CC BY
7
DOI 10.31718/2077-1096.19.3.17 УДК. 616.12-005.4:616.124.[-08-036.8 Гута Р.Р., Бек Н.С., Радченко О.М.
5-Р1ЧНА ДИНАМ1КА ОСОБЛИВОСТ1 ГЕОМЕТРИ Л1ВОГО ШЛУНОЧКА У ХВОРИХ НА 1ШЕМ1ЧНУ ХВОРОБУ СЕРЦЯ ЗАЛЕЖНО В1Д ТАКТИКИ Л1КУВАННЯ
Львiвський нацiональний медичний унiверситет iменi Данила Галицького
Вступ. Для патента з iшемiчною хворобою серця в'дновлення псля реваскуляризацп мюкарда е складним процесом. Ремоделювання серця включае в себе псля нфаркту мюкарда, процеси гiпер-трофн ! дилятацИ, внасл'док чого порушуеться систолiчно-дiастолiчна функц'УУ серця, що е додат-ковим чинниками ризику подш. У проспективних досл'дженнях було показано зв'язок мiж розмiром л-вого шлуночка та ризиком появи серцево-судинних ускладнень. Беручи до уваги це, виникла потреба у проведенн/ нашого досл'дження. Мета роботи: визначити поширенсть типв геометра л'вого шлуночка у хворих на /шемiчну хворобу серця, пюлянфарктний кард'юсклероз залежно в'д лкуваль-но'У тактики: реваскуляриза^я чи консервативна тератя впродовж 60 мюя^в. Матерiал / методи: Обстежено 101 патент вком 58,6±4,2 р. п'юля реваскуляризацИ'мюкарда (п=71) та тльки з консер-вативним лкуванням (п=30), в яких впродовж 5 рок'т оцнювали динамку ЕхоКГ параметр'¡в серця. За значеннями '¡ндексу маси мюкарда л'вого шлуночка та вЮносноТ товщини л'вого шлуночка визна-чали типи ремоделювання. Результати та обговорення. На початку спостереження в основнй групi переважали па^енти з концентричною гiпертрофiя л'вого шлуночка (50,0%), а з концентрич-ним ремоделюванням л'вого шлуночка - 24,1%. Нормальна геометр'я у 14,8 % та ексцентрична гипертрофия л'вого шлуночка спостергалися у 11,1%. У групi порiвняння найчастше спостергалась ексцентрична гiпертрофiя та концентричне ремоделювання л'вого шлуночка по 29,6% кожна, трохи менше 25,9% концентрична гiпертрофiя / найменше було нормальноУ геометра (14,8%). Через 60 м'юяц^в у пaцiентiв обох груп не зустр'чалася нормальна геометр'я л'вого шлуночка та концентричне ремоделювання. В основнш групi переважав концентричний тип (80,0%), а у групi порiвняння -ексцентричний тип (55,6%). Висновки. У пaцiентiв з iшемiчною хворобою серця, пюлянфарктним кард'юсклерозом у динaмiцi 5^чного спостереження прогресуе гiпертрофiя мюкарда незалежно в'д лкування. Псля реваскуляризацИ' частше розвиваеться концентрична гiпертрофiя л'вого шлуночка, тод! як за умов консервативного лкування - ексцентрична гiпертрофiя л'вого шлуночка у поед-нанн з систолiчною дисфункцею та дилата^ею л'вого передсердя. П'юля реваскуляризацИ' збль-шення !ндексу асо^ювалося '¡з зростанням не тльки маси тла, а й змнами лiпiдного профлю та д'астол'чною г 'пертенз 'ею.
Ключов1 слова: 1шем1чна хвороба серця, реваскуляризац1я мюкарда, ппертроф1я л1вого шлуночка, геометр1я серця
Вступ
Для патента з iшемiчною хворобою серця (1ХС) важким процесом вщновлення е пюляопе-рацшний перюд шсля реваскуляризацп мюкарда, критерiями переб^у якого можуть бути ехо-кардюфаф1чы (ЕхоКГ1) параметри та шдексоваш показники стану лiвого шлуночка (ЛШ). Процес ремоделювання ЛШ може тривати вщ початку серцево-судинноТ поди до ктькох рош [1]. На початку перюду вщновлення гiпертрофiя ЛШ (ГЛШ) не е позитивним явищем, осктьки внаслн док змш геометри серця виникають порушення скоротливост i пщвищення напруженост мюкарда [2]. Пзне ремоделювання включае в себе процеси ппертрофп i дилятацп, внаслщок чого порушуеться систолiчно-дiастолiчна функци серця, що стае додатковим чинником ризику сер-цево-судинних ускладнень [3]. У деяких проспективних дослщженнях було показано зв'язок мiж розмiром ЛШ та ризиком появи серцево-судинних ускладнень. Незважаючи на наявнють чи вщсутнють чинниш ризику (дислтщемп, цук-рового дiабету, високого артерiального тиску, старшого вку) у хворих з ГЛШ у 2 рази збтьшу-еться частота виникнення серцево-судинних ускладнень [4, 5, 6, 7, 8]. Якщо товщина стшки ЛШ збтьшуеться на 1 мм, зростае ризик рапто-
воТ смерт у 7 разiв, а також збтьшуеться частота виникнення гострого коронарного синдрому (ГКС) та потреби у реваскуляризацп мюкарду [5, 9].
Осктьки кард^рур^и спостер^ають за своТ-ми патентами ттьки впродовж одного мюяця, саме на кардюло^в амбулаторноТ практики при-падае довго тривале спостереження за хворими незалежно вщ проведених мантуляцш. Беручи до уваги те, що дослщження, присвячен аналiзу впливу ремоделювання ЛШ на переб^ 1ХС [10, 11, 12] шсля реваскуляризацп мюкарда недоста-тньо шформативш, виникла потреба у проведены нашого дослщження.
Мета роботи
Визначити поширенють тишв геометрп лiвого шлуночка у хворих на iшемiчну хворобу серця, шсляшфарктний кардюсклероз залежно вщ лку-вальноТ тактики: реваскуляриза^я чи консервативна терашя впродовж 60 мюя^в.
Матерiал i методи
Дослщження здшснено на кл^чних базах кафедри внутршньоТ медицини № 2 Львiвського Нацюнального Медичного Уыверситету iменi Данила Галицького. Пюля отримання письмовоТ згоди з дотриманням принцишв ГельсiнкськоТ
деклараци' прав людини, Конвенци' Ради Свропи про права людини i бюмедицину та вiдповiдних законiв Украши обстежено 101 патента (84 чо-ловка, 17 ж1нок) на 1ХС (ГКС з елева^ею ST 48% (з Q), ГКС з елева^ею ST 28% (не з Q), ГКС без елевацп' ST 24%) вком 58,6±4,2 р. пiсля ре-васкуляризаци' мiокарда (ОГ) (n=71) та ттьки з консервативним лiкуванням (ПГ) (n=30), в яких крiм стандартних шшчно-лабораторних обсте-жень впродовж 5 рош оцiнювали динамiку ЕхоКГ1 параметрiв серця: розмiри правого шлу-ночка (ПШ), лiвого передсердя (ЛП), кiнцево дiа-столiчний розмiр ЛШ (КДРЛШ), товщини задньо'Г стiнки ЛШ (ТЗСЛШ) та мiжшлуночковоï перегородки (ТМШП), дiаметр аорти та фракцiю вики-ду. Масу мюкарда лiвого шлуночка (ММЛШ) ви-значали за формулою Penn Convention, вирахо-вували iндексоване ïï значення (1ММЛШ) та вщ-носну товщину стшки (ВТС) [13]. За значеннями 1ММЛШ та ВТС визначали типи ремоделювання: нормальна геометрiя лiвого шлуночка (НГЛШ) (1ММЛШ <115 г/м2, ВТС < 0,42), концентричне ремоделювання лiвого шлуночка (КРЛШ) (1ММЛШ <115 г/м2, ВТС > 0,42), концентрична п-
пертрофiя лiвого шлуночка (КГЛШ) (1ММЛШ > 115 г/м2, ВТС > 0,42) та ексцентрична ппертро-фiя шлуночка (1ММЛШ > 115 г/м2, ВТС < 0,42). Цифровi данi обробленi методами варiацшноT статистики з використанням ^критерш Стьюде-нта та кореляцшного аналiзу Пiрсона, результа-ти вважалися iстотними при р<0,05.
Результати та обговорення
Групи па^енпв за середнiм вiком, систолiч-ним та дiастолiчним артерiальним тиском (АТ), шдексом маси тiла, частотою серцевих скоро-чень та вихiдними значеннями ЕхоКГ ютотно не вiдрiзнялися. На початку спостереження в осно-внш групi переважали пацieнти з концентричною ГЛШ (50,0%), а концентричним ремоделюванням ЛШ 24,1%. Нормальна геометрiя у 14,8 % та ексцентрична ГЛШ спостер^алися у 11,1%. У груш порiвняння був шший розподiл тишв геоме-трп ЛШ: найчастiше спостер^алась ексцентрична ГЛШ та концентричне ремоделювання ЛШ по 29,6% кожна, трохи менше 25,9% концентрична ГЛШ i найменше було нормально! геометрп (14,8%) (рис. 1.)
11,1 50,0 24,1 14,8
70,8
60,5
50,0
59,1
75,0
80,0
10,5
16,7
9,1
I ЕГ71Ш КГЛШ I КРЛШ I НГЛШ
ОГ
Т
10,0 20,0 30,0 40,0 50,0 60,0 70,0 80,0 90,0 100,0
12
24 36 48 60
0,0
1 ^^ ^^^ 25,9 29,6 14,8
j 1 1 1 1 1 1
50,0 18,8
1
41,7 33,3 8,3
42,1 21,1
69,2
77,8 11,1 11,1
57,1 28,6 14,3
H 1 1 1 1 1 1 1 1 1
55,6 44,4
J-1-1-1-1-1- 1 1 1 ^
I ЕГУ KD KP, I нг.
ПГ
10,0 20,0
30,0
40,0 50,0
60,0
70,0
80,0
90,0 100,0
Рис. 1 Динамка частоти виявлення pi3Hux munie ремоделювання лiвого шлуночка за Genau у хворих пiсля реваскуляризацп (ОГ) та тльки медикаментозного лкування (ПГ)
Через 60 мюя^в у па^ен^в обох груп не зу-стрiчалася нормальна геометрiя ЛШ та концент-ричне ремоделювання. В основнiй rpyni перева-жали концентрична ГЛШ (80,0%) i за показника-ми ЕхоКГ збiльшились розмiри лiвих вiддiлiв се-рця: передсердя (ЛП) на 10,6% (4,35±0,22 проти 3,93±0,09 см, p<0,05) та ЛШ на 8,9% (5,38±0,27 проти 4,94±0,10 см, p<0,05); вiдповiдно зросла маса мюкарда ЛШ на 24,2% (332,44±28,54 проти 267,75±14,56 г, p<0,05). У груп порiвняння спо-стерiгався шший розподiл типiв геометрп ЛШ: переважав ексцентричний тип ГЛШ (55,6%) i ви-значалось збтьшення розмiру ЛП на 9,3% (4,31±0,15 проти 3,94±0,10 см, p<0,05), розмiру ЛШ на 9,4% (5,52±0,19 проти 5,05±0,15 см, p<0,05), товщини мiжшлуночковоï перегородки на 11,4% (1,27±0,04 проти 1,14±0,03 см, p<0,05); а маса мiокарда ЛШ зросла на 24,3% (312,27±17,78 проти 251,14±16,87 г, p<0,05). На вщмшу вiд основно!' групи, у груп порiвняння зафксовано зниження фракцм викиду (43,8±3,9
л
проти 51,3±2,3 %, р<0,05). Данi нашоТ роботи не суперечать даним шших авторiв, як вказують що пiсля реваскуляризацiТ мюкарда, ГЛШ спо-стерiгаeться у 24% хворих [14].
Проведений кореляцм аналiз в основнiй групi показав, що на початку дослщження 1ММЛШ прямо корелювала зi статтю (г = 0,39; р = 0,006), шдексом маси тiла (г = 0,36; р = 0,01), масою тн ла (г = 0,35; р = 0,02), загальним холестерином (г = 0,51; р = 0,0003), холестерином лтопроте'Тфв низькоТ щтьносл (г = 0,45; р = 0,04), коефщен-том атерогенностi (г = 0,46; р = 0,03) i з структу-рними показниками серця (ПШ: г = 0,46; р = 0,001, ЛП: г = 0,64; р < 0,001, Ао: г = 0,47; р = 0,001) та обернено - з протромбшовим Ыдексом (г = - 0,37; р = 0,03). Через 60 мюя^в пюля опе-рацп реваскуляризацп 1ММЛШ корелювала тть-ки iз загальним холестерином (г = 0,69; р = 0,03) та рiвнем дiастолiчного артерiального тиску (г = 0,68; р = 0,03) (рис.2).
Вихщш зв'язки
Через 60 мкяцт
Рис. 2 IcmomHi кореляцiйнi зв'язки ндексу маси мюкарда лiвого шлуночка у nau,ieHmie пюля реваскуляризацп мюкарда
Висновки
У па^ен^в з 1ХС, пюляшфарктним кардюск-лерозом у динамщ 5^чного спостереження прогресуе гiпертрофiя мiокарда незалежно вiд лiкування. Псля хiрургiчноï реваскуляризацп' ча-стiше розвиваеться концентрична ГЛШ, тод як за умов консервативного лкування - ексцентри-чна ГЛШ, яка вважаеться несприятливим типом геометрп ЛШ, а у поеднанш з систолiчною дис-функ^ею та дилатацiею ЛП е несприятливим прогностичним чинником. Пюля реваскуляризацп збтьшення 1ММЛШ асоцювалося iз зростан-ням не ттьки маси тiла, а й змшами лiпiдного профiлю та дiастолiчною гiпертензiею.
Перспективним е подальше дослщження структурно-функцюнального стану серця пюля реваскуляризацп залежно вщ рiвня бiомаркерiв.
Лiтература
1. Dolzhenko MM, Konoplyanyk LI, Potashev SV, Lymar YUI ta in. Vplyv hipertenzyvnoho remodelyuvannya livoho shlunochka na miokardial'nu funktsiyu u khvorykh z postinfarktnoyu ishemichnoyu kardiomiopatiyeyu ta arterial'noyu hipertenziyeyu v konstelyatsiyi z nealkohol'noyu zhyrovoyu khvoroboyu pechinky [Influence of left ventricular hypertensive remodeling on myocardial function in patients with postinfarction ischemic cardiomyopathy and arterial hypertension in constellation with nonalcoholic fatty liver disease]. Zbirnyk naukovykh prats' spivrobitnykiv NMApO im. P. L. Shupyka. 2014; 23(2): 323-331.
2. Sarafynyuk OP, Denesyuk VI, Shushkovs'ka YUYU. Vyznachennya stupeniv hipertrofiyi livoho shlunochka u khvorykh zi stabil'noyu stenokardiyeyu za dopomohoyu udoskonalenykh kryteriyiv diagnostyky [Determination of degrees of left ventricular
hypertrophy in patients with stable angina with advanced 8.
diagnostic criteria]. Visnyk morfolohiyi. 2015; 21(1): 182-184. Fox K, Garcia MA, Ardissino D. et al. Guidelines on the management of stable angina pectoris - The Task Force on the management of stable angina pectoris of the European Society of 9. Cardiology. European Heart Journal. 2016; 27: 1341-1381. doi.org/10.1093/eurheartj/ehl001
Dolzhenko MM, Perepel'chenko NA, Bazylevych AYA. Ishemichna khvoroba sertsya na tli tsukrovoho diabetu 2 typu: svoyeridnist' 10.
perebihu ta obhruntuvannya terapiyi [Ischemic diseases and hearts against the background of type 2 diabetes: the peculiarity of the course and the justification of therapy.]. Kyyiv, 2010. 356p. Dahlof B, Devereux R, Kjeldsen S, et al. Cardiovascular morbidity and mortality in losartan interventional for endpoint reduction in 11.
hypertension study (LIFE): a randomized trial against atenolol. Lancet. 2002; 359: 995-1003. doi.org/10.1016/S1062-1458(02)00776-6
Kondratyuk MO, Radchenko OM. Structural and functional heart parameters in patients with chronic heart failure depending on 12.
different blood middle mass molecules levels. Pharmacotherapy in Cardiology. 2013; 9(1): 40-43.
Filipyuk AL. Strukturno-funktsional'ni sertsevi parametry u 13.
khvorykh z khronichnoyu ishemichnoyu khvoroboyu sertsya u poyednanni z nadmirnoyu vahoyu ta ozhyrinnyam: prohnozuvannya vyzhyvannya [Structural-Functional Cardiac Parameters in Patients with Chronic Ischemic Heart Disease 14.
Combined with Overweight and Obesity: Predictors of Survival]. JMBS. 2016; 1 (1): 99-102.
Реферат
Dotsenko NYA, Dotsenko YAN, Gerasimenko LV i dr. Gipertrofiya levogo zheludochka i ateroskleroz [Left ventricular hypertrophy and atherosclerosis]. Arterial'naya gipertenziya. 2011; 1(15): 2129.
Radchenko HD, Sirenko YUM. Hipertrofiya livoho shlunochka: vyznachennya, metody otsinky, mozhlyvosti rehresuvannya [Left ventricular hypertrophy: definition, evaluation methods, regression possibilities]. Arteryal'naya hypertenzyya. 2010; 4(12): 23-27. Agmadova ZM, Kallayeva AN. Osobennosti progressirovaniya remodelirovaniya miokarda u bol'nykh s razlichnymi formami nestabil'noy stenokardii [Features of the progression of myocardial remodeling in patients with various forms of unstable angina pectoris]. Kardiologiya. 2014; 54 (7): 9-16.
Shah AM,. Shah SJ, Anand IS, et al. Cardiac structure and function in heart failure with preserved ejection fraction: baseline findings from the echocardiographic study of the Treatment of Preserved Cardiac Function Heart Failure with an Aldosterone Antagonist trial. Circ. Heart. Fail. 2014; 7(1): 104 - 115. Lieb W, Gona P, Larson MG, et al. The Natural History of Left Ventricular Geometry in the Community. JACC: Cardiovascular Imaging. 2014; 7(9): 870-878. doi: 10.1016/j.jcmg.2014.05.008 Genau A, Devereux RB, Roman M, et al. Patterns of left ventricular hypertrophy and geometric remodeling in essential hypertension. J. Am. Coll. Cardiol. 1992; 19: 1550-1558. doi.org/10.1016/0735-1097(92)90617-v
Xu L, Huang X, Ma J, et al. Value of three-dimensional strain parameters for predicting left ventricular remodeling after ST-elevation myocardial infarction. Int. J. Cardiovasc. Imaging. 2017; 33(5): 663-673. doi: 10.3233/XST-17316
5-ЛЕТНЯЯ ДИНАМИКА ОСОБЕННОСТИ ГЕОМЕТРИИ ЛЕВОГО ЖЕЛУДОЧКА У БОЛЬНЫХ ИШЕМИЧЕСКОИ БОЛЕЗНЬЮ СЕРДЦА В ЗАВИСИМОСТИ ОТ ТАКТИКИ ЛЕЧЕНИЯ Гута Р.Р., Бек Н.С., Радченко О.М.
Ключевые слова: ишемическая болезнь сердца, реваскуляризация миокарда, гипертрофия левого желудочка, геометрия сердца
Вступление. Для пациента с ишемической болезнью сердца восстановления после реваскуляри-зации миокарда является сложным процессом. Ремоделирования сердца включает в себя после инфаркта миокарда, процессы гипертрофии и дилатации, в результате чего нарушается систолическо-го-диастолическая функция сердца, является дополнительным фактором риска событий. В проспективных исследованиях была показана связь между размером левого желудочка и риском появления сердечно-сосудистых осложнений. Принимая во внимание это, возникла необходимость в проведении нашего исследования. Цель работы: определить распространенность типов геометрии левого желудочка у больных ишемической болезнью сердца, постинфарктный кардиосклероз зависимости от лечебной тактики: реваскуляризация или консервативная терапия в течение 60 месяцев. Материал и методы: Обследован 101 пациент в возрасте 58,6 ± 4,2. После реваскуляризации миокарда (n = 71) и только с консервативным лечением (n = 30), в которых в течение 5 лет оценивали динамику эхокар-диографических параметров сердца. По значениям индекса массы миокарда левого желудочка и относительной толщины левого желудочка определяли типы ремоделирования. Результаты и обсуждение. В начале наблюдения в основной группе преобладали пациенты с концентрической гипертрофией левого желудочка (50,0%), а с концентрическим ремоделированием - 24,1%. Нормальная геометрия в 14,8% и эксцентрическая гипертрофия левого желудочка наблюдались в 11,1%. В группе сравнения чаще всего наблюдалась эксцентрическая гипертрофия и концентрическое ремоделирование левого желудочка по 29,6% каждая, чуть меньше 25,9% концентрическая гипертрофия и меньше было нормальной геометрии (14,8%). Через 60 месяцев у пациентов обеих групп не встречалась нормальная геометрия левого желудочка и концентрическое ремоделирование. В основной группе преобладал концентрический тип (80,0%), а в группе сравнения - эксцентричный тип (55,6%). Выводы. У пациентов с ишемической болезнью сердца, постинфарктный кардиосклероз в динамике 5-летнего наблюдения прогрессирует гипертрофия миокарда независимо от лечения. После реваскуляризации чаще развивается концентрическая гипертрофия левого желудочка, тогда как в условиях консервативного лечения - эксцентрическая гипертрофия левого желудочка в сочетании с систолической дисфункцией и дилатацией левого предсердия. После реваскуляризации увеличение индекса ассоциировалось с ростом не только массы тела, но и изменениями липидного профиля и диастолической гипер-тензией.
Summary
5-YEAR DYNAMICS OF FEATURES OF LEFT VENTRICULAR GEOMETRY IN PATIENTS WITH ISCHEMIC HEART DISEASE, DEPENDING ON TREATMENT TACTICS Guta R.R., Beck N.S., Radchenko O.M.
Key words: coronary heart disease, myocardial revascularization, left ventricular hypertrophy, heart geometry
Introduction. For a patient with coronary heart disease, recovery from myocardial revascularization is a complex process. Cardiac remodeling involves, after myocardial infarction, hypertrophy and dilation, resulting in impaired systolic-diastolic cardiac function, which is an additional risk factor for events. Prospective
3
4
5
6
7
studies have shown a relationship between left ventricular size and the risk of cardiovascular events. Given this, there was a need to conduct our research. Purpose: To determine the prevalence of types of left ventricular geometry in patients with coronary heart disease, post-infarction cardiosclerosis, depending on therapeutic tactics: revascularization or conservative therapy for 60 months. Material and Methods: We examined 101 patients aged 58.6±4.2 years after myocardial revascularization (n = 71) and with conservative treatment only (n = 30), in whom the dynamics of echocardiographic parameters of the heart were evaluated for 5 years. The values of remodeling myocardial mass index of the left ventricle and the relative thickness of the left ventricle were determined. Results and Discussion. At baseline, patients with concentric left ventricular hypertrophy (50.0%) and concentric remodeling (24.1%) predominated in the main group. Normal geometry in 14.8% and eccentric left ventricular hypertrophy were observed in 11.1%. In the comparison group, eccentric hypertrophy and concentric left ventricular remodeling were most commonly observed, 29.6% each, slightly less than 25.9% concentric hypertrophy, and the least was normal geometry (14.8%). After 60 months, patients with both groups did not experience normal left ventricular geometry and concentric remodeling. The concentric type (80.0%) was predominant in the main group, and the eccentric type (55.6%) in the comparison group. Conclusions. In patients with ischemic heart disease, postinfarction cardiosclerosis progresses in 5 year follow-up myocardial hypertrophy regardless of treatment. After revascularization, concentric left ventricular hypertrophy develops more often, whereas under conservative treatment, left ventricular eccentric hypertrophy is combined with systolic dysfunction and left atrial dilatation. After revascularization, an increase in the index was associated with an increase not only in body weight but also in changes in lipid profile and diastolic hypertension.
DOI 10.31718/2077-1096.19.3.21 УДК 617.55-089.844-837:616-052 Драбовський В.С.
Б1ОМЕХАН1ЧН1 МЕТОДИКИ АБДОМ1НОПЛАСТИКИ ТА ЯК1СТЬ ЖИТТЯ ПАЦ16НТ1В З КОСМЕТИЧНИМИ ДЕФЕКТАМИ ПЕРЕДНЬО1 ЧЕРЕВНО1 СТ1НКИ
УкраТнська медична стоматолопчна академiя, м. Полтава
Дослiдження якостi життя займае вагоме мсце в концепт!' медичноУ реформи та сучаснш медици-Hi. Збльшення клькост! операц!й з приводу косметичних дефект'т передньо'У черевно'У стнки, пд-вищення вимог до результатie лкування, змусили х!рург!в шукати альтернативн вар'анти методик, якi б суттево зменшували естетичн недолки та покращували р'тень якост1 життя, шляхом досл'дження впливу оперативного лкування на психiчний та фiзичний компоненти здоров'я, що i визначило мету досл'дження. Для досягнення мети було проанал'зовано результати комплексного клiнiчного обстеження та корекцУУ 81 хворого з косметичними дефектами передньо'У черевно'У стн-ки, якi знаходились на стацонарному лжуванн в кл!н!ц кафедри хiрургi'l' №3 УкраУнськоУ медичноУ стоматолог'чно'У академи, з 2012 по 2019 роки. Основна група (41) - оперован !з застосуванням ав-торських бiомеханiчних методик абдомнопластики, що враховують оптимальний кут направлення вектор'т напруження в тканин верхнх поперечних шюрно-жирових клапт'т в пюляопера^йному пе-рiодi при релаксацУУ напруження. Гоупу порiвняння склали 40 ос'б, оперован за тради^йними методиками мобШзацУУ та ф'ксацУУ шюрно-жирових клапт'в. Яюсть життя оцнювали за день до операц 'УУ та через 6 мюя^в псля, за системою опитувальника EUROQol-5S-5D. На пiдставi проведеного анал'зу досл'дження сформульованi наступн висновки. Хiрургiчна корек^я косметичних дефект'т передньо'У черевно'У стнки створюе психоемоцiйнi та фiзiологiчнi передумови для полiпшення ф/'зич-ноУ активностi пацiентiв, а через 6 мюя^в — i самоо^нки стану здоров'я. У пац/'ент/'в з надлишко-вою масою тла спостергаеться статистично достов 'рне зниження ндексу маси тла протягом року, яке мае обернену кореляцю з покращенням результату за шкалою о^нки зовншнього вигляду i слабку кореляцю з! змною середньоУ бальноУ о^нки та самоо^нки маси тла. Розроблена комплексна методика виконання абдомнопластики у пацiентiв з косметичними дефектами передньо'У черевно'У стнки е ефективною та дозволяе полiпшити р'тень яко^i життя в даноУ категор'УУ хворих. Ключовi слова: абдомшопластика, шфа, бюмеханлка, якють життя
Вступ
Дослщження якост життя (ЯЖ) займае вагоме мюце в сучаснш медицинк Концепт медичноТ реформи, прогрес розвитку науки, змша струк-тури захворюваност населення та акцент на права па^ен^в призвели до еволюцп сприйнят-тя хвороби та визначення ефективност методiв лкування.
Наведемо деяю сучасн визначення термшу ЯЖ:
- ЯЖ - штегральна характеристика фiзично-го, психолопчного, емоцшного i со^ального фу-нкцюнування здоровоТ чи хвороТ людини, що ба-зуеться на суб'ективному сприйнятп [1,5].
- ЯЖ - функцюнальний вплив стану здоров'я та/або подальшоТ терапп на патента [1,9].
- ЯЖ - показник, що надае оцшку параметрам, асоцшованим i не пов'язаним iз захворю-ванням, дозволяючи диференцшовано визначи-
