CC BY
17
УДК 616.248-053.5-07 Гарас М.Н.
Д1АГН0СТИЧНА Ц1НН1СТЬ РЕВУЛЬТАИВ ЦИТ0Л0Г1ЧНГ0 ДОСЛЩЖЕННЯ 1НДУК0ВАН0Г0 М0КР0ТИННЯ У П1ДТВЕРДЖЕНН1 ТЯЖК01 БР0НХ1АЛЬН01 АСТМИ У ШК0ЛЯР1В
Буковинський державний медичний уыверситет, м. Чершвц1, Украша
3 метою визначення diazHocmuuuoi цтност{ резулътат1в цитолог1чнго досл{дження тдуковано-го мокротиння у тдтверджент тяжког 6poHxicuibHÖi астми у школяр{в на nidcmaei анал{зу vuiimuHuozo складу {ндукованого мокротиння (за методикою Pavord I.D., 1997 в модифшацп Saravia-Romanholo В.М., 2003) у 67 dimeü шкглъного вшу, хворих на середнъотяжку та тяжку персистувальну бронх{алъну астму, встановлено eidcymnicmb залежност{ тяжкост{ захворю-вання та характеру запалення бронхгв (вгдносний ризик тяжког БА при нееозинофшъному запа-лент дихальних шлях{в становив 1,0 (95% Д1 0,7-1,6) при cnieeiducnueHHi luaucie 1,0 (95% Д1 0,4-2,7). 3 позицш K/imiHHÖi етдемюлогй та доказовог медицини показано можливост{ використання показнитв eidnocnozo складу цитостну у верифжацп тяжкого персистування 6poHxiajibHÖi астми у поргвнянт i3 середнъотяжким eapiaumoM захворювання тшъки у комплекс{ з тшими па-ракл{тчними даними внасл{док частого виникнення осибнопозитивних та хибнонегативних ре-зулътат{в.
Ключов1 слова: бронх1альна астма, д1ти, тяжкють, Вступ
Незважаючи на те, що сучасна стратепя л1ку-вання дозволила покращити якють життя та ско-ротити частоту госгптал1заци хворих на бронх1а-льну астму (БА), проте р1вень ¡нвалщиз1аци i ле-тальносп нараз1 не зменшуеться [1,2]. Слщ вщ-значити, що неефективнють базисноТ протире-цидивноТ терапи пов'язують ¡з фенотиповою не-однорщнютю даного захворювання [3-5], юну-ванням р1зних тигпв запалення дихальних шля-xiB (ДШ).
Зокрема, тяжка, резистентна до лкування БА з фенотипом нестшкого nepe6iry («brittle-asthma») супроводжуеться розвитком атошчноТ форми захворювання з еозинофтьним паттерном запалення слизовоТ оболонки бронх1в. У таких nai_(ieHTiB спостер1гаеться виражен1ше пото-вщення базальноТ мембрани, н1ж в oci6 без ео-зинофтП' [6]. Водночас, нейтрофтьний BapiaHT захворювання в л1тературних джерелах асоц1ю-еться ¡з тяжким, торпщним та резистентним до терапП' переб1гом захворювання [6; 7], частими загостреннями, «фатальним» та «ычним» Bapia-нтами БА [8; 9]. Враховуючи суперечлив1 л1тера-турн1 дат щодо стввщношення характеру запалення ДШ та тяжкосп БА доцтьним видавалося оц1нити результати цитолопчного дослщження ¡ндукованого мокротиння за pi3HOi тяжкосп персистування патолопТ.
Метою дослщження було визначити fliamoc-тичну цшнють результат1в цитолопчнго досл1-дження ¡ндукованого мокротиння у пщтверджен-Hi тяжко'Г бронх1ально'|' астми у школяр1в вщносно середньотяжкого вар1анту захворювання.
Матср1али та методи
Для досягнення мети роботи з дотриманням принцишв б1оетики на 6a3i пульмонолопчного вщд1лення ОДКЛ №1 м. Чершвц1 обстежено 67 дп"ей шктьного в1ку, хворих на бронх1альну астму. На пщстав1 чинних документе [10], зпдно критерП'в тяжкосп сформовано дв1 KniHiHHi групи
¡ндуковане мокротиння, запалення бронх1в.
спостереження. Першу клш1чну групу (I) сфор-мували 35 дп"ей ¡з тяжкою персистувальною БА. До другоТ (II) ктычноТ групи пор1вняння увшшло 32 пац1енти ¡з середньотяжким персистувальним переб1гом захворювання. За основними клш1чними ознаками групи пор1вняння в1ропдно не вщр1знялися, зокрема, хлопчики у I клш1чнш груш становили 59,6%, у II - 63,0% (Рср>0,05). Середнш в1к д1тей ¡з тяжкою БА дор1внював 12,6±0,43 роки, у груш пор1вняння - 12,4±0,45 рок1в (Р>0,05). Середня тривалють захворювання у пац1ент1в I кпш1чно'|' групи становила 8,0±0,48 рок1в, у школяр1в ¡з середньотяжким персистуванням захворювання - 6,8±0,53 роки (Р>0,05).
Уам хворим у пюляприступному перюд1 БА проводився цитолопчний анал1з мокротиння, от-риманого методом ¡ндукци з використанням сершного розведення натрш хлориду [11, 12]. Еозинофтьний характер запалення дихальних шлях1в д1агностували за наявност1 у мокротинш 3% I бтьше еозинофтьних лейкоцит1в у пол1 зо-ру. Нееозинофтьний тип запалення бронх1в д1агностували при вщносному вмют1 у цитограм1 мукосшну менше н1ж 3% еозинофт1в, або за Тх вщсутност1 [13]. В жодного з пац1ент1в, яким була проведена ¡ндукц1я мокротиння шляхом ¡нгаляци ппертон1чних (3% та 5%) розчишв натрш хлориду, не спостер1галося поб1чних ефект1в. Результати анал1зувалися методами бюстатистики та клш1чно'|' епщемюлоги.
Результати дослпджсння та 1х обговорення
Середнш вщносний вмют кл1тин в ¡ндукованому мокротинн1 д1тей клш1чних груп представлено у таблицк
Поряд з тенденц1ею до меншого вщсоткового вмюту еозинофт1в у д1тей з тяжкою БА, еозинофтьний характер запалення бронх1в од-наково часто зустр1чався у школяр1в обох груп (45,7±12,4% та 46,8±12,8% у I та II трупах вщповщно, Рф>0,05).
* НДР кафедри пед1атрм та дитячих ¡нфекцшних хвороб БДМУ „Обгрунтування ¡ндивщуал1зованого л1кування бронх1аль-ноТ астми у д1тей шктьного BiKy", реестрацшний номер 0107U004049
liiC. I II ¡Ii' ВДНЗУ « Украгнсъка медична стожатологгчна ак аде Mi я»
Таблиця.
BidHOCHuü вмют кл1тин в ¡ндукованому мокротинн/' у dimeü кл1н1чних груп
№ KniHiMHi групи К-сть д|теи Вщносний BMiCT KniTHH в ¡ндукованому мокротинш, %
Нейтро-фти Л1мфо-цити Еозино-фти Макро-фаги Ештелю-цити
1 fliTH 3 тяжкою БА 35 56,5±3,49 9,1±1,73 6,6±1,47 28,3±3,63 42,6±2,72
II fli™ ¡3 середньотяжкою БА 32 55,4±4,98 9,9±1,80 11,9±3,64 20,9±4,12 39,5±3,32
P >0,05 >0,05 >0,05 >0,05 >0,05
Осктьки критер1ем визначення характеру за-палення бронх1в е вщносний вмют еозинофть-них гранулоци"пв ¡ндукованого мокротиння, не-обхщним представлялося проанал1зувати д1аг-ностичну цшнють даного показника та ¡нших компоненте цитоепшу.
Так, ппереозинофт1я мокротиння (вщносний вмют еозинофтьних гранулоцит1в бтьше 21%) притаманна дп"ям з тяжкою БА ¡з специф1чнють (СП) 81%, проте при нижчому вщеотковому вмю-т1 даних кл1тин у цитоспш1 ймов1рнють помили-тися складала 94% при низькш прогностичнш цшносп (не бтьше 44%) та показиках ктычно-епщемюлопчного ризику.
Незважаючи на думки ряду автор1в про асоцн ацш нейтрофтьного характеру запалення з тяжким персистуванням захворювання [6], вщносний ризик тяжко'Г БА при нееозинофтьному запалены дихальних шлях1в становив 1,0 (95% Д1 0,7-1,6) при сшввщношены шанав 1,0 (95% Д1 0,4-2,7). При використанш даного типу запалення як д1агностичного тесту з виявлення тяжко'Г астми повсякчас зустр1чалися як хибнонегативш (46%), так \ хибнопозитивш (53%) результати. Водночас, вщносний вмют нейтрофтьних гра-нулоцит1в з точкою розподту менше 70% вияви-ся чутливим д1агностичним тестом при використанш ¡з зазначеною метою, разом ¡з можливютю хибнопозитивних результате у 69% випадш та низькою прогностичною цшнютю (не перевищу-вала 54%).
Осктьки ппереозинофт1я мокротиння вияви-лася специф1чним тестом, а вщеотковий вмют нейтрофтьних гранулоцтчв цитоепшу - чутливим, доцтьним видавалося визначити д1агнос-тичну цшнють комбшаци даних показниюв. Попри те, що вказаний комплекс характеризувався високою специф1чнюю (85%), значения чутливосп при його використанн1 рееструвалися на критично низькому р1вш (6%).
Поряд ¡з тенденц1ею до вищого вщносного вм1сту макрофапв у школяр1в I клш1чноТ групи, вщеотковий вм1ст даних кл1тин, що перевищував 33%, у виявленш тяжкоТ БА волод1в достатньою специф1чнютю (75%) на тл1 низькоТ чутливост1 (31%) та прогностичноТ цшносп (не перевищу-вала 58%). Заначений вщеотковий вмют макрофапв асоцшвав ¡з тяжким персистуванням захворювання ¡з вщносним ризиком, що сягав 1,2 (95% 0,5-2,5) при аввщношены шанав 1,4 (95% Д1 0,5-4,0) та абсолютному ризику 8%.
Висновки
1. Еозинофтьний характер запалення бронх1в однаково часто траплявся у школяр1в ¡з тяжкою та середньотяжкою персистувальною бронх1альною астмою.
2. Враховуючи значну частку виникнення хибнопозитивних та хибнонегативних результате та недостатньо значим! показники клш1чно-епщемюлопчного ризику, використовувати показники кл1тинного складу ¡ндукованого мокротиння як самостшш критери тяжкоТ БА у д1тей шктьного в1ку доцтьно лише в комплека з ¡ншими паракл1н1чними даними.
Перспективи подальших розробок
Подалыш дослщження передбачають обфунтування та оцшку ефективност1 ¡ндивщуал1зованого л1кування БА в нападному та позанападному nepiofli з урахуванням неоднорщност1 характеру запалення бронх1в.
Л1тсратура
1. Беш Л.В. Броншальна астма у дитини / Л.В. Беш // Алерпя у ди-тини. - 2006. - № 2 (2). - С. 3-10.
2. Downs S.H. Continued increase in the prevalence of asthma and atopy / S.H. Downs, G.B. Marks, E.G. Belosouva [et al.] // Arch. Dis. Child. - 2001. - V. 84. - P. 20-23.
3. Kiley J. Astrhma phenotypes / J. Kiley, R. Smith, P. Noel // Curr. Opin. Pulm. Med. -2007.-V. 13, №1,- P. 19-23.
4. Kelley C.F. Asthma phenotypes, risk factors, and measures of severity in a national sample of US children / C.F. Kelley, D.M. Mannino, D.M. Нота [et al.] // Pediatrics. - 2005. - V. 115. - P. 726- 731.
5. Spycher D.D. Distinguishing phenotypes of childhood wheeze and cough using latent class analysis / D.D. Spycher, M. Silverman, A.M. Brooke, C.E Minder [et al] // Eur. Respir. J. - 2008. - V. 31. -P. 974-981.
6. Fahy J.V. Eosinophilic and Neutrophilic Inflammation in Asthma / J. V. Fahy // The Proceedings of the American Thoracic Society.-2009,- V.6.- P. 256-259.
7. Ito K. Steroid-Resistant Neutrophilic Inflammation in a Mouse Model of an Acute Exacerbation of Asthma / K. Ito, C. Herbert, J. S. Siegle, [et al.] // American Journal of Respiratory Cell and Molecular Biology.- 2008.-V. 39.-P. 543-550.
8. McDougall С. M. Neutrophil airway inflammation in childhood asthma / С. M. McDougall, P J Helm // Thorax.- 2006,- V. 61.-P.739-741.
9. Kamath A. V. Is the neutrophil the key effector cell in severe asthma? / A. V. Kamath, I. D. Pavord, P. R. Ruparelia [et al.] // Thorax.- 2005,- V. 60,- P.529-530.
10. Про затвердження клжмних протокол1в надання медичноТ до-помоги за спец1альшстю «Алерголопя» [Електронний ресурс]: наказ МОЗ Укра'ши №767 вщ 27.12.2005 // Режим доступу: www.moz.gov.ua.
11. Pavord I.D. The use of induced sputum to investigate airway inflammation / I.D. Pavord, M.M. Pizzichini, E. Pizzichini, F.E. Hargreave // Thorax. -1997. -V. 52, N. 2. - P. 498-501.
12. Saravia-Romanholo B.M. Comparison of three meyhods for differential cell count in induced sputum / B.M. Saravia-Romanholo, V. Barnabe, A. Carvalho I., M. [Martriz et al.] // Chest. - 2003. -V. 124.-P. 1060-1066.
13. Douwes J. Non-eosinophilic sthma: inporrance and possible mechanisms / J. Douwes, P. Gibson, J. Pekkanen, N Pearce. // Thorax. - 2004. - V. 57. - P. 643-648.
Реферат
ДИАГНОСТИЧЕСКАЯ ЦЕННОСТЬ РЕЗУЛЬТАТОВ ЦИТОЛОГИЧЕСКОГО ИССЛЕДОВАНИЯ ИНДУЦИРОВАННОЙ МОКРОТЫ В ПОДТВЕРЖДЕНИИ ТЯЖЕЛОЙ БРОНХИАЛЬНОЙ АСТМЫ У ШКОЛЬНИКОВ Гарас М.Н.
Ключевые слова: бронхиальная астма, дети, тяжесть, индуцированная мокрота, воспаление бронхов.
С целью определения диагностической ценности результатов цитологического исследования индуцированной мокроты в подтверждении тяжелой бронхиальной астмы у школьников на основе анализа клеточного состава индуцированной мокроты (по методике Pavord ID, 1997 в модификации Saravia-Romanholo ВМ, 2003) у 67 детей школьного возраста, больных среднетяжелой и тяжелой персисти-рующей бронхиальной астмой, установлено отсутствие зависимости тяжести заболевания и характера воспаления бронхов (относительный риск тяжелой БА при неэозинофильном воспалении дыхательных путей составил 1,0 (95% ДИ 0,7-1,6) при соотношении шансов 1,0 (95% ДИ 0,4-2,7). С позиции клинической эпидемиологии и доказательной медицины показаны возможности использования показателей относительного состава цитоспина в верификации тяжелого персистирования бронхиальной астмы по сравнению со среднетяжелым вариантом заболевания только в комплексе с другими параклиническим данным за счет частого возникновения ложноположительных и ложноотрица-тельных результатов.
Summary
DIAGNOSTIC VALUE OF INDUCED SPUTUM CYTOLOGICAL ANALYSIS IN CONFIRMING SEVERE BRONCHIAL ASTHMA IN SCHOOLCHILDREN Haras M.N.
Key words: bronchial asthma, children, severity, induced sputum, bronchial inflammation.
To determine the diagnostic value of cytological study of induced sputum in confirmation of severe bronchial asthma in schoolchildren there has been carried out the analysis of cellular composition of induced sputum (using the method of Pavord ID, 1997 modified by Saravia-Romanholo BM, 2003) in 67 schoolchildren, suffering from moderate and severe persistent bronchial asthma. It has been found out there is no independence between the severity of the disease and types of bronchial inflammation (relative risk of severe bronchial asthma in schoolchildren under non-eosinophilic inflammation of air passages was 1.0 (95% CI 0.7-1.6) and occurrence ratio of 1.0 (95% CI 0.4-2.7). In terms of clinical epidemiology and evidence-based medicine it has been showed the opportunities to use relative composition of induced sputum for verification of severe persistence of bronchial asthma compared to moderate variant of the disease only in combination with other paraclinical indices due to frequent occurrence of pseudopositive and pseudonegative results.
УДК 616.12-005.4
Герич П.Р., Яцишин P.I., Островський М.М., Мигович Л.Д., Кострицька I.M.
СТАН ВЕНТИЛЯЦ1ЙН0Т ФУНКЦМ ЛЕГЕНЬ, ВНУТР1ШНЬ0СЕРЦЕВ0ТI ЛЕГЕНЕВ0Т ГЕМ0ДИНАМ1КИ ПРИ ЗАГ0СТРЕНН1 ХР0Н1ЧН0Г0 0БСТРУКТИВН0Г0 ЗАХВ0РЮВАННЯ ЛЕГЕНЬ 11-111 СТАД1Й У П0ЕДНАНН1 В 1ШЕМ1ЧН0Ю ХВОРОБОЮ СЕРЦЯ
1вано-Франшський нацюнальний медичний ушверситет, м. 1вано-Франшськ, Украша,
Проанал{зовано особливостл taiiniunux ознак, вентиляцшних порушенъ, структурних i гемоди-uaMiuuux napaMempie серця з використанням ехокардюграфй i допплерехокардюграфй у 72 хво-рих i3 хротчним обструктивним захворюванням легенъ II-III cmadiü, яш були роздшет на dei групп, ~ хворг на гзолъований перебгг ХОЗЛ i хворг гз супутнъою або поеднаною napdio-рестраторною патолог{ею. Останню групу склали 44 пащенти на ХОЗЛ II-III cmadii, клт1чний nepeöiz яких ускладнився поеднанням супутньог i KOMopöiduöi iiueMiuuöi хвороби серця.
Ключов1 слова: хрошчне обструктивне захворювання легень, супутня i коморбщна ¡шем1чна хвороба серця, показники ехокардю- i допплерехокардюграфй.
Вступ тжсть хворих на ХОЗЛ буде в розквт. За про-
Висока захворюванють на хроычы обструкти- гнозами експеР™ во°3 У.2020 хозл вий-
внi захворювання легень (ХОЗЛ) в даний час, в де на тРете мюце серед ус,х причин смертност, ,
основному, констатуеться на eiani клш!чно ви- зумовить смерть бшя 4,5 млн. людей на р.к [3]. раженого процесу, при наявност! ускладнень i П|К захворюваност, на ХОЗЛ, звичаино, при-
присутносп поеднаних захворювань, що поро- годиться на 55-65 рокт. Вщомо що для цю, bi-
дще високу швалщизацш i смертнють [1, 2]. £0В01 попУлДЦп ВЛаС™В' ПОЛ|МОРб|ДН|СТЬ 1 К0М0Р" о ■ бщнють. ХОЗЛ, як правило, не е единою хворо-
Вважають, що за останш два десятирнчя смер- w 1 м '
