CC BY
14
К^Ш /ребёнка
КёУчна пед1атр1я / Clinical Pediatrics
УДК 616.2-022.1-036.11:[616.1-072.7]-053.9 DOI: 10.22141/2224-0551.13.7.2018.148918
Шелудько Д.Н., Овчаренко Л.С.
Державний заклад «Запор'зька медична академ'я пслядипломно/ осв'пи Мнстерства охорони здоров'я Укра/ни», м. Запоржжя, Укра/на
я я я w ■■ ■■■
Динамка показнимв неировегетативно! регуляцil в дiтеИ iз рекурентними захворюваннями рестраторного тракту i зниженим функцiональним резервом мiокарда пiсля реабiлiтацiИноT програми
For cite: Zdorov'e rebenka. 2018;13(7):651-658. doi: 10.22141/2224-0551.13.7.2018.148918
Резюме. Актуальтсть. Останшм часом проблемизр1внем дитячогоздоров'я викликають побоювання з боку як медично'1, так i педагог1чно'( громадськост1.1нтенсивна програма шктьно1' освти, високе тфек-цШне навантаження на органiзм молодшого школяра i тдвищений ттерес до засобiв масово'1' електронноi комуткащ — все це призводить до напруження функщонування вегетативно'i нервовоi системи (ВНС) i, як результат, зниження функцюнального резерву мюкарда. У зв'язку з цим було запропоновано проведения оздоровчих лттх заходiв, метою яких було надати вiдновлюваний вплив на функцюнування ВНС i стан функщонального резерву мюкарда молодшого школяра. Мета роботи: проаналiзувати клжчну ефективтстьреабштацшно1' програми в дтей iзрекурентними захворюваннямирестраторного тракту i зниженим функцюнальним резервом мюкарда. Матерiали та методи. 30 дтям раннього шкльного вку проведена протягом 1 лтнього мкяця реабштацшна програма. Здшснена оцтка клтчно1' ефек-тивностiреабштацшно1'програми за даними стану ВНС, показнишв активностiрегуляторних систем (ПАРС), рiвнiв концентращ нейротрансмiтерiв у сироватц кровi. Проведено оцнку функщонального резерву мюкарда. Результати. За тдсумками реабштацшно1' програми отримаш вiрогiднiрезультати полтшення функцшнування ВНС: знизилися прояви симпатикотонп i зменшилася реестращя порушено-го ПАРСiзривiв процеав адаптащ (p < 0,05). Звертають на себеувагу статистично значущезниження сироватково'1'концентращ субстанщ Р i кнцевих стабльних метаболМв NO (KCMNO) i тдвищення сироватково'1' концентращ вазоактивного нтестинального пептиду. Дана позитивна динамжа супро-воджувалася значнимзниженнямреестрацп симпатикотонп,ригiдногоритму, порушеного ПАРС, зриву процеав адаптащ (p < 0,05). ПроведенарiчнареабытацШна програма привела до полтшеннярезульта-тiв проби Руф'е на 4 бали порiвняно з показниками наприктщ навчального року. Висновки. Здшснення реабштацшно1' програми в дтей 1з рекурентними захворюваннями рестраторного тракту i зниженим функцюнальним резервом мюкарда полшшило показники функцюнального стану ВНС i ПАРС. Полт-шення функцюнального стану ВНС i ПАРС супроводжувалося: зниженнямрiвня концентращ субстанщ Р, КСМ NO в сироватщ кровi та тдвищенням вазоактивного ттестинального пептиду. Проведення оздоровчого курсу в дтей iз рекурентними гострими рестраторними захворюваннями та зниженим функцюнальнимрезервом мюкарда дозволило знизити показник проби Руф'е на 4бали, що свiдчить про тдвищення функцюнального резерву мюкарда.
Ключовi слова: дти; функцюнальний резерв мюкарда; рекурентн гострi рестраторт захворювання; проба Руф'е; нейротрансмтери
© «Здоров'я дитини» / «Здоровье ребенка» / «Child's Health» («¿dorov'e rebenka»), 2018 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2018
Для кореспонденци: Овчаренко Леонщ Серпйович, доктор медичних наук, професор, завщувач кафедри педетрм та неонатологи з курсом амбулаторно!' педетри, Державний заклад «Запо-рвька медична академю тслядипломно! освгга МОЗ Укра'ни», бульв. Вштера, 20, м. Запор1жжя, 69096, Укра'на; e-mail: [email protected]; конт. тел.: +38 (050) 698-75-64. For correspondence: Leonid Ovcharenko, MD, PhD, Professor, Head of the Department of pediatrics and neonatology with course of outpatient pediatrics, State Institution "Zaporizhzhia Medical Academy of Postgraduate Education of the Ministry of Health of Ukraine', Vintera boulevard, 20, Zaporizhzhia, 69096, Ukraine; e-mail: [email protected]; phone: +38 (050) 698-75-64.
Вступ
Публiкацiя е фрагментом дисертацшно! роботи на тему «Нейрофункщональш особливостi серцево-судинно! системи у дiтей з рекурентними формами захворювань респiраторного тракту в залежност вiд рiвня психоемоцшного навантаження».
Стан здоров'я дiтей та тдлижгв продовжуе за-лишатися актуальною проблемою охорони здоров'я Украши. За останш 25 рокiв поширенiсть дитячих захворювань зросла на 41 %. Перше мюце продовжу-ють посщати хвороби органiв дихання — 63,9 % [1].
Спостереження 1нституту стратепчних досль джень МОЗ Украши (2015) показують, що за час навчання в молодшiй школi бiльш поширеними серед дiтей стають хвороби оргашв дихання, на друге мюце виходять хвороби ендокринно! системи, на трете — розлади психжи та поведшки, на четверте — хвороби ока i його придаткового апарату [2]. Однак звертае на себе увагу неухильне зростання серцево-судинно! патологи. Так, за останш 10 роюв частота захворювань у дггей зросла практично вдвiчi (з 4,4 до 7,69 на 1000 дггей) [14].
З початком перiоду шкгльного навчання в дггей значно розширюеться контакт iз респiраторними патогенами, а також наростае психоемоцшне на-пруження як результат штенсивно! шкгльно! про-грами, що посилюе навантаження на нейроiмунний гомеостаз i негативно впливае на частоту i перебiг захворювань респiраторного тракту [5, 13].
Серед дггей молодшого шкгльного вiку тгльки 12,6 % можуть вважатися здоровими, а тсля закш-чення школи цей показник зменшуеться до 4,3 %, у середньому на одну дитину припадае 2,5 захворю-вання [2]. Зараз, за результатами дослщжень про-фгльних наукових установ АМН Украши, тгльки 30 % дггей шкгльного вшу можуть виконати фiзичнi нормативи без ризику для здоров'я. Рiвень низько! фiзичноI активностi школярiв може призводити до формування серцево-судинно! патологи [2, 7]. За даними проведених дослщжень, дгти раннього шкгльного вшу мають незадовiльну функцiональну пристосованiсть до фiзичних навантажень при не-достатнiй тренованосп та низькому рiвнi функцю-нального резерву серцево-судинно! системи [2, 8].
Тривожним фактом е зростання кглькосп дiтей, якi мають розлади поведшки та псих1чш розлади. Так, за даними В.П. Недглько та ствавт. (2011), на пiдставi психологiчного обстеження бiльше н1ж у 58 % дггей виявляються психiчна втома, в 49,3 % — тривожнють i в 69,8 % — стресовi реакцп [9].
Зростання частоти захворювань рестраторно-го тракту, ускладнення програм шкгльно! освiти, порушення режимних момеипв, тривале вико-ристання засобiв масово! електронно! комунiкацГl протягом дня здатш змiнити функцiональний стан вегетативно! нервово! системи (ВНС), викликати п-подинамш, формувати пiдвищену загальну шкiльну тривожнють, що надалi проявляеться порушенням функцюнального резерву мiокарда. Комплекс ме-дико-сошальних проблем диктуе необхiднiсть про-
ведення л^вально-реабглггацшних заходiв у каш-кулярний перiод.
У зв'язку з цим якюне оздоровлення дiтей шкгль-ного вшу е важливим й актуальним завданням охорони здоров'я, якому придгляеться особлива увага з боку медично! громадськостi. Збереження i змщ-нення здоров'я пiдростаючого поколiння — це стра-тегiчне завдання держави, а лггаш вiдпочинок вва-жаеться сезонною можливютю зiбратися iз силами перед черговим навчальним роком [3, 11].
Мета роботи: вивчити змши показниюв нейрове-гетативно! регуляцП пщ час виконання розроблено! реабглiтацiйноI програми в дггей iз рекурентними захворюваннями респiраторного тракту i зниженим функцюнальним резервом мiокарда.
Матерiали та методи
Проведено аналiз результатiв оздоровчо! програми дгтям iз рекурентними захворюваннями оргашв рестраторного тракту i зниженим функцюнальним резервом мюкарда. Обстежено 30 дггей. Критер1ями включення були: вж дiтей — 6—9 рокiв, стать ди-тини (хлопчики й дiвчатка), наявнiсть рекурентно! патологП респiраторного тракту (дгти, як1 хворiють на гострi респiраторнi захворювання (ГРЗ) 6 разiв на рiк i бгльше [4, 10]), знижений функцiональний резерв мюкарда (показники проби Руф'е 7 i бгльше балiв [12]). Всiм дням початково була проведена оцiнка нейровегетативно! регуляцй. Згiдно з вихiд-ним вегетативним тонусом дгти були розподглеш на пгдгрупи (ейтон1я, парасимпатикотонiя, сим-патикотонiя, ригiдний ритм). Протягом 1 мюяця проводилися лiкувально-реабiлiтацiйнi заходи, що включали: режим дня: вщхщ до шчного сну о 21:00, обмеження засобiв масово! електронно! комунiкацll до 1 години на день, санацiя вогнищ iнфекцll (лiку-вання лор-оргашв за медичними призначеннями), прогулянки на св1жому повiтрi не менше 2 годин на день; фiзiолiкування: водол^вання (ваготон1я — хвойнi ванни № 10; симпатикотон1я — хвойно-со-льовi ванни № 10), електролiкування (ваготон1я — амплiпульс (тонiзуючий) + електросон 100 Гц № 10; симпатикотон1я — дорсанвалiзацiя + амплiпульс (релаксуючий), масаж комiрцевоI зони № 10, ЛФК спини + шийного вщдглу хребта — щодня, плавання (оздоровче); медикаменти: ноотропш засоби (пiра-цетам) — 50 мг/кг на добу у 2 прийоми, седативш засоби (амшокислота глщин) — 100 мг 2 рази на день, вггамши ^-карштин, вiт. В1, В6, В12) — 1 капс. 2 рази на день, мембраностабшзатор (препарат на основi риб'ячого жиру: ейкозапентаенова кислота (45 мг), докозагексаенова кислота (30 мг), вггамш С — 5,1 мг; вггамш А (жиророзчинний) — 0,66 мг (500 МО); вггамш D3 (жиророзчинний) — 0,0046 мг (120 МО)) — 1 капс. 1 раз на день.
Методики обстеження: для вивчення функцю-нального стану ВНС використовувалася методика аналiзу варiабельностi серцевого ритму (ВСР) за до-помогою електрокардiографiчного комплексу «Кар-дюлаб» («Кардiолаб Р6» ТУ У 33.1-02066769-0022002
виробництва Нацiонального аерокосмГчного уш-верситету iM. М.6. Жуковського «Харювський авГа-цшний шститут»). Проaнaлiзовaно стан ВСР: даш кaрдiоiнтервaлогрaми (К1Г) — mRR, ВАР, SDNN, RMSSD, pNN50%, AMo, 1Н та спектрального аналь зу — TP, VLF, LF, HF, LF/HF, IC, показники актив-ностi регуляторних систем (ПАРС). Нормальний ПАРС — 1-3 бали, порушений ПАРС — 4-10 бaлiв, зрив адаптацГ! регуляторних систем — 8-10 бaлiв. Вивчено показники рiвнiв концентраци в сироват-цi кровГ нейропептидiв: вазоактивний штестиналь-ний пептид (В1П), сyбстaнцiя Р i 6ГологГчно активна речовина — оксид азоту (NO) у виглод кшцевих стaбiльних метaболiтiв NO (КСМ NO). Визначення вмГсту в плaзмi кровГ КСМ NO (штрапв, нГтритГв) проводилося шляхом вГдновлення штрапв до нГтри-тГв Гз визначенням останнього реакцГею з реагентом Грюа. Оптична довжина вимГрювалася на спектро-фотометрГ з довжиною хвилГ 540 нм. Розрахунок кГлькостГ нГтритГв проводився на калГбрувальному графГку, побудованому на азотГ [15]. КГлькГсне визначення субстанцГ! Р i В1П у сироватщ кровГ здш-снювалося методом Гмуноферментного аналГзу на фотометрГ-аналГзаторГ SUNRISE (TECAN, АвстрГя) Гз використанням 1ФА тест-систем Substance P i Vasoactive Intestinal Peptide виробництва Peninsula Laboratories, LLC (San Carlos, США).
У дослщженш використаш статистичш методи об-робки отримано! шформаци: кутовий критерш Фше-ра, середне (М), помилка середнього (m), t-критерГю Стьюдента, виконано побудову кривих помилок (ROC curve — receiver operating characteristic curve) з обчисленням точки вщсжання (cut-off point) i показ-ника площГ пГд кривою (AUK — area under curve).
ДослГдження було здшснено вГдповГдно до етич-них принцитв Медичного дослГдження, проведе-ного на людях, яю були прийнятГ Гельсшською де-кларацГею i ЯкГсною клшГчною практикою (GCP).
Результати
ПГд час проведення роботи вивчено стан ВНС i ПАРС у дГтей груп спостереження. При аналГзГ ВСР враховувалися показники, що мали найбГльшу ш-формацГйну ентропГю. ДанГ наведенГ на рис. 1а-в.
У результатГ впливу заходГв реабштацшно! про-грами на даш К1Г у бГльшостГ показниюв (1Н, SDNN, RMSSD, pNN50%) у дГтей Гз рекурентними ГРЗ та зниженим функцГональним резервом мю-карда визначеш статистично вГрогГднГ вГдмГнностГ за даними довГрчих ГнтервалГв (рис. 1а-в). Однак у такому показнику, як mRR, за довГрчими штервалами статистично значущо! рГзницГ в дГтей Гз рекурентними ГРЗ та зниженим функцГональним резервом мюкарда до i тсля реабштацГ! не встановлено. На пГдставГ критерГю Манна — У!тш встановлено, що в дГтей Гз рекурентними ГРЗ та зниженим функцГональним резервом мюкарда на тлГ проведено! реабГлГтацГйно! програми вщмГчаеться тенденцГя до збГльшення середньо! тривалостГ ГнтервалГв RR, що свГдчить про зниження частоти серцевих скорочень
у д1гей (и = 285,5; р < 0,05) та пщтверджуеться даними ROC-аналiзу (рис. 2).
Даш аналiзу ROC-кривих пiсля реабштаци для дiтей iз рекурентними ГРЗ та зниженим функцю-нальним резервом мюкарда показали, що точкою вщсжання е значення mRR 622 мс. Значення нижче даного показника в дггей iз рекурентними ГРЗ будуть асоцiюватися з пщвищеним ризиком виникнення симпатикотони при значеннi YDN 0,3, що вщповщае чутливостi 66,7 %, специфiчностi 63,3 %, АиС 0,7.
800 700 600 500 400 300 200 100 0
60 50 40 30 20 10 0
400
300
200
100
650
599^
■
1
244
192^
50
mRR
BAP
SDNN
RMSSD
□ До реабшгаци
Пюля реабштаци
46
г^н 37
■
18 ■
I2 ш ■
ш ■
pNN50
AMo
□ До реабшгаци
Пiсля реабiлiтацií
302 "г
185
1Н (SI)
□ До реабiлiтацií
Пiсля реабiлiтацií
Рисунок 1. Пор 'вняльний анал 'з показниюв К1Г: mRR, ВАР, SDNN, RMSSD (а), pNN50%, AMo (б), 1Н (в)
Примтки: мс — млсекунди; ум.од. — умовн оди-ниц'1.
а
б
0
в
При аналiзi результатiв впливу заходiв реабЫ-тащйно! програми в дiтей iз рекурентними ГРЗ та зниженим функцюнальним резервом мюкарда на даш спектрального аналiзу (ТР, VLF, LF, HF, LF/ HF, 1С) i ПАРС установлен статистично вiроriд-нi ввдмшност за даними довiрчих iнтервалiв, що свiдчить про полiпшення функцiонування ВНС (рис. 3а, б).
Шсля проведення комплексно! реабiлiтацГl в дь тей iз рекурентними ГРЗ та зниженим функцюнальним резервом мюкарда був проан^зований ПАРС. Даш наведет на рис. 4.
Порiвняльний ан^з отриманих результатiв реа-бштацп в школярiв iз рекурентними ГРЗ та зниженим функцюнальним резервом мюкарда показав, що кгльюсть дггей iз порушеним ПАРС знизилася на 13,4 % (р > 0,05). Зрив адаптацшних процеав зменшився в 11 рaзiв (р < 0,01), що свщчить про зниження рiвня напруження регуляторних систем оргашзму дитини.
Пiсля проведення реaбiлiтaцiйного курсу була ощнена взaeмодiя ВСР i ПАРС. Дaнi нaведенi в табл. 1.
Шсля реабштацшного перiоду в дiтей iз рекурентними ГРЗ та зниженим функцюнальним резервом мюкарда з наявшстю ейтонп нормaльнi показ-ники ПАРС виявлялися на 10,0 % частше (р > 0,05). Порушень ПАРС не було виявлено (р < 0,05). Серед дггей, у яких переважала парасимпатикотон1я, час-тше рееструвалися нормaльнi показники ПАРС, а порушення ПАРС виявлялися тгльки на 6,7 % часть ше (р > 0,05). Серед дггей, у яких переважала симпа-тикотон1я, порушення ПАРС виявлялися частше на 16,7 %, а наявшсть зриву адаптаци пiсля проведення реабштаци в дггей iз симпaтикотонiею знизилася на 6,7 % (р > 0,05). Серед дггей iз наявшстю рипдного ритму реестрaцiя порушеного ПАРС знизилася тс-
Рисунок 2. Значення точки в'щс'кання для показника тйй тсля проведення реабттацйно! програми
ля реабштаци в 5,9 раза i становила 6,7 % (р < 0,05). Зрив1в процеав адаптаци не виявлено (р < 0,05). Порушення ПАРС у дггей i3 симпатикотошею i ри-гщним ритмом знизилося на 16,6 % (р > 0,05). Кль-юсть виявлених випадк1в зриву адаптаци в дггей i3
3500 3000 2500 2000 1500 1000 500 0
2844
1738
-—-й-^
457 а 619 И
t^tI М h
1013
1031
TP
VLF
LF
HF
□ До реабшггацп ■ Пiсля реабшггацп
3,2
1,4
12,1 ■
6,5
-ь
LF/HF
ПАРС
□ До реабшггацп ■ Пюля реабшггацп
Рисунок 3. Пор1вняльний анал'з показниюв спектрального анал'зу ТР, VLF, LF, HF (а), LF/HF, 1С, ПАРС (б)
Примтки: мс2 — м'1л'1секунди; ум.од. — умовн1 оди-ниц'1.
%
100 90 80 70 60 50 40 30 20 10 0
86,7
73,3
36,7*
13,3
26,7
3,3
До реабшггацп
Пюля реабшггаци
□ Дiти з нормальним ПАРС ■ Дiти з порушеним ПАРС
□ Дiти зi зривом адаптаци
Рисунок 4. Динамка показника активност регуляторних систем тсля реабшТацйно/ програми
Примтки: * — р < 0,01 при порiвняннi з результата -ми до i тсля реабттаци.
а
8
6
5
4
2
1
0
C
б
симпатикотошею i ригiдним ритмом пiсля проведе-них заходiв зменшилась у 11 разiв (р < 0,01).
Вщзначено змiну показникiв рiвнiв концентраций в сироватщ кровi нейротрансмiтерiв (субстанц1я Р, В1П i КСМ N0) у школярiв молодших класiв iз ре-курентними ГРЗ та зниженим функщональним резервом мiокарда. Данi наведет в табл. 2.
Шсля реабштацшно! програми виявлено ста-тистично значуще зниження сироватково! концентрацп субстанцп Р у дiтей iз рекурентними ГРЗ та зниженим функцiональним резервом мюкарда (р < 0,05).
У показниках сироватково! концентраций КСМ N0 у дггей iз рекурентними ГРЗ та зниженим функщональним резервом мюкарда шсля проведено! реабштацшно! програми статистично! рiзницi не встановлено (р > 0,05). На пiдставi даних критерш Манна — У!тш, виявлено вiрогiдну рiзницю м1ж показниками до i пiсля реабштацшно! програми (и = 254,5; р < 0,05), що також пщтверджуеться да-ними R0C-аналiзу (рис. 5).
Данi R0C-криво! для дiтей iз рекурентними ГРЗ та зниженим функщональним резервом мюкарда показали, що точкою вщсжання е значення КСМ N0 23,86 нг/мл. Значення вище даного показника буде асощюватися з шдвищеним ризиком виник-нення симпатикотон!! при значеннi YDN 0,47, що вiдповiдае чутливостi 73,3 % i специфiчностi 73,3 %, Аис 0,72.
Пщ час проведення вщновлювально! терап!! зазнали змш показники рiвнiв нейротрансмiтерiв, по-казники ВСР i ПАРС у дггей iз рекурентними ГРЗ та зниженим функщональним резервом мюкарда. Даш наведет в табл. 3.
Таблиця 1. Взаемозв'язок показниюв ВСР i ПАРС до i псля проведення реаб'т'тацШно! програми
Ознака Критерш Дiти з нормальними ПАРС, абс. (%) Д^и з порушеними ПАРС, абс. (%) Дгги зi зривом адаптацп, абс. (%)
Ейтошя До реабЫтаци 2 (6,7) 1 (3,3)4 0
Пюля реабЫтаци 5 (16,7) 0 0
Парасимпатикотоыя До реабЫтаци 2 (6,7) 3 (10,0) 0
Пюля реабЫтаци 3 (10,0) 5 (16,7) 0
Симпатикотошя До реабЫтаци 0 10 (33,3) 3 (10,0)
Пюля реабЫтаци 0 15 (50,0) 1 (3,3)
Ригщний ритм До реабЫтаци 0 12 (40,0)4 2 (26,7)4
Пiсля реабiлiтацil 0 2 (6,7) 0
Примтки:4 — р < 0,05 при порiвняннi з результатами до i псля проведення реабттаци.
Таблиця 2. Показники рiвня концентраци в сироватц кров1 нейротрансм1тер1в удтей у перюд1 соматичного благополуччя до i псля проведення реабттацшно/' програми (М ± т)
Параметри Д^и з рекурентними ГРЗ та зниженим функцiональним резервом мюкарда (п = 30)
До реабшггацп Пiсля реабшггацп
Субстан^я Р, нг/мл 0,50 ± 0,034 0,42 ± 0,02
КСМ N0, нг/мл 24,27 ± 1,33 22,39 ± 1,00
В1П, нг/мл 0,25 ± 0,024 0,32 ± 0,02
Примтка: 4 — р < 0,05 — при порiвняннi з результатами до i шсля реаб'ш 'тацшно/ програми.
Отримаш результати показали, що рiвень показниюв сироватково! концентрацп субстанцп Р у дней iз рекурентними ГРЗ та зниженим функщональним резервом мюкарда до i шсля проведення реабштацшно! програми змшився. Статистично значуще зниження рiвня концентрац!! субстанцп Р визнача-лося в дггей iз порушенням ПАРС, зривом процеав адаптацп, рипдним ритмом (р < 0,05).
Показники концентрацп КСМ N0 у дггей iз рекурентними ГРЗ та зниженим функщональним
100
80
60
40
20
КСМ N0
Чутливють: 73,3 Специфiчнiсть: 73,3 Критерш: < 23,86
_|_I_I_I_I_I_I_I_I_I_I_1_I_I_I.
20
40 60
Специфiчнiсть
80
100 %
Рисунок 5. Значення точки в'щс'кання для показника КСМ N0 псля проведення реабттацйно/' програми
%
0
0
резервом мюкарда до i тсля проведення реабшта-цшно! програми виявили статистично значуще зниження рiвня концентращ! KCM NO у дiтей 3i зри-вом процесiв адаптацИ, рипдним ритмом (p < 0,05).
Динамжа показника рiвня концентраций В1П у сироватщ кровi в дiтей iз рекурентними ГРЗ та зниженим функцюнальним резервом мюкарда до i тс-ля проведення реабштацшноï програми встановила статистично значуще пщвищення рiвня концентра-цiï В1П у дггей iз нормальним i порушеним ПАРС, зривом процеав адаптацИ, ейтонieю, симпатикотошею, ригщним ритмом (p < 0,05).
Проведено визначення функцюнального резерву мюкарда на пiдcтавi проби Руф'е в дгтей ¡з рекурентними захворюваннями оргашв реcпiраторного тракту на початку i наприюнщ навчального року, а також тсля проведення реабштацшного курсу.
На рис. 6 наведет отримаш результати проведення проби Руф'е.
АналГзуючи отриманi даш, тсля проведення ре-абiлiтацiйноï програми в дгтей ¡з рекурентними ГРЗ та зниженим функцюнальним резервом мюкарда встановили статистично значущу рГзницю за довь рчими iнтервалами в середнк показниках проби Руф'е на початку i наприкшщ навчального року, а також на початку навчального року без реабшта-цiйноï програми i тсля проведення реабiлiтацiйноï програми (p < 0,05). При аналiзi динамГки змши по-казникiв у дгтей ¡з рекурентними ГРЗ та зниженим функцюнальним резервом мюкарда до i тсля проведення реабiлiтацiйноï програми показник проби Руф'е покращився на 4 бали порГвняно з вихвдними.
Обговорення
Пщ час проведено! реабштацшно'! програми дгтям ¡з рекурентними ГРЗ та зниженим функцюнальним резервом мюкарда встановлена позитивна
динамжа показниюв К1Г, що характеризуеться зниженням перенапруження симпатичного вщдглу НС, що виявляеться в збiльшеннi таких показниюв, як ВАР, SDNN, RMSSD, pNN50%, i зниженш показниюв 1Н i АМо% порГвняно з даними до проведення реабштацшних заходiв.
Шсля проведення комплексно! реабiлiтацiйноï програми та впливу ïï на стан показниюв спектрального аналiзу в дгтей ¡з рекурентними ГРЗ та зниженим функцюнальним резервом мюкарда звертае на себе увагу те, що тсля реабштацИ рееструеться позитивна динамжа, яка характеризуеться пщви-щенням таких показниюв, як ТР, VLF, LF, HF, i зниженням LF/HF, 1С i ПАРС, що характеризуе зменшення ймовГрност виникнення рипдного ритму i перенапруження симпатичного вщдшу НС.
Значно зменшилася юльюсть випадюв поруше-ного ПАРС, а також зриву процеав адаптацИ в дь тей ¡з рипдним ритмом, що призвело до перерозпо-
16 14 12 10 8 6 4 2
13,6
10,9 -t-
Hh 9,6
—ь-
Початок навчального Кшець навчального Початок начального року до реабштаци року до до року шсля
реабштаци реабштаци
Рисунок 6. Дан показниюв проби Руф'е протягом навчального року
Таблиця 3. Показники концентрацП' субстанцИ Р, КСМ NO i В1П у дтей до i тсля проведення
реабтта^йно'/' програми
0
Ознака Субстанщя Р, нг/мл КСМ NO, нг/мл В1П, нг/мл
До реабштаци Пiсля реабшггаци До реабштаци Пiсля реабштаци До реабштаци Пiсля реабштаци
Дiти з нормальним ПАРС 0,36 ± 0,04 0,35 ± 0,05 19,00 ± 3,31 19,73 ± 2,29 0,33 ± 0,01Ä 0,37 ± 0,03
Дiти з порушеним ПАРС 0,52 ± 0,03Ä 0,44 ± 0,02 25,08 ± 1,21 23,35 ± 0,85 0,23 ± 0,01Ä 0,30 ± 0,01
Дiти 3i зривом адаптаци 0,58 ± 0,04Ä 0,37 27,05 ± 0,90Ä 23,27 0,21 ± 0,01Ä 0,3
Дiти з ейтошею 035 ± 0,04 0,35 ± 0,07 17,66 ± 1,64 18,83 ± 3,05 0,32 ± 0,07Ä 0,38 ± 0,02
Дiти з парасимпати-котонieю 0,42 ± 0,05 0,41 ± 0,06 19,83 ± 1,40 27,73 ± 2,47 0,31 ± 0,03 0,33 ± 0,05
Дiти iз симпатико-тонieю 0,47 ± 0,02 0,43 ± 0,03 24,59 ± 0,33 23,72 ± 0,68 0,24 ± 0,01Ä 0,29 ± 0,01
Дiти з рипдним ритмом 0,59 ± 0,02Ä 0,48 ± 0,32 27,50 ± 0,36Ä 23,90 ± 13,35 0,21 ± 0,01Ä 0,30 ± 0,06
Примтка:Ä — р < 0,05 — при порiвняннi з результатами до i тсля проведення реабШтацШноï програми.
дглу зареестрованих показникiв у бiк нормального ПАРС i порушеного ПАРС у дггей на тлi ейтонп, парасимпатикотони й симпатикотони. У дiтей на ™ симпатикотони вщзначаються значне зниження реестраци зриву адаптацiйних процесiв i повна !х вiдсутнiсть у дггей на тлi ригщного ритму (р < 0,05). У доступнш до ан^зу лiтературi нами не виявлено подiбних дослiджень.
Пiсля проведено! реабштацшно! програми кгль-кiсть дiтей iз порушеним ПАРС знизилась на 13,4 % (р > 0,05). Зрив адаптацшних процеав знизився в 11 разiв (р < 0,05).
При аналiзi показникiв нейротрансмiтерiв у си-роватцi кровi в дiтей iз рекурентними ГРЗ та зниже-ним функцшним резервом мiокарда звертае на себе увагу статистично значуще шдвищення сироватко-во! концентрацп субстанци Р у дггей при виявленш порушеного ПАРС, зриву процеав адаптацп i наяв-ностi ригiдного ритму. Отримаш нами данi схож! з даними М.К.К. Керiмова (2016), де автор отримав вiрогiдне зростання концентраций субстанци Р у дь тей iз респiраторною патологiею в мiру ступеня тяж-костi захворювання в дггей [11]. А також як позитив-ний результат проведених реабiлiтацiйних заходiв розцiнюеться п!двищення сироватково! концентрацп нейротрансмiтера В1П при виявленнi в дггей аналопчних станiв iз порушеним ПАРС, зривом процеав адаптацп, симпатикотони i при риг!дному ритмi (р < 0,05). Концентрац1я сироваткового рiвня КСМ N0 показала статистично значуще зниження в дггей на тлi зриву процеав адаптацп i рипдного ритму пiсля проведення реабштацшно! програми (р < 0,05).
Функцюнальний резерв мюкарда пiсля проведення реабштацшно! програми характеризувався позитивною динамжою — середнш показник про-би Руф'е на початку навчального року тсля реабь лггацп (9,6 бала) покращився на 4 бали порiвняно з показником наприкшш навчального року до реабь лггацп (13,6 бала).
Висновки
1. Проведення реабштацшно! програми в дггей iз рекурентними захворюваннями рестраторного тракту i зниженим функцiональним резервом мюкарда пщвищило показники функцюнального стану ВНС i ПАРС.
2. Полшшення функцiонального стану ВНС i ПАРС супроводжувалося: зниженням рiвня концентрацп субстанци Р, КСМ N0 в сироватщ кровi та пщвищенням В1П.
3. Проведення оздоровчого курсу в дггей iз рекурентними ГРЗ та зниженим функцюнальним резервом мюкарда дозволило знизити показник проби Руф'е на 4 бали, що свщчить про пщвищення функцюнального резерву мюкарда.
Конфлжт штереав. Автори заявляють про вщ-сутнють конфлiкту iнтересiв при пiдготовцi дано! статп.
References
1. Antipkin YuG, Volosovets OP, Maidannik VG, et al. Status of child population health - the future of the country (part 1). Zdorov'e rebenka. 2018;13(1):1-11. doi: 10.22141/2224-0551.13.1.2018.127059. (in Ukrainian).
2. Antipkin YuG, Volosovets OP, Maidannik VG, et al. Status of child population health - the future of the country (part 2). Zdorov'e rebenka. 2018; 13(2): 142-152. doi: 10.22141/22240551.13.2.2018.129546. (in Ukrainian).
3. Yezersky VI. Assessment of physical education model in summer health-improving camp, aimed at cultivating interest to physical exercises in teenagers. Pedagogics, psychology, medical-biological problems of physical training and sports. 2010;(3):25-28. (in Ukrainian).
4. Zaytseva OV. Recurrent respiratory infections: is it possible to prevent them? Pediatria. 2015;94(2):185-192. (in Russian).
5. KaziukovaTV, Koval' GS, SamsyginaGA, et al. Often ill children: modern possibilities of reducing respiratory morbidity. Pediatria. 2012;91(5):42-48. (in Russian).
6. Kerimova MKK. The study of immune system state, substance P, hemostasis and interrelation between these systems in respiratory diseases in frequently ill children. Kazan medical journal. 2016;97(2):229-235. doi: 10.17750/KMJ2016-229. (in Russian).
7. Leshhak OM. Korekcija fizychnogo stanu i somatychnogo zdorov'ja shkoljariv v umovah litn'ogo dytjachogo ozdorovchogo zakla-du. Diss. kand. nauk z fiz. vyhovannja ta sportu [Correction of physical condition and somatic health of schoolchildren in conditions of summer children's health improving institution. PhD diss.]. Ivano-Frankiv.sk; 2012. 20 p. (in Ukrainian).
8. Marushko YV, Hyshchak TV. Diagnostic and correction problem of reduced exercise tolerance in school age children. Sovremennaya pediatriya. 2014;(63):34-40. (in Ukrainian).
9. Nedil'ko VP, Kamins'ka TM, Rudenko SA, Pinchuk LP. The state of health of children of senior school age. Zdorov'e rebenka. 2011;(29):21-24. (in Ukrainian).
10. Okhotnikova EN, Rudenko SN, Kolomiets EN. Recurrent respiratory tract infections in children and their immunoprophylaxis in the terms of the modern ideas about the immunomodulatory activity of immunotropic preparations. Sovremennaya pediatriya. 2013;(49):42-50. (in Russian).
11. Plyasunova EV. The ways of improving work on ensuring children's rest in a summer camp. Sotsial'nye otnosheniia. 2015;(12):11-14. (inRussian).
12. Ministry of Health of Ukraine. Ministry of Education of Ukraine. Order № 518/674 dated July 20, 2009. The regulations on medico-pedagogical control of physical training of pupils in general educational establishments. Available from: http://zakon3.rada.gov.ua/ laws/show/z0772-09. Accessed: July 20, 2009. (in Ukrainian).
13. Rechkina EA. Often ill children and role of immunocorrection in their treatment. Asthma and allergy. 2013;(1):44-47. (in Russian).
14. Smyjan OI, Mozgovaja JuA, Reznichenko YuH, authors; Smijanov VA, Moshhych OP, editors. Stan sercevo-sudynnoi' systemy ta vegetatyvnoi' reguljacii' u ditej, hvoryh na hronichnyj tonzylit: mono-grafija [The state of the cardiovascular system and vegetative regulation in children with chronic tonsillitis: monograph]. Sumy: SumDU; 2016. 93 p. (in Ukrainian).
15. Green LC, Wagner DA, Glogowski J, Skipper PL, Wishnok JS, Tannenbaum SR. Analysis of nitrate, nitrite, and [15N]nitrate in biological fluids. Anal Biochem. 1982 Oct;126(1):131-8.
OTpuMaHO 14.09.2018 ■
Шелудько Д.Н., Овчаренко Л.С.
Государственное учреждение «Запорожская медицинская академия последипломного образования Министерства здравоохранения Украины», г. Запорожье, Украина
Динамика показателей нейровегетативной регуляции у детей с рекуррентными заболеваниями респираторного тракта и сниженным функциональным резервом миокарда после
реабилитационной программы
Резюме. Актуальность. В последнее время проблемы с уровнем детского здоровья вызывают опасения со стороны как медицинской, так и педагогической общественности. Интенсивная программа школьного образования, высокая инфекционная нагрузка на организм младшего школьника и повышенный интерес к средствам массовой электронной коммуникации — все это ведет к напряжению функционирования вегетативной нервной системы (ВНС) и, как следствие, снижению функционального резерва миокарда. В связи с этим было предложено проведение оздоровительных летних мероприятий, целью которых было оказать восстановительное воздействие на функционирование ВНС и состояние функционального резерва миокарда младшего школьника. Цель работы: проанализировать клиническую эффективность реабилитационной программы у детей с рекуррентными заболеваниями респираторного тракта и сниженным функциональным резервом миокарда. Материалы и методы. 30 детям раннего школьного возраста проведена в течение 1 месяца реабилитационная программа. Осуществлена оценка клинической эффективности реабилитационной программы по данным состояния ВНС, показателей активности регуляторных систем (ПАРС), уровней концентрации нейротрансмиттеров в сыворотке крови. Проведена оценка функционального резерва миокарда. Результаты. По итогам реабилитационной программы получены достоверные результаты улучшения функционирования ВНС: снизились проявления симпатикотонии
и уменьшилась регистрация нарушенного ПАРС и срывов процессов адаптации (р < 0,05). Обращают на себя внимание статистически значимое снижение сывороточной концентрации субстанции Р и конечных стабильных метаболитов N0 (КСМ N0) и повышение сывороточной концентрации вазоактивного интестинального пептида (ВИП). Данная положительная динамика сопровождалась значимым снижением регистрации симпатикотонии, ригидного ритма, нарушенного ПАРС, срыва процессов адаптации (р < 0,05). Проведенная летняя реабилитационная программа привела к улучшению результатов пробы Руфье на 4 бала по сравнению с показателями в конце учебного года. Выводы. Осуществление реабилитационной программы у детей с рекуррентными заболеваниями респираторного тракта и сниженным функциональным резервом миокарда улучшило показатели функционального состояния ВНС и ПАРС. Улучшение функционального состояния ВНС и ПАРС сопровождалось: снижением концентрации субстанции Р, КСМ N0 в сыворотке крови и повышением ВИП. Проведение оздоровительного курса у детей с рекуррентными острыми респираторными заболеваниями и сниженным функциональным резервом миокарда позволило снизить показатель пробы Руфье на 4 балла, что свидетельствует о повышении функционального резерва миокарда.
Ключевые слова: дети; функциональный резерв миокарда; рекуррентные острые респираторные заболевания; проба Руфье; нейротрансмиттеры
D.N. Sheludko, L.S. Ovcharenko
State Institution "Zaporizhzhia Medical Academy of Postgraduate Education of the Ministry of Health of Ukraine", Zaporizhzhia, Ukraine
Dynamics of neurovegetative regulation in children with recurrent upper respiratory tract infections and reduced myocardial functional reserve after the rehabilitation program
Abstract. Background. Recently, problems with the level of children's health cause fears from both the medical and pedagogical community. The intensive school curriculum, the high infectious burden on the younger schoolchild's organism and increased interest to gadgets all lead to a strain on the functioning of the autonomic nervous system (ANS) and, consequently, to a reduced myocardial functional reserve. In connection with this, it was proposed to conduct recreational summer activities, the purpose of which was to have a restorative effect on the functioning of the ANS and the state of the myocardial functional reserve in the younger schoolchild. The objective was to analyze the clinical effectiveness of the medical rehabilitation program in children with recurrent upper respiratory tract infection (URTI) and with a reduced myocardial functional reserve. Materials and methods. Thirty younger schoolchildren were rehabilitated during a month. The clinical effectiveness of the rehabilitation program was evaluated according to the state of the ANS, parameters of regulatory system activity (PRSA), levels of neurotransmitters in the blood serum. The myocardial functional reserve was assessed. Results. Based on the results of the rehabilitation program, reliable results of improved ANS functioning were obtained: manifestations of sympathicotonia decreased, as well as the incidence of impaired PRSA and fai-
lure of adaptation processes (p < 0.05). A statistically significant decrease in the serum concentration of substance P, final stable nitric oxide metabolites and an increase in serum concentration of vasoactive intestinal peptide are noteworthy. This positive dynamics was accompanied by a significant decrease in the incidence of sympathicotonia, a rigid rhythm, disturbed PRSA, failure of adaptation processes (p < 0.05). The rehabilitation program led to an improvement in the results of the Ruffier test by 4 points compared to the indicators at the end of the school year. Conclusions. Carrying out a rehabilitation program in children with recurrent URTI and reduced myocardial functional reserve improved the indicators of the functional state of ANS and PRSA. Improvement of the functional state of the ANS and PRSA was accompanied by normalization (decrease or increase) of substance P, final stable nitric oxide metabolites, vasoactive intestinal peptide. Conducting the health-improving course in children with recurrent URTI and reduced myocar-dial functional reserve allowed decreasing the Ruffier test score by 4 points, which indicates an increase in the myocardial functional reserve.
Keywords: children; myocardial functional reserve; recurrent upper respiratory tract infections; Ruffier test; neurotransmit-ters
