CC BY
84
Injj
МЕЖДУНАРОДНЫЙ НЕВРОЛОГИЧЕСКИЙ ЖУРНАЛ
ПРАКТИКУЮЧОМУ НЕВРОЛОГУ
/TO PRACTICING NEUROLOGIST/
УДК 616.831.31-009.24-091.8 DOI: 10.22141/2224-0713.4.106.2019.174054
Малець Мирослава
Ужгородський нацюнальний умверситет, м. Ужгород, Укра'на
ж ш я W
^агностика, лiкування и прогнозування епiлептичних нападiв у дiтеИ iз гiдроцефалieю
Резюме. Шроцефап1я е одним з найбшьш поширених мозковихposßadie. Кожен piK у ceimi виникае майже 400 000 нових випадыв гiдpоцефалiiв dimeü. Згiдно з даними мiжнаpодноiробочог групи з вивчення гiдpо-цефали, поширетсть дитячог гiдpоцeфалii коливаеться вiд 1 до 32 випадыв на 10 000 новонароджених. Частота гiдpоцeфалii в Украт, за даними р1зних авmоpiв, становить 1—4 випадки на 1000 народжених живими/рк. При цьому нepiдко супутником гiдpоцeфалiiе етлепая. Поширетсть етлепси серед пащен-miв 1з гiдpоцeфалiею становить вiд 12 до 50 % за даними р1зних авmоpiв. Причини гiдpоцeфалii, i'iлкування й ускладнення лкування е потенщйними причинами етлепси. При цьому етлепая може бути також i на^дком хipуpгiчного лтування гiдpоцeфалii. У данш ситуащ питання дiагноcmики, призначення анти-конвульcанmiв, хipуpгiчного лтування й прогнозування перебгу етлепси залишаеться дискутабельним. Метою нашого до^дження був огляд лтератури щодо дiагноcmики, лтування й прогнозування етлепси в дтей 1з гiдpоцeфалiею на сучасному етат розвитку медично'1 науки. Проведено пошук наукових публi-кацт за допомогою електронних баз даних PubMed, Google Scholar за ключовими словами «гiдpоцeфалiя», «епиепая», «вентрикуло-перитонеальне шунтування». Загалом знайдено 47публжацт, серед них 25 ори-гтальних до^джень. Метаанал1з до^джень за вказаними кpиmepiями не проводився. Ключовi слова: гiдpоцeфалiя; епиепая; вентрикуло-перитонеальне шунтування; дти
Вступ
Епдем'юлопя пдроцефалП
Пдроцефал1я е одним з найбшьш поширених мозкових розлад1в. Кожного року у свт виникае майже 400 000 нових випадыв дитячо! пдроцефали. Водянка головного мозку становить 1/3 усгх уроджених аномалш нервово! системи (Во^игаП С.Р., Jimenes D.E, 1995). Зпдно з даними м1жнародно! робочо! групи з вивчення пдроцефали, поширетсть дитячо! пдроцефали коливаеться вщ 1 до 32 випадыв на 10 000 новонароджених. За даними Н. ТиПу та ствавт., коливання поширеност цього захворювання залежать вщ особливостей попу-ляци й р1вня життя. Так, найбтьша ыльысть випадыв припадае на регюни Африки, Латинсько! Америки й Швденно-Схщно! Ази, що становить три чверп загаль-ного обсягу нових випадыв захворювання [1]. Частота вроджено! пдроцефали виявилась найвищою в Африщ й Латинсьый Америщ (145 1 316 на 100 000 народжених живими/р1к вщповщно), найнижчою — у Сполучених
Штатах i Канадi (68 на 100 000 народжених живими/ piK); захворюванють була вищою в кра!нах i3 низьким i сеpеднiм piвнем доходiв (123 на 100 000 народжених жи-вими/piK), нiж у кра!нах i3 високим piвнем доходу (79 на 100 000 народжених живими/pk:), p < 0,01 [2]. Частота пдроцефалй в Укра!ш, за даними piзних автоpiв, становить 1—4 випадки на 1000 народжених живими/ рк (Бадалян А.О. i спiвавт., 1980; Симерницкий Б.П., 1989; Орлов Ю.А., 1995) [3].
Лкування пдроцефалй передбачае використання медикаментiв i виконання piзноманiтних опеpацiй. Вiдповiдно до статистичних розрахуныв, в Укра!ш що-piчно потребують нейpохipуpгiчноl допомоги 3—5 тисяч дггей i3 вадами розвитку й гiдpоцефалiею (Зозуля Ю.П. i спiвавт., 1995) [3]. При цьому нерщко супутником пдроцефалй е ептепшя. Причини пдроцефалй', ll лкуван-ня й ускладнення лкування е потенцiйними причинами ептепси. Пошиpенiсть ептепси серед пащентав iз гiдpоцефалiею становить вщ 12 до 50 % за даними piз-
© <Мжнародний невролопчний журнал» / «Международный неврологический журнал» / «International Neurological Journal» («Mezdunarodnyj nevrologiceskij zurnal»), 2019 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2019
Для кореспонденци: Малець Мирослава, медичний факультет, Ужгородський нацюнальний ушверситет, пл. Народна, 3, м. Ужгород, 88000, УкраТна; e-mail: myroslava.malets@uzhnu.edu.ua For correspondence: Myroslava Malets, medical faculty, Uzhhorod National University, Narodna sq., 3, Uzhhorod, 88000, Ukraine; e-mail: myroslava.malets@uzhnu.edu.ua
них aBTopiB [4]. При цьому ептепшя може бути також i наслщком xipypri4Horo лiкування. У данiй ситуацп питання дiагностики, призначення антиконвульсан-TiB, хiрургiчного лiкування й прогнозування nepe6iry ептепси залишаеться дискутабельним.
Метою нашо! роботи був огляд лiтератури щодо даа-гностики, лiкування й прогнозування ептепси в паць ентiв iз гiдроцефалiею. Проведено пошук наукових пу-блiкацiй за допомогою електронних баз даних PubMed, Google Scholar за ключовими словами «гiдроцефaлiя», «ептепшя», «вентрикуло-перитонеальне шунтування». Пошук проводився за перюд з 1990 по 2018 рш Загалом знайдено 47 публiкацiй, серед них 25 орипнальних до-слтжень. Метааналiз дослiджень за вказаними крите-рiями не проводився.
Огляд лператури
Генетичн дослдження еплепсп в дней ¡з пдроцефал1ею
Гiдроцефaлiя нерiдко пов'язана з рiзними генетич-ними синдромами. Якщо iншi причини розвитку гтдро-цефалй' виключенi, необхiдне ретельне обстеження па-цiентa для пiдтвердження чи спростування генетичного походження пдроцефали. Генетичш форми пдроцефали можуть бути синдромними або несиндромними залеж-но вщ нaявностi додаткових вроджених aномaлiй [12]. Дiaгноз таким пaцiентaм, як правило, встановлюють на основi клiнiчних даних, магштно-резонансно! томогра-фй' (МРТ) головного мозку й генетичного тестування. Останне вщграе важливу роль у розумшш патогенезу й можливостi прогнозування розвитку пдроцефали.
На сьогоднi нема остаточних даних щодо того, як правильно класифшувати пащенпв iз визначени-ми генетичними синдромами. Наприклад, L1CAM-пдроцефалш вiдносять одночасно до синдромно! [13] й несиндромно! [12] форми.
Гiдроцефaлiя може бути результатом зовнiшнiх впливiв на структурно нормальний головний мозок, може виникати в пащенпв зi встановленим клiнiчним або молекулярним синдромом або бути тшьки що-патичною. При дослiдженнi 411 немовлят iз пдроце-фaлiею виявлено, що 175 мали пiдтверджений вплив зовнiшнiх причинних фaкторiв на !х стан, у бтьшосп випадтв пов'язаний з штравентрикулярними кровови-ливами в недоношених. Iншi 236 пaцiентiв мали неви-значену причину пдроцефали, iз них 28 мали тентифь кований генетичний синдром [1].
Пащенти, у яких кшшчно виявлено гiдроцефaлiю без додаткових кшшчних знахщок, переважно мали об-струкцш на рiвнi водопроводу мозку. У цих пащенпв виявлено мутaцiю гена L1CAM. L1CAM-aсоцiйовaнa гiдроцефaлiя е Х-зчепленою. Це одна з найтяжчих форм пдроцефали, що виникае в 10 % хлопчиыв з iзо-льованою iдiопaтичною гiдроцефaлiею [15]. Мутaцiя у L1CAM е головною генетичною причиною стенозу водопроводу мозку, що включае широкий спектр захво-рювань, у тому числi iзольовaну агенезш мозолистого тiлa, вiдому як Х-зчеплену спастичну пaрaплегiю. Ген L1CAM вщграе роль у нейрональному розпiзнaвaннi
молекул, що вiдiграють ключову роль у нейрональнiй мiграцii й дозрiваннi аксона [14].
У дослтженш H. Adle-Biassette та спiвавт. серед 138 пащентав i3 гiдроцефалieю в 57 (41 %) знайдено пато-генетичш мутацп L1CAM. У данш когортi пацieнтiв 98 % мали аномали мозолистого тiла, у 98 % пащентав знайдена гiпоплазiя або аплазiя кортикоспiнального тракту, у 90 % — стеноз водопроводу, у 88 % виявлено синдром Крюпана (Hand-Christian syndrome, adducted thumb syndrome) [16].
Проте жодна з цих патологш не була специфiчною для L1CAM-асоцiйованоl пдроцефали: серед 79 авто-псш без мутацii L1CAM аномали мозолистого тгла знайдено в 73 % , аномали кортикостнального тракту — в 59 %, стеноз водопроводу — у 46 %, приведення великого пальця — 27 %. Незважаючи на високий ризик ви-никнення L1CAM-асоцiйованих мутацш у пацieнтiв iз позитивним шмейним анамнезом i сумiснi клШчш й рентгенологiчнi показники, вiдсутнi вiрогiднi ознаки, що пiдтверджують чи спростовують дiагноз [15]. Тому L1CAM-тестування необидно проводити вшм хлопчикам iз нез'ясованою гiдроцефалieю, особливо тим патентам, якi мають позитивний шмейний анамнез або синдром Крiстiана. Бтьшють новонароджених iз пд-роцефалieю не мають головних додаткових кшшчних ознак для виявлення генетичноi' форми пдроцефали. У цих дггей МРТ може вщграти ключову роль у дГа-гностицi. Вiдомi тiльки декглька генетичних випадыв уперше виявленоi' гiдроцефалii; бшьшють дггей без додаткових клИчних фенотипових ознак до цього часу не мають чикого дiагнозу. L1CAM-асоцiйована ггдроцефа-лГя e найпоширенiшою ГдентифГкованою формою ггд-роцефали без головних додаткових кшшчних знахiдок (Hand-Christian syndrome, adducted thumb syndrome). ОкрГм того, на сьогодш вгдкрито шшГ генетичш форми мутацш гешв P1S2, MPDZ i CCDC88C. Гени, що вгд-повiдають за вроджену м'язову дистрофш, ймовГрно, мають вплив на розвиток пдроцефали, тому характерш кшшчш й радiологiчнi ознаки можуть бути переглянути в лггературь НовГ генетичнi технологи дають змогу вгд-кривати додатковi мутацiйнi гени та 1х фенотипи. Да-ний процес дасть змогу краще консультувати пацieнтiв i шм'1 щодо причин i наслiдкiв цього загального стану.
1мплантаЦя лкворошунтуючих систем як фактор ризику еплепсП
Одним Гз найбгльших знайдених нами дослгджень e робота Д. Шатт зГ сшвавт., опублшована в журналГ Neurosurgery в 1996 рощ. У дослгдження були включеш 464 пацieнти зГ встановленими шунтуючими системами. Катамнез дослгдження становив 13 роив. На час Гмплантацп лшворошунтуючих систем (ЛШС) 12 % хворих уже використовували протиешлептичш пре-парати (ПЕП). Протягом 2 роив шсля операци частота призначення ПЕП збгльшувалась на 2 % на рГк, а через 10 роыв шсля хгрурпчного лГкування поширенють ви-користання ПЕП зросла до 33 %. Встановлено чГткий зв'язок мГж причиною гГдроцефали й частотою призначення ПЕП. Переважна бшьшють статистичних
64
М1жнародний невролопчний журнал, ISSN 2224-0713 (print), ISSN 2307-1419 (online) № 4 (106), 2019
кореляцш виявлялась вже тсля встановлення першо! шунтуючо! системи. Вш паданта при дГагностиш ггдро-цефали, дглянка доступу, кГльысть шунтуючих операцш i супутш шфекци були факторами, що не подтвердили вплив на виникнення епглептичних нападГв i не мали виявлено! асощаци з лкуванням ПЕП. Загалом Гмплан-ташя ЛШС, зпдно з результатами даного дослгдження, незначно впливала на розвиток епглепси [5]. Ешлепшя не асоцшвалась зГ статтю, типом шунтуючо1 системи й кГлькгстю ревГзш вказаних систем. ВогнищевГ змши при електроенцефалографи (ЕЕГ) локалГзувались пере-важно над анатомГчною дглянкою, де введено прокси-мальний катетер ЛШС, тальки у 2 % вказаш змши були контралатеральними [6].
1мовГршсть виникнення епшептичних нападГв унаслгдок самого шунтування i/або його ускладнень у результата введення вентрикуло-атрГального та/або вентрикуло-перитонеального шунта в пацieнтiв Гз ггд-роцефалieю важко спрогнозувати. З одного боку, ггдро-цефалГя зазвичай не визначаeться причиною судомних нападГв, хоча з шшого — епшепшя часто асощкються з оперованою гiдроцефалieю в дггей. Важливим чинни-ком e вш пацieнта пгд час первинного розмщення шунта. Раннe шунтування в дггей вшом до 2 роив пов'язане з пгдвищеним ризиком розвитку епГлепси [4].
Часто ггдроцефалГя й епшепшя виникають через одш й та ж причинш фактори. Як правило, пдроцефа-лГя не визначаeться причиною епглептичних нападГв. У результата 15-рГчного обстеження 817 пацieнтiв з оперованою гiдроцефалieю Dennis Johnson, Joan Contry в Penn State University виявили, що в 308 Гз 817 (38 %) пацieнтiв зафшсовано епшептичнГ напади. Перший ет-лептичний напад, що виник тсля першого встановлення ЛШС, було зафшсовано в 181 Гз 817 пацieнтiв (22 %). ЕпГлептичш напади суттeво не вгдрГзнялись у парieто-окциштальнш, парieто-темпоральнiй чи фронтальнш дглянках. Протягом 15 роив серед дослгджуваних паць eнтiв тгльки в 16 (1,9 %) виникли епшептичш напади в результата дисфункцй ЛШС, що було пгдтверджено за допомогою ЕЕГ. У результата дослгдження виявлено, що напади ргдко e шдикатором дисфункцй' ЛШС (у 16 Гз 1831 (0,9 %) пацieнтiв) [11].
Ет'юлопя пдроцефал'й'як фактор ризику еплепсП
Iснуe чтакий взаeмозв^язок мГж причиною ггдро-цефалп й ризиком епшептичних нападГв. Вказаний взаeмозв'язок був проаналГзований авторами з Вюрц-бурзького ушверситету (Wurzburg University Hospital) протягом 24-рГчного (1970—1994 роки) обстеження пацieнтiв з оперованою гiдроцефалieю головного моз-ку. У дане дослгдження включеш 182 ^^ern^ з ггдро-цефалieю, яы спостерГгались дослгдниками не менше вгд одного року. При дослгдженш враховувались таи показники: етюлопя епГлепси, функцюнальний статус, час Гмплантаци й локалГзацГя лГкворошунтуючо1 системи, початок епшептичного нападу та його тип, змши при ЕЕГ-обстеженш головного мозку, стать, тип шун-туючо1 системи й частота ревГзш останньог У результата
дослГдження встановлено, що у 22 оперованих пацieн-тав (12 %) розвинулась епглепсГя (генералГзована — 13 спостережень, фокальна — 9) тсля вентрикуло-перито-неального шунтування. Виникнення епшептичних на-падГв чГтко корелювало з етiологieю епГлепси: тсляге-морапчна (5 %), шсляшфекцшна (4 %), невГдома (3 %), мieломенiнгоцеле 2 %, стеноз водопроводу/пухлини/ арахнощальнох ысти (0 % ) [6].
Дане дослГдження показуe чГтку залежшсть мГж ви-никненням епшептичних нападГв i наявшстю гГдро-цефали, але воно не даe рекомендацш щодо лГкування пацieнтiв з оперованою гiдроцефалieю й епiлепсieю. Особливу шкавють викликаe зв'язок мГж змшами на ЕЕГ i мюцем введення внутршньошлуночкового катетера, пГдтвердження або спростування гшотези про вплив ЛШС на виникнення епглептичних нападГв. У зв'язку з розвитком МРТ головного мозку з високою напружешстю магштного поля, сучасно1 24-канально1 ЕЕГ з навантажувальними пробами вказане дослГджен-ня потребуe переоцшки на даний час.
Одним Гз чинникгв розвитку пдроцефали e стеноз сiльвieвого водопроводу. T. Gtreitz зГ ствавт. обстежили 124 пацieнтiв Гз радюлопчно пГдтвердженим дГагнозом стенозу водопроводу. Виявлено епшептичш напади у 18,5 % випадкгв. Напади переважно виникали за типом неусвГдомлених [10].
Мультидисциплшарна клшГка (Multidisciplinary Meningomyelocele Clinic at the Children's Clinics for Rehabilitative Services, Southern Arizona) з обстеження пацieнтiв Гз менiнгомieлоцеле пГд керГвництвом Dinesh Talwar i Marjorie A. Baldwin обстежувала 89 дггей Гз ме-нiнгомieлоцеле з ПГвденно1 Аризони. У дослгдження включено 81 дитину вГком вгд 2 мГс. до 21 року. ЕпГлептичш напади виникли вперше в 17 пацieнтiв (21 %). Уш обстежуваш з епГлептичними нападами мали в анамнезГ ГмплантацГю лГкворо-шунтуючох системи з приводу гГд-роцефали. НеонатальнГ напади виникли у 2 пацieнтiв, якг не отримували ПЕП. У 3 пацieнтiв виникли гострГ епГлептичнГ напади, асоцГйованГ з штравентрикулярни-ми геморагГями протягом вентрикуло-перитонеального шунтування, у двох Гз них у майбутньому розвинулась епГлепсГя. ДГагноз епшепси встановлено 14 пацieнтам (17,3 %), 12 з яких приймали ПЕП. Медикаментозна ремГсГя нападГв досягнута в 5 пацieнтiв. ПатологГчнГ ЕЕГ-змГни реeструвались у 12 дГтей Гз гiдроцефалieю (вогнищеве сповГльнення — у 4, спайки — у 8, дифузне сповгльнення — у 3, генералГзованГ спайки або бглате-ральна синхрошзащя — у 4). У результата дослгдження виявлено, що в 17 % пацieнтiв Гз менiнгомieлоцеле виникали епглептичш напади [7].
ЕЕГ як прогностичний фактор
Американсьш науковщ Robert W. Graebner, Gastone G. Celesia обстежили 39 пацieнтiв Гз гГдроце-фалieю. У дослГдження включено 26 оперованих паць eнтiв, яким встановлено лГкворошунтуючу систему, i 21 неоперований пацieнт. 13 пацieнтiв (62 %) у неоперова-нГй груш й 22 пацieнти (85 %) в оперованш групГ мали зафшсоваш патологГчнГ змГни на ЕЕГ (специфГчнГ й
неспецифiчнi загальномозков^. Вогнищевi специфiчнi змiни на ЕЕГ (спайки, комплекси «гостра — повтьна хвиля») зареестровано в 10 пащенпв (38 %) в оперова-нiй групi на противагу ттьки 2 пацiентам (10 %) у не-оперованiй групi. Вогнищевi спайки й гос^ хвилi були зареестроваш частiше над шунтованою гемiсферою в оперованш групi. Частота нападiв в оперованш групi була значно вищою, нiж у неоперованiй (48 i 20 % вщ-повiдно). За результатами даного обстеження науковщ також дшшли висновку, що шунт чинить подразнюю-чий вплив на мозкову кору й призводить до виникнен-ня ептептичних нападiв [9].
Робота G. Liguori та спiвавт. наочно демонструе, що ептепшя повинна розглядатись як хiрургiчне усклад-нення. Авторами обстежено 40 пащентав з оперованою гiдроцефалiею, у яких виник хоча б один ептептичний напад. У вшх випадках проксимальний катетер ЛШС встановлено в правий шлуночок головного мозку. При проведенш ЕЕГ до уваги брались специфiчнi (спайки, госщ хвилi, комплекси «гостра — повтьна хвиля» та «полюпайк — повтьна хвиля») i неспецифiчнi (моно-морфш й полiморфнi повiльнi хвилi) змши. У результатi проведено! електроенцефалографи виявлено, що в 19 пащентав ептептиформна активнiсть рееструвалась над шунтованою швкулею головного мозку. У 8 пащенпв змiни на ЕЕГ виявлялись над контралатеральною щодо мiсця операцi! швкулею. Латералiзацiя патологiчних змiн над швкулею зi встановленою шунтуючою системою в пащентш iз вiдсутнiм невролопчним дефiцитом i без вогнищевого ураження ГМ дозволяють припустити, що ЕЕГ-змши залежать вiд мiсця розташування шунта. Науковщ не вткидають теорiю про вплив етюлоги пд-роцефали на виникнення епiлептичних нападiв. Дане дослщження пiдтверджуе твердження, що в деяких випадках епiлепсiя повинна розглядатись як хiрургiчне ускладнення [8].
Висновки
Факторами ризику розвитку епiлепсi! в дггей iз пд-роцефалiею е етюлопя гiдроцефалi!, iмплантацiя лш-ворошунтуючо! системи, а також генетичнi чинники. Проте наведеш в лiтературi значш розбiжностi в оцiнцi впливу вказаних факторiв на розвиток епiлепсi! свщ-чать про необхiднiсть подальших дослтжень.
Отже, потрiбне проспективне дослiдження пащен-тiв з гiдроцефалiею, спрямоване для чихе визначення факторiв, що провокують виникнення ептептичних нападiв. Пiдтвердження цих факторiв дасть змогу пащ-ентам зменшити частоту цих судом i згодом дозволить покращити якiсть життя цих дiтей.
Конфлiкт штереав. Автор заявляе про втсутшсть конфлiкту штерешв при пiдготовцi дано! статтi.
Список лператури
1. Tully H.M., Dobyns W.B. Infantile hydrocephalus: a review of epidemiology, classification and causes//Eur. J. Med. Genet. — 2014 Aug. — 57(8). — 359-368. — https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/ar-ticles/PMC4334358.
2. Dewan M.C., Rattani A., Mekary R., Glancz L, Yunusa I. Global hydrocephalus epidemiology and incidence: systematic review and meta-analysis // J. Neurosurg. — 2018 Apr 27. — P. 1-15. — https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC4334358.
3. Методичт eKa3ieKU для самостшног роботи cmydeHmie nid час тдготовки до практичного заняття / МОЗ Украти. — 2015. — С. 1. — http://www.umsa.edu.ua/kafhome/nervovhvorob/ lecture/nervovhvorob/med_fac/nh/14hydrocephalus_ukr.pdf
4. Sato О., Yamguchi Т., Kittaka М, Toyama Н. Hydrocephalus and epilepsy // Child Nervous System. — 2001 Jan. — Vol. 17, Issue 1—2. — Р. 76-86. — https://link.springer.com/article/10.1007/ s003810000381.
5. Piatt J., Vert Carlson C. Hydrocephalus and Epilepsy: An Actuarial Analysis // Neurosurgery. — 1996. — Vol. 39, issue 4. — Р. 722-727. — https://academic.oup.com/neurosurgery/ar-ticle/39/4/722/2812317.
6. Klepper J., Biisse M, Stranburg H.M. Epilepsy in shunt-treated hydrocephalus // Developmental medicine & child neurology. — 1998. — Vol. 40, Issue 11. — P. 731-736.
7. Talwar D, Baldwin M.A., Horbatt C.I. Epilepsy in children with Meningomyelocele // Pediatric Neurology. — July 1995. — Vol. 13. — Р. 29-32. — https://www.pedneur.com/article/0887-8994(95)00088-W/abstract.
8. Liguori G, Abate M, Buono S, Pittore L. EEG findings in shunted hydrocephalic patients with epileptic seizures// Ital. J. Neurol. Sci. — 1986Apr. — 7(2). — 243-7. — https://www.ncbi.nlm.nih. gov/pubmed/3721832.
9. Gordon P.S. Comorbid epilepsy and psychogenic non-epileptic seizures: How well do patients and caregivers distinguish between the two // Seizure. — 2014 Aug. — 23(7). — 537-41.
10. Gtreitz Т., Levander B.E., Lopez, J. High blood pressure and epilepsy in hydrocephalus due to stenosis of the aqueduct ofsylvius // Acta Neurochirurgica. — 1971. — Vol. 24, Issue 3. — Р. 201-206. — https://link.springer.com/article/10.1007/BF01400556.
11. Johnson D.L., Contry J. Epileptic Seizure as Cerebrospinal Fluid malfunction // Pediatric Neurosurgery. — 1996. — 24. — 223228. — https://www.karger.com/Article/Abstract/121043.
12. Schrander-Stumpel C., Fryns J.P. Congenital hydrocephalus: nosology and guidelines for clinical approach and genetic counseling // Eur. J. Pediatr. — 1998. — 157(5). — 355-62. [PubMed]
13. Verhagen J.M. et al. Congenital hydrocephalus in clinical practice: a genetic diagnostic approach // Eur. J. Med Genet. — 2011. — 54(6). — 542. [PubMed]
14. Maness P.F., Schachner M. Neural recognition molecules of the immunoglobulin superfamily: signaling transducers of axon guidance and neuronal migration // Nat. Neurosci. — 2007 Jan. — 10(1). — 19-26. [PubMed][Reflist]
15. Schrander-Stumpel C., Vos Y.J. L1 Syndrome // GeneReviews / Pagon R..A. et al., editors. — Seattle (WA), 1993. [Reflist]
16. Adle-Biassette H., Saugier-Veber P., Fallet-Bianco C. et al. Neuropathological review of 138 cases genetically tested for X-linked hydrocephalus: evidence for closely related clinical entities of unknown molecular bases//Acta Neuropathol. — 2013 Sep. — 126(3). — 42742 [PubMed] [Reflist]
17. Krumbhaar E.B. Hand-Christian syndrome // JAMA. — 1933. — 100(4). — 278. doi:10.1001/jama.1933.02740040046028. — https://jamanetwork.com/journals/jama/article-abstract/241362.
Отримано 28.01.2019 ■
66
М1жнародний невролопчний журнал, ISSH 2224-0713 (print), ISSH 2307-1419 (online) № 4 (106), 2019
Малец Мирослава
Ужгородский национальный университет, г. Ужгород, Украина
Диагностика, лечение и прогнозирование эпилептических припадков у детей с гидроцефалией
Резюме. Гидроцефалия является одним из наиболее распространенных мозговых расстройств. Каждый год в мире возникает почти 400 000 новых случаев гидроцефалии у детей. Согласно данным международной рабочей группы по изучению гидроцефалии, распространенность детской гидроцефалии колеблется от 1 до 32 случаев на 10 000 новорожденных. Частота гидроцефалии в Украине, по данным разных авторов, составляет 1—4 случая на 1000 родившихся живыми/год. При этом нередко спутником гидроцефалии является эпилепсия. Распространенность эпилепсии среди пациентов с гидроцефалией составляет от 12 до 50 % по данным разных авторов. Причины гидроцефалии, ее лечение и осложнения лечения являются потенциальными причинами эпилепсии. При этом эпилепсия может быть и следствием хирургического лечения
гидроцефалии. В данной ситуации вопрос диагностики, назначения антиконвульсантов, хирургического лечения и прогнозирования течения эпилепсии остается дискутабельным. Целью нашего исследования был обзор литературы по диагностике, лечению и прогнозированию эпилепсии у детей с гидроцефалией на современном этапе развития медицинской науки. Проведен поиск научных публикаций с помощью электронных баз данных PubMed, Google Scholar по ключевым словам «гидроцефалия», «эпилепсия», «вентрикуло-перито-неальном шунтирование». В общем найдено 47 публикаций, среди них 25 уникальных исследований. Метаанализ исследований по указанным критериям не проводился. Ключевые слова: гидроцефалия; эпилепсия; вентрикуло-перитонеальное шунтирование; дети
M. Malets
UzhhorodNational University, Uzhhorod, Ukraine
Diagnosis, treatment and prognosis of epileptic seizures in children with hydrocephalus
Abstract. Hydrocephalus is one of the most common brain disorders. Every year in the world, almost 400,000 new cases of hydrocephalus in children are registered. According to the data of the international hydrocephalus working group, the prevalence of this disease in children ranges from 1 to 32 cases per 10,000 newborns. The incidence of hydrocephalus in Ukraine, according to various authors, is 1—4 cases per 1,000 live births a year. Also, hydrocephalus is often associated with epilepsy. The prevalence of epilepsy among patients with hydrocephalus is between 12 and 50 %, according to various authors. The causes of hydrocephalus, its treatment and the complications of treatment are the potential causes of epilepsy. Epilepsy can also be the result of surgical treatment for hydrocephalus. In this situation, the
issues of diagnosis, administration of anticonvulsants, surgical treatment and the prognosis of epilepsy course remain controversial. The objective of our study was to review the literature on the diagnosis, treatment and prognosis of epilepsy in children with hydrocephalus at the present stage of medical science development. The search for scientific publications was carried out using the electronic databases PubMed, Google Scholar for the keywords "hydrocephalus", "epilepsy", "ventriculoperitoneal shunting". In total, 47 publications were found, including 25 original studies. Meta-analysis of studies on the specified criteria was not carried out.
Keywords: hydrocephalus; epilepsy; ventriculoperitoneal shunting; children
