Диференційна діагностика синдрому запалення у хворих на нестабільну стенокардію та гострий інфаркт міокарда за даними гемограми Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

Лктуи.п.н i проблемы сучасно!' медицины

[616.12-009.72+616.127-005.8]-002-07 Приходько Н.П.

ДИФЕРЕНЦШНА Д1АГН0СТИКА СИНДРОМУ ВАПАЛЕННЯ У ХВОРИХ НА НЕСТАБШЬНУ СТЕН0КАРД1Ю ТА ГОСТРИЙ 1НФАРКТ МЮКАРДА ЗА ДАНИМИ ГЕМОГРАММ

ВДНЗУ «Украшська медична стоматолопчна академ1я» м. Полтава

3 метою визначення особливостей змт показнитв гемограми у хворих на прогресуючу стенока-рдгю напруження, Г1М без тдйому сегмента БТ та Г1М з тдйомом сегмента §Т обстежили 169 хворих на гострий тфаркт мюкарда та нестабшъну стенокардп. За результатами анал{зу встановлет певт диференцшно-д{агностичт в{дмтност{: для нестабшъног стенокардп прита-манне переважання л1мфоцитарног ланки кров{ над моноцитарною, а для хворих на гострий т-фаркт мюкарда характерна висока динамша змт ф{зико-електричних властивостей еритро-цитгив та ствв{дношення активност1 запального процесу до проатеросклеротичних л{тдних змт кров{.

Ключов1 слова: ¡ндекси сшввщношення лейкоцитов, стенокард1я, гемограма.

Вступ

На початку 90-х роюв минулого стор1ччя в ка-рдолопчнш термшологи з'явилось поняття „гост-рого коронарного синдрому", що було пов'язано з появою нових даних про мехашзм „загострен-ня" ¡шем1чноТ хвороби серця, змшою погляд1в на тактику ведения хворих з гострою коронарною недостатнютю та появою нових груп препарате для виршення терапевтичних задач [4].

Термш „гострий коронарний синдром" - група невщладних сташв кардюлоги, що включае в себе наступш вар1анти маыфестаци: нестабтьну стенокардш (НС), гострий ¡нфаркт мюкарда без пщйому сегмента БТ та гострий ¡нфаркт мюкарда (Г1М) з пщйомом сегмента БТ \ гостру оклюзш вшцевоТ артерП' пюля ¡нвазивних втручань (транслюмшальноТ балонноТ коронарноТ анпоп-ластики, ротацшноТ атеректомГО. 1з цих форм го-строго коронарного синдрому найбтьш часто зустр1чаеться НС [2].

Прогресуюча стенокард1я як форма нестабн льно'Г стенокардп - це тяжка перехщна ¡шем1я мюкарда нестабтьного переб1гу, яка за сво'Гми клш1чними проявами та прогностичним значениям займае пром1жне положения м1ж стабтьною стенокард1ею напруження та Г1М.

Метою дослщження було визначити особли-восп змш показниш гемограми у хворих на прогресуючу стенокардш напруження, Г1М без пщйому сегмента БТ та Г1М з пщйомом сегмента ЭТ.

Матср1али та методи

Об'ектом дослщження були 169 хворих. 3 них 82 (49%) хворих на Г1М, середнш в1к яких скпав 68,21 ±0,86; 7,74 (середня ± похибка; стандартна дев1ац1я), максимум - 83 рк, мш1мум - 45 роюв. 59 (72%) хворих мали Г1М з пщйомом сегмента БТ та 23 (28%) хворих - Г1М без пщйому сегмента ЭТ. 87 (51%) ¡з 169 хворих були з д1агнозом прогресуюча стенокард1я, середнш вш Тх стано-вив 64,17±1,07; 9,95 (середня ± похибка; стандартна дев1ац1я), максимум - 83 р1к, мш1мум - 39

гострий ¡нфаркт мюкарда, нестабтьна

роюв. Ктькють чоловтв, що взяли участь в об-стеженш становила 100 (52%) ¡з 169. Середн1й BiK чоловтв склав 64,21 ±0,92; 9,17 роюв, а жшок 68,91 ±1,02;8,43рок1в. 41 (24,3%) хворих BiKOM до 60 роюв, 93 (55,0%) похилого вку (60-74 рок1в) та 35 (20,7%) старечого вку (75-84 рок1в). У 123 (72,8%) дослщжених була ппертоычна хвороба III ст. ХСН визначали за критер1ями та класифн кац1ею Украшського наукового товариства кар-дюлопв (2007): зокрема у 51 (30,2%) хворих спо-стер1галась ХСН I ст. за М.Д. Стражеско, В.Х. Василенко, II ФК за NYHA, у 108 (63,9 %) - IIA ст., Ill ФК за NYHA та у 10(5,9%) МБ ст. 1УФКза NYHA.

Обстеження хворих проводилось згщно стандарте Украши, що включало, окр1м загальнокт-шчних обстежень, детальний анал1з та ствстав-лення морфометричних даних передсердь та шлуночш ехокардюграф1чно, результат1в дослн дження змж де- та реполяризаци серця електро-кардюграф1чно, стану коагуляцшноТ та ф1брино-л1тично'|' властивостей кровк

Статистичний анал1з включав двохвиб1рковий t критерш Ст'юдента для 2-х незалежних виб1рок вар1абельностей з метою перев1рки ппотези за прийняття або виключення нульовоТ ппотези за р1вн1сть середн1х (за програмою SPSS for Windows Release 13.00, SPSS Inc., (1989-2004). Застосування t критерш Ст'юдента для 2-х вибн рок вважали коректним за piBHOCTi дисперсш, нормальное^ розподту ктькюноТ ознаки у незалежних трупах пор1вняння. Нормальнють розподту вар1ацш перев1ряли за значениям коефщ1е-нт1в асиметрП' й ексцесу, результатами однофак-торного тесту Колмогорова-Смирнова з корекцн ею за Lilliefors, W тесту Shapiro-Wilks (за програмою SPSS for Windows Release 13.00, SPSS Inc., 1989-2004). Якщо вар1абельносп не мали нормального розподту, то використовували непа-раметричш методи статистики (за програмою SPSS for Windows Release 13.00, SPSS Inc., 1989-2004), зокрема, Mann-Whitney U (MW) [1].

* Фрагмент ¡нЩ1ативноТ теми: „Значения прозапальних, проаритмнних, дисметаболнних факторш для ускладненого nepe6iry ппертоннноТ хвороби, ¡шемнноТ хвороби серця: д1агностика, лкування" (№ державно!' реестрацм: 0106U001649)

liiC. I II ¡Ii' ВДНЗУ « Украгнсъка медична стожатологгчна ак аде Mi я»

Результати та "ix обговорення У хворих на гострий Г1М вщм1чали менший ¡н-декс егмввщношення л1мфоцит1в до моноцит1в, в nopiBhmHHi з хворими на нестабтьну стенокар-

дш, який вщображае сп1ввщношення афекторноТ та ефекторноТ ланок [5,7,9] ¡мунолопчного про-цесу (табл. 1)

Таблиця 1

BidHOCHi значения e03UH0<fimie, л'шфоцит'т, моноцит/в першо)' доби та Ух сп'1вв '1дношення у хворих на

гостру IXC (Med; Q).

Показник Xeopi на гострий Г1М (п=83) Xeopi на прогресуючу стенокард1ю (п=87)

Сшввщношен-ня моноци^в до л1мфоцит1в, у.од. 0,32; (0,17-0,38); непараметричний за Колмогоровим-Смирновим Pks=0,0001; Pmw=0,020; 0,27; (0,18-0,32); непараметричний за Колмогоровим-Смирновим Pks=0,0001;

npuMimKu: Med - MediaHa; Q - нижш та eepxHi Keapmuni, Pmw - рйниця м'!ж групами за даними непараметричного екв'тапен-ту до deoxeuöipKoeoao t тесту Ст'юдента - тест Mann-Whitney (MW), Pks - niHiüHicmb за тестом Копмогоро-ва-Смирнова.

У хворих на Г1М ¡ндекс егмввщношення нейт-рофт1в i моноцит1в [5,7,9,11] виявили бтьшим -15,70; (9,87-22,00) непараметричний за Колмо-горовим-Смирновим Pks=0,0001; Pmw=0,001 (за тестом Mann-Whitney), в пор1внянш ¡з хворими на нестабтьну стенокардш 11,67; (8,29-14,60) непараметричний за Колмогоровим-Смирновим Pks=0,0001, де значения представлен! в такш послщовност1 - мед1ана: Med; нижн1 та верхн1 квартиле Q. Цей ¡ндекс вщображае стан компоненте м1крофагальноТ та макрофагальноТ систем [5,7,9]. Аналопчна законом1рнють cnocTepi-галась за ¡ндексом стввщношення нейтрофт1в i л1мфоцит1в, у хворих на Г1М - 3,89; (2,76-5,91); непараметричний за Колмогоровим-Смирновим

Pks=0,0001; Pmw=0,001 (за тестом Mann-Whitney), на вщмшу вщ хворих на нестабтьну стенокардш 2,70; (2,14-3,45) непараметричний за Колмогоровим-Смирновим Pks=0,0001. Цей показник вщдзеркалюе сп1ввщношення кл1тин неспециф1чного та специф1чного захисту.

У хворих на Г1М з пщйомом сегмента ST ви-явлено найбтьш високий р1вень частки вщ подн лу р1зниц1 швидкосп оещання еритроцит1в тре-тьо'Г та першоТ доби до швидкосп оещання ерит-роцит1в першоТ доби, пом1рне його збтьшення спостер1гали у хворих на Г1М без пщйому сегмента ST та менш виражене у хворих на прогресу-ючу стенокардш напруження (табл. 2).

Таблиця2

Пор/вняльна характеристика добових сги'вв/'дношень швидкостi оадання epumpou,umie у хворих на прогресуючу стенокард'т напруження, Г1М з nidüoMOM та без nidüoMy сегмента ST (Med; Q).

Показник Xeopi на прогресуючу стенока-pfliio напруження (п=87) Xeopi на Г1М з наступними змшами сегмента ST:

без пщйому (п=23) з пщйомом (п=59)

Частка вщ подту р1зниц1 швидкост1 oci-дання еритроцит1в третьоТ та першоТ доби до швидкост! оещання еритроцит1в першоТ доби, у. од. -0,04; (-0,18-0,53); непараметрич-ний за Колмогоровим-Смирновим Pks=0,0001; 0,50; (0,25-1,46); непараметричний за Shapiro-Wilk Psw=0,007; Pkw (1~2~3)=0,0001; 0,71; (0,36-0,83); непараметричний за Колмогоровим-Смирновим Pks=0,0001;

ilpuMimKu: Med - MediaHa, Q - нижш та eepxHi Keapmuni. P kw (1~2~3) - р!зниця м'ж групами за даними тесту Kruskal-Wallis (kw), Psw-niHiüHicmb за тестом Shapiro-Wiik, Pks - niHiüHicmb за тестом Копмогорова-Смирнова.

Частка вщ подту лейкоцит1в першо'Г доби до р1вня холестерину першоТ доби [3] (середня: М± стандартна похибка: SEM; стандартне вщхилен-ня: SD; дов1рч1 ¡нтервали для середньоТ: 95% CI, мед1ана: Med; нижш та верхы квартиле Q) у хворих на прогресуючу стенокардш була най-меншою i становила 2,14+0,07; 0,63; (2,00-2,27); 2,00; (2,00-2,00) у.од.; Pkw (1~2~3)=0,001 (за тестом Kruskal-Wallis); у хворих на Г1М без пщйому сегмента ST - 2,52+0,19; 0,90; (2,13-2,91); 2,00; (2,00-4,00) у.од. та у хворих на Г1М з пщйомом

сегмента БТ - 2,73+0,14; 1,06; (2,45-3,01); 2,00; (2,00-4,00) у.од.

Вщносш значения паличкоядерних та сегмен-тоядерних нейтрофт1в, суми мкро- та макрофа-пв (паличкоядерних та сегментоядерних нейт-рофт1в, моноцит1в) [6,8,10] та абсолютна кть-кють фагоцит1в першоТ доби були вищими як у хворих на Г1М з пщйомом сегмента БТ, так I без пщйому сегмента БТ, на вщмшу вщ хворих на прогресуючу стенокардш напруження (табл. 4).

Лктуи.п.н i проблеми сучасно!" медицини

Таблиця4

Пор/вняльна характеристика р'тня нейтрофмв кровi у хворих на прогресуючу стенокардю напруження, Г1М з nidüOMOM сегмента ST та Г1М без nidüOMy сегмента ST (М± SEM; SD; Cl 95%; Med; Q)

Показник Xeopi на прогресуючу стенокард1ю напруження (п=87) Xeopi на Г1М з наступними змшами сегмента ST:

без пщйому (п=23) з пщйомом (п=59)

Паличкоядерш нейт-рофти першоТ доби, % 5,02+0,24; 2,24; (4,55-5,50); 5,00; (3,00-6,00); непараметричний за Колмогоровим-Смирновим Pks=0,001; 8,04+1,22; 5,87; (5,50-10,58); 6,00; (3,00-11,00); непараметричний за Shapiro-Wilk Psw=0,003; Pkw (1~2~3)=0,0001; 7,95+0,46; 3,54; (7,03-8,87); 7,00; (5,00-10,00); непараметричний за Колмогоровим-Смирновим Pks=0,046;

Сегментоядерш нейт-рофти першоТ доби, % 61,15+0,94; 8,80; (59,27-63,02); 61,00; (57,00-67,00); непараметричний за Колмо-горовим-Смирновим Pks=0,062; Pkw (1~2~3)=0,003; 66,83+2,04; 9,81; (62,59-71,07); 67,00; (60,00-77,00); параметричний за Shapiro-Wilk Psw=0,343; гомогенний за Levene Plev=0,216; Р*(1~2)=0,013; Р'(1~2)=0,014; 65,14+0,95; 7,27; (63,24-67,03); 66,00; (61,00-69,00); параметричний за Колмогоровим-Смирновим Pks=0,200; PAnova 1-2-3=0,002; Р*(1~3)=0,016; Р'(1~3)=0,017;

Примаки: M - середня, SEM - стандартна похибка, SD - стандартне в1дхилення, 95% Cl - 95% doeip4i iнтервали для сере-дньоТ, Med- Mediana, Q - нижн1 ma eepxHi квартил/'. P kw (1 ~2~3) - р1зниця м!ж групами за даними тесту Kruskal-Wallis (kw), Р^-лтшшсть за тестом Shapiro-Wilk, РкБ-лтшн1сть за тестом Колмогорова-Смирнова, PAnova1-2-3 - р1зниця м!ж групами за даними дисперсшного аналЬу вар1абельностей з лтшним характером розподту (ANOVA). Р* - р1зниця м!ж групами за даними однофакторного дисперсшного аналЬу з множинними тестами по-р1внянь за KpumepieM Tukey HSD. Р' - р1зниця м!ж групами за даними однофакторного дисперсшного аналЬу з множинними тестами пор1внянь за KpumepieM Bonferroni.

Така ж законом¡рнють спостеркалась за сумою м1кро- та макрофапв першоТ доби, тобто цей показник був вищим як у хворих на Г1М з пщйомом сегмента ST, так i без пщйому сегмента ST на вщмшу вщ хворих на прогресуючу сте-нокардш напруження (табл. 5).

Таблиця5

Пор/вняльна характеристика ктькостi нейтрофт/в кровi у хворих на прогресуючу стенокардю напруження та Г1М (M+SEM; SD; CI 95%; Med; Q)

Вщсоткове значения еозинофт1в та л1мфоци-т1в першоТ доби було нижним у хворих на Г1М з пщйомом сегмента ST i без нього в пор1вняны з хворими на прогресуючу стенокардш напруження (табл. 6).

Показник Xeopi на прогресуючу стенокард1ю напруження (п=87) Xeopi на Г1М з наступними змшами сегмента ST:

без пщйому (п=23) з пщйомом (п=59)

Сума фагоци^в (MiKpo- та макрофапв), першоТ доби, % 72,31+0,91; 8,53; (70,49-74,13); 73,00; (69,00-7,00); непараметрич-ний за Кол-могоровим-Смирновим Pks=0,014; Pkw (1~2~3)=0,0001; 79,87+1,70; 8,15; (76,34-83,40); 84,00; (72,00-86,00); параметричний за Shapiro-Wilk Psw=0,105; гомогенний за Levene Plev=0,416; Р*(1~2)=0,0001; Р'(1~2)=0,0001; 78,47+1,04; 7,96; (76,40-80,55); 79,00; (73,00-84,00); параметричний за Кол-могоровим-Смирновим Pks=0,200; PAnova 1-2-3=0,0001; Р*(1~3)=0,0001; Р'(1~3)=0,0001;

llpuMimKu: М - середня, SEM - стандартна похибка, SD - стандартне в1дхилення, 95% CI - 95% doeip4i iнтервали для сере-дньоТ, Med - Mediana, Q - нижн1 та eepxHi Keapmuni. Р kw (1 ~2~3) - р1зниця м1ж групами за даними тесту Kruskal-Waiiis (kw), Рш-лтШнють за тестом Shapiro-Wilk, РкБ-л1ншн1сть за тестом Колмогорова-Смирнова, PAnova1-2-3 - р1зниця м1ж групами за даними дисперсшного анал1зу вар1абельностей з лтшним характером розподту (ANOVA). Р* - р1зниця м1ж групами за даними однофакторного дисперсшного анал1зу з множинними тестами пор1внянь за KpumepieM Tukey HSD. Р' - р1зниця м1ж групами за даними однофакторного дисперсшного анал1зу з множинними тестами пор1внянь за KpumepieM Bonferroni.

Таблиця 6

Пор/вняльна характеристика еозинофШв та л'шфоцит 'т кровi у хворих на прогресуючу стенокардю напруження, Г1М (М± SEM; SD; Cl 95%; Med; Q)

Показник Xeopi на прогресуючу стенокард1ю напруження (п=87) Xeopi на Г1М:

без пщйому сегмента ST (п=23) з пщйомом сегмента ST (п=59)

Еозинофти першоТ доби, % 2,13+0,19; 1,75; (1,76-2,51); 2,00; (1,00-3,00); непараметричний за Колмогоровим-Смирновим Pks=0,0001; Pkw (1~2~3)=0,015; 1,30+0,32; 1,52; (0,65-1,96); 1,00; (0,00-2,00); непараметричний за Shapiro-Wilk Psw=0,0001; 1,66+0,23; 1,77; (1,20-2,12); 1,00; (0,00-2,00); непараметричний за Ко-лмогоровим-Смирновим Pks=0,0001;

.ГПмфоцити першоТ доби, % 24,82+0,86; 8,05; (23,10-26,53); 24,00; (20,00-29,00); непараметричний за Колмогоровим-Смирновим Pks=0,043; Pkw (1~2~3)=0,0001; 17,91+1,49; 7,17; (14,81-21,01); 16,00; (12,00-23,00); параметричний за Shapiro-Wilk Psw=0,145; гомогенний за Levene Plev=0,635; PAnova 1-2-3=0,0001; Р*(1~2)=0,001; Р'(1~2)=0,001; 19,88+0,98; 7,50; (17,93-21,83); 19,00; (16,00-25,00); параметричний за Ко-лмогоровим-Смирновим Pks=0,200; Р*(1~3)=0,001; Р'(1~3)=0,001;

Примаки: M - середня, SEM - стандартна похибка, SD - стандартне в1дхилення, 95% Cl - 95% doeip4i iнтервали для сере-дньоТ, Med - Mediana, Q - нижн1 ma eepxHi Keapmuni. P kw (1 ~2~3) - р1зниця м1ж групами за даними тесту Kruskal-Wallis (kw), Рш-лтшнють за тестом Shapiro-Wilk, РкБ-л1ншн1сть за тестом Колмогорова-Смирнова, PAnova1-2-3 - р1зниця м1ж групами за даними дисперсшного анал1зу вар1абельностей з лтшним характером розподту (ANOVA). Р* - р1зниця м1ж групами за даними однофакторного дисперсшного анал1зу з множинними тестами по-р1внянь за KpumepieM Tukey HSD. Р' - р1зниця м1ж групами за даними однофакторного дисперсшного анал1зу з множинними тестами пор1внянь за KpumepieM Bonferroni.

BiCHHK ВДНЗУ « Украгнсъка медична стожатологгчна ак аде Mi я»

Висновки

1. Для хворих на гострий ¡нфаркт мюкарда характерна бтьша роль моноцтчв як антигенпре-зентуючих кл1тин, шж л1мфоцит1в, як головних кл1тин-носП'в ¡мунного вщповщк Хворим на не-стабтьну стенокардш в проявах системного за-палення притаманне переважання л1мфоцитар-ноТ' ланки кров1 над моноцитарною, на вщмшу вщ хворих на гострий ¡нфаркт мюкарда.

2. Для хворих на гострий ¡нфаркт мюкарда характерна висока динамка змш ф1зико-електричних властивостей еритроцит1в, що проявляемся високим р1внем швидкосп осщання еритроцит1в третьоТ' доби, частки вщ подту р1з-ниц1 швидкосп осщання еритроцит1в третьоТ та першоТ доби до швидкосп осщання еритроцит1в першоТ' доби, частки вщ подту швидкосп оа-дання еритроцит1в третьоТта першоТ доби.

3. Сшввщношення активносп запального про-цесу та проатеросклеротичних лтщних змш кров1 було вищим у хворих на гострий ¡нфаркт мюкарда в пор1внянн1 з хворими на нестабтьну стенокардш, що вщдзеркалюе пщвищена частка вщ подту лейкоцтчв першоТ доби та р1вня холестерину першоТ доби.

Лпсратура

1. Бобров В.О. Адаптацшш ¡шем1чш \ реперфузшш синдроми у хворих ¡шекпчною хворобою серця: мехашзми, д1агностика, об-

10.

11.

грунтування терапм/ В.О. Бобров, С.К. Кул1шов - Полтава: Ди-BOCBiT, 2004. - 240 с.

Бобров В.О. Значения гематолопчних ¡ндекс1в у стратифкацм груп ризику розвитку серцево-судинних подш/ В.О.Бобров, О.Б.Авдон1на, О.В.Боброва // Укр. мед. часопис. - 2007. - № 1(57).-С. 93-96.

Братусь В.В. Системное воспаление как причина проатероген-ных нарушений метаболизма липидов и липопротеинов крови./

B.В.Братусь, А.П.Ларионов, И.В.Третяк [и др.]// Укр. кардиол. журн., 2006. -№ 3. - С. 99-107.

Ломаковський О.М. Патолопчна анатом1я стабтьних i HecTa6i-льних атеросклеротичних уражень коронарних судин при IXC/ О.М.Ломаковський // Укр. ревмат. журнал. - 2009. - № 2(36). -

C. 30-34.

Малюкова Н.Г. Влияние артериальной гипертензии на индексы соотношений лейкоцитов периферической крови при ишемиче-ской болезни сердца и хронической сердечной недостаточности/ Н.Г.Малюкова // Артериальная гипертензия. - 2010. -№2(10) -С. 35-39.

Маянский Н.А. Апоптоз экссудативных нейтрофилов человека/ Н.А.Маянский, М.И.Заславская, А.Н.Маянский // Иммунология. -2000.-№ 2.-С. 11-13.

Островский В.К. Некоторые данные о показателях нормы лейкоцитарного индекса интоксикации/ В.К.Островский, Р.Р.Алимов, А.В.Мащенко [и др.] // Клин. лаб. диагностика. -2003. - № 1. - С. 45-46.

Татенкулова C.H. Роль гуморальных воспалительных факторов в патогенезе ишемической болезни сердца. / С.Н.Татенкулова,

B.Ю.Мареев, К.А.Зыков // Кардиология. - 2009. - Т. 49, № 1. -

C. 4-8.

Черний В.И. Нарушения иммунитета при критических состояниях, особенности диагностики / В.И.Черний, А.Н.Нестеренко // Новости медицины и фармации. — 2008. - № 12(248). - С. 10-16.

Cooper D. Leukocyte dependence of platelet adhesion in postcapillary venules/ D. Cooper, J.Russell, K.D.Chitman [et al.] // Am. J. Physiol. Heart Circ. Physiol. - 2004. - V. 286. -P. H1895-H1900.

Martins P.C. Platelet-monocyte complexes support monocyte adhesion to endothelium by enhancing secondary tethering and cluster formation/ P.C.Martins, Berk N.van den, L.H.UIfman [et al.] //Arterioscler. Throm. Vase. Biol. - 2004. - V. 24. - P. 193-199.

Реферат

ДИФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ ДИАГНОСТИКА СИНДРОМА ВОСПАЛЕНИЯ У БОЛЬНЫХ С НЕСТАБИЛЬНОЙ СТЕНОКАРДИЕЙ И ОСТРЫМ ИНФАРКТОМ МИОКАРДА ПО ДАННЫМ ГЕМОГРАММЫ Приходько Н.П.

Ключевые слова: индексы соотношения лейкоцитов, острый инфаркт миокарда, нестабильная стенокардия, гемограмма.

С целью определения особенностей изменения показателей гемограммы у больных на нестабильную стенокардию, ОИМ без подъема сегмента ST и ОИМ с подъема сегмента ST обследовали 169 больных с острым инфарктом миокарда и нестабильной стенокардией. По результатам анализа установлены определенные диференциально-диагностические отличия: для нестабильной стенокардии присуще преобладание лимфоцитарного звена крови над моноцитарным, а для больных с острым инфарктом миокарда характерна высокая динамика изменений физико-электрических свойств эритроцитов и соотношения активности воспалительного процесса к проатеросклеротическими липидным изменениям крови.

Summary

DIFFERENTIATED DIAGNOSIS OF INFLAMMATION SYNDROME IN PATIENTS WITH UNSTABLE ANGINA AND ACUTE MYOCARDIAL INFARCTION BY HAEMOGRAM Prikhodko N.P.

Keywords: correlation indices of leukocytes, acute myocardial infarction, unstable angina, haemogram.

169 patients with acute myocardial infarction (AMI) and unstable angina, AMI without ST segment elevation and AMI with ST segment elevation were investigated to determine the characteristics of hemogram indices. The findings showed certain differential diagnostic differences: unstable angina is characterized by lymphocytic predominance over the level of blood monocytic, and patients with AMI are characterized by high dynamics of physical and electrical properties of red blood cells and correlation between the inflammatory process and proatherosclerotic blood lipid changes.