CC BY
13
=21.082; р<0,001). Виявлено суттеву рiзницю мiж групами пащен™ i3 детальною передоперацшною УСГ (14,8% випадюв раку ЩЗ) i пацiентами з неповним описом УСГ (8,0% випадюв раку: х2=10,388; р=0,002). Папiлярна мiкрокарцинома ЩЗ за результатами УСГ зпдно дослiджуваних шкал зустрiчалася практично з однаковою частотою незалежно вiд груп ризику. Шкала TIRADS за Russ показала найвищi серед дослiджуваних шкал статистичнi показники у виявлеш раку ЩЗ: специфiчнiсть - 88,6%, позитивне прогностичне значення - 40,0%, дiагностичну цiннiсть методу - 81,9%. В той час як шкали ACR-TIRADS i АТА recommendation володши найвищими показниками чутливосп - 79.2% i 80.2% i можуть бути використанi в якост скринiнгу раку ЩЗ.
Ключовi слова: вузли щитоподiбно!' залози, ультрасонографiя, дiагностичнi шкали.
Стаття надшшла: 11.04.18 р.
Выявлено существенное различие между группами пациентов с детальным предоперационным ультразвуковым исследованием (УЗИ) (14,8% случаев рака ЩЖ) и пациентами с неполным описанием УЗИ (8,0% случаев рака: Х2=10,388, р=0,002). Папиллярная микрокарцинома ЩЗ встречалась практически с одинаковой частотой независимо от групп риска по результатам УЗИ. Шкала TIRADS за Russ показала самые высокие статистические показатели в прогнозировании рака ЩЖ: специфичность - 88,6%, положительное прогностическое значение - 40,0%, диагностическую ценность метода - 81,9%. В то же время шкалы ACR-TIRADS и АТА recommendation продемонстрировали высокие значения показателей чувствительности (79.2% и 80.2%) и могут быть использованы в качестве скрининга рака ЩЖ.
Ключевые слова: узлы щитовидной железы, ультразвуковое исследование, диагностические шкалы.
Рецензент Старченко I.I.
DOI 10.26724/2079-8334-2018-3-65-82-86 УДК 618.2/3:618.15-002:576.8.073.3
ДИНАМ1КА М1КРОЕКОЛОГЧНИХ ПОКАЗНИК1В СТАТЕВИХ ШЛЯХ1В У ВАГ1ТНИХ З ЗАПАЛЬНИМИ ЗАХВОРЮВАННЯМИ РЕПРОДУКТИВНО1 СИСТЕМИ
E-mail: microbiki@gmail.com
У ваптних жшок з запальними захворюваннями статевих шляхiв вiдбуваеться формування патологiчного мiкробiоценозу зi змiною спiввiдношення обл^атно! та факультативно! частин резидентно! мкрофлори. В робой проведена ощнка структури бактерiальних асощацш та вивчена динамiка змiн мiж аеробним та анаеробним компонентами мкробюценозу статевих шляхiв у 98 ваптних жшок з запальними захворюваннями репродуктивно! системи у рiзнi перiоди ваптносп. Одержанi данi свiдчать, що мжробюценоз статевих шляхiв у жiнок з запальними захворюваннями у рiзнi термши вагiтностi характеризуеться формуванням бактерiальних комплекЫв та вiдрiзняеться рiзною частотою патолопчних проявiв (анаеробний вагiноз, аеробний вапшт, кандидоз). У жiнок з запальними захворюваннями статевих шляхiв в першому та другому триместрi вагiтностi в спек^ мiкрофлори пiхви збiльшуеться питома вага ентеробактерш, аеробних грампозитивних коюв, а також анаеробiв з патогенними властивостями. В третьому триместрi ваптност в структурi мiкробних асоцiацiй рееструвалась тенденщя до зниження рiвня транзиторно! факультативно-аеробно! мiкрофлори та збiльшення анаеробiв.
Ключов! слова: ваптшсть, мкрофлора шхви, статев1 шляхи, запальш захворювання.
Одшею з важливих проблем сучасного акушерства е шфекцшш ускладнення перебпу ваптносп та полопв у жшок [9,12]. Етюлопчними чинниками шфекцшних ускладнень ваптносп найчаснше е представники умовно-патогенно! мшрофлори (факультативно-анаеробно! або обл1гатно-анаеробно!). З1 статевих шлях1в ваптних переважно видшяються мшрооргашзми с1мейств Enterobacteriacea та Streptococcacea, з меншою частотою стафшококи - Staphylococcus spp. [2,7]. В умовах активно! прол1ферацн умовно-патогенно! мшрофлори (УПМ) на rai зниження 1мунореактивност1 оргашзму може виникати запальний процес. Запалення супроводжуеться змшою ендокринно! функцп яечниюв, структурними та функцюнальними порушеннями ендометр1я та його рецепторного апарата, що може призвести до переривання ваптносп. Реал1защя шфекцшного запалення визначаеться не ильки зростанням р1вня мшробно! колошзацп статевих шлях1в, але i присутшстю фактор1в !мунно! системи: природних антимшробних пептид1в, в тому числ1 Р-дефензишв 1,4, шпб1тор1в секреторно! лейкоцитарно! протеази, лактоферрина, л1зоцима [5].
В норм1 по м1р1 прогресування ваптносп збшьшуеться р1вень колошзацп статевих шлях1в лактобацилами та знижуються показники вис1ву транзиторно! умовно-патогенно! мшрофлори [1,8]. У ваптних шд впливом гормошв збшьшуеться синтез глшогена в ештел1альних кттинах, що сприяе збшьшенню кшьшсного р1вня захисно! мшрофлори, для яко! глшоген е поживним субстратом. У жшок з патолопчним переб1гом ваптносп збшьшуються кшьюсш показники вишву м1крооргашзм1в, як здатш продукувати бюлопчш активш речовини [6,10]. Ц речовини можуть спричиняти патолопчш змши в органах фетоплацентарно! системи, зокрема грати значну роль в розвитку запального процесу. Окрем1 УП мшрооргашзми синтезують фосфолшази, як д1ють на
© Т.О. Люяна, 1.Г. Пономарьова, 2018 82
лшщи мембран шфшованих кл^ин. Фосфолшаза А2 вивiльнюe з лiпiдiв клiтинних мембран арахщонову кислоту, з яко! шд впливом циклооксiгеназ утворюеться простациклiн, тромбоксан А2, простагландiни Е2а, Е2, Д2 та iнш.). Цi речовини здатш викликами спазм сосудiв та локальну iшемiю тканин, пiдсилюють активнiсть матки, що може бути причиною як патологи ваптност^ так i передчасних пологiв [11]. В останнiй час встановлено, що в результат взаемоди iнфекцiйного агента з iмунними кттинами вiдбуваеться активацiя клiтинних реакцiй, пов'язаних з фагоцитозом та синтезом протизапальних цитоюшв (iнтерлейкiни 1Л-1, 1Л-6, 1Л - 18), iнтерферонiв, фактора некрозу пухлин, хемокiнiв [4, 15]. Також встановлено, що проникнення через цервшальний канал структур кттинно! стiнки бактерш призводить до активаци TOLL-подiбних рецепторiв (TLR). Дефекти на рiвнi самих рецепторiв можуть супроводжуватись розвитком шфекцшних захворювань. Так полiморфiзм та мутацп в генах TLR супроводжуються порушенням розпiзнавання iнфекцiйних агентiв та дисбалансом в систем вродженого iмунiтету. Цi процеси сприяють виникненню дисбюзу або вагiнозу статевих шляив [3,13,14].
Метою роботи була ощнка структури бактерiальних асоцiацiй у жiнок з запальними захворюваннями статевих шляхiв, а також вивчення динамiки змiн мiж аеробним та анаеробним компонентами мшробюценозу статевих шляхiв в рiзнi перюди вагiтностi.
Матерiал та методи дослщження. Обстежено 98 вагiтних жiнок з запальними захворюваннями статевих шляхiв (ЗЗСШ). Бактерiологiчне дослiдження матерiалу пiхви проводили в першому (36), другому (32) та третьому (30) триместрах ваптносп.
Проведення мiкробiологiчних аналiзiв та облш результатiв здiйснювали згiдно наказу № 535 МОЗ СРСР вщ 1985 року та наказу № 234 МОЗ Укра!ни вщ 10.05.2007 року. Для виаву слизу використовували наступи диференцiйно-дiагностичнi середовища: кров'яний агар, жовточно-сольовий агар, «шоколадний» агар, середовище Ендо, Плоскiрева, середовище MRS, середовище Мюллера XiTOm, тiоглiколеве середовище. Посiви здшснювали методом секторного посiву на щшьш поживнi середовища, що дозволяе визначити стутнь мiкробного обсiменiння та виявити максимально можливий спектр аеробно! та факультативно-анаеробно! мiкрофлори.
Таксономiчне положення мiкроорганiзмiв визначали вiдповiдно до «Визначника бактерш БерджЬ>. Iдентифiкацiю мiкроорганiзмiв проводили за !х культуральними та морфологiчними ознаками. Анаеробну мiкрофлору вивчали шляхом шкубаци посiвiв в анаеробних умовах в анаеростан «Anaerocult» (Мегск, Нiмеччина) та щентифшували за допомогою наборiв Mikro La Test «Anaerotest 23» фiрми Erba Lachema (Чеия). Дослiдження проводили з суворим дотриманням технiки анаеробного культивування. Для оцiнки стану мшроекологи пiхви застосовували метод бактерюскопи. Гарднерельоз дiагностували методом бактерюскопи шляхом фарбування мазкiв по Романовському з подальшим пiдрахуванням «ключових» клiтин, постановкою амшового тесту, визначенням рН.
Статистичну обробку отриманих результатiв дослiджень проводили за допомогою стандартних комп'ютерних пакетiв «Aналiз даних» Microsoft Excel для Windows 2007.
Результати дослщження та Тх обговорення. З метою оцшки порушень мiкробiоценозу статевих шляхiв (СШ) ваптних враховували культуральнi та бiохiмiчнi властивосн мiкроорганiзмiв пiхвового бiотопу та кшьюсш показники висiву захисно! та потенцшно-патогенно! мiкрофлори. В результатi бактерюскошчного аналiзу, проведеного в першому триместрi вагiтностi, в 25 % випадюв встановлено порушення бiоценозу пiхви, як вiдповiдають стану «бактерiальний вагiноз» та в 22,2 % випадюв - вапшт. Aналiз мiкроекологii пiхви ваптних бактерюлопчним методом свiдчить, що у 33,3 % жшок в першому тримес^ вагiтностi бiоценоз характеризуеться асощативними формами бактерiально-грибковоi контамiнацii слизово! оболонки тхви. До складу асоцiацiй з найбшьшою частотою входили представники аеробно! умовно-патогенно! мiкрофлори. Серед грампозитивних кокiв рееструвались: S. faecalis - 19,4 %, S. agalactiae - 13,9 %, S. epidermidis (гем+ та гем ) - 13,9 % та 19,4 %. В складi асощацш бактерiальноi флори значне представництво мали ентеробактер^': E. coli з незмшеними властивостями (22,2 %) та Klebsiella pn. (13,9 %).
Серед анаеробно! мiкрофлори в складi асощацш у жшок в першому триместрi ваптносп переважали Bacteroides melaninogenicus (22,2 %), Fusobacterium nucleatum (16,7 %), Peptostreptococcus anaerobius (25 %). З меншою частотою рееструвався виав Eubacterium spp. та Propionibacterium spp. Частота реестраци грибiв роду Candida в складi асоцiацiй у вагiтних при первинному обстеженш складала 27,8 %. У 44,4 % жшок кшьюсш показники вишву захисно! мiкрофлори були знижеш (lg 3,6 КУО/мл). Кшьюсний рiвень висiву аеробно! умовно-патогенно! мшрофлори знаходився в межах lg 3,8 - lg 5,6 КУО/мл. Показники вишву анаеробно! флори
досягали концентраци lg 3,2 - lg 5,8 КУО/мл. Кшьюсш показники обшменшня шхви грибами роду Candida складали lg 4,4 КУО/мл.
Таблиця 1
Mk'iciii та кшьккш показники мшробшценозу статевих шляыв у вагiтних з запальними _захворюваннями репродуктипноТ системи в pi3Hi термiни вагiтноcтi_
MiKpoopraHi3MH Групи обстежених жшок
I триместр ваптносп (n=36) II триместр вагiтностi (n=32) III триместр ваптносп (n=30)
% Ig КУО/мл % Ig КУО/мл % Ig КУО/мл
S. epidermidis 19,4 4,2* 21,9 5,2** 16,7 4,3
S. epidermidis reM+ 13,9 5,6^ 15,6 5,8** 13,3 3,5
S. aureus 11,1 4,0 12,5 4,2 10,0 3,7
Str. agalactiae 13,9 5,0*^ 15,6 6,0** 13,3 4,0
E. faecalis 19,4 5,4^ 21,9 6,2** 16,7 3,8
Corynebacterium spp. 16,7 4,0* 18,8 5 9** 13,3 4,8
E. coli 22,2 4,8* 25,0 6,2** 20,0 4,2
E. coli reM+ 16,7 5,0*- 18,8 6,0** 13,3 3,5
Kl. pneumoniae 13,9 4,6* 15,6 5,8** 13,3 4,0
Enterobacter spp. 11,1 4,4 12,5 4,7 10,0 4,0
rp. p. Candida 27,8 4,4* 31,3 5,8 33,3 5,2
Lactobacillum spp. 77,8 3,6- 59,4 3,4** 96,7 5,8
Bacteroides melaninogenicus 22,2 5,8 28,1 6,2 33,3 6,4
Fusobacterium nucleatum 16,7 4,6*- 21,9 5,8 26,7 6,0
Peptostreptococcus anaerobius 25,0 5,0*- 34,4 6,2 40,0 6,3
Eubacterium lentum 13,9 3,2*- 18,8 4,5 23,3 4,7
Примаки: * - р1зниця статистично в1рог1дна м1ж показниками бюценозу статевих шлях1в у ваптних жшок в I та II триместрах ваптност (р>0,05); ** - р1зниця статистично в1рог1дна м1ж показниками бюценозу статевих шлях1в у ваптних жшок в II та III триместрах ваптносп (р>0,05).
При обстеженш жiнок з ЗЗСШ в другому тримес^ вагiтностi встановлено збшьшення частоти та кiлькiсних показникiв обшменшня СШ, як аеробною так i анаеробною мiкрофлорою. Частота реeстрацii бактерiального вагiнозу пiхви досягала 31,3 %, а ознаки вапшту виявлено у 28,1 % ваптних. Негативнi змши мiкроекологii пiхви в другому тримес^ вагiтностi рееструвались переважно у ваптних, яю при первинному обстеженнi мали прояви вагшозу або вагiнiту. Розвиток ваптносп супроводжувався збiльшенням дисбалансу мiж захисною мiкрофлорою та представниками потенцшно патогенноi анаеробноi та аеробноi мшрофлори. Суттево зросли показники висiву грибiв p. Candida. Частота ix вияву складала 31,3 %, кiлькiснi показники - lg 5,8 КУО/мл.
Встановлено, що зi збiльшенням термiну ваптносп в спек^ видiленоi з шхви мшрофлори зросла присутнiсть анаеробiв: Peptostreptococcus anaerobius (34,4 %), Bacteroides melaninogenicus (28,1 %), Fusobacterium nucleatum (21,9 %), Eubacterium lentum (18,8 %). Серед представниюв факультативно!' аеробно1' мшрофлори спостерiгалось збiльшення частоти реестрацп E. coli гем-(25 %), E. coli гем+ (18,8 %), S. faecalis (21,9 %), S. agalactiaе (15,6 %). Кiлькiснi показники висiву умовно-патогенноi аеробноi та анаеробноi мшрофлори перевищували дiагностичний рiвень lg 4,2 - lg 6,2 КУО/мл, а кшьюсний рiвень реестрацii лактобацил не досягав норми (lg 3,4 КУО/мл). В другому тримес^ ваптносп зареестровано збшьшення частоти асощативних форм бактерiально-гри6ково' контамiнацii пixви (40,6 %). У бшьшосп обстежених жiнок не спостер^алось вiдновлення нормальних мiкробниx сшввщношень в екосистемi пixви. Негативнi змши мшроекологи в другому триместрi ваптносп можливо пов'язаш з нейро-ендокринно-iмунологiчним дисбалансом. Цi змiни можуть призводити до порушення структурних, бар'ерних та функцюнальних властивостей лiпiдного бiошару мембран та розташованих у ньому бшюв, яю е рецепторами гормонiв, а також шших бiологiчно активних речовин, що здатш модифiкувати функцiю кттин. Результати роботи свiдчать, що ваптних, яю мають прояви вагiнозу або вапшту в першому триместрi ваптносп в подальшому в спектрi мшрофлори пixви збiльшуеться питома вага ентеробактерш, аеробних грампозитивних кокiв, а також неспороутворюючих анаеробiв з патогенними властивостями: гемол^ична, фiбрiнолiтична, плазмокоагуляцiйна та палурошдазна активнiсть. В третьому триместрi ваптносп у жшок в структурi мшробних асоцiацiй спостерiгалась тенденцiя до зниження рiвня транзиторноi факультативно-аеробноi мiкрофлори (E. coli гем-, E. coli гем+, Klebsiella spp., S. faecalis, S. epidermidis гем+ та S. epidermidis гем-). Але, концентрацiя цих УП мiкроорганiзмiв перевищували дiагностичний рiвень (>lg 3,5 КУО/мл).
Частота кандидозу досягала 33,3 %, а к!льк!сн! показники вис!ву гриб!в у б!льшост! обстежених були п!двищен! (lg 5,2 КУО/мл). Частота контам!нац!! п!хви анаеробами мала тенденц!ю до збшьшення, а !х видовий спектр майже не в!др!знявся в!д результат!в одержаних в першому та другому триместрах ваг!тност! (Peptostreptococcus spp. - 40 %, Bacteroides spp. -33,3 %, Fusobacterium spp. - 26,7 %, Eubacterium spp. - 23,3 %). Стаб!льн!сть видового спектра анаеробно! м!крофлори в динам!ц! ваг!тност! може св!дчити про !! ендогенне походження. Позитивне значення мае зниження напередодн! полог!в частоти прояву ваг!н!ту (20 %), тенденц!я до зниження частоти ваг!нозу (30 %), а також асоц!ац!й УП м!крофлори (26%). В структур! асоц!ац!й зб!льшилась присутн!сть анаероб!в. Також сл!д в!дзначити позитивну динам!ку до в!дновлення р!вня захисно! м!крофлори - лактобацил. У 46,7 % обстежених ж!нок в третьому триместр! ваг!тност! показники !х реестрац!! досягали норми, у !нших мали тенденц!ю до нормал!зац!!. Таким чином, проведет досл!дження дозволили виявити значну частоту порушень м!кроб!оценозу п!хви у ваг!тних з запальними захворюваннями статевих шлях!в. К!льк!сн! показники вис!ву бактер!ально! флори з патогенними властивостями та гриб!в роду Candida досягали найб!льшого р!вня в другому триместр! ваг!тност!. Одержан! дан! св!дчать про доц!льн!сть контролю за станом м!кроеколог!! п!хви у ваг!тних з запальними захворюваннями статевих шлях!в з метою своечасного проведення в!дпов!дно! корекц!! дисб!отичних стан!в м!кроб!оценозу п!хви.
1. У ж!нок з запальними захворюваннями статевих шлях!в в першому триместр! виявлено р!зн! вар!анти порушень м!кроеколог!! п!хви (ваг!ноз, ваг!н!т, канд!доз), частота реестрац!! яких зм!нювалась в залежност! в!д терм!ну ваг!тност!.
2. В другому триместр! ваг!тност! у ж!нок виявлено зб!льшення частоти та к!льк!сних показник!в бактер!ально-грибково! контамшацп статевих шлях!в, зб!льшення частоти реестрац!! асощацш аеробно-анаеробних збудник!в та дефщит лактофлори.
3. У ж!нок з запальними захворюваннями статевих шлях!в в третьому триместр! ваг!тност! зареестровано тенденщю до зменшення обс!мен!ння п!хви УП м!крофлорою та зареестровано тенденц!ю до збшьшення контамшацп п!хви анаеробною м!крофлорою, в тому числ! лактобацилами. Напередодн! полог!в в структур! асоц!ац!й м!крофлори п!хви переважали представники анаеробно! м!крофлори та в!дбувалась ел!м!нац!я з! складу асощацш транзиторно! факультативно-анаеробно! м!крофлори.
1. Gluhova YeV, Shahovskaya IN. Mikrobiologicheskaya harakteristika biotopov reproduktivnogo trakta zhenshin. Medicina v Kuzbasse. 2010; 1: 17-19. [in Russian]
2. Gnatko OP, Skuryatina NG, Berezhna TA. Kompleksna otsinka stanu slizovoyi shyiky matky pid chas vagitnosti. Aktualni pitannya pediatriyi, akusherstva ta ginekologiyi. 2017; 1: 50-55.
3. Dolgoshapko ON. Vaginalnyi kandidoz na fone bakterialnogo vaginoza: aktualnoe reshenie staroy problemy. Zdorove zhenshiny. 2012; 3: 20-21. [in Ukrainian]
4. Dubinina VG, Golovatyuk KP. Stan vaginalnoyi mikrobioty u zhinok z nevynoshuvannyam vagitnosti. Zb. Asociaciyi akusheriv-ginekologiv Ukrayiny. 2015; 2 (36): 72-76. [in Ukrainian]
5. Lipova EV, Radzinskiy VE. Bakterialnyi vaginoz: vsegda diskussii. Status Praesens.2012; 7: 27-34. [in Russian]
6. Marvan Ausi. Osoblyvosti deyakih hormonalnykh pokaznikiv patsiyentok iz perynatalnymy vtratamy. Mezhdunarodnyi endokrinologicheskiy zhurnal. 2014; 6(62): 117-120. [in Ukrainian]
7. Marvan Ausi. Osoblyvosti umovno-patogennoyi mikroflory patsiyentok iz perynatalnymy vtratamy. Aktualnaya infektologiya. 2014; 3(4): 106-110. [in Ukrainian]
8. Nosenko EN. Rol laktobakteriy v ekologicheskoy dinamike vaginalnykh mikrobnykh soobshchestv v norme i pri patologii. Akusherstvo. Ginekologiya. Genetika. 2016; 2, 4(6): 25-31.
9. Rishuk SV. Zabolevaniya zhenskikh polovykh organov: etiologiya, printsipialnye podkhody po diagnostike i lecheniyu. Terra Medica. 2015; 4(82): 4-15. [in Russian]
10. Semenyak AV, Yuzko OM, Andriyets OA, Nitsovych IR, Dikusarov VV. Patohenetichnyi pidkhid do likuvannya zapalnykh zakhvoryuvan zhinochikh statevykh organiv. Neonatolohiya, hirurgiya ta perynatalna medytsyna. 2017; 7, 1 (23): 57-59. [in Ukrainian]
11. Smirnova Ye.I. Ugroza preryvaniya beremennosti i bakterialnyj vaginoz. Vestnik novykh meditsinskikh tekhnologiy. 2017; 1: 118-123. [in Russian]
12. Starishko OM. Osoblyvosti skladu mikroflory urogenitalnoho traktu zhinok. Visnyk problem biolohiyi i medytsyny. 2017; 1(135): 59-63. [in Ukrainian]
13. Charlene W.J. Anaerobes and Bacterial Vaginosis in Pregnancy: Virulence Factors Contributing to Vaginal Colonisation/ W.J. Charlene, Janske Nel, Megan Stemmet // Int J Environ Res Public Health. 2014. Jul; 11(7).
14. Kaambo E. The Threat of Aerobic Vaginitis to Pregnancy and Neonatal Morbidity/ E. Kaambo, W.J. Charlene // African Journal of Reproductive Health June. 2017; 21 (2): 109-118.
15. Menard J.P. Bacterial vaginosis and preterm delivery / J.P. Menard, F. Bretelle // Gynecol. Obstet. Fertil. 2012; 40 (1): 48-54.
ДИНАМИКА МИКРОЭКОЛОГИЧЕСКИХ ПОКАЗАТЕЛЕЙ ПОЛОВЫХ ПУТЕЙ У БЕРЕМЕННЫХ С ВОСПАЛИТЕЛЬНЫМИ ЗАБОЛЕНАНИЯМИ РЕПРОДУКТИВНОЙ СИСТЕМЫ Лисяна Т. А., Пономарева И.Г., Кацалап О.Н., Доброчинская Л.И.
У беременных женщин с воспалительными заболеваниями половых путей происходит формирование патологического микробиоценоза с изменением соотношения облигатной и факультативной частей резидентной микрофлоры. В работе проведена оценка структуры бактериальных ассоциаций и изучена динамика изменений между аэробным и анаэробным компонентами микробиоценоза половых путей в 98 беременных женщин с воспалительными заболеваниями репродуктивной системы в разные периоды беременности. Полученные данные свидетельствуют, что микробиоценоз половых путей у женщин с воспалительными заболеваниями в разные сроки беременности характеризуется формированием бактериальных комплексов и отличается разной частотой патологических проявлений (анаэробный вагиноз, аэробный вагинит, кандидоз). У женщин с воспалительными заболеваниями половых путей в первом и втором триместре беременности в спектре микрофлоры влагалища увеличивается удельный вес энтеробактерий, аэробных грамположительных кокков, а также анаэробов с патогенными свойствами. В третьем триместре беременности в структуре микробных ассоциаций регистрировалась тенденция к снижению уровня транзиторной факультативно-аэробной микрофлоры и увеличения анаэробов.
Ключевые слова: беременность, микрофлора влагалища, половые пути, воспалительные заболевания.
Стаття надшшла 22.03.18 р.
DYNAMICS OF MICROECOLOGICAL INDICATORS OF GENITAL DUCTS IN PREGNANT WOMEN WITH INFLAMMATORY DISEASES OF REPRODUCTIVE SYSTEM Lisyana T.O., Ponomaryova I.G., Katsalap O.M., Dobrochinska L.I.
In pregnant women with inflammatory diseases of the genital tract, pathological microbiocenosis is formed with the ratio change of obligate and optional parts of the resident microflora. Assessment of the bacterial associations structure is performed and the dynamics of changes between aerobic and anaerobic components of the genital tract microbiocenosis is studied in 98 pregnant women with inflammatory diseases of the reproductive system in different periods of pregnancy. The data obtained indicate that the genital tract microbiocenosis in women with inflammatory diseases at different stages of pregnancy is characterized by the formation of bacterial complexes and by the varying frequency of pathological manifestations (anaerobic vaginosis, aerobic vaginitis, candidiasis). In women with inflammatory diseases of the genital tract in the first and the second trimester of pregnancy, the specific weight of enterobacteria, aerobic Gram-positive cocci, and also anaerobes with pathogenic properties increases in the spectrum of the vaginal microflora. In the third trimester of pregnancy, the tendency towards a decrease in the level of the transient facultative aerobic microflora and the increase in anaerobes was registered in the structure of microbial associations.
Key words: pregnancy, vaginal microflora, genital tract, inflammatory diseases.
Рецензент Л!хачов В.К.
DOI 10.26724/2079-8334-2018-3-65-86-91
УДК 616.98:578.828В1Л:616.8:577.213/.216:612.824]-07
ПОРШНЯЛЬНИЙ АНАЛ1З Р1ВНЯ В1Л РНК У СПИННОМОЗКОВ1Й Р1ДИН1 ТА ПЛАЗМ1 ПРИ В1Л-АСОЦ1ЙОВАНИХ НЕВРОЛОГ1ЧНИХ ЗАХВОРЮВАННЯХ
E-mail: k-lytvyn@ukr.net
Проведено дослщження р!вню В1Л РНК в спинномозковш рщиш (СМР) та плазми кров! 48 пащенив, вжом вщ 21 до 54 роюв ¡з ВШ-шфекщею та наявшстю захворювань центрально! нервово! системи (ЦНС), АРТ-на!вних. Визначена пряма корелящя ]шж в!русним навантаженням В1Л РНК в плазм! кров! (VL) i в спинномозковш рщиш (VLs) - rs=0,40; p<0,05. За результатом ROC-аналiзу встановлено, що високий ризик несприятливого перебшу захворювання прогнозуеться при тдвищенш р!вня В1Л РНК у СМР до 5,1 Lg коп/мл або 125000 коп/мл i вище. Серед опортушстичних захворювань ЦНС, при туберкульоз! р!вень В1Л РНК в СМР був вищш (мед!ана Lg VLs - 5,79 (4,166,09) коп/мл), шж в групах з неуточненими в!русними енцефалпами (4,51 (2,66-4,94) коп/мл; p=0,050 U) та енцефалпами, обумовленими в!русами Епштейна-Барр, простого герпесу та цитомегалов!русом (4,28 (3,59-4,8) коп/мл; p=0,048 U). Виявлена тенденщя до бшьш високого р!вня в!русного навантаження в СМР при туберкульозЦ пор!вняно з церебральним токсоплазмозом та грибковими ураженнями ЦНС, що при бшьшш юлькост спостережень може досягти критичного р!вня статистично! значимост для диференцшно! д!агностики даних захворювань.
Ключовi слова: В1Л-шфекщя, В1Л-асоцшоваш невролопчш захворювання, в!русне навантаження В1Л РНК, спинномозкова рщина, ROC-аналiз.
Робота е фрагментом НДР «Етгенетичт фактори виникнення шфекщями у дтей та дорослих» номер держреестраци 0117U004785
\ що асощюютъся з персистуючими
Невролопчш захворювання, пов'язаш з В1Л-шфекщею, являють собою значну проблему у свт 1з-за високо! захворюваносп та смертносп [8, 9]. Вщомо, що в1рус 1мунодефщиту людини (В1Л) знаходиться у центральнш нервовш систем1 починаючи з первинно! в1ремп [7] та протягом вс1е! шфекцп. Пюля шфшування В1Л надходить у центральну нервову систему та локатзуеться у р1зних репонах головного мозку, маючи неоднакову концентращю, що призводить до р1зномаштних невролопчних аномалш. Вважаеться, що р1вень В1Л-1 РНК у СМР не обов'язково корелюе з даним показником плазми кров1, за рахунок, як можливо! персистенцп в1русу [4] так {
86
© К.Ю. Литвин, Л.Р. Шостакович-Корецька, 2018
