CC BY
14
3. Rebrova OYu. [Statistical analysis of medical data. Application of software package STATISTICAL Moskva. 2002;312. Russian.
4. Sedletskiy Yul. [Modern methods of treating obesity. A guide for doctors]. Sankt-Peterburg. 2007;416. Russian.
5. Khat'kov IE, Gurchenkova EYu. [Endoscopic interventions in the treatment of alimentary-constitutional obesity], Moskva. 2013;141. Russian.
6. Yashkov Yul. [About surgical methods of treatment of obesity]. Moskva. 2010;47. Russian.
7. Buchwald H, Avidor Y, Braunwald E, et al. Ba-riatric surgery: a systematic review and metaanalysis. JAMA. 2004;292:1724-37.
8. Freedman D, Ron E, Ballard-Barbash R, et al. Body mass index and all-cause mortality in a nationwide US cohort. Int. J. Obes (Lond.). 2006;30:822-9.
9. Sjostrom L, Narbo K, Sjostrom D, et al. Effects of bariatric surgery on mortality in Swedish Obese Subjects. N. Engl. J. Med. 2007;357:741-52.
10. Lenz M, Richter T, Muhlhauser I. The morbidity and mortality associated with overweight and obesity in adulthood: a systematic review. Dtsch. Arztebl. Int. 2009;106:641-48.
Статгя надшшла до редакцп 19.10.2017
♦
УДК 616.972-079.4 https://doi.Org/10.26641/2307-0404.2017.4.117679
С.В. Захаров Д1АГНОСТИЧН1 МОЖЛИВОСТ1
НЕТРЕПОНЕМНИХ I ТРЕПОНЕМНИХ РЕАКЦ1Й ПРИ PAHHIX ФОРМАХ СИФ1Л1СУ
ДЗ «Днгпропетровська медична академ1я МОЗ Укра'ти»
кафедра шюрних та венеричних хвороб
вул. В. Вернадсъкого 9, м. Днгпро, 49044, Украта
SE «Dnipropetrovsk medical academy of Health Ministry of Ukraine»
V. Vernadsky str., 9, Dnipro, 49044, Ukraine
e-mail: zakhar_s@i.ua
Ключов! слова: pami форми сифШсу, серолог1чна diaznocmuKa, iмуноблотинг Key words: early forms of syphilis, serological diagnosis, immunoblotting
Реферат. Диагностические возможности нетрепонемных и трепонемных реакций при ранних формах сифилиса. Захаров С.В. Проведен сравнительный анализ чувствительности и специфичности иммунобло-тинга с другими нетрепонемными и трепонемными реакциями у 215 больных ранними формами сифилиса. Установлено высокую диагностическую эффективность иммуноблотинга у больных ранним скрытым сифилисом. Установлено, что только в случае первичного сифилиса иммуноблотинг уступает РИФ, этот тест можно использовать для дифференциального диагноза между скрытым сифилисом и ложно положительными реакциями на сифилис.
Abstract. Diagnostic capabilities of non-treponemal and treponemal reactions in the early forms of syphilis. Zakharov S.V. A comparative analysis of the sensitivity and specificity of immunoblotting against other non-treponemal and treponemal reactions was carried out in 215 patients with early forms of syphilis. A high diagnostic efficiency of immunoblotting in patients with early latent syphilis was established. It was found that only in case of primary syphilis, immunoblotting is inferior to Immunofluorescence reaction; this test can be used for differential diagnosis between hidden syphilis and false positive reactions to syphilis.
Актуальшсть проблемы д1агностики прихо-ваного сифшсу е безсумшвною та визначаеться такими основними напрямками:
по-перше, сощальною значущютю сифш-тично1 шфекцй, що зумовлено збшьшенням питомо1 ваги ириховаиого сифшюу [4, 12];
по-друге, встановлення остаточного д1агнозу ириховаиого сифшсу, як раннього, так i шз-иього - завдання досить складне, у зв'язку з несвоечасним встановленням д1агнозу на раннш стадй шфекцй вщзначаеться збшьшення ви-падюв ni3Hix форм сифшсу, у тому числ1 й сифшсу нервово! системи, а також вродженого сифшсу [1,2,7];
по-трете, це патоморфоз не тшьки ктшчних симитом1в сифштично! шфекцй, а й деяю осо-бливосп серолопчних реакцш, а саме: низью ио-тенцл сироватки кров1 та хибно позитивш резуль-тати дослщження серолопчних реакцш [3, 11, 14].
Для лабораторно! д1агностики сифшсу за-стосовуються ирям1 й непрям! методи дослщжен-ня. Серед прямих метод1в дослщження найбшьш иерсиективним вважаеться ¿муноблотинг [6, 8, 13]. Результати, отримаш при дослщженш кож-Hoi' ¿з серолопчних реакцш на сифшс, залежать вщ вм1сту в сироватщ кров1 дослщжуваного специф1чних антитш до антигенних детермшант збудника сифшсу - Treponema pallidum [17].
Разом з тим, не Bci реакцп, яю застосовуються для д1агностики сифшсу, е досить чутливими i специф1чними, що призводить до д1агностичних помилок та несвоечасного призначення лшуван-ня. Все це зумовлюе необхщшсть удосконалення метод1в д1агностики та визначення i'x мюця та значения серед загальноприйнятих метод1в дослщження [4, 9].
Одним з найбшьш перспективних метод1в д1агностики сифшсу е метод ¿муноблотингу. 1муноблотинг е досить високоспециф1чним i чут-ливим референтним методом, який може шд-твердити д1агноз сифшсу в пащенпв з пози-тивними або невизначеними результатами до-слщжень, отриманих у тому числ1 за допомогою таких реакцш, як РПГА або 1ФА. За кордоном з метою проведения диференцшного д1агнозу м1ж прихованим сифшсом i хибно позитивними реакщями на сифшс активно використовують ¿муноблотинг [15, 16].
Метод ¿муноблотингу е одним з вар1анпв ¿му-ноферментного анатзу i полягае в одночасному виявленш антитш до рекомбшованих антигешв i одночасного виявлення антитш до найбшьш ¿му-ногенних детермшант бл1до! трепонеми. Метод мае досить високу чутливють i специф1чшсть: 99%-100% i 99,3%-99,5% вщповщно [15]. Таю
результати зумовлеш тим, що за допомогою електрофорезу роздшяють бшки, гл1ко- i лшо-проте!ди та максимально! специф1чност1 ¿мунних сироваток, як1 використовуються для детекцй моноклональних антитш.
Метод ¿муноблотингу (дат - 1Б) дозволяе виявити антитша в сироватщ кров1 та визначити антигени, що 1м вщповщають, залежно вщ i'x молекулярно! маси 15, 17, 47 КДа.
При пор1внянш д1агностикум1в, що мютять IgM та IgG, бшьшють дослщниюв вщдае перевагу саме IgG- ¿муноблотингу, тому що вш бшьш чутливий на Bcix стад1ях сифшсу [16].
Серед дерматовенеролопв Укра1ни ставлення до цього методу ще не сформувалося, оскшьки ще не встановлеш д1агностичш можливост1 методу для хворих на ранш форми сифшсу, не розроблеш ктшчш рекомендацй для засто-сування цього методу.
Вщомо, що вже на первиннш стади шф1-кування у кров1 хворих на сифшс з'являеться велика кшьюсть антитш до р1зних структур блщо! трепонеми. Специф1чш антитша в сироватщ кров1 хворого можна визначити нав1ть в шкубацшному nepiofli, але часпше за все i'x можна визначити теля прояву перших клшчних симптом1в сифшсу.
Дослщження, проведен! за кордоном, евщ-чать, що кшьюсть полшептцщв, що вступили в реакщю з неадсорбованою сироваткою кров1 хворих, вщ первинного до вторинного сифшсу збшьшуеться.
Вщомо, що низькомолекулярш бшки блщо! трепонеми, особливо Тр 47, вщносять до антигешв, яю пов'язують пенщилш та е ¿ндуктором антитш як у первинному, так i вторинному перюдах сифшсу. Тр15 - це лшопротещи, i якщо виявляють у сироватщ кров1 антитша до нього, то це дозволяе з великою в1рогщшстю д1агностувати первинний або вторинний сифшс. У вторинному nepiofli найбшьш активно утво-рюються антит1ла до мембранного бшка Тр17.
Найб1льш ¿мунореактивними б1лками мем-брани Т. pallidum е 15, 17, 47 КДа. Бшьшють до-сл1дник1в при пор1внянш IgM та IgG д1агности-кум1в в1ддае перевагу IgG-iMyHo6noTHHry, для якого властива бшьш висока чутлив1сть на Bcix стад1яхсиф1л1су [9].
За шформащею деяких досл1дник1в, чут-лив1сть методу при первинному, вторинному i ранньому прихованому сифшс1 становила 100%, а специф1чшсть методу - 98% [6].
Метою дослщження була ктшчна оцшка чутливост1 й специф1чност1 ¿муноблотингу у хворих на ранш форми сифшсу.
17/ Том XXII/ 4
93
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛЩЖЕНЬ
У дослщження було включено 215 хворих на ранн1 форми сифшсу, 50 порцш сироваток кров1 здорових oci6 з негативними РЗК i РМП та 50 пащенпв, як1 рашше хворши на ранш форми сифшсу та були зшт з диспансерного облшу у зв'язку з негативащею КСР у встановлеш дда-чими нормативними документами МОЗ Украши термши.
Критерп виключення з дослщження: вапт-н1сть, захворювання на туберкульоз, В1Л/СН1Д, BipycHi гепатити, пащенти, як1 хворши на сифшс вдруге, в1к до18 роюв та ионад 55 роюв.
Гендерний розподш 215 хворих на раннш прихований сифшс був таким: 115 жшок i 100 чо-ловЫв, середнш в1к 31,5±0,8 року. Д1агноз пер-винного сифшсу встановлено в 30 oci6 (14%), з них 11 жшок i 19 чоловшв. Д1агноз вторинного сифшсу було встановлено в 45 oci6 (20,9%), з них 27 жшок та 18 чоловшв. Д1агноз раннього прихованого сифшсу було встановлено у 140 oci6 (65,1%), з них 72 жшки i 68 чоловшв. Для проведения дослщжень використовувались РМП (реакщя мшропрециштацп), РЗК (реакщя зв'язу-вання комплемента з кардюлшновим та трепо-немним антигенами), Р1Ф (реакщя ¿мунофлюорес-
ценцп у двох модифшащях Р1Ф-200 i Р1Ф-абс), 1ФА (¿муноферментний анал1з з визначенням IgM та IgG окремо) та 1Б (¿муноблотинг - метод ELISA).
РЕЗУЛЬТАТА ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
Вивчивши результати чутливост1 нетрепо-немних i трепонемних теспв у обстежених пащенпв, ми наводимо i'x результати (табл. 1).
Як видно з таблиц! 1, у хворих на первинний сифшс найменш чутливою з ycix реакцш була РЗК з кардюлшшовим антигеном (реакщя позитивна в 70,1±3,2%). Бшьш чутливими були РМП (90,1±2,3%) та РЗК з трепонемним антигеном (88,4%±2,1%). Найбшьш чутливими були Р1Ф-абс (97%), Р1Ф-200 (98%), РПГА (95,7±2,2%). Чутливють ¿муноблотингу була достов1рно ви-щою, шж чутливють РЗК, РМП, РПГА i 1ФА. Як видно з таблиц! 1, чутливють 1Б при первинному сифшс1 100% i при цьому перевищуе чутливють ycix теспв, окр1м Р1Ф. Чутливють ycix нетре-понемних i трепонемних теспв, яю нами за-стосовувались у хворих на вторинний сифшс, у тому числА й 1Б, були позитивними у 100% (тобто i'x чутливють становила 100%).
Таблиця 1
Чутливкть нетрепонемних i трепонемних тестев
Групи пащенпв
РЗК
РМП Р1Ф абс Р1Ф 200 1ФА 1Б РПГА
клАе Тр Ag
90,1± 2,3% 70,1± 3,2% 88,4± 2,1% 97% 98% 38,4± 2,1% 100% 95,7± 2,2%
100% 99,3± 1,5% 100% 100% 100% 100% 100% 100%
93,2± 92,4± 96,1± 98,1± 96,8± 98,1± 100% 97,1±
1,4% 2,0% 1,4% 1,3% 1,4% 1,0% 1,0%
48,3± 57,4± 60,1± 65,1± 58,1±
2,0% 2,3% 2,1% 1,8% 1,7%
СифШс первинний (п=30) Сиф1л1с вторинний (п=45)
Сиф1л1с прихований раннш (п=140)
Особи, яю рашше хвор1ли на сифШс
(з негативним РМП i РЗК)
(п=50)
Отримаш нами результати свщчать про не-доцшьнють застосування 1Б, РПГА та 1ФА при д1агностищ ц1е! форми сифшсу.
У хворих на раннш прихований сифшю чутливють РМП i РЗК з кардюлшшовим антигеном становила 93,2±1,4% i 92,4±2,0,% вщповщно. Чутливють РЗК з трепонемним антигеном становила 96,1±1,4%.
Чутливють трепонемних реакцш була такою: Р1Ф-абс - 98,1±1,3%, Р1Ф-200 - 96,8±1,4%, РПГА - 97,1±1,0%, 1ФА - 98,1±1,0%. Позитивш
результати 1Б були у 100% хворих на раннш прихований сифшю. Потр1бно звернути увагу на те, що позитивна результати 1Б були отримаш навиь у хворих з1 слабо позитивними результатами шших теспв. Отримаш нами результати до-слщження дозволяють стверджувати, що чутливють 1Б при цш форм1 сифшсу становить 100% I перевищуе чутливють шших теспв, як нетрепонемних, так 1 трепонемних.
Метод ¿муноблотингу дозволяе дати оцшку кожному з рекомбшантних бшюв у формуванш
загального результату реакцй. Було використано Тр^в: Тр15кДа, Тр17кДа, Тр47кДа Я<0,8
кшьюсний анатз 1Б за шдексом антитш. Тр IgM негативный результат, 0,9<Я>1,1 - сумшвний ре-
Я<0,8 - негативный результат, 0,8<Я>1,1 - сум- зультат, Я>1,1 - позитивний результат (табл. 2). швний результат, Я>1,1 - позитивний результат.
Таблиця 2
Середш ¡ндекси утворення антитш у хворих на сифШс за результатами ¡муноблотингу (М±т)
TpIgG
Тр IgM
Tpl5 кДа Tpl7 кДа Tp47 кДа
R>2,6±1,6 R>2,5±0,2 R>6,5±0,3 R>2,1±0,1
R>1,4±0,1 R>3,5±0,1 R>5,0±0,2 R>2,5±0,3
R>1,2±0,1 R>2,8±0,5 R>5,2±0,1 R>2,7±0,2
_ R>1,1 R>1,4±0,1 R>1,2±0,1
Групи пацкттв
СифШс первинний (п=30) Сиф1л1с вторинний (п=45)
Сиф1л1с раинт прихований (п=140)
Особи, яю рашше хвор1ли на сифШс (з негативним РМП i РЗК) (п=50)
Як видно з таблиц! 2, метод 1Б е досить чут-ливим при д1агностищ первинного i вторинного сифшсу та раннього прихованого сифшсу. Максимальш ¿ндекси утворення антитш до рекомбшованих антигешв Treponema pallidum Тр15кДа, Тр17кДа, Тр47 забезпечують 100% чутливють методу 1Б при раншх формах сифшсу.
Як видно з таблиц! 3, при раншх формах сифшсу найбшьш специф1чним тестом серед трепонемних реакцш е 1Б, другу i третю позицй'
займають вщповщно Р1Ф \ РПГА. Реакщя 1ФА з одночасним визначенням ^М та IgG до блщо! трепонеми е найбшьш ефективним методом д1агностики первинного сифшсу, який посту-паеться тшьки ¿муноблотингу. Необхщно врахо-вувати те, що при оцшюванш результапв дослщження Р1Ф можлива суб'ективна оцшка реакцй. РПГА е досить щнним д1агностичним тестом при вс1х формах сифшсу, але найбшьш чутливим вш е при шзшх формах сифшсу.
Таблиця 3
Специф1чшсть трепонемних теслв у хворих на сифшк
Групи пащсттв Р1Ф абс Р1Ф 200 РПГА 1ФА 1Б
Сиф1л1с первинний (n=30) 98% 99% 96% 98% 99%
Сиф1л1с вторинний (n=45) 99% 99% 100% 100% 100%
Сиф1л1с ранн1й прихований (п=140) 97% 99% 97% 96% 100%
Позитивш результати 1ФА повинш бути шд-тверджеш дослщженням шших трепонемних тест1в, наприклад РПГА, краще 1Б. Р1Ф реко-мендуеться застосовувати в тих випадках, коли не сшвпадають результати 1ФА, РПГА або 1Б.
Анатзуючи вищенаведеш даш в таблицях 2 i 3, можна дшти висновку, що 1ФА,РПГА та 1Б е високочутливими реакщями, що залишаються тривалий час (понад 2 роки) позитивними у
хворих, яю лшувались з приводу сифшсу. U,i особливосп трепонемних теспв роблять не-можливим i'x використання при встановленш виткуваност1, а також у практищ акушер1в-гшеколопв.
П1ДСУМОК
Реакщя ¿муноблотингу мае досить висою д1агностичш можливосп, так метод 1Б е бшьш
17/ Том XXII/ 4
95
чутливим методом д1агностики сифшсу по-р1вняно з РМП, РЗК i РПГА. 1Б бшьш шформа-тивний пор1вняно з ¿муноферментними системами, яю застосовуються для скриншгових дослщжень, тому що визначае антитша до окремих антигешв Т. pallidum. Останне свщчить про те, що цей метод е досить щнним при д1агностищ приховаиого сифшсу. Метод 1Б е
д1евим методом дослщження при проведенш диференцшного д1агнозу м1ж приховаиим сифшсом \ хибиопозитивиими реакщями. 1Б може бути додатковим або альтернативним методом шшим тестам (1ФА, РПГА). Для включения його в медичш стандарти в якоси референтного методу при д1агностищ прихованого сифшсу необхщш подальш1 дослщження.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Баркалова Е.Л. Диагностика нейросифилиса: современное состояние проблемы / Е.Л. Баркалова // Журнал дерматовенерологии и косметологии им. H.A. Торсуева. - 2006. -№1-2 (12). - С. 116-119.
2. Баркалова £.Л. Прогнозування розвитку пато-лопчного процесу при paHHix формах нейросифшсу: автореф. дис. на здобутгя вчен. ступеня д-ра мед. наук / е.Л. Баркалова. - Харшв. - 2012. - С. 25.
3. Дмитриев Г.А. Сифилис. Дифференциальный клинико-лабораторный диагноз / Г.А. Дмитриев, Н.В. Фриго. - Москва: Медицина, 2004. - 363 с.
4. Захаров В.К. Прихований сифшс: навч. nociö. / B.K. Захаров, А.Д. Дюдюн, C.B. Захаров. - Дншро-петровськ. -2011.-121С.
5. Захаров C.B. Социальные и клинические особенности раннего скрытого сифилиса / C.B. Захаров,
B.К. Захаров // Укр. журнал дерматовенерологии и косметологии. - 2010. - №3 (58). - С. 154-155.
6. Фриго Н.В. Иммуноблотинг в диагностике ранних форм сифилиса / Н.В. Фриго, Л.В. Дударева,
C.B. Ротанов // Вестник дерматологии и венерологии. -2008.-№3.-С. 57-62.
7. Катунин Г.Л. Особенности клинического течения нейросифилиса на современном этапе / Г.Л. Катунин, A.B. Китаева, Н.В. Фриго // 3-й Всерос. конгресс дерматовенерологов.: тез. науч. работ. -Казань, 2009.-С. 93.
8. Кубанова A.A. Опыт использования метода иммуноблотинга для диагностики сифилиса / A.A. Кубанова, Н.В. Фриго, C.B. Ротанов // Вестник дерматологии и венерологии. - 2006. -№2. - С. 3-11.
9. Кувшинов М.В. Комплексный подход к серологической диагностике сифилиса / М.В. Кувшинов, Н.В. Чепуренко, А.П. Обрядина // Актуальные вопросы дерматовенерологии и косметологии: «мате-
риалы 5 съезда дерматологов и венерологов республики Беларусь. - Минск, 2006. - С. 68-71.
10. Мавров Г.И. Скрытый сифилис на современном этапе / Г.И. Мавров, Ю.В. Щербакова // Укр. журнал дерматовенерологии и косметологии. - 2003. -№4(11).-С. 58-62.
11. Руководство по лабораторной диагностике сифилиса в странах Восточной Европы / Е.В. Соколовский, Н.В. Фриго, С.В. Ротанов [и др.] // Вестник дерматологии и венерологии. -2011.-№2.-С. 87-96.
12. Табуйка О. К вопросу об оптимизации диагностики скрытого сифилиса / О. Табуйка, Г.К. Мушет // Укр. журнал дерматовенерологии и косметологии. -2011.-№ 1 (40). -С. 78-82.
13. Результаты изучения диагностической эффективности новой тест-системы линейного иммуно-ферментногоанализа "Inno-Lia ТМ Syphilis score" / Н.В. Фриго, С.В. Ротанов, В.И. Нестеренко [и др.] // Клинич. лаб.диагностика. - 2006. -№ З.-С. 36-41.
14. Черешне В.А. Сифилис: иммунитет и лабораторная диагностика / В.А. Черешне. - Екатеринбург: Ур. ОРАН, 2006. - 387 с.
15. Evolution of INNO-LIA syphilis assay as a confirmatory Test of syphilis // H. Hagedorn, I. KraminaHagedorn, M. De Bosscherek [et al.] // J. Clin. Microbiol. - 2002. - Vol. 40. - P. 973-978.
16. Validation of the INNO-LIA syphilis kitas a confimatory assay for Treponema pallidum antibodes / A.Ebel, I. Vaneste, M. Cardinaels [et al.] // J. Clin. Microbiol. - 2000. - Vol. 38. - P. 215-219.
17. Western immunobloting with five Treponema pallidum antigens for diagnosis by western blotting technique / V. Sambri, A. Marandony, C. Eger [et al.] // CVI. - 2001. - Vol. 8. - P. 534-539.
REFERENCES
1. Barkalova EL. [Diagnosis of neurosyphilis: the current state of the problem], Zhurnal dermatovenerologii i kosmetologii im. N.A. Torsuyeva. 2006; 1-2(12): 116-9. Russian.
2. Barkalova OL. [Prediction of development of pathologic process in early forms of neurosyphilis], [dissertation], Kharkiv. 2012;25. Ukrainian.
3. DmitrievGA. [Syphilis.Differentialclinical-labo-ratory diagnosis]. Moskva, Meditsina. 2004;363. Russian.
4. Zakharov VK, Dyudyun AD, Zakharov SV. [Latent syphilis]. Navch. posibnyk. Dnipropetrovs'k. 2011;121. Ukrainian.
5. Zakharov SV. [Social and clinical features of early latent syphilis]. Ukr. zhurnal dermatovenerologii i kosmetologii. 2010;3(58): 154-5. Russian.
6. Frigo NV, Dudareva LV, Rotanov SV, Ivanov NM. [Immunoblotting in the diagnosis of early forms of syphilis]. Vestnik dermatologii i venerologii. 2008;3:57-62. Russian.
7. Katunin GL, Kitaeva AV, Frigo NV. [Features of the clinical course of neurosyphilis at the present stage]. The 3rd All-Russian Congress of Dermatovenerology. Kazan'. 2009;93. Russian.
8. Kubanova AA, Frigo NV, Rotanov SV. [Experience of using the immunoblot method for the diagnosis of syphilis]. Vestnik dermatologii i venerologii. 2006;2:3-11. Russian.
9. Kuvshinov MV, Chepurenko NV, Ritual AP. [Comprehensive approach to serological diagnosis of syphilis]. Topical issues of dermatovenereology and cosmetology: "Materials of the 5th Congress of Dermatologists and Venereologists of the Republic of Belarus. Minsk. 2006;68-71. Russian.
10. Mavrov GI, Shcherbakova YuV. [Latent syphilis at the present stage]. Ukr. zhurnal dermatovenerologii i kosmetologii. 2003;4(ll):58-62. Russian.
11. Sokolovsky EV, Frigo NV, Rotanov SV. [Manual on laboratory diagnosis of syphilis in Eastern Europe]. Vestnik dermatologii i venerologii. 2011;2:87-96. Russian.
12. Tabuyka O, Mushet GK. [On the optimization of the diagnosis of latent syphilis]. Ukr. zhurnal dermatovenerologii i kosmetologii. 2011;l(40):78-82. Russian.
13. Frigo NV, Rotanov SV, Nesterenko VI. [The results of studying the diagnostic efficiency of the new test system of the linear immunoenzyme analysis "Inno-Lia TM Syphilis score"]. Klinicheskaya laboratornaya diagnostika. 2006;3:36-41. Russian.
14. Chereshnya VA. [Syphilis: immunity and laboratory diagnostics], Yekaterinburg, Ur. ORAN. 2006;387. Russian.
15. Hagedorn H, Kramina- Hagedorn I, De Bos-scherek M, et al. Evolution of INNO-LIA syphilis assay as a confirmatory Test of syphilis. I. Clin. Microbiol. 2002;40:973-8.
16. Ebel A, Vaneste I, Cardinaels M, et al. Validation of the INNO-LIA syphilis kitas a confimatory assay for Treponema pallidum antibodes. I. Clin. Microbiol. 2000;38:215-9.
17. Sambri V, Marandony A, Eger C, et al. Western immunobloting with five Treponema pallidum antigens for diagnosis by western blotting technique. CVI. 2001;8:534-9.
Craira Haflinm^a ao pe^aKuii' 09.10.2017
♦
17/ Tom XXII/ 4
97
