CC BY
20
УДК 616-022.7.578.825.17)-03.616.8-07 DOI: 10.22141/2224-0713.16.4.2020.207349
Мальцев Д.В.
1нститут экспериментально! i клУчно!' медицини НМУ iMeHi О.О. Богомольця, м. Ки'в, Украина
Дieнцeфальнi ураження головного мозку гeрпeсвiрусноï eтiологiï у людей: огляд лтератури та клiнiчний випадок (частина I)
Резюме. Даний науковий огляд присвячений анал1зу результат1в клжчних досл1джень i пов1домлень про клжчш випадки 1з наукометричних електронних баз даних рецензованих перодичних видань PubMed i Embase та власного архiву автора, присвячених герпесвiруснимураженням дiенцефального вiддiлу головного мозку is вибiрковим або комбтованим залученням гшоталамуса та/або гiпофiза. Детально розглянутi питання етюлогп та патогенезу хвороби, семютики клжчних проявiв нейрошфекцп залежно вiд виду в^ русу i механизму його проникнення до центральноï нервово'1 системи, валiдованих пiдходiв до дiагностики, принцитв проведення диференщально'1 дiагностики, механiзмiв формування типовихускладнень iметодiв ращонально'1 терапп'. Вкшщ статтiнадане описання типового miшчного випадку вiдповiдно до презенто-вано1'теми 1з власно'1 медично'1 практики автора. Зокрема, йдеться пророзвиток енцефалту дiенцефальноï локалiзацiï ННУ-6-етюлогиу пащента втом 36ротв з первинним дефщитом мieлопероксидази фагоцитiв (G/A 463 МРО het). Вiдзначалося ураження заднього гтоф1за з картиною синдрому неадекватно'1 секреци антидiуретичного гормону та переднього гтоф1за з проявами центральноïформи набутого гтогонадизму. Було проведено противiрусне лкування валганцикловiром в дозi 450 мг двiчi на добу перорально протягом 3 мюящв для пригтчення репродукцп' HHV-6, замкну терапт препаратом тестостерону протягом 1 року для усунення проявiв гтогонадизму до моменту вiдновлення функцп' гтоталамо-гтоф1зарно1' вс та базисну iмунотерапiю первинного дефщиту мieлопероксидази фагоцитiв препаратом рекомбшантного гамма-ттерферону людини в дозi 1 млн МО в/м через день на шч протягом 6 мсящв постль для вiднов-лення активностi зазначеного мжробщидного ферменту у кровi згiдно з нащональним протоколом надання медично1 допомоги патентам з дефщитом мieлопероксидази фагоцитiв. Вiдзначалося повне видужання пащента без певних залишкових явищ.
Ключовi слова: енцефалт дiенцефальноï локалiзацiï; герпесвiруси; дефцит мieлопероксидази; синдром неадекватно'1 секреци антидiуретичного гормону; огляд
fÎNJJ
М1ЖНАРОДНИЙ НЕВРОЛОГ1ЧНИЙ ЖУРНАЛ
INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL |
МЕЖДУНАРОДНЫЙ НЕВРОЛОГИЧЕСКИЙ ЖУРНАЛ ПРАКТИКУЮЧОМУ НЕВРОЛОГУ /TO PRACTICING NEUROLOGIST/
Вступ
Хоча ураження дiенцефального мозку з формуван-ням ендокринопатш е характерним для repnecBipyciB, а перше повщомлення про таку форму нейрошфекцп' з'явилося в 1964 рощ [46], неврологи i спещалюти з ш-тенсивно!' терапи' все ще недостатньо пошформоваш з щи проблеми. На сьогодш з'ясовано, що герпесвiрyси майже вшх ввддв можуть уражати ппоталамус i гiпофiз, що е складовими промiжного мозку оргашзму людини. Дiенцефальнi форми герпесвiрyсноï нейрошфекцп час-
то поеднуються i3 залученням шших вщдшв нервово!' системи, зокрема 3i скроневим енцефалггом при HSV-Ынфекцп' та лiмбiчним енцефалггом при реактивацй' вiрусу герпесу людини 6-го типу (Human herpesvirus 6, HHV-6) [3]. Проте наразi описаш непоодиноы випадки iзольованого запалення в структурах промшного мозку герпесвiрусноï етюлогй' [4, 17]. Ураження дiенцефаль-но1 дшянки, викликаш герпесвiрусами, розвивають-ся здебшьшого в iмуноскомпрометованих пащенпв з ослабленою iмунорезистентнiстю — при СН^Щ [32],
© «Ммнародний невролопчний журнал» / «Международный неврологический журнал» / «International Neurological Journal» («Mezdunarodnyj nevrologiceskij zurnal»), 2020 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2020
Для кореспонденци: Мальцев Дмитро Валерiйович, 1нститут експериментально!' i шшчно''' медицини, Нацiональний медичний ушверситет iменi О.О. Богомольця, бульв. Т. Шевченка, 13, м. Ки''в, 02000, Укра'на; e-mail: dmaltsev@ukr.net
For correspondence: Dmytro Maltsev, Institute of Experimental and Clinical Medicine, Bogomolets National Medical University, T. Shevchenko boulevard, 13, Kyiv, Ukraine; e-mail: dmaltsev@ukr.net
трансплантаци оргашв i тканин [12], синдром! Кушинга [54], декомпенсованому цукровому дiабетi [57], злоя-юсних новоутвореннях [48], прийом! iмунoсупpесивних лiкiв з приводу автoiмунних хвороб [15], однак юнують й пoвiдoмлення про геpпесвipуснi ураження гшотала-муса та гiпoфiза в ошб з нормальним iмунним статусом [34, 47].
Основы клЫчш синдроми
Таю форми нейрошфекци здебiльшoгo призводять до виникнення порушень водно-сольового балансу, оскшьки здебiльшoгo залучаються нейрони, що син-тезують i збеpiгають вазопресин, або антидiуpетичний гормон. Йдеться про центральну форму нецукрово-го дiабету при глибокому уpаженнi i так званий синдром неадекватно! секреци антвддуретичного гормону (syndrome of inappropriate secretion of antidiuretic hormone (SIADH), або синдром Schwartz-Bartter) при бшьш м'яких пошкодженнях д!енцефально! дтянки мозку. Центральний нецукровий дiабет геpпесвipуснoгo походження проявляеться пoлiдипсieю, гiпеpнатpieмi-ею, гiпoтoнiчнoю пoлiуpieю, сoмнoленцieю, схуднен-ням, низькою концентращею антидiуpетичнoгo гормону у сироватш кpoвi i нормальною функщею нирок [48]. Для синдрому неадекватно! секреци антвддуре-тичного гормону характерш так! прояви: гiпoнатpieмiя, зниження осмолярност плазми кров!, гiпеpнатpiйуpiя, гшеросмоляршсть сеч!, олиургя, тдвищена сироватко-ва концентращя антид!уретичного гормону, нормальна функщя нирок [4].
Клiнiчнi форми ураження промiжного мозку герпесвiрусами
Центральний нецукровий д!абет i SIADH — це синдроми так звано! недостатност заднього гшофь за (posterior pituitary insufficiency). На МРТ головного мозку в таких випадках вiдзначаeться симптом «яскравого» заднього гшоф!за («bright» posterior pituitary) на Т1-зважених зшмках у вигляд! швмюя-цево! зони гшерштенсивносп, що випoвнюe задню третину ^oe^i! паренх!ми гшоф!за — так званого нейрогшоф!за [4].
Р!дше д!енцефальш форми герпесв!русних нейро-шфекцш призводять до центральних ендокринопатш, пов'язаних з гiпеpпpoлактинемieю та недостатшстю тропних гормошв гшоф!за, що контролюють роботу периферичних ендокринних оргашв — наднирниюв, гонад, щитопод!бно! залози. При цьому фopмуeться синдром недостатносп переднього гшоф!за (anterior pituitary insufficiency). В!дзначаються слабюсть i артерь альна гшотензгя, пов'язаш з дефщитом АКТГ, загальмо-вашсть, набрякшсть i гшотермгя, зумовлеш зниженим р!внем ТТГ, порушення овар!ально-менструального циклу у жшок або !мпотенц!я у чоловшв, асоцшоваш з дефщитом гонадотропних гормошв, та зниження л!бщо у пoeднаннi з персистуючими больовими синдромами внасл!док гшерпролактинеми. На МРТ в!дзначаються р!зш за розм!ром i формою осередки гшерштенсивно-го сигналу в Т1- або Т2-зважених режимах в ^oe^i!
Рисунок 1. Визначення антиген1в герпесв/русупро-тягом шляху трансольфакторно/ м/грацП iз вомеро-назально/ слизово/ оболонки носовоi порожнини через нюхову цибулину (А) (MiA — м/тральний шар додатковоi нюховоi цибулини; GrA — гранулярний шар додатково/нюхово/' цибулини), мигдалепод/бн/ т/ла л/мб/чно/ системи головного мозку (Б) (Me — медiанна мигдалина; opt — зоровий тракт), к/нцеву смужку (В) (BST — ядро ложа к/нцево/' смужки) до г/поталамуса (Г) (VMH — вентромед/анний г/пота-ламус) (за Mori I. з/ сп/вавт.)
передшх двох третин паренх!ми гшоф!за (так званий аденогшоф!з) або в гшоталам!чнш дтянщ [21].
При тяжких формах герпесв!русно! шфекцп маe мюце синдром одночасного ураження переднього i заднього гшоф!за — стан пангшотту!'таризму та синдром одночасного ураження гшоталамуса та гшоф!за (hypothalamic-pituitary insufficiency) [28]. В таких випадках на МРТ головного мозку може виявлятися синдром порожнього турецького с!дла.
Мехашзм проникнення герпесвiрусiв до дiенцефальноT дiлянки
Результати проведених дотепер експериментальних i клИчних дослщжень вказують, що шляхи проникнення герпесв!рушв р!зних ввддв до структур пром!жного мозку в!др!зняються один в!д одного, що зумовлено вщ-мшностями в !х бюлопчних властивостях.
В!руси простого герпесу 1-го i 2-го тишв здшсню-ють трансольфакторну мирацш з! слизово! оболонки верхшх дихальних шлях!в через волокна нюхового нерва, нюхову цибулину i нюховий тракт до структур мезол!мб!чно! системи, кшцево! смужки i, зрештою, вентромед!анних ядер гшоталамуса, що переконливо продемонстровано у в!дпов!дних патоморфолопчних досл!дженнях !з застосуванням !мунопстох!м!чного методу для щентифшаци в!русних антигешв в структурах нервово! системи вздовж шляху м!грацп збудника до ЦНС (рис. 1) [36].
Натомють VZV переважно зазнае початково! реакти-вацй' в гасеровому вузлi або шийних спiнальних сенсорних ганглшх, де ранiше перебував у латентному сташ протягом тривалого часу, i через волокна i корiнцi ^йчастого нерва безпосередньо або через задн корiнцi цервiкальних сш-нальних нервiв, минаючи шийний вщдт спинного моз-ку, проникае до стовбура мозку, де розташованi клiтини nucleus tractus solitarius (NTS). Звщси вiрус в подальшому потрапляе за вiдомими анатомiчними зв'язками до па-равентрикулярних (PVN) та супраоптичних ядер (SON) ппоталамуса, що продукують антидiуретичний гормон (рис. 2). Таким чином, йдеться про транстригемшальний та трансцервшальний шляхи мйраци VZV при розвитку уражень пром1жного мозку [57].
Цитомегаловiрус уражае д1енцефальш структури головного мозку здебiльшого контактним шляхом при розширенш обсягу енцефалгтичного вогнища пiд час розвитку типового для ще! шфекцп вентрикулоенце-фалгту iз залученням стiнок III шлуночка, дном якого е гiпоталамус [25].
Натомють вiрус Епштейна — Барр (Epstein-Barr virus, EBV) викликае енцефалгт дiенцефальноl локалiзацil при гематогеннiй дисемшаци до головного мозку iз слинних залоз iз формуванням феномену вiрусемil, використову-ючи фiзiологiчно пщвищену проникнють гематоенцефа-лiчного бар'еру в зош промiжного мозку, що iснуе для сприяння секреци гiпофiзарних гормонiв до кровi [35].
HHV-6 мае амбiвалентнi властивостi, використову-ючи як трансольфакторний, так i гематогенний шляхи проникнення до ппоталамуса, де уражае магнщелюляр-нi клiтини (рис. 3) [19].
КлЫчна картина герпесвiрусних дiенцефальних уражень
Вщзначаються певнi вiдмiнностi в ктшчнш картинi дiенцефальних енцефалiтiв, викликаних герпесвiруса-ми рiзних видiв.
Рисунок 2. Механзм ураження ппоталамуса з розвитком синдрому неадекватноï секреци антид'уретичного гормону при реактивованй VZv-iнфекцiï (за Wang C.C. 3i спвавт.) Примтки: ПВЯ — паравентрикулярне ядро; СОЯ — супраоптичне ядро; ЯОШ — ядро одинокого шляху; VLM — каудальний мозковий шар; АДГ — антидуретичний гормон.
HSV-1/2. Po3pi3MK>Tb два рiзновиди енцефалпу дiенцефальноï локалiзацiï, викликаного HSV-1. Гшо-таламiчнi ураження зазвичай обмежуються картиною синдрому неадекватно!' продукцп' антвддуретичного гормону. Гiпофiзарний варiант хвороби може включа-ти ураження заднього або переднього гiпофiза. Частiше патолопчний процес вiдбуваeться саме в задньому ri-пофiзi, що мае ектодермальне походження (нейрогшо-фiз), зважаючи на вщомий тропiзм вiрусу саме до структур ектодермального походження. В такому разi частiше вщзначаеться синдром центрально!' форми нецукрового дiабету, хоча клшчш вiдмiнностi мiж riпоталамiчним
S.Ë
П
ь
я> X X X
Б
8*. •п
Нюхова луковиця
Нюховий тракт
Рисунок 3.1дентиф1кац1я ДНК HHV-6 в нюхов1й цибулин та нюховому TpaKTi пд час трансольфакторноï м1граци Bipycy до структур л'мб'чно)' системи i ппоталамуса 3i слизово) оболонки носовоï порожнини
(за Harberts E. 3i спiвавт.) Примака: Н1ОЗ — Нацюнальний iнститyтохорони здоров'я.
i гшоф!зарним ураженнями не e абсолютними. Р!дше маe мюце ураження переднього гшоф!за (аденогшофь за). В таких випадках в!дзначаються астен!я, гшотерм!я, артер!альна гшотенз!я та шш! прояви ендокринопатш. Енцефалгт д!енцефально! локал!зацп HSV-1-iнфекцií р!дко poзвиваeться як !зольований синдром. Частше вш з'являeться на xni герпесв!русного скроневого або л!мб!чного енцефалтв як комбшована форма нейро-шфекци [31].
Вперше енцефалгт д!енцефально! локатзаци, ви-кликаний HSV-1, з картиною центрально! форми не-цукрового д!абету описали R.L. Rovit i M.H. Sigler в 1964 рощ [46].
G.W. Ickenstein з! сшвавт. доповши про 76-р!чну жшку, у яко! розвинувся HSV-1-енцефалп" !з залучен-ням д!енцефально! дтянки. В лшвор! в!дзначалися IgM до HSV-1. МРТ показувала накопичення контрасту в мамтярних тлах, гшоталамуш, гшоф!з!, зорових трактах i правш парагшокампальнш звивиш. Досл!дження церебросшнально! р!дини продемонструвало наяв-шсть 30 кл!тин/мкл, концентрацш альбумшу на р!вш 1705 мг/л, вмют глюкози 53 мг/дл i лактату 1,9 ммоль/л. У m^em^ в!дзначалися акшетичний паркшсошзм, синдром центрально! форми нецукрового д!абету з ri-пеpнатpieмieю та пoлiуpieю (ддурез на р!вш 6 л/добу), гшотиреоз, недостатнють наднирникових залоз з асте-нieю й артер!альною гiпoтензieю, а також сопор. Си-роватков! концентраций АКТГ, ТТГ, T3, T4, кортизолу, люте!шзуючого гормону, фолшулостимулюючого гормону i вазопресину були зниженими, що вказувало на стан пангшошту!таризму. Паралельно в!дзначалася ri-перпролактинем!я. Стан покращився тсля призначен-ня десмопресину в доз! 0,4 мкг/день i пдрокортизону в доз! 50 мг/добу. Застосування амантадину сульфату (0,6 г/день) i L-допи (187,5 мг/добу) протягом 14 д!б призвело до медикаментозно! компенсаци симптом!в паркшсошзму. Ациклов!р використовували в доз! 2,25 г на день протягом 21 доби, що призвело до скорочення обсягу контрастнакопичуючих уражень головного моз-ку, в!зуал!зованих за допомогою МРТ, на 90 %. З огляду на стан пангшошту!таризму юнувала потреба у тривалш гормонзамюнш терапи [21].
M. Kupari з! ствавт. також пов!домили про випа-док тотального ураження гшоталамуса, шжки гшоф!за i власне гшоф!за з картиною пол!ендокринопатп при реактивованш HSV-1-нейpoiнфекцií [28].
A. Kuriki з! ствавт. описали у 79-р!чно! пацieнтки л!мб!чний енцефалгт HSV-1-етioлoгií, що комбшувався з д!енцефальним ураженням з розвитком синдрому неадекватно! продукци антвддуретичного гормону. Спо-чатку мали мюце гшертерм!я, пригшчення свщомосп та генерал!зоваш тошко-клошчш судомш пароксизми. Невролопчний огляд дозволив виявити ептептичш напади, рипдшсть потиличних м'яз!в, тетрапарез i пато-лопчш рефлекси. Шзшше розвинулися гiпoнатpieмiя, низька осмоляршсть кров! i висока осмоляршсть сеч!, шдвищена сироваткова концентращя вазопресину. В лшвор! в!дзначалася клгганно-бткова дисощащя. Д!агноз в!русно! шфекци подтвердили методом парних
сироваток, незважаючи на псевдонегативш результати ПЛР лiквору. МРТ головного мозку в Т2-зваженому режимГ демонструвала гiперiнтенсивнi осередки в про-екцй' обох гiпокампiв i поясних звивин [29].
A. Canton 3i ствавт. описали дiенцефальний HSV-1-енцефалГт з вибiрковим ураженням гiпоталамуса i розвитком центрально! форми синдрому нецукрового дiабету з гшотошчною полiурiею та прогресуючою ri-пернатрiемiею [8].
A.M. Torres зi спiвавт. повiдомили про випадок да-енцефального HSV-1-енцефалiту у жшки з синдромом Кушинга з картиною центрального нецукрового дiабету. Вгдзначалися судоми, гарячка, гiпотонiчна полiурiя та прогресуюча гiпернатрiемiя. Ефективним для усунення полiурiï виявився препарат десмопресину. В подальшо-му пацiентка померла вгд гормонпродукуючо! карцино-!дно! пухлини, що й була причиною синдрому Кушинга. Автопшя показала наявнють HSV-1 в магнщелюлярних нейронах гiпоталамуса [54].
D.L. Vesely зi спiвавт. описали дiенцефальний HSV-1-енцефалiт з вибiрковим ураженням переднього гшо-фiза. У 49-рГчного пацiента вiдзначалися артерiальна гiпотензiя (артерiальний тиск на рiвнi 90/60 мм рт.ст. i нижче) i персистуюча гiпотермiя (температура тiла нижче за 33,7 °С). Дослiдження гормонального фону виявили знижений вмют в сироватщ кровi трийодти-ронiну, лютеïнiзуючого i фолкулостимулюючого гор-монiв, а також тестостерону. На МРТ в Т1-зваженому режимi виявлявся осередок в дГлянщ гiпофiза, а також в лiвiй скроневiй частцi, що вказувало на комбшацш да-енцефального та парщального скроневого енцефалiтiв, викликаних HSV-1. Усуненню гiпотермiï i артерiальноï гiпотензiï сприяло призначення L-тироксину iз замiс-ною метою [55].
J. Gea зi спiвавт. повiдомили про розвиток синдрому неадекватно! продукци' антидГуретичного гормону при дiенцефальному HSV-1-енцефалт [17]. L. Mrad зi сшвавт. описали поеднання типового скроневого часткового енцефалГту та дiенцефального ураження з картиною синдрому неадекватно! продукци' антидГуре-тичного гормону HSV-1-етiологiï у 75-рГчного пацiента. Пiсля вiдмiни ацикловiру вгдбулася екзацербацiя пато-логiчного процесу з розвитком хореоатетозу. Ця хвиля невролопчного ураження була чутливою до терапй' глю-кокортикостеро!дами i була розцшена як постшфекцш-ний автоiмунний енцефалгт [40].
Z.T. Madhoun зГ ствавт. повгдомили про енцефалiт дiенцефальноï локалГзацй', викликаний HSV-2, з картиною синдрому центрально! форми нецукрового дГабету, у пащента з В1Л/СН1Дом [32].
VZV. Зггдно з накопиченими дотепер повгдомлен-нями, дГенцефальна форма нейрошфекцп' зустрГча-еться найчастше саме при реактивацГ! VZV порГвняно з шшими герпесвГрусами. ЕнцефалГт дГенцефально! локалГзацГ! при VZV-нейроiнфекцiï, на вГдмГну вГд реактивацГ! HSV-1, зазвичай обмежуеться картиною синдрому неадекватно! секрецГ! антидГуретичного гормону без розвитку центрально! форми нецукрового дГабету та Гнших ендокринопатш, що пов'язано з бшьш слаб-
кою цитопатичною дiею вiрyсy. Ця форма нейрошфек-ци' вiдзначаеться здебтьшого при реакгиваци' вiрyсy у вигляд1 локального або поширеного оперiзyючого герпесу тсля рiзного за тривалютю перiодy латентностi i дуже р!дко — пiд час вiтряноï вюпи або дисемiнованоï VZV-iнфекцiï з полюрганним залученням. Комбша-цiя дiенцефальних уражень з шшими формами VZV-енцефалтв не е характерною.
C.C. Wang зi спiвавт. вважають, що причиною ура-ження гшоталамуса е мирацш вiрyсy, що зазнав реак-тиваци' у гасеровому вyзлi, до nucleus tractus solitarius трiйчастого нерва, що мае анатомiчнi зв'язки з дiенце-фальною дiлянкою [57]. При дисемшованому герпесi пропонуеться гематогенний шлях поширення iнфекцiï [5], особливо з урахуванням пiдвищеноï проникностi ге-матоенцефалiчного бар'еру в зош промiжного мозку, що пов'язано з необхщнютю секреци' гiпофiзарних гормонiв до кров1. Для лкування застосовують ацикловiр, гшерто-н1чний розчин сол1 i обмеження прийому води [4].
Y. Kucukardali з1 сшвавт. пов1домили про енцефалiт дiенцефальноï локал!зац!1' VZV-етiологiï. Спочатку вщ-значалися бть в о6личч1, оглушення i дезор!ентащя, а пот1м з'явилися прояви синдрому неадекватно! продукций антидiyретичного гормону. Мали мюце гiпонатрiемiя на р!вш 112 мекв/л, низька осмолярн1сть кров! i висока осмолярнють сечi, а також тдвищена сироваткова кон-центращя вазопресину — 40 пг/мл [27].
L. Foppiani описав випадок синдрому неадекватно! секреци' антидiyретичного гормону у пащента похилого в1ку з оперiзyючим герпесом з обширним залученням шырних покрив1в. Сироваткова концентрацiя натрiю була на р1вш 109 мекв/л. Шсля призначення гшерто-н1чного розчину натрш хлориду i антагонiстy вазо-пресинових рецепторiв толваптану гiпонатрiемiя була компенсована, однак передчасна вiдмiна специфiчноï терапи' призвела до рецидиву дизелектролiтемiï (рис. 4). У пащента розвинулися гарячка та сопор, а згодом вщ-значався летальний наслщок [13].
S.S. Dhawan повiдомив про ще один випадок дь енцефального VZV-енцефалiту у жшки похилого BiKy з herpes zoster ophthalmicus. Також вщзначався синдром неадекватно! продукци антидiyретичного гормону [11].
C.C. Wang 3i спiвавт. описали розвиток синдрому неадекватно! продукци антидiyретичного гормону у двох пащенпв з декомпенсованим цукровим дiабетом, у яких розвинувся herpes zoster ophthalmicus. Мали мюце гiпонатрiемiя (114 i 116 ммоль/л), пiдвищена осмолярнють сечi (435 та 368 ммоль/кг H(2)O) та гшернатрш-yрiя (61 i 63 ммоль/л). Згодом розвинулися офтальмо-плегiя, кератит i постгерпетична невралпя, незважаючи на терапiю ацикловiром. SIADH зберiгався протягом 4 мюящв та усунувся разом зi зникненням проявiв пост-герпетично! невралги [57].
Y. Kageyama зi спiвавт. повщомили про енцефалiт дiенцефально! локалiзацi! у 59^чного пацiента з синдромом Рамсея Ханта. При надходженш пащента до стащонару мали мiсце везикулярш висипання в дтян-цi зовшшнього слухового проходу та вушно! раковини. Вщзначалися ознаки парезу лiвого лицьового нерва i втрата слуху в лiвомy вyсi. Згодом сформувалися оглушення та дезорiентацiя. Мали мюце гiпонатрiемiя на рiвнi 118 мекв/л, низька осмолярнють сироватки кровi i висока осмолярнiсть сечi, нормальна функщя нирок i пiдвищена сироваткова концентращя вазопресину — на рiвнi 30 пг/мл. Дiагноз пiдтвердили за визначенням специфiчних IgM до VZV у лiкворi [22].
K. Scheinpflug зi спiвавт. дiагностyвали енцефалiт дiенцефально! локалiзацi! VZV-етiологi! у 48-рiчно! жiнки з лiмфомою. У не! вiдзначалися гшотошчна по-лiyрiя, гiпернатрiемiя i сомноленщя, що розвинулися пiсля курсу цитостатично! хiмiотерапi! i ритуксимабу. Концентрацiя вазопресину в сироватщ кровi була рiзко зниженою. ДНК VZV iдентифiкyвали в лiкворi методом ПЛР, однак МРТ головного мозку не показувала патолопчних змiн сигналу вiд дiенцефально! дiлянки.
Рисунок 4. Динамка сироватково)' концентраци натр1ю у патента з синдромом неадекватноï секреци антид1уретичного гормону, викликаного VZV, i проведенi терапевтичн втручання (за Foppiani L.)
Дiагностували центральну форму нецукрового дiабету VZV-етiологii [48].
V. Bassi 3Í cniBaBT. повiдомили про випадок неадекватно'' секрецй' антидiуретичного гормону у пащента з локалiзованим ширним оперiзуючим герпесом. Мали мiсце тяжка гiпонатрiемiя i гiпокалiемiя (рис. 5). Не-типову гiпокалiемiю пояснили вторинним порушенням вироблення альдостерону корою наднирникiв внасль док зниження осмолярностi кровi [6].
W.Y. Au 3i спiвавт. повщомили про 2 випадки ди-семiнованоi' VZV-iнфекцii пiд час загострення лейкозу з формуванням синдрому неадекватно'].' продукцй анти-дiуретичного гормону i абдомшального болю. Ранiше пацiенти перенесли процедуру пересадки алогенних стовбурових клiтин кровi [5].
F. Ohara зi сшвавт. дiагностували вiсцеральний herpes zoster у пащента з неходжкшською лiмфомою, у якого вщзначалися рефрактерний абдомiнальний бшь i синдром неадекватно']' продукцй антвддуретич-ного гормону [42]. P. Drakos зi спiвавт. описали за-значений ендокринний синдром при дисемшованому оперiзуючому герпесi у реципiента алогенного ыст-кового мозку [12].
Е. Furuta зi спiвавт. засвiдчили розвиток синдрому неадекватно] продукцй' антвддуретичного гормону при локалiзованому шкiрному оперiзуючому герпесi у па-цiентки похилого вiку з ревмато'дним артритом, яка отримувала iмуносупресивну терапiю з приводу авто-iмунноi' хвороби [15]. S.S. Maze зi спiвавт. описали та-кий ендокринний синдром при локалiзованому оперь
зуючому repneci на шкiрi грудно! клики в iMyHOKOMne-тентного пацieнта [34].
G. Gabriele, A. Raimondi описали синдром неадекватно! секрецй' антвддуретичного гормону з порушенням осмолярност кровi та сечi при вггрянш Bicni. Вщ-значалися й iншi ускладнення первинно! VZV-iнфекцil', зокрема iмпетиго, бактерiальний кон'юнктивiт, синдром Рейе [16].
EBV. Енцефалгт дiенцефально! локал1заци при EBV-iнфекцil' зyстрiчаeться переважно в контекстi шфекцш-ного мононуклеозу, що е вiдмiннiстю вiд VZV, коли по-дiбне ураження виникае здебтьшого при оперiзyючомy герпесi, тобто вториннiй формi iнфекцil'. Проте в нашш клiнiчнiй практицi вiдзначався випадок даенцефального EBV-енцефалпу пiд час реактивовано! iнфекцi! (рис. 6). У клшчнш картинi вiдзначаeться синдром неадекватно! секрецй антвддуретичного гормону, а не центральна форма нецукрового дiабетy що дозволяе говорити про гшоталам1чний рiвень ураження як провiдний. Нато-мють при HSV-1-нейроiнфекцi! патологiчний процес зазвичай призводить до бтьш вираженого пошкоджен-ня i зосереджений здебiльшого в гiпофiзi з переважним формуванням синдрому центрально! форми нецукрового дiабетy та шших ендокринопатiй.
M. Mouallem зi спiвавт. дiагностyвали синдром неадекватно! продукцй антцддуретичного гормону при шфекцшному мононyклеозi [39]. R.P. Rademakers зi спiвавт. повiдомили про полiрадикyлоневрит i синдром неадекватно! секрецй антцддуретичного гормону пiд час шфекцшного мононуклеозу у 59-рiчно! пащент-
Рисунок 5. Динамка сироватково/ концентрацП натрю та калю у патента з синдромом неадекватноi секрецй' антидуретичного гормону, викликаним VZV, i проведен терапевтичн втручання
(за Bassi V. 3i спвавт.)
Рисунок 6. МР-картина енцефал1ту д'юнцефальноУ локал1зацИ ЕВУ-етюлогп з переважним ураженням г1поф1за: на МР-зшмку у Т1-зваженому режим\ у саг1тальн1й проекцп показано посилення сигналу вздовж краю ппоф!за у вигляд! св1тлоУ облям1вки I менш виражена ппер1нтенсивн1сть в д1лянц1 ппота-ламуса, що вказуе на ураження структур, як1 належать до пром\жного мозку (власне спостереження)
ки [44]. G.A. Bruyn, L.J. Schelfhout засвщчили розвиток транзиторного синдрому неадекватно! продукцГ! анти-дiyретичного гормону i апластично! анемГ! при первин-нiй EBV-шфекцГ! [7]. A.R. Gribetz зi сшвавт. повiдомили про респiраторний дистрес-синдром, перикардит, синдром неадекватно! секрецГ! антидГуретичного гормону при iнфекцiйномy мононyклеозi у пащента з хворобою Gaucher's [18].
R.R. McKendall зГ спiвавт. описали EBV-енце-фаломiелiт з синдромом неадекватно! секрецГ! анти-дГуретичного гормону, автономною дисфункщею i сш-нальним арахноидитом. ВГдзначалися ознаки масивно! Гнтратекально! продукцГ! ГмуноглобулГнГв. ЛГкворна концентрацГя IgG була на ршт 34,3 мг/дл за нормального вмюту альбумГну. Також вГдзначалися позитивнГ олГгоклональнГ смуги антитш в спинномозковГй рГди-нГ [35]. L. Ozisik зГ спГвавт. описали реактивацш EBV пГсля призначення ламотриджину для купГрування епГлептичного синдрому, що розвинувся внаслщок ав-тоГмунного лГмбГчного енцефалГту. ВГрусна ГнфекцГя проявлялася у виглядГ синдрому неадекватно! секрецГ! антидГуретичного гормону. Паралельно вГдзначалися прояви тяжко! реакцГ! гГперчутливостГ (DIHS/DRESS) на ламотриджин, в патогенезГ яко!, найбГльш ймовГрно, також брав участь EBV [43].
CMV. При реактивованш цитомегаловГруснГй (Cytomegalovirus, CMV) шфекцГ! дГенцефальнГ ураження формуються здебГльшого в контекстГ вентри-кулоенцефалГту. C. Keuneke зГ сшвавт. повщомили про адипсичну гГпернатрГемГю як наслщок дГенцефального CMV-енцефалГту у 2 пащекпв зГ СН1Дом. Сироватко-
ва концентрацГя натрш становила 164 i 162 ммоль/л, а осмолярнГсть кровГ — 358 та 344 мОсмоль/кг. Вмют натрГю у сечГ становив 56 i 119 ммоль/л, а осмолярнГсть сечГ вГдповГдала значенням 327 та 340 мОсмоль/кг. Сироваткова концентрацГя вазопресину була висо-кою — 0,9 i 1,5 пг/мл. МРТ головного мозку демон-струвала гшерштенсивт в Т2-зваженому режимГ пе-ривентрикулярт осередки, що вказувало на розвиток вентрикулоенцефалГту, тодГ як патологГчного сигналу вщ дГенцефально! дГлянки отримано не було. Усунення ендокринних розладГв вГдзначалося через 4 i 6 тижнГв вщповщно [25].
A.M. Moses зГ спГвавт. при патоморфологГчному до-слщжент виявили CMV у перивентрикулярних дщян-ках гГпоталамуса у пацГента зГ СН1Дом, у якого розвинувся синдром центрально! форми нецукрового дГабету. Також показали вГрус-шдукований дефГцит антидГуре-тичного гормону у вазопресин-синтезуючих нейронах гГпоталамуса [38].
H. Sato зГ спГвавт. засвГдчили розвиток тромбо-цитопенГ!, пандГзавтономГ! i синдрому неадекватно! продукцГ! антидГуретичного гормону з ппонатрГемь ею i гГпернатрГйурГею у 36-рГчно! Гмунокомпетентно! пацГентки. Призначення диметилхлоротетрациклГну i обмеження прийому води призвели до клшГчного по-кращання [47].
C. Rollino зГ спГвавт. повГдомили про появу синдрому неадекватно! секрецГ! антидГуретичного гормону на тлГ CMV-меншгГту у пацГента зГ СН1Дом. КонцентрацГя натрш у сироватщ кровГ була низькою — 114 мекв/л. ОсмолярнГсть кровГ вГдзначалася на рГвш 240 мОсм/кг, а видГлення солГ з сечею — > 30 мекв/24 ч. ЛГкування проводили толваптаном у дозГ 15 мг/добу, що належить до групи антагонГстГв V2-рецепторiв вазопресину [45].
Список лп'ератури
I. Мальцев Д.В. Ефективтсть довготривалог безперервног iмуномодулюючог терапи за допомогоюрекомбтантного гамма-штерферону у nацieнтiв з клтчно матфестними формами дефiциту м1елопероксидази нейтрофШв. 1мунолог(я та алергологИя. 2015. № 1. С. 44-53.
2. Мальцев Д.В. з1 ствавт. Утфтований клШчний протокол первинног, вторинног (спец1ал1зованог) та третинног (високоспец1ал1зованог) медичног допомоги «Дефщит м1елопероксидази нейтрофы1в». Клшчна iмунологгя, алергологЫ, (нфектолог(я. 2017. № 1(98). С. 44-52.
3. Мальцев Д.В., Казмiрчук В.€., Евтушенко С.К. До питання сучасног клШко-в1русолог1чно\ класифтаци герпесвiрусних нейрошфекцш. Международный неврологический журнал. 2012. № 2(48). С. 14-28.
4. Arzuaga J.A., Estirado E., Roman F. et al. Syndrome of inappropriate antidiuretic hormone secretion and herpes zoster infection: 1. Report of this association in a patient suffering from AIDS. Nephron. 1994. Vol. 68(2). P. 262-264.
5. Au W.Y., Ma S.Y., Cheng V.C. et al. Disseminated zoster, hy-ponatraemia, severe abdominal pain and leukaemia relapse: recognition of a new clinical quartet after bone marrow transplantation. Br. J. Dermatol. 2003. Vol. 149(4). Р. 862-865.
6. Bassi V., Fattoruso O., Santinelli C. Localized herpes zoster infection: a rare cause of syndrome of inappropriate secretion of antidiuretic hormone. Oxf. Med. Case Reports. 2017. Vol. 2017(11). omx065.
7. Bruyn G.A., Schelfhout L.J. Transient syndrome of inappropriate antidiuretic hormone secretion in a patient with infectious mononucleosis and pure red cell aplasia. Neth. J. Med. 1986. Vol. 29(5). P. 167-169.
8. Canton A., Simo R., Mesa J. Central diabetes insipidus: a complication of herpes simplex encephalitis. J. Neurol. Neurosurg. Psychiatry. 1996. Vol. 61(3). P. 325-326.
9. Chatterjee S.S., Ghosal S., Das S, Gowda G.S. "Mind, body, and water!" — Postherpetic polydipsia masquerading as obsessive-compulsive disorder. Indian. J. Psychiatry. 2018. Vol. 60(4). P. 504-506.
10. Csire M, Mikala G, Jako J. et al. Persistent long-term human herpesvirus 6 (HHV-6) infection in a patient with langerhans cell histiocytosis. Pathol. Oncol. Res. 2007. Vol. 13(2). P. 157-160.
11. Dhawan S.S. Herpes zoster ophthalmicus and syndrome of inappropriate antidiuretic hormone secretion. Am. J. Med. Sci. 2007. Vol. 333(1). P. 56-57.
12. Drakos P., Weinberger M, Delukina M. et al. Inappropriate antidiuretic hormone secretion (SIADH) preceding skin manifestations of disseminated varicella zoster virus infection post-BMT. Bone Marrow Transplant. 1993. Vol. 11(5). P. 407-408.
13. Foppiani L. SIADH with Severe Hyponatremia in an Elderly Man with Herpes Zoster Infection: A Causal or Casual Association? Intern. Med. 2018. Vol. 57(23). P. 3393-3398.
14. Fujimaki K, Mori T, Kida A. et al. Human herpesvirus 6 meningoencephalitis in allogeneic hematopoietic stem cell transplant recipients. Int. J. Hematol. 2006. Vol. 84(5). P. 432-437.
15. Furuta E, Yasuda M, Yoshioka K. et al. Syndrome of inappropriate secretion of antidiuretic hormone in elderly patients with rheumatoid arthritis associated with infections: report of two cases. Intern. Med. 1996. Vol. 35(6). P. 478-481.
16. Gabriele G, Raimondi A. Probable ADH inappropriate secretion syndrome in varicella. Pediatr. Med. Chir. 1990. Vol. 12(1). P. 57-95.
17. Gea J., Torres A., Blesa R. Herpes encephalitis and inadequate secretion of antidiuretic hormone. Arch. Neurobiol. (Madr). 1986. Vol. 49(1). P. 40-45.
18. Gribetz A.R., Kasen L., Teirstein A.S. Respiratory distress, pericarditis and inappropriate antidiuretic hormone secretion in a patient with infectious mononucleosis and Gaucher's disease. Mt. Sinai. J. Med. 1980. Vol. 47(6). P. 589-591.
19. Harberts E., Yao K., Wohler J.E. et al. Human herpes-virus-6 entry into the central nervous system through the olfactory pathway. Proc. Natl. Acad. Sci. U S A. 2011. Vol. 108(33). P. 13734-13739.
20. Hudspeth M., Brown E, Ragucci D. et al. Severe pruritus and hypothermia as the primary manifestations of human herpes virus-6 encephalitis after pediatric cord blood transplantation. Bone Marrow Transplant. 2012. Vol. 47(1). P. 153-154.
21. Ickenstein G.W, Klotz, J.M., Langohr H.D. Virus encephalitis with symptomatic Parkinson syndrome, diabetes insipidus and panhypopituitarism. Fortschr. Neurol. Psychiatr. 1999. Vol. 67(10). P. 476-481.
22. Kageyama Y., Nakamura M, Sato A. et al. Syndrome of inappropriate secretion of antidiuretic hormone (SIADH) associated with
Ramsay Hunt syndrome: report of a case and review of the literature. Jpn. J. Med. 1989. Vol. 28(2). P. 219-222.
23. Kawaguchi T., Takeuchi M, Kawajiri C. et al. Severe hyponatremia caused by syndrome of inappropriate secretion of antidiuretic hormone developed as initial manifestation of human herpesvirus-6-associated acute limbic encephalitis after unrelated bone marrow transplantation. Transpl. Infect. Dis. 2013 Apr. Vol. 15(2). E. 54-57.
24. Kawamoto S, Hatanaka K, Imakita M, Tamaki T. Central diabetes insipidus in an HHV6 encephalitis patient with a posterior pituitary lesion that developed after tandem cord blood transplantation. Intern. Med. 2013. Vol. 52(10). P. 1107-1110.
25. Keuneke C, Anders H.J, Schlondorff D. Adipsic hypernatre-mia in two patients with AIDS and cytomegalovirus encephalitis. Am. J. Kidney Dis. 1999. Vol. 33(2). P. 379-382.
26. Komada H, Yamamoto M, Okubo S. et al. A case of hy-pothalamic panhypopituitarism with empty sella syndrome: case report and review of the literature. Endocr. J. 2009. Vol. 56(4). P. 585-589.
27. Kucukardali Y, Solmazgul E, Terekeci H. et al. Herpes zoster ophthalmicus and syndrome of inappropriate antidiuretic hormone secretion. Intern. Med. 2008. Vol. 47(5). P. 463-465.
28. Kupari M, Pelkonen R, Valtonen V. Post-encephalitic hy-pothalamic-pituitary insufficiency. Acta Endocrinol. (Copenh). 1980. Vol. 94(4). P. 433-438.
29. Kuriki A., Ishihara K, Satoh H. et al. Syndrome of inappropriate secretion of anti-diuretic hormone associated with limbic encephalitis due to herpes simplex virus infection — a case report. Rinsho Shinkeigaku. 2008. Vol. 48(3). P. 184-190.
30. Lai C.C, Huang W.C., Cheng S.N. et al. Successful treatment of refractory Langerhans cell histiocytosis by allogeneic peripheral blood stem cell transplantation. Pediatr. Transplant. 2008. Vol. 12(1). P. 99-104.
31. Locatelli C., Vergine G, Ciambra R. et al. Kluver Bucy syndrome and central diabetes insipidus: two uncommon complications of herpes simplex encephalitis. Pediatr. Med. Chir. 2003. Vol. 25(6). p. 442-446.
32. Madhoun Z.T., DuBois D.B, Rosenthal J. et al. Central diabetes insipidus: a complication of herpes simplex type 2 encephalitis in a patient with AIDS. Am. J. Med. 1991. Vol. 90(5). P. 658-659.
33. Matà S., Guidi S., Nozzoli C. et al. Human herpesvirus 6-associated limbic encephalitis in adult recipients of unrelated umbilical cord blood transplantation. Bone Marrow Transplant. 2008. Vol. 42(10). P. 693-695.
34. Maze S.S., Klaff L.J., Yach D. Syndrome of inappropriate antidiuretic hormone secretion in association with herpes zoster of the chest wall. A case report. S. Afr. Med. J. 1983. Vol. 63(19). P. 735-736.
35. McKendall R.R., Sadiq S.A., Calverley J.R. Unusual manifestations of Epstein-Barr virus encephalomyelitis. Infection. 1990. Vol. 18(1). P. 33-35.
36. Mori I., Goshima F, Ito H. et al. The vomeronasal chemo-sensory system as a route of neuroinvasion by herpes simplex virus. Virology. 2005. Vol. 334(1). P. 51-58.
37. Morinaga Y, Abe I., Minamikawa T. et al. A case of drug-induced hypersensitivity syndrome induced by salazosulfapyridine combined with SIADH caused by interstitial pneumonia. Drug. Discov. Ther. 2019. Vol. 13(4). P. 232-238.
38. Moses A.M., Thomas D.G., Canfield M.C., Collins G.H. Central diabetes insipidus due to cytomegalovirus infection of the hypothalamus in a patient with acquired immunodeficiency syndrome: a
clinical, pathological, and immunohistochemical case study. J. Clin. Endocrinol. Metab. 2003. Vol. 88(1). P. 51-54.
39. Mouallem M, Friedman E., Rubinstein E. Inappropriate an-tidiuretic hormone secretion with infectious mononucleosis. N. Engl. J. Med. 1984. Vol. 311(4). P. 262.
40. Mrad L., Moustakas A., Fuino R., Waheed W. Severe presentation of antibody-negative, postinfectious steroid-responsive encephalitis and atonic bladder after herpes simplex encephalitis. BMJ Case Rep. 2019. Vol. 12(7). pii: e230005.
41. Navarro J.F., Quereda C., Quereda C. et al. Nephrogenic diabetes insipidus and renal tubular acidosis secondary to foscarnet therapy. Am. J. Kidney Dis. 1996. Vol. 27(3). P. 431-434.
42. Ohara F., Kobayashi Y., Akabane D. et al. Abdominal pain and syndrome of inappropriate antidiuretic hormone secretion as a manifestation of visceral varicella zoster virus infection in a patient with non-Hodgkin's lymphoma. Am. J. Hematol. 2007. Vol. 82(5). P. 416.
43. Ozisik L., Tanriover M.D., Saka E. Autoimmune Limbic Encephalitis and Syndrome of Inappropriate Antidiuretic Hormone Secretion Associated with Lamotrigine-induced Drug Rash with Eo-sinophilia and Systemic Symptoms (DRESS) Syndrome. Intern. Med. 2016. Vol. 55(10). P. 1393-1396.
44. Rademakers R.P., Verkijk A., van Hoogenhuijze J., de Gra-af P. Polyradiculoneuritis and inappropriate ADHsecretion in infectious mononucleosis. Neth. J. Med. 1990. Vol. 36(5—6). P. 252-254.
45. Rollino C, Balbiano R., Caramello P., Roccatello D. The use of tolvaptan in a case of severe hyponatriemia in SIADH during meningitis. G. Ital. Nefrol. 2013. Vol. 30(6). pii:gin/30.6.8.
46. Rovit R.L., Sigler M.H. Hyponatremia with Herpes Simplex Encephalitis. Possible Relationship of Limbic Lesions and Adh Secretion. Arch. Neurol. 1964. Vol. 10. P. 595-603.
47. Sato H, Kamoi K., Saeki T. et al. Syndrome of inappropriate secretion of antidiuretic hormone and thrombocytopenia caused by cytomegalovirus infection in a young immunocompetent woman. Intern. Med. 2004. Vol. 43(12). P. 1177-1182.
48. Scheinpflug K., Schalk E, Reschke K. et al. Diabetes insipidus due to herpes encephalitis in a patient with diffuse large cell lymphoma.
A case report. Exp. Clin. Endocrinol. Diabetes. 2006. Vol. 114( 1). P. 31-34.
49. Seeley W.W., Marty F.M., Holmes T.M. et al. Post-transplant acute limbic encephalitis: clinical features and relationship to HHV6. Neurology. 2007. Vol. 69(2). P. 156-165.
50. Semel J.D., McNerney J.J. Jr. SIADH during disseminated Herpes varicella-zoster infections: relationship to vidarabine therapy. Am. J. Med. Sci. 1986. Vol. 291(2). P. 115-118.
51. Shimura N., Kim H., Sugimoto H. et al. Syndrome of inappropriate secretion of antidiuretic hormone as a complication of human herpesvirus-6 infection. Pediatr. Int. 2004. Vol. 46(4). p. 497-498.
52. Tasaka T., Matsuhashi Y, Sadhira K. et al. Diabetes insipidus following HHV-6 encephalitis after cord blood transplantation in acute myeloid leukemia. Leuk. Res. 2009. Vol. 33(1). P. 202-204.
53. Toriumi N., Kobayashi R., Yoshida M. et al. Risk factors for human herpesvirus 6 reactivation and its relationship with syndrome of inappropriate antidiuretic hormone secretion after stem cell transplantation in pediatric patients. J. Pediatr. Hematol. Oncol. 2014. Vol. 36(5). P. 379-383.
54. Torres A.M., Kazee A.M., Simon H. et al. Central diabetes insipidus due to herpes simplex in a patient immunosuppressed by Cushing'ssyndrome. Endocr. Pract. 2000. Vol. 6(1). P. 26-28.
55. Vesely D.L., Mastrandrea P., Samson C. et al. Post-herpes encephalitic anterior pituitary insufficiency with hypothermia and hypotension. Am. J. Med. Sci. 2000. Vol. 320(4). P. 273-277.
56. Victoria N., Phan T., Agarwal K. A Systematic Review of Sodium Disorders in HHV-6 Encephalitis. Biol. Blood. Marrow. Transplant. 2020. pii: S1083-8791(20)30056-2.
57. Wang C.C., Shiang J.C, Chen J.T., Lin S.H. Syndrome of inappropriate secretion of antidiuretic hormone associated with loca-lized herpes zoster ophthalmicus. J. Gen. Intern. Med. 2011. Vol. 26(2). P. 216-220.
OTpuMaHo/Received 01.02.2020 Pe^H30BaH0/Revised 08.02.2020 nputiHZTO go gpyKy/Accepted 25.02.2020 ■
Мальцев Д.В.
Институт экспериментальной и клинической медицины НМУ имени А.А. Богомольца, г. Киев, Украина
Диэнцефальные поражения головного мозга герпесвирусной этиологии у людей: обзор литературы и клинический случай (часть I)
Резюме. Данный научный обзор посвящен анализу результатов клинических исследований и сообщений о клинических случаях из наукометрических электронных баз данных рецензируемых периодических изданий PubMed и Embase и собственного архива автора, посвященных герпесвирусным поражениям диэнцефального отдела головного мозга с избирательным или комбинированным вовлечением гипоталамуса и/или гипофиза. Подробно рассмотрены вопросы этиологии и патогенеза болезни, семиотики клинических проявлений нейроинфекции в зависимости от вида вируса и механизма его проникновения в центральную нервную систему, валидированных подходов к диагностике, принципов проведения дифференциальной диагностики, механизмов формирования типичных осложнений и методов рациональной терапии. В конце статьи приведено описание типичного клинического случая в соответствии с пред-
ставленной темой из собственной медицинской практики автора. В частности, речь идет о развитии диэнцефально-го энцефалита HHV-6-этиологии у пациента в возрасте 36 лет с первичным дефицитом миелопероксидазы фагоцитов (G/A 463 МРО het). Отмечалось поражение заднего гипофиза с картиной синдрома неадекватной секреции антидиуретического гормона и переднего гипофиза с проявлениями центральной формы приобретенного гипогонадизма. Были проведены противовирусное лечение валганцикловиром в дозе 450 мг дважды в сутки перорально на протяжении 3 месяцев для подавления репродукции HHV-6, заместительная терапия препаратом тестостерона в течение 1 года для устранения проявлений гипогонадизма до момента восстановления функции гипоталамо-гипофизарной оси и базисная иммунотерапия первичного дефицита миелопероксида-зы фагоцитов препаратом рекомбинантного гамма-интер-
ферона человека в дозе 1 млн МЕ в/м через день на ночь в течение 6 месяцев подряд для восстановления активности указанного микробицидного фермента в крови в соответствии с национальным протоколом оказания медицинской помощи пациентам с дефицитом миелопероксидазы фа-
гоцитов. Отмечалось полное выздоровление пациента без определенных остаточных явлений.
Ключевые слова: диэнцефальный энцефалит; герпесвиру-сы; дефицит миелопероксидазы; синдром неадекватной секреции антидиуретического гормона; обзор
D.V. Maltsev
Institute of Experimental and Clinical Medicine at the Bogomolets National Medical University, Kyiv, Ukraine
Diencephalic brain lesions of herpesvirus etiology in humans: a literature review and a clinical case (part 1)
Abstract. This research review focuses on the analysis of clinical trial results and case reports from scientometric electronic databases of peer-reviewed journals PubMed and Embase and the author's own archive on herpesvirus lesions of the diencephalic brain with selective or combined hypothalamus and/or hypophysis involvement. Issues of etiology and pathogenesis of the disease, semiotics of clinical manifestations of neuroinfection depending on the type of virus and mechanism of its penetration into the CNS, validated approaches to diagnosis, principles of differential diagnosis, mechanisms of formation of typical complications and methods of rational therapy are considered in detail. At the end of the article, a typical clinical case is described following the presented topic from the author's own medical practice. In particular, the development of the diencephalic encephalitis of HHV-6 etiology in a 36-year-old patient with a primary deficiency of myeloperoxidase phagocytes (G/A 463 MPO het) is considered. There was a lesion of the poste-
rior pituitary with a picture of the syndrome of inadequate secretion of antidiuretic hormone and anterior pituitary with manifestations of the central form of acquired hypogonadism. Antiviral treatment with valganciclovir at a dose of 450 mg twice daily orally for 3 months to suppress the reproduction of HHV-6, substitution therapy with testosterone for 1 year to eliminate the manifestations of hypogonadism until the restoration of hypothalamic-hypophysis axis and background immunotherapy with human interferon-gamma at a dose of 1 million IU day after day IM overnight for 6 consecutive months to restore the activity of the specified microbicidal enzyme in blood according to the National protocol of medical care to patients with a myeloperoxidase deficiency of phagocytes. There was complete recovery of the patient without certain residual defects. Keywords: diencephalic encephalitis; herpesviruses; myeloperoxidase deficiency; syndrome of inadequate secretion of antidiuretic hormone; review
