CC BY
50
^лг/ребёнка
КлУчна пед1атр1я / С!1п1со! РеЬ1а1г1еэ
УДК 616.33-002.2+616-072.85 ОО!: 10.22141/2224-0551.6.74.2016.82142
ТИМОЩУК о.в.
ДВНЗ «1вано-Франювський нацюнальний медичний унверситет», м. 1вано-Франювськ, Укра'/на
^АГНОСТИКА порушень адаптацп та сшкост до стресу в дпей ¡з хроычним гастродуодентом
Резюме. Мета: до^дити стан адаптацп та стресостiйкостi в дтеш з хротчним гастродуодентом. Матерiали iметоди. Обстежено 39 дтей ш загостренням хрошчного гастродуодетту вком вгд 13 до 18 рошв, яК лтувалися на гастроентерологiчному лiжку ендокринологiчного вiддiлення Обласно'1 клшчног лкаршм. Твано-Франшвська. Верифтащя дiагнозухрошчного гастродуодеттуздшснювалась на тдста-вi вивчення анамнезу, фЬзикального обстеження та даних фiброезофагогастродуоденоскопii. АналЬзували варiабельнiсть серцевого ритму з застосовуванням системи «КардиоЛаб» «ХАИ-Медика». Оцтку ва-рiабельностi серцевого ритму проводили в режимах часового та спектрального аналiзiв, з детальним аналiзом показника активностiрегуляторних систем вiдповiдно до мiжнародних стандартiв. Вивчали рiвень стресостшкостi в дтей за методикою «Виявлення нервово-психiчноi стшкостi, ризику дезадап-тацп в стреа «Прогноз» Санкт-Петербурзько1' вшськово-медичноi академи. Результати. У бiльшостi дтей ш хротчним гастродуодентом мало мсце перенапруження або виснаження регуляторних систем з зниженням адаптацшно-пристосувальних можливостей оргатзму, а також недостатньою стшкс-тю до стресу. Крiм того, встановлено наявшсть прямо'1'кореляцШноiзалежностiмiж ступенем знижен-ня адаптацИтарiвнем стресостШкостiу пацieнтiв дано1'групи. Висновки. У бiльшостi дтеш, хворих на хрошчниш гастродуодент, вiдмiчаeться зниження адаптацшних можливостеш оргатзму та стшкос-тi до стресу. Актуальними е включення в дiагностичний комплекс визначення варiабельностi серцевого ритму та психологiчного тестування, а також корекщя виявлених порушень за допомогою психоте-рапевтичних та медикаментозних заходiв, що сприятиме тдвищенню ефективностi надання медично'1' допомоги дтям з хротчним гастродуодентом.
Ключовi слова: дти, хрошчниш гастродуодент, адаптация, варiабельнiсть серцевого ритму, стресо-стшксть.
Вступ
Хротчний гастродуодетт (ХГД) у дггей залиша-еться важливою медико-сощальною проблемою з огляду на значну поширешсть, особливост клшч-ного переб^, високий ризик ранньо! машфестацп, можливють прогресування та виникнення усклад-нень, нерщко з швалщизащею, а також попршення якост життя пащенпв.
Найбгльш активно в сучасних умовах розви-ваеться напрям медицини, що базуеться на ощнщ рiвня здоров'я з точки зору теорп адаптацп. Стан здоров'я розглядаеться як здатшсть оргашзму адаптуватися до умов зовшшнього середовища, а хвороба — як стрес та порушення адаптацп [1, 12]. Останшми десятилитями в усьому свт вiдмiча-еться посилення ролi психосощальних чинниюв у порушены здоров'я населения, у тому чи^ й ди-
тячого, а також рют числа хвороб адаптацп (пси-хосоматичних розладiв або психосоматозiв). До категорп цих захворювань вщносять ХГД у дггей [6, 8]. Сказане вище зумовлюе необхщшсть бгльш гли-боко! дiагностики стану адаптацшних можливостей та стшкосп до стресу в дггей з даною патологiею з метою покращання надання медично! допомоги пацiентам.
Адреса для листування з автором: Тимощук Оксана Валентинiвна Е-шаП: cranium06@rambler.ru
© Тимощук О.В., 2016 © «Здоров'я дитини», 2016 © Заславський О.Ю., 2016
KëiHi4Ha neAiorpia / Clinical Pediatrics
Метою нашого дослщження було вивчення пси-холог1чного статусу, а саме стресостшкосп, та по-казник1в адаптацп в дггей 1з хрон1чним гастродуоде-штом.
Матер\али \ методи
Нами обстежено 39 щдлишв 1з ХГД, вжом в1д 13 до 18 роюв, як1 перебували на гастроентеролопч-ному лгжку ендокринолог1чного вщдшення ОДКЛ м. 1вано-Франювська. Серед обстежених переважа-ли хлопчики — 25 (64,1 ± 0,15 %) пор1вняно з д1вчат-ками — 14 (35,9 ± 0,15 %). Середн1й в1к обстежених становив 14,96 ± 1,35 року. Групу пор1вняння стано-вили 30 практично здорових дггей цього ж в1ку.
Д1агноз ХГД вериф1кували на тдстав1 вивчення анамнезу, ф1зикального обстеження та даних фь броезофагогастродуоденоскопп (ФЕГДС) з чгтким дотриманням вимог протоколу. ФЕГДС проводили зг1дно з доповненою Сщнейською класифжащ-ею ХГД (1990) за допомогою дитячого ендоскопа GIF-K20 ф1рми ОНшрш (Япон1я).
Для д1агностики адаптац1йних можливостей ор-гашзму обстежених д1тей проводили анал1з вар1а-бельност1 серцевого ритму (ВСР), який найбшьшою м1рою допомагае оц1нити стан мехашзм1в регулящ! ф1з1олог1чних функц1й в оргашзм1 людини, вщобра-жае стутнь напруження регуляторних систем, що виникае у вщповщь на стресорний вплив, оскшьки система кровооб1гу слугуе сполучною ланкою мгж ус1ма органами та системами оргашзму та зв'язку м1ж симпатичним 1 парасимпатичним вщдшами вегетативно! нервово! системи [3, 4, 6, 9, 11]. Для анал1зу ВСР застосовувалась система «Кардио-Лаб» «ХАИ-Медика». Обстеження проводилося вс1м д1тям через 1,5—2 год тсля прийняття 1ш, у спок1йному стан1, протягом 5 хвилин. Ощнка ВСР проводиться в режимах часового та спектрального анал1з1в, з визначенням велико! к1лькост1 показ-ниюв вегетативно! регуляци, вщповщно до м1жна-родних стандарт1в, розроблених робочою групою бвропейського кард1олог1чного товариства та Шв-н1чноамериканського товариства кард1остимуляц!! та електроф1зюлогп [2, 4, 5].
Проте для бшьш глибоко! та ефективно! ощнки саме адаптац1йних можливостей орган1зму нами був проанал1зований 1нтегральний критер1й — показник активносп регуляторних систем (ПАРС), який до-зволяе диференц1ювати р1зш ступен1 напруження регуляторних систем [7]. Показник розраховують у балах за алгоритмом, що враховуе показники псто-грами й дан1 спектрального анал1зу кард1о1нтервал1в.
Розрахунковий алгоритм для ПАРС мютить 5 критерпв [6]:
A. Сумарний ефект регулящ! за показником час-тоти серцевих скорочень.
Б. Сумарна актившсть регуляторних мехашзм1в за середн1м квадратичним вщхиленням — SD (або за сумарною потужн1стю спектра — ТР).
B. Вегетативний баланс за комплексом показни-кв: 1Н, RMSSD, HF, 1С.
Г. Актившсть вазомоторного центру, що регулюе судинний тонус, за потужнютю спектра повшьних хвиль першого порядку (LF).
Г. Актившсть серцево-судинного шдюркового нервового центра або надсегментарних рiвнiв регулящ! за потужнютю спектра повшьних хвиль другого порядку (VLF).
За сумою балiв визначали величину ПАРС вщ 1 до 10. Стутнь напруження регуляторних систем ощнювали за значенням ПАРС: стан норми або за-довiльноï адаптацИ (1—3 бали); стан функцюналь-ного напруження (4—5 балiв); стан перенапруження або незадовiльноï адаптацИ (6—7 балiв); стан ви-снаження регуляторних систем або зриву адаптацИ (8-10 балiв). P.M. Баевський i А.П. Берсенева (1997) запропонували виокремити 3 зони функцюнальних сташв за результатами ПАРС для визначення по-дальшоï тактики ведення хворого. Перехщ вщ одного функщонального стану до iншого вщбуваеться в результатi змiн однiеï з трьох властивостей бюсисте-ми: 1) рiвня функцiонування (фiзiологiчна норма) — ПАРС становить 1-3 бали; таю дгги не потребують н1яких лжувальних заходiв; 2) функцiонального резерву (доклшчш, преморбiднi стани) — ПАРС ко-ливаеться в межах 4-7 балiв; необхщна пiдвищена увага до стану здоров'я пащенпв, застосовуються профшактичш заходи; 3) ступеня напруження регуляторних механiзмiв (зрив адаптащ!) — ПАРС становить 8-10 балiв; щ хворi потребують дiагностики та лжування виявлених порушень [2, 6, 7].
1з метою визначення психолопчного стану да-тей iз ХГД використовували методику «Виявлення нервово-психiчноï стшкосп, ризику дезадаптацïï в стресi «Прогноз» Санкт-Петербурзь^ вшськово-медичноï академïï [10].
Дням пропонували анкети-опитувальники з пронумерованими запитаннями та варiантами вщ-повщ на них: «Так» або «Hi». При обробцi даних пiдраховувалася сума балiв — правильних вщповь дей. Для штерпретацН результатiв розроблена умов-на шкала [10]. Hервово-психiчна нестшкють тим бiльша, чим бiльше отримано балiв. Отриманий бал зiставляеться з умовною шкалою (вона в iнтервалi вiд 1 до 10 пункпв). Чим бiльше значення пункту умовноï шкали, тим бiльша нервово-психiчна стш-кiсть. Також дана методика мае шкалу для перевiрки правдивостi вщповщей.
Психологiчне обстеження проводилося за учас-тю психолога, з дотриманням основних положень GCP ICH та Гельсшсь^ деклараций ВМА (Сеул, 2008), Конвенцïï Ради бвропи про права людини та бюмедицину (2007) пiсля отримання шформо-ваноï згоди пацiента та його батьюв, з урахуванням принципу конфщенцшносп та поваги до особис-тост дитини як особи, що не здатна до самозахисту, та шших етичних принципiв стосовно дiтей, яю е об'ектом дослщження [13].
Статистична обробка результапв дослiдження проводилася за допомогою стандартноï статистич-roï комп'ютерноï системи Microsoft Office Excel
2010 та Statistica V. 10.0 (StatSoft Inc., 2011) з об-численням середнього арифметичного значення та його похибки (M ± m), критерш Стьюдента (t), рiвня значущостi (p) для оцiнки вiрогiдностi рiзни-щ абсолютних значень середнiх величин. Рiзницю вважали вiрогiдною при значеннях p < 0,05. Проведено кореляцшний аналiз вивчених параметрiв iз наведенням вiдмiнностей коефiцieнта лшшноi кореляцп (r).
Резудьтати
При aнaлiзi результатiв дослщження встановле-но рiзнi ступенi порушення адаптаци в дiтей з ХГД.
Як видно з табл. 1, за даними визначення ПАРС, у бшьшосп дггей з ХГД мало мюце перенапруження або виснаження регуляторних систем, нaтомiсть у дiтей контрольноi групи переважали стан норми або ж функщональне напруження регуляторних систем.
Це виражаеться й у суттевих вiдмiнностях середнього значення ПАРС у дослщжуваних групах. Так, у дггей iз ХГД середне значення показника колива-лося в межах 6,36 ± 2,19, тодi як у контрольнш гру-пi - 3,13 ± 2,26 (р < 0,01).
При визначенш функцiонaльного стану регуляторних систем оргашзму обстежених да-тей встановлено, що даний показник у бшьшосп (87,18 ± 0,10 %) пaцiентiв iз ХГД вщноситься до зон функцiонaльного резерву та зриву адаптаци. Вони
□ I — зона рiвня функцюнування ■ II — зона функцiонального резерву Ж III — зона зриву адаптаци
Рисунок 1. Функц1ональн1 зони стану адаптаци в д 'пей ¡з хрон1чним гастродуодентом (n = 39)
потребують як профшактичних, так 1 лжувальних заход1в для пщвищення адаптацшних можливостей орган1зму (рис. 1).
Натомють у б1льшост1 д1тей контрольно! групи (60,00 ± 0,18 %) стан адаптаци задовшьний, трети-на респонденпв потребуе проф1лактичних заход1в 1 лише в одного (3,33 ± 0,06 %) хлопчика 16 роюв констатовано зрив адаптаци, така дитина потребуе лжування (рис. 2).
Визначення р1вня психолопчно! ст1йкост1 до стресу дггей, хворих на ХГД, як1 л1кувалися у стащ-онар1, та представниюв контрольно! групи дозволило виявити не т1льки пор1г емоц1йного реагування на загрозливу ситуац1ю, а й здатнють переносити складн1 для людини ситуацп, а також власне хрошч-не захворювання, що може супроводжуватись зни-женням адаптац1йних можливостей орган1зму.
Як видно з рис. 3, у бшьшосп (41,03 ± 0,15 %) випадюв ХГД виявлено низький р1вень нервово-псих1чно! ст1йкост1 в стреа, у чверт1 (25,64 ± 0,14 %) пащенпв — середн1й р1вень та у 10 (25,64 ± 0,14 %) обстежених — дуже низький р1вень психолопчно! стшкосп, що зб1льшуе ризик дезадаптацп у стресових ситуац1ях. Високий р1вень нервово-псих1чно! ст1йкост1 у стрес1 встановлено лише у 3 (7,69 ± 0,08 %) хворих.
У контрольнш груш у двох респонденпв (6,67 ± 0,09 %) зафжсовано дуже високий рь
□ I — зона рiвня функцiонування I II — зона функцюнального резерву Ш III — зона зриву адаптаци
Рисунок 2. Функц1ональн1 зони стану адаптаци у представнимв контрольноi групи (n = 30)
Стан адаптаци Значення ПАРС Дгги з ХГД (n = 39), % Контрольна група (n = 30), %
Норма 1-3 12,82 ± 0,10 60,00 ± 0,18
Функцюнальне напруження 4-5 15,38 ± 0,11 23,33 ± 0,15
Перенапруження 6-7 35,90 ± 0,15 13,33 ± 0,12
Виснаження 8-10 35,90 ± 0,15 3,34 ± 0,07
Примтка: р1зниця в1рогщна мж хворими та контрольною групою при р < 0,05.
Таблиця 1. Стан адаптаци за показниками ПАРС у дтей iз хрон1чним гастродуодентом та представниюв контрольноi групи (М ± m)
Рисунок 3. Частота р1зних р1вн1в стресостйкост в дтей ¡з хрон1чним гастродуодентом пор1вняно
31 здоровими Прим1тка: р'зниця в1рогщна м'ж хворими та контрольною групою при р < 0,05.
вень нервово-психГчно! стшкосп у стреа, у 12 (40,00 ± 0,18 %) опитаних виявлено високий, в 11 (36,67 ± 0,17 %) обстежених визначено середнш рь вень i лише в 5 (16,67 ± 0,08 %) дггей констатовано низький рiвень адаптацп у стреа (рис. 3).
1з наведених даних випливае, що у груш хворих на ХГД дiтей у бгльшосп обстежених вiдмiчаеться зниження адаптацшних можливостей оргашзму та стшкосп до стресу, що зумовлюе необхiднiсть за-стосування методiв корекцГ! даних порушень.
При проведенш аналГзу кореляцГйних зв'язюв мгж рГвнем стресостГйкостГ та ступенем знижен-ня адаптацГ! в обстежених констатовано наявшсть обернено! залежносп середньо! сили мГж названи-ми показниками у хворих на ХГД дгтей (г = —0,57; р < 0,05) та сильного кореляцшного зв'язку у пред-ставникГв групи контролю (г = 0,73; р < 0,05), що до-зволяе робити висновки про взаемний вплив досль джуваних параметрГв у дГтей.
Обговорення
Перенапруження або виснаження регуляторних систем органГзму, що визначаеться зниженням або зривом адаптацГ!, дГагностують у 71,8 % дгтей Гз ХГД. 87,18 % пашенпв Гз ХГД потребують як профглак-тичних, так Г лжувальних заходГв для шдвищення адаптацГйних можливостей органГзму.
У бгльшосп хворих дГтей з ХГД констатовано порушення психоемоцГйного стану. Зокрема, рГз-нГ ступенГ зниження нервово-психГчно! стшкосп в стресГ, що збГльшуе ризик дезадаптацГ!, встановлено в 66,67 % пашентГв Гз даною патологГею.
Висновки
1. НаявнГсть прямо! залежностГ мГж рГвнем зни-ження нервово-психГчно! стГйкостГ та ступенем зни-ження адаптацГйних можливостей органГзму хворих
дггей з ХГД зумовлюе необхщшсть включения в дiа-гностичний комплекс визначення ВСР та психоло-ri4Horo тестування.
2. Виявлеиi в процес дослiджеиия порушення адаптацп та стресостшкосп в пацiеитiв диктують потребу застосування профiлактичиих та лжу-вальних психотерапевтичних (iидивiдуальиа та сiмейиа психотерапiя в умовах стацiоиару) та ме-дикаментозних (вживання комплексних рослин-них седативних засобiв) заходiв, iз обов'язковою спiвпрацею з медичним психологом, спрямованих на пiдвищеиия адаптацiйиих можливостей оргашзму хворих на ХГД дггей, i таким чином шдвищи-ти ефектившсть лiкуваиия та покращити яюсть гх життя.
Конфлiкт штереав. Автор заявляе про вщсутшсть коифлiкту штереав.
Список лгератури
1. Бабш 1.Л. Адаптацшт можлuвостi школярiв/Бабш 1.Л., Величко В.1., Венгер Я.1. // Здоровье ребенка. — 2011. — № 8. — С. 20-25.
2. Баевский Р.М. Вариабельность сердечного ритма: теоретические аспекты и возможности клинического применения / Р.М. Баевский, Г.Г. Иванов // Ультразвуковая и функциональная диагностика. — 2001. — № 3. — С. 108-128.
3. Дефицит магния как проблема стресса и дезадаптации у детей/ О.А. Громова, Л.Э. Федотова, А.Г. Калачева [и др.]// Педиатрия. — 2013. — № 5. — С. 110-121.
4. Зв'язки показника активностi регуляторних систем Баевського з параметрами варiабельностi серцевого ритму / 1.С. Флюнт, О.Б. Тимочко, Р.Ф. Гривнак та т. // Медична гiд-рологiя тареабытащя. — 2011. — Т. 9, № 2. — С. 1-7.
5. 1саков О.А. Залежтсть показнитв ВСР студентiв вiд статi i рiвня фiзичноi активностi/ 1саков О.А., Ляшенко В.П., Лукашов С.М. // Вчет записки Тавршського нацюнального утверситету iм. В.1. Вернадського. Серiя «Бiологiя, хiмiя». — 2013. — Т. 26 (65), № 3. — С. 65-76.
6. Марушко Ю.В. Показники варiабельностi серцевого ритму в оцшювант адаптацшних процеав/Ю.В. Марушко, Т.В. Ги-щак// Здоров 'я Украгни. — 2015. — № 2. — С. 45-46.
7. Марушко Ю.В. Системт мехатзми адаптацп. Стрес у дтей/Ю.В. Марушко, Т.В. Гищак — К., 2014. — 158 с.
8. Шдходи до дiагностики i лжування функщональних порушень травног системи у школярiв / С.Л. Няньковський, О.Р. Са-дова, В.А. 1ванщв та т. // Современная педиатрия. — 2013. — № 1 (49). — С. 106-111.
9. Платонова О.М. Особливостi функщонального стану вегетативног нервовог системи у дтей iз синдромом подразне-ного кишечнику / О.М. Платонова // Буковинський медичний вкник. — 2013. — Т. 17, № 3 (67), ч. 2. — С. 65-69.
10. Райгородский Д.Я. Практическая психодиагностика. Методики и тесты/Д.Я. Райгородский. — Самара: Бахрах-ме-дицина, 2001. — 664 с.
11. Смын О.1. Стан мжроелементного забезпечення при вегетативно-судинних дисфункщях у дтей / О.1. Смын, Н.О. Савельева-Кулик. — Суми: СумДУ, 2012. — 98 с.
12. Стан здоров'я школярiв в Украгт / Няньковський С.Л., Яцула М.С., Чикайло М.1. та т. // Здоровье ребенка. — 2012. — № 5 (40). — С. 109-114.
13. Declaration of Helsinki and ICH Guideline for Good Clinical Pradice. Research & Development. Clinical Trial Operations. Dept. of Clinical Documentation, 2003. — 58p.
Отримано 18.09.16 ■
KëiHi4Ha neAiorpifl / Clinical Pediatrics
Тимощук О.В.
ГВУЗ «Ивано-Франковский национальный медицинский университет»», г. Ивано-Франковск, Украина
ДИАГНОСТИКА НАРУШЕНИЙ АДАПТАЦИИ И СТРЕССОУСТОЙЧИВОСТИ У ДЕТЕЙ С ХРОНИЧЕСКИМ ГАСТРОДУОДЕНИТОМ
Резюме. Цель: исследовать состояние адаптации и устойчивости к стрессу у детей с хроническим гастродуо-денитом. Материалы и методы. Обследовано 39 детей с обострением хронического гастродуоденита в возрасте от 13 до 18 лет, лечившихся на гастроэнтерологической койке эндокринологического отделения Областной детской клинической больницы г. Ивано-Франковска. Верификация диагноза хронического гастродуоденита осуществлялась на основании изучения анамнеза, физикального обследования и данных фиброэзофагогастродуоденоскопии. Анализировали вариабельность сердечного ритма с применением системы «КардиоЛаб» «ХАИ-Медика». Оценку вариабельности сердечного ритма проводили в режимах временного и спектрального анализов, с подробным анализом показателя активности регуляторных систем, в соответствии с международными стандартами. Изучали уровень устойчивости к стрессу у детей по методике «Выявление нервно-психической устойчивости, риска дезадаптации в стрессе «Прогноз» Санкт-Петербургской военно-медицинской академии. Результаты. У большин-
ства детей с хроническим гастродуоденитом имело место перенапряжение или истощение регуляторных систем со снижением адаптационно-приспособительных возможностей организма, а также недостаточной устойчивостью к стрессу. Кроме того, установлено наличие прямой корреляционной зависимости между степенью снижения адаптации и уровнем стрессоустойчивости у пациентов данной группы. Выводы. У большинства детей, больных хроническим гастродуоденитом, отмечается снижение адаптационных возможностей организма и устойчивости к стрессу. Актуальными являются включение в диагностический комплекс определения вариабельности сердечного ритма и психологического тестирования, а также коррекция выявленных нарушений с помощью психотерапевтических и медикаментозных мероприятий, что будет способствовать повышению эффективности оказания медицинской помощи детям с хроническим гастродуоденитом.
Ключевые слова: дети, хронический гастродуоденит, адаптация, вариабельность сердечного ритма, устойчивость к стрессу.
Tymoshchuk O.V.
SHEI «Ivano-Frankivsk national medical university», Ivano-Frankivsk, Ukraine
DIAGNOSIS OF IMPAIRED ADAPTATION AND RESISTANCE TO STRESS IN CHILDREN WITH CHRONIC GASTRODUODENITIS
Summary. Objective: to explore the state of adaptation and resistance to stress in children with chronic gastroduodenitis. Materials and methods. There were observed thirty nine children with chronic gastroduodenitis, aged 13 to 18 years, who were treated in the gastroenterological department of Ivano-Frankivsk regional children's hospital. Verification of the diagnosis of chronic gastroduodenitis was confirmed on the basis of anamnesis, physical data and results of fibroesophagogastro-duodenoscopy. The heart rate variability was analyzed by Car-dioLab system of «Khai-Medika». Value of the heart rhythm variability was holded in regimes of timely and spectral analysis according to the international standards with detailed analysis of regulatory system activity. The level of stress in children was assessed by the method «Detecting neuro-psychological stability, risk maladjustment to stress «Prognosis» of St. Petersburg
Military Medical Academy. Results. Most children with chronic gastroduodenitis have a strain or exhaustion of regulatory systems with reduced adaptation and adaptive capacity of the body and lack of resistance to stress. Also a direct correlation between the degree of adaptation and reduction of the level of resistance to stress in this group of patients was found. Conclusions. Most children with chronic gastroduodenitis had decreased adaptive capacity of the body and resistance to stress. The inclusion of determination of the heart rhythm variability and psychological testing to the diagnostic complex and correction of identified violations are necessary by using psychotherapy and medication activities that will improve the efficiency of medical care for children with chronic gastroduodenitis.
Key words: children, chronic gastroduodenitis, adaptation, heart rate variability, resistance to stress.
