CC BY
20
чени, в группу сравнения (n=43) вошли пациенты с ожирением без нарушений функций печени, контрольную группу составили здоровые дети (n=10). Результаты: дети с неалкогольной жировой болезнью печени имеют выраженные изменения углеводного и липидного обменов в организме, которые проявляются склонностью к гиперинсулинемии с формированием состояния инсулинорезистентности, а также развитием атерогенной дислипидемии с повышением концентрации триглицеридов и снижением фракции липопротеидов высокой плотности. К наиболее частым проявлениям метаболического синдрома у детей с жировой болезнью печени относятся инсулинорезистентность (у 84% больных), снижение фракции липопротеидов высокой плотности (42%), гипертриглицеридемия (34,2%) и артериальная гипертензия (36,8%).
Summary
EVALUATION OF METABOLIC DISORDERS IN CHILDREN WITH NON-ALCOHOLIC FATTY LIVER DISEASE
Poda O.A., Rumyantseva M.A., Ostapenko V.P., Vovk Yu.A., Lukanin A.V.
Key words: non-alcoholic fatty liver disease, obesity, metabolic syndrome, children.
The aim of the research was to study the peculiarities of carbohydrate and lipid metabolism and the frequency of the individual components of the metabolic syndrome in children and adolescents who were diagnosed to have non-alcoholic fatty liver disease. Materials and methods: the study involved 81 children aged from 7 to 17. The test group (n=38) involved children who had non-alcoholic fatty liver disease; the group of comparison (n=43) consisted of patients with diagnosed obesity without functional disorders of liver; the control group included healthy children (n=10). Results: the patients with non-alcoholic fatty liver disease demonstrated marked changes in carbohydrate and lipid metabolism, which are manifested by the predisposition to hyperinsulinemia with insulin resistance as well as by the development of aterogenic dyslipidemia with increased concentrations of triglycerides and decreased high-density lipoprotein fraction at early childhood. The most common manifestations of metabolic syndrome in children with non-alcoholic fatty liver disease are insulin resistance (in 84% of patients), decreased high-density lipoprotein fraction (42%), hypertriglyceridemia (34.2%) and hypertension (36.8%).
УДК 616.124.2.-053.31/.32-073.432.19-08-039.74-085.816.2:612.173.4 Р '1га О.О.
Д1АСТОЛ1ЧНА ФУНКЦ1Я Л1ВОГО ШЛУНОЧКА У НЕДОНОШЕНИХ НОВОНАРОДЖЕНИХ НА РЕСП1РАТОРН1Й П1ДТРИМЦ1 В РАКУРС1 РЕКОМЕНДАЦ1Й Ц1ЛЬОВО1 НЕОНАТАЛЬНО1 ЕХОКАРДЮГРАФИ У В1ДД1ЛЕНН1 1НТЕНСИВНО1 ТЕРАПП НОВОНАРОДЖЕНИХ
Харювський нацюнальний медичний уыверситет
З урахуванням рекомендацй Американського Товариства ЕхокардiографiУ сумюно с Свропейською асоцацею Ехокардографи та Свропейською Асо^а^ею дитячих кардiологiв «Цльова неонатальна ехокардiографiя у в'дд'тенш iнтенсивно'У терап'УУ новонароджених: практика, принципи та рекомендаци щодо навчання» проведено вивчення д1'астол1'чно'У функцп л'вого шлуночка у 131 передчасно на-роджених немовлят гестац'1йним вком 23-37 тижнiв з рiзними типами респiраторноУ пiдтримки. Визначено, що у недоношених на самостйному диханн псля народження при переходi в'д феталь-ного типу кровообгу до дорослого показники швидкостi плину кровi раннього д'астол'чного напов-нення л'вого шлуночка не переважають над показниками швидкостi плину кровi пiзнього дiастолiч-ного наповнення як у дтей старшого вку. У недоношених дтей з респiраторними порушеннями вi-дношення Е/А понад 1 в раннiй неонатальний перод не рееструеться, а становлення легенево'У ге-модинамки за показниками д'астол'чно'У функцп л'вого шлуночка спостергаеться у д/'тей, як пере-бувають на самостшному диханн пд позитивним тиском на третш день життя, у д/'тей, як пе-ребувають на штучнiй вентиляцИ легень - на четвертий.
Кпючов1 слова: передчасно народженл д1ти, респ1раторн1 розлади, д1астол1чна функц1я, л1вий шлуночок.
Дана робота е фрагментом НДР «Медико - бiологiчна адапта^я дтей iз соматичною патологiею в сучасних умовах», № державноТ реестрацп' 0111U001400.
Вступ принципи та рекомендаци щодо навчання" [1, 2,
В 2011 роц Американським товариством 3 12] . Як зрзначен°цим документом, вик°рио ЕхокардюграфГГ (ASE) сумюно с Свропейською тання ехокаРДЮФаф 11 н^н^т™ в ^га^ох
асо^ацюю^Х^рдю/рафи (ЕАЕ) та Свропейсь- проводиться для доповнен ня ^hn™ г°
кою Асо^афею дьячих Тардюлопв (AEPC) опу- ^ дитини оск1льки дитина' яка перебувае в
блковано рекомендаци «Цтьова неонатальна ! ' ^ I"™!™3™ гемйодИнамiенlо'uнЕеХc0тка^
ехокардюграфгя (ЦнЕХоКО у вщдтенш штенси- бшьност [15 11]. Шар, який виконуе ЦНЕхоКГ
вноТ терапП' новонароджених (В1ТН): практика, мае вир™: проводити стандартне чи «зосе-
реджене» дослщження. При наявност у новона-родженого ВВС та/або порушення ритму серця, немовля пiдлягаe консультуванню дитячого кар-дiолога. Документом видтеш показання до про-ведення всебiчноï iнiцiальноï ЦНЕхоКГ: вiдкрита артерiальна протока у дГтей з дуже малою ма-сою тiла (ДММТ) в першi 24-72 години життя; оцшювання дiтей з перинатальною асфiксieю; порушення неонатально'Г адаптацГГ (гiпотензiя, метаболiчний ацидоз, олiгурiя); персистуюча ле-генева гiпертензiя новонароджених; вродженi вади серця. Показаннями до сфокусованого або «зосередженого» дослщження е: плевральний або перикардiальний вишт; центральнi лiнiï; екс-тракорпоральна мембранна оксигенацГя (ЕКМО).
Основнi параметри та показники, ям слiд ви-значати пщ час стандартного обстеження пред-ставленi в табл. 1.
Отже, ЦНЕхоКГ повинна включати в себе оцшювання: 1) систолiчноï функци ЛШ; 2) дГас-толiчноï функци' ЛШ; 3) функци ПШ; 4) стану шу-нтування кровi в передсердях; 5) артерГальноГ протоки; 6) систолiчного тиску в ПШ та тиску в легеневш артерiï; 7) системного кровообГгу; 8) перикардГальноГ рщини.
За кожним з критерив надано наступн реко-мендацiï: 1) кшькюна оцiнка систолГчно! функцГГ ЛШ е важливим компонентом ЦНЕхоКГ. Це ви-магае оцшки розмiрiв ЛШ на основi М-режиму або 2D-вимiрювання: кiнцевих систолiчного та дiастолiчного розмiрiв ЛШ, товщин задньоГ стш-ки ЛШ та МШП. Якщо ïx рух порушений, рекоме-ндуеться вимiрювання фракцiй скорочення та викиду ЛШ, середньоГ швидкостi скорочення волокон; 2) хоча оцшка дГастолГчно! функци ЛШ i тиску наповнення в iдеалi повиннi бути частиною ЦНЕхоКГ, даних недостатньо, щоб вирГшити за-стосовувати будь-яку рекомендацш стосовно ïï визначення. Для оцшювання обох - систолiчноï i дiастолiчноï функци - використовуеться доппле-рографiчний iндекс (MPI =([час ГзоволюмГчного скорочення+час ГзоволюмГчного розслаблення]/, час викиду (ЕТ)), який може використовуватися для кожного шлуночка окремо. НормальнГ зна-чення для здорових новонароджених колива-ються в межах 0,25-0,38. Обмежуе використання шдексу MPI те, що вш не е специфГчним по вщ-ношенню до порушень систолiчноï функци порГ-вняно з дГастолГчною, осктьки залежить вГд перед- та шсля навантаження на шлуночки. Кро-ками е: 1) оцГнювання розмГру i функцiï ПШ мае бути частиною ЦНЕхоКГ. Але подальшого дослщження у новонароджених вимагають визначення ролГ систолГчного руху трикуспщального клапану та фракцГйне вимГрювання площГ правого шлуночка; 2) ЦНЕхоКГ мае метою визначити наявнГсть стану шунтування та направлення руху кровГ в передсердях;3) ЦНЕхоКГ мае метою
визначити наявнють стану шунтування кровi у вiдкритiй артерiальнiй протощ направлення руху кровi, та ступшь навантаження об'емом за даними розмiру ЛШ в подальшому; 4) оцшювання систолiчного тиску в ПШ та тиску в легеневш артери е необхiдним компонентом ЦНЕхоКГ, який базуеться на використанн Допплер КГ, оц^ нюваннi трикуспщальноТ регурптаци та регурптаци на клапанах легеневоТ артери. При вимiрю-ванн тиску в легеневiй артери необхщним е ви-мiрювання градiенту тиску в артерiальнiй прото-цi; 5) важливим доповненням до кшшчноТ оцшки новонароджених з гемодинамiчною нестабтьш-стю е визначення серцевого iндексу (С1), норма-льнi значення якого знаходяться в дiапазонi вiд 1,7 до 3,5 л/хв/м2. Визначення серцевого шдексу мае бути за допомогою вимiрювання серцевого викиду (СВ). Вимiрювання плину кровi в верхнiй порожнш вiнi за допомогою допплерометричного дослщження е додатковим критерiем визначення стану системного кровооб^у. А критичне значення швидкост плину кровi в верхнш порожнiй вiнi менше 40 мл/кг/хв. в першу добу життя е не-залежним фактором ризику затримки нейропси-хiчного розвитку передчасно народжених немо-влят [10]. Варто зазначити, що при наявност в^ дкритоТ артерiальноТ протоки серцевий викид не вщдзеркалюе iстинний стан системного кровоо-бiгу. Додатковим критерiем стану системного кровооб^у може буди визначення показника швидкост току кровi у верхнш порожнш вЫ, але штерпрета^я результатiв мае бути обережною при наявност вщкритоТ' артерiальноТ протоки. Зазвичай, перикардiальний випiт вимiрюеться вiд епiкардiальноТ дiлянки серця до його максимального розмiру пiд час дiастоли за допомогою двомiрноТ ЕхоКГ. Стандарлв розмiрiв перикард^ ального випоту не юнуе. Потрiбне динамiчне ви-мiрювання та монiторування розмiрiв перикардi-ального випоту.
^м основних стандартних критерив оцшю-вання стану гемодинамки у новонародженоТ ди-тини, що перебувае в критичному стаж та в умо-вах В1ТН, передбаченi деякi особливостi прове-дення ЦНЕхоКГ при окремих станах перинатального перюду: персистуючоТ артерiальноТ про-тоцi, перинатальнiй асфiксiТ, неонатальнш ппо-тензи, персистуючiй легеневiй ппертензи новонароджених, вродженiй дiафрагмальнiй кил^ випоту в перикардi, центральних венозних лЫях та ЕКМО.
Мета дослщження
Визначити стан дiастолiчноТ функци лiвого шлуночка серця у передчасно народжених д^ей з рiзними типами ресшраторноТ пiдтримки.
Таблиця 1
Основн/ параметри ЦльовоУ неонатальноУ ехокардюграфУУ
Компонент ЦНЕхоКГ Технiка Доступ/вюь Обов'язковi обов'ясжов! Референты значення
Систолiчна функ^я лiвого шлуночка (ЛШ)
Кшцевий дiастолiчний дiа-метр ЛШ Кшцевий систстчний дiа-метр ЛШ Товщина задньоТ стшки ЛШ в дiастолу Товщина МШП в дiастолу 2D або M-режим Парастернальна коротка вюь Пiдмечоподiбна коротка вюь Так Hi Nagasawa (2010) [14] Zecca et al. (2001) [20] Skelton et al. (1998) [18] Kampmann et al. (2000) [7]
Фракцiя скорочення ЛШ 2D або M-режим Парастернальна коротка вюь Пiдмечоподiбна коротка вюь Якщо нормапьш форма ЛШ та рух МШП Hi
Фракия викиду ЛШ бтлан Сiмпсон 3D режим Ашкальний Якщо не норма-льн форма ЛШ та рух МШП Hi Colanetal. (1992) [4]
Середня швидкють скорочення волокон 2DабоM-режим Парастернальна коротка вюь Так Hi Rowland and Gutgesell (1995) [17]
Дiастолiчна функ^я ЛШ
Дiаметр лiвого передсердя 2DабоM-режим Парастернальна до-вга вюь Hi Так Kampmann et al. (2000) [7]
Поздовжнш та поперечний po3MipM лiвого передсердя 2D-режим Верхiвкова довга вiсь Hi Так Kampmann et al. (2000) [7]
Через мiтральний клапан: E-швидкiсть потоку раннього дiастолiчного наповнення, A-швидкiсть пiзнього дiастолi-чного наповнення та сшввщ-ношення швидкостей E/A 1мпульсивно-хвильовий допплер Апiкальна чотирьох-камерна позицiя Так Так Riggs et al. (1989) [16] Schmitz et al. (1998) [19] Harada et al. (1994) [9]
Венозний легеневий плин 1мпульсивно-хвильовий допплер Апiкальна чотирьох-камерна пози^я Hi Так Ito et al. (2002) [6]
ni^Bi швидкостi через кть-це Mi трального клапану E-швидкiсть потоку раннього дiастолiчного наповнення, A-швидкють пiзнього дiастолi-чного наповнення Тканевий допплер Апiкальна чотирьох-камерна пози^я Hi Так Mori et al. (2004) [13]
О^нювання легенево'У гiпертензiï
Трикуспщальна регургiтацiя Постшно- хвильовий допплер Апiкальна чотирьохка-мерна позицiя Парас-тернальний доступ Так Hi
Легенева регургiтацiя рання дiастолiчна швидкiсть 1мпульсивно-/постшнохвильови й допплер Парастернальна коротка та дога ос Викидний тракт ПШ Так Hi
Легенева регургiтацiя шзня дiастолiчна швидкiсть 1мпульсивно-/постiйнохвильови й допплер Ашкальна чотирьохка-мерна позицiя Hi Так
О^нювання функцГУправого шлуночка (ПШ)
Площа трикуспщального ю-льця у систолу M-режим Апiкальна чотирьохка-мерна позицiя Hi Так Koestenberger et al. (2009) [8]
Фракцiйне вимфювання площi 2D-режим Апiкальна чотирьохка-мерна пози^я Hi Так
О^нювання eid^umQi'аортально'Упротоки (ВАП)
Найменший дiаметр ВАП 2D або кольоровий допплер Дуктальний/ супра-стернальний Так Hi
Напрям шунтування Пк i середнiй градieнт плину кровi у ВАП Кольоровий/ постш-нохвильовий допплер Дуктальний/ супра-стернальний Так Hi
О^нювання потоку через овальне вiкно
Напрям шунтування Кольоровий допплер Пiдмечоподiбна коротка та довга ос Так Hi
Пковий i середнш градieнт внутрiшньопередсерднi 1мпульсивно-хвильовий/ постшнох-вильовий допплер Пiдмечоподiбна коротка та довга ос Hi Так
О^нювання серцевого iндексу
Дiаметр вихiдного тракту ЛШ 2D-режим Парастернальна довга вюь Hi Так
Швидкiсть через вихщний тракт ЛШ 1мпульсивно-хвильовий допплер Апкальна чотирьо-хкамерна пози^я Hi Так
О^нювання перикардiальноïрiдини
Вимiр перикардiальноT рщи-ни в дiастолу 2D-режим Рiзнi осi Hi Так
Дослщження плину кровi через трикуспiдальний клапан при рестраторних розладах 1мпульсивно-хвильовий допплер Апiкальна чотирьо-хкамерна позицiя Hi
Об'ект i методи дослiдження
Ультразвукове та допплерометричне досл^ дження за допомогою апарату "LOGIQ Book XP" («GeneralElectricCo.», Нiмеччина) проведено у 131 передчасно народженого немовляти з гес-тацшним вiком 23-37 тижнiв i масою тiла min -680г. i max - 2450г. в першi п'ять днiв життя. Тридцять двi дитини перебували на спонтанному диханш пiд позитивним тиском (nCPAP - 1-а група); 32 дитини перебували на швазивнш шту-чнiй вентиляци' легень (ШВЛ - 2-а група) i 33 дитини дихали самостшно (контроль - 3-тя група). Вивчалися: Е - швидмсть потоку раннього дiас-толiчного наповнення лiвого шлуночка (ЛШ), см/с; А - швидмсть пiзнього наповнення ЛШ, см/с. Використовували медiаннi (Me) i штерквар-тiльнi значення (Uq - верхнiй квартиль; Lq- ниж-нiй квартиль), факторний аналiза Kruskal-Wallis, попарне порiвняння за допомогою критерш Manna-Whitney (MW). Порiвняння вибiркових ча-сткою проводилося за методом кутового перет-ворення Фшера (F), рiзницю параметрiв, що по-рiвнювали за двома точками, вважали статисти-чно значущою при р < 0,05.
Результати дослщжень та ïx обговорення
Показник швидкост раннього наповнення Е ЛШ у недоношених д^ей 3-ï групи в залежност вiд доби постнатального життя розподтявся на-ступним чином: 1-й день - 34,0 [29,8; 45,0] см/с; 2-й день - 31,9 [29,1; 35,5] см/с; 3-й день - 47,1 [28,6; 55,4] см/с; 4-5-й день - 32,2 [27,5; 36,6] см/с (KW, р = 0,30). У д^ей 1- оТ групи: 1-й день -40,4 [37,2; 43,2] см/с; 2-й день -37 [31,9; 41,8] см/с; 3-й день -24,7 [24,5; 25,7] см/с; 4-5-й день -23,9 [21,2; 26,6] см/с (KW, р = 0,04). У д^ей 2-оТ групи: 1-й день - 29,8 [27,8; 34,5] см/с; 2-й день -23 [25; 32,5] см/с; 3-й день - 32,2 [28,4; 34,1] см/с; 4-5-й день - 31,4 [28,1; 32,6] см/с (KW, р = 0,85). Статистично значуща вщмшнють була у дггей з самостшним диханням i nCPAP на 3-й день життя (KW, р=0,03) i на 4-й день життя у д^ей з ШВЛ i nCPAP в порiвняннi з д^ьми, ям перебували на самостшному диханш. Показник швидкост шз-нього наповнення А ЛШ у недоношених д^ей контрольно!' групи в залежност вщ доби постнатального життя розподтявся наступним чином:
1-й день - 35,1 [31,3; 37,5] см/с; 2-й день - 43,8 [40,3; 45,5] см/с; 3-й день - 40,3 [39,9; 44,8] см/с; 4-5-й день - 37,6 [32,9; 40,3] см/с (KW, р = 0,05). У дггей 1-о'|' групи: 1-й день - 41 [35,5; 49,1] см/с;
2-й день - 40 [35,3; 45,4] см/с; 3- й день - 31,8 [30,6; 31,5] см/с; 4-5-й день - 31 [28,9; 33,0] см/с (KW, р = 0,22). У д^ей 2-о'|' групи: 1-й день - 45,4 [39,6; 50,6] см/с; 2-й день -37,4 [32,8; 41,3] см/с;
3- й день - 39,5 [36,9; 42,1] см/с; 4-5-й день - 35,9 [27,9; 40,1] см с (KW, р = 0,11). Статистично значуща вщмшнють була на 3-й i 4-й день життя у д^ей з самостшним диханням i nCPAP (KW, р=0,03 i р=0,04 вщповщно), на 4-й день життя у д^ей з ШВЛ у пор1внянш з д1тьми, ям дихали самостшно (KW, р=0,01).
Вивчено вщношення Е/А (од) у недоношених новонароджених з самостшним диханням i рес-шраторними порушеннями в раннш неонаталь-ний перюд. У немовлят з дихальною недостатш-стю вщношення Е/А не перевищувало бтьше одиниц i розподтялося таким чином у д^ей 1-оТ групи: 1-й день - 0,9 [0,8; 0,9]; 2-й день - 0,75 [0,73; 0,93]; 3-й день - 0,79 [0,78; 0,83] ; 4-5-й день - 0,76 [0,72; 0,79] (KW, р = 0,30). У дггей 2-оТ групи: 1-й день - 0,77 [0,61; 0,82]; 2-й день -0,61 [0,72; 0,9]; 3-й день - 0,82 [0,75; 0,86]; 4-5-й день - 0,81 [0,73; 0,9] (KW, р = 0,43). Парне порiвняння показника Е/А довело статистичне значуще його зниження у недоношених новонароджених 2-оТ групи у порiвняннi з немовлятами 1-оТ групи в першу добу життя (MW, р=0,03).У недоношених новонароджених контрольно!' групи вщношення швидкост раннього дiастолiчного наповнення ЛШ до швидкост шзнього наповнення Е/А мало там значення: 1-й день - 1,1 [0,8; 1,2]; 2-й день -0,7 [0,7; 0,9]; 3-й день - 1, 3 [0,7; 1,3]; 4-5-й день -0,8 [0,6; 1,0] (KW, р = 0,53). У недоношених новонароджених 3-оТ групи в першу добу пюля на-родження i початком ресшраци вщношення Е/А було значущо вищим у порiвняннi з д^ьми 2-оТ групи (MW, р=0,03). У недоношених новонароджених контрольной' групи спостер^алося вщношення Е/А > 1, яке в нормi характерно для доро-слоТ популяци. Однак частка таких д^ей мала велим варiацiТ без статистично значущих вщмш-ностей в залежност вщ дня життя дитини з тен-ден^ею до пщвищення в першу добу пюля на-родження, коли спостер^аеться перебудова ге-модинамки i починае функцюнувати мале коло кровооб^у: 1-й день - 55%; 2-й день - 11,1%; 3-й день - 42,8%; 4-5-й день - 25%. Отримаш результати показали, що у недоношених новонароджених д^ей в пер^ перебудови фетально-го типу кровооб^у на дорослий тип, незалежно вщ характеру дихання i стану легеневоТ недо-статност, показники швидкост раннього дiасто-лiчного наповнення не переважають над показниками швидкост шзнього дiастолiчного наповнення ЛШ упродовж усього раннього неонаталь-ного перюду. Найменшi значення Е i А зареест-роваш у д^ей 1-оТ групи на третю-четверту добу життя. Аналопчш даш отримаш у д^ей з 2-оТ групи на 4-у добу життя, проте значення швид-костей Е i А у них вищк Даний феномен, що ви-никае у д^ей з рiзними типами ресшраторноТ те-рапи, вщображае зниження потоку кровi в леге-нях i як наслщок - зниження тиску в лiвому пе-редсердi з подальшим зниженням швидкiсних показникiв наповнення ЛШ в ранню та пiзню дiа-столу - Е i А. Таким чином, нормалiзацiя показ-нимв дiастолiчноТ функцiТ ЛШ спостерiгаеться вже до третьоТ доби життя, якщо недоношений новонароджений отримуе nCPAP, та до четвертой' доби життя, якщо недоношений новонароджений отримуе ШВЛ.
Висновки
1. У недоношених новонароджених з самос-тшним диханням пiсля народження показниками швидкост раннього дiастолiчного наповнення лiвого шлуночка по дням життя е: 1-й день - 34,0 [29,8; 45,0] см/с; 2-й день - 31,9 [29,1; 35,5] см/с; 3-й день - 47,1 [28,6; 55,4] см/с; 4-5-й день - 32,2 [27,5; 36,6] см/с .
2. У недоношених новонароджених з самос-тшним диханням шсля народження показниками швидкост шзнього дiастолiчного наповнення л^ вого шлуночка по дням життя е: 34,0 [29,8; 45,0] см/с; 2-й день - 31,9 [29,1; 35,5] см/с; 3-й день -47,1 [28,6; 55,4] см/с; 4-5-й день - 32,2 [27,5; 36,6] см/с .
3. У недоношених новонароджених з самос-тшним диханням шсля народження при переходi вщ фетального типу кровооб^у до дорослого типу показники швидкост плину кровi раннього д^ астолiчного наповнення ЛШ не переважають показниками швидкост плину кровi шзнього дiас-толiчного наповнення ЛШ, як у д^ей старшого вку.
4. Показники дiастолiчноï функци ЛШ у недоношених д^ей з легеневою некомпетентною статистично в^зняються вщ аналогiчних пока-зникiв «умовно здорових» недоношених д^ей i побiчно вiдображають стан легеневоТ циркуляцiï.
5. У недоношених д^ей з респiраторними по-рушеннями вщношення Е / А понад 1 в раннш неонатальний перiод не рееструеться.
6. У передчасно народжених д^ей, ям пере-бувають на самостшному диханнi пiд позитив-ним тиском становлення легеневоТ гемодинамiки за показниками дiастолiчноï функцiï лiвого шлуночка спостер^аеться на третiй день життя, у д^ тей, ям перебувають на штучнiй вентиляцiï ле-гень - до четвертого.
Перспективами подальших дослiджень пе-редбачаеться вивчення дiастолiчноï функцiï л^ вого шлуночка в поеднанн з дiастолiчноï функ-цiею правого шлуночка серця i станом екстра- та iнтракардiальних фетальних комушкацш у недоношених д^ей в раннiй неонатальний перiод.
Лпература
1. Бойченко А.Д. Критерп' дiагностики гемодинамiчно значущоТ вiдкритоï артерiальноï протоки у недоношених новонароджених / А.Д. Бойченко, М.О. Гончарь, 1.Ю. Кондратова, А.В. Сена-торова // ^она^^Ия, хiрургiя та перинатальна педiатрiя. -2015. - Т. V, № 1 (15). - С. 24-27.
2. Волосовець О.П. Дiагностика та мошторинг вроджених вад серця у новонароджених / О.П. Волосовець, Г.С. Сенаторова, М.О. Гончарь, А.Д. Бойченко // ^вчальний поабник. Рекомендовано Мастерством освiти i науки УкраТни як навчальний по-Ыбник для студентiв вищих медичних навчальних закладiв III-IV рiвнiв акредитацп'. - Харкiв, 2013. - 108 с.
3. Сенаторова А.С. СпоЫб дiагностики гемодинамiчно значущоТ вщкритоТ артерiальноï протоки у недоношених новонароджених, яю знаходяться на штучшй вентиляцп' легенiв з Fio2 40% i бтьше / А.В. Сенаторова, А.Д. Бойченко, М.О. Гончарь, кЮ. Кондратова // Патент на корисну модель № 97127. Дата публн кацп' вщомостей про видачу патенту 25.02.2015. - Бюл. № 4.
4. Colan S.D. Developmental modulation of myocardial mechanics: age-and growth-related alterations in after load and contractility / S.D. Colan, I.A. Parness, P.J. Spevak, S.P. Sanders // J. Am. Coll. Cardiol. -1992. - № 19. - Р. 619-629.
5. Ito T. Changes in pulmonary venous flow patterns in patients with ventricular septal defect / T. Ito, K. Harada, G. Takada // Pediatr. Cardiol. -2002. - № 23. - P. 491-495.
6. Kampmann C. Normal values of M mode echocardiography measurements of more than 2000 healthy infants and children in central Europe / C. Kampmann, C.M. Wiethoff, A. Wenzel, G. Stolz [et al.] // Heart (Br. Card. Soc.). - 2000. - № 83. - P. 667672.
7. Koestenberger M. Right ventricular function in infants, children and adolescents: reference values of the tricuspid annular plane systolic excursion (TAPSE) in 640 healthy patients and calculation of z score values / M. Koestenberger, W. Ravekes, A.D. Everett [et al.] // J. Am. Soc. Echocardiogr. - 2009. - № 22. -P.715-719.
8. Harada K. Doppler echocardiographic evaluation of left ventricular output and left ventricular diastolic filling changes in the first day of life / K. Harada, T. Shiota, Y. Takahashi [et al.] // Pediatr. Res. -1994. - № 35. - P. 506-509.
9. Hawkins J. Effects of increasing afterload on left ventricular output in fetal lambs / J. Hawkins, G.F. Van Hare, K.G. Schmidt, A.M. Rudolph // Circ. Res. - 1989. - № 65. - P. 127-134.
10. Lai W.W. Guidelines and standards for performance of a pediatric echocardiogram: a report from the Task Force of the Pediatric Council of the American Society of Echocardiography [Text] / W.W. Lai, T. Geva, G.S. Shirali [et al.] // J. Am. Soc. Echocardiogr. - 2006. - № 19. - P. 1413-1430.
11. Mertens Luc. Targeted Neonatal Echocardiography in the Neonatal Intensive Care Unit / L. Mertens, I. Seri, J. Marek //Journal of the American Society of Echocardiography. - 2011. -№ 10, Vol 24. - P. 1057-1078.
12. Mori K. Pulsed wave Doppler tissue echocardiography assessment of the long axis function of the right and left ventricles during the early neonatal period / K. Mori, R. Nakagawa, M. Nii [et al.] // Heart (Br. Card. Soc.). - 2004. - № 90. - P. 175-180.
13. Nagasawa H. Novel regression equations of left ventricular dimensions in infants less than 1 year of age and premature neonates obtained from echocardiographic examination / H. Nagasawa // Cardiol. Young. - 2010. - № 20. - P. 526-531.
14. Rajakumar P.S. Electrocardiographic and echocardiographic changes in perinatal asphyxia [Text] / P.S. Rajakumar, B. Vishnu Bhat, M.G. Sridhar [et al.] // Indian J. Pediatr. - 2009. - № 76. - P. 261-264.
15. RiggsT.W. Doppler echocardiographic evaluation of right and left ventricular diastolic function in normal neonates / T.W. Riggs, R. Rodriguez, A.R. Snider, D. Batton // J. Am. Coll. Cardiol. - 1989. -№ 13. - P. 700-705.
16. Rowland D.G. Noninvasive assessment of myocardial contractility, preload, and after load in healthy newborn infants / D.G. Rowland, H.P. Gutgesell // Am. J. Cardiol. - 1995. - №.75. - P. 818-821.
17. Skelton R. Reference ranges for cardiac dimensions and blood flow velocity in preterm infants / R. Skelton, A.B. Gill, J.M. Parsons // Heart (Br. Card.Soc.). - 1998. - № 80. - P. 281-285.
18. Schmitz L. Left ventricular diastolic function in infants, children, and adolescents. Reference values and analysis of morphologic and physiologic determinants of echocardiographic Doppler flow signals during growth and maturation / L. Schmitz, H. Koch, G. Bein, K. Brockmeier // J. Am. Coll. Cardiol. - 1998. - № 32. - P. 1441-1448.
19. Zecca E. Left ventricle dimensions in preterm infants during the first month of life / E. Zecca, C. Romagnoli, G. Vento [et al.] // Eur. J. Pediatr. - 2001. - № 160. - P. 227-230.
References
1. Bojchenko A.D. Kriteri''' diagnostiki gemodinamichno znachushhoi vidkritoi' arterial'noY protoki u nedonoshenih novonarodzhenih / A.D. Bojchenko, M.O. Gonchar\ I.Ju. Kondratova, A.V. Senatorova // Neonatologija, hirurgija ta perinatal'na pediatrija. -2015. - T. V, № 1 (15). - S. 24-27.
2. Volosovec' O.P. Diagnostika ta monitoring vrodzhenih vad sercja u novonarodzhenih / O.P. Volosovec', G.S. Senatorova, M.O. Gonchar', A.D. Bojchenko // Navchal'nij posibnik. Rekomendovano Ministerstvom osviti i nauki Ukraini jak navchal'nij posibnik dlja studentiv vishhih medichnih navchal'nih zakladiv III-IV rivniv akreditaci'i'. - Harkiv, 2013. - 108 s.
3. Senatorova A.S. Sposib diagnostiki gemodinamichno znachushhoi' vidkritoi' arterial'no'i' protoki u nedonoshenih novonarodzhenih, jaki znahodjat'sja na shtuchnij ventiljaci'' legeniv z FiO2 40% i bil'she / A.V. Senatorova, A.D. Bojchenko, M.O. Gonchar\ I.Ju. Kondratova // Patent na korisnu model' № 97127. Data publikaci'' vidomostej pro vidachu patentu 25.02.2015. - Bjul. № 4.
4. Colan S.D. Developmental modulation of myocardial mechanics: age-and growth-related alterations in after load and contractility / S.D. Colan, I.A. Parness, P.J. Spevak, S.P. Sanders // J. Am. Coll. Cardiol. -1992. - № 19. - P. 619-629.
5. Ito T. Changes in pulmonary venous flow patterns in patients with ventricular septal defect / T. Ito, K. Harada, G. Takada // Pediatr. Cardiol. -2002. - № 23. - P. 491-495.
6. Kampmann C. Normal values of M mode echocardiographic measurements of more than 2000 healthy infants and children in central Europe / C. Kampmann, C.M. Wiethoff, A. Wenzel, G.
Stolz [et al.] // Heart (Br. Card. Soc.). - 2000. - № 83. - P. 667672.
7. Koestenberger M. Right ventricular function in infants, children and adolescents: reference values of the tricuspid annular plane systolic excursion (TAPSE) in 640 healthy patients and calculation of z score values / M. Koestenberger, W. Ravekes, A.D. Everett [et al.] // J. Am. Soc. Echocardiogr. - 2009. - № 22. - P.715-719.
8. Harada K. Doppler echocardiography evaluation of left ventricular output and left ventricular diastolic filling changes in the first day of life / K. Harada, T. Shiota, Y. Takahashi [et al.] // Pediatr. Res. -1994. - № 35. - P. 506-509.
9. Hawkins J. Effects of increasing afterload on left ventricular output in fetal lambs / J. Hawkins, G.F. Van Hare, K.G. Schmidt, A.M. Rudolph // Circ. Res. - 1989. - № 65. - P. 127-134.
10. Lai W.W. Guidelines and standards for performance of a pediatric echocardiogram: a report from the Task Force of the Pediatric Council of the American Society of Echocardiography [Text] / W.W. Lai, T. Geva, G.S. Shirali [et al.] // J. Am. Soc. Echocardiogr. - 2006. - № 19. - P. 1413-1430.
11. Mertens Luc. Targeted Neonatal Echocardiography in the Neonatal Intensive Care Unit / L. Mertens, I. Seri, J. Marek //Journal of the American Society of Echocardiography. - 2011. -№ 10, Vol 24. - P. 1057-1078.
12. Mori K. Pulsed wave Doppler tissue echocardiography assessment of the long axis function of the right and left ventricles during the early neonatal period / K. Mori, R. Nakagawa, M. Nii [et al.] // Heart (Br. Card. Soc.). - 2004. - № 90. - P. 175-180.
13. Nagasawa H. Novel regression equations of left ventricular dimensions in infants less than 1 year of age and premature neonates obtained from echocardiography examination / H. Nagasawa // Cardiol. Young. - 2010. - № 20. - P. 526-531.
14. Rajakumar P.S. Electrocardiographic and echocardiography changes in perinatal asphyxia [Text] / P.S. Rajakumar, B. Vishnu Bhat, M.G. Sridhar [et al.] // Indian J. Pediatr. - 2009. - № 76. - P. 261-264.
15. RiggsT.W. Doppler echocardiographic evaluation of right and left ventricular diastolic function in normal neonates / T.W. Riggs, R. Rodriguez, A.R. Snider, D. Batton // J. Am. Coll. Cardiol. - 1989. -№ 13. - P. 700-705.
16. Rowland D.G. Noninvasive assessment of myocardial contractility, preload, and after load in healthy newborn infants / D.G. Rowland, H.P. Gutgesell // Am. J. Cardiol. - 1995. - №.75. - P. 818-821.
17. Skelton R. Reference ranges for cardiac dimensions and blood flow velocity in preterm infants / R. Skelton, A.B. Gill, J.M. Parsons // Heart (Br. Card.Soc.). - 1998. - № 80. - P. 281-285.
18. Schmitz L. Left ventricular diastolic function in infants, children, and adolescents. Reference values and analysis of morphologic and physiologic determinants of echocardiographic Doppler flow signals during growth and maturation / L. Schmitz, H. Koch, G. Bein, K. Brockmeier // J. Am. Coll. Cardiol. - 1998. - № 32. - P. 1441-1448.
19. Zecca E. Left ventricle dimensions in preterm infants during the first month of life / E. Zecca, C. Romagnoli, G. Vento [et al.] // Eur. J. Pediatr. - 2001. - № 160. - P. 227-230.
Реферат
ДИАСТОЛИЧЕСКАЯ ФУНКЦИЯ ЛЕВОГО ЖЕЛУДОЧКА У НЕДОНОШЕННЫХ НОВОРОЖДЕННЫХ НА РЕСПИРАТОРНОЙ ПОДДЕРЖКЕ В РАКУРСЕ РЕКОМЕНДАЦИЙ ЦЕЛЕВОЙ НЕОНАТАЛЬНОЙ ЭХОКАРДИОГРАФИИ В ОТДЕЛЕНИИ ИНТЕНСИВНОЙ ТЕРАПИИ НОВОРОЖДЕННЫХ Рига Е.А.
Ключевые слова: преждевременно рожденные дети, респираторные расстройства, диастолическая функция, левый желудочек.
С учетом рекомендаций Американского общества эхокардиографии совместно с Европейской ассоциацией эхокардиографии и Европейской Ассоциацией детских кардиологов «Целевая неонаталь-ная эхокардиография в отделении интенсивной терапии новорожденных: практика, принципы и рекомендации по обучению» проведено изучение диастолической функции левого желудочка у 131 недоношенных детей гестационным возрастом 23-37 недель с различными типами респираторной поддержки. У недоношенных на самостоятельном дыхании после рождения при переходе от фетального типа кровообращения к взрослому показатели скорости раннего диастолического наполнения левого желудочка не превалируют над показателями скорости позднего диастолического наполнения, как у детей старшего возраста. У недоношенных детей с респираторными нарушениями отношение Е/А свыше 1 в ранний неонатальный период не регистрируется, а становление легочной гемодинамики по показателям диастолической функции левого желудочка наблюдается у детей, находящихся на самостоятельном дыхании под положительным давлением на третий день жизни, у детей, находятся на искусственной вентиляции легких - на четвертый.
Summary
LEFT VENTRICULAR DIASTOLIC FUNCTION IN PREMATURE INFANTS WITH RESPIRATORY SUPPORT FROM PERSPECTIVE OF RECOMMENDATIONS OF TARGETED NEONATAL ECHOCARDIOGRAPHY IN INTENSIVE CARE UNIT Riga O.O.
Key words: premature infants, respiratory disorders, diastolic function, left ventricle.
According the recommendations of the American Society of Echocardiography conjointly with the European Association of Echocardiography and the European Association of Pediatric Cardiologists entitled 'Target Neonatal Echocardiography in the Neonatal Intensive Care Unit: Practice, Guidelines and Recommendations for Training" we conducted the study of left ventricular diastolic function in 131 preterm infants of 23-37 week gestational age with different types of respiratory support. We established that in premature neonates on independent breathing after birth during the transition from foetal to adult circulation the blood flow velocity parameters of early diastolic filling of the left ventricle did not dominate over the blood flow velocity of late diastolic filling as in older children. Premature infants with respiratory disorders were not registered to demonstrate the ratio E/A over 1 in the early neonatal period, and the formation of pulmonary hemodynamics in terms of diastolic left ventricular function was observed in the children who can breath by themselves under positive pressure on the third day of their life, while in the children supported by mechanical ventilation - in the fourth day.
