CC BY
11УДК 332.155:347.77.012:631.526.32
Д1ЯЛЬН1СТЬ ДЕРЖАВНО! СЛУЖБИ З ОХОРОНИ ПРАВ НА СОРТИ РОСЛИН НА СУЧАСНОМУ ЕТАП1 РОЗВИТКУ
В.В. Волкодав, кандидат сльськогосподарських наук Державна служба з охорони прав на сорти рослин, О.М. Гончар, кандидат сльськогосподарських наук, О.В. Захарчук, кандидат економ'чних наук УкраТнський нститут експертизи сорт'в рослин
М.1. Юсшь, кандидат економ'чних наук ННЦ 'Институт аграрноТ економ'ши"
Вступ. В УкраТш Державна ко1шая по випробуванню та охорон сор^в рослин ршенням КабЫету Мiнiстрiв УкраТни з 1 червня 2002 р. реоргаызована в Державну службу з охорони прав на сорти рослин (далi - Держсортслужба) [1]. Згщно з Положенням про Державну службу з охорони прав на сорти рослин i Концеп^ею формування нацюнальних сортових рослинних ресурав на 2006-2011 рр, вона мае забезпечувати формування сортових рослинних ресурав, прюритетнють розвитку державноТ системи охорони прав на сорти рослин при проведены внутршньоТ та зовншньоТ державноТ пол^ики в бюджетнм, кредитуй, цiновiй, страховм, податковiй та регуляторнiй сферах, а також розвиток науково-техычноТ дiяльностi та стандартизацп у сферi iнтелектуальноТ власност на сорти рослин [2, 3].
Для охорони прав на сорти рослин i забезпечення дiяльностi Держсортслужби в УкраТн створено законодавчо-нормативну базу, яка, зокрема, передбачае державне фЫансування заходiв з науково-технiчноТ експертизи сор^в рослин вiтчизняноТ та ЫоземноТ селекцiТ. У 2005 р. на ц цiлi було видiлено 20 млн грн кош^в iз загального фонду державного бюджету. Використання бюджетних кош^в зумовлюе необхiднiсть оцiнки ТхньоТ економiчноТ ефективностi. Однак
методи таких оцЫок поки що розроблен недостатньо не лише в УкраТы, а загалом у свт. Зокрема, це стосуеться краТн СС та краТн-членiв Мiжнародного союзу з охорони нових сор^в рослин (иРОУ). На 62 сесп иРОУ, яка вщбулася в жовтнi 2001 р., створено цтьову Робочу групу з дослщжень дГ'' прав селекцiонерiв рослин, одним iз завдань якоТ е розробка методологи оцЫювання. Робоча група визначила показники, що враховуються в оцЫках: параметри селекцiТ, iнвестицiТ в селекцю рослин, кiлькiсть ринкових сор^в та Тх удосконалення, збiльшення врожайност культур i сiльськогосподарськоТ продукцiТ, полтшена якiсть продукцiТ, частка нових сор^в на ринку тощо.
В умовах гострого дефщиту бюджетних коштiв в УкраТш особливого значення набувають також питання державних витрат та окупносп, Держстатистика поки що недостатньо вщслщковуе зазначенi вище параметри. Процеси формування сортових рослинних ресурав, Тхня реестра^я i виплата винагород власникам сор^в через механiзм роялтi ще не набули необхщного рiвня та динамки. Не визначаються показники ефективностi бюджетних кош^в, видiлених на сортовипробування. У зв'язку з вищенаведеним, Нацюнальний науковий центр (далi - ННЦ) "1нститут аграрноТ економiкии УААН та УкраТнський iнститут експертизи сортiв рослин (У1ССР) за дорученням Держсортслужби розробили методичн пiдходи i здiйснили макроекономiчнi розрахунки ефективност науково-технiчноТ дiяльностi закладiв експертизи.
Мета дослщжень. Метою ^еТ статт е висвiтлення розроблених методик та розрахунюв ефективностi витрат по установах ДержавноТ служби з охорони прав на сорти рослин.
Результати дослщжень. Дослщженнями встановлено, що основний макроекономiчний ефект вiд дiяльностi Держсортслужби виникае внаслщок:
- отримання додатковоТ продукцп вiд впровадження нових сортiв рослин, своечасного сортооновлення i сортозамiни (ефект 1);
- впровадження мехаызму виплат роялт (премп) селекцiонерам за використання Тхнiх прав на iнтелектуальну власнють (ефект 2);
- виплати авторами сор^в додаткових сум податкiв та платежiв до державного i мюцевого бюджетiв та позабюджетних фондiв (ефект 3).
^м того, наслiдками формування нацюнальних сортових рослинних ресурсiв е також позитивний Тхнм вплив на структуру землеробства, диверсифiкацiю агропромислового виробництва та посилення ролi сортових рослинних ресурав у експортному потенцiaлi держави.
Розрахунками встановлено, що за умови дотримання технолопй
виробництва, рацюнального використання ресурсiв, впровадження нових в^чизняних сортiв рослин i розвитку наанництва, збiльшення обсягiв виробництва продукцп рослинництва, а також пiдвищення ТТ якостi, конкурентоспроможностi на внутрiшньому i зовнiшньому ринках, в 2000-2004 рр. можна було б додатково отримати зерна - 37 млн т, умют цукру в цукровому буряку - 3,8, олп в нааны соняшнику -2,6, крохмалю в картоплi - 5,5, овочiв - 15,4 i кормових одиниць у аяних кормових культурах - 39 млн т (табл. 1).
Таблиця 1
Прогнозн обсяги основных видв сШьськогосподарськот' продукцп, яю можна одержати в1д впровадження нових сорт'в рослин
Роки Серед-
Показники й одиниц1 ньор1ч -
вим1ру 2000 2001 2002 2003 2004 не за 5 роюв
1 2 3 4 5 6 7
Зерно
Площа до збирання, тис. га 12587 14655 14242 11113 14741 13468
Валовий зб1р урожаю, тис. т 24459 39706 38804 20234 41718 32984
Реал1зац1я, тис. т 10726 16967 18979 8999 15635 14261
Урожайнють, ц/га: - фактична 19,4 27,1 27,3 18,2 28,3 24,5
- нових сорт1в 49,6 50,1 54,2 50,4 55,2 52,1
Додатковий обсяг 38013 33706 38310 35783 39653 37093
виробництва зерна, тис. т
Буряк цукровий
Площа до збирання, тис. га 747 853 763 666 699 746
Валовий зб1р урожаю, тис. т 13199 15575 14452 13392 16502 14624
Урожайнють, ц/га: - фактична 176,7 182,6 189,4 201,1 236,1 196,0
- новихсорт1в 475 539 568 603 612 565
Цукристють, %: 11,75 10,64 10,77 11,86 10,77 11,16
- фактична
- нових пбрид1в 14,00 14,00 14,00 14,00 14,00 14,00
Додатковий обсяг цукру, тис. т 3120 4256 4044 3747 3678 3769
Соняшник
Площа до збирання, тис. га 2842 2396 2720 3810 3429 3039
Валовий зб1р урожаю, тис. т 3457 2251 3271 4250 3052 3256
Урожайнють, ц/га: - фактична 12,2 9,4 12,0 11,2 8,9 10,7
-у сортовипробуванн 25,0 25,6 24,9 25,8 24,8 25,1 ]
Продовження табл. 1
1 2 3 4 5 6 7
Вмют олИ, %: - фактичний 48,0 48,0 48,0 48,0 48,0 48,0
- у нових пбридах 52,0 52,0 52,0 52,0 52,0 52,0
Додатков1 обсяги олп в нас1нн1 соняшнику, тис. т 1891 2018 3508 2892 2835 2629
Картопля
Площа до збирання, тис. га 1631 1605 1592 '1587 1556 1594
Валовий зб1р урожаю, тис. т 19838 '17344 16619 18453 20754 18602
Урожайнють, ц/га: - фактична 122 108 104 116 133,4 116,7
- нових сорт1в 310 340 325 338 344 331
Вмют крохмалю, %: -фактичний 13,5 13,5 13,5 13,5 13,5 13,5
-у нових сортах 16,0 16,0 16,0 16,0 16,0 16,0
Додатков1 обсяги крохмалю, тис. т 4906 5958 5629 5637 5243 5475
Овоч1
Площа до збирання, тис. га 519 479 471 470 468 481
Валовий зб1р урожаю, тис. т 5821 5907 5827 6538 6935 6206
Урожайнють, ц/га: - фактична 112 123 124 139 148,1 129,0
- нових сорт1в 420 460 445 459 461 449
Додатковий обсяг овоч1в, тис.т 15985 16142 15119 15040 14643 15385
Кормов1 культури
Площа до збирання, тис. га 6971 6318 5782 4977 3949 5599
Валовий зб1р, тис. т к. од. 11282 10984 9564 8542 8215 9717
Урожайнють, корм. од. сух. реч./га: - фактична 16,2 17,4 16,5 17,2 20,8 17,4
- нових сорт1в 75,0 74,3 84,5 83,0 86,7 80,7
Вмют перетравного протешу у грамах: - фактичний 100 100 100 100 100 100
- у нових сортах 110 110 110 110 110 110
Додатковий обсяг корм1в, тис. т корм. од. сух. реч. 45088 39544 43249 36024 28626 38506
Зазначен додaтковi обсяги виробництва основних видiв продукцiТ рослинництва могли бути забезпечен за умов використання всiх чинниюв урожaйностi, бо вплив природних фaкторiв та рiзних
118
прийомiв агротехшки на сiльськогосподaрськi рослини е комплексними. Тому можливють видiлити та оцЫити знaчущiсть окремого чинника чи окремого агрозаходу на мaкрорiвнi вщсутня. За даними проведених в УкраТш дослiджень, частка сорту, як основного чинника впливу на врожайнють стьськогосподарських культур, нинi становить 20%, а природноТ родючостi фунту - 10%, ктматичних умов - 15, оброб^ку фунту - 10, добрив - 30 i захисту рослин - 15 [4].
Розрахунки, наведен в табл. 2 свщчать, що чинник сорту потенцмно забезпечував одержання стьськогосподарськими товаровиробниками вiд реaлiзaцiТ або Ышого використання продукцiТ додаткових грошових надходжень у 2005 р. 16 млрд. грн, а саме: зерна - 3,3; цукрових буряюв - 2,2; соняшнику - 3,1; кaртоплi - 3,3; овочiв - 2,5 i кормiв - 1,6 млрд грн (табл. 2).
Таблиця 2
Розрахунок вартост'1 середньорчного додаткового доходу в'д впровадження нових сорт'т основних стьськогосподарських культур
Види продукцп (культури) Додатковий обсяг продукцп, тис. т Цша реал1за цп в 2005 p., грн/ц Додатковий дох1д у ц1нах реал1зац|| 2005 р. млрд грн
Зерно 7418 450 3,3
Цукор у валовому збор1 цукрових бур як1в 754 3000 2,2
Ол1я у валовому збор1 нас1 ння соняшнику 525 6000 3,1
Крохмаль у валовому збор1 картопл1 1095 3000 3,3
Овоч1 3077 800 2,5
Кормов1 одиниц1 у валовому збор1 с1яних кормових культур 7797 200 1,6
Разом по основних видах продукцп X X 16,0
Згщно зi свтевою та в^чизняною практикою встановлено, що у чиннику сорту основний вклад належить селекцюнеров^ а частка науково-техычноТ експертизи незначна. Однак, експертиза е
необхщною у зв'язку з тим, що сорт стае товаром лише за умови його державно!' реестрацп', пюля яко!' bîh набувае iнтелектуальноï, господарсько!' та споживчо!' вартостi. Фактичнi витрати на створення одного сорту чи пбрида рослин в Укра!'ш становлять: по гiбридах цукрового буряку - 4-5 млн грн на селекцю i 36,7 тис. грн, або 1% - на науково-технiчну експертизу; по сортах зернових культур вщповщно -1,0 млн грн i 36,7 тис. грн або 96,3 i 3,7% вщ загально!' суми витрат. По Ыших культурах частка експертизи коливаеться вщ 5 до 3% загальних витрат.
Враховуючи, що частка селекцп' у загальних витратах на створення нових сор^в становить 95-97%, а державно!' науково-техшчно!' експертизи - 3-5%, розрахунковий ефект вщ збтьшення обсягiв i якостi продукцп' (ефект 1), зумовлений функцюнуванням державно!' системи з охорони прав на сорти рослин, становить вщ 0,5 до 0,8 млрд грн щорiчно.
За останш роки посилилося значення другого ефекту. Вщповщно до Закону УкраТни "Про охорону прав на сорти рослин" i Положення про Державну службу з охорони прав на сорти рослин, затвердженого постановою КабЫету Мiнiстрiв УкраТни вщ 19 серпня 2002 року № 1182, процедуру реестрацп' договорiв на передачу майнового права на сорт i на використання сорту через лщензмш угоди здмснюе Державна служба з охорони прав на сорти рослин [2, 5]. Розрахунки показують, що виплата роялт за право виробництва ел^ного та репродукцмного наання i садивного матерiалу (ефект 2) в повному обсязi дала б змогу селекцюнерам та селекцмним установам щороку одержувати майже 1,0 млрд. гривень. Цей мехашзм вже забезпечуе отримання селекцюнерами роялтi на суму 2-3 млн. грн. щорiчно. Проте нинi бтьшють авторiв сортiв i гiбридiв поки що не отримують роялтi взагалi або отримують цю плату частково. Податковi надходження до бюджету (ефект 3) в розмiрi 13% вщ сплаченого роялтi щорiчно склали б 0,13 (1,0 х 0,13) млрд. грн.
Отже, загальна сума рiчного макроекономiчного ефекту вщ функцiонування Державно! служби з охорони прав на сорти рослин потенцмно становить щороку не менше 1,6-1,9 млрд. грн., за значно меншого бюджетного фЫансування.
Порiвняння розрахованого сумарного ефекту з фактичними витратами на проведення науково-техшчно!' експертизи в установах Держсортслужби ( за 2004 р. 59 млн. грн.) свщчить, що кожна гривня витрат на ц цл потенцмно забезпечуе 27-32 грн. доходу сусптьству, зокрема, 3 грн. податкових надходжень.
Проте, незважаючи на високу ефективнють заходiв щодо науково-технiчноï експертизи сор^в рослин, установи Держсортслужби не можуть забезпечити не лише розвиток, а й збереження юнуючо!'
матерiально-технiчноT бази та вщповщну компенсацiю власних витрат.
Фактичн витрати на проведення державноТ науково-технiчноT експертизи нових сор^в чи гiбридiв рослин складають нин - 37-40 тис. грн. Згщно з встановленим для вiтчизняних селекцiонерiв пiльговим порядком, плата за проведення науково-техычно'Т експертизи для них становить лише 2,5-2,7 тис. грн. Держава частково компенсуе витрати на проведення експертизи сор^в рослин. Однак обсяги ^е'Т компенсацiT не перевищують 20-25 % вщ фактичних витрат. Тому установи Держсортслужби змушен займатися Ышими видами дiяльностi i не можуть повнiстю компенсувати знос основних засобiв, стримують рiст заробiтноT плати пра^вниюв та Тх кадрову пiдготовку.
За станом на 01.01.2005 р. середнм рiвень зносу спецiальноT малогабаритно' техшки ( комбайни, сiвалки, мiнiтрактори тощо), яка використовуеться у сортовипробуваннi - 90% (табл. 3).
Таблиця З
Вк спец/'ально'У малогабаритноУ техшки, наявно'У в систем/ Держсортслужби за станом на 01.01.2005 р., потреба у фнансуванн на УУ оновлення та об'еми Ух видтення державою
Показники Зернозбиральн комбайни С1ва лки МУтрактори з комплектом стьського-подарських машин
САМПО -500 САМПО -130 ХЕГЕ-212
В1к технки, рош: - понад 15 103 52 - 87 14
- вщ 10 до 15 21 10 16 58 1
- вщ 7 до 10 - - - 2 -
- до 7 1 - - 23 -
Загальна ктькють наявних машин 125 62 16 180 15
Щор1чна потреба у при-дбанн1 техн1ки для забезпечення нормативного р1вня и в1дтворення, шт. (на суму 13,5 млн грн) 15 6 2 20 3
Видтено коштв у 2005 р. (13,45 тис. грн) 6100 2437 812 2665 1440
З наявних у закладах експертизи 125 зернозбиральних комбайшв САМП0-500 - 103 (82,4%) мають вк експлуатацп понад 15 роюв, а 21 -вщ 10 до 15 роюв. У раз^ якщо зазначену спе^альну технiку не буде замiнено на нову, заклади експертизи ДержавноТ служби з охорони прав на сорти рослин будуть неспроможн забезпечити як весь обсяг роб^, так i технологiчнi умови квалiфiкацiйноТ експертизи сортiв. Лише для оновлення наявноТ спе^альноТ малогабаритноТ технiки на нормативному рiвнi необхiдно щорiчно видiляти 13,5 млн грн.
Гострою е проблема закртлення i пiдготовки квалiфiкованих кадрiв у сортовипробуванш. Нинi жодний з 232 державних вищих навчальних закладiв !!!-!У рiвня акредитацiТ не готуе спе^ал^в з експертизи сортiв рослин. Рiвень оплати працi працiвникiв у системi державноТ служби охорони прав на сорти рослин у 2004 р. (387 грн/ мю.) суттево не в^знявся вiд вiдповiдного показника по стьському господарству, але в 1,5 рази був нижчим вщ середнього по державу а порiвняно з промислов^ю - майже в 2 рази.
Висновки та пропозицп.
1. Дiяльнiсть ДержавноТ служби з охорони прав на сорти рослин в УкраТн е ефективною. Одна гривня витрат на проведення експертизи сор^в рослин забезпечуе сумарний макроекономiчний ефект у розмiрi 27-32 грн., зокрема, податкових надходжень - понад 3 грн.
2. Дiяльнiсть закладiв експертизи ДержавноТ служби з охорони прав на сорти рослин недостатньо забезпечуеться фЫансуванням за рахунок кош^в державного бюджету. Держава компенсуе витрати на проведення експертизи сор^в рослин в^чизняноТ селекцп лише на 20-25% вщ потреби.
3. Хронiчний дефiцит фЫансових ресурсiв у закладах експертизи зумовив зношення основних засобiв. ОсобливоТ гостроти набула проблема замiни спецiальноТ технки для проведення експертизи, яка нин зношена на 90%. У раз^ якщо зазначену технiку не буде оновлено, заклади експертизи ДержавноТ служби з охорони прав на сорти рослин не зможуть забезпечити виконання ДержавноТ програми науково-техшчноТ експертизи сор^в рослин.
4. З метою забезпечення оновлення лише спе^альноТ малогабаритноТ техшки необхщно за рахунок кош^в загального фонду передбачити додаткове фЫансування закладiв експертизи Держсортслужби щорiчно в розмiрi 12-15 млн. грн.
Використана лггература:
1. Постанова Кабiнету Мiнiстрiв УкраТни вiд 1 червня 2002 р. № 714 ''Про утворення ДержавноТ служби з охорони прав на сорти рослин та УкраТнського Ыституту експертизи сор^в
рослин/Юфщмний вюник УкраТни № 23. - 2002. - С. 25.
2. Постанова КабЫету MiHiCTpiB УкраТни вщ 19 серпня 2002 р. № 1182 "Про затвердження Положення про Державну службу з охорони прав на сорти рослин"// Офщмний вюник УкраТни № 34. -2002. - С. 132-136.
3. Розпорядження КабЫету Мiнiстрiв УкраТни вiд 2 серпня 2005 р. № 302-р. ''Про схвалення Концепцп формування нацюнальних сортових рослинних ресурсiв на 2006-2011 роки''// Офщмний вiсник УкраТни. - № 31. - 2005. - С. 398.
4. Нколаев G.B., 1зотов А.М. Пшениця в Криму. Фмферополь: СОНАТ, 2001 - 288 с.
5. Закон УкраТни "Про охорону прав на сорти рослин" вщ 17 ачня 2002 р. № 2986 - ill // Офщмний вюник УкраТни. - № 7. - 2002. -С. 83-112.
6. Статистичн щорiчники УкраТни за 2000-2004 pp. Державного комтету статистики УкраТни.
УДК 332.155:347.77.012:631.526.32
Волкодав В.В., Гончар О.М., Захарчук О.В., Юсть М.1.
Дiяльнiсть ДержавноТ служби з охорони прав на сорти рослин на сучасному етап розвитку// Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. - К., 2006. - № 3. - С. 115-123.
На макрорiвнi розкрито економiчну ефективнють дiяльностi закладiв експертизи державноТ системи охорони прав на сорти рослин. На сучасному етап визначена нагальна потреба у забезпеченн системи основними засобами для виршення завдань проведення державноТ науково-техычноТ програми експертизи сор^в рослин.
Ключовi слова: економiчна ефективнiсть експертизи, заклади експертизи, сортовi рослиннi ресурси, малогабаритна техшка, державна програма, експертиза сор^в рослин.
УДК 332.155:347.77.012:631.526.32
Волкодав В.В., Гончар А.Н., Захарчук А.В., Кисиль Н.И.
Деятельность Государственной службы по охране прав на сорта растений на современном этапе развития// Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. - К., 2006. - № 3. - С. 115-123.
На макроуровне раскрыто экономическую деятельность заведений экспертизы государственной системы охраны прав на сорта растений. На современном этапе определена потребность обеспечения системы основными средствами для решения заданий проведения государственной научно-технической программы экспертизы сортов растений.
УДК 332.155:347.77.012:631.526.32
Volkodav V., Gonchar О., Zaharchuk О., Kisil M. The State Service on Right Protection for Plant Varieties activity at the present stage of development// Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. - К., 2006. - №3. -С. 115-123.
The cost-effectiveness of examination institutions activity of the State System on Plant Variety Protection was developed on the macro level. At the present stage there is an urgent necessity to provide with general methods to solve the tasks of the state scientific-technical program of plant variety examination.
