Научная статья на тему 'Аналіз результатів лікування карциноїду легень за даними Вінницького 0к0д'

Аналіз результатів лікування карциноїду легень за даними Вінницького 0к0д Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

CC BY
60
14
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
апудома / карциноїд легень / лікування / apudoma / lung carcinoid tumors / treatment.

Аннотация научной статьи по клинической медицине, автор научной работы — Степанішина Я. А., Болюх Б. А., Какакрькін О. Я.

В роботі наведені результати лікування 14 хворих з карциноїдом легень. Дана характеристика гістологічної будови, клінічних проявів та методів діагностики апудом. Розкрито механізм карциноїдного синдрому. Карциноїд складає 0,05-0,07% від всіх злоякісних пухлин легень, уражує частіше нижні частки, зустрічається у людей віком від 20-ти до 50-ти років, у третини хворих супроводжується карциноїдним синдромом. Поліхіміотерапія покращує віддалені результати лікування карциноїду.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

OUTCOMES OF LUNG CARCINOID TREATMENT IN VINNYTSIA REGIONAL CLINICAL ONCOLOGIC DISPENSARY

The work presents the results of lung carcinoid tumors treatment in 14 patients. There has been described the characteristics of histological structure of apudoma, its clinical manifestations and diagnostic methods. The mechanism of carcinoid syndrome has been revealed as well. Carcinoid makes 0,05-0,07% of all the malignant lung tumors, usually affects lower lobes, and develops in persons aged 20-50, and it is accompanied by a carcinoid syndrome in the third of patients. Chemotherapy improves the remote results of carcinoid treatment.

Текст научной работы на тему «Аналіз результатів лікування карциноїду легень за даними Вінницького 0к0д»

Актуальт проблемы сучасно! медицины

УДК 616-059:616-006.86:616.24(477.44)

АНАЛ13 РЕЗУЛЬТАИВ Л1КУВАННЯ КАРЦИН01ДУ ЛЕГЕНЬ ЗА ДАНИМИ В1ННИЦЬК0Г0 0К0Д.

Степатшина Я.А., Болюх Б.А., Какакрътн О.Я. Вшницький нацюнальний медичний умверситет ¡м. М.1.Пирогова

В роботi наведен! результати л1кування 14 хворих з карциноУдом легень. Дана характеристика ri-столопчно'У будови, кл!н!чних прояв!в та метод!в д!агностики апудом. Розкрито мехашзм карциноУ-дного синдрому. КарциноУд складае 0,05-0,07% в!д вс!х злояк!сних пухлин легень, уражуе част'иле нижн! частки, зустр'!чаеться у людей в!ком в!д 20-ти до 50-ти рошв, у третини хворих супроводжу-еться карциноУдним синдромом. Пол!х!м!отерап!я покращуе в'!ддалеш результати л!кування карци-ноУду.

Ключов1 слова: апудома, карцинощ легень, лкування.

Вступ

Карцинощ - потенцшно-злоякюна пухлина нейроендокринноТ тканини, що походить з енте-рохромафггних кттин, як1 ще ¡менуються арген-тофшоцитами та кл1тинами Кульчицького, зу-стр1чаеться досить piflKO, складае 0,05-0,07% BCix злоякюних пухпин i вщноситься до пухпин APUD-системи (Amine Precursore Urtake and Decarboxylation) [1]. До ц1е! системи вщносять ентерохромаф1тш елементи шлунково-кишкового тракту, кл1тини остр1вц1в пщшлунковоТ залози, св1тл1 кл1тини ештелш панкреатичних жовчних проток1в, бронх1в та альвеол, сечоста-тево'Г системи, мюеп1тел1альш елементи слин-них, сл1зних, потовихта молочних залоз [2].

Апудоми за пстолопчною картиною досить pi-зномажтж, мають сво'Г пстолопчш особливосп та р1зняться за ступенем зртостк Загальною морфолопчною ознакою апудом е характеры альвеолярно-трабекулярш структури, що повто-рюють найбтьш розповсюджений тип будови залоз внутр1шньоТ секрецЛ [3]. Апудоми в бть-rnocTi супроводжуються апудопалею, яка викли-кае посилену продукцш характерних для неТ го-рмон1в та в1дпов1дн1 змши гомеостазу i сприяе виникненню певних ктычних синдром1в. Поряд з цим не Bci апудоми викликають гормональний дисбаланс. Втя 30% адренокортикотропних пухлин ппоф1зу бюлопчно „HiMi" i не супроводжуються пщвищенням р1вня АКТГ в сироватц1 кро-

Bi.

KniHiHHi прояви апудом неоднорщнк Втьшють з них складають високодиференцшоваш макро-апудоми, вони нав1ть при вщсутност1 пстолопч-них ознак злоякюност1 клш1чно проткають зло-якюно, мають ¡нфтьтративний picT та метаста-зування [4]. До ц1еТ групи вщносяться бронхоле-генев1 та кишков1 карцинощи, ¡нсулшоми пщшлунковоТ залози, феохромацитом, хемодектом, аденоми ппоф1зу, паращитовидних залоз та ¡н-rni. Нер1дко зустр1чаються i низькодифернцшо-ван1 апудоми. Серед них др1бнокл1тинний ракле-гень, нейробластома. Для них характеры диско-мплексац1я солщних структур, висока м1тотична активнють кл1тин, некроз тканин. Вони вщно-сяться до високоагресивних пухлин з вкрай не-благоприемним прогнозом [5].

В основ! клш1чних прояв1в карциноТдного пара-неопластичного синдрому лежить продукц1я пу-

хлинною тканиною серотон1ну, гастрину, глюка-гону, ¡нсулшопод1бного пептиду, вазоактивних ¡нтестшальних пептид1в \ ¡нших бюлопчно актив-них продукте [6]. До ц1е!' ж групи вщносять \ тромбоцитопешчну пурпуру, ауто1ммунний ме-хаызм яко1 пов'язаний з можливютю визначення в сироватщ кров1 хворих протитромбоцитарних аутоантитт [7].

При карцино'щних пухлинах доведено видн лення в кров значноТ ктькосп серотоншу, який е продуктом перетворення амшокислоти триптофана. Ф1зюлопчна активнють серотоншу прояв-ляеться, коли вш знаходиться в кров1 у втьному незв'язаному стаж. 1з пухлини в кров серотонш поступав окремими викидами, чим пояснюеться наявнють серотоншових напад1в, що ¡менуеться карциноУдним кризом, але вш не завжди себе клш1чно машфестуе [7].

За даними л1тератури карцино'щний синдром проявляв себе приливами, фброзом мюкарда, астматоТдними нападами. Приливи виникають при наявносл метастаз1в у печшц1, коли порушу-еться и метабол1зм \ проявляють себе пперемн ею шк1ри обличчя, ши!', верхньоТ' частини т1ла, вщчуттям жару та печЛ в цих д1лянках. Виникають парестез1|, ¡н'екц1я кон'юнктиви, посилене сльозовид1лення, г1персал1вац1я, набряк обличчя навкруги пов1к, артер1альна г1потенз1я, тахкар-д1я. Пперем1я шк1ри переходить у плямистий ц1-аноз. Приливи у хворих бувають р1дко (1-2 рази в мюяць), пот1м стають частими (к1лька раз1в на день \ бтьше). Тривал1сть прилив1в зб1льшуеть-ся в1д одн1е'| хвилини до 10 \ бтьше хвилин. Ф1б-роз мюкарда теж розвиваеться \ стае незворот-н1м. Виникае ф1броз приблизно у половини хворих. Вражаються ф1брозом в основному прав1 в1дд1ли серця, а це призводить до стенозу леге-невого стовбура, недостатност1 правого перед-сердно-шлуночкового клапана та правоб1чноТ серцевоТ недостатност1. У хворих з карциноУдом розвиваеться гепатомегал1я, бронх1альна астма або астмопод1бний синдром. Найменш вивчени-ми вважаються апудоми легень, зокрема, кар-

ЦИН01Д.

Метою нашо! роботи було досл1дити \ про-анал1зувати результати л1кування карциноТду легень.

Том 9, Выпуск 4

93

В1СНИК Украгнсъког' медичног' стоматологгчног академгг

Marepiann та методи

В дослщжувану групу увшшло 14 oci6, як1 лку-вались з приводу карциноТду легень за останш 10 рок1в в торакальному вщдтенш Вшницького обласного онколопчного ключного диспансеру з 1999 по 2009 piK. Був проведений анал1з хворих за в1ком, статтю, локал1зац1ею та розповсюжеш-стю процесу. Вивчеы ускладнення та вщдалеы результати лкування.

Результати та ix обговорення

Проанал1зувавши вковий склад хворих, було виявлено, що основну масу складали xBopi у вщ1 з 20 до 50 poKiB. Xßopi розподтялись наступним чином. BiKOM 11-20 poKiB - одна особа, 21-30 piK - три особи, 41-50 poKiB - 2 особи, 51-60 poKiB -п'ять oci6 i три особи у Bi^i 61-70 poKiB.

За статтю XBopi розподтились nopiBHy: 7 хворих чолов1чоТ CTaTi та 7 - жшочоТ. У 6 випадках мала мюце локал1зац1я пухлини в правш легеш, зокрема, 2 випадки - у верхнш дол1, 1- в серед-нш та 3 - у нижнш; у решти 8 хворих карциноТд локал1зувався у л1вш легеш, з яких 3 - у верхнш дол1 i 5 - у нижнш. Простежуеться переважання периферичноТ локал1заци (у восьми пащешпв) над центральною (у п'яти пац1ешпв). Клш1чна картина була аналопчною такш при раку легень.

Основними методами д1агностики були: рент-генолопчне обстеження, ф1бробронхоскошя та морфолопчне дослщження. У 4-х хворих ¡з 14-ти був морфолопчно верифкований карциноТд ле-ген1в, тому д1агноз визначено ще до оперативного втручання. У решти хворих до операци було виставлено д1агноз рак легеш. У Bcix хворих до операци не було вщдалених метастаз1в i пухли-на не була розповсюдженою. КарциноТ'дний синдром був вираженим у 5-ти хворих, хоча такий симптом як приливи, був вщсутнш.

ПЮЛЯ ВЩПОВЩНОТ ПЩГОТОВКИ BCiM хворим було проведено xipypri4He втручання. Спец1ального лкування з приводу карциноТ'дного синдрому не проводилось. 1з числа прооперованих хворих в 3-х випадках проведена радикальна пульмонек-том1я. У 9-ти хворих - лобектом1я. В зв'язку з невеликим розм1ром пухлини одному хворому проведена атипова резекц1я частки (язичков1 сегме-нти) i ще одному виконана резекц1я пром1жного бронха (хворому було 16 рок1в).

Макроскоп1чно в ycix випадках карциноТд мав вигляд вузлопод1бного утворення, що мав 4i™ границ!, але капсули в ньому не спостер1галось. Розм1ри коливались вщ 2 до 5 см.

В пстолопчнш будов1 карциноТд1в cnocTepira-лись характерн1 особливост1. В цитоплазм! Kni-тин знаходились специф1чн1 зерна, що утриму-ють серотон1н. Вони виявлялись за допомогою хромаф1льноТ i аргентофтьноТ реакц1й.

В п1сляоперац1йному nepiofli ускладнень не спостер1галось. Bei XBopi виписаш в задов1льно-му стан1.

Пюля операц1Т 7 хворих отримали консервати-вне л1кування, в тому числ1 3-м хворим проведена ад'ювантна променева терап1я за др1бнопро-тяжною методикою (СОД 40 Грей). Четверо хворих пройшли курс пол1х1мютерапп. В якост1 пре-napaTiB використовувались: доксоруб1цин, цик-лофосфан, цисплатин, фторурацил. Проводило-ся не менше 2-х цикл1в л1кування за стандарт-ними схемами.

В1ддален1 результати л1кування вивчеш у 13-ти хворих. 1з них 2 пац1енти померли (один через 11 мюяц1в п1сля операц1Т, ¡нший - через 4 роки). Одна особа вибула з-nifl контролю через 1 piK пюля операци. Решта (10) хворих жив1, в тому числи до року живуть flBi людини, Bifl 1 до 2-х poKiB живуть також дв1, вщ 3-х до 5-ти poKiB -жив1 трое хворих, б1льше 5-ти рок1в - четверо хворих. Доцтьно в1дм1тити, що померлим xiMio-променеве л1кування не проводилось.

Висновки

КарциноТд легеш частое зустр1чаеться у людей BiKOM з 20-ти до 50-ти рок1в; переважна ло-кал1зац1я пухлини у нижн1х в1дд1лах легень.

До метод1в д1агностики карциноТду доц1льно включити визначення серотон1ну кров1, особливо при клш1чних проявах карциноТ'дного синдрому, що може домогти в постановц1 д1агнозу до оперативного втручання.

XiMio-променеве л1кування у хворих на карциноТд е обов'язковим i суттево впливае на в1дда-лен1 результати.

Литература

1. Вашакмадзе Л.А. Карциноидные опухоли желудочно-кишечного тракта / Л.А. Вашакмадзе, А.С. Мамонтов, Т.А. Белоус и др. // Российский онкологический журнал. -2006. - № 1. - С. 51-53.

2. Поликарпова С. Карциноиды желудочно-кишечного тракта / С. Поликарпова, Б. Поляков, М. Пирогова // Врач. -2007. - № 11. - С. 51-54.

3. Toshihiko Shimizu Growth characteristics of rectal carcinoid tumors / Toshihiko Shimizu, Shinji Tanaka, Ken Haruma et al. // Oncology. - 2000. - Vol. 59. - P. 229-237.

4. Горбунов В.А. Высокодифференцированные ней-роэндокринные опухоли (карциноиды) и нейроэн-докринные опухоли поджелудочной железы. Современный взгляд на проблему / В.А. Горбунов, Н.Ф. Орлов, Г.Н. Егоров и др. . - М.: Литтерра, 2007. - 104 с.

5. Дерижанова И.С. Опухоли диффузной жндокрин-ной системы - карциноиды. - М. - Ростов-на- Дону, 1991. - 288 с.

6. Stephen Mayer. Uncommon presentations of some common malignancies. Sequential paraneoplastic endocrine syndromes in small-cell lung cancer // Journal of clinical oncology. - 2005. - Vol. 23. - P. 1312-1314.

7. Wong Alvin. Paraneoplastic raynaud phenomenon and idiopathic thrombocytopenic purpura in non-small-cell lung cancer / Wong Alvin, Hon Yoon, Kam // American Journal of Clinical Oncology. - 2003. -Vol. 26. - P. 26-29.

Актуальт проблемы сучасноТ медицины

Реферат

АНАЛИЗ РЕЗУЛЬТАТОВ ЛЕЧЕНИЯ КАРЦИНОИДА ЛЁГКИХ ПОДАННЫМ ВИННИЦКОГО ОКОД Степашшина Я.А., Болюх Б.А., Какакрькш О.Я. Ключовые слова: апудома, карциноид легких, лечение.

В работе приведены результаты лечения 14 больных с карциноидом легких. Дана характеристика гистологического строения, клинических проявлений и методов диагностики апудом. Раскрыт механизм карциноидного синдрома. Карциноид составляет 0,05-0,07% от всех злокачественных опухолей легких, поражает чаще нижние доли, встречается у людей в возрасте от 20-ти до 50-ти лет, у трети больных сопровождается карциноидным синдромом. Полихимиотерапия улучшает отдаленные результаты лечения карциноида.

Summary:

OUTCOMES OF LUNG CARCINOID TREATMENT IN VINNYTSIA REGIONAL CLINICAL ONCOLOGIC DISPENSARY Stepanishyna Ya.A., Bolyukh B.A., Kakarkin O.Ya. Key words: apudoma, lung carcinoid tumors, treatment.

The work presents the results of lung carcinoid tumors treatment in 14 patients. There has been described the characteristics of histological structure of apudoma, its clinical manifestations and diagnostic methods. The mechanism of carcinoid syndrome has been revealed as well. Carcinoid makes 0,05-0,07% of all the malignant lung tumors, usually affects lower lobes, and develops in persons aged 20-50, and it is accompanied by a carcinoid syndrome in the third of patients. Chemotherapy improves the remote results of carci-noid treatment.

УДК 618.31.618.312.

ТРУБНАЯ БЕРЕМЕННОСТЬ: СОВРЕМЕННЫЕ МЕТОДЫ ДИАГНОСТИКИ И ЛЕЧЕНИЯ

Тварадзе И.Э., Науменко A.A., Коновалова А.В, Соломатин Д В .

Государственное образовательное учреждение высшего профессионального образования «Российский государственный медицинский университет», г. Москва, Россия

В иссленование было включено 450 женщин с внематочной беременностью за период с 2003 по 2006 г.г. Для определения внематочной беремености использовали ультрасонографию, допплеро-метрию, результаты гормональных исследований. В статье показаны преимущества применения миниинвазивных хирургических методов, в частности, лапароскопии, при внематочной беременности.

Ключевые слова: внематочная беременность, миниинвазивные хирургические методы, лапароскопия

Актуальность: трубная беременность - заболевание, при котором плодное яйцо локализуется вне полости матки. Больные с внематочной беременностью составляют 1 - 6% от общего числа пациенток в гинекологии [1,3,6,7,8]. Данная патология требует неотложной помощи, т.к. прерывание беременности часто связано со значительным внутренним кровотечением [2,10,11,13,15]. Первое сообщение о внематочной беременности было сделано в 1611 году Riolani , до этого подобные случаи относили к разрывам матки. В 1741 году A. Levret дал научное описание этой патологии, прижизненный диагноз впервые был поставлен Heim в 1812 году. В последние годы отмечена четкая тенденция к увеличению частоты внематочной беременности в 2- 4 раза, при этом растет число больных со стертой клинической симптоматикой [4,5,9,14,17,18]. Практически у каждой второй пациентки после операции диагностируется вторичное бесплодие, у каждой пятой - привычное не вынашивание, у каждой шестой - повторная внематочная беременность [16,19,20,21,22].

Цель: улучшить современную диагностику

больных с трубной беременностью.

Методы и результаты исследования

Работа выполнена на базе 31 городской клинической больницы г. Москвы. За период с 2004 по 2008 гг. нами было обследовано 450 пациенток с трубной беременностью. Возраст наблюдаемых варьировал от 18 до 45 лет . Все обследованные больные были разделены 2 группы. Первую группу составили 374 пациенток с нарушенной трубной беременностью, вторую - 76 больных с прогрессирующей трубной беременностью.

Анализ основных жалоб у больных с трубной беременностью показал: что умеренные боли наблюдались у 64,8% больных, острые - у 21,2% , боли ноющего характера отмечали 14 % больных, боли без иррадиации на прямую кишку -37,2 %, с иррадиацией - 62,8 %. У - 2,5% больных, наряду отмечена иррадиация в подключичную область и правое подреберье. У 14,2% пациенток выявлено внезапное появление резких болей в гипогастральной области без иррадиации. Наиболее выраженный болевой синдром отмечался у обследованных больных с трубной

Том 9, Випуск 4

95

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.