CC BY
32
^ЛГ/ребёнка
КлУчна пед1атр1я / С!1п1со! РеЬ1а1г1еэ
УДК 616.33/.34-053.2+616-053.2
ПАВЛИК1ВСЫКА Б.М., ТКАЧ Б.Н., ЮРЦЕВА А.П. 1вано-Франмвсы<ий нацюнальний медичний унверситет Кафедра дитячо! юрургп та пропедевтики пеДатрИ
ОСОБЛИВОСП ПЕРЕБ^У ХРОЫЧНОГО ГАСТРОДУОДЕЫТУ
■ V _ ■ ■ ■ ■ _
У Д1ТЕИ НА ФОН1 СУБКЛ1Н1ЧНОГО Г1ПОТИРЕОЗУ
Резюме. За результатами вивчення особливостей переб^ хротчного гастродуоденту залежно вiд наявностi субклтчного гтотиреозу у 120 дтей та тдлттв встановлено, що у дтей з його ознака-ми збльшуеться тривалсть больового синдрому, частше виявляеться астеновегетативний синдром i бльш виражеш функцюнальт порушення серцево-судинно'1 системи. Ключовi слова: дти, хрошчний гастродуодент, субклжчний гтотиреоз
Вступ
Хротчт гастродуоденальт захворювання (ХГДЗ), незважаючи на значт досягнення в 1х дiа-гностищ та лжувант протягом останнього десяти-рiччя, посiдають одне з провiдних мюць у структурi хротчно'1 патологи дитячого в^ [1]. Серед ХГДЗ у дггей найбiльшу питому вагу мае хрошчний га-стродуоденiт (ХГД). Особливютю хронiчних за-хворювань травно'1 системи в сучасних умовах е багатофакторнють i гетерогеннiсть патогенезу та за-лучення до процесу iнших оргашв i систем, зокрема ендокринно'1 та серцево-судинно'1 [2, 3].
Останнiм часом значно пщвищився iнтерес до вивчення впливу порушень функцй щитоподiбноi залози (ЩЗ) та йододефiциту на переби багатьох захворювань [5]. У зв'язку з iнтенсивнiстю проце-сiв росту, метаболiзму i розвитку у дггей потреба в йодi у них тдвищена, а можливiсть розвитку його дефщиту та поширення субклiнiчного гшотиреозу (СГ) в ендемiчних зонах, до яких належить Прикар-патський регюн, е особливо високою. Недостатне надходження йоду в органiзм зумовлене передуам певними географiчними особливостями мюцевос-п, а саме висотою розташування над рiвнем моря. Чим вище знаходиться мюцевють, тим менше йоду мютиться в Грунтах та водi. Йододефщит переваж-но мае безсимптомний переби, але у частини дiтей може проявлятись поганою пам'яттю; когнiтивною недостатшстю; м'язовою слабкiстю; втомлювашс-тю; судорогами у м'язах. В умовах йодного дефщиту частше рееструються ознаки вторинно'1 iмуноло-пчно'1 недостатностi (пригнiчення фагоцитарно'' активност нейтрофiлiв, зниження рiвнiв лiзоциму,
комплементу, дисбаланс Т-клиинно'' ланки iмунiте-ту з порушенням процесу дозрiвання Т-лiмфоцитiв, зниження антитоксичного iмунiтету) [7].
Проблема прихованих порушень функцп ЩЗ е порiвняно новою. Успiхи у вивченш ще'1 проблеми значною мiрою зумовленi впровадженням упро-довж останнк десятилiть у клiнiчнiй практицi ра-дiоiмунологiчних методiв визначення в плазмi кро-вi тиреотропного гормона гiпофiза (ТТГ) та рiвня гормонiв ЩЗ, що вщкрило нову еру в дiагностицi та лiкуваннi гiпотиреозу. Це дозволило не тшьки вь ропдно розмежувати пщвищений, нормальний чи знижений рiвнi ТТГ у кровi i тим самим вериф^ва-ти стани гшо-, еу- та гiпертиреозу, але й дiагносту-вати порушення функцп ЩЗ, що мають латентний перебп, а саме СГ.
При гормональному дослщженш дiтей iз СГ можна виявити стiйке пiдвищення рiвня ТТГ при нормальному рiвнi гормонiв ЩЗ або при 1х незна-чному дисбаланс. Прихована гiпотироксинемiя, що супроводжуе довгоiснуючий дифузний зоб при не-стачi йоду в довкiллi, призводить до формування йо-
Адреси для листування з авторами: Павлиывська Богданна Михайлiвна Е-тяИ: [email protected] Юрцева Алла Петрiвна Е-mail: [email protected] Ткач Богдана Несто^на Е-mail: [email protected]
© Павлиывська Б.М., Ткач Б.Н., Юрцева А.П., 2015 © «Здоров'я дитини», 2015 © Заславський О.Ю., 2015
додефщитних захворювань та зумовлюе подальше прогресування ще! патологи, що е небезпечним для здоров'я зростаючого поколiння. Даш щодо поши-реностi СГ досить суперечлив^ а його вплив на стан здоров'я дггей е недостатньо вивченим. Однак е по-вщомлення, що частота субклiнiчного гiпотиреозу становить у середньому 6 % в загальнш популяцп, у 5—6 разiв перевищуючи поширенiсть явного гшо-тиреозу [6].
Тому проблема ранньо! дiагностики i своечасно! корекцп СГ залишаеться актуальною. Недаремно у Мiжнароднiй класифжацп захворювань 10-го перегляду субклшчний гiпотиреоз видiлено в окрему рубрику. У вичизнянш лiтературi трапляються лише поодиною публжацп про субклiнiчнi дисфункщ! ЩЗ у дiтей, тому для широкого кола лжар!в ц1 по-няття недостатньо знанi. За даними лггератури, при СГ кл1н1чн1 прояви не так яскраво виражеш, як при наявному захворюванш, i часто маскуються супутньою патологiею [4]. СГ у подальшому може несприятливо впливати на ф!зичний та статевий розвиток, народження здорового потомства при до-сягненнi дитиною репродуктивного в1ку, порушува-ти стан 1мунно! та шших систем органiзму [8].
Зг1дно з даними лггератури, найбiльш чутливими до нестач! йоду в довк1лл1 е дгга молодшого шкшь-ного в1ку та дiвчатка ус1х в1кових груп. Порушення тиреощного статусу у дггей 1з су6кл1н1чним г1поти-реозом призводить до появи початкових порушень у функщональному станi р1зних органiв та систем i е одним !з факторiв розвитку ожир1ння, анемп та патолопчних зм1н 1з боку серцево-судинно! систе-ми [9].
Незважаючи на проведет числент дослщжен-ня, залишаються недостатньо вивченими клшь ко-лабораторнi осо6ливост1 переб^ хрон1чних захворювань гастродуоденально! зони, поеднаних !з тиреощною патологiею.
Мета роботи — встановлення особливостей пе-ребiгу хрон1чного гастродуоденiту у дггей !з субкль н1чним гiпотиреозом та обГрунтування застосуван-ня препаратiв йоду при цш патологп.
MaTepiaA i методи дocлiджeння
Обстеження проводилось у динамщ у 120 дiтей середнього та старшого шильного в1ку, хворих на ХГД. Дiвчаток та хлопчиюв серед обстежених було практично пор1вну (48,2 та 51,8 % вщповщно). Ве-рифiкацiя дiагнозу ХГД проводилась на основ! детального клшко-лабораторного та шструменталь-ного обстеження хворих. З метою ощнки способу життя проведено анкетування дiтей цього ж вку. Анкета-опитувальник розроблена на кафедрi дитя-чо! х1рург1! та пропедевтики педiатрli 1вано-Фран-к1вського нацiонального медичного ушверситету i включала питання за роздшами: про себе, характер харчування, рухова активнiсть, шк1длив1 звички. Анкетування було аношмне.
Визначення iнфiкування Helicobacter pylori у д1-тей !з ХГДЗ проводили за допомогою Тмунофермен-
того аналiзу та шляхом виявлення ДНК бактерiй Helicobacter pylori методом полiмеразноi ланцюгово! реакцп. Кислотоутворюючу функщю шлунка до-слiджували за результатами базально! топографiч-но! експрес-рН-метрп за довжиною шлунка за В.М. Чернобровим. Фiброезофагогастродуодено-скоп1я (ФЕГДС) здiйснювалась за допомогою ди-тячого ендоскопа GIF-K20 Ф1рми Olimpus (Япон1я).
З метою обстеження функщонального стану сер-цево-судинно! системи в комплекс дiагностичних заходiв проводили електрокардiографiю (ЕКГ) у 12 вщведеннях (стандартних, грудних та посилених однополюсних вщ к1нц1вок). Комп'ютерну ЕКГ ре-естрували на апаратi «Електрокард» (ВО «Метекол», Укра!на).
Дiагностика су6кл1н1чного гшотиреозу здшсню-валася шляхом дослщження стану гiпофiзарно-ти-рео!дно! системи, для чого проводилося визначен-ня тиреощних гормон1в (Т4, Т3), ТТГ у сироватцi кров1. Вм1ст ТТГ визначали за допомогою високо-чутливого методу, що Грунтуеться на принцип! хе-мiлюмiнесцентного Гмунолопчного аналiзу з ви-користанням парамагштних часток за допомогою iмуноаналiзатора Stat Fax 303 Plus Ф1рми Awareness Technology Inc. (США) з показниками нормальних величин в1д 0,3 до 5,2 мкОД/мл i межею чутливос-т1 — 0,003 мкОД/мл. Концентращю периферичних тиреощних гормон1в, зокрема Т4, визначали за допомогою хемшюмшесцентного 1мунолог1чного ана-л1зу вищеописаним iмуноаналiзатором. Чутлив1сть методу становила 0,8 нг/мл при похибщ 2,9—3,3 % для Т3 i 1 нг/мл при похибщ 4,1—5,9 % для Т4. Вщпо-в1дно до протоколу надання медично! допомоги д1-тям за спещальнютю «дитяча ендокринологiя» суб-клшчний гiпотиреоз дiагностуеться при ТТГ вище за 2,5 мОД/л, але не вище за 10 мОД/л при нормальному р1вш Т4 i в1дсутност1 клшчно! симптоматики. Ультрасонографiчне дослщження ЩЗ проводилось на апаратi Scanner-100 при використаннi л1н1йного датчика з частотою 7,5 мГц.
Статистичну обробку даних проводили за до-помогою пакета програм Statistica 5.5А (StatSoft, США). Середш величини поданi у вигляд1 (М ± m), де М — середне значення показника, m — стандартна похибка середнього. При пор1внянш середнiх значень використовували критерiй Стьюдента. Ре-зультати вважали статистично в1рог1дними при зна-ченнях Р < 0,05.
Результати дocлiджeння
Вивчення анамнестичних даних показало, що у 61льшост1 хворих (67,1 %) тривалють захворювання становила вщ 9 мгсящв до 3 рок1в. Звертае на себе увагу патологiчний перебп вагiтностi та полог1в у 61льшост1 хворих (у 58,9 %). Уперше було госшталь зовано 49 (40,8 %) пащентш 1з ХГД, повторно — 71 (59,2 %) дитину.
Аналiз клшчних прояв1в захворювання (скарг, даних об'ективного обстеження) показав, що в кль н1чн1й картинi ХГД можна вид1лити такi пров1дн1
синдроми: больовий, диспептичний та астеновеге-тативний. Больовий синдром було дiагностовано у 98,6 % дггей, диспептичний — у 92,4 %, астенове-гетативний — у 69,8 % обстежених. Звертае на себе увагу висока частота дуоденогастрального рефлюк-су — у 38,7 % дггей iз ХГД. Серед основних проявiв диспептичного синдрому переважно спостерiгались прояви шлунково'' диспепсп — зниження апетиту (52,3 %), печiя (57,6 %). Больовий синдром прояв-лявся у дггей тсля прийому 'Lжi, при швидкш ходь-бi, стрибках, глибокому вдиху, в положеннi лежачи на спит. Бiль частiше характеризувався як ниючий (42,9 % обстежених) чи приступоподiбний (27,6 % обстежених) з iррадiацiею в спину, шию.
На формування хрошчно! патологи у дiтей впли-вае спосiб життя дитини. Тому вам дгтям iз захво-рюваннями шлунково-кишкового тракту проведено анкетування, що стосувалося самооцiнки способу життя.
Рацiональне збалансоване харчування е одним iз найважливших факторiв росту та розвитку дь тей. Проведене анкетування дозволило встановити режим харчування учнiв i споживання ними окре-мих харчових продукпв. Переважна бiльшiсть дiтей (61,76 % вах опитаних) вважають свое харчування регулярним. Нерегулярно харчуються в основному дiвчатка, причому з вiком зростае частка дiвчат, якi оцiнили свое харчування як нерегулярне. Снiданок дгти всiх вiкових груп споживають переважно вдома, не снщають 5,29 % дiвчат та 10,59 % хлопщв. 76,47 % школярiв регулярно общають вдома (при цьому слiд наголосити, що уроки у старшокласниюв завершу-ються близько 15 год), 18,23 % — у школь Вечеряють вдома практично вс опиташ, однак 7,06 % опитаних не вечеряють, i це тгльки дiвчата.
Вивчення продуктових наборiв, що використо-вуються в харчуванш школярiв, показало, що забез-печення основними харчовими продуктами мож-на охарактеризувати як дефщитне для вах дiтей. М'яснi страви щоденно споживають тiльки 8,24 % опитаних. Значна частина дггей (46,47 %) отриму-ють м'ясо один раз на декглька дшв. Аналопчна си-туацiя i зi споживанням молока та молочнокислих продукпв: 44,1 % дггей харчуються даними продук-
тами один раз на декглька дшв. Основний дефщит продукпв поповнюеться у школярiв за рахунок хль ба та макаронних виробiв: щоденно вживають дат продукти вiд 49,55 % до 58 % школярiв. Близько по-ловини респондентiв (49,41 %) вщзначили, що щоденно включають у свiй рацiон першi страви. Не е втiшним i те, що овочi та фрукти щоденно споживають у своему ращош тгльки 54,12 % опитаних. Мо-репродукти, що мютять йод, не тгльки щоденно, але й щотижнево не споживае жоден опитаний.
Змши з боку серцево-судинно'1 системи у дггей, хворих на ХГД, мали суб'ективний та об'ективний характер. При надходженш до стацiонару 43,3 % дггей скаржились на болi в дiлянцi серця та серце-биття, що виникали переважно тсля психоемо-цiйних перевантажень. У бгльшо'1 частини (80,6 %) обстежених дггей iз ХГД було виявлено об'ективш змiни з боку серцево-судинно'1 системи: артерiальна гiпотензiя констатована у 37,9 % дггей, артерiальна гiпертензiя — у 16,1 %, аритм1я — у 35 %, приглуше-нють серцевих тонiв — у 21,9 %, систолiчний шум функцiонального характеру — у 50,83 % дггей.
ЕКГ-дослщження проводилось уам обстеженим хворим. Нормальна вжова ЕКГ мала мюце лише у 18,8 % дггей. Найчастшими порушеннями на ЕКГ були аритмп, порушення провiдностi, порушення процеав реполяризацп. Найчастiшими порушеннями серцевого ритму були номотопш порушення, що зафжсоваш у 53,6 % обстежених. Гетеротопш порушення серцевого ритму машфестують у дiтей екстрасистолiею (13,0 %), мкращею водiя ритму (2,2 %). Комбшоваш форми аритмiй мали мюце у 4,3 % обстежених, проявляючись синдромом уко-роченого штервалу РQ (синдром CLC) у 3,6 % дь тей i синдромом WPW — у 0,7 %. Феномен укоро-ченого iнтервалу РQ зустрiчався значно частiше — у 29,7 % дггей. Порушення провщносп зафжсоваш у 28,3 % дiтей i проявлялись блокадами н1жок пучка Пса. Порушення фази реполяризацп вiдзначались у 37,7 % обстежених дггей. При ЕКГ-дослщженш у 64 дггей (53,3 %) виявлено змши в серщ у виглящ малих структурних аномалш (пролапс стулок мь трального клапана — у 30,83 %, аномальш хорди — у 19,7 %).
Таблиця 1. Частота основних ЕКГ-порушень у дтей ¡з хрон1чним гастродуодентом (%)
Ознаки змш на ЕКГ Д^и з субкл^чним гiпотиреозом (п = 65) Дгги без субкл^чного ппотиреозу (п = 55)
Порушення процеав реполяризацп 77,78 62,24
Неповна блокада ПНПГ 59,72 59,18
Екстрасис^я 65,28 37,76
Синусова брадикардiя 75 12,24
Синусова тахiкардiя 15,28 34,69
Неповна блокада ЛНПГ 22,22 6,12
М^ра^я водiя ритму 13,89 12,24
Подовження штервалу рт 44,44 27,55
Вкорочення штервалу рт 6,94 19,39
Примтки: ПНПГ — права н1жка пучка Пса; ЛНПГ — шва н1жка пучка Пса.
Таблиця 2. Частота кл1н1чних прояв1в хрон1чного гастродуоденту в обстежених дтей (%)
№шчш прояви ХГД Д^и з субкл^чним ппотиреозом (n = 65) Дгги без субкл^чного ппотиреозу (n = 55)
Астеновегетативний синдром: 84,6 56,3
— болi голови 29,2 14,5
— швидка втомлюванють 21,5 16,4
— слабшсть 30,8 20,0
— дра^вливють 12,3 7,3
— порушення сну 23,1 23,6
— попршення пам'ят 32,3 18,2
Диспептичний синдром: 92,3 92,7
— зниження апетиту 58,5 58,2
— вщрижка 18,5 16,4
— печiя 23,1 25,5
— нудота, блювота 9,2 10,9
— нестшке випорожнення 16,9 16,3
Больовий синдром: 98,5 98,2
— болi за грудиною 32,3 30,9
— болi в етгастри 49,2 49,1
— болi в птородуоденальнш зон 23,1 25,4
Нами була проведена порiвняльна ощнка ЕКГ-змш у дiтей iз СГ та без тако! (табл. 1). Як свщчать данi табл. 1, найбгльш часто у дггей iз субклiнiчним гiпотиреозом спостерiгались порушення процесiв реполяризацп, синусова брадикард1я, подовження iнтервалу QT, неповна блокада право! нгжки пучка Гiса та екстрасистоли.
Проведено вивчення функцiонального стану п-пофiзарно-тиреощноI системи всiх дiтей шляхом визначення рiвня ТТГ, Т3, Т4, iндексу Т3/Т4. Вщ-повщно до протоколу надання медично! допомоги дгтям за спецiальнiстю «дитяча ендокринолопя» субклшчний гiпотиреоз дiагностуeться при ТТГ вище за 2,5 мОД/л, але не вище за 10 мОД/л при нормальному рiвнi Т4 i вщсутносп клтчно! симптоматики. Серед обстежених дггей у 65 (54,2 %) було дiагностовано СГ (ТТГ - 5,4 ± 0,4 мОД/л, Т3 -5,45 ± 0,42 пмоль/л, Т4 — 16,55 ± 0,75 пмоль/л), у решти вiдсутнi лабораторт прояви СГ (ТТГ — 1,3 ± 0,15 мОД/л, Т3 — 6,01 ± 0,36 пмоль/л, Т4 — 16,5 ± 1,17 пмоль/л).
Аналiз клiнiчних даних показав наявшсть осо-бливостей клiнiчного перебiгу ХГД у дггей iз СГ (табл. 2). Встановлено, що частота больового та дис-пептичного синдромiв у дггей зi СГ i у хворих без ознак СГ була практично однаковою. Проте трива-лiсть больового синдрому у дггей зi СГ була в 1,7 раза вищою, нгж у дiтей iз ХГД без СГ. Астеновегета-тивний синдром, основними проявами якого були загальна слабкiсть, головний бгль, дратiвливiсть, швидка втомлюванiсть, порушення сну, попршен-ня пам'ятi, вiрогiдно частiше спостерiгався у дiтей зi СГ (84,6 %) порiвняно з хворими на ХГД без проявiв СГ (56,3 %, Р < 0,02). Можливо, це пов'язано з тим, що деяю ознаки СГ трактувались як астеновегета-тивний синдром.
За даними ультразвукового дослщження (УЗД) виявлено перевищення об'ему ЩЗ щодо норматив-них вжостатевих значень за вiдсутностi вогнищевих
змiн у всiх дiтей зi СГ та у 13 дггей (23,6 %) без про-явiв СГ, що дозволило дiагностувати тиреомегалш. У всiх випадках ЩЗ визначалась як дифузно збгль-шена, м'яко-еластично! консистенцп, не болюча. За даними ФЕГДС встановлено, що у 60,8 % хворих на ХГД вiзуалiзувались поверхневi форми запалення, у 39,2 % — ерозивш. Вщзначено, що частота запаль-но-деструктивних змiн у слизовш оболонцi шлунка та дванадцятипало! кишки серед пацieнтiв з ознака-ми СГ була вищою (55,38 %), шж серед дiтей без СГ (27,3 %, Р < 0,01).
Висновки
1. Особливютю переб^ ХГД на фонi СГ е висока частота астеновегетативного синдрому, бгльша три-валiсть больового синдрому, виражеш клiнiчнi та iнструментальнi ознаки функщональних порушень серцево-судинно! системи.
2. Дням iз хронiчною гастродуоденальною пато-лопею в ендемiчнiй зонi Прикарпаття рекомендовано проводити дослщження функцп гiпофiзарно-ти-рео!дно! системи.
3. При ХГД зi встановленим СГ слщ рекоменду-вати застосування разом iз базисною терапiею пре-паратiв йоду (йодид 100) протягом 3 мюящв двiчi на рж. Крiм того, дiти з ХГД потребують корекцп харчування з включенням нутрiентiв, збагачених йодом.
Список л1тератури
1. Белоусов Ю.В. Кардиологические аспекты детской гастроэнтерологии / Белоусов Ю.В. // Мат-лы XIV Конгресса детских гастроэнтерологов России «Актуальные проблемы абдоминальной патологии у детей». — М, 2007. — С. 50-51.
2. Боднар Г.Б. Особливостi перебгу захворювань гастродуоденальног зони у дтей / Г.Б. Боднар // Современная педиатрия. — 2011. — № 2(36). — С. 127-129.
3. Герасименко О.Н. Рецепторная основа механизмов развития локального воспаления слизистой оболочки желудка у детей с хеликобактерной инфекцией / О.Н. Герасименко // Здоровье ребенка. — 2013. — № 2(45). — С. 78-82.
4. Зелшська Н. Б. КлШчт прояви ураження серцево-судин-ног системи у хворих на гтотиреоз / Н.Б. Зелiнська // КлШчна ендокринологы та ендокринна хiрургiя. — 2008. — № 2(23). — С. 22-31.
5. Маменко М.6. Поеднаний дефщит йоду та залiза у дтей молодшого шкыьного вжу/М.6. Маменко// Современная педиатрия. — 2009. — № 4(26). — С. 80-83.
6. Маменко М.6. Сучаст тдходи до профыактики йододефи цитнихзахворюваньу дтейраннього вгку (Частина II)/Маменко М.6., Белих Н.А. // Здоровье ребенка. — 2012. — № 3(38). — С. 77-80.
7. Особенности нарушений нейрогуморальной регуляции, ци-токинового и тиреоидного статуса у больных с функциональ-
ными расстройствами желудочно-кишечного тракта / Радионова О.Н., Трубша Н.Р., Реутова Э.Ю. [и др.]// Вестник СПб. ун-та. — 2009. — № 11(1). — С. 51-56.
8. Трошина Е.А. Профилактика йододефицитных заболеваний в группах високого риска их развития / Е.А. Трошина // Трудный пациент. — 2013. — Т. 11., № 2—3. — С. 12-15.
9. Zimmermann M.B. et al. New reference values for thyroid volume by ultrasound in iodinesufficient schoolchildren: a World Health Organization/Nutrition for Health and Development Iodine Deficiency Study Croup Report// American Journal of Clinical Nutrition. — 2005. — 82. — Р. 388-392.
Отримано 24.12.14 ■
Павликивская Б.М., Ткач Б.Н., Юрцева А.П. Ивано-Франковский национальный медицинский университет
ОСОБЕННОСТИ ТЕЧЕНИЯ ХРОНИЧЕСКОГО ГАСТРОДУОДЕНИТА У ДЕТЕИ НА ФОНЕ СУБКЛИНИЧЕСКОГО ГИПОТИРЕОЗА
Резюме. По результатам изучения особенностей течения хронического гастродуоденита в зависимости от наличия субклинического гипотиреоза у 120 детей и подростков установлено, что у детей с его признаками увеличивается длительность болевого синдрома, чаще выявляется асте-новегетативный синдром и более выражены функциональные нарушения сердечно-сосудистой системы.
Ключевые слова: дети, хронический гастродуоденит, субклинический гипотиреоз.
Pavlykivska B.M., Tkach B.N., Yurtseva A.P. Ivano-Frankivsk National Medical University, Department of Pediatric Surgery and Propedeutics of Pediatrics, Ivano-Frankivsk, Ukraine
FEATURES OF CHRONIC GASTRODUODENITIS IN CHILDREN WITH UNDERLYING SUBCLINICAL HYPOTHYROIDISM
Summary. According to the results of studying the peculiarities of chronic gastroduodenitis based on the presence of subclinical hypothyroidism in 120 children, it was found that in children with its signs, duration of pain syndrome increases, asthenovegetative syndrome become more frequent and functional disorders of the cardiovascular system are more expressed.
Key words: children, chronic gastroduodenitis, subclinical hypothyroidism.
