CC BY
17
HidП¡К ВДНЗУ «Украгнська медична стоматологгчна академ1я»
Реферат
ИССЛЕДОВАНИЕ КАЛЬЦИФИКАЦИИ СОСУДОВ НИЖНИХ КОНЕЧНОСТЕЙ У БОЛЬНЫХ ПРЕКЛОННОГО И СТАРЧЕСКОГО ВОЗРАСТА Атаман Ю.О., Грек А.В., Ополонская Н.О.
Ключевые слова: артериальная гипертензия, сосуды нижних конечностей, больные пожилого и старческого возраста.
Артериальная кальцификация, которая выявляется при рентгенологическом исследовании нижних конечностей, может иметь значительное прогностическое и диагностическое значение. Она является не только одним из маркеров риска сердечно-сосудистых событий, она может указывать на тяжесть течения склеротических поражений сосудистой стенки и быть предиктором ишемии нижних конечностей, а также признаком неблагоприятного течения остеопороза, артериальной гипертензии и сахарного диабета.
Summary
STUDY OF LOW EXTREMITY VESSEL CALCIFICATION IN ELDERLY AND OLD-AGED PATIENTS Ataman Yu.O., Hrek A.V., Opolonska N.O.
Key words: arterial calcification, vessels of low extremities, aged and senile persons.
Arterial calcification, which appears in X-ray of the lower extremities may have significant prognostic and diagnostic value. It is not only a marker of risk for cardiovascular events, it may indicate the severity of sclerotic lesions in the vascular wall and be a predictor of ischemia of lower extremities, as well as be a sign of an unfavorable course of osteoporosis, hypertension and diabetes.
УДК: 616.248-053.2-07
Безруков Л.О., Богуцька Н.К., Гарас М.Н., Чепура О.Я. ПОКАЗНИКИ ЛАБ1ЛЬНОСТ1 БРОНХ1В Р1ВНОГО КАЛ1БРУ В ШКОЛЯР1В 13 ТЯЖКОЮ ТА СЕРЕДНЬОТЯЖКОЮ ПЕРСИСТУВАЛЬНОЮ БРОНХ1АЛЬНОЮ АСТМОЮ
Буковинський державний медичний уыверситет, Черывц
З метою визначення показнитв лабшьност{ бронх{в р{зного кал{бру у школяр{в, хворих на тяжку та середньотяжку бронх{альну астму обстежено 57 дгтей гз тяжкою та 65 школяр{в {з се-редньотяжкою персистувальною бронхгальною астмою. Лабшьтсть бронх{в визначали шляхом оцтки гх реакцп на дозоване ф1зичне навантаження та тгалящю ^2-адреном1метика коротког дп (200 мкг сальбутамолу). Показано, що у 19-27% обох груп у в{дпов{дь на ф1зичне навантаження спостеркалося покращення прох{дност{ бронх{в р{зного д{аметру. Встановлено, що у школя-р1в, хворих на тяжку БА у пор{внянт з пащентами {з середньотяжким вар{антом захворюван-ня, спостер{галася тенденщя до виразншого бронхоспазму у в{дпов{дь на дозоване ф1зичне навантаження та бронходилятацшног в{дпов{д{ на 1нгаляц1ю бронхолтика на р{вт бронхгв дргбного, середнього та великого кал{бру.
Ключов1 слова: бронх1альна астма, д1ти, тяжкють, д1агностика, лабтьнють бронх1в.
(НДР кафедри лед1атри та дитячих шфекцмних хвороб БДМУ у д1тей шильного в1ку", реестрацшний номер 0107и004049)
Вступ
Адекватна верифка^я ступеню тяжкост бро-нхiальноТ астми (БА) е важливим для наступного досягнення оптимального контролю захворю-вання [1]. Патофiзiологiчнi феномени, що вияв-ляються змшами прохщносп бронхiв, зокрема, Тх пперсприйнятливють [2] та лабтьнють [3], е ти-повими характеристиками БА. Ймовiрно, ступшь виразност вказаних феномеыв вщображае тяжкють захворювання [4]. Ряд дослщниш напряму пов'язуе шдукований бронхоспазм iз запаленням бронхiв та Тх ппесприйнятливютю, обфунтовую-чи доцтьнють визначення строметричних шде-шв та Тх змш у вщповщь на фiзичне навантаження [1], звертаючи увагу на доступнють та фн зюлопчнють дослщжень [5].
Водночас, незважаючи на регламентован чинними нацюнальними та мiжнародними пого-джувальними документами критерп тяжкост БА, до яких належать i показники зовшшнього ди-
,Обгрунтування iндивiдуалiзованого лкування броншально!' астми
хання, використання Тх у пед1атричнш практик е недостатньо дослщженим [6], а, за окремими дослщженнями [7], вони не вщображають змш бронх1ального дерева, не пов'язан з рештою суб'ективних та об'ективних ознак захворювання та, як наслщок, характеризуються обмеженим використанням у дитячому вщк
Мета дослвдження Визначити показники лабтьносп бронх1в р1з-ного кал1бру в д1тей шк1льного в1ку, хворих на тяжку та середньотяжку бронх1альну астму.
Матерiали та методи Для досягнення мети на баз1 пульмонолопч-ного вщдтення обласноТ дитячоТ кл1н1чноТ л1кар-н1 (м.Черн1вц1) обстежено 122 дитини шктьного в1ку, хворих на БА. Вщповщно до класиф1кац1Т захворювання (протокол д1агностики та л1куван-ня БА у д1тей, затверджений наказом МОЗ Укра-Тни № 767 вщ 27.12.2005р. [8], М1жнародна гло-
Актуальт проблеми сучасно! медицини
бальна ^^атива щодо дiагностики та лiкування БА, GINA, версiя 2009 [9]), сформовано двi клшн чнi групи. До першо''' групи (I, основной) увшшли 57 дiтей iз тяжкою персистувальною бА, до дру-го' (II, порiвняння) - 65 школярiв iз середньотяж-ким персистувальним варiантом захворювання.
За основними клiнiчними ознаками групи вь рогiдно не вiдрiзнялися. Так, представниш чо-ловiчо''' статi в I кл^чнш групi було 59,6%, у II -63,0% (рф>0,05), мешкан^в стьсько''' мiсцевостi у I груш виявилося 61,4%, у груш порiвняння -50,8% (рф>0,05), середнш вiк хворих I групи ста-новив 12,6±0,4 рокiв, II групи - 12,4±0,4 роки (р>0,05).
Лабтьнють бронхiв визначали згiдно рекоме-ндацш [3,10,11] шляхом оцiнки 'х реакцй на до-зоване фiзичне навантаження (ДФН) та шгаля-цiю p2-адреномiметика коротко'' дй (200 мкг са-льбутамолу) з наступним обчисленням показни-ка лабiльностi бронхiв як суми його компонент - iндексiв бронхоспазму (БС) та бронходилята-Ц1Т (!БД).
Для даних, що вiдповiдали нормальному роз-подiлу, визначали середню арифметичну вибiр-ки (м), величину стандартного вщхилення (s) та стандартно' похибки (т), максимальнi та м^ма-льш значення. При оцiнцi вiрогiдностi рiзницi по-казникiв вираховували коефiцieнт Стьюдента (t). За вiрогiдну рiзницю приймали рiзницю при р<0,05.
Результати дослвдження та 1х обговорення
З метою оцшки вентиляцiйноТ функцй бронхiв у д^ей груп порiвняння проаналiзовано швидкю-нi показники зовнiшнього дихання шляхом сш-рометрп. Водночас, через кл^чш протипоказан-ня 15 школярам основноТ групи та 16 пацieнтам групи порiвняння проба з ДФН не проводилася, а лабтьнють бронхiв визначалася лише за бро-нходилятацiйною реак^ею на iнгаляцiю бронхо-лiтика.
Осктьки при БА обструкцiя бронхiв, що ви-значае Т'х лабiльнiсть, зазвичай розвиваеться на рiвнi дрiбних бронхiв, доречним видавалося провести якiсний аналiз результатiв сшрометри-
чного обстеження д^ей клiнiчних груп.
IБС у школярiв основно' групи сягав 9,6±2,8%, у па^ен^в II клiнiчноТ груи - 8,3±2,7% (Р>0,05). Слiд вiдмiтити, що в 25% оаб I кшшч-но' групи та 23,6% д^ей групи порiвняння вщмн чалася атипова бронходилятацшна реакцiя бро-нхiв дрiбного калiбру на ДФН. У чверт школярiв iз тяжкою БА спостер^ався значний спазм дрiб-них бронхiв (IБС>20%), у II клiнiчнiй груш вказа-на величина IБС траплялася в кожно' п'ято' ди-тини (21,8%, Рф>0,05). Водночас, незначний спазм дрiбних бронхiв дещо частiше виявлявся у хворих на середньотяжку Ба (21,8%), шж у д^ей iз тяжким варiантом захворювання (15,3%, Рф>0,05).
Дещо вищим виявився IБД у дiтей I кшшчно''' групи (32,4±3,9%), нiж у представникiв групи по-рiвняння (27,8±3,6%, Р>0,05). У бтьшосп дiтей обох груп шдекс дилятацй дрiбних бронхiв не перевищував 30% (у 53,6% д^ей I групи та у 55,6% представниш групи порiвняння, Рф>0,05), проте дещо часпше в школярiв iз тяжкою БА (23,2%) спостер^алася досить виразна дилята-цiйна реакцiя на шгаляцш сальбутамолу (IБД>50%), нiж у II кл^чнш групi (15,8%, Рф>0,05).
Поряд iз тенденцiею до бiльш виразно' лабн льностi дрiбних бронхiв у д^ей I клiнiчноТ групи (41,3±4,1% проти 35,2±3,8% у школярiв групи порiвняння), однаково часто в представниш обох груп значення ПЛБ даного калiбру не пере-вищували 20% (у 21,4% та 22,2% випадш у I та II групах вщповщно). Проте, ПЛБ>60% рееструвався майже в чверт школярiв iз тяжким персистуванням БА (23,2%) та лише в 12,7% представниш групи порiвняння (Рф>0,05).
Слiд вщм^ити, що в чвертi дiтей обох груп в^^чалося покращання прохiдностi бронхiв се-реднього калiбру пiсля фiзичного навантаження, у зв'язку з чим !БС набував негативних значень (23,0% та 25,4% школярiв I та II груп вщповщно).
У таблиц наведен показники лабiльностi бронхiв середнього дiаметру в дiтей груп порiвняння.
Таблиця
у бронх1в середнього кал1бру у школяр1в кл1н1чних груп (М±т)
Клтчш групи !ндекс бронхоспазму, % lндекс бронходилятацп, % Показник лабтьносп бронхiв, %
I Дiти з тяжкою БА 11,4±2,56 31,2±3,96 41,9±4,32
II Дiти з середньотяжкою БА 10,2±3,21 23,8±2,95 30,6±3,36
Р >0,05 >0,05 <0,05
Бтьше, шж у половини хворих на тяжку БА (51,8%) рееструвалися значення !БД, що пере-вищували 29%. У II клiнiчнiй груш вказаш значення IБД в^^чеш лише в чвертi дiтей (25,4%, Рф>0,05). Незначна дилятацiйна реакцiя бронхiв середнього калiбру (lБД до 25%) на шгаляцш бронхолiтика спостерiгалась у бтьшосп хворих на середньотяжку БА (52,4%), у пацiентiв iз тяжким персистуванням захворювання вказане зна-чення !БД зустрiчалося лише в третиш випадкiв
(35,7%, Рф>0,05).
Незважаючи на те, що ПЛБ на рiвнi бронхiв середнього калiбру був достовiрно вищим у хворих на тяжку БА, його значення бтьше 30% вiрогiдно частiше траплялися у д^ей групи порiвняння. Так, вказана величина ПЛБ середнього дiаметру в^^чалася вiрогiдно рiдше (35,7%) у д^ей iз тяжкою БА, шж у хворих групи порiвняння (61,9%, Рф<0,05).
IБС на рiвнi бронхiв великого калiбру в д^ей I
В1СНПК ВДНЗУ «Украгнсъка медична стоматологгчна академ1я»
кшычно'Т групи в середньому становив 11,8±2,43%, а в школярiв групи порiвняння -10,2±2,31% (P>0,05). У кожного п'ятого патента (19,2%) з тяжкою БА пюля ДФН в^^чалося по-кращання прохiдностi бронхiв, у зв'язку з чим по-казники 1БС були негативними. У групi порiвняння дiтей i3 негативними значеннями |Бс на рiвнi бронхiв великого калiбру виявилося де-що бтьше (27,2%, Рф>0,05). Проте значення 1БС>30%, котрi вказували на виразний бронхос-пазм пiсля дозованого бiгу, рееструвалися одна-ково часто в представниш обох клiнiчних груп (17,3% та 16,3% оаб I та II груп вщповщно).
Вiдмiчено, що в середньому 1БД на рiвнi бронхiв великого калiбру був дещо вищим у хво-рих на тяжку БА (20,3±3,84%), нiж у д^ей групи порiвняння (13,7±2,3%, P>0,05). 1БД на рiвнi великих бронхiв зi значеннями, що перевищували 35%, визначався у 26,8% па^етчв iз тяжкою БА та лише у 11,1% хворих групи порiвняння (Рф>0,05).
Показник лабiльностi великих бронхiв вия-вився дещо вищим у д^ей I клiнiчноТ' групи (31,5±4,38%), ыж у школярiв групи порiвняння (22,6±3,21%, P>0,05). Значна лабiльнiсть (ПЛБ>43%) великих бронхiв дещо частiше трап-лялася у па^етчв iз тяжкою БА (37,5%), ашж у хворих на середньотяжкий варiант захворюван-ня (20,6%, Рф>0,05).
Висновки
1. У школярiв, хворих на тяжку БА, спостерн галася тенденцiя до виразшшого бронхоспазму у вiдповiдь на ДФН та бронходилятацшно'Т вщ-повiдi на шгаляцш бронхолiтика на рiвнi бронхiв дрiбного, середнього та великого калiбру, нiж у пацiентiв iз середньотяжким варiантом захворю-вання.
2. Використання показниш лабiльностi брон-хiв з метою верифкаци тяжкого персистувально-го переб^у вiдносно середньотяжкого виправда-
Реферат
ПОКАЗАТЕЛИ ЛАБИЛЬНОСТИ БРОНХОВ РАЗНОГО КАЛИБРА У ШКОЛЬНИКОВ С ТЯЖЕЛОЙ И СЕРЕДНЕТЯЖЕЛОЙ ПЕРСИСТУВАЛЬНОЙ БРОНХИАЛЬНОЙ АСТМОЙ Безруков Л.О., Богуцкая Н.К., Гарас М.Н., Чепура О.Я.
Ключевые слова: бронхиальная астма, дети, тяжесть, диагностика, лабильность бронхов.
Для определения показателей лабильности бронхов различного калибра у больных тяжелой и среднетяжелой БА детей школьного возраста, обследовано 57 пациентов с тяжелым и 65 школьников со среднетяжелым персистирующим вариантом заболевания. Лабильность бронхов определяли путем оценки их реакции на дозированную физическую нагрузку и ингаляцию р2-адреномиметика короткого действия (200 мкг сальбутамола). Показано, что у 19-27% детей обеих групп в ответ на физическую нагрузку наблюдалось улучшение проходимости бронхов различного диаметра. Установлено, что у больных тяжелой БА школьников по сравнению с пациентами со среднетяжелым вариантом заболевания наблюдалась тенденция к более выраженному бронхоспазму в ответ на дозированную физическую нагрузку и бронходилятационному ответу на ингаляции бронхолитиков на уровне бронхов мелкого, среднего и крупного калибра,
Summary
INDICES OF BRONCHIAL LIABILITY IN SCHOOLCHILDREN WITH SEVERE AMD MODERATE PERSISTENT BRONCHIAL ASTHMA
Bezrukov L.O., Bohutska N.K., Haras M.N., Tchepura O.Ya.
Key words: bronchial asthma, children, severity, diagnosis, bronchial liability.
To determine the indices of liability of bronchi of different calibers in schoolchildren suffering from severe
не лише в комплекс з шшими паракл^чними показниками, що характеризуют ^noBi фено-мени БА - запалення брoнхiв та Тх пперсприйня-тливють.
Перспективи подальших дослщжень поляга-ють у визначенн дiагнoстичнoТ цшносп шдешв лабшьносп брoнхiв iзoльoванo та в поеднанн з показниками, що характеризують запалення брoнхiв та Тх пперсприйнятливють.
Л^ература
1. Lazo-Velasquez J.C. Evaluation of Severity of Bronchial Asthma Through an Exercise Bronchial Challenge / J.C. Lazo-Velasquez, A.R. Lozada, H.M. Cruz, // Pediatric Pulmonology. - 2005. - № 40. - Р.457-463.
2. Imboden М. Glutathione S-transferase genotype increases risk of progression from bronchial hyperresponsiveness to asthma in adults / M. Imboden, T. Rochat, M. Brutsche [et al.] // Thorax. -2008. -V. 63 - P.322-328.
3. Новик Г.А. Спирометрия и пикфлоуметрия при бронхиальной астме у детей (практика оценки и мониторинга) : уч. пособие [Под ред. проф. И.М. Воронцова] / Г.А. Новик, А.В. Боричев. -СПб. : ГПМА, 2007. - 68 с.
4. Survey R Physical activity and bronchial hyperresponsiveness : European Community Respiratory Health / R.Survey, Shaabanl, B. Leynaert1, D. Soussan [et al.] // Thorax. - 2007. -V. 62 - P.403-410.
5. Dundas I. Spirometry in the diagnosis of asthma in children / I. Dundas, S. Mckenzie // Current Opinion in Pulmonary Medicine. -2006. - V.12, № 1. - Р.28-33.
6. Stout J.W. Classification of asthma severity in children: the contribution of pulmonary function testing // J.W. Stout, C.M. Visness, P. Enright [et al.] // Arch. Pediatr. Adolesc. Med. - 2006. -№ 160 (8). - Р.844-850.
7. Brouwer A. F. Home spirometry and asthma severity in children / A. F. Brouwer, R.J. Roorda, P.L. Brand // Eur. Resp. J. - 2006. - V. 28, № 6. - Р. 1131-1137.
8. Про затвердження кшшчних прoтoкoлiв надання медичноТ до-помоги за спе^альнютю «Алерголопя» [Електронний ресурс]: наказ МОЗ УкраТни №767 вщ 27.12.2005 // Режим доступу: www.moz.gov.ua.
9. Global Initative for Asthma. Global strategy for asthma management and prevention, 2009. [Електронний ресурс] / NHLBI/WHO work-shop report // National institutes of Health. National Heart, Lung and Blood Institute. - Date last updated: July 2009. - Режим доступу: www.ginasthma.org.
10. Silverman M. Standardization of exercise tests in asthmatic children / M. Silverman, S.D. Anderson // Arch. Dis. Child. - 1972. - V. 47. -P.882-889.
11. Сидельников В.М. Практическая аллергология детского возраста / В.М. Сидельников, Л.А. Безруков, В.Г. Мигаль. - К. : Здо-ров'я, 1985. - С.22-23.
Актуальт проблеми сучасно!" медицини
and moderate asthma 57 children with severe persistent asthma, and 65 pupils with moderate persistent bronchial asthma were examined. Bronchial liability was determined by measuring their response to graduated exercise and inhalation of short-acting ß2-agonists (salbutamol 200 |Jkg). It was shown that 19-27% children of both groups demonstrated the improved patency of bronchi of different diameters in response to physical activity. It was also found out that schoolchildren suffering from severe persistent bronchial asthma had had tendency to more marked bronchiospasm in response to graduated exercise and to bronchodila-tating response to the inhalation of bronchodilators on the level of small, medium and large bronchi in comparison with the patients with moderate variant of the disease.
УДК: 616.329/.33-002-009.2-02:616-002.77]-07:616.316-008.8-07 Бичков М.А., Бичкова СВ., Швидкий Я.Б.
ЗМ1НИ СКЛАДУ СЛИНИ У ПАЦ1ЕНТ1В РЕВМАТОЛОГ1ЧНОГО ПРОФ1ЛЮ З1 СКАРГАМИ НА ПЕЧ1Ю
Львiвський нацiональний медичний уыверситет iменi Данила Галицького
Метою даного досл{дження було вивчити окрем{ показники слини серед пацгентгв гастроенте-ролог{чного та ревматолог{чного профш{в, що мали скарги на ттенсивну щоденну печ1ю I/або вгдрижку кислим. Нормальн значення р{вня кальц{ю, фосфору та бшка в слит людини, встанов-лен на 12 практично здорових добровольцях. Показано, що вм{ст кальц{ю, фосфору та бшка у слин пащент{в з гастроезофагеальною рефлюксною хворобою статистично достов{рно нижчий в{д контролю. У пащент{в ревматолог{чного профшю в{дм{чено ще бшьш суттеве зниження да-них показнитв слини в{дносно контролю.
Ключов1 слова: нестероУдж протизапальн препарати, гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, показники слини.
Фрагмент НДР: Еглдемюлопя, д1агностика, фактори ризику та патогенетичне обфунтування л1кування функцюнальних та оргажчних захворювань орган1в травлення у людей та на експериментальних моделях", № державно' реестрацп 0105и007854.
слинних залоз та залоз шдслизово'' оболонки стравоходу, як виробляють муцин, немуциновi протеши, бкарбонати, простагландин Е2, епще-рмальний фактор росту [9]. Слину i секрет пщ-слизових залоз стравоходу розглядають як фактори, як забезпечують хiмiчний ^ренс стравоходу [4]. Останым часом велику увагу придтя-ють вивченню передепiтелiальних механiзмiв захисту слизово' оболонки стравоходу вщ шкщ-ливого вмюту рефлюктату, осктьки саме слина i секрет пщслизових залоз першими контактують з агресивними факторами [4].
Слина в^грае важливу роль у забезпеченн ефективного захисту стравоходу, пщтриманш гомеостазу в'язкоеластичного гелевого шару слизово' оболонки стравоходу. Також юнують рефлекторы зв'язки мiж рецепторним апаратом слизово' оболонки стравоходу i еферентними нервовими волокнами слинних залоз, як можуть порушуватись при ГЕРХ [4]. Враховуючи все вищенаписане, важливим е вивчення складу слини у хворих ревматолопчного профтю iз скаргами на печю
Мета роботи Метою нашого дослщження було вимiряти вмiст кальцiю, фосфору та бтка у слинi па^ен-тiв, якi тривало приймають нестеро'щы протиза-пальнi препарати (НПЗП) i мають клiнiчнi прояви ГЕРХ.
Матерiали та методи
Проаналiзовано зразки слини 14 хворих з ГЕРХ (середнш вк склав 52,2±5,5 рокiв) та 64 па^етчв, що тривало приймали НПЗП i мали клiнiчнi прояви ГЕРХ (середнш вк - 60,8±2,1 ро-кiв). Для дослiдження брали нестимульовану
Ушкодження травного тракту е частою вюце-ральною патологiею, яка закономiрно виникае при лiкуваннi ревматолопчних страждань. Най-поширенiшим захворюванням верхых вiддiлiв шлунково-кишкового тракту е гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ). ГЕРХ визна-чаеться як хвороба, що виникае, якщо шлунко-вий рефлюкс спричиняе характеры симптоми (печiя, регурпта^я кислим) та/або ускладнення [5]. и частота становить вiд 4 до 70% загальноТ популяцп [3]. За даними л^ератури, печiя - основна ознака ГЕРХ, турбуе хворих ревматолопчного профтю в 2,4 рази часпше, ыж у серед-ньому у популяцп [7].
При власному вивченн поширеностi печи серед па^ен^в ревматологiчного профiлю було встановлено, що цей симптом турбуе близько 50% оаб з даною патолопею, а у хворих на рев-матоТдний артрит та деформiвний остеоартроз достовiрно частiше виникае щоденна печiя [2]. При дослiдженнi ендоскопiчних ознак ураження стравоходу серед па^ен^в ревматолопчного профтю ерозивн змiни виявленi у 4,1% оаб [1]. Отже, е достатньо велика кiлькiсть пацiентiв ревматолопчного профтю з клшкою гастроезофа-геальноТ рефлюксноТ хвороби (ГЕРХ).
Головними агресивними факторами, як по-шкоджують слизову оболонку стравоходу i ви-кликають симптоми ГЕРХ, е хлористоводнева кислота, пепсин, жовчнi кислоти [8]. Власы захи-снi механiзми слизовоТ оболонки стравоходу на-дiйно обер^ають ТТ вiд шкiдливого впливу рефлюктату. До них вщносяться передепiтелiаль-ний, епiтелiальний та постепiтелiальний бар'ери. Передепiтелiальний бар'ер включае секрет
