CC BY
13
Актуальт проблемы сучасноТ медицины
дат свщчать про доцтьнють включения УЗД у комплексну д1агностику ГЕРХ, а також проведения и своечасноТ'д1агностики та виявлення.
Summary
THE ROLE OF ULTRASOUND SCANNING IN DIAGNOSTICS OF GASTROESOPHAGEAL REFLUX DISEASE IN STUDENTS
Oparin o.A., Lavrova N.V, Lobunets O.O.
Key words: gastroesophageal reflux disease, ultrasound investigation, acidity.
The work shows that during the procedure of ultrasound scanning in students with GERD there is reliable increase of the diameter of esophageal aperture of diaphragm, dilatation of lower third of esophagus and gastroesophageal reflux in comparison with normal. The findings are in strong correlation with severity of the disease, endoscopic picture and pH-metry findings. Received data indicate the reasonability of ultrasound scanning as an meaningful investigation which helps in making complex diagnosis of GERD.
УДК 616.2-002: 616.15
ЗАГАЛЬН0КЛ1Н1ЧН1 ПОКАЗНИКИ КР0В1 ЗА Р13НИХ ЗАПАЛЬНИХ ФЕН0ТИП1В БР0НХ1АЛЬН01 АСТМИ У Д1ТЕЙ
Ортеменка 6.П.
Буковинський державний медичний умверситет, м. Чермвщ
У 116 д'пей шк1льного в1ку, хворих на бронх1альну астму, вивчено особливост1 гемограми пери-фер1йноУ кров1 за еозиноф1льного та нееозиноф1льного (нейтроф1льного) тишв запалення дихальних шлях1в, яке визначали шляхом цитолог1чного досл1дження ¡ндукованого мокротиння. Нейтроф1ль-ному типовI бронх!ального запалення притаманна виразшша хронЧна ппокс!я, що проявлялася в1д-носною пол1цитем1ею та г1пегемоглоб1нем1ею. Характерними особливостями лейкограми перифе-р1йноУ кровI за еозиноф1льнобронх1альноУ астми е в '<дносний нейтроф1льоз з'< зсувом формули л-воруч, еозиноф1л1я та в'<дносна л1мфопен1я, а за нейтроф1льного типу захворювання — в1дносн1 л1-мфоцитоз та нейтропешя.
Ключов1 слова: бронх1альна астма, д1ти, типи бронх1ального запалення, показники гемограмм.
Вступ
Згщно сучасних погляд1в, в основ! патолопчно-го процесу у хворих на бронх1альну астму (БА) лежить хрошчне запалення дихальних шляжв (ДШ), що може медшватися як еозинофтьними (еозинофтьний тип запалення), так \ нейтрофн льними гранулоцитами (нееозинофть-ний/нейтрофтьний тип запальноТ в1дпов1д1 бро-нх1в) [1, 2]. Верифкац1я типу мюцевого запалення при БА у д1тей мае велике значения для ви-бору базисного лкування, що зумовлюеться не-ефективнютю, а ¡нод1 недоцтьнютю застосуван-ня глюкокортикостероТ'дноТ терапЛ за нейтрофн льного запалення ДШ [3, 4]. Водночас широке використання методу ¡ндукци мокротиння для ¡дентифкацп типу запалення ДШ у пед1атричнш практищ обмежене вщносно високою вартютю цього дослщження [5], ризиком провокацп гост-рого бронхоспазму ппертошчними розчинами натрш хлориду (ЫаС1) [6] та е доступним, пере-важно у д1тей старшого в1ку.
Внаслщок цього постае питання: чи вщобра-жують загальноклш1чш показники кров1 тип запальноТ вщповщ1 ДШ при БА у д1тей шктьного в1ку?
Мета дослщження. Вивчити особливосл пока-зниш загального анал1зу кров1 у д1тей шктьного
BiKy, хворих на бронх1альну астму за еозинофн льного та нейтрофтьного титв запалення дихальних шлях1в для оптим1заци диференцшовано-го протизапального лкування захворювання.
Матерали та методи дослдження
На 6a3i пульмонолопчного вщдтення ОДКЛ №1 м. Черн1вц1 обстежено 116 д1тей шктьного BiKy, хворих на БА.
yciM хворим у пюлянападному nepiofli БА про-водився цитолопчний анал1з мокротиння, отри-маного методом ¡ндукци з використанням серш-ного розведення NaCl за методом I.D. Pavord et al. [7]. Еозинофтьний характер запалення ДШ д1агностували за наявносл в мокротинш 3% i 6i-льше еозинофтьних лейкоцилв [2, 7]. Нейтро-фтьний фенотип БА д1агностували при вщнос-ному BMiCTi в цитограм1 мукосшну менше ыж 3% еозинофт1в [7-9].
На niflCTaei результате цитолопчного дослн дження мокротиння сформовано дв1 KniHi4Hi групп спостереження. Першу (I) ктычну групу скла-ли 66 д1тей (56,9%) ¡з еозинофтьним типом запалення ДШ, який асоцше ¡з еозинофтьним фенотипом БА [2, 8]. В подальшому ця група ви-значатиметься як "еозинофтьний" тип астми. До другоТ' (II) кл1н1чноТ групи пор1вняння увшшло 50 (43,1%) пащенлв ¡з нееозинофтьним (нейтрофн
* Публжащя е фрагментом науково-досл1дно(роботи кафедри nediampi'i та дитячих мфекцШних хвороб на тему: „Обгру-нтування Шив1дуал13ованого лжування бронх1ально)' астми у dimeü школьного вку", реестращйний номер 0107U004049, 2007-2011 pp.
Том 9, Выпуск 4
163
В1СНИК Украгнсъког' медичног' стоматологгчног академгг
льним) типом запалення бронх1в, який асоцше ¡з нееозинофтьним, нейтрофтьним типом БА [3, 9]. В подальшому ця група визначатиметься як "нееозинофтьний", "нейтрофтьний" тип захво-рювання.
За основними клш1чними ознаками групи пор1-вняння були зютавленими. Так, у I групу увшшло 46 хлопчимв (69,7±5,7%) та 20 д1вчаток (30,3±5,7%), а середнш в1к хворих становив 12,1±0,4 рок1в. Друга клш1чна група представлена 30 хлопчиками (60±6,9%, Р>0,05) та 20 д1вча-тками (40,0±6,9%, Р>0,05), а середнш в1к пац1ен-т1в становив 11,0±0,4 рок1в (Р>0,05). У стьськш мюцевосп проживали: у I груш 41 дитина (62,1±6,0%), та у II груш - 35 хворих (70,0±6,5%, Р>0,05).
За результатами ключного обстеження у I гру-п1 атоп1чну форму захворювання д1агностовано у 46 пац1ент1в (69,7±5,7%), зм1шану - у 20 хворих (30,3±5,7%), а в II груп1 - вщповщно у 22 (44,0±7,0%, Р<0,01) та 28 д1тей (56,0±7,0%, Р<0,01).
За ступенем тяжкост1 захворювання у I груп1 легка БА спостер1галася у 21 хворого (31,8±5,7%), середньотяжкий переб1г рееструва-вся у 23 д1тей (34,9±5,9%) I тяжка астма - у 22 пац1ент1в (33,3±5,8%). У представник1в II групи вщповщна тяжк1сть переб1гу БА рееструвалася у 13 (26,0±6,2%, Р>0,05), 31(62,0±6,9%, Р<0,01) та 6 (12,0±4,6%, Р<0,01) хворих вщповщно.
Отримаы дан1 анал1зувалися методами бюста-тистики з використанням параметричних I непа-раметричних метод ¡в обчислення. В1рн1сть ну-льово'Г г1потези визначалася з урахуванням р1вня значущост1 „Р", ,,Рф" (методом кутового пере-творення Ф1шера) та РТмф (точним методом Ф1-шера).
Результати та Тх обговорення
Осктьки бронх1альн1й астм1 притаманне хронн чне запалення ДШ, яке через зниження венти-
ляцшноТ функцп легень здатне призводити до п-покс1| [10], видавалося доц1льним вивчити пока-зники еритропоезу за даними гемограми пери-фер1йно1 кров1.
Вщм1чено, що у I кл1н1чн1й груш середня к1ль-к1сть еритроцит1в становила 3,8±0,04 Т/л, а у II груп1 пор1вняння - 3,7±0,04 Т/л (Р>0,05). Пере-вищення абсолютно! к1лькост1 еритроцит1в бть-ше 4,0 Т/л спостер1галося у 16,7% хворих I групи та у 22,0% пац1ент1в групи пор1вняння (Ртмф>0,05). Вм1ст гемоглоб1ну у д1тей груп пор1-вняння суттево не вщр1знявся та становив у се-редньому 115 г/л. Водночас, зростання вм1сту гемоглоб1ну б1льше 120 г/л зареестровано в 18,2% випадк1в у I клш1чнш груп1 та в 28,0% спо-стережень серед школяр1в групи пор1вняння (Ртмф>0,05), що дало пщставу припустити наяв-н1сть виразшшоТ хрон1чно1 г1покс1| за нееозино-фтьно'Г БА.
Вважаеться, що в основ1 гетерогенност1 кл1н1ч-них прояв1в та реактивносп ДШ при БА лежить хрон1чне запалення останн1х, що може мед1юва-тися як еозиноф1льними, так I нейтрофтьними лейкоцитами [1, 2, 11]. Виходячи з цього, пред-ставлялося доц1льним вивчити вм1ст лейкоцит1в та Тх сп1вв1дношення у перифершнш кров1 як по-казник запальноТ в1дпов1д1 орган1зму.
Абсолютний вм1ст лейкоцит1в у перифер1йн1й кров1 хворих груп пор1вняння суттево не в1др1знявся. Так, у д1тей I групи загальна к1льк1сть лейкоцит1в становила у середньому 6,8±0,3 Г/л, а у пац1ент1в II групи - 6,6±0,4 Г/л (Р>0,05). Проте, в груп1 школяр1в ¡з нейтроф1ль-ним типом запалення бронх1в реструвався дещо б1льший вщсоток д1тей ¡з р1внем лейкоцит1в >7,0 Г/л (40,0±6,6% проти 34,8±6,0%, Р>0,05).
На рис. наведен! показники лейкоцитарноТ формули перифер1йно1 кров1 у д1тей груп пор1вняння.
50 п
й? 40-
Щ
а о 30-
20-
ю 10-
0- А
1група II група
□ еозиноф|ли 6 5
■ паличкоядерн! нейтрофли 8,9 8,3
□ сегмент оядерн1 нейтроф1ли 48,5 45
□ л1мфоцити 34,1 38,8
■ моноцити 2,4 2,4
Рис. Показники лейкограми перифер1йноУ кров! в клмчних групах спостереження
Актуальт проблемы сучасно! медицины
Попри те, що вщносний вмют еозинофтьних лейкоцит1в у перифершнш кров1 суттево не вщр1знявся у клш1чних трупах пор1вняння, пом1рна еозинофт1я, що визначалася наявнютю бтьше шж 5% еозинофтьних гранулоцит1в, зареестрована у 40,9±6,1% д1тей I клш1чноТ групи та лише у 28,0±6,3% пац1ент1в групи пор1вняння (Р>0,05). Водночас, виразшша еозинофт1я (бтьше шж 14%) вдв1ч1 част1ше зустр1чалася серед школяр1в I групи вщносно хворих групи пор1вняння (у 10,6% оаб проти 4,0%).
Попри вщсутнють в1рогщних вщмшностей у по-казниках лейкограми в трупах спостереження вщм1чено, що вщносний вмют паличкоядерних нейтрофтьних гранулоцит1в, бтьший за 10%, рееструвався у третини (30,3±5,7%) д1тей I клшн чно1 групи та лише у п'ятоТ частки (22,0±5,9%) пац1ент1в групи пор1вняння (Р>0,05). Водночас вщносний вмют нейтрофтьних гранулоцит1в у гемограм1 перифершноТ кров1 при розподтьчш точщ, що не перевищувала 50%, рееструвався серед д1тей I клш1чноТ групи в 31,8±5,7% випад-к1в, а в груп1 пор1вняння - в 52,0±7,1% спостере-жень (Р<0,05).
Середш значения вщносного вмюту л1мфоци-т1в перифершноТ кров1 в1рогщно не вщр1знялися у д1тей груп пор1вняння та знаходилися в межах ре^онарноТ норми (36,0±0,8%). Проте, зниження вщносного вмюту л1мфоцит1в у гемограм1 менше 25% спостер1галося вдв1ч1 част1ше у хворих на еозинофтьну БА (27,3%), шж у школяр1в ¡з ней-трофтьним типом захворювання (14,0%; Ртмф>0,05). Зростання показника в1дносного вм1-сту в кров1 л1мфоцит1в вище 44%, натомють, вдв1ч1 част1ше (40,0±6,9%) траплялося в д1тей II кл1н1чно1 групи вщносно групи пор1вняння (24,2±5,3%; Рф<0,05).
Таким чином, попри вщсутнють в1рогщних вщ-м1нностей за середн1ми показниками лейкограми перифершноТ кров1 у хворих груп спостереження, для еозинофт-асоцшованоТ БА характерш-шими виявилися в1дносний нейтрофтьоз з1 зсу-вом формули л1воруч, еозиноф1л1я та в1дносна л1мфопен1я, а для нейтрофтьного типу захворювання - вщносний л1мфоцитоз та нейтропе-н1я.
Висновки
1. Нейтроф1льному фенотипов! бронх1альноТ астми в д1тей притаманна виразн1ша хрон1чна г1-покс1я, що проявляеться в1дносною ер1троц1тем1-ею та ппергемоглобшем1ею.
2. Особливостями гемограми перифершноТ
Реферат
ОБЩЕКЛИНИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ КРОВИ ПРИ РАЗНЫХ ВОСПАЛИТЕЛЬНЫХ ФЕНОТИПАХ БРОНХИАЛЬНОЙ АСТМЫ У ДЕТЕЙ Ортеменка Е.П.
Ключевые слова: бронхиальная астма, дети, типы бронхиального воспаления, показатели гемограммы.
У 116 детей школьного возраста, страдающих бронхиальной астмой, изучены особенности гемограммы периферической крови при эозинофильном и неэозинофильном (нейтрофильном) типах воспаления дыхательных путей, который определяли путем цитологического исследования индуцированной мокроты. Нейтрофильному типу бронхиального воспаления присуща более выразительная
кров1 за еозинофтьноТ' бронх1ально!' астми е вщносний нейтрофтьоз 3i зсувом формули л1во-руч, еозинофт1я та вщносна л1мфопен1я, а за нейтрофтьного типу захворювання - вщносш л1мфоцитоз та нейтропен1я.
Перспективи подальших досл/джень
Для пщвищення ефективносп контролю над бронх1альною астмою оцшити д1агностичну ц1н-н1сть показник1в гемограми перифершноТ кров1 у вериф1кац1Т еозинофтьного та нееозиноф1льно-го тип1в захворювання.
Л'тература
1. Turato G. The law of attraction: chemokines, neutrophils and eosinophils in severe exacerbations of asthma / G. Turato, S. Baraldo, R. Zuin, M. Saetta // Thorax. - 2007. - Vol. 62. - P. 465-466.
2. Simpson J.L. Inflammatory subtypes in asthma: Assessment and identification using induced sputum / J.L. Simpson // Respirology. - 2006. - Vol. 11. - P. 54-61.
3. Berry M.A. Pathological features and inhaled corticosteroid response of eosinophilic and non-eosinophilic asthma / M.A. Berry, A. Morgan, D.E. Shaw, D. Parker [et al.] // Thorax. - 2007. - Vol. 62. - P. 1043-1049.
4. Adcock I.M. Mechanisms of steroid action and resistance in inflammation. Corticosteroid insensitive asthma: molecular mechanisms // I.M. Adcock, S.J. Lane // J. Endocrinology. - 2003. - Vol. 178. - P. 347355.
5. Silkoff P. Non-invasive monitoring of airway inflammation with a focus on exhaled nitric oxide / P. Silkoff // Bisness Brif: US Respir. Care - 2005. - Vol. 1. - P. 18.
6. Meer G. Airway responsiveness to hypertonic saline: dose-response slope or PD15? / G. Meer, G.B. Marks, J.S. Jongstle, B. Brunekreef // Eur. Respir. J. - 2005. - Vol. 25.- P. 153-158.
7. Sharma S. Noninvasive monitoring of airway inflammation / S. Sharma, G. Khanna. // Indian J. Allergy Asthma Immunol. - 2001. - Vol. 15. - P. 75-86.
8. Green R.H. The reclassification of asthma based on subphenotypes / R.H. Green, C.E. Brightling, P. Brad-ding // Curr. Opin. Allergy Clin. Immun. - 2007. - Vol. 7, № 1. - P. 43-50.
9. Pavord I.D. Non-eosinophilic asthma and the innate immune response / I.D. Pavord // Thorax. - 2007. -Vol. 62. - P.193-194.
10. Payne D.N. Airway inflammation in children with difficult asthma: relationships with airflow limitation and persistent symptoms / D.N. Payne, Y. Qiu, J. Zhu, L. Peachey [et al.] // Thorax. - 2004. - Vol. 59. - P. 862869.
Foley S.C. Images in allergy and immunology: neutrophils in asthma / S.C. Foley, Q. Hamid // J. Allergy Clin. Immunol. - 2007. - Vol. 119. - P. 1282-1286.
11.
Tom 9, Выпуск 4
165
BtCHMK Украгнськог' медичног' стоматологгчног академгг
хроническая гипоксия, которая проявлялась относительной полицитемией и гипергемоглобинемией. Характерными особенностями лейкограммы периферической крови при эозинофильной бронхиальной астме являются относительный нейтрофилез со сдвигом формулы влево, эозинофилдия и относительная лимфопения, а при нейтрофильном типе заболевания - относительный лимфоцитоз и ней-тропения.
Summary
INDICES OF COMPLETE BLOOD COUNT IN CASES OF DIFFERENT BRONCHIAL ASTHMA INFLAMMATORY PHENOTYPES OF IN CHILDREN Ortemenko Ye.P.
Key words: bronchial asthma, children, type of bronchial inflammation, indices of hemogram.
The characteristics of peripheral blood hemogram under the eosinophilic and the non-eosinophilic (neutrophilic) types of airways inflammation, that were identified by cytological investigation of induced sputum, have been studied in 116 school age children with bronchial asthma (BA). Neutrophilic type of bronchial inflammation was characterized by more significant chronic hypoxia manifested by both relative polycythemia and hyperhemoglobinemia. Distinctive features of peripheral blood leukogram have been revealed to be relative neutrophilia with left shift of the formula, eosinophilia and relative lymphopenia in case of the eosinophilic bronchial asthma, but at the same time relative lymphocytosis and neutropenia in case of the neutrophilic type of disease.
УДК 616-007.17: 616-018: 616.126.42
30ВН1ШН1 МАРКЕРИ ДИСПЛАЗИ СП0ЛУЧН01 ТКАНИНИ У ХВ0РИХ 3 1Д10ПАТИЧНИМ ПР0ЛАБУВАННЯМ М1ТРАЛЬН0Г0 КЛАПАНА.
Осипенко 1.П., Солейко О.В., Солейко Л.П.
Вшницький нацюнальний медичний умверситет ¡м. М.1. Пирогова, м. Вшниця
Проведено комплексне кл1н1ко-1нструментальне обстеження 78 пац!ент'1в з ¡д1опатичним пролабу-ванням морального клапану. За розробленим ориг1нальним протоколом проанал1зован1 зовн1шн1 (фенотипов¡) маркери дисплази сполучноУ тканини у цих хворих, проведений м1ж ними кореляц1й-ний анал!з та вид1лен1 прогностичн групи ризику. Ключей слова: пролапс морального клапану, фенотип.
На сьогодення вивчення проблеми дисплази сполучноТ тканини (ДСТ) набувае все бтьшого значения. Це пов'язано як ¡з зростанням даного синдрому в популяци (до 80% молодого населения), так \ з суттевою питомою вагою його в структур! патологи дОей та дорослих [4].
Серед хвороб сполучноТ тканини прийнято ви-дтяти диференцшоваы, до яких вщносяться си-ндроми Елерса-Данлоса, Марфана, незавершений остеогенез, еластична псевдоксантома то-що, та недиференцшоваш, до яких належать пролапс морального клапана (ПМК), аномально розташоваш хорди, синдром Вальсальви тощо [3, 13]. Проте частота виявлення диференцшо-ваних форм ДСТ за даними останнього десяти-р1ччя складае в1д 1:50000 до 1:100000 населения [16]. Щодо недиференцшованих вар1ант1в ДСТ, то Тх прояви у вигляд1 окремих симптом1в чи стертих форм рееструються у 17-65% пащен-т1в [4, 15]. Це повязано, з одного боку, ¡з вико-ристанням метод1в сучасноТ д1агностики, а з ¡н-шого - з реальним ктькюним зростанням даноТ патологи, що передаеться спадково, та, своею чергою, зумовлюе зростання р1зномашття и про-яв1в.
Найчаслше при недиференцшованих ДСТ спостер1гаються змши сполучнотканинного каркасу та клапанного апарату серця,так зваы мал1 аномали серця (MAC), як1 значно впливають на якють життя хворих та попршують прогноз пере-6iry захворювання. Так, багатьма дослщниками вщм1чаються порушення ритму та пров1дност1 серця при MAC (надшлуночкова пароксизмальна тах1кард1я, шлуночков1 екстрасистолп, синдром Вольфа-Паркшсона-Уайта тощо) [9, 14].
OKpiM того, найчастше страждають люди молодого працездатного BiKy. Тому недооцшювати соц1альне та клш1чне значения даноТ проблеми представляеться неможливим.
Значне мюце серед диспластичних змш з боку серцево-судинноТ системи nociflae ¡дюпатичний ПМК. За останн1ми даними частота виявлення захворювання в популяци складае вщ 2 до 15 % [12].
В чисельних наукових роботах вОчизняних та заруб1жних автор1в анал1зувались поеднання ПМК з тим чи ¡ншим, або дектькома проявами ДСТ [1, 2, 6, 7, 16, 17]. Проте комплексного обстеження BCix зовшшых маркер1в ДСТ з його оцшкою у хворих з ¡дюпатичним ПМК не прово-
* Тема науково(-досп1дно( роботи Вшницького нацюнального медичного yHieepcumemy îm. M.I. Пирогова: KniHiKO-лабораторн1 та психологмн1 предиктори важкостi nepeôiay та функционально)' недостатност/ у хворих з системними за -хворюваннями сполучноТ тканини i ф1бром1алг1ею (№ держреестрацп - 0107U003479).
