CC BY
13
В1СНИК ВДНЗУ «Украхнська медична стоматологгчна академхя»
18. Johansson S.G.O. A revised nomenclature for allergy: An EAACI position statement from the EAACI nomenclature task forse / S.G.O. Johansson, J.O. Hourihane, J. Bousquet [et al.] // Allergy. - 2001. - V. 56. - P. 813 - 824.
19. Krakowski A. C. Management of Atopic Dermatitis in the Pediatric Population / A.C. Krakowski, L.F. Eichenfield, M.A. Dohil // Pediatrics. - 2008. - V. 122, № 4. - P. 812-824.
Реферат
ОЦЕНКА ИММУНОЛОГИЧЕСКИХ ПОКАЗАТЕЛЕЙ У БОЛЬНЫХ АТОПИЧЕСКИМ ДЕРМАТИТОМ С УЧЕТОМ УРОВНЯ ОБЩЕГО IgE Левченко Л.Ю.
Ключевые слова: атопический иммунитет, дети, клеточный и гуморальный иммунитет, иммуноглобулин Е. Атопический дерматит (АД) - одно из самых распространенных аллергических заболеваний у детей. Целью исследования стало определение состояния иммунитета у детей, больных АД, с учетом уровня общего IgE для улучшения диагностики и лечения заболевания. Обследовано 50 детей от 2 до 7 лет с АД. Высокий уровень общего 1дЕ определен у 40% обследованных на АД (первая группа), у 60% - уровень общего 1дЕ была в пределах нормы (вторая группа). В обеих группах больных АД отмечена тенденция к снижению уровней CD3 и CD8, снижение уровней 1дА и IgG; во второй группе больных АД - тенденция к увеличению концентрации ЦИК. Остальные иммунологические показатели больных АД существенно не отличались от показателей практически здорових людей. Проведенное исследование определяет необходимость дальнейшего изучения IgE- зависимого и IgE- независимого АД.
Summary
ESTIMATION OF IMMUNOLOGICAL PARAMETERS IN PATIENTS WITH ATOPIC DERMATITIS SUBJECT TO TOTAL IgE LEVEL Levchenko L.Yu.
Key words: atopic dermatitis, children, cell and humoral immunity, immunoglobulin E.
The atopic dermatitis (AD) is one of the most widespread allergic diseases among children. The main task of this study is to determine the immune state of children with AD, taking in account the level of total IgE in order to improve the diagnostic and treatment of the disease. 50 children with AD aged 2 - 7 were examined. High level of total IgE was found in 40 % of the children with AD (first group), and 60% of children showed normal total IgE (second group). Both AD patients' groups demonstrated a tendency to lower the levels of CD3 and CD8 as well as to lower the levels of IgA and IgG; while in the second group of AD patients there was a tendency to increase the concentration of CIC. Other immunological parameters of AD patients did not significantly differ from ones of relatively healthy people. The study outlines the necessity in further research of IgE - associated and non- IgE- associated AD.
616.12-005.4-002.1 Приходько Н.П.
ДИФЕРЕНЦ1ЙН1 ЗНАЧЕНИЯ АУТ01МУН1ТЕТУ ДО ШАПЕР0НУ 60, С-РЕАКТИВН0Г0 ПР0ТЕ1НУ ТА 1НТЕРЛЕЙК1НУ 10 У ХВ0РИХ НА Г0СТР1 Ф0РМИ 1ХС
Вищий державний навчальний заклад Укра'ши «Укра'нська медична стоматолопчна академiя», м. Полтава
З метою визначення особливостей змт СРП, 1Л 10 та аутоантитш до БТШ 60 у хворих на гострг форми 1ХС обстежили 25 хворих на прогресуючу стенокардю 1А класу та 27 хворих Г1М. За результатами iмуноферментного аналгзу встановлен змти, що представленi в такт послгдовностг -M±SEM; SD; 95% CI, Med; Q. У хворих на прогресуючу стенокардю напруги показник частки вiд подлу добутку аутоантитш до шаперону 60 та СРП до рiвня 1Л 10 становив 186,66±68,39; 341,94 у.од., Pw=0,019 (за тестом Краскела-Уолеса) в порiвняннi з хворими на неускладнений Г1М 36,18±26,75; 75,67 у.од. та ускладнений Г1М 140,80±41,67; 181,65 у.од. Частка вiд подшу лейкоцитiв третьо'1 доби до рiвня 1Л 10 була найбыьшою у хворих на ускладнений Г1М: 1,52±0,28; 1,21 у.од.; (0,94-2,11); 1,45; (0,16-2,10); PAnova 1_г_3=0,020, в порiвняннi з хворими на Г1М без ускладнень та прогресуючу стенокардю. Переважання активацИ протизапальних ттерлейктв, зокрема 1Л 10 над зро-станням абсолютно'1 кiлькостi фагоцитiв е характерною ознакою неускладненого Г1М (26,62±13,24; 37,45 у.од.; (-4,69-57,93); 37,45;) та нестабшьно'1 стенокарди (20,01±7,01; 35,05 у.од.; (5,54-34,48); 3,69; Р =0,031).
mw ' '
KnrcwoBi слова: прогресуюча стенокардiя, гострий Ыфаркт мюкарда, аутоантитта до бтка теплового шоку 60, штерлейган 10, С-реактивний проте'н.
Фрагмент iHi^amueHof теми: „Значення прозапальних, npoapumMi4Hux, дисметаболiчних факторе для ускладненого nepe6iay гтертошчноГ хвороби, iшемiчно'l хвороби серця: дiагностика, лiкування" (№ державноi реестрац/i': 0106U001649)
Вступ
Протягом останнього десятирiччя були досягнул значн устхи у лкуваны гострого коронарного синдрому (ГКС), але, на жаль, захворюванють i смертнють, пов'язан з ^ею патолопею, залишаються високими й доа [11]. Останшм часом дещо змшилися уявлення
про мехаызми дестаб^заци атеросклеротичноТ бляшки, що призводить до загострення iшемiчноТ хвороби серця (1ХС) [1, 6]. На перше мюце впевнено вихо-дять тага фактори, як системне та мюцеве запалення [3, 4, 10]. Первинною ланкою в цьому процеа е дисбаланс мiж прозапальними та протизапальними фак-
торами [1, 12-14]. Саме прозапальнi фактори стиму-люють утворення та подальший вихщ вторинних медiаторiв, таких як нейропептиди та деривати арахщоновоТ кислоти [2, 5, 9]. Ктькють цитокiнiв у кровi рiзко пiдвищуeться у хворих з iшемiчними пош-кодженнями i плазматичнi рiвнi цитокiнiв можуть слу-гувати прогностичними критерiями завершення за-хворювання [7, 8].
Метою дослщження було визначити особливостi змiн показнигав С-реактивного протеТну (СРП), iнтерлейкiну 10 (1Л 10) та аутоантитiл до бтка теплового шоку 60 у хворих на прогресуючу стенокардю та гострий iнфаркт мiокарда.
Об'ект i методи дослiдження. Об'ектом дослщження були 27 хворих на гострий Ыфаркт мюкарда (Г1М), середнiй вш яких становив 64,15±1,58; 8,23 (M±SEM;SD). Кiлькiсть чоловiкiв, що взяли участь в обстежены, становила 16 (59,3%) та 11 (40,7%) жшок. У 23 iз 27 (85,2%) обстежених дiагностовано Г1М з пiдйомом сегмента ST та глибоким зубцем Q або комплексом QS та у 4 (14,8%) - Г1М без пщйому сегменту ST. Ускладнений переб^ Г1М мали 19 (70,4%) iз 27 осiб. 11 (40,7%) хворих iз 27 мали по-вторний Г1М. 23 (85,2%) iз 27 хворих в^^чали в анамнезi стенокардю. У 9 (33,3%) хворих визначили ХСН I ст. за М.Д. Стражеско, В.Х. Василенко, II ФК за NYHA, у 17 (63,0%) - IIA ст., III ФК за NYHA та у 1 (3,7%) ИБ ст. IV ФК за NYHA. Група хворих на прогресуючу стенокардю 1А класу: 25 хворих на, середнм вк яких склав 64,52±1,82;9,08 рош. Ктькють чолов^в, що взяли участь в обстеженн становила 13 (52%) iз 25. Середнм вш чоловiкiв склав 61,00±2,09;7,53 рокiв, а жiнок 68,33±2,70;9,36 рокiв. 10 (40%) хворих вiком до 60 рокiв, 10 (40%) похилого вку (60-74 рокiв) та 5 (20%) старечого вку (75-84 рош). КлУчна характеристика основноТ групи хворих: тривалiсть в анамнезi стенокарди у чоловiкiв дорiвнювала 5,15±1,62;5,84 рокiв, а у жiнок - 4,91±1,26;4,38 рокiв. У 24 (96%) хворих iз 25 дiагностували супутню гiпертонiчну хворобу, в тому чи^ 6 (24%) II стади та 18 (72%) III стадiТ. У 16 (64%) з 25 хворих вiдмiчали постiнфарктний кардiосклероз. У 5 (20%) оаб пiд час госппамзацп спостерiгали гiпертонiчний криз другого порядку. У 3 (12 %) хворих спостер^алась ХСН I ст. за М.Д. Стражеско, В.Х. Василенко, II ФК за NYHA, у 22 (88 %) - IIA ст., III ФК за NYHA.
Група порiвняння: 10 здорових оаб контрольно' групи.
Обстеження хворих проводилось згщно стандартам Украши. Дiагноз Г1М визначали вщповщно з рекомендациями Свропейського товариства гiпертензiï (ESH) та Свропейського кардюлопчного товариства (ESC) 2008 р. та вщповщно до стандарт надання до-помоги кардюлопчним хворим за наказом № 436 МУс-терства охорони здоров'я Украши вщ 03.07.2006 р.
Статистичний аналiз включав двохвибiрковий t критерiй Ст'юдента для 2-х незалежних вибiрок варiа-бельностей з метою перевiрки ппотези за прийняття або виключення нульовоТ гiпотези за рiвнiсть середнiх (за програмою SPSS for Windows Release 13.00, SPSS Inc., (1989-2004). Нормальнють розподту варiацiй пе-ревiряли за результатами однофакторних тестiв Колмогорова-Смирнова та Shapiro-Wilks. Якщо варiабе-льност не мали нормального розподiлу, то викорис-товували непараметричнi методи статистики, зокре-ма, Mann-Whitney U (MW). Якщо варiабельностi вщ-хилялись вщ нормального розподiлу, то використову-вали непараметричн еквiваленти ANOVA/MANOVA тестiв, зокрема, Kruskal-Wallis аналiз рангiв [1].
Результати та ïx обговорення
Аналiз показниюв частки вiд подiлу добутку ау-тоантитiл до шаперону 60 та СРП до рiвня 1Л l0 дозволив виявити найбiльший його рiвень у хворих на прогресуючу стенокардю напруги, в порiвняннi з хво-рими на ускладнений та неускладнений Г1М. Тобто, у хворих на прогресуючу стенокардю напруги вш становив (середня: M± стандартна похибка: SEM; стан-дартне вщхилення: SD) 186,66±68,39; 341,94 у.од., Pkw=0,019 (за тестом Краскела-Уолеса) в порiвняннi з хворими на неускладнений Г1М 36,18±26,75; 75,67 у.од. та ускладнений Г1М 140,80±41,67; 181,65 у.од. Цей показник вiдображаe спiввiдношення прозапаль-них, в тому чи^ i аутоiмунних, факторiв до протиза-пального потен^алу органiзму.
Частка вiд подiлу лейкоци^в третьоТ доби до рiв-ня штерлейкшу 10 була найбiльшою у хворих на ускладнений гострий шфаркт мюкарда, в порiвняннi з хворими на шфаркт без ускладнень та прогресуючу стенока-рдю. Такi змiни показника свiдчать про стввщношення лейкоцитарной' реакцп як одного з проявiв запальноТ реактивностi, до протизапальноТ активностi за участi Ытерлейюну 10 у хворих на ускладнений гострий ¡н-фаркт мiокарда на вщмшу вiд неускладненого iнфаркту та прогресуючоТ стенокарди напруги (табл. 1).
Таблиця 1
Порвняльна характеристика частки eid подлу лейкоцит1в третьоУ доби та ¡нтерлейюну 10 у хворих на прогресуючу сте-нокард1ю, неускладнений iнфаркт мiокарда та ускладнений iнфаркт мiокарда (M±SEM; SD; CI 95%; Med; Q).
Показник Хвор¡ на прогресуючу стенокарди (n=25) Хвор¡ на неускладнений Г1М (n=8) Хвор¡ на ускладнений Г1М (n=19)
Частка вщ подту лейко-ци^в третьоТ доби та ¡н-терлйину 10, у. од. 0,97±0,21;1,06; (0,53-1,41); 0,30; (0,04-1,82); непараметричний за Shapiro-Wilk Psw=0,001; Pkw (1~2~3)=0,012; 0,26±0,14; 0,33; (-0,06-0,58); 0,13; (0,03-0,38); непараметричний за Shapiro-Wilk Psw=0,002; Р*(2~3)=0,018; Р'(2~3)=0,020; 1,52±0,28; 1,21; (0,94-2,11); 1,45; (0,16-2,10); параметричний за Shapiro-Wilk Psw=0,145; гомогенний за Levеnе Plev=0,815; PAnova 1-2-3=0,020;
П р и м i т к и : М - середня, SEM - стандартна похибка, SD - стандартне в1дхилення, 95% С1 - 95% дов1рч1 ¡нтервали для середньоТ, Med - медiана, Q - нижн та верхн квартилi. P kw (1~2~3) - рiзниця мiж групами за даними тесту Kruskal-Wallis (kw), Psw- лiнiйнiсть за тестом Shapiro-Wilk, Pks - лiнiйнiсть за тестом Колмогорова-Смирнова, PANOVA1-2-3 - рзниця мiж групами за даними дисперсйного аналiзу варабельностей з лiнiйним характером розподту (ANOVA). Р*-рiзниця мiж групами за даними однофакторного дисперсйного аналiзу з множинними тестами порiвнянь за критерieм Tukey hSd. Р' - рзниця мiж групами за даними однофакторного дисперсйного aнaлiзу з множинними тестами порвнянь за критерем Bonferroni.
В1СНИК ВДНЗУ «Украгнська медична стоматологгчна академхя»
Стввщношення рiвня штерлейкшу 10 до числа нокардю напруги та неускладнений iнфаркт мiокарда абсолютно!' кiлькостi фагоци^в (MiKpo- та макрофаго- (табл. 2). ци^в) було найбiльшим у хворих на прогресуючу сте-
Таблиця. 2
Порвняльна характеристика частки eid подлу лейкоцит1в третьо'1 доби та ¡нтерлейюну 10 у хворих на прогресуючу сте-нокард1ю, неускладнений iнфаркт мiокарда та ускладнений iнфаркт мiокарда (M±SEM; SD; CI 95%; Med; Q).
Показник Хворi на прогресуючу стенокардп (n=25) Хворi на неускладнений Г1М (n=8) Хворi на ускладнений Г1М (n=19)
Частка вщ подту рiвня Ытер-лейюну 10 та рiвня абсолютно!' ктькосп фапв, ум.од. 20,01 ±7,01; 35,05; (5,54-34,48); 3,69; Ргто«=0,031; непараметричний за Shapiro-Wilk Рsw=0,0001; 26,62±13,24; 37,45; (-4,69-57,93); 37,45; непарамет-ричний за Shapiro-Wilk Рот=0,006; 4,24±1,85; 8,07; (0,35-8,13); 8,08; непараметричний за Shapiro-Wilk Рsw=0,0001;
Частка вщ подту рiвня С-реактивного протеину та рiвня абсолютно!' ктькосп фапв, ум.од. 2,82±0,27; 1,37; (2,26-3,39); 2,83; (0,82-38,14); Рmw=0,012; параметричний за Shapiro-Wilk Р^=0,776; гомогенний за Levеnе Plev=0,714; 1,94±0,38; 1,08; (1,04-2,84); 1,08; (2,83-53,10); параметричний за Shapiro-Wilk Рsw=0,166; PAnova 1-2-3=0,006; 1,59±0,26; 1,11; (1,05-2,13); 1,98; (0,60-5,83); параметричний за Shapiro-Wilk Р^=0,055; Р*(1~3)=0,006; Р'(1~3)=0,006;
П р и м i т к и : М - середня, SEM - стандартна похибка, SD - стандартне в1дхилення, 95% С1 - 95% доврч! ¡нтервали для середньоТ, Med - медiана, Q - нижн та верхн квартилi. P kw (1~2~3) - рзниця мiж групами за даними тесту Kruskal-Wallis (kw), Psw - лiнiйнiсть за тестом Shapiro-Wilk, Pks - лiнiйнiсть за тестом Колмогорова-Смирнова, PANOVA1-2-3 - рзниця мiж групами за даними дисперсйного аналiзу варабельностей з лiнiйним характером роз-подту (ANOVA). Р*- рзниця мiж групами за даними однофакторного дисперсйного aнaлiзу з множинними тестами порiвнянь за критерieм Tukey HSD. Р' - рзниця мiж групами за даними однофакторного дисперсйного aнaлiзу з множинними тестами порвнянь за критерем Bonferroni.
Значення частки вщ подту рiвня С-реактивного
протешу до абсолютно!' ктькост фагоци^в у хворих на шфаркт мюкарда виявлено нижчим, шж у хворих на прогресуючу стенокардю напруги.
Висновки
1. Виражена запальна активнють на фон зни-ження протизапально! реактивности е характерною особливютю для хворих з передшфарктним станом -прогресуючою стенокардiею напруги. Помiрна запальна та аутамунна активнють 3i зниженням протиза-пального потен^алу притаманна хворим на ускладнений гострий шфаркт мюкарда та вщповщно м^ма-льн зрушення вказано! реактивносп властивi для хворих на неускладнений гострий шфаркт мюкарда.
2. Збтьшення рiвня стввщношення лейкоцита-рно'1' реактивности оргаызму третьо'1' доби до рiвня ш-терлейкшу 10 вщображае ускладнений переб^ гостро-го шфаркту мiокарда, на вiдмiну вщ неускладненого гострого iнфаркту мiокарда та нестабтьно! стенокар-Дiï.
3. Переважання активацп протизапальних штер-лейкiнiв, зокрема штерлейкшу 10 над зростанням абсолютно!' ктькост мiкро- та макрофагоци^в е характерною ознакою неускладненого гострого шфаркту мiокарда та нестабтьно!' стенокардп в порiвняннi з тими, хто мав ускладнений перебiг гострого шфаркту мiокарда.
4. Для хворих на нестабтьну стенокардiю характерна переважна актива^я продукци С-реактивного протешу над рiвнем мiкро- та макрофагоци^в кровi в порiвняннi з хворими на неускладнений та ускладнений гострий шфаркт мюкарда.
Лггература
1. Бобров В.О. Адаптац1йн1 1шем1чн1 i реперфуз1йн1 синдроми у хворих iшемiчною хворобою серця: механiзми, дiагности-ка, обгрунтування терапп' / В.О. Бобров, С.К. Кулшов. -Полтава : Дивосвт 2004. - 240 с.
2. Гунько И.Н. Роль процессов свободно радикального окисления в развитии эндотелиальной дисфункции и геморео-логических нарушений у больных с острым коронарным
3.
4.
5.
7.
1 0.
11.
синдромом / И.Н. Гунько //Укр. мед. часопис. - 2002. - № 5 (31) . - С. 138-141.
Дем'янець С.В. Роль протизапального Ытерлейшу-10 у патогенезi атеросклерозу / С.В. Дем'янець // Укр. кардюл. журн. - 2002. - № 6. - С. 100-105.
Драпкина О.М. Роль шаперонов в патогенезе сердечнососудистых заболеваний и кардиопротекции / О.М. Драпкина, Я.И. Ашихмин, В.Т. Ивашкин // Российские Медицинские Вести - 2008. -Т XIII, №1. - С.56-69. Кулшов С. К. Особливост дiагностики хворих з гострим н фарктом мюкарда в лтньому та старечому вiцi / С.К.Кулшов, е.О. Воробйов, Н.П.Приходько, О.А.Черевко // Проблемы старения и долголетия. -2008. - Т. 17, № 3. -С.303-309.
Куч Н.П. Сучасний стан проблеми аутоiмунних механiзмiв патогенезу iшемiчноï хвороби серця/ Н.П.Куч, О.А.Черевко, О.А. Шкляренко, Ю.В.Шапошник // Науково- практична конференцп' молодих вчених «Медична наука-2007», стат-тя «Актуальн проблеми сучасно!' медицини: Вюник Укра'1'н-сько!' медично!' стоматолопчно!' академп». - Полтава. -2007. -Т. 7, № 4 (20).- частина 1. - С.360-364. Лебединська М. Р. Особливост рiвня прозапальних цито-кУв, жирнокислотного, енергетичного обмiнiв та кглтинно!' проникностi у хворих на iшемiчну хворобу серця (стабь льна стенокардiя напруги) [Текст] : автореф. дис. ... канд. мед. наук : спец. 14.01.11 «Кардюлопя» / М.Р. Лебединсь-ка.- К., 2006 - 19 с.
Перемот С.Д. Активнють цитокУв у хворих на гострий ко-ронарний синдром/ С.Д. Перемот, М.В. Смтянська, А.Ю. Волянський [та Ы.] // Анали Мечыковського iнституту. -2010. - №3. - С. 33-37.
Ghayour-Mobarhan M. Heat shock protein antibody titers are reduced by statin therapy in dyslipidemic subjects: a pilot study/ M. Ghayour-Mobarhan, D.J. Lamb, N. Vaidya, C. Livingstone [et al.] // Angiology. - 2005. - № 56. - P.61 -68. Kocsis J. Antibodies against the human heat shock protein hsp70 in patients with severe coronary artery disease / J. Kocsis, A.Veres, A. Vatay [et al.] // Immunol. Invest. - 2002. -№ 31. - P.219-231.
Leon A.S. Cardiac rehabilitation and secondary prevention of coronary heart disease: an American Heart Association scientific statement from the Council on Clinical Cardiology (Subcommittee on Exercise, Cardiac Rehabilitation, and Prevention) and the Council on Nutrition, Physical Activity and Metabolism (Subcommittee on Physical Activity), in collaboration with the American Association of Cardiovascular and Pulmonary Rehabilitation / A.S. Leon, B.A. Franklin, F. Costa, [et al.] // Circulation. - 2005. - №111. - P.369-376.
12. Milani R.V. Reduction in C-reactive protein through cardiac 14 rehabilitation and exercise training / R.V. Milani, C.J. Lavie, M.R.Mehra // J. Am. Coll. Cardiol. - 2004. -№43. - P. 10561061.
13. Xu Q. Role of heat shock proteins in atherosclerosis/ Q. Xu // Arterioscler. Thromb. Vasc. Biol. - 2002. - №22. - P. 15471559.
Реферат
ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНЫЕ ЗНАЧЕНИЯ АУТОИММУНИТЕТА К ШАПЕРОНУ 60, С-РЕАКТИВНОГО ПРОТЕИНУ И ИНТЕРЛЕЙКИНУ 10 У БОЛЬНЫХ ОСТРЫМИ ФОРМАМИ ИБС Н.П. Приходько
Ключевые слова: прогрессирующая стенокардия, острый инфаркт миокарда, аутоантитела к белку теплового шока 60, интерлейкин 10, С-реактивный протеин.
С целью определения особенностей изменений СРП, ИЛ 10 и аутоантител к БТШ 60 у больных на острые формы ИХС обследовали 25 больных с прогрессирующей стенокардией 1А класса и 27 больных ОИМ. По результатам иммуноферментного анализа установлены изменения, представленные в следующей последовательности - M ± SEM; SD; 95% CI, Med; Q. У больных с прогрессирующей стенокардией напряжения показатель частного от деления произведения аутоантител к шаперону 60 и СРП до уровня ИЛ 10 составлял 186,66 ± 68,39; 341,94 у.од., Pkw = 0,019 (по тесту Краскела-Уоллеса) по сравнению с больными неосложненным ОИМ 36,18 ± 26,75; 75,67 у.од. и осложненным ОИМ 140,80 ± 41,67; 181,65 у.од. Частное от деления лейкоцитов третьих суток к уровню ИЛ 10 было наибольшим у больных осложненным ОИМ: 1,52 ± 0,28; 1,21 у.од.; (0,94-2,11); 1,45; (0 ,16-2, 10); PAnova 1-2-3 = 0,020, по сравнению с больными на ОИМ без осложнений и прогрессирующей стенокардией. Преобладание активации противовоспалительных интерлейкинов, в частности ИЛ 10, над ростом абсолютного количества фагоцитов является характерным признаком неосложненного ОИМ (26,62 ± 13,24; 37,45 у.од.; (-4,69-57,93); 37,45; ) и нестабильной стенокардии (20,01 ± 7,01; 35,05 у.од.; (5,54-34,48); 3,69; Рmw = 0,031).
Summary
DIFFERENTIAL IMPORTANCE OF AUTOIMMUNITY TO CHAPERONE 60, C-REACTIVE PROTEIN AND INTERLEUKIN 10 IN PATIENTS WITH ACUTE FORMS OF ISCHEMIC HEART DISEASE Prihodko N.P.
Key words: progressive angina, acute myocardial infarction, autoantibodies to heat shock protein 60, interleukin 10, C-reactive protein.
25 patients with progressive angina class IA and 27 patients with AMI were inspected to determine the peculiarities of CRP, IL 10 and autoantibodies to HSP 60 in patients with acute forms of IHD. Accroding to the results of ELISA we had established the changes presented in the following order - M ± SEM; SD; 95% CI, Med; Q. In patients with progressive angina pectoris the quotient obtained form the division of product of autoantibodies to chaperones 60 and CRP to the level of IL 10 was 186,66 ± 68,39; 341,94 c. un., Pkw = 0,019 (Kruskal-Wallace test) compared patients with uncomplicated AMI 36,18 ± 26,75; 75,67 u.od. AMI complicated and 140,80 ± 41,67; 181,65 c. un. The quotient of leukocytes division to the level of IL 10 on the srd day was the greatest in patients with complicated AMI: 1,52 ± 0,28; 1,21 c. un.; (0,94-2,11) 1.45, (0 ,16-2, 10); PAnova 1-2-3 = 0,020, compared with AMI patients without complicated AMI and progressive angina. Prevalence of anti-inflammatory interleukins activation, particularly IL 10 over the growth the absolute number of phagocytes are common symptoms of uncomplicated AMI (26,62 ± 13,24; 37,45 u.od.; (-4,69-57,93) 37.45; ) and unstable angina (20,01 ± 7,01; 35,05 u.od.; (5,54-34,48), 3.69; Pmw = 0.031).
Zhu J. Antibodies to human heat-shock protein 60 are associated with the presence and severity of coronary artery disease: evidence for an autoimmune component of atherogenesis/ J. Zhu, A.A. Quyyumi, D. Rott, [et al.] // Circulation. - 2001. -№103. - P.1071-1075.
УДК 616.89-008:616.212-01-07
Скрипшков А.М., Боднар Л.А., Шеффель А.С.
ПСИХ0ПАТ0Л0Г1ЧН1 П0РУШЕННЯ НЕВР0ТИЧН0Г0 РЕГ1СТРУ У ПАЦ1ЕНТ1В 3 ДЕФЕКТАМИ ТА ДЕФ0РМАЦ1ЯМИ 30ВН1ШНЬ0Г0 Н0СА
ВДНЗУ «Укра'нська медична стоматолопчна академiя», м. Полтава
В статтI на синдромальному ргвш проаналгзоваш клтко-психопатологгчш характеристики пацг-ентгв з дефектами I деформацгями зовншнього носа. Дгагностували широкий спектр непсихотич-них психгчних розладгв, серед яких переважала тривожно-депресивна симптоматика; ргдше вияв-ляли астеноневротичний, дисморфофоб1чний та Iстероформний синдроми.
Ключовi слова: дефекти та деформаци носа, клУко-психопатолопчне обстеження, психопатолопчы синдроми, ринопластика.
Вступ
В УкраТш протягом останшх рогав рееструеться значне збтьшення ктькост оаб, яга бажають змшити форму свого носа з рЬних причин. Мотивами звер-нення до пластичних х^урпв можуть бути суто меди-чн показання, пов'язан з травматизмом у сучасному урбанютичному сусптьст^ (автокатастрофи, опки, вогнепальн поранення), онколопчною патолопею, ви-
сокою частотою вроджених вад, а також впливом не-сприятливо''' еколопчно''' ситуаци на прискорення про-цеав старшня [1-5]. Часто у таких випадках усунення деформаци чи дефекту е просто необхщним не ттьки з косметично''' точки зору, а з метою вщновлення фiзi-олопчних функцм органу.
Особливе мюце серед мотивiв звернення до пластичних хiрургiв е бажання за допомогою змш зов-
