CC BY
7
preparation, which contains 0.48 - 1.44 mg of eupatilin, tid for 28 days. Nitrites content and activity of inducible and constitutional nitric oxide synthases were analyzed in blood serum before the treatment and on the 28th day after the therapy completed. The patients of group I before the treatment were found to have an increase of nitrites level in 1.4 times, inducible nitric oxide synthase in 1.5 times higher in comparison to the patients of group II. An activity of constitutional nitric oxide synthase in patients with chronic gastritis and type 2 diabetes mellitus was found to be decreased regardless the Helicobacter pylori-status in 2.3 and 2.7 times in comparison to the patients of groups III and IV respectively. Eupatilin prescription promoted Helicobacter therapy eradication and treatment outcomes through nitrites decrease in 1.5 times, reduction of inducible nitric oxide synthase activity in 1.2 times, and growth of constitutional nitric oxide synthase in1.2 times in patients of I-B group in comparison to group I-A. Combined anti-Helicobacter therapy with eupatilin promotes successful Helicobacter pylori eradication, which was 6.2% higher in patients of I-B group than in I-A group. Conclusions: Helicobacter pylori-associated chronic gastritis in patients with type 2 diabetes mellitus is followed by rise of nitrites, inducible nitric oxide synthase activity and simultaneous decline of constitutional nitric oxide synthase in blood serum. Eupatilin prescription as a component of integrated anti-Helicobacter therapy increases the efficacy of Helicobacter pylori eradication and improves the state of nitric oxide-system due to its anti-inflammatory, antioxidant and cytoprotective properties.
DOI 10.31718/2077-1096.20.2.85
УДК 616.12-005.4:616.127-005.8-036.11:616.124.2-073.43 Cidb е.В., Соловйов О.В.
Д1АСТОЛ1ЧНА ФУНКЦ1Я Л1ВОГО ШЛУНОЧКА У ХВОРИХ НА 1ХС ПРИ РОЗВИТКУ ГОСТРОГО 1НФАРКТУ М1ОКАРДА
Державний заклад «3anopi3bKa медична акаде1^я пюлядипломноТ освгги Мшютерства охорони здоров'я УкраТни»
Проблема гострого нфаркту мокарда залишаеться однею з найбльш актуальних в сучаснш кар-дологи. Порушення д'астол'чно'У функцИ л'вого шлуночку е одним '¡з прояв/'в дисфункцн мокарда при 1шем1'чн1'й хворобi серця та одним з ранн1'х прогностично значущих критерпв. Тому ТТ вивчення у цеТ категори хворих необх'дно для визначення ступеня ризику розвитку можливих ускладнень i Ух свое-часноТ корекцн. Мета досл'дження: о^нити д'астол'чну функ^ю л'вого шлуночка у хворих на '¡шем'ч-ну хворобу серця при розвитку гострого нфаркту мокарда. Матерiали i методи. Результати до-сл1'дження базуються на даних комплексного обстеження 477 хворих на iшем'чну хворобу серця: 280 хворих з'1 ST-segment elevation myocardial infarction, 91 особа з non ST-segment elevation myocardial infarction i контрольну групу склали 76 па^ент'т зi стенокард'ею напруги (II i Ill функцюнального класу по 38 людин). Ус 477 обстежених були пор!внянн!' за вком, со^альним статусом i статтю. Результати досл'дження. Р'вень DT достов'рно був вище у груп ST-segment elevation myocardial infarction та у порiвняннi з non ST-segment elevation myocardial infarction - 186,50 [173,00-242,00] мс проти 224,00 [182,00-244,00] мс в'дпов'дно, (р < 0,05). Аналог'чними були в/'дм/'нностi значень IVRT м'ж групами пацiентiв. Найбльш високий в'дносний ризик серед пацiентiв зi ST-segment elevation myocardial infarction достов'рно визначався для псевдонормального типу, при розвитку Очнфаркта м/'окарда вн склав RR = 1,52, 95 % Д1 RR 1,02-2,25. Збльшення в 'дносного ризику було для порушення морального потоку при розвитку Q-нфаркта мокарда склало RR = 1,31, 95 % Д1 RR 1,11-1,55. Висновки. 1. У пацiентiв з гострим iнфарктом мокарда виявляеться порушення д'астол'чноТ функ-цИ л'вого шлуночку, з превалюванням псевдонормального типу серед хворих ST-segment elevation myocardial infarction та порушенням релаксацУУ у пацiентiв з> non ST-segment elevation myocardial infarction. 2. Збльшення в'дносного ризику серед пацiентiв з> ST-segment elevation myocardial infarction достов'рно визначався для псевдонормального типу.
Ключов1 слова: 1шем1чна хвороба серця, гострий шфаркт мюкарда, д1астол1чна функц1я л1вого шлуночка, м1тральний потк Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана в рамках науково-до^дноТроботи «Раннi мар-кери первинних та предиктори повторних серцево-судинних ускладнень у хворих на iшемiчну хворобу серця при гострому коронарному синдромi» (номер держреестрацп 0117 U 004410) кафедри медицини невiдкладних станiв ДЗ «Запорiзька медична академiя пюлядипломноТ освiти МОЗ УкраТни». У рамках зазначеноТ теми автором проведено аналiз яко^ надання екст-реноТ медичноТ допомоги хворим з гострим коронарним синдромом на догоспiтальному етапi.
Вступ
Проблема гострого шфаркту мюкарда (Г1М) залишаеться одыею з найбтьш актуальних в сучаснш кардюлогп. Пщвищений штерес дослщ-ниш до даноТ проблеми зумовлений високою медико-со^альною значимютю цього захворю-вання. Хворi на 1ХС при розвитку гострого шфа-
ркту мюкарда мають високий ризик виникнення гостроТ серцевоТ недостатност та фатальних порушень серцевого ритму, що може приводити до смерт па^енпв [1, 2].
Термш гострий шфаркт мюкарда використо-вують при доведеност факту пошкодження мюкарда, що супроводжуеться кл^чними проявами некрозу мюкарда. Сучасн консенсуси ёвропей-
ського товариства кардюлопв мають рекомен-даци з багатолiтнiм доказовим досвiдом дiагнос-тики як хворих 3i STEMI (ST-segment elevation myocardial infarction) так i пацieнтiв з NSTEMI (non ST-segment elevation myocardial infarction) варiантiв розвитку гострого шфаркту мiокарда [3, 4].
Порушення дiастолiчноТ функцп лiвого шлу-ночку (ЛШ) е одним iз проявiв дисфункцп мюка-рда при iшемiчнiй хворобi серця (1ХС). Згiдно з сучасними уявленнями порушення функцп роз-слаблення впливае на прогноз хворих i розвива-еться одночасно зi зниженням скоротливостi лн вого шлуночку. Результати дослiджень вказують на те, що розвиток дiастолiчноТ дисфункци (ДД) мiокарда е одним з раншх прогностично значу-щих критерпв розвитку ускладнень Г1М. Вивчен-ня порушень дiастолiчноТ функцп серця у хворих з Г1М необхщно для визначення ступеня ризику розвитку можливих ускладнень 1ХС i своечасноТ 1Х корекцiТ [5, 6].
Мета дослщження
Оцiнити дiастолiчну функцiю лiвого шлуночка у хворих на 1ХС при розвитку гострого iнфаркту мюкарда.
Матерiали i методи
Результати дослщження базуються на даних комплексного обстеження 477 хворих на 1ХС: 280 хворих зi STEMI, 91 особа з NSTEMI i конт-рольну групу склали 76 пацiентiв зi стенокардiею напруги (II i Ill функцюнального класу по 38 лю-динi). Вибiрка пацiентiв проводилася у перюд з 2015 по ачень 2018 рр. на базi КУ «Обласний медичний центр серцево-судинних захворю-вань» ЗапорiзькоТ обласноТ ради. Ус 477 обсте-жених були порiвняннi за вiком, соцiальним статусом i статтю (при цьому сшввщношення чоло-вiкiв до жiнок було 4 до 1).
Критерн включення в досл'дження: па^енти чоловiчоТ i ж1ночот статi вiд 46 до 75 рош; для жiнок постменопаузальний перюд бтьше 1 року; наявнють ГКС у першi 12 годин вщ початку за-хворювання; шформована згода пацiента на участь у дослщжеш.
Критерн виключення з досл'дження: атрюве-нтрикулярна блокада II-III ступеня; постшна форма фiбриляцiТ передсердь; виявлення вродже-них i набутих гемодинамiчно значущих вад серця; хроычна серцева недостатнiсть III стадп; ви-явлена аневризма лiвого шлуночка; декомпен-сована супутня патологiя; ro^pi запальнi захво-рювання або загострення хрошчних; аортокоро-нарне шунтування в анамнез^ онкологiчнi захво-рювання.
Усiм хворим виконували комплексне клiнiчне, iнструментальне та лабораторне обстеження. Верифкацш дiагнозу Г1М була виконана на пщ-ставi ESC/ACCF/AHA/WHF Third universal definition of myocardial infarction (2012) з ураху-ванням рекомендацiй ESC Fourth universal
definition of myocardial infarction (2018) [7, 8]. Розподт хворих на групи проводили шсля вста-новлення вщповщносп хворих щодо критерiТв включення / виключення дослщження залежно вщ наявностi елевацiТ сегмента ST:
- до першо!' групи увiйшли 280 хворих зi STEMI (медiана вку 60,0 [53,0 ; 64,0] року);
- другу - 91 патент з NSTEMI (медiана вiку 61,0 [56,0 ; 66,0] року);
- третю групу склали 76 оаб зi стабiльною 1ХС (медiана вку 62,0 [57,0 ; 65,0] рк).
Характеристика хворих, залучених у дослi-дження. Ризик смер^ па^ен^в розраховували за шкалою GRACE 2.0 (Global Registry of Acute Coronary Events). Медiани значень балiв за ^ею шкалою мали достовiрну вщмшностей мiж гру-пами обстежених хворих, i склали у групi хворих STEMI 104,5 [91,0-115,0] бала проти 85,0 [75,095,0] бали в грут хворих NSTEMI (p < 0,05).
Рiвень МБ-КФК у хворих STEMI склав 47,63 [24,10-96,75] Од/л i достовiрно був вище рiвня 32,70 [19,72-45,45] Од/л групи NSTEMI (р < 0,05). Медiана рiвня тропонiна I склала 4,90 [0,92-6,81] нг/мл у груш хворих STEMI i була достовiрно вище проти значення 1,28 [0,63-3,29] нг/мл у груш хворих NSTEMI (р < 0,05).
Ехокардiографiя. Оцшку параметрiв внутр^-ньосерцевоТ гемодинамiки проводили на апара^ Vivid 3 Expert («General Electric», США) в М- та В-режимах за допомогою датчика 3S з частотою 1,5-3,6 МГц за загальноприйнятими методиками ASE (The American Society of Echocardiography) та EACVI (The European Association of Cardiovascular Imaging) [9].
За допомогою iмпульсно-xвильовоТ доппле-рографп проводили вимiрювання основних па-раметрiв трансм^рального кровотоку пiсля вiзу-алiзацiТ кривого дiастолiчного потоку не менше шж в 3 сусiднix кардiоциклаx з обчисленням се-реднix значень. Оцшювали наступнi показники трансмiтрального кровотоку: - Peak E-wave (E) velocity (m/sec) - максимальна швидкiсть ран-нього дiастолiчного наповнення; - Peak A-wave (А) velocity (m/sec) - максимальна швидкють кровотоку в систолу передсердь; DT - час уповн льнення потоку в перюд раннього дiастолiчного наповнення (мс); IVRT - час iзоволюмiчного роз-слаблення (мс); e' - рання дiастолiчна швидкiсть руху мiтрального кiльця визначена при тканин-ному допплерiвському дослiдженнi (m/sec); E/e' ratio - спiввiдношення максимальноТ швидкосп раннього дiастолiчного наповнення Е до швид-костi мiтрального кiльця e'.
На пiдставi отриманих даних видтяли три типи порушення мiтрального кровотоку ЛШ серця [10]: тип порушення релаксаци ЛШ -
E/A < 0,8 i IVRT > 100 мсек, DT > 220 мсек, E/e' <10; псевдонормальний тип дiастолiчного наповнення ЛШ - E/A 0,8 - 2 i IVRT 70-100 мс, DT < 150-200 мс, E/e' 10-14; рестриктивний тип дiас-толiчного наповнення ЛШ - E/A > 2,0, i IVRT < 70 мс, DT < 160 мс, E/e' >14.
Лiкування хворих. Хворим проводили лку-вання згщно наказу № 455 МОЗ УкраТни вiд 02.07.2014 року. У rpyni пацieнтiв з STEMI була проведена наступна терашя: поеднання системно' тромбол^ичноТ терапи (ТЛТ) i iмплантацN стенту було у 66 (23,6 %) пацiентiв, системна ТЛТ була проведена 75 (26,8 %) хворому, iм-плантацiя стенту - 109 (38,9 %), i 30 особам (10,7 %) проведено консервативне лкування. Подальше лiкування хворих проводилося з викорис-танням антикоагулянтiв, антиагреганпв, селективного р-адреноблокатора, iнгiбiтора АПФ, п-полiпiдемiчних засобiв i штра^в.
Статистична обробка отриманих резуль-mamie. Отриман данi мали розподiл вщмшний вiд нормального, i представленi у виглядi медiа-ни i мiжквартильного дiапазону Ме [Q25; Q75]. Результати дослщження обробленi методами параметрично' або непараметрично' статистики в залежност вiд розподiлу вибiрки, з допомогою спецiалiзованих комп'ютерних прикладних про-грам ApacheOpenOffice (version 4.1) i PSPP (version 0.10.2, GNU Project, 1998-2016). При по-рiвняннi бiльше двох незалежних змшних вико-ристовували дисперсшний аналiз (One-way ANOVA) з подальшим використанням апостерю-
Показник Е, який характеризуе максимальну швидкють раннього дiастолiчного наповнення, не мав мiж групами статистичноТ розбiжностi (р > 0,05). Сшввщношення E/A 1,52 [0,84-1,60] у груш STEMI було достовiрно вище як проти значення 0,90 [0,72-1,41] групи NSTEMI, так i проти рiвня 1,12 [0,79-1,30] групи стабтьна 1ХС, (р < 0,05). Однак не було достовiрноТ розбiжностi за цим показником мiж групою хворих NSTEMI i стабн льноТ 1ХС (р > 0,05).
Рiвень DT достовiрно був вище лише у груш STEMI та у порiвняннi з NSTEMI - 186,50 [173,00242,00] мс проти 224,00 [182,00-244,00] мс вщ-повщно, (р < 0,05). ДостовiрноТ розбiжностi мiж групою стабтьноТ 1ХС i групою STEMI та
рних теспв. PiBHicTb дисперсш перевiряли за допомогою тесту Левенк При piBHicTb дисперсiй в дослщжуваних групах застосовували критерiй Шеффе, а в разi вiдсутностi рiвностi дисперсш вдавалися до тесту Т2-Тамхейна. У разi розпо-дiлу даних, вщмшного вiд нормального, викорис-товували аналог дисперсшного аналiзу методом Krukal-Wallis з подальшим post-hoc аналiзом за допомогою критерш Данна.
Якiснi данi описували показниками частоти зус^чаемостк Порiвняння цих показниш здiйс-нювали за допомогою точного двостороннього критерiю х2 для таблиць 2х2. Розраховували вiдносний ризик (RR, Relative Risk та його 95 % Д1), як вщношення частоти випадмв серед па^е-нпв, що пiддалися впливу дослiджуваного фактора до частоти випадш серед дослщжуваних, на яких цей фактор не вплинув. Достовiрними вважали значення 95 % Д1 RR, що не перетина-ло 1.
Результати та обговорення
Оцшювали показники дiастолiчноТ функцп лн вого шлуночка у пацieнтiв зi STEMI, NSTEMI та групою стабтьноТ 1ХС. Результати представлен в таблицi 1.
Таблиця 1.
Показники д/астол/чно)' функцп левого шлуночка у пац1ент1в 3i STEMI, NSTEMI i групи стабльно) 1ХС (Me [Q25-Q75], n = 447)
NSTEMI не було (р > 0,05). Аналопчними були вщмшносп значень IVRT мiж групами па^ен^в.
Швидкють руху морального ктьця (e'), яка визначена при тканинному допплерiвському до-слiдженнi, не мала достовiрноТ розбiжностi мiж групами STEMI та NSTEMI (р > 0,05). При порiв-нянн з медiаною 0,084 [0,074-0,092] м/с групи стабтьноТ 1ХС достовiрно значення у групi STEMI було на 11,9 % нижче, а у груш NSTEMI нижче на 14,3 %, (р < 0,05). Проведений дисперсшний аналiз не виявив достовiрних мiжгрупових вщмшностей за спiввiдношенням E/e' (р > 0,05).
Отриман данi дали можливють порiвняти ти-пи трансмiтрального потоку мiж групами хворих на г1м. Результати представленi у таблицi 2.
Показник, одиниця вШ'.фювання STEMI (n = 280) NSTEMI (n = 91) Стабтьна 1ХС (n = 76)
1 2 3
E, м/с 0,74 [0,62-0,90] 0,68 [0,56-0,83] 0,74 [0,64-0,90]
ревень p = 0,07
A, м/с 0,60 [0,50-0,76] 0,66 [0,58-0,83] 0,69 [0,62-0,80]
ревень р1-2 = 0,02 р2-3 = 1,0 р1-3 < 0,001
E/A 1,52 [0,84-1,60] 0,90 [0,72-1,41] 1,12 [0,79-1,30]
р-рiвень р1-2 < 0,001 р2-3 = 1,0 р1-3 = 0,02
DT, мс 186,50 [173,00-242,00] 224,00 [182,00-244,00] 192,00 [181,00-241,50]
ревень р1-2 = 0,02 р2-3 = 0,21 р1-3 = 1,0
IVRT, мс 87,00 [73,50-116,00] 114,00 [82,00-125,00] 88,50 [79,50-113,00]
р-рiвень р1-2 < 0,001 р2-3 = 0,06 р1-3 = 1,0
e', м/с 0,074 [0,068-0,082] 0,072 [0,062-0,084] 0,084 [0,074-0,092]
ревень р1-2 = 1,0 р2-3 < 0,001 р1-3 < 0,001
E/e' 10,44 [7,96-12,00] 9,03 [8,06-9,82] 8,74 [8,00-9,78]
р-рiвень p = 0,06
Таблиця 2.
Типи морального потоку у хворих на Г1М (n = 371)
Тип морального потоку Юльюсть па^енпв (n), вщсоток,%. ревень
STEMI (n = 280) NSTEMI (n = 91)
n % n %
Нормальний 32 11,4 % 21 23,1 % X2, р = 0,006
Порушення релаксаци 103 36,8 % 49 53,8 % X2, р = 0,004
Псевдонормальний 127 45,4 % 17 18,7 % X2, р < 0,001
Рестриктивний 18 6,4 % 4 4,4 % X2, р = 0,48
Таблиця 3.
В1дносний ризик порушення м1трального потоку у хворих STEMI при розвитку Q-IM (n = 280)
Тип морального потоку Q-IM (n) nQ-IM (n) RR 95 % Д1 RR
Порушення морального потоку 206 42 1,31 1,11-1,55
Порушення релаксаци 82 21 1,04 0,71-1,53
Псевдонормальний 108 19 1,52 1,02-2,25
Рестриктивний 16 2 2,14 0,51-9,03
Прим1тка. RR - вЮносний ризик.
За типом трансмОрального потоку в rpyni хворих STEMI з нормальним кровотоком було 32 (11,4 %) особи, з типом порушення релаксацп -103 (36,8 %), псевдонормальним типом - 127 (45,4 %), рестриктивним типом - 18 (6,4 %). У груш хворих NSTEMI структура трансмОрального потоку була наступною: нормальний тип був у 21 (23,1 %) патента, з типом порушення релаксацп - 49 (53,8 %), з псевдонормальним типом -17 хворих (18,7 %) i з рестриктивним типом - 4 (4,4 %). Таким чином, у хворих STEMI вщзнача-лося достовiрне бтьш часте порушення трансморального потоку в порiвняннi з групою NSTEMI: 88,6 % проти 76,1 %, (р < 0,05) вщповн дно, з превалюванням псевдонормального типу в груш хворих STEMI 45,4 % та порушення релаксацп у 53,8 % випадках у груш NSTEMI.
Далi визначали ризик порушення морального потоку у хворих STEMI при розвитку Q-шфаркту мюкарда (Q-IM). Отриман результати представлен у таблиц 3.
Найбтьш високий вщносний ризик серед па-^етчв зi STEMI достовiрно визначався для псевдонормального типу, при розвитку Q-IM вш склав RR = 1,52, 95 % Д1 RR 1,02-2,25. Збть-шення вiдносного ризику було для порушення морального потоку при розвитку Q-IM склало RR = 1,31, 95 % Д1 RR 1,11-1,55. Для тишв порушення релаксацп i рестриктивного RR не досягало статистично'Г значимостi оскiльки 95 % Д1 RR пе-ретинав 1.
Визначення порушення морального потоку при шфаркт мiокарда вивчаеться вже тривалий час. На сьогодн розвиток ДД ЛШ вченi розцшю-ють як початкову стадш формування ХСН, що передуе систолiчнiй серцевiй недостатностi. Во-на може мати мюце при вщсутносп систолiчноl дисфункци i в окремих випадках е причиною смерти хворих шсля Г1М [11].
Отриманi нами результати свщчать про те, що у хворих на 1ХС при розвитку STEMI було за-реестровано найбтьший вiдсоток псевдонорма-
льного типу морального потоку, тодi як порушення релаксацп визначалось бтьш часто у па-^енпв NSTEMI, i рестриктивнi типи зустрiчалися приблизно з однаковою частотою. Це сшввщно-ситься з результатами шших дослiджень у яких визначення дiастолiчноT функци проводили патентам з Г1М до 48 годин вщ початку кшшчних проявiв захворювання, визначено, що лише у 14,7 % - 35,4 % па^етчв була нормальна дiас-толiчна функцiя ЛШ [12, 13].
Дослщження показують, що наявнiсть ДД ЛШ пов'язана з розмiром шфаркту мiокарда. За да-ними Н. S0holm et а1. дiастолiчна дисфунк^я ЛШ в раннiй фазi шсля STEMI асоцiюеться з бiльш великим пошкодженням мiокарда i значно попр-шуеться збереження мiокарда через три мюяцк Також дослiдники визначили, що наявнють дiас-толiчноT дисфункцiT шсля Г1М може бути викори-станий в якост маркера несприятливого прогнозу [14].
Проте слщ враховувати, що змши в фiбриля-рному колаген можуть також бути вщповщальш за розвиток дiастолiчноT дисфункцiT. Ппертошч-на хвороба пов'язана з дiастолiчною дисфункцн ею i супроводжуються фiброзом. Тому у своему дослiдженi К.А. Akramovich i K.R. Davletovich визначили, що прогресування дiастолiчноT функцп ЛШ у хворих з Q-IМ хвильовим iнфарктом мюка-рда асоцшовано з бiльш тривалим перебiгом iшемiчноT хвороби серця i гiпертонiчноT хвороби [15].
Висновки
1. У па^ен^в з Г1М виявляеться порушення дiастолiчноT функцiT лiвого шлуночку, з прева-люванням псевдонормального типу серед хво-рих STEMI та порушенням релаксаци у пацiентiв зi NSTEMI.
2. Збтьшення вiдносного ризику серед па^е-нтiв зi STEMI достовiрно визначався для псевдонормального типу.
.niTepaTypa
Oras A, Tomas J, Mar P-R, et al. Statistics on mortality following acute myocardial infarction in 842 897 Europeans. Cardiovascular Research. 2020; 116 (1): 149-57.
Kingma JG. Myocardial Infarction: An Overview of STEMI and NSTEMI Physiopathology and Treatment. World Journal of Cardiovascular Diseases. 2018; 8(11): 498-517. Ibanez B, James S, Agewall S, et al. 2017 ESC Guidelines for the management of acute myocardial infarction in patients presenting with ST-segment elevation The Task Force for the management of acute myocardial infarction in patients presenting with ST-segment elevation of the European Society of Cardiology (ESC). European Heart Journal. 2017; 39(2): 119-77.
Roffi M, Patrono C, Collet JP, et al. 2015 ESC Guidelines for the management of acute coronary syndromes in patients presenting without persistent ST-segment elevation: Task Force for the Management of Acute Coronary Syndromes in Patients Presenting without Persistent ST-Segment Elevation of the European Society of Cardiology (ESC). European heart journal. 2016; 37(3): 267315.
AlJaroudi W, Alraies MC, Halley C, et al. Impact of progression of diastolic dysfunction on mortality in patients with normal ejection fraction. Circulation. 2012; 125(6): 782-8.
Prasad SB, Lin AK, Guppy-Coles KB, et al. Diastolic dysfunction assessed using contemporary guidelines and prognosis following myocardial infarction. Journal of the American Society of Echocar-diography. 2018; 31(10): 1127-36.
Thygesen K, Alpert JS, Jaffe AS, et al. Third universal definition of myocardial infarction. European heart journal. 2012; 33 (20): 255167.
Thygesen K, Alpert JS, Jaffe AS, et al. Fourth universal definition of myocardial infarction. European heart journal. 2018; 40 (3): 23769.
9. Lang RM, Badano LP, Mor-Avi V, et al. Recommendations for cardiac chamber quantification by echocardiography in adults: an update from the American Society of Echocardiography and the European Association of Cardiovascular Imaging. European Heart Journal-Cardiovascular Imaging. 2015; 16(3): 233-71.
10. Nagueh SF, Smiseth OA, Appleton CP, et al. Recommendations for the evaluation of left ventricular diastolic function by echocardiography: an update from the American Society of Echocardiography and the European Association of Cardiovascular Imaging. European Journal of Echocardiography. 2016; 17(12): 1321-60.
11. Azarisman SM, Shirazi M, Bradley J, et al. Assessment of diastolic dysfunction in patients with acute coronary syndrome and preserved systolic function: comparison between Doppler transtho-racic echocardiography and velocity-encoded cardiac magnetic resonance. Acta cardiologica. 2016; 71(4): 425-34.
12. Bursi F, Persampieri S, Sabatelli L, et al. Diastolic dysfunction grade in acute coronary syndromes: Application of 2016 American Society of Echocardiography/European Association of Cardiovascular Imaging recommendations. International Journal of Cardiology. 2020; 305: 18-24.
13. Ferreira JP, Bauters C, Eschalier R, et al. Echocardiographic dia-stolic function evolution in patients with an anterior Q-wave myocardial infarction: insights from the REVE-2 study. ESC heart failure. 2019; 6(1): 70-79.
14. S0holm H, L0nborg J, Andersen MJ, et al. Association diastolic function by echo and infarct size by magnetic resonance imaging after STEMI. Scandinavian Cardiovascular Journal. 2016; 50(3): 172-179.
15. Akramovich KA, Davletovich KR Study of diastolic function in patients with Q-wave myocardial infarction. European science review. 2017; 1-2: 70-71.
Реферат
ДИАСТОЛИЧЕСКАЯ ФУНКЦИЯ ЛЕВОГО ЖЕЛУДОЧКА У БОЛЬНЫХ ИБС ПРИ РАЗВИТИИ ОСТРОГО ИНФАРКТА МИОКАРДА Сидь Е.В., Соловьёв А.В.
Ключевые слова: ишемическая болезнь сердца, острый инфаркта миокарда, диастолическая функция левого желудочка, митральный поток
Проблема острого инфаркта миокарда остается одной из наиболее актуальных в современной кардиологии. Нарушение диастолической функции левого желудочка является одним из проявлений дисфункции миокарда при ишемической болезни сердца и одним из ранних прогностически значимых критериев. Поэтому ее изучение в этой категории больных необходимо для определения степени риска развития возможных осложнений и их своевременной коррекции. Цель исследования: оценить диастолическую функцию левого желудочка у больных ишемической болезнью сердца при развитии острого инфаркта миокарда. Материалы и методы. Результаты исследования основаны на данных комплексного обследования 477 больных ишемической болезнью сердца 280 больных с ST-segment elevation myocardial infarction, 91 человек с non ST-segment elevation myocardial infarction и контрольную группу составили 76 пациентов со стенокардией напряжения (II и III функционального класса по 38 человеку). Все 477 обследованных были сопоставимы по возрасту, социальному статусу и полу. Результаты исследования. Уровень DT достоверно был выше в группе ST-segment elevation myocardial infarction и по сравнению с non ST-segment elevation myocardial infarction - 186,50 [173,00242,00] мс против 224,00 [182,00-244,00] мс соответственно (р <0,05). Аналогичными были различия значений IvRt между группами пациентов. Наиболее высокий относительный риск среди пациентов с ST-segment elevation myocardial infarction достоверно определялся для псевдонормального типа, при развитии Q-инфаркта миокарда он составил RR = 1,52, 95% ДИ RR 1,02-2,25. Увеличение относительного риска было для возбуждения митрального потока при развитии Q-инфаркта миокарда составило RR = 1,31, 95% ДИ RR 1,11-1,55. Выводы. 1. У пациентов с острым инфарктом миокарда выявляется нарушение диастолической функции левого желудочка, с превалированием псевдонормального типа среди больных ST-segment elevation myocardial infarction и нарушением релаксации у пациентов с non ST-segment elevation myocardial infarction. 2. Увеличение относительного риска среди пациентов с ST-segment elevation myocardial infarction достоверно определялся для псевдонормального типа.
Summary
DIASTOLIC FUNCTION OF LEFT VENTRICLE IN PATIENTS WITH CORONARY ARTERY DISEASE DURING THE DEVELOPMENT OF ACUTE MYOCARDIAL INFARCTION Sid' E.V., Soloviov O.V.
Key words: coronary heart disease, acute myocardial infarction, left ventricular, diastolic function, mitral flow
Acute myocardial infarction is still remaining as one of the most challenging in modern cardiology. Impaired diastolic function of the left ventricle is one of the manifestations of myocardial dysfunction in coronary heart disease and one of the early prognostic criteria. Therefore, the investigation of this group of patients is especially relevant to assess the risk of possible complications and their timely correction. The present study was aimed at evaluating diastolic function of the left ventricle in patients with ischemic heart
2
3
4
5
б
7
8
disease in the development of acute myocardial infarction. Materials and methods. The results of the study are based on a comprehensive survey of 477 patients with coronary heart disease: 280 patients with ST-segment elevation myocardial infarction, 91 individuals with non-ST-segment elevation myocardial infarction and the control group included 76 patients with angina pectoris (II and III functional class, each subgroup of 38 people). All 477 were comparable with regard to age, sex, and social status. Results. The level of DT was significantly higher in the ST-segment elevation myocardial infarction group and when compared to non ST-segment elevation myocardial infarction, 186.50 [173.00-242.00] ms versus 224.00 [182.00-244.00] ms, respectively, (p <0.05). There were similar differences in IVRT values between the groups of patients. The highest relative risk among the patients with ST-segment elevation myocardial infarction was significantly found out in the pseudonormal type, and during the development of Q-Myocardial infarction it was RR = 1.52, 95% CI RR 1,02-2,25. The increase in the relative risk was for the stimulation of the mitral flow during the development of Q-Myocardial infarction and made up RR = 1,31, 95% CI RR 1,11-1,55. Conclusions. 1. The patients with acute myocardial infarction demonstrated impaired diastolic function of the left ventricle, with a predominance of pseudonormal type among the patients with ST-segment elevation myocardial infarction and impaired relaxation in patients with non-ST-segment elevation myocardial infarction. 2. The increase in relative risk among patients with ST-segment elevation myocardial infarction has been well established for the pseudonormal type.
DOI 10.31718/2077-1096.20.2.90
УДК 616-008.8-06:616-056.52-055.26-053.31/32
Слюсарева А.В.
ХАРАКТЕРИСТИКА Л1П1ДНОГО СПЕКТРУ У П1ЗН1Х НЕДОНОШЕНИХ ТА ДОНОШЕНИХ НЕМОВЛЯТ, ЯК1 НАРОДИЛИСЬ ЗАВЕЛИКИМИ ДО ГЕСТАЦ1ЙНОГО В1КУ, В1Д МАТЕР1В З ОЖИР1ННЯМ
Комунальне пщприемство «Мюький клУчний пологовий будинок ПолтавськоТ мюькоТ ради», м. Полтава
На сьогодн до 35% вагтних мають HadMipHy вагу або страждають ожирiнням. Материнське ожи-рння або надм1'рна прибавка ваги тла nid час ваг'1тност'1 призводить до пдвищення ризику розвит-ку метабол'чного синдрому та серцево-судинних захворювань у нащадк'т. Розвиток ранн1'х та в'д-далених несприятливих насл'дк'т може в(дбуватись через мехaнiзми внутр'шньоутробно'У лпоток-сичностi, включаючи запальн змни та окислювальний стрес та/або глюкометабол'чш змни. Мета. Визначити лiпiдний спектр у п'зн'к недоношених та доношених новонароджених, як народились завеликими до геста^йного вку, в'д матер'т iз ожиpiнням. Методи досл'дження. Проведено одно-центрове досл'дження, в яке включено 54 новонароджених, як народились у Полтавському перинатальному центpi упродовж 2019 рр. в'д однопл'дноУ вагтностi у жшок з iндексом маси тла (> 35 кг/м2) без цукрового д'абету 2 типу або цукрового д'абету 1 типу. 1 групу склали дти (n=23), заве-ликих до геста^йного вку (> за 90 перцентиль), а 2 - дти (n=27) в межах 10-90 перцентилей. Ви-значали загальний холестерин; лпопротеУди високоУ густини; лпопротеУди низькоУ густини; три-глiцеpиди; коеф^ент атерогенност'1. Результати. Середне значення р'тня л'топроте'Уд'т високоУ густини у немовлят, завеликих до геста^йного вку, було достов'рно нижчим за немовлят, якi народились з нормальною вагою (0,71±0,17 ммоль/л проти 1,05±0,34 ммоль/л), а середне значення ко-ефiцiентa атерогенност'1 достов'рно вищим немовлят з нормальною вагою при народженн (3,49±0,44 проти 2,56±0,67). Псля корекцУ на низку фактор'т (гестац'1йний вк та наявнсть геста-цйного д'абету у матерi) надм1'рна вага у новонародженого достов'рно асо^ювалися лiпопpотеУ-дами високоУ густини (ВШ 0,008, р=0,002) та коеф^ентом атерогенност'1 (ВШ 2,96, р=0,021). Ви-сновки. Надм1'рна вага у немовлят, якi народились в'д матер'т з ожиpiнням, супроводжуеться до-стовipним збльшенням коефiцiентa атерогенност'1 та розвитком дисл'топроте'Унем'УУ за рахунок зниження фракцУ л'топроте'Уд'т високоУ густини. Необх'дно удосконалювати спостереження за дi-тьми, якi народились завеликими до геста^йного вку, з перших мюя^в життя.
Кпючов1 слова: л1п1дний спектр, ожирЫня ваптних, Ыдекс маси тта, новонароджен завелии до гестацмного в1ку, дисл1попротеТнем1я. Наукова тема НДР кафедри педiaтpii' №1 з пропедевтикою та неонaтологiею на 2020-2024 pp. Державний реестра^йний номер 0120U102856/ Тема: Розробити клiнiко-лaбоpaтоpнi критерп, методи прогнозування та зaпобiгaння метaболiчних порушень у дiтей раннього вку.
На сьогодн ожиршня пщ час ваптносп та йо-го наслщки стали глобальним викликом для систем охорони здоров'я багатьох краж свОу [20], осктьки за даними епщемюлопчних дослщжень, проведених у европейських кражах та США, до двох третин жшок репродуктивного вку мають
Вступ
надмiрну вагу або ожиршня [4]. Так, поширенють надмiрноT ваги та ожиршня серед жшок репродуктивного вку становить 38,1% (ожиршня: 15,4%), серед ваптних жшок - 35,8% (ожиршня: 14,2%) [11], при цьому до 40% жшок набирають надмiр-ну вагу протягом ваптностк Дана ситуа^я ви-кликае особливу стурбованють, осктьки мате-
