CC BY
13
Реферат
Д1АГН0СТИЧЕСКИЙ АЛГОРИТМ ОБСЛЕДОВАНИЯ ПАЦИЕНТОВ С ОПУХОЛЯМИ ВНЕПЕЧЕНОЧНЫХЖЕЛЧНЫХ ПУТЕЙ Павловский М.П., ДуткаЯ.Р.
Ключевые слова: опухоли внепеченочных желчных протоков, диагностический алгоритм
Проведено комплексное изучение результатов клинических, физикальных, лабораторных, инструментальных, морфологических исследований у 195 больных с опухолями внепеченочных желчных протоков (ВЖП). Изучено диагностические критерии рака ВЖП разной локализации. Показано диагностическую ценность \ возможности ультрасонографии, компютерной томографии, ендоскопической ретроградной холангиопакреатикографии, чрезкожной чрезпеченочной холангиографии, рентгенологического и морфологического исследования при диагностике опухолей этой локализации. На основе анализа клинического материала предложено алгоритм верификации заболевания. Применение диагностического алгоритма позволило поставить правильный диагноз до операции у 92,3% больных с опухолями ВЖП.
УДК: 616.37-002.1-08
Д1АГН0СТИКАIХ1РУРПЧНЕ Л1КУВАННЯ ГОРМОНАЛЬНО АКТИВНИХ НЕЙРОЕНДОКРИННИХ ПУХЛИН П1ДШЛУНК0В01ЗАЛОЗИ
Павловський М.П., Бойко H.I., Коломшцев B.I.
Льв1вський нацюнальний медичний уыверситет ¡мен1 Данила Галицького, м. Льв1в
Представлено 22-pi4Huü doceid diafnocmuKU i лтування 36 natycnmie i3 нейроендокринними пух-линами тдшлунковог залоги (ПЗ): тсултомами - 27 хворих (13 чолов^в, 14 жток); карциногда-ми ПЗ - 3 хворих (чоловж i двi жтки); Тастртомами - 5 хворих (3 чoлoвiкiв, 2 жтки); ТлюкаТо-номою - 1 хворий. ДiaТнocmичний алТоритм включав визначення гормотв та тших бюлоПчно активних субстанцй у сироватц крoвi а також методи вiзyaлiзaцii: улътрасоноТрафт, ком-пьютерну и маТттно-резонансну томоТрафЮ, сцинтиТрафЮ. Тип i обсяг операцшного втру-чання залежав вiд типу пухлини, ii лoкaлiзaцii i рoзмiрy: при лoкaлiзaцii пухлини в тШ i/або xвocmi ПЗ операщями вибору були енуклеащя пухлини, дисталъна або каудалъна резекщя ПЗ; наявтстъ пухлини в головщ ПЗ було показанням до naнкреamoдyoденaлънoi резекцп або до ii енуклеацп (однш хворт енуклеацЮ аденоми виконали лапароскотчно).
Ключов1 слова: пщшлункова залоза, нейроендокрины пухлини, д1а^ностика i xipyp^i4He лкування.
мою, а також iHrni, спричинеы карцинощом ПЗ,
Вступ
Кл1тини острив ЬапдегИапв'а, загальна вага яких у доросло!' людини становить не бтьше одного грама, мають дуже важливе ф^юло^чне значения. Тх подтяють на 4 основы типи (А, В, й \ РР) \ пщтипи (табл. 1). Кожна кттина може син-тезувати \ видтяти у кровоплин по дектька суб-станцм. Наприклад В-кл1тини, окр1м ¡нсулну мо-жуть секретувати ще тиротропш-рел^нг1 фактор, кальцитоыну ген-залежний пептид, амилш та пролактин; А-кл1тини ¡нкретують глюка^он, сома-тостатин, панкреатичний ролтептид, холецисто-юын, панкреастатин, ендорфЫи, пептид УУ та ¡ншг 1з огляду на здатысть захоплювати \ мета-бол^увати бю^ены амЫи та Тх попередники, а також синтезувати \ видтяти пептиды гормони, ц1 штини вщносять до кл1тин АРЫй системи [5].
1з активних ендокринних кл1тин пщшлунковоТ залози (ПЗ), як1 прийнято називати нейроендокринними [3], можуть розвинутися орто- \ парае-ндокрины новотвори з характером АРЫй-оми. Вони можуть бути кпннно "ымГ або викликати симптоми, характеры для видтюваних гормоыв. Описано ппо^лкемнний синдром, викликаний ¡нсулномою, синдром 2оШпдег'а-ЕШ8оп'а, викликаний ^астриномою або пперплаз1ею 0-кл1тин, д1абетично-м1хурковий синдром, спричинений ^люка^ономою, синдром Уегпег,а-Могг1воп'а (так звана "панкреатична холера"), викликаний VIР-
соматостатиномою, кальцитоыномою, кортикот-ропшомою та ¡нш1.
Рщкюысть нейроендокринних новотвор1в ПЗ (у загальый популяци оцнюють у 5-15х106 ос1 б/р1к [2]), багатосиндромысть захворювання (у 66% хворих обумовлене ктькома пухлинами залоз внутр1шньоТ секреци - синдром МЕН - 1 типу) спричиняють складное^ д1агностики, особливо при встановлены локал^аци пухлини, що часом приводить до необфунтовано тривалого обстеження хворих, затягування з радикальним лкуванням, виникнення у пац1снт1в ускпаднень, незворотних змш психки або метастазування мал^ызованих утвор1в. Тому метою нашого до-сл1дження стало вивчення можливостей сучас-них метода д1агностики I лкування хворих з гормонально активними нейроендокринними пухлинами ПЗ.
Матер1али 1 методи
Протягом 22 рою в (1984-2005) ми спостер1га-ли у кл1н1ц1 36 хворих ¡з гормонально активними пухлинами ПЗ, зокрема ¡з: ¡нсулномами - 27 хворих вком 17-82 роки (13 чоловкв, 14 жшок); карциноТдами ПЗ - 3 хворих вком 21-67 роюв (чоловк I дв1 ж1нки); ^астриномами - 5 хворих ( чоловшв - 3, жшок - 2), ^люка^ономою - 1 хворий. У хворих методами радю1мунного й ¡муно-ферментного анал^в визначали р1вн1 ¡нсулЫу,
BiCHHK Украгнсъког жедичног стоматологгчног акадежШ
С-пептиду, ^астрину, АКТГ, ^люка^ону, сомато-статину, кальцитонну, проста^ландиыв Е i F2a у сироватц1 Kpoßi, а також катехоламУв у ceni. Для пщтвердження д1а^нозу ¡нсулноми i характеристики вуглеводного обмну використовували провокацмну пробу з голодуванням протягом 824 годин, кожы 3 години визначали р1вень ^лю-кози в Kpoßi i два рази на добу - р1вень ¡нсулну i С-пептиду. Для бтьш яскравого вияву симпто-MiB APUD-OM проводили провокацмну пробу з введениям кальцю хлориду.
Для д^ностики пухлин використовували ультрасонофафнне дослщження (УСГ1) ПЗ, пе-чнки, жовчних проток. При необх1дност1 проводили комп'ютерну томограф!ю (KT), ма^-мтноре-зонансну томофаф^ (МРТ), сцинтифаф1ю, рен-т^енолопчне дослщження шлунка i кишечника. При неспроможност1 ненвазмних д^ностичних метод ¡в використовували малонвазмы методи (ендосонофаф1ю, тонкоголкову астрацмну пун-кцмну бюпаю пщ УСГ1 або KT контролем, селек-тивну ан^офаф1ю, 3a6ip Kpoßi з системи BopiTHOi вени для визначення концентрацп потр1бного гормону, ¡нтраоперацмнаУСГ1).
Результати й обговорення
Bei 27 хворих з ¡нсулномою мали явища rino-^лкеми i скаржилися на загальну слабють, голо-вний бть, ттливють, вщчуття голоду, сонли-BicTb, особливо зранку, амнез1ю, слабють у м'я-зах рук iHir. Постмне вщчуття голоду змушувало хворих часто споживати Тжу, що призводило до збтьшення маси тта. За перюд хвороби у 18 хворих маса тта зросла на 6-34 кг. У бтьшосп (21) хворих ппо^лкемнна кома наступала вноч1 або вранцк У восьми хворих пщ час ппо^лкемн-ного приступу виникали надм1рна ттливють, се-рцебиття, тремтшня тта, що було спричинено ппо^лкемюю та пперкатехоламЫемюю. Приступ ппо^лкеми з наведеною картиною i судомами зымали введениям ^люкози (т.зв. тр1ада Whipple) [11]. Проте довготривале введения ^люкози для л1кування ппо^лкемнних криз1в ви-магало постмного збтьшення и дози, тому в те-рм1нових випадках пщ час кризу вводили пщшкн рно 1 мг контрнсулярного гормону (^люка^ону) та 600-1200 мкг октреотиду (Сандостатин).
У семи хворих тривала ппо^лкемт сприяла ушкодженню кттин головного мозку: розвивали-ся невролопчы та ncnxi4Hi порушення, зокрема втрата сенсорно!' i моторноТ функци, координацп зору, амнезт, неадекватна поведшка, втрата CBiflOMOCTi, судоми. Внаслщок тривалих rino^ni-кемм, як1 часто повторювалися, значно порушу-вався психнний статус хворого, розвивалася недоумкуватють. Xßopi довший час помилково лкувалися у ncnxiaTpiB, невропатолог в з приводу начебто enmenciT, психоз^, ор^аннних ура-жень головного мозку, тощо.
Ппо^лкемнний криз тривав у хворих вщ декъ лькох хвилин до 5-6 годин. Пщ час проведения провокацмноТ проби з голодуванням ппо^лкемн чний прекоматозний стан виник через 8 годин у шести та через 24 години - ще у десяти хворих. Р1вень ^люкози у сироватц1 кров1 знижувався до 1,8-2,1 ммоль/л при пщвищены р1вн1в ¡нсулнудо 21,6±4,1 мкОд/мл та С-пептиду до 18,9±3,71 пг/мл. М1ж приступами р1вень гормоыв був не-значно пщвищеним у 10 хворих. У восьми хворих ппо^лкем1ю супроводжувала пперкатехола-м1нур1я.
У хворих з ¡нсулЫомою карциноТдного типу виявлялися ознаки карциноТдного синдрому: пе-рюдичне посилення серцебиття, почервонння обличчя, тремтння тта, д1арея, перюрб1тальний набряк. Ц1 симптоми були наслщком пщвищення р1выв серотонну, пстамну та катехоламУв у кровк
При надлишку ^астрину у сироватц1 кров1, що бувае при ^астрином1 (пухлина ¡з й-штин острь вцв ЬапдегИапв'а) або як результат пперплази в-штин слизовоТ оболонки шлунка, у хворих виникас пперхлоргщрт, що призводить до утво-рення виразок у шлунку \ дванадцятипалм киш-ц, як1 резистенты до противиразковоТ терапи \ часто дають рецидиви - розвивасться синдром ЕоШпдег'а-ЕШзоп'а [13]. Гастриному стверджу-ють у 0,1% хворих на виразкову хворобу. Гаст-ринома е найчаст1ше гормонально активною \ потенцмно найбтьше злояюсною пухлиною.
Ми спостер1гали чотирьох хворих ¡з синдромом ЕоШпдег'а-ЕШвоп'а, який виявлявся повтор-ними проривними виразками шлунка (2 хворих) та дванадцятипалоТ кишки (1 хворий), рецидив-ними виразковими кровотечами (2 хворих). Один хворий протягом 1,5 року переыс чотири опера-цпз приводу проривних виразок шлунка.
При обстежены у хворих з ^астриномами ви-явлено високу кислотнють, проте б1льше в1рогщ-ними були результати, отриман1 при визначены р1вня ^астрину у сироватц1 кров1 натще \ при стимуляци в кальц1свому або секретиновому тестах. Високий (понад б0о пг/мл) рвень базаль-ного ^астрину, або збтьшення його концентрацИ" понад 100 пг/мл при стимуляци вказували на на-явн1сть у пац1снта синдрому ЕоШпдег'а-ЕШвоп'а.
КарциноТди ПЗ розвиваються ¡з ЕС-кл1тин а також А та В-кл1тин остр1вц1в ЬапдегИапв'а. Час-т1ше це гормонально активна пухлина, яка син-тезус активний ам1н - серотонн, субстанц1ю Р \ мотилн [1], що обумовлюс розвиток карциноТдного синдрому.
На нашому обстежены перебувало 3 хворих ¡з карциноТдами в1ком 21, 48 \ б7 рок1в; у одно!' хвороТ були клнны ознаки карциноТдного синдрому з кризовим переб1гом. "КарциноТдний криз" виявлявся значним зниженням артер1ального тиску, серцебиттям, почервон1нням шк1ри облич-
чя, шиТ, верхньоТ половини грудноТ штки, rinep-терм1сю, задишкою за типом напади бронх1аль-Hoi астми, д1ареею, корчами в животк КарциноТ-дний криз, який загрожував життю хвороТ, вима-гав ¡нтенсивного лкування: OKpiM симптоматично!' ¡нтенсивноТ терапи ефективним було засто-сування великих доз октреотиду - до 1200-1500 мг сандостатину на добу. В одно!' хворо!' flia^Hoc-товано синдром МЕН I типу (синдром Wermer'a): дв1 пухлини у ПЗ - карциноТд та ¡нсулнома, аденома ппоф^а, множины безсимптомы др1бн1 CBi-тлокттины аденоми обох надниркових залоз, дифузний токсичний зоб. КарциноТд метастазу-вав у печнку. Для встановлення д1а^нозу карци-ноТду дослщжували р1вень ^люкози, серотоншу в сироватц1 KpoBi, катехоламшв та 5-оксиндоловоТ кислоти (продукт!в метабол^му серотон1ну) у ce4i.
На нашому обстежены знаходився патент 68 poKiB, який мав ^люка^оному - piflKicHy пухлину, що походить ¡з А-штин i видтяе ^люка^он. За л1тературними даними пухлина переважно зло-яюсна [7]: у бтьше 60% хворих на момент встановлення д1а^нозу стверджують метастази, що було виявлено i в нашого патента. 1з симптом^ ^люка^ономи одним ¡з основних е м1груюча ери-тема з колквацмним некрозом, яка поеднана з цукровим дебетом, анемию, запаленням слизо-воТ оболонки ротовоТ порожнини i язика, флебо-тромбозом глибоких вен нижых КЖ^ВОК.
Пщтвердженням д1агнозу ^люка^ономи була висока (понад 1000 пг/мл, при HopMi до 200 пг/мл) концентрацт ^люка^ону в сироватц1 KpoBi, а також локал^ацт в голову ПЗ пухлини диметром 6 см i метастаз^ у печ1нц1, виявлених при УСГ1 i КТ з пункцмною бюпасю. У зв'язку з мно-жинними метастазами хворий був спрямований для xiMioTepaniT (стрептозотоцин, доксорубщин) з кортикостероТдами i призначенням аналоев соматостатину. Шк1рн1 змни лкували мюцевим застосуванням мазей 3i стероТдними препаратами; для профтактики пперкоа^уляци KpoBi та тромбоутворення використовували ¡н'екцп низь-комолекулярних гепариыв та дезафе^анти.
Пюля шинного встановлення i лабораторного пщтвердження, наступним важливим кроком у д1а^ностиц1 е уточнения локал^аци нейроендо-кринноТ пухлини, що в значноТ частини хворих продовжусться i пщчас операци. Методами УСГ1, КТ i/або МРТ д^ностовано сол1тарну ¡нсулЫому у 19 хворих: у голову ПЗ у семи, у Tini i XBOCTi - у 12 хворих. У десяти хворих пухлина мала невелик! (8-15 мм) розмфи, ащев одного хворого ¡н-сулнома мала розсипний тип будови i flia^Hoc-тувати ТТ не вдалося нав1ть з допомогою ¡нтрао-перацмноТУСГ1.
У зв'язку з невеликими розм1рами тотчний д1а^ноз ^астриноми було поставити дуже важко: ¡з п'яти хворих у одного при УСГ1, й ще у двох
при КТ д^ностовано пухлини у голову (2) \ хвост! (1) ПЗ диметром 8-40 мм. ЛокалЬувати перед операцию карциноТди в ПЗ вдалося у вах трьох хворих: пухлини 12-43 мм знаходилися у двох хворих в голову, а в одно!' - у тт1 ПЗ.
Наявысть клннних ознак синдрому, який ви-кликала конкретна нейроендокринна пухлина, вимагала вщповщного приготування хворого перед операцию. Окр1м загальноукртлювальноТ терапи, при ¡нсулном1 хворим вводили глюкозу \ д1акзоксид, який пригычуе секрец1ю ¡нсулЫу. При ^астрином1 з метою зниження шлунковоТ пперсе-крецп окр1м антацидних засобв мюцевоТ ди та антихолнер^чних л1к1в стосували блокатори Н2 рецептор^ (циметидин, раытидин, фамотидин, ызатидин) та ¡нпб1тори "протоновоТ помпи" (оме-празол, лансопразол, пантопрозол) у дозах, як1 знижують р1вень базальноТ шлунковоТ кислотно-ст1 до 10 ммоль/год. Сучасна фармакотерапт дае добрий лкувальний ефект, а тому хворих оперували ттьки теля загоення виразок \ ерозм.
Добрий лкувальний ефект при вах нейроен-докринних пухлинах ПЗ ми вщзначили при вико-ристаны аналоев соматостатину (октреотид, ла-нреотид). Враховуючи те, що опера^я проходить на ПЗ, вводили ц1 препарати в адекватних дозах (по 600-900 мкг) за дв1 години перед початком операци, пщчас операцмного втручання й у перш1 дв1 тсляоперацмы доби, що значно зме-ншувало ризик таких ускладнень, як пюляопера-цмний панкреатит, утворення панкреатичних нориць.
П1д час операци, пюля розкриття шлунково-ободовоТ зв'язки проводили ретельний огляд \ пальпац1ю ПЗ, обстежували печнку, великий \ малий чепц1, ре^ональы л1мфатичы вузли, стн-ки шлунка та дванадцятипалоТ кишки; при необ-хщност1 виконували мобт1зац1ю дванадцятипалоТ кишки за КосИег'ом, використовували ¡нтрао-перацмну УСГ1 транедуцером з робочою частотою 7,5-10 МГц. Поеднання ¡нтраоперацмноТ па-льпаци \ УСГ1 дозволяс довести виявлення соль дних ¡нсулном до 100% [7]. Слщ пам'ятати, що до 90% ^астрином знаходяться у трикутнику, кути якого знаходять: з'еднання м1хуровоТ \ печн-ковоТ проток (1), перехщ другоТ частини дванадцятипалоТ кишки у третю (2), тто ПЗ (3) [10]. Пухлини, зазвичай мають темыший, часом виш-невий кол1р \ в1др1зняються в1д тканини ПЗ. Зва-жаючи на можливють розм1щення ^астриноми в ст1нц1 порожнистого органа, проводили транс1-люм1нац1ю шлунка \ дванадцятипалоТ кишки. У екпадних випадках рекомендують ¡нтраопера-ц1йний заб1р кров1 з р1зних д1лянок селезнковоТ, мезентер1альних \ вор1тноТ вен з терм1новим ви-значенням концентрацИ" ^астрину або ¡нших суб-станц1й [4].
Як результат перед- та субоперацмного об-стеження пац1снт1в, лише в одного патента ¡з
В1СНИК Украгнсъког медичног стоматолог1чног академИ
розсипним (мультицентричним) вар1антом ¡нсу-лноми виявити пухлину не вдалося, як \ не вда-лося знайти пухлину ще в одного патента з кл1-ннними та лабораторними ознаками ^астрино-ми. Першому хворому виконали з добрим вщда-леним результатом дистальну резекцю ПЗ, а другому провели ^астректом1ю, тобто видалили орг'ан, який був мшенню для ^астрину.
У решти 26 хворих з ¡нсулномою виконали: енуклеац1ю пухлини головки або тта ПЗ (десять хворих), панкреатодуоденальну резекцю - у трьох, дистальну резекцю тта та хвоста ПЗ - у семи хворих, резекц1ю хвоста ПЗ - у п'яти пацю-нт1в. Один хворий ¡з заавансованим злоякюним процесом скерований для симптоматичного лн кування \ х1мютерапи. Видалеы пухлини були розмфами вщ 4 до 72 мм.
Таблиця 1.
ВибранI прикмети нейроендокринних новотвор/в ПЗ*
Пухлина Частота виникн. 106 оаб/рк % злоякюн. новотвор1в Кл1тини Видтений гормон
1нсулЫома 0,5-5,0 4-16 В 1нсулЫ
Гастринома 0,5-4,0 50-70 в Гастрин
КарциноТд 0,5-20,0 55-75 ЕС Серотонш, пстамЫ, брадикЫш, проста^пандини
Глюка^онома <0,5 60-75 А Глюка^он
У!Р-ома <0,5 40-75 й2 Вазоактивний кишковий пептид
РР-ома <0,5 20-40 РР (Р) Панкреатичний пол1пептид
Соматостатинома <0,5 50-80 й Соматостатин
Кортокотропшома <0,5 >95 ? АКТГ
1нциденталоми 0,5-3,0 40-60 р1зы -
Прим ¡тки: * - через розб/жнють пов/домлень у л/тератур/ подано зб/рн/ показники.
При ^астрином1 в одного хворого ультрасоно-фафнно, й ще у трьох при КТ д^ностовано пухлини у голову (3) \ хвост1 (1) ПЗ диметром 8-40 мм. Хворим проведена енуклеац1я пухлини з головки ПЗ \ резекця хвоста ПЗ. В одного ¡з них були метастази у печнку \ заочеревины л1мфо-вузли: з метою покращання вщдалених результат^ \ полегшення пюляоперацмноТ хЫо- та симптоматично! терапи [6] хворому проведено
циторедукц1ю шляхом резекци печ1нки з метастазами.
Операцмне лкування карцинощу ПЗ поляга-ло у панкреатодуоденальнм резекцп в одного хворого та в енукпеаци пухлини ще удвох, при-чому в одно1 хворо!' пухлину диметром 27 мм вдалося видалити з головки ПЗ лапароскопнно.
Спектр операцмних втручань, проведених хворим з нейроендокринними пухлинами ПЗ, представлено у таблиц! 2.
Таблиця 2
Операц/йне лкування хворих з нейроендокринними пухлинами ПЗ.
Операнд Ктькють хворих
¡нсулЫома ^астринома карциноТд разом
Панкреатодуоденальна резекц1я 3 1 4
Енуклеац1я пухлини 10 3 1 + 1* 15
Дистальна резекц1я тта \ хвоста ПЗ 8 8
Резекц1я хвоста ПЗ 5 5
Циторедущя 1 1
Гастректом ¡я 1 1
Прим/тки: * - енуклеацю виконано лапароскоп/чно.
Пюля операци у шести хворих протягом 6-23 д1б утримувалася помина ппер^лкемт (7,1-9,2 ммоль/л). У чотирьох розвинувся ¡нсулнзалеж-ний цукровий д1абет середнього ступеня важкос-тк Найважче ускладнення, яке розвинулося у трьох хворих пюля видалення ¡нсулноми - гост-рий панкреатит. Одна хвора померла вщ пан-креонекрозу. У двох хворих пюля енукпеацп \ ка-удальноТ резекцп ПЗ утворилися зовышы пан-креатичы норицк як1 закрилися п1сля консервативного лкування протягом шести тижыв. В одного хворого пюля резекцп хвоста ПЗ у порожний малого чепця утворилася псевдокюта. Лку-вання проводили методом черезшфноТ тонко-
голково! астраци ТТ вмюту п1д контролем УСГ1, яке дало позитивний результат.
Серед наших 37 хворих ¡з нейроендокринними пухлинами ПЗ лише у двох, у зв'язку з наяв-нютю значного метастатичного ураження, ми не проводили операцмного лкування. У сучасних умовах таким хворим стосують хЫотератю, бютератю ¡нтерфероном, а також призначають висою дози аналоев сандостатину, що у поло-вини пац1ент1в веде до стаб1л1зацИ пухлинного процесу на довгий перюд [8]. У променевм те-рапп ^астриноми широко використовують мнет радюнукпщами аналоги октреотиду та ланрео-тиду [9]. Уповтьненню росту вщдалених метастаз! в при неможливост1 Тх видалення сприяе
ембол^ацт судин [12], як1 живлять метастази та циторедукцмне операцмне лкування [6], засно-ване на видалены Bciei можливоТ до видалення тканини новотвору.
Висновки
Д^ностика i лкування нейроендокринних пухлин пщшлунковоТ залози е складною проблемою сучасноТ панкреатичноТ xipyp^ii. Це по-в'язано передовым ¡з вщносною рщюстю таких пухлин, недостатньою об^нанютю бтьшост1 лн KapiB з ц1ею патоло^ею. Операцмне лкування дозволяе практично в ycix хворих з доброякю-ними нейроендокринними новотворами ПЗдося-гнути добрий лкувальний ефект. Використання аналопв соматостатину зменшуе ктькють тсля-операцмних ускладнень.
Л1тература
1. Зотов О.С., ЛарЫ О.С. Нейроендокринш новоутворен-ня. Частина 1: Загальна характеристика; карциноТд; па-раганглюма // KniHinHa ендокринолопя та ендокринна xipypra. - 2004. - № 2 (7). - С. 3-11.
2. Калинин А.П. Клиническая картина, диагностика и лечение опухолей АПУД-системы // Рос. журн. гастроэн-терол. гепатол. - 1997. - №3, С. 36-41.
3. Eriksson B., Oberg K. Neuroendocrine tumours of the pancreas // Brit. J. Surg. - 2000. - Vol. 87; №1. - P. 129-131.
10.
11.
12.
13.
Norton J.A., Fraker D.L., Alexander H.R. et al. Surgery to cure the Zollinger-Ellison syndrome // N. Engl. J. Med. -1999. - Vol. 341. - P. 635-644.
Pearse A.G.E. The cytochemistry and ultrastructure of polypeptide hormone-producing cells of the APUD series and the embryonic, physiologic and pathologic implications of the concept // J. Histochem. Cytochem. - 1969.- Vol. 17. - P. 303-313.
Sarmiento J.M., Heywood G., Rubin J. et al. Surgical treatment of neuroendocrine metastases to the liver: a plea for resection to increase survival // J. Am. Coll. Surg. -2003. - Vol. 197; № 1. - P. 29-37.
Schwartz A.E., Pertsemlidis D., Gagner M. Endocrine Surgery. Marcel Dekker, Inc. NY-Basel, 2003; 703 p. Shojamanesh H., Gibril F., Louie A. et al. Prospective study of the antitumor efficacy of long-term octreotide treatment in patients with progressive metastatic gastrinoma // Cancer. - 2002. - Vol. 94; № 2. - P. 331-343. Smith-Jones P.M., Bischof C., Leimer M. et al. DOTA-lanreotide: a novel somatostatin analog for tumor diagnosis and therapy // Endocrinology. - 1999. - Vol. 140; № 11. -P. 5136-5148.
Stabile B.E., Morrow D.J., Passaro E.Jr. The gastrinoma triangle: Operative implications // Am. J. Surg. - 11984. -Vol. 47; № 1. - P. 25-31.
Whipple A.O., Frantz V.K. Adenoma of islet cells with hy-perinsulinism: A review // Ann. Surg. - 1935. - Vol. 101. -P. 1299-1335.
Yao K.A., Talamonti M.S., Nemcek A. et al. Indications and results of liver resection and hepatic chemoembolization for metastatic gastrointestinal neuroendocrine tumors // Surgery. - 2001. - Vol. 130; № 4. P. 677-682. Zollinger R.M., Ellison E.H. Primary peptic ulcerations of the jejunum associated with islet cell tumors of the pan-creas//Ann.Surg.-1955. - Vol. 142. - P. 709-723.
Реферат
ДИАГНОСТИКА И ХИРУРГИЧЕСКОЕ ЛЕЧЕНИЕ ГОРМОНАЛЬНО АКТИВНЫХ НЕЙРОЭНДОКРИННЫХ ОПУХОЛЕЙ
ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ
Павловский М.П., Бойко Н.И., Коломийцев В.И.
Ключевые слова: поджелудочная железа, нейроэндокринные опухоли, диагностика и хирургическое лечение.
Представлено 22-летний опыт диагностики и лечения 36 пациентов с нейроэндокринными опухолями поджелудочной железы (ПЖ): инсулиномами - 27 больных (13 мужчин, 14 женщин); карциноидами ПЖ - 3 больных (мужчина и две женщины); гаст-риномами - 5 больных (3 мужчин, 2 женщины); глюкагономой - 1 больной. Диагностический алгоритм включал определение гормонов и других биологически активных веществ в сыворотке крови а также методы визуализации: ультрасонографию, компьютерную и магнитно-резонансную томографию, сцинтиграфию. Тип и объем оперативного вмешательства зависел от вида опухоли, ее локализации и размера: при локализации опухоли в теле и/или хвосте ПЖ операциями выбора были энуклеация опухоли, дистальная или каудальная резекция ПЖ; наличие опухоли в головке ПЖ служило показанием к панкреатодуоденальной резекции или ее энуклеации (одной больной энуклеацию аденомы выполнили лапароскопически).
5
