CC BY
37
УДК 616.832.522 DOI: 10.22141/2224-0713.1.103.2019.158635
Палагута Г.В.12, Смоланка В.1.1, Орос М.М.1, Дутка 1.Ю.2
1ДВНЗ «Ужгородський на^ональний у^верситет», Обласний l<лiнiчний центр нейрохiрургi¡ та неврологИ, м. Ужгород, Укра'на
2Закарпатський дагностичний центр «Свро^мк», м. Ужгород, Укра'на
^ашостична роль магштно-резонансно'Т томографп M'q3iB при нервово-м'язових захворюваннях (науковий огляд та особисте спостереження)
Резюме. Магнтно-резонансна томографгя (МРТ) зробила революцю в практиЦ багатьох галузей медицини. Однак у галузг неврологи МРТ використовуеться майже виключно для вивчення структури центральноiнервовог системи i залишаеться недооцненим методом при обстежент периферичног нервовог системи. У данш статтi ми коротко обговоримо, як МРТ у поеднанш з клтчною оцнкою може сприяти дiагностичному пошуку, i наведемо свш miшчний досвiд використання МРТ у клнщ нервово-м'язових захворювань.
Ключовi слова: МРТм'язiв; нервово-м'язовiзахворювання; жирова дегенеращя м'язiв; специфiчнi па-терни ураження м'язiв; Т1- i Т2-iмпульсна по^довтсть; STIR
INJJ
М1ЖНАРОДНИЙ НЕВРОЛОГ1ЧНИЙ ЖУРНАЛ
INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL I
МЕЖДУНАРОДНЫЙ НЕВРОЛОГИЧЕСКИЙ ЖУРНАЛ ОРИГ1НАЛЬН1 ДОСЛ1ДЖЕННЯ /ORIGINAL RESEARCHES/
Вступ
Нервово-м'язовi захворювання (НМЗ) — група гетерогенних захворювань iз рiзними кшшчними проявами, головними з яких е прогресуюча м'язова слабысть i стомлювашсть, рiзний вш дебюту, шдви-щений рiвень ферменту креатинфосфокшази (КФК) i дистрофiчнi змiни м'язових волокон.
НМЗ е одними з найпоширешших серед спадко-вих хвороб. У 1991 рощ виконано оглядове досль дження нервово-м'язових порушень, опублiковане в рецензованiй лггературь З того часу дiагностика значно покращилася завдяки генетичному шдтвер-дженню i розробленим дiагностичним критерiям. У перюд iз 1990 по 2014 р. PubMed проведено до-слщження ешдемюлоги, захворюваностi та поши-реност щодо тридцяти НМЗ для рецензовано! ль тератури. Були виявленi показники захворюванос-тi для десяти розладiв у дiапазонi вiд 0,05 до 9 на 100 000 на рш Показники поширеност бiльшостi НМЗ вщ 1 до 10 на 100 000 населення, за винятком
мультифокально! рухово! невропати, мiастенiчно-го синдрому Ламберта — 1тона, дистрофп Емерi — Дрейфуса, окулофарингеально! м'язово! дистрофи та вроджених м'язових дистрофш, якi становили ± 1/100 000. Для постполiомiелiтного синдрому i хвороби Шарко — Марi — Тута виявили пошире-нiсть ± 10/100 000.
На першому десятилiттi життя дебютуе бiльшiсть клiнiчних форм прогресуючих м'язових дистро-фiй й амютрофш, що мають прогредiентний пере-бп\ Останнiм десятилiттям досягнутi значнi усш-хи у вивченнi молекулярних механiзмiв спадкових нейром'язових захворювань. Практично при вих формах нейром'язово! патологи виявлеш конкретнi мутантнi гени на хромосомах. При багатьох формах встановлений продукт гена — бшок, що контролюе мутантний ген, який е причиною первинного бю-хiмiчного дефекту. На пiдставi свiтових даних, но-вгтшх розробок у галузi молекулярно! дiагностики, превентивно! дiагностики та генно! терапп в журналi
© <Мжнародний невролопчний журнал» / «Международный неврологический журнал» / «International Neurological Journal» («Mezdunarodnyj nevrologiceskij zurnal»), 2019 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2019
Для кореспонденци: Палагута Ганна Володимирiвна, кафедра неврологГГ, нейрохiрургíí та патаатри, ДВНЗ «Ужгородський нацiональний ушверситет», пл. Народна, 3, м. Ужгород, 88000, Укра'на. е-mail: [email protected]; конт. тел.: +38 (094) 847-04-56
For correspondence: Hanna Palahuta, Department of Neurology, Neurosurgery and Psychiatry, medical faculty, Uzhhorod National University, Narodna sq., 3, Uzhhorod, 88000, Ukraine; e-mail: annvpl@ gmail.com; phone: +38 (094) 847-04-56
«Neuromuscular Disorders» щорiчно в грудневому ви-пуску публiкуeться оновлений список моногенних м'язових захворювань внаслiдок первинного дефекту, що вiдмiчаeться в ядерному геномь Вiн включае хвороби, в яких причинний ген вщомий або при-наймнi локалiзований на хромосом^ якщо вiн ще не щентифшований. Захворювання, для яких локус не нанесений на карту або яш пов'язаш з дефектами, пов'язаними з мiтохондрiальними генами, не включеш.
На сьогоднi розробленi дiагностичнi критери основних форм спадкових НМЗ, вивчеш окремi ланки ix патогенезу. Однак виражена клшшо-генетична гетерогеннiсть НМЗ обумовлюе значну складнiсть для ix диференцiальноi дiагностики.
Протягом останнix десятилиь магштно-резо-нансна вiзуалiзацiя (МРТ) стала виршальною для дiагностики захворювань м'яких тканин. Дiагнос-тична цiннiсть МРТ була переконливо доведена при спадкових i запальних нервово-м'язових захворю-ваннях. На додаток до невролопчного та нейрофiзiо-логiчного дослiдження, нейром'язова МРТ е цшним дiагностичним iнструментом, що дозволяе оцшити ступiнь i, що бшьш важливо, участь м'язiв у патоло-гiчному процесi.
Сьогоднi магштно-резонансна томографiя е стан-дартним методом, що допомагае в дiагностицi спадкових нервово-м'язових захворювань, а також дифе-ренцшвати ряд м'язовоi' дистрофп. МРТ не тiльки е дiагностичним методом, а й вiдiграe важливу роль при плануваннi бюпсп, е методом оцшки результатiв лiкування.
МРТ м'язiв — неiнвазивний метод, що дае змогу виявити дегенеративш змши, жирову iнфiльтрацiю, наявнiсть набряку i запальних змiн скелетно! мус-кулатури. Ця методика також досить чгтко дозволяе розмежувати анатомiчнi структури дослщжувано1 дiлянки: видiлити окремi м'язи, судинно-нерво-вi пучки, пiдшкiрно-жирову клiтковину, фасци, кiстки.
МРТ — метод, заснований на отриманш серiй зображень у фронтальнш й аксiальнiй площинi зрiзiв iз використанням певних iмпульсниx по-слiдовностей. Iнтенсивнiсть сигналу тканини ске-летних м'язiв при Т1-зважених зображеннях трохи вища, нiж у води, i значно нижча, нiж у жиру. На Т2-зваженому зображеннi штенсившсть сигналу м'язово! тканини набагато нижча, шж води або жи-рово1 тканини. Через короткий час релаксаци T1-сигналу iнтенсивнiсть жирово1 тканини е яскравою на T1-зваженiй МРТ. Жир також показуе високу штенсившсть сигналу на Т2-зважених зображеннях. З огляду на те, що i жировi тканини, i вода на Т24мпульснш послiдовностi виглядають свилими, неможливо вiдрiзнити жир вiд набряку лише на пiдставi сери Т24мпульсних послiдовностей. Про-стий спосiб вiдрiзнити жир i воду на Т2-зважених зображеннях — застосовувати жироподавлення. При подавленш жиру (Fat Sat) за Т2-зваженими зо-
браженнями або в STIR-режимi сканування штен-сивнiсть м'язового сигналу нижча, шж води, i трохи нижча, нiж у жировш тканинi. 1накше кажучи, у цьому разi iмпульсна послiдовнiсть T2-FS/STIR видалить сигнал вiд жирових тканин, що дозволить розрiзнити набряк i жирову дегенерацiю. Особливо важлива ця послiдовнiсть в окремих випадках, коли е пiдозри на запальш змiни в м'язовiй тка-ниш. STIR-iмпульсна послiдовнiсть може бути ви-користана замiсть Т24мпульсно'! послiдовностi. У низш випадкiв замiсть STIR-iмпульсно! послщов-ностi використовують PD-iмпульсну послiдовнiсть (зважена за протонною щiльнiстю), у тому чи^ в поеднаннi з придушенням сигналу вiд жиру, що також дозволяе вiзуалiзувати набряк.
Для аналiзу зображень найбiльш пiдходять так типи тканин — м'язи i жир. Аналiз зображення м'язово! тканини в пашенпв iз пiдозрою на певш нервово-м'язовi захворювання повинен включати такi параметри: форму (нормальна конф^урашя, деформацiя); po3Mip (нормальний, атрофiчний i ri-пертрофiчний); тканинну архтектуру (однородна, ознаки дегенерацп, сполучна тканина); вогнищевi та об'емт ураження (кальцифшашя, змшаш ураження тканини); аномалй' сигналiв (набряк i запалення). Першi три аспекти анаизу зображень повиннi вико-нуватися на Т1-зваженш вiзуалiзацil. Форма i розмiр м'язiв розрiзняються серед iндивiдуумiв залежно вiд декiлькох факторiв (наприклад, харчування, фiзичнi вправи, вiк, стать). Нормальна тканинна архитектура скелетних м'язiв вiдрiзняеться серед м'язових груп й анатомiчних мiсць.
1снують рейтинговi шкали МРТ щодо вiзуально! оцiнки дистрофiчних змiн (жирова дегенерацiя) сму-гасто!' м'язово! тканини. У практичнiй робот часть ше використовуеться класифiкацiя Mercuri (2002) (табл. 1), що становить собою адаптовану МРТ-версiю класифшаци томоденситометрп, запропо-новано!' Goutallier i Bernageau, що дозволяе оцiнити стушнь дегенерацп м'язiв плеча. Так само викорис-товуються й шкали Kornblum et al. (2006) i Fischer et al. (2008) (табл. 1).
1снуе 5-бальна шкала, запропонована А. Lamminen (1990) у модифшаци Н. Jungbluth et al. (2004), для оцшки структури i патолопчних змiн iнтенсивностi сигналу м'язiв нижшх кiнцiвок (табл. 2).
Нижче ми наводимо кшшчний приклад, у дiа-гностицi якого була використана МРТ м'язiв.
Клiнiчний приклад
Хвора Зоряна Г., 30рокiв, надшшла в клшшу Об-ласного клiнiчного центру неврологи та нейрохiрур-ri! м. Ужгорода у плановому порядку зi скаргами на виражену слабшсть i вiдчуття стягування в ногах, труднощi при ходьбi, значне утруднення при пiдйомi сходами, неможливiсть перейти з положення сидячи в положення стоячи без сторонньо!' допомоги, труд-нощi вставання зi стiльця, змiну ходи — ходить, як каченя, труднощi при шднятп рук догори.
З анамнезу вщомо, що вважае себе хворою про-тягом 10 роив, коли шсля перших пологiв стала вщчувати епiзоди слабкостi в ногах, в подальшому слабкiсть стала постшною. Зверталася до невролога за мюцем проживання, отримувала терапiю з приводу остеохондрозу поперекового вщдшу хребта. Близько 5 рошв тому вщзначала незрозумiлий еш-зод лихоманки (до 39 °С) протягом 2—3 дiб iз ви-
раженою загальною слабкютю, що регресувала на тлi прийому нестеро!дних протизапальних засобiв. Згодом зазначае наростання слабкосп, з'явилися болi в нижшх кiнцiвках, вiдчуття стягування в них, стало тяжко ходити (останш 3 роки), вставати зi стшьця, виникла проблема при пiдйомi сходами, при шднягл рук вгору, особливо при розчюуван-нi, останнiм часом змшилася хода — виглядае як
Таблиця 1. Шкали МРТ щодо в1зуально/ оц1нки дистроф'мних зм1н (жирова дегенерац1я)
смугастоi м'язовоi тканини
Клас Mercuri et а1., 2002 Kornblum et а1., 2006 Fischer et al., 2008
0 Нормальний зовнiшнiй вигляд Нормальний зовншнш вигляд
1 Нормальний зовншнм вигляд Поодинокi прояви феномена «пощених мтлю» м'язових волокон iз поодинокими дтянками пщвищення сигналу на ТШ1 Легке: незначне пщвищення Ытенсивност сигналу на T1WI
2 Легке ураження: рання по-ява феномена «пощених мтлю» м'язових волокон iз невеликими дiлянками пщвищення сигналу на T1WI або з численними дтянками пiдвищення сигналу, схильнми до злиття, iз залученням менше 30 % обсягу конкретного м'яза А. Помiрнi прояви феномена «пощених мтлю» з численними роз-киданими дтянками пщвищення сигналу на ТШ1 Б. ^зы прояви феномена «пощених мтлю» м'язових волокон iз численними зливними на Т1 ппе-рiнтенсивними дiлянками Помiрне: пiдвищення штен-сивност сигналу на T1WI, якi починають частково зливатися менше ыж у 50 % м'яза
3 Помiрне ураження: пiзня поява феномена «пощених мтлю» з по-явою численних окремих дтянок пiдвищеного сигналу в ТШ1, якi починають частково зливатися, iз залученням бiльше ыж 30-60 % обсягу конкретного м'яза Повна жирова дегенера^я, замiна м'язiв сполучною тканиною i жиром Тяжке: пщвищення штенсив-ност сигналу на T1WI, якi починають частково зливатися в бтьше нiж 50 % м'яза
4 Тяжке ураження: появи розмитос-т i нечiткостi м'язових волокон iз деградацieю м'язово! тканини, замiщенням !! сполучно! i жиро-во! тканин, пщвищеним сигналом на T1WI, при цьому пом^ы кiльця фасцiй i нервово-судиннi пучки Кшцева стадiя: вс м'язи за-мiщенi сполучною i жировою тканинами
Таблиця 2. Шкала А. Lamminen (1990) у модиф1каци Н. Jungbluth et al. (2004)
Бал Ступшь дегенерацГГ м'язовоТ тканини
0 Нормальна iнтенсивнiсть МР-сигналу м'яза, сигнал гомогенний, ппоЫтенсивний, чiтко контрастуе з пiдшкiрним i мiжм'язовим жиром
1 Початковi легкi змiни, наявнi ттьки поодинокi вогнища пiдвищення iнтенсивностi сигналу
2 Помiрнi змiни зi збiльшенням i зливанням вогнищ гiперiнтенсивного сигналу в менше ыж 50 % обсягу ураженого м'яза
3 Тяжк змiни з пщвищенням iнтенсивностi сигналу в бтьше ыж 50 % обсягу ураженого м'яза
4 Тотальне замiщення м'яза пперштенсивним сигналом, вiдповiдним iнтенсивностi сигналу вщ пщшюр-ного жиру, зi збереженням лише фасцм i судинно-невральних структур
Рисунок 1. МРТ проксимальних в1дд1л1в нижн1х к1нц1вок. T2W. Звертають на себе увагу блатеральш дегенеративн змни в передшх, заднх i частково мед1альних групахм'яз'в стегон
Рисунок 2. МРТ проксимальних вiддiлiв нижнiх юн^вок. STIR. В'зуал'зуеться набряк окремих м'яз'в
качина. Звернулася на амбулаторний прийом Об-ласного ключного центру нейрохiрургii та неврологи (ОКЦНН) м. Ужгорода, де була виконана електронейромiографiя, на якш виявлеш ознаки генералiзованого, мюпатичного типу ураження з переважанням у нижшх кiнцiвках проксимально (хвороба накопичення?).
Анамнез життя: друга ваптшсть закiнчилася смертю плода.
Неврологiчний статус при надходженнi: свщомють за шкалою коми Глазго — 15 баив. Контакту доступна. Мовлення збережене, чггке. Очш щiлини D = S, зшиш D = S. Обличчя симетричне, язик розташо-ваний медiально. Ковтання не порушене. Глотковий рефлекс збережений. Рухливють м'якого шднебш-ня при фонацп збережена. Сухожилковi рефлекси з рук, ахiлловi i колiннi вiдсутнi. Патологiчнi кистьовi знаки вщсутш. Тонус м'язiв нижнiх кшщвок зниже-ний. Атрофп, гшотрофп не виявлено. М'язова сила в нижшх кшщвках знижена до 3 баив (проксимально), в руках — до 4 балiв (проксимально). Чутливих розладiв не показуе. У позi Ромберга стiйка. Сто-яння на носках утруднене, на п'ятах — неможливе. Позитивний симптом Говерса. ПНП виконуе. Тазовi функцп контролюе.
Додатковi обстеження в умовах ОКЦНН: загаль-нокшшчш аналiзи: в нормi. РВ: негативне. IgG до Borrelia burgdorferi не виявлено. Кшшчна хiмiя: кре-атинiн — 39 ммоль/л, аланшамшотрансфераза — 52, аспартатамiнотрансфераза — 47, креатинфосфокша-за — 929, тиреотропний гормон, Т4, Т3 — у нормь Ревмопроби, лактат у нормь ANA-комплекс, ANA, метод IFT — негативний результат. ЕхоКГ без пато-лопчних змiн. Rö-ОГК у нормь Генетичний аналiз альфа-галактозидази негативний. МРТ попереково-го вщдшу хребта: гшерлордоз, периневральна кiста Тарлова S2-рiвня. Вщ обстеження в медико-гене-тичному центрi i м'язово! бюпсп, на жаль, пащент вiдмовився.
Диференщальна дiагностика проводилася з низкою захворювань, з урахуванням насамперед ознак
прогресуючо! симетрично! проксимально! м'язово! слабкостi кiнцiвок, що характеризуются розвитком аналогiчних симптомiв у рiзних комбiнацiях: ен-докринно! мiопатi!, хвороби Помпе, прогресуючо! м'язово! дистрофп, дистрофшопатп Беккера, тазово-стегново! мiодистрофi! Лейдена — Мебiуса, кшщв-ково-поясно! м'язово! дистрофГ!, сшнально! м'язово! атрофп Олбрайта i запальних мiопатiй (дермато-/по-лiмiозит).
Був додатково дослiджений мiозитний профшь, виявленi антитiла до треонiл-тРНК-синтетази, PL-7. Виконана МРТ м'язiв стегон i тазового пояса (сканер General Electric, Signa HDxt 1.5T, ЗДЦ «бвроклшш», м. Ужгород): вщзначаеться симе-трична бiлатеральна жирова дегенерацiя окремих м'язiв стегон: субтотальне замiщення жировою тканиною волокон м'язiв: m. vastus lateralis, m. vastus medialis, m. vastus intermedius, m. adductor magnus, m. adductor longus, що за ступенем тяжко-ст трохи переважае з правого боку, i повне дво-сторонне замщення жировою тканиною м'язiв: m. semitendinosus, m. semimembranosus, m. biceps femoris: caput longus, m.quadratus femoris, м'язи ма-ють нерiвнi нечiткi контури, узурповано за типом тканини, «по!деною мшлю», iз множинними рiзно-калiберними дiлянками пiдвищеного сигналу, якi займають вiд 20 до 80 % !х обсягу — полiморфна картина з ураженням м'язiв вiд початкового до ви-раженого (1-ша — 3-тя стадi! за шкалами Mercuri i Fischer, 1-ша — 2-га стадп за шкалою Kornblum). Крiм того, запальнi змiни, такi як набряк м'язово! тканини, також добре вiзуалiзуються при МРТ у STIR-послiдовностi (рис. 1, 2). Висновок: МР-ознаки жирово! дистрофi! м'язiв тазово! дiлянки i стегон.
Консультована ревматологом: полiмiозит (анти-синтетазний синдром).
У вiддiленнi отримувала терапiю: вщ запропо-новано! тераш! ГКС хвора вщмовилася, у зв'язку з чим отримувала кокаршт, корвiтин, тюгама турбо, цитофлавiн, нейромiдин, бiовен моно, на rai чого
вiдзначала: регрес болю в ногах, збтьшилась м'язова сила в кшщвках (може шднятися на 2-3-й поверх), зменшилося вщчуття стягування в ногах, може пройти до 500 м без вщпочинку.
З огляду на клшчну картину, повшьно прогре-суючий тип перебпу, вiдсутнiсть екстраневрально! патологи, даш додаткових дослiджень пацiентцi встановлений дiагноз: кiнцiвково-поясна м'язова дистрофiя з тетрапарезом (легким у руках, помiрним у ногах, порушеннями функцп ходьби).
Припущення комбшацп мюпатп з полiмiозитом не може бути вщкинуте, незважаючи на тривалий перебп захворювання та вщсутшсть екстраневраль-но! симптоматики, у зв'язку з наявшстю антитiл до треонш-тРНК-синтетази, PL-7, що зобов'язуе нас продовжити дiагностичний пошук.
1снують окремi повщомлення про пацiенток жь ночо! стат з ознаками мюпатп, якi iмiтували запаль-ний мiозит як прояв носшства гена мюдистрофп Дю-шена. Клшщист повинен проявляти обережнiсть при дiагностицi запального мiозиту на основi клiнiчних критерпв, оскiльки м'язова дистрофiя в пацiентiв старшого вiку може проявлятися запальними ознаками. У цьому випадку головне мюце в дiагностицi належить генетичному консультуванню для встанов-лення правильного дiагнозу.
Висновки
Таким чином, застосування МРТ м'язiв для дiа-гностики НМЗ е новим перспективним методом, що дозволяе значно спростити диференщально-дiагностичний пошук. МРТ м'язiв нерiдко вiдiграе вирiшальну роль у постановщ дiагнозу. З огляду на наявш данi можна стверджувати, що МРТ м'язiв — високошформативний метод для хворих iз нервово-м'язовою патологiею, що може засто-совуватися не тiльки з дiагностичною метою, але i для оцшки ступеня дегенераци м'язово1 тканини в динамщь
Конфлiкт штереив. Автори заявляють про вщ-сутнiсть конфлiкту штереав при пiдготовцi дано1 статтi.
Список лператури
1. Евтушенко С.К., Евтушенко О.С., Евтушенко Л.Ф., Евтушенко И.С. Ранняя клинико-инструментальная диагностика и терапия быстро- и медленно прогрессирующих мышечных дистрофий и амиотрофий // Международный неврологический журнал. — 2007. — № 4(14). — С. 52-64.
2. Евтушенко С.К., Евтушенко О.С., Евтушенко И.С., Шаймурзин М.Р. Нейромышечные заболевания. — К.: Ноулидж, 2014. — 215 с.
3. Пальшина С.Г., Никитин С.С., Васильев В.И. Опыт применения ритуксимаба в лечении полимиозита с антисинтетаз-ным синдромом // Нервно-мышечные болезни. — 2012. — 3. — С. 45-54.
4. Антелава О.А., Раденска-Лоповок С.Г., Насонов Е.Л. Диагностические критерии идиопатических воспалительных мио-
патий. Проблемы их оптимизации // Современная ревматология. - 2014. - 3. - С. 56-65.
5. Carlier R. МРТ мышц/МРТ всего тела в диагностике и динамическом наблюдении пациентов с нервно-мышечными заболеваниями: Пер. М.О. Ковальчук // Нервно-мышечные болезни. - 2014. - 2. - С. 16-26.
6. Влодавец Д.В., Казаков Д.О. Диагностические возможности магнитно-резонансной томографии мышц при нервно-мышечных заболеваниях // Неврологический журнал. - 2014. -3. - С. 4-12.
7. Carlier P.G., Marty B., Scheidegger O., de Sousa P.L., Baudin P.-Y, Snezhko E, Vlodavets D. Роль количественной магнитно-резонансной томографии и спектроскопии скелетных мышц в оценке результатов клинических исследований (часть I) // Нервно-мышечные болезни. - 2016. - 4. -С. 10-20.
8. Carlier P.G., Marty B., Scheidegger O., de Sousa P.L., Baudin P.-Y., Snezhko E, Vlodavets D. Роль количественной магнитно-резонансной томографии и спектроскопии скелетных мышц в оценке результатов клинических исследований (часть I) // Нервно-мышечные болезни. - 2017. - 1. -С. 11-29.
9. Шнайдер Н.А., Николаева Т.Я., Бороева Е.Н., Пшеннико-ва Г.М., Лугинов Н.В., Панина Ю.С. Конечностно-поясная мышечная дистрофия с аутосомно-доминантным типом наследования: пельвиофеморальная форма Лейдена - Мебиуса // Нервно-мышечные болезни. - 2013. - 1. - С. 46-61.
10. Егоркина О.В., Волошина Н.П. Идиопатические воспалительные миопатии // Лжи Украти. - 2011. - 4(150). -С. 68-76.
11. Brockmann K, Becker P., Schreiber G, Neubert K, Brunner E, Bonnemann C. Sensitivity and specifiity of muscle ultrasound in assessment of suspect neuromuscular disease in childhood// Neu-romuscul. Disord. - 2007. - 17. - Р. 517-23.
12. Hobson-Webb L, Burns T.M. The more the merrier muscle and Nerve. - 2008. - 37. - P. 555-9.
13. Yoon J, Kim S.H, Ki C.-S, Kwon M.-J, Lim M.-J, Kwon S. R, Lim M.-J., Kwon S.-R, JooK, Moon C.-G, Park W. Carrier Woman of Duchenne Muscular Dystrophy Mimicking Inflammatory Myositis // Journal of Korean Medical Science. - 2011. - 26(4). -Р. 587.
14. Hoogerwaard E, Bakker E, Ippel P., Oosterwijk J., Ma-joor-Krakauer D, Leschot N, Van Essen A., Brunner H, van der Wouw P., Wilde A., de Visser M. Signs and symptoms of Duchenne muscular dystrophy and Becker muscular dystrophy among carriers in the Netherlands: a cohort study // The Lancet. - 1999. -353(9170). - P. 2116-2119.
15. Tasca G., Monforte M., Iannaccone E., Laschena F., Otta-viani P., Silvestri G., Masciullod M., Mirabellab M., Servideib S., Ricci E. Muscle MRI in female carriers of dystrophinopathy // European Journal of Neurology. - 2012. - 19(9). - P. 1256-1260.
16. May D.A., Disler D.G., Jones E.A., Balkissoon A.A., Man-aster B.J. Abnormal Signal Intensity in Skeletal Muscle at MR Imaging: Patterns, Pearls, and Pitfalls // RadioGraphics. - 2000. - 20 (Suppl. 1). - P. 295-315.
17. Lovitt S., Moore S.L., Franklin A., Marden F.A. The use of MRI in the evaluation of myopathy // Clinical Neurophysiology. -2006. - 117. - P. 486-495.
Отримано 14.11.2018 ■
Палагута А.В.1-2, Смоланка В.И.1, Орос М.М.1, Дутка И.Ю.2
1ГВУЗ «Ужгородский национальный университет», Областной клинический центр нейрохирургии и неврологии, г. Ужгород, Украина
2Закарпатский диагностический центр «Евроклиник», г. Ужгород, Украина
Диагностическая роль магнитно-резонансной томографии мышц при нервно-мышечных заболеваниях (научный обзор и собственное наблюдение)
Резюме. Магнитно-резонансная томография (МРТ) сделала революцию в практике многих отраслей медицины. Однако в области неврологии МРТ используется почти исключительно для изучения структуры центральной нервной системы и остается недооцененным методом при обследовании периферической нервной системы. В данной статье мы кратко обсудим, как МРТ в сочетании с клинической оценкой может
способствовать диагностическому поиску, и представим свой клинический опыт использования МРТ в клинике нервно-мышечных заболеваний.
Ключевые слова: МРТ мышц; нервно-мышечные заболевания; жировая дегенерация мышц; специфические паттерны поражения мышц; Т1- и Т2-импульсная последовательность; STIR
H.V. Palahuta12, V.I. Smolanka1, M.M. Oros1, I.Yu. Dutka2
1Uzhhorod National University, Regional Clinical Center of Neurosurgery and Neurology, Uzhhorod, Ukraine 2Transcarpathian Diagnostic Center "Euroclinic", Uzhhorod, Ukraine
The diagnostic role of magnetic resonance imaging of muscles in neuromuscular diseases:
scientific review and personal observation
Abstract. Magnetic resonance imaging (MRI) has revolutionized the practice of many branches of medicine. However, in the field of neurology MRI is used almost exclusively to study the structure of the central nervous system and remains an underestimated method in examining the peripheral nervous system. In this review, we will briefly discuss how MRI, in combination
with clinical evaluation, can contribute the diagnostic search and present our clinical experience using MRI in a neuromuscular clinic.
Keywords: magnetic resonance imaging of muscles; neuromuscu-lar diseases; fatty muscle degeneration; specific patterns of muscle damage; T1- and T2-weighted pulse sequence; STIR
