CC BY
025. Barnes, J., The Sense of an Ending, New York, Random House, 2011.
26. Collins, J., Deadly Embrace, Pocket Books, 2004.
27. Conroy, P., The Prince of Tides, Boston, Houghton Mifflin Company, 1986.
28. Daily, J., Sweet Promise, Open Road Media Romance, 2014.
29. Lindsey, J., Tender is the Storm, Avon, HarperCollins Publishers, 1985.
30. Moore, A., Grace O'Malley, NAL Trade, 2001.
31. Roberts, N., Loving Jack, InterMix, 1989.
32. Weisberger, L., The Devil Wears Prada, New York, HarperCollins Publishers, 2006.
33. Wishinsky, F., Dimples Delight, Washington, Orca Echoes, 2005.
ДИНАМ1ЧН1 ХАРАКТЕРИСТИКИ МОВЛЕННСВО1 ПОВЕД1НКИ 1РЛАНДЦ1В
Бубнов Д.В.
Нацюнальний утверситет «Одеська юридична академ1я». Викладач. Аспгрант кафедри теоретично'1 i прикладно'1 фонетики англтсько'1 мови Одеського нацюнального
утверситету iменi 1.1. Мечникова
DYNAMIC CHARACTERISTICS OF THE IRISH SPEECH BEHAVIOR
Bubnov D.
National University «Odessa Law Academy». Tutor. Post graduate student of Odessa National University Phonetics Department.
Анотащя
Дослвдженпя присвячено визначенню просодичних особливостей мовлення iрландцiв. Динашчний компонент просоди е маркером вшово! та гендерно! диференщаци iрландськоi мовленнево! поведшки. Ва-рiативний характер динамiчних особливостей, зокрема особливосл максимумiв штенсивносл на рiзних дшянках iнтонацiйного контуру, зумовлено з одного боку неоднорщним характером iнтегральних процеав всерединi кра!ни, а з шшого - особливостями жiночоi та чоловiчоi' мовленнево! поведiнки.
Abstract
The investigation is dedicated to defining prosodic peculiarities of Irish speech. Dynamic component of prosody is the marker of age and gender Irish speech behavior differentiation. The variable character of dynamic characteristics, in particular peculiarities of maximum intensity localization on different parts of intonation contour is conditioned, on the one hand by inhomogeneous character of integrational process within the country and on the other hand, by peculiarities of male and female speech behavior.
Ключов1 слова: динашчний компонент, мовленнева поведшка, максимум штенсивносл, просодичш особливосл.
Keywords: dynamic component, speech behavior, maximum intensity, prosodic peculiarities.
Дослвдження соцюлшгвютичних аспеклв фун-кцюнування англшсько! мови в 1рланди передбачае використання комплексного щдходу, який охоплюе питання, пов'язаш з аналiзом мовно! ситуаци в 1р-ландп, а також з проведенням акустичних досль джень просодичних характеристик (зокрема дина-мiчних) у мовленш iрландцiв.
Дослiдження особливостей функцiонування англшсько! мови на територii Iрландii з урахуван-ням соцiальних факторiв, таких як тендер i вiк ш-формантiв, е невiд'емною частиною соцюлшгваль-ного аналiзу, що застосовуеться при опис мовних ситуацiй. Мовна ситуащя в Пiвнiчнiй Iрландii' хара-ктеризуеться наявшстю двомовностi i диглосп. У свил дослiджень особливостей функцiонування англшсько! мови в Iрландii' актуальним уявляеться вислiв А. Д. Швейцера про те, що мовна ситуащя, бшшгазм i диглосiя е рiзнi аспекти i форми функ-цiонування сощально-комушкативних систем, якi складаються в результат взаемодii труп людей, якi вiдрiзняються етнiчною i соцiальною приналежш-стю. Таким чином, дослвдження етшчно! i сощаль-но! приналежностi мовно! стльноти 1рландп е до-цiльним в процеа аналiзу мовно! ситуацii в репош.
За основне значения поняття мовно! ситуацii у на-шш роботi ми приймаемо визначення А. Д. Швейцера: «совокупность форм существования языка (языков, территориальных и социальных диалектов), обслуживающих континуум общения в определенной этнической общности или административно-территориальном объединении» [Швейцер 481-482].
Внесок у розробку аспеклв варiативностi сощ-альних i територiальних дiалектiв Велико! Британп зробили Т. I. Шевченко, О. Л. Присяжнюк, P. Trudgill, J. Wells та ш. Завдяки зусиллям вчених визначеш основнi структурнi вiдмiнностi дiалектiв i варiантiв, позначенi межi !х поширення, видiленi актуальнi тенденцii розвитку. Принципи типолопч-но! класифiкацii акценлв англiйськоi мови, запро-поноваиi Дж. Уеллсом [Wells] та П. Традгшлом на-разi мають мiжиародне визнання i використову-ються у пропонованш роботi при описi варiативностi просоди в мовленш мешканщв 1рла-ндп.
Результати соцiолiнгвальних дослiджень, якi проводились П. Л. Генр^ Дж. Едвардсом, Л.
М1лроем та iH., сввдчать, що визначну роль у розви-тку мовно1 ситуацп в 1рландп вщграють сошально-юторичш фактори, оск1льки тривала вiдмова ввд ви-користання iрландськоl мови призвела до перева-жання ашлшсько1 мови в 1рландй, навпъ коли iрла-ндська ввдновила статус офщшно! мови краши. У цей час офщшний i фактичний статус iрландськоl мови рiзняться. 1снуе чгткий розподiл сфер викори-стання англшсько1 та iрландськоl мов, а також lx со-цiальне маркування.
На думку Е. Г. Куша, якщо одна мова випсня-еться шшою, завжди наявною е ситуацiя двомовно-стi, тобто не вiдбуваеться аш повного витиснення першо1 мови, аш повного прийняття друго1. Це, на думку О. О. Куреш, дозволяе сподiватися на збере-ження iрландськоl мови. Твердження автора грун-туеться й на тому фактi, що хоча iрландська мова в 1рланди не е в цей час сошально затребуваною, вона залишаеться символом вщродження iрландсь-ко! культури та нацюнально1 свiдомостi.
Дослвдження, присвяченi аналiзу особливос-тей функцiонування ашлшсько1 мови на територп Швшчно1 1рландп, а також процеси змшування, пе-рерозподшу дiалектниx форм, сввдчать про той факт, що ш процеси активiзуються у великих мiстаx шд впливом постiйниx комунiкативниx контактiв, i на думку Ю. Б. Федорово1, приводять до появи но-вих дiалектiв. Дослiдження особливостей просоди-чного оформления мовлення iрландцiв в ситуацп двомовносл спiлкування i гендерно1 диференшацп, буде сприяти формуванню бiльш чигсо! картини мовних змш в дослiджуваному репош
Метою пропоновано1 роботи е визначення ди-намiчниx характеристик мовлення iрландцiв в ситуацп, коли домшантним мовленням е англiйська.
У мовленш ж1нок середньо1 та старшо1 вшових груп спостерiгаеться шдвищення середньо складо-во! iнтенсивностi, у той час як представники моло-дшо! вшэво! групи демонструють найнижчi зна-чення цього параметру. У чоловiчиx групах най-вищi показники зафiксованi в груш представнишв
,nHHaMi4H™ компонент просодп, якому на аку-стичному piBHi ввдповвдае iHTeHCHBHiCTb, а на перцептивному - гучшсть, доводить, що деяш параме-три ще! просодично! характеристики можуть слу-жити iндикатором гендерно! та вжово! приналежностi мовця. Змiна гучностi вщграе важ-ливу роль при передачi емоцшно-модально! шфор-мацп: бiльш важливi в смисловому планi частини речення характеризуються бiльш високим рiвнем сумарно! iнтенсивностi, тобто е бiльш гучними, нiж малозначимi частини речення.
Основними динашчними характеристиками мовлення iрландцiв яю розглядаються в нашому до-слщженш, е:
1) максимальнi (Imax), мшмальш (Imm) i серед-ньоскладовi (Imean) показники iнтенсивностi вае1 синтагми (в дБ);
2) динамiчний дiапазон синтагм (1д) (в дБ);
3) локалiзацiя максимуму iнтенсивностi в син-тагмi (перший наголошений склад, шкала, ядерний склад);
Матерiалом дослiдження е монологiчнi квазь спонтаннi вiдрiзки мовлення iрландцiв, представ-ленi в записах International Dialects of English Archive. Тривалють звучання експериментального матерiалу складала 90 хвилин.
Основним методом дослiдження було обрано акустичний аналiз.
Перший етап дослщження полягав у визна-ченнi середньоарифметичних показник1в середньо-складово! iнтенсивностi в мовленш iрландцiв з ура-хуванням факторiв вiку та гендеру (рис. 1)
середньо1 вшово1 групи, найнижчi в мовленнi пред-ставникiв молодого поколшня. Максимальнi показники штенсивносп представленi в середнiй вiковiй груш як у жшок, так i у чоловiкiв.
Аналiзуючи дiапазон штенсивносп мовлення iнформантiв рiзниx вiковиx i гендерних груп, пред-
100
90
80
70
60
50
87
78
92
89
89
80
ижшки Очоловки ■ Столбец!
молоде поколшня (18-25 середне поколшня (26-45 старше за 45 poKiB
poKiB) рoкiв)
Рис. 1. Середньоарифметичш значення середньо складовоi iHmeHcueHocmi
ставлений на рис. 2, можна констатувати, що най-бшьш широкий дiапазон iнтенсивностi маркуе мов-лення представникiв молодого поколiния (!д =
55дБ), а найвужчий - представнишв середнього по-колшня (!д = 37 дБ) (рис. 3).
Рис. 2.1нтонограма рази: And I went to school at a place called Ballyclare, which would have very much, um,
Antrim influences in the accent.
Time (s)
Рис. 3.1нтонограма фрази: I went to school in Newtownhamilton Primary School, which is a wee school in the
middle of the country.
Жшоче мовлення вiдрiзняеться ввд чоловiчого максимумiв штенсивносл в трьох позищях штона-бшьш широким дiапазоном iнтенсивностi, однак рь цiйного контуру. У пропонованому дослiдженнi зниця мiж вiковими групами незначна i становить проаналiзовано усереднеш максимальнi показники 4дБ. Коливання значень тково! iнтенсивностi в за- штенсивносл в таких позищях: на першому наго-лежиостi ввд гендерно! приналежносл е незначним. лошеному складi; у шкалi та на ядровому склада На наш погляд, бiльш щкавою здаеться локалiзацiя
Таблиця 1.
Позищя Вiковi гендернi групи Локал1защя шив штенсивносл (у %)
Молоде поколшня Середне поколшня Старш1 за 45 рошв
Чолов1ки Жшки Чолов1ки Жшки Чолов1ки Жшки
Перший наголошений склад 57 45 48 43 37 31
Шкала 14 17 8 10 9 11
Ядровий склад 29 38 44 47 54 58
Таким чином проведений аналiз локатзацп максимумiв штенсивносп показав, що в мовленнi представник1в всiх вжових груп простежуеться те-нденцiя до найчастотшшо! локалiзацil максимумiв на першому наголошеному складi в мовленнi чоло-вiкiв всiх вiкових груп.
Для жшочого мовлення бiльш характерним е превалювання локалiзацil максимумiв на ядровому склада
Для представник1в молодшого поколшня характерним е сильно початковий динашчний контур, а для представнишв вжово1 групи «Старшi за 45 ро-шв» бiльш характерним е сильно шнцевий динамь чний контур. У груш представнишв середнього поколшня локалiзацiя максимумiв на першому наголошеному i на ядровому е ввдносно збалансованою.
У мовленш чоловiкiв молодого поколiння най-бшьший ввдсоток локалiзацil пiкiв iнтенсивностi на першому наголошеному склащ (57%), а найменший вiдсоток (31%) представлено в мовленш жшок групи «Старшi за 45 рошв».
На ядровому склащ найбiльший вiдсоток лока-лiзацil представлено в груш жшок «Старшi за 45 рошв» (58%), а найменший (29%) у мовленш чоловь шв молодого поколшня.
Таким чином, проведений акустичний аналiз динамiчного компонента просоди iрландського мовлення представнишв рiзних вiкових та гендерних груп дозволив стверджувати, що iнтенсивнiсть може локалiзуватися по рiзному. Це, перш за все, залежить вщ емоцшного стану мовця, або емоцш-ного навантаження висловлювання, а також ввд сту-пеня емоцiйного прагматичного впливу на слухача.
Проведене дослщження динашчних особливо-стей мовленнево! поведiнки iрландцiв вказуе на те, що тенсивнють мовлення може виступати маркером гендерно1 та вшэво1 щентифжацп iрландцiв. Маркером ж1ночого мовлення е б№ш широкий дь апазон iнтенсивностi. Вжовими маркерами може виступати параметр локалiзацil максимумiв штен-
сивностi на рiзних складових iнтонацiйного контуру.
Перспективою подальшого дослвдження може бути аналiз темпоральних характеристик мовлення iрландцiв та 1хня кореляцiя з динамiчними параметрами.
Список лггератури
1. Куреня О. О. Особенности ирландского варианта английского языка в художественной литературе и фольклоре Ирландии : автореф. дисс. ...канд. филол.наук. - М., 2009. - 19 с.
2. Присяжнюк О. Я. Интегральный спектрографический анализ возрастных характеристик интонационной нормы / О. Я. Присяжнюк // Вюник Харшвського нацюнального ушверситету iменi В.Н. Каразша. Серiя «Романо-германська фшо-лопя. Методика викладання iноземних мов». -
2006. - № 725. - С. 85 - 89.
3. Федотова М. В. Социально-личностная вариативность английской интонации в речи жителей Уэльса: автореф. дис. ... к. филол. наук: 10.02.04 / М. В. Федотова. - М., 2013. - 21 с.
4. Хауген Э. Процесс заимствования / Э. Хау-ген // Новое в лингвистике [сб. научных трудов] / под ред. В. Ю. Розенцвейга. - М.: Прогресс, 1972. -Вып. VI. - С. 442-470.
5. Хауген Э. Языковой контакт ирландского с английским А. К. Жолковского / Э. Хауген // Новое в лингвистике. - Вып. VI. Языковые контакты/ под. ред.. В. Ю. Розенцвейга. - М.: Прогресс, 1972. - С. 61-80
6. Швейцер А. Д. Современная социолингвистика. Теория, проблемы, методы / А. Д. Швейцер.
- М.: Наука, 1976. - 176 с.
7. Швейцер А.Д. Роль инновационных и реликтовых элементов в формировании норм кодифицированного литературного языка. // Языковая норма. Типология нормализационных процессов. / Отв. ред. В.Я. Порхомовский, Н.Н. Семенюк. - М.: Институт языкознания РАН, 1996. -С. 68-78.
8. Шевченко Т. И. Социальная дифференциация английского произношения / Т. И. Шевченко. -М.: Высшая школа, 1990. - 144 с.
9. Шевченко Т. И. Фонетика и фонология английского языка: Курс теоретической фонетики английского языка для бакалавров / Т. И. Шевченко.
- Дубна: Феникс+, 2011. - 256 с.
10. Edwards J. Irish and English in Ireland // Language in the British Isles / ed. by P. Trudgill. - Cambridge, London, New York, New Rochelle, Melburn, Sidney. - Cambridge University Press, 1984.
11. Haugen E. The Ecology of Language / Selected and introduced by A. S. Dil. - Stanford: Stanford University Press, 1972. - 366 p.
12. Henry P. L. Anglo-Irish and its Background // The English Language in Ireland // ed. by D. O'Muirith.
- Cork, Dublin: The Mercies Press, 1978. - P. 20-36.
13. Milroy L. Language and Social Network. -Oxford: Basil Blackwell, 1980.-218 p.
14. Quin E. G. The Collectors of Irish Dialect Material // The English language in Ireland / ed. by D. O'Muirithe. - Cork, Dublin: The Mercies Press, 1978.
- P. 115-127.
15. Quin E.G. The Collectors of Irish Dialect Material. II The English Language in Ireland. I ed. by D. OMuirithe. - Cork, Dublin: The Mercier Press, 1978.-P. 115-127.
16. Trudgill P. Dialects in Contact. - Oxford: Katerprint Co. Ltd, 1986. - 174 p.
17. Wells W.H.G. An experimental approach to interrelation of focus in spoken English // Intonation in Discourse. Ed. C. Johns-Lewis, G. Helm. - London, San-Diego, CA, Sidney: College-hill Press, Inc., 1986.
- P. 53-77.
