CC BY
12
(88.2%) were operated in the acute period of the discontinuity of arterial aneurysm of the medial cerebral artery. Among them there were 164 (88, 2%) of cases operated during 14 days since the hemorrhagic event, 22 (11, 8%) patients were operated in so-called "cold" period of the observations. In 112 (60.2%) cases, clipping of the arterial aneurysm of the middle cerebral artery was performed; 74 (39.8%) cases required the en-dovascular surgical interventions. The results of the surgical treatment of 186 (100%) patients at the time of
discharge from the hospital were assessed by the Glasgow outcome scale (GOS): 143 patients (76.8%) demonstrated good results; 26 (14.1%) patients were assessed as having moderate disability; 6 (3.2%) patients had severe disabilities; fatal outcomes were in 11 (5.9%) cases. The results of treatment of patients with arterial aneurysms of the medial cerebral artery during the postoperative period are significantly influenced by the patient's age, severity by the Hunt and Hess stroke scale, degree of consciousness repression, extent of intracranial haemorrhage, presence of concomitant angiospasm, history of arterial aneurysm rupture, intraoperative arterial aneurysm discontinuity. Compliance with the principles of patient-centred indications based on choosing an optimal method for surgical treatment of patients with arterial aneurysm in the medial cerebral artery (endovascular, microsurgical), taking into account the risk factors of unsatisfactory results, can improve the outcomes of the surgical treatment in the postoperative period.
УДК: 616.36-008.6-06:616.127-005.8-08 Швед М.1., Прокопович О.А.
МЕТАБОЛ1ЧНА П1ДТРИМКА ХВОРИХ НА 1НФАРКТ М1ОКАРДА З ПОРУШЕННЯМИ ФУНКЦИОНАЛЬНОГО СТАНУ ПЕЧ1НКИ
ДВНЗ «Терноптьський медичний уыверситет iM. I. Я. Горбачевського МОЗ Украши », м. Тернопть
Метою дано)' роботи стало вдосконалення снуючих лкувальних програм нфаркту мокарда шляхом диференц/йованого пдходу до терапи в залежностi eid наявностi або в'дсутност'! порушень функцонального стану печiнки. Пор1вняльне клiнiко-лабораторне та iнструментальне обстеження 107 хворих на iнфаркт мокарда з функцональними порушеннями печiнки i 42 хворих на iнфаркт м-окарда без функцональних порушень печiнки показало, що в початковому стан у хворих основно)' групи виникають бльш вираженi порушення центрально)' та периферично)' гемодинамки, як приз-водять до порушення бшковосинтезуючо), дез'ттоксикацШно), енергетично)' функцп печ/'нки, обмну лiпiдiв. Одночасно надмiрно активуються перекиснi процеси л/'п/'д/'в, пригнчуеться активнсть фермент/в системи антиоксидантного захисту, поглиблюються патолог'чнi процеси як в серц/, так i в печ'шщ. Також, суттево пог'ршуеться кл/н/чний переб/г нфаркту мокарда, додатково посилю-ються порушення систол/чно)' та д'астол'нно)' функцп серця, що сприяе бтьш частому розвитку ускладнень 1М. Включення в комплексну терапю хворих з iнфарктом мокарда бофлавоноду квер-цетину забезпечувало пол/пшення гемодинам/чних показник'т i в'дновлення окислювально-вдновно)' р'тноваги, зменшення кл/н/ко-лабораторних прояв/'в порушення функцп печ/нки i сприяло суттевому зниженню частоти розвитку ускладнень нфаркту мокарда.
Ключовi слова: Ыфаркт мюкарда, систолнна та дiастолiчна функцп захист, ПОЛ, кверцетин.
Згщно наших попередшх дослщжень [8], як1 сшвставы з результатами м1жнародних мульти-центрових дослщжень Pre-RELAX-AHF та ESCAPE (2014 р.), порушення функцюнального стану печшки (ФПП) при шфаркт мюкарда (1М) асоцшються з ускладненим його переб1гом та проявляються розвитком цитол1тичного, холес-татичного синдром1в i зниженням синтетично! функцп печшки [6]. В груп ризику перебувають особи, як звернулися за допомогою шзыше жж через 6 годин вщ початку розвитку ангшозного нападу або з шших причин, зокрема, коморбщ-носп, мають протипоказання до проведення фн бринол^ичноТ терапи чи черезшюрного коронарного втручання i в подальшому тм проводиться стандартна фармакотеражя шфаркту мюкарда [15;16]. Разом з тим дана протокольна тератя не враховуе функцюнального стану печшки у цих па^ентв, що може суттево попршувати у них безпосереднш i вщдалений прогноз [8;17]. ^м того, особливютю лкування па^ентв з |М
серця, функцюнальний стан печЫки, антиоксидантний
та порушеннями функцюнального стану печшки е обмежене використання статижв, як1 можуть посилювати печшкову дисфункцш [14]. Тому на сучасному етаж прюритетним е диференцшова-ний пщхщ до л1кування хворих на шфаркт мюкарда з урахуванням коморбщно'Т патологи [9;12;13].
Мета роботи
Вдосконалення юнуючих л1кувальних програм шфаркту мюкарда шляхом диференцшованого пщходу до терапи в залежност1 вщ наявност або вщсутносп порушень функцюнального стану печшки.
Матерiали та методи
Дослщження проведено на баз1 кардюлопч-ного вщдтення Терноптьсько'Т ужверситетсько'Т л1карн1 протягом 2012-2016 рок1в, вщ1брано 149 хворих на гострий шфаркт мюкарда, яким у першу добу госп1тал1заци проведено загальноклшн
чне обстеження, визначення 6ioMapKepiB некрозу мюкарда (тропонш I та КФК-МВ), лтщограма, коагулограма, електрокардiографiя в 12 загаль-ноприйнятих вiдведеннях. В залежност вiд ви-явлених порушень функцiонального стану печш-ки хворi були розподiленi на 2 групи. До основной дослщжуваноТ групи ввшшло 107 хворих з шфарктом мiокарда та порушеннями функцюна-льного стану печшки. Контрольну групу склали 42 хворих на IM, у яких не було дiагностовано ФПП. 52 хворих основноТ та 22 - контрольно! групи отримували стандартне лкування шфарк-ту мiокарда, згщно Унiфiкованих протоколiв МОЗ УкраТни. Ще 55 пацieнтiв основноТ групи та 20 -контрольно! отримали модифковане лкування з включенням антиоксиданту бюфлавоноТда квер-цетину: в першi 3 дн госпiтального перiоду по 500 мг 2 рази на добу внутршньовенно крапе-льно, ще 7 дыв по 500 мг 1 раз на добу внутрш ньовенно крапельно з подальшим переходом на пероральний прийом кверцетину до 28 дшв. Для вивчення iнтракардiальноТ гемодинамки проводили ехокардiографiю в В-режимi з використан-ням апарату Aloka SSD - 2000 (США) в спокоТ на третiй, п'ятий, десятий, п'ятнадцятий i двадцятий день дослщження. Визначали кшцево-систолiчний (КСО) i кiнцево-дiастолiчний (КДО), обем лiвого шлуночка, показник скоротливостi мiокарда - фракцш викиду (ФВ) лiвого шлуночка. Глобальну скоротливу активнють мiокарда оцн нювали за змiною фракцiТ викиду ЛШ за методикою Simpson (1989 р.). Показники активност пе-рекисного окислення лт^в (ПОЛ) i антиоксида-нтноТ системи (АОС) оцiнювали за результатами плазмового вмюту МДА фотоколориметрieю за-фарбованого комплексу, який утворюеться при взаeмодiТ МДА з тюбарб^уровоТ кислотою в кислому середовищi (1.Д. Стальна, Т.Г. Гарiшвiлi, 1977); концентрацш SH-груп кровi в реакци з п-меркурбензоатом натрiю; активнють суперок-сиддисмутази (СОД) в еритроцитах (КФ 1.15.1.1) - за ступенем шпбування вщновленого штротет-разолiю синього (G.G. Дубiнiна i спiвавт., 1983); активнють каталази (КТ) в еритроцитах (КФ 1.11.1.6) - фотоколориметричним методом за ш-тенсивнютю забарвленого комплексу, який утворюеться при взаемодп перекису водню (H2O2) з молiбдатом амонiю (М.А. Королюк та ствавт., 1988). Вмiст холестерину кровi визначали методом 1лька (з реактивом Лiбермана-Бурхарда). Стан iмунноТ системи дослщжували за рiвнем CD 3 +, CD 4+, CD 8 +, CD 16+, CD 22 шляхом iмуноферментного аналiзу з використанням спе-цифiчних моноклональних антитiл виробництва ТОВ «Сорбент ЛТД», РФ. Змют в сироватц кровi iмуноглобулiнiв A, G, М визначали за Manchini (1982 р.) - методом радiальноТ дифузп в гелi. Функцiональний стан печшки оцшювали за результатами ключного та бiохiмiчного обстеження ^вню бiлiрубiну, загального бiлка, холестерину, лтщних фракцiй, протромбiну, активностi печшкових аланiновоТ (АЛаТ), i аспарагiновоТ
амшотрансферази (АСаТ), гаммаглутамттран-сферази (ГГТ), лужноТ' фосфатази (ЛФ), а також за даними ультразвукового дослщження печшки.
Дослщження виконан з дотриманням поло-жень конвенцп Ради бвропи про права людини та бiомедицину, ГельсiнкськоТ декларацп остан-нього перегляду, а також рекомендацш Комiтету з бiоетики при Президп НАМН УкраТни.
Для статистичного аналiзу даних використо-вували пакет прикладних програм STATISTICA (StatSoft, USA, v 6.0). Застосовували методи не-параметричноТ статистики - Т-критерiй Вткоксо-на для порiвняння залежних показниш в двох групах, ранговi кореляци Спiрмена для встанов-лення наявност i сили зв'язку мiж дослщжува-ними показниками. Статистично значущими вважали вщмшносп при p <0,05. При опис кть-кiсних ознак були представлен середнi значення та Тх стандартнi похибки (M ± m). Зазначенi обстеження повторювалися в динамiцi на 14 i 28 добу. До складу дослщжуваноТ групи увшшли хворi з верифiкованим дiагнозом гострого шфар-кту мiокарда згщно рекомендацш бвропейського товариства кардiологiв (2016 р) з першого дня госпiталiзацiТ в стацiонар. Критерiями виключен-ня з дослщження було наявнють у хворих хрош-чних захворювань печшки, перенесет вiруснi ге-патити, зловживання алкоголем в анамнезу три-вале вживання гепатотоксичних препара^в, он-козахворювання, важка ступiнь гостроТ лiвошлу-ночковоТ недостатностi (ФК IV за T. Killip), сер-цева декомпенсацiя (СН II Б-III ст. по М. Д. Стражеска, В.Х. Василенка).
Хiрургiчнi коронарн втручання та/або тром-бол^ична терапiя у хворих основноТ та контро-льноТ груп не проводилася у зв'язку з протипока-заннями або письмовою вiдмовою.
Результати та обговорення
Неускладнений переб^ iнфаркту мюкарда вщзначено у 17 пацieнтiв контрольноТ групи, що склало 40%. У хворих на 1М, якi мали порушення функцiонального стану печiнки, основне захво-рювання протiкало з рiзними ускладненнями у 84 осiб (78,5%). Так, у хворих дослщноТ групи ю-тотно бiльш часто розвивався епютенокардити-чний перикардит (у 42 (39,3%) па^ен^в), нiж у контрольнш групi (у 8 (19%) хворих). Порушення ритму або провщносп проявлялися пароксизма-льними тахiаритмiями, транзиторними атрювен-трикулярними блокадами i блокадами ыжок пучка Гiса, екстрасистолiчною аритмiею, також бiльш часто зустрiчалися у па^ен^в основноТ групи (35,5%) i значно рiдше у хворих на 1М без порушень функцiонального стану печшки ( 21,4%). ^м того, у 17 (15,9%) хворих 1М супро-воджувався розвитком аневризми лiвого шлуночка i лише у 4 (9,5%) обстежуваних групи контролю. Гостра лiвошлуночкова недостатнiсть су-проводжувала перебiг 1М у вах хворих обох груп, проте ГСН I i II ФК за Killip et Kimball (1972) спостер^али суттево частiше у пацiентiв контро-
льноТ групи, тодi як ГСН Ill ФК достовiрно частн ше дiагностували у хворих основноТ групи. При цьому встановлено, що розвиток епютенокарди-тичного перикардиту був бтьш притаманний особам, як перебували у вiковiй категорп 45-65 рокiв (у 24 (17,8%) хворих), тодi як аневризма лн вого шлуночка i розвиток аритмш достовiрно ча-стiше зустрiчалися у оаб старшоТ вковоТ категорп, вiдповiдно (у 7 (5,3%) i 19 (13,4%) пацieнтiв).
Одночасно у па^енпв як основноТ, так i контрольно! групи спостерiгалося порушення систо-лiчноТ та дiастолiчноТ функцп лiвого шлуночка (Табл. 1). При цьому вщзначено достовiрно бiльш значне зниження скоротливоТ функцп мю-карда (ФВ - 42,12 ± 1,13%) в порiвняннi з контрольною (ФВ - 48,23 ± 1,16%). Вказан змiни були тюно повязан з бiльш вираженими процеса-ми ремоделювання лiвого шлуночка в гострому пер^ iнфаркту мiокарда у па^ен^в основноТ
Динамка показниюв систoлiчнoi' та дiастoлiчнo'l функ^й
групи. Зокрема, збтьшення дiаметра порожнини лiвого шлуночка - КДРЛШ в основнiй груп скла-ло 5,62 ± 0,21 см, в контрольна - 4,71 ± 0,24 см (р <0,05). Про розвиток дiастолiчноT дисфункцп свщчили змiни показникiв часу iзоволюмiчноT релаксацп (IVRT) в основний (63,23 ± 0,41 мс) i контрольнiй групах (68,12 ± 0,36 мс), а також часу сповтьнення раннього дiастолiчного трансмн трального потоку рТ) в порiвнюваних групах (178,11 ± 0,54 мс i 182,43 ± 0,37 мс вiдповiдно).
Пiсля проведеного стандартного лкування 1М у хворих контрольно'' групи вщзначено достовiр-не полтшення показникiв гемодинамiки, зокрема зросла фрак^я викиду лiвого шлуночка, змен-шився кДРлш, покращилися показники дiастолi-чноТ функцп ЛШ - IVRT i DT в порiвняннi з хво-рими на |М, у яких виявляли функцюнальш порушення печшки (р < 0,05).
Таблиця 1.
>Я у хворих на нфаркт мiокарда пiд впливом запропонованих
програм лкування (М ± т)
Показник № До лкування Стандартне лкування Кверцетин
КДРЛШ, 1 5,62±0,21 5,84±0,07 5,23±0,18*
см 2 4,71 ±0,24 5,58±0,14 5,53±0,12
Е/А 1 1,35±0,03 1,03±0,04 1,31±0,03*
2 1,41±0,03 1,19±0,05 1,38±0,07
IVRT, 1 63,23±0,41 68,13±2,10 76,13±1,11*
мс 2 68,12±0,36 73,21±1,26 79,27±1,33*
DT, 1 178,11 ±0,54 164,26±4,66 214,22±4,23*
мс 2 182,43±0,37 184,62±4,35 213,65±4,21*
ФВ,% 1 42,12±1,13 43,28±0,23 49,68±0,32*
2 48,23±1,16 48,76±1,36 51,62±1,62*
УО,мл 1 47,14±0,79 49,26±2,29 51,43±1,20
2 52,88±1,62 59,26±2,15 59,68±1,56
1. 1,2 - eidnoeidHO показники у хворих на 1М з ФПП i без ФПП;
2. Пiдкресленi значення дoстoвiрнo вiдрiзняються eid вiдпoвiдниху кoнтрoльнiй apyni (р <0,05);
3. * - пoказники дoстoвiрнo вiдрiзняються eid вiдпoвiдних у хвoрих, як oтримyвали стандартне лкування.
Проте, у хворих на шфаркт мюкарда з ФПП стандартне лкування передбачае лише опосе-редкований вплив на полтшення функцюнуван-ня печшки шляхом покращення загальноТ гемо-динамки та не зчиняе безпосереднього гепато-цитопротекторного впливу, що супроводжуеться бтьш тривалою активацiею окисних процеав та пригнiчення активностi ферментiв системи анти-оксидантного захисту. В результат цього погли-блюються патологiчнi процеси як в серщ так i в печiнцi.
Перспективними у цьому плат видаються бь офлавоноТди, як мають виражену метаболiчну активнiсть, чинять антиоксидантний вплив та за-побкають незворотним iшемiчним та реперфу-зшним пошкодженням, обмежують зону некрозу мюкарда, покращують процеси адаптацiТ клiтин до функцюнування в умовах гiпоксiТ, зменшують процеси патологiчного ремоделювання серця. Одним iз механiзмiв такого лiкувального ефекту е Тх властивiсть пригнiчувати утворення радика-лiв при розщепленнi жирних кислот i тим самим зменшувати пошкоджувальний вплив продуктiв пероксидацiТ на функцюнальний стан iонних ка-
налiв клiтини органiзму [4;5].
Встановлено, що бюфлавонощ кверцетин мае подвiйний мехашзм дм: з одного боку вш здатний потенцiювати активнiсть ендогенних фермен^в АОСЗ, якi в умовах окисного стресу швидко виснажуються, з шшого - пригнiчувати утворення цитотоксичного супероксид анюну [11]. Гепатопротекторна дiя кверцетину прояв-ляеться не лише за рахунок цитопротекторного впливу на мембрани гепатоци^в (нормалiзацiя обмiну фосфолiпiдiв, зменшення проникностi судинно-клiтинного бар'еру, пригнiчення ПОЛ та вираженост процесiв системного запалення. За результатами наших дослщжень доказано, що позитивний вплив кверцетину на скоротливу функцш мюкарда забезпечуе покращення печш-ково''' гемодинамiки, що, в кшцевому результатi, веде до зменшення негативного впливу ппоксп на цтюнють та функцiонування гепатоцитiв [1 ;9;10].
Так, було встановлено, що у хворих основно''' групи застосування комплексно' програми лку-вання з включенням кверцетину ютотно вплива-ло на вщновлення систоло-дiастолiчноl' функцп
серця: нормалiзацiя показниш систолiчноT та дiастолiчноT функцiй серця наступила уже протя-гом 28 днiв лкування. При цьому лiнiйнi розмiри порожнин серця змшювалися несуттево, тому можна припустити, що позитивна динамка пока-зниш ФВ, КДРлш, IVRT i DT в порiвняннi з пока-зниками в вихiдному станi вщбувалася за раху-нок ремоделювання i вiдновлення функцюналь-
Динамка лабораторних показниюв, що характеризують
ного стану зон шемп та пбернацп мiокарду [7].
Змши лабораторних показникiв у хворих на шфаркт мюкарда з порушеннями функцюнуван-ня печшки i без них в залежностi вiд методики лкування представленi в таблицi 2. При цьому вщзначимо достовiрну рiзницю мiж усiма дослн джуваними показниками у хворих основноТ та контрольно! груп у вихщному станi.
Таблиця 2.
нкцюнальний стан печнки, у хворих на iнфаркт мюкарда пiд впливом запропонованих програм лкування (М ± т)
Показник День лкування Стандартне лкування Стандартне лкування + Кверцетин Р
1 день 1 24,61+1,1 24,3+1,22 р >0,05
2 17,51+0,2 17,7+2,33 р >0,05
Бтрубш загальний, 14 день 1 23,58+1,3 18,96+1,44 р >0,05
ммоль/л 2 16,24+0,3 16,5+2,32 р >0,05
28 день 1 20,12+0,2 17,83+1,42 р <0,05
2 16,52+0,2 16,23+3,32 р >0,05
1 день 1 0,89+0,04 0,92+0,05 р >0,05
2 0,49+0,03 0,58+0,03 р <0,05
АлАТ, мкмоль/л 14 день 1 0,86+0,02 0,76+0,05 р <0,05
2 0,43+0,02 0,68+0,03 р <0,05
1 0,79+0,03 0,69+0,04 р <0,05
28 день 2 0,42+0,04 0,68+0,05 р <0,05
2 0,58+0,03 0,64+0,03 р >0,05
1 день 1 80,45+5,34 82,65+3,59 р >0,05
2 34,12+3,23 39,17+2,12 р <0,05
ГГТ, U/L 14 день 1 112,23+4,45 78,43+2,43 р <0,05
2 36,12+4,23 35,52+2,15 р >0,05
28 день 1 105,23+3,23 42,18+2,31 р <0,05
2 37,32+2,34 42,42+3,14 р >0,05
1 день 1 2,16+0,12 2,51+0,08 р <0,05
2 1,21+0,21 1,14+0,05 р >0,05
ЛФ, Ед/л 14 день 1 2,45+0,21 1,09+0,06 р <0,05
2 1,31+0,33 1,07+0,06 р >0,05
28 день 1 2,24+0,02 1,08+0,07 р <0,05
2 1,12+0,03 1,04+0,08 р >0,05
1 день 1 5,64+0,76 5,76+1,01 р >0,05
2 3,45+1,21 3,65+0,65 р >0,05
ХС, ммоль/л 14 день 1 4,32+0,43 4,54+0,74 р >0,05
2 3,56+0,16 3,13+0,65 р >0,05
28 день 1 4,23+0,32 4,13+0,68 р >0,05
2 3,24+0,24 3,26+0,54 р >0,05
1 день 1 3,87+0,06 3,42+0,06 р <0,05
2 2,54+0,06 2,45+0,05 р >0,05
ЛПНЩ, ммоль/л 14 день 1 3,67+0,07 2,73+0,06 р > 0,05
2 2,12+0,05 2,32+0,04 р <0,05
28 день 1 3,45+0,06 2,37+0,04 р <0,05
2 2,24+0,08 2,45+0,06 р <0,05
Примтка: 1,2 - вiдповiдно данi у пацieнтiв з функцональними порушеннями печшки i без них; Р - достовiрнiсть рiзницi показниюв псля рiзних програм проведеного лкування у хворих дослiджуваних груп
Виявлен порушення функцюнального стану печшки у хворих на 1М на початку лкування про-являлися, в першу чергу, наявнютю синдрому цитолiзу, який пов'язаний з пошкодженням мембран гепатоцитiв i внутрiшньопечiнковим холес-тазом. Помiрне зниження рiвня загального бiлка за рахунок ппоальбумшемп у даноТ групи хворих свщчить про початковi порушення синтетично! функцп печшки. Окрiм цього, у хворих основноТ групи достовiрно часпше зустрiчалася дислтн демiя, яка проявлялася гiперхолестеринемiею i зростанням кiлькостi атерогенних фракцш лто-протеTдiв, зокрема ЛПНГ.
У процес спостереження було вщзначено, що на фонi застосування кверцетину протягом госштального перiоду лiкування 1М у хворих з ФПП не лише покращувалися показники функцн онального стану печшки, але й в^^чено розви-ток суттево меншоТ ктькосп ускладнень в порiв-няннi з групою хворих, якi отримували лише ста-ндартну терапiю. Так, у хворих основноТ групи через два тижн комплексного лкування з вклю-ченням кверцетину частота епютенокардитично-го перикардиту зменшувалася на 33,2%, проявiв серцевоТ недостатностi на 63,9%, розвиток ран-ньоТ пiсляiнфарктноT стенокардiT на 22,2%. 1стот-
но зменшувалася також частота порушень ритму i провщносп у хворих на шфаркт мюкарда та функцюнальними порушеннями печшки, як отримували кверцетин. Зокрема, частота сину-сово1 тахкардп на 28 добу зменшувалася на 63,9%, порушення провщносп по нiжках пучка Пса на 16,7%, шлуночково'Г екстрасистоли на 41,7% i суправентрикулярно1 екстрасистолiï на 52,8% рщше порiвняно з вихщними даними.
Порiвняльний аналiз ефективностi стандартного лкування та запропонованого модифкова-ного (з використанням кверцетину) у хворих основноТ' та контрольно!' груп засвщчив, що в дослн днш групi хворих вже на 14 добу нормалiзувалися основнi прояви цитол^ичного i холестатичного синдромiв. В той же час, у хворих, як отримували стандартне лкування, гепатопротекторного ефе-кту не досягнуто, у них залишалася достовiрною рiзниця мiж показниками холестазу, цитолiзу i ди-слiпiдемiï до та пiсля курсу лкування.
Отриманi результати спiвпадають з даними дослщжень Jin H., Juan J. [12;13], як встанови-ли, що печшка е надзвичайно чутливим до ппок-сп органом, тому зрозумто, що в результатi Г1М та гострих гемодинамiчних розладiв розвиваеть-ся, так званий, «iшемiчний гепатит», який, у по-еднаннi з актива^ею ПОЛ, е однiею з причин ро-звитку дислтщемп. За умов цитотоксичного впливу на гепатоцити продукпв ПОЛ порушуеть-ся ïï ферментативна активнiсть, вiдмiчаються ш-гiбiцiя процесiв бiотрансформацiï та порушення функцш, зокрема, синтетичноï, обмiнноï, деток-сикацшноТ'. Цi процеси призводять до акумуляци великоï кiлькостi модифiкованих лiпiдiв у гепа-тоцитах та жирового переродження печшки. В результат процеси регенераци в органiзмi спо-вiльнюються, що сприяе патолопчному ремоде-люванню серця. Окрiм цього, прозапальнi агенти безпосередньо пошкоджують мембрани гепато-ци^в та поглиблюють печiнкову дисфункцiю, а токсичн продукти ПОЛ також ушкоджують РНК, ДНК, нуклеотидфосфати, що призводить до зниження мтозу, розвитку хромосомних абера-цiй та мутацiй i, в кнцевому результатi, до приг-
нiчення регенерацiï клiтин [2;3;4].
Таким чином, результати дослщження дозво-ляють зробити заключення, що порушення фун-кцюнального стану печiнки iстотно впливае на перебк гострого iнфаркту мiокарда i супрово-джуеться достовiрно бiльшою частотою розвитку ускладнень. У таких па^ен^в вщзначаються бiльш глибокi порушення в системi перекисного окислення лiпiдiв та зниження активност антио-ксидантного захисту. Одночасно у хворих на 1М з ФПП спостеркаеться достовiрне зниження сис-толiчноï та дiастолiчноï функци мiокарда за ра-хунок порушення процеав ремоделювання камер серця та змши 1х лiнiйно-геометричних па-раметрiв.
Комплексне лiкування хворих на 1М з порушеннями функцюнального стану печiнки з вклю-ченням бюфлавонощу кверцетину сприяе вщно-
вленню антиоксидантного захисту органiзму та зменшенню клiнiко-лабораторних проявiв цито-лiтичного i холестатичного синдромiв, що, в результату забезпечуе покращення скоротливоï функци мюкарда.
Висновки
1. У хворих на шфаркт мюкарда виникають порушення центрально! та периферичноГ гемо-динамки, якi призводять до порушення бтково-синтезуючоï, дезiнтоксикацiйноï, енергозабезпе-чуючоï функци печшки, обмшу лiпiдiв. Одночасно надмiрно активуються перекиснi процеси лн пiдiв, пригнiчуеться активнiсть ферментiв систе-ми антиоксидантного захисту, що поглиблюе па-тологiчнi процеси як в серцу так i в печшцк
2. Порушення функцiонального стану печшки у хворих на шфаркт мюкарда суттево попршуе кл^чний перебiг основного патолопчного про-цесу, додатково посилюе порушення систолiчноï i дiастолiчноï функци серця та сприяе бтьш частому розвитку ускладнень 1М.
3. Включення в комплексну програму лкуван-ня хворих на 1М бюфлавонощу кверцетину сприяе вщновленню антиоксидантного захисту оргашзму, що супроводжуеться покращенням скоротливо1 функцiï мiокарда i зменшенням кт-нiко-лабораторних проявiв цитолiтичного i холестатичного синдромiв у цих хворих за рахунок антиоксидантно1 та мембраностаб^зуючо1 вла-стивостей препарату.
4. Наявнють порушень функцiонування печш-ки на фон змiн систолiчноï та дiастолiчноï функ-цiй серця та активаци перекисного окиснення лн пiдiв при одночасному зниженн антиоксидантного захисту обфунтовуе необхiднiсть доповнюва-ти стандартну терашю метаболiчно активним препаратом бюфлавонощом кверцетином за ре-комендованою методикою.
Лтература
1. Апявi А.Л. Вплив корвггину на зворотню дисфункцiю мюкарда лiвого шлуночка у хворих з гострим коронарним синдромом з елева^ею сегмента ST / А.Л. Аляв^ М.Л. Кенжаев, Б.А. Алявi // Практична анполопя. -2009. - №1. - С. 55-59.
2. Лутай Я.М. Вплив терапп внутрiшньовенним шпбггором 5-лiпоксигенази кверцетином на функцто ендотелiю, вираже-нiсть системного запалення i оксидативного стресу при гост-рому шфаркп мюкарда з елева^ею ST / Я.М. Лутай, О.М. Пархоменко, Н.А. Рижкова, T.I. Гавриленко [ та iн.] // Журнал «Медицина невiдкладнiх сташв». - 2016. - №1 (72). - С. 111-119.
3. Лутай Я.М. Клшко-прогностичне значення результат проби з потк-залежною вазодилата^ею у хворих з гострим коронарним синдромом з елева^ею ST. / Я.М. Лутай, О.М. Пархоменко, А.А. Степура, О. I. 1рюн [ та ш.] // Журнал «Медицина невщ-кпадшх сташв». - 2014ю - № 3 (58). - С. 35-44.
4. Мойбенко О.О. Ефектившсть водорозчинноТ форми кверцетину (Корвiтину) при лкуванш гострого коронарного синдрому з елева^ею сегмента ST [Електронний ресурс] / О.О. Мойбенко, О. М. Пархоменко // Режим доступу: http ://health-ua.com/article/671 .html.
5. Пархоменко А.Н. Метаболiчна терашя, або кардiопротекцiя при iшемiчнiй хворобi серця: пiдсумки та перспективи / О.М. Пархоменко // Укр.мед.журнал. - 2008. - №4 (66). - С.15-19.
6. Пархоменко О. М. Обгрунтування i дизайн багатоцентрового рандомiзованого дослщження ПРОТЕКТ - вивчення ефектив-ностi та безпеки застосування кверцетину у патент з гострим шфарктом мiокарда / О.М. Пархоменко, С.Н. Кожухов, Я.М. Лутай // Украшський кардiопогiчний журнал. - 2016. - N 3. - С. 3136.
7. Пархоменко А.Н. Результати вщкритого рандомiзованого дослщження з вивчення переносимост та ефективност препара-
ту Корвiтин у па^енпв is застшною серцевою недостатнiстю i 13.
систстчною дисфункцiею лiвого шлуночка / О.М. Пархоменко, С.Н. Кожухов // ЛЛкарю-практику. - 2014. - № 4 (102). - С. 1718. 14.
8. Порушення функцюнального стану печшки та його корек^я у хворих на шфаркт мюкарда : автореф. дис. ... канд. мед. наук : 14.01.11 / О. А. Прокопович; ДВНЗ "1вано-Франюв. нац. мед. ун-т". - 1вано-Франювськ, 2012. - 20 с.
9. Швед М.1. ЛЛкування хворих на шфаркт мюкарда з порушення- 15. ми функцюнального стану печшки / М.1. Швед, О.А. Прокопович // Галицький лкарський вюник. - 2011 р. -№2. - С. 130-134.
10. Bartekova M. Acute treatment with polyphenol quercetin improves 16. postischemic recovery of isolated perfused rat hearts after global ischemia / M. Bartekova, S. Carnicka, M. Ondrejcakova, A. Breier [et al.] // Can. J. Physiol. Pharmacol. - 2010. - V. 88. - P. 465471.
11. Gregory S. Quercetin / S. Gregory, N.D. Kelly // AMR. - 2011. - V. 16(2). - P. 172-194. 17.
12. Jin H. Protective roles of quercetin in acute myocardial ischemia and reperfusion injury in rats. H. Jin, Y. Song, Y. Zhang [at al.]// Mol. Biol. Rep. - 2012. - V.39. - P. 1005-1009.
Реферат
МЕТАБОЛИЧЕСКАЯ ПОДДЕРЖКА БОЛЬНЫХ ИНФАРКТОМ МИОКАРДА С НАРУШЕНИЯМИ ФУНКЦИОНАЛЬНОГО СОСТОЯНИЯ ПЕЧЕНИ Швед Н.И., Прокопович Е. А.
Ключевые слова: инфаркт миокарда, систолическая и диастолическая функции сердца, функциональное состояние печени, перекисное окисление липидов, антиоксидантная защита, кверцетин
Целью данной работы стало усовершенствование существующих лечебных программ инфаркта миокарда путем дифференцированного подхода к терапии в зависимости от наличия или отсутствия нарушений функционального состояния печени. Сравнительное клинико-лабораторное и инструментальное обследование 107 больных инфарктом миокарда с функциональными нарушениями печени и 42 больных инфарктом миокарда без функциональных нарушений печени показало, что в исходном состоянии у больных основной группы возникают более выраженные нарушения центральной и периферической гемодинамики, которые приводят к нарушению белковосинтезирующей, дезинтоксикационной, энергетической функции печени, обмена липидов. Одновременно чрезмерно активируются перекисные процессы липидов, подавляется активность ферментов системы антиоксидантной защиты, углубляются патологические процессы как в сердце, так и в печени. Также, существенно ухудшается клиническое течение инфаркта миокарда, дополнительно усугубляются нарушения систолической и диастолической функции сердца, что способствует более частому развитию осложнений ИМ. Включение в комплексную терапию больных инфартом миокарда биофлавоноида кверцетина обеспечивало улучшение гемоди-намических показателей и восстановление окислительно-восстановительного равновесия, уменьшение клинико-лабораторных проявлений нарушения функции печени и способствовало существенному снижению частоты развития осложнений инфаркта миокарда.
Summary
METABOLIC SUPPORT OF PATIENTS WITH MYOCARDIAL INFARCTION AND LIVER DYSFUNCTION Shved M.I., Prokopovych O.A.
Key words: myocardial infarction, liver functioning, lipid peroxidation, quercetin, systolic and diastolic function.
The purpose of this work was to improve the existing therapeutic programs for myocardial infarction (MI) by differentiated approach to the therapy, depending on the presence or absence of liver dysfunctions. Comparative clinical and laboratory investigation of 107 patients with MI and liver dysfunction and 42 patients without liver dysfunction has revealed that the patients of main group were characterized by more expressed central and peripheral hemodynamics disorders, which could lead to the liver dysfunction and abnormality of lipid metabolism. At the same time, we observed excessive activation of lipid peroxide processes, suppression of antioxidant system, enhancement of pathological processes in the heart and liver. Liver disorders in the patients with myocardial infarction significantly impair the clinical course of the underlying pathological process; result in the systolic and diastolic dysfunction of the heart thus contributing of MI complications. Applying bioflavonoid quercetin in the integrated therapy of the patients with MI provided the improvement of hemodynamic parameters and liver function, contributed to the reduction of MI complications.
Juan J. Antioxidants decrease reperfusion induced arrhythmias in myocardial infarction with ST-elevation / J. Juan., M. Daniel [et al] // Frontiersin Bioscience. - 2007. - V. 12. - P. 2029-2037. Kwo Paul Y. ACG Practice Guideline: Evaluation of Abnormal Liver Chemistries [Electronic resource]/ Paul Y. Kwo, Stanley M. Cohen, Joseph K. Lim // Am. J. Gastroenterol advance online publication. - 2016. - 20 December. - Р. 1-18. - Режим доступу: 10.1038/ajg.2016.517.
Silber S. Evidence-based management of ST-segment elevation myocardial infarction (STEMI). Latest guidelines of the European Society of Cardiology (ESC) 2010 / S. Silber // Herz. — 2010. — Vol. 35, N 8. — P. 558-564
Van de Werf F. Management of acute myocardial infarction in patients presenting with persistent ST-segment elevation: the Task Force on the Management of ST-Segment Elevation Acute Myocardial Infarction of the European Society of Cardiology / F. Van de Werf, J. Bax, A. Betriu [et al.] // Europ. Heart. J. — 2008. — Vol. 29, N 23. — P. 2909-2945
Yellon D., Hausenloy D. Myocardial Reperfusion Injury / D. Yellon, D. Hausenloy // N. Engl. J. Med. - 2007. - V. 357. - P. 1121-1135.
