг у пащенпв основно! пiдгрупи i пiдгрупи порiвняння була рiзнонаправленою i значно вiдрiзнялась вже одразу пiсля закiнчення АХТ, про що свщчить д!а-грама (рис. 5). Якщо в пащенпв основно! пiдгрупи динамiка скарг i клiнiчних проявiв була однозначно позитивною, то бГльшють пацiентiв з пщгрупи порiвняння скаржились не тГльки на погiршення самопочуття, але й на машфестащю ознак побГчно! ди, погану переносимiсть стандартних схем ерадикаци, у результат 3 пащенти вщмовились продо-вжувати лiкування. I через мюяць пiсля скасування ерадикацшних схем у половини пацiентiв самопочуття залишалось порушеним, вiрогiдно часпше зберiгались скарги на диспептичнi прояви, больо-вий i астеноневротичний синдроми.
Ощнку ефективностi ерадикацшно! терат! та-кож проводили неiнвазивними методами (уреаз-ний дихальний та випорожнення-тест) через мюяць тсля вщмши анти-Др-схем. Результати, подаш на рис. 6, свщчать про неефективнiсть схем ерадикацшно! терат! в пацiентiв обох пщгруп за м1жиа-родними стандартами (результати нижче вщ 80 %). I хоча в основнш пщгруп! з використанням альтернативно! схеми подвшно! терат! з препаратом Bi i Лактiале ефективнiсть була на 5 % вище, нж при використанш стандартних схем, результат не можна вважати задовГльним.
Такий низький результат ерадикаци, отриманий нами в пащенпв 2-! групи з функцiональними роз-ладами i Др-позитивним статусом, можна вважати прогнозованим. Про це свщчать i останш м1жнарод-ш консенсуси (Маастрихт IV та V) та погоджувальш висновки експерпв [7, 10, 15] — низький вщсоток ефективносп ерадикацГ! в пащенпв з функщональ-ною диспепсГею (не бГльше вщ 15—30 %), що збь гаеться з отриманими результатами. Але безпека, добра переносимють, антимжробш, протизапальш Гмуномодулююч! та шш! властивосп пробютичних штамГв, що входять до складу Лакпале, дають мож-ливють говорити про ерадикацшну перспектившсть використання даного симбютика в лГкуванш дггей з хелжобактер-асощйованими захворюваннями верхн!х вщдшв шлунково-кишкового тракту.
Рисунок 5. Динамка кл1н1чних ознак (скарг) у пац1ент1в 2-i групи (n = 30)
Примтки: * — статистично в1рогщна р'зниця (р < 0,05) м'ж показниками основноi i пдгрупи пор1вняння тсля закiнченнi АХТ; ** — через 1 мсяць тсля АХТ.
Основна пщгрупа (n = 20) Пщгрупа порщняння (n = 10) I
И 35
I 30
I
0 25 50 %
Рисунок 6. Ефектившсть ерадикацИ у пац1ент1в 2-i' групи (n = 30) через 1 мсяць тсля заюнчення АХТ
Висновки
1. Сучасш проблеми лжування хелжобактер-асоцшованих захворювань у дггей пов'язаш з багать-ма чинниками, серед яких антибютикорезистент-шсть га незадовiльна переносимiсгь сгандаргних ерадикацшних схем унаслiдок побiчних реакцiй i незадовiльного комплаенсу е найчасгiшими причинами неефективносп ерадикацп.
2. Використання симбiогика Лакгiале як ад'ювантно! терапи в рамках ерадикацiйних схем у дггей рiзного вiку з Hp-асоцшованою пагологiею верхнiх вщцшв травного каналу е дощльним, тому що суттево шдвищуе ефекгивнiсгь ерадикацп.
3. Включення симбiогика Лакгiале до схем л1ку-вання одночасно з ерадикацiйною тератею дозволило значно покращити переносимють анти-Hp-препарагiв i, вщповщно, прихильшсть пацiенгiв до дотримання лiкування й рекомендацш.
4. Ад'ювантна терап1я ¡з симбютиком Лакгiале позитивно вплинула й на вщцалеш результати, а саме на процеси яюсного загоення виразок та зна-чне посилення протизапального ефекту, що спосте-рпали в динамвд лiкування в пацiенгiв ¡з ВХ ДПК.
Конфлжт iHTepeciB. Автори заявляють про вщсут-нють конфл^у штересш при пщготовщ дано! сгаггi.
References
1. Belousova OYu. About riskfactors for upper digestive pathology development and optimization of eradication therapy schemes in pediatric practice once more. Zdorovia Ukrainy. 2016 Septem-ber;3(38):24-6. (In Russian).
2. Belousova OYu, Pavlenko NV, Voloshyna LH, Babadganyan EN, Voloshina LG. Combined pathology of the upper gastrointestinal tract in children: current trends. Likarska sprava. 2014;11:85-8. (In Russian).
3. Shadryn O.H. Helicobacter pylori in children: current approaches to diagnosis and ways for therapy optimization. Sovremennaya Pediatri-ya. 2014;5(61):119-127. doi 10.15574/SP.2014.61.119. (In Russian).
4. Alarcon T, Jose Martinez-Gomez, M, Urruzuno P. Helicobacter pylori in pediatrics. Helicobacter. 2013 Sep;18 Suppl 1:52-7. doi:10.1111/hel.12070.
5. Chey WD, Wong BC. American College of Gastroenterology guideline on the management of Helicobacter pylori infection. Am J Gastroenterol 2007;102:1808-25. doi: 10.1111/j.1572-0241.2007.01393.x.
6. Koletzko S, Jones NL, Goodman KJ, et al. Evidence-based guidelines from ESPGHAN and NASPGHAN for Helicobacter pylori infection in children. J Pediatr Gastroenterol Nutr. 2011 Aug;53(2):230-43. doi: 10.1097/MPG.0b013e3182227e90.
7. Malfertheiner P, et al. The European Helicobacter Study Group (EHSG). Management of Helicobacter pylori infection — the Maastricht IV. Florence Consensus Report. Gut. 2012 May;61(5):646-64. doi:10.1136/gutjnl-2012-302084.
8. Fadeenko GD, Belousova OYu, Pavlenko NV, et al. Vikovi osoblivosti perebigu zflhvorjuvan'shlunkovo-kishkovogo traktu, asocijovanih zNeli-
cobacterpylori ta ih racional'na korekcija: metodichni rekomendacii [Age features of gastrointestinal diseases associated with Helicobacter pylori and their correction: Textbook. Kyiv, 2015. 32p. (In Ukrainian).
9. Ford AC, Marwaha A, Sood R, Moayyedi P. Global prevalence of, and risk factors for uninvestigated dyspepsia: a meta-analysis. Gut. 2014;64(7):1049-57. doi: 10.1136/gutjnl-2014-307843.
10. Malfertheiner P, et al. Management of Helicobacter pylori infection — the Maastricht V/Florence Consensus Report. Gut. 2016 Oct 5;66(1). doi: 10.1136/gutjnl-2016-312288.
11. Pro zfltverdzhennja unifikovanih klinichnih protokoliv medichnoi' dopomogi ditjam iz zahvorjuvannjami organiv travlen-nja: Nakaz MOZ Ukraini vid 29.01.2013 r.№ 59 [Elektronnij dokument] [About approval of unified clinical protocols on medical care for children with gastrointestinal diseases: Order of Ministry of Health of Ukraine dd 29/01/2013 N 59. E-document]. Available at: http:// www.moz.gov.ua/(In Ukrainian).
12. Bahrami B, Macfarlane S, Macfarlane GT. Induction of cytokine formation by human intestinal bacteria in gut epithelial cell lines. J Appl Microbiol. 2011 Jan;110(1):353-63. doi: 10.1111/j.1365-2672.2010.04889.x.
13. Hurduc V, Plesca D, Dragomir D, Sajin M, Vandenplas Y. A randomized, open trial evaluating the effect of Saccharomyces boular-dii on the eradication rate of Helicobacter pylori infection in children. Acta Paediatric. 2009 Jan;98(1):127-31. PMID: 18681892. doi: 10.1111/j.1651-2227.2008.00977.x.
14. Boeckxstaens G, El-Serag HB, Smout A, Kahrilas P. Symptomatic reflux disease: the present, the past and the future. BMJ. 2014;63(7):1185-93. doi: 10.1136/gutjnl-2013-306393.
15. Sugano K, Tack J, Kuipers EJ, et al. Kyoto global consensus report on Helicobacter pylori gastritis. Gut. 2015;64:1353-67. doi: 10.1136/gutjnl-2015-309252.
16. Vakil N, van Zanten SV, Kahrilas P, Dent J, Jones R. The Montreal definition and classification of gastroesophageal reflux disease: a global evidence-based consensus. Am J Gastroenterol. 2006 Aug;101(8):1900-20. doi: 10.1111/j.1572-0241.2006.00630.x.
17. Goel A, Aggarwal R. Probiotics as adjunctive therapy for eradication of Helicobacter pylori infection (Protocols). Cochrane Database of Systematic Reviews. 2013. Issue 10. Art. No.: CD010776. doi: 10.1002/14651858.CD010776.
18. Hsieh PS, Tsai YC, Chen YC, The SF, Ou CM, King VA. Eradication of Helicobacter pylori infection by the probiotic strains Lactobacillus johnsonii MH-68 and L. salivarius ssp. Salicinius AP-32. Helicobacter. 2012. Dec;17(6):466-77. doi: 10.1111/j.1523-5378.2012.00992.x.
19. Rizzelo V, Bonaccorsi I, Dongarra MN, et al. Role of natural killer and dendritic cell crosstalk in immunomodulation by commensal bacteria probiotics. J Biomed Biotechnol. 2011;2011:473097. doi: 10.1155/2011/473097.
20. Shenderov BA. Metabolics: novel idea or natural development of probiotic conception. Microb Ecol Health Dis. 2013Apr 12;24. PMID: 23990841. doi: 10.3402/mehd.v24i0.20399.
21. Szajewska H, Albrecht P, Topczewska-Cabanek A. Randomized, double-blind, placebo-controlled trial: effect of lactobacillus GG supplementation on Helicobacter pylori eradication rates and side effects during treatment in children. J Pediatr Gastroenterol Nutr. 2009 Apr; 48(4):431-6. doi: 10.1097/MPG.0b013e318182e716.
22. Le Moal VL, Fayol-Messaoudi D, Servin AL. Compound(s) secreted by Lactobacillus casei strain Shirota YIT9029irreversibly and impair the swimming motility ofHelicobacter pylori and Salmonella enterica serovar Typhimurium, respectively. Microbiology. 2013 Sep;159(Pt 9):1956-71. PMID:23873784. doi: 10.1099/mic.0.067678-0.
23. Yoon SS, Sun J. Probiotics, nuclear receptor signaling, and anti-inflammatory pathways. Gastroenterol Res Pract. 2011;2011:971938. doi: 10.1155/2011/971938.
24. Efrati C, Nicilini G, Cannaviello C, O'Sed NP, Valabre-ga S. Helicobacter pylori eradication: sequential therapy and Lactobacillus reuteri supplementation. World JGastroenterol. 2012 Nov 21;18(43):6250-4. PMID:23180945. doi: 10.3748/wjg.v18.i43.6250.
25. Yuan Y, Ford AC, Khan KJ. Optimum duration of regimens for Helicobacter pylori eradication. Cochrane Data base Syst Rev 2013;12:CD008337. doi: 10.1002/14651858.CD008337.pub2.
OTpuMaHO 18.03.2017 ■
Белоусова О.Ю., Павленко Н.В., Волошин К.В., Савицкая Е.В., Ганзий Е.Б., СлободянюкА.Л. Харьковская медицинская академия последипломного образования, г. Харьков, Украина
Современные проблемы лечения хеликобактер-ассоциированных заболеваний у детей:
возможности адъювантной терапии
Резюме. Актуальность связана со значительным распространением патологии верхних отделов пищеварительного тракта у детей, которая в большинстве случаев обусловлена патогенным воздействием Helicobacter pylori (Нр). Современные стратегии эрадикации предусматривают проведение адъювантной терапии. Цель исследования: оценить клиническую эффективность симбиотика Лактиале в качестве адъювантной терапии в рамках эрадикационных схем у детей разного возраста с патологией верхних отделов пищеварительного канала. Материалы и методы. Под наблюдением находились 70 детей с Нр-ассоциированной патологией верхних отделов пищеварительного тракта в возрасте от 5 до 18 лет. Пациенты распределены на 2 группы в зависимости от использования симбиотика. Диагноз верифицировали с использованием фиброгастроскопии, эндоскопической рН-метрии, определения Др-инфекции, морфологического исследования. Результаты статистически обрабатывали. Результаты использования симбиотика Лактиале у пациентов 1-й группы в качестве адъювантной терапии в рамках стандартных педиатрических схем эрадикации Нр свидетельствуют о целесообразности и высокой эффективности такого лечения. Положительными были динамика жалоб, отсутствие побочных
эффектов и хорошая переносимость препаратов на фоне приема симбиотика. Увеличение на 10 % эффективности эрадикации по сравнению со стандартными схемами совпадает с результатами других исследований. Определены положительное влияние симбиотика на процессы качественного заживления язв и значительное усиление противовоспалительного эффекта у пациентов основной подгруппы с язвенной болезнью двенадцатиперстной кишки. Низкий результат эрадикации, полученный у пациентов с функциональными расстройствами, можно считать прогнозируемым. Об этом свидетельствуют и последние согласительные выводы экспертов: эффективность эрадикации у пациентов с функциональной диспепсией не превышает 15—30 %. Выводы. Использование симбиотика Лактиале в качестве адъювантной терапии в рамках эрадикационных схем у детей разного возраста с Hp-ассоциированной патологией верхних отделов пищеварительного тракта целесообразно, существенно повышает эффективность эрадикации, улучшает переносимость препаратов, приверженность пациентов к соблюдению лечения.
Ключевые слова: дети; Helicobacter pylori; лечение; про-биотики
O.Yu. Belousova, N.V. Pavlenko, K.V. Voloshin, K.V. Savytska, O.B. Hanzii, O.L. Slobodianiuk Kharkiv Medical Academy of Postgraduate Education, Kharkiv, Ukraine
Modern problems of treatment of Helicobacter-associated diseases in children: opportunities of adjuvant therapy
Abstract. Background. The relevance of research is related to a significant spread of the pathology of the upper digestive tract in children, which in most cases is caused by the pathogenic effect of Helicobacter pylori (Hp). Modern eradication strategies require adjuvant therapy. The aim of the study was to evaluate the clinical effectiveness of the Lactiale symbiotic as an adjuvant therapy for eradication schemes in children of different ages with the pathology of the upper digestive canal. Materials and methods. Seventy children with Hp-associated pathology of the upper digestive tract aged 5 to 18 years were under observation. Patients were divided into 2 groups depending on the use of the symbiotic. The diagnosis was verified using fibrogastroscopy, endoscopic pH-metry, determination of Hp-infection, morphological examination. The results were statistically processed. Results. The results of using Lactiale symbiotic in patients of group 1 as an adjuvant therapy for standard pediatric Hp eradication schemes suggest the expediency and high effectiveness of such treatment. The dynamics of complaints, absence of side effects and good tolerabi-
lity of drugs against the background of reception of a symbiotic were positive. The increase in eradication efficiency by 10 % compared with standard schemes corresponds to the results of other studies. The positive influence of the symbiotic on the processes of qualitative healing of ulcers and a significant increase in anti-inflammatory effect in patients of the main subgroup with peptic ulcer of the duodenum was determined. The low result of eradication, obtained in patients with functional disorders, can be considered predictable. This is evidenced by the latest conciliatory conclusions of experts: the effectiveness of eradication in patients with functional dyspepsia does not exceed 15—30 %. Conclusions. The use of the Lactiale symbiotic as an adjuvant therapy for eradication schemes in children of different ages with Hp-associated pathology of the upper digestive tract is advisable, significantly increases the effectiveness of eradication, improves the tolerability of drugs, adherence of patients to the treatment.
Keywords: children; Helicobacter pylori; treatment; pro-biotics
