Деякі проблеми вищої освіти в аспекті впровадження Болонського процесу в Україні Текст научной статьи по специальности «Науки об образовании»

Том Л4. № 3-4 2010 р.

© Рамусь М.О. УДК 378.147(477)

ДЕЯК1 ПРОБЛЕМИ ВИЩО1 0СВ1ТИ В АСПЕКТ1 ВПРОВАДЖЕННЯ БОЛОНСЬКОГО ПРОЦЕСУ В УКРА1Н1

Рамусь М.О.

ВДНЗУ «УкраТнська медична стоматологiчна академiя», м. Полтава

В данной статье изложена суть Болонской декларации, проблемы интеграции Болонской реформы в систему образования высшей школы в Украине, пути ее реализации, а также раскрыты сильные и слабые стороны реформирования. Особое внимание уделено внедрению этой системы в Украине по примеру стран Европы, оценки эффективности научного процесса и подготовки квалифицированных кадров. В статье акцентируется внимание на том, что проведение структурных реформ в высшей школе и разработка новых государственных стандартов в соответствии с Европейским пространством высшего образования вызвали нарушение стабильности в системе образования Украины. Многие негативные последствия внедрения Болонской системы определяются отдельными случаями непонимания сущности реформ, отсутствием творческого подхода к процессу внедрения Европейских стандартов высшего образования. Из всего изложенного можно сделать вывод: определяющим фактором результативности внедрения Болонского процесса в систему высшей школы Украины является не только использование лучших образцов современного европейского образования, но и сохранение достижений и традиций национальной высшей школы.

Ключевые слова: Болонская декларация, высшее образование, кредитно-модульная система, учебный процесс, рынок труда.

У 1999 роц 29 краж европи в мют Болонья офь цмно задекларували i розпочали процес об'еднання чотирьох тисяч европейських вищих навчальних за-кладiв, де навчаються бтьше 12 мтьйошв студенев, в единий осв^нш проспр. Сьогодн бтьше 40 кра'ш, в тому чи^ й Укра'на (з 2005 року), беруть участь у так званому Болонському процеа, головним завданням якого е приведення вищо''' освiти в европейських кра''-нах до единих стандар^в i критерпв.

2010 рк е важливою датою в юторп Болонського процесу: формально саме вЫ мае стати роком сфор-мування единого европейського простору вищо''' освь ти. Це означатиме зняття бар'ерiв для втьного руху знань, а разом iз цим також його носив - студенев, дослщнигав, здобутих квалiфiкацiй - вщ одшеТ евро-пейськоТ кра'ни до Ышо'''.

Змiни, що вiдбуваються в европейському освп"ян-ському просторi, дають великий шанс нашим студентам, викладачам та науковцям не залишитися на уз-бiччi глобалiзацiйних процеав, якi на початок ХХ1 сто-лiття охопили практично всi сфери дiяльностi людини. Але успiшно здолати постам перед нами виклики ми зможемо лише за умови глибокого переконання у правильност поставлених завдань, яке мае базувати-ся на 'хньому розумЫы та внутрiшньому сприйняттк

За роки дiяльностi единого европейського освт нього простору стало зрозумтим, що Болонський процес - це передуам процес, який розвиваеться i реалiзовуеться за вiдповiдними законами. Незмшною залишаеться лише цiль, а завдання, прюритети, ак-центи, визначення можуть з часом змiнюватися. Так, в оригiналi Болонсько' Декларацп записано, що для забезпечення стандартизаци пiсля заганчення першо-го циклу навчання студенти отримують диплом бакалавра, а пюля другого - магiстра (назви дипломiв подано в дужках) [1]. Бакалавр - це спе^алют, який мо-же працювати за спе^альнютю або продовжити навчання шляхом переходу на другий рiвень - мапстра-туру. Ступiнь мапстра передбачае наявнiсть бiльш глибоких фундаментальних знань студента i орiентуе його на наукову кар'еру. Такий двохрiвневий подт

вищо' освiти не знайшов пщтримки в багатьох кра'-нах, якi мають сво' традицмш назви документiв про освiту [8]. Так, у Вщенському технiчному ушверситет зберiгаеться традицiйна (майже 190 роюв) назва ви-пускника другого рiвня - «дипломований iнженер», а не «мапстр iнженерiТ» за нормативами Болонсько' декларацп. У таких провiдних европейських ушверси-тетах, як Полiтехнiка Варшавська та Королiвський технологiчний унiверситет Стокгольма питання про змЫу назв квалiфiкацiй не порушувалося. На даний час в «болонських» документах йдеться лише про цикли подготовки. Творчий пщхщ до матерiалiв Болон-сько' декларацп спостерiгаеться i в вищих медичних навчальних закладах. Уведення диплому бакалавра (3-4 роки навчання) викликало рiзкий спротив, оскть-ки квалiфiкацiя такого фахiвця не дозволила б йому посюти мiсце на вiдповiдному ринку працк Виршен-ням тако' проблеми стало запровадження поняття н тегрованого мапстра (без промiжного диплому) та визначення перелку напрямiв, яких це стосуеться [2].

Запровадження «европейських стандар^в» пере-лiкiв напрямiв та спе^альностей, на думку багатьох провщних працiвникiв вищо' школи, заподiяло укра'н-ськiй вищiй освiтi немалу шкоду. Протягом 2001-2008 роюв проводилися внутршш структурнi реформи пiд нову систему, розроблялись державы стандарти, новi варiанти перелiку бакалавратiв були темою числен-них конференцiй та дискусiй, що в значшй мiрi пору-шувало стабтьнють в системi вищо' освiти. «Болон-ськi» експерти, аналiзуючи перед Бергеном систему вищо' освiти в Укра'ш, недолiком вважали занадто велику юлькють спецiальностей, а особливо - процедуру 'хнього затвердження законодавчими актами.

Дискуая про долю квалiфiкацiТ «спецiалiст» тривае i сьогоднi. Бтьшють фахiвцiв розумiють, що i традици ринку працi, i специфiка певних спе^альностей схи-ляють до того, що така квалiфiкацiя, без сумшву, мае право на продовження юнування [3].

Як висновок, слiд зазаначити що при входженн в единий европейський осв^янський простiр важливо зберегти кращi здобутки нацiональноТ освiти, осктьки

Проблеми екологц та медицини

будь-яка ушфка^я призводить до втрати традицiй, зниження якосд зменшення конкурентноздатностi, що в принцип, суперечить самiй сутi Болонського процесу.

европейський простiр вищоТ освiти передбачае в якостi основи свое! реалiзацií використання певного iнструментарiю - европейську кредитно-трансферну систему (ЕСТЭ), Додаток до диплому, европейськ стандарти забезпечення якосд европейську мережу квалiфiкацiй, що мае забезпечити прозорють i зрозу-мiлiсть навчального процесу, документiв про осв^у та гарантування якiсноí подготовки студентiв. Все iнше -компетен^я вищих навчальних закладiв та нацюна-льних органiв управлiння освiтою [1].

Певн проблеми та непорозумiння виникають в хо-дi введення кредитно-модульно! системи органiзацií навчального процесу вщповщно до ЕСТЭ. Модуль, за тлумачним словником рщко вживаних слiв (глосарь ем), е синонiмом навчально! дисциплЫи, а кредит -одиницею вимiру трудомiсткостi модуля, яка включае певну ктькють засвоених понять, зв'язкiв мiж ними, напрацьованi навички, тобто загальний об'ем знань та вмЫь, включаючи самостiйну роботу студента i скла-дання ним пiдсумкових iспитiв. Деяк навчальнi за-клади почали трактувати модуль як часовий вiдрiзок (семестр дтиться на два модулi) або як частину дис-циплiни - «змютовий модуль», який оцiнюеться неза-лежно i семестрову оцiнку стало можливим отримати без складання юпиту. Все це прямо суперечить ЕСТЭ, яку дмсно рекомендуе Болонський процес. Саме система креди^в розглядаеться як зааб пiдвищення мо-бтьност студентiв при переходi з одте! навчально! програми на iншу, як зааб реформування навчальних програм, а також як зааб передачi креди^в вищим навчальним закладам iнших краж. Завдяки накопичу-вальнiй системi креди^в студент може вступити в унь верситет однiеí кражи, а закшчити його в iншiй; змЫи-ти в процес навчання унiверситет чи вибрану спе^а-льнiсть; закiнчити навчання на певному етат, одержавши ступЫь бакалавра чи магiстра, продовжити навчання у зручний для себе перюд життя [4].

Сформування единого европейського простору вищо! освiти, яке е головною метою Болонсько! ре-форми, формально мае вщбутися 2010 року, але ниш, незважаючи на кiнець 2010 року в календаре це залишаеться для Украши далекою реальнiстю. Слiд вiдмiтити, що украíнськi дипломи сьогоднi широко ви-знаються в европi: з украшським магiстерським дипломом здебтьшого можна вступити до аспiрантури (докторантури) европейського ВНЗ, а з дипломом кандидата наук - отримати постдокторське мюце. Болонський процес мае надати змогу студентам та до-слщникам, що отримали сво'1 дипломи в iнших евро-пейських краíнах, легко визнавати íх в Украшу але в реалiях таке визнання е дуже обмеженим, не кажучи вже про визнання пер^в навчання (семест^в, освп"-нiх роюв тощо). Украíнський студент, що отримав сту-пiнь в еС, чи провчився там ктька семестрiв, або ж захистив там докторську дисертацю, мае проходити в Укра1ш довгу, забюрократизовану процедуру «ност-рифiкацií», здебтьшого невщому в европi. Багато представниюв украíнськоí науковоí елiти вважають, що полегшення визнання европейських дипломiв та пер^в навчання в Украíнi зрушить з мiсця тiльки то-д^ коли компетенцiю такого визнання передадуть

безпосередньо вищим навчальним закладам. Це дозволить легше та природнше повертати до себе студенев i дослiдникiв пiсля того, як вони заюнчили освь тнi чи дослщницью програми в европi. А це, в свою чергу, полтшуватиме якють украíнського академiчно-го середовища та ринку прац в цтому, водночас пе-решкоджаючи вiдтоку освiчених людей до iнших краж [5,6].

Останшй знаковий документ Болонського процесу - Льовенське комюшке, яке було ухвалене на зустрiчi представникiв краж-учасниць, Укражи в тому числi, що вщбулася 28-29 квiтня 2009 року в Бельгп. В якiй мiрi вiдповiдають принципи, висловленi в цьому свь жому документi Болонського процесу, реалiям освiти в Украíнi? Як твердить комюшке, неодмжною умовою успшного функцiонування вищих освiтнiх закладiв е принципи <онституцшно1 автономп, академiчноí сво-боди та соцiальноí справедливостi». На жаль, жоден з цих головних принцитв европейсько1 освiти та Болонського процесу в Укра1ш не вттений. Досi бракуе н ституцшно1 автономií та академiчноí свободи, бо держава продовжуе контролювати змют навчальних пла-нiв на бакалаврському та мапстерському рiвнях, крiм того, вона монополiзувала присудження наукових ступешв та вчених звань на пост-мапстерському рiвнi. Контроль за змiстом навчальних плаыв та самоí стратеги освiти е безпрецедентним явищем у межах европейського освпжього простору. Вища осв^а в Ымеч-чиш, Францií та Британп понад ктька столiть живе за принципами свободи викладання та свободи навчання (Гумбольдтова система вищо1 освiти). Принцип ушверситетсько1 автономií та академiчноí свободи означае, що саме ВНЗ та його викладацький склад мають ексклюзивне право на визначення змюту освь ти, присудження академiчних ступенiв та наукових звань.

Втiм, деяк позитивнi зрушення у непростiй справi автономií ВНЗ та iнтеграцií освiти i дослiдницькоí дiя-льностi в УкраМ були зробленi: наприкiнцi липня 2009 року статус автономних дослщницьких ушверсите^в отримали шiсть укражських вищих навчальних закла-дiв - Нацюнальний унiверситет «Киево-Могилянська академiя», Кшвський нацюнальний ушверситет iменi Тараса Шевченка, Львiвський нацiональний ушверси-тет iменi 1вана Франка, Харкiвська юридична академiя iменi Ярослава Мудрого, Нацiональний унiверситет «Львiвська полiтехнiка», Нацiональний унiверситет «Острозька академiя». Згiдно з проектом Положення про дослщницький унiверситет та Критерiями дiяль-ностi дослiдницького унiверситету провiднi ушверси-тети Укражи, що посiдають чтьш мiсця в нацюналь-них рейтингах, отримали «розширеш» права у порiв-няннi зi «звичайними» ВНЗ: право визнавати закор-доннi дипломи, право пщвищувати заробiтнi плати своíм пра^вникам та зменшувати нормативи сшввщ-ношення чисельностi студентiв, аспiрантiв у розраху-нку на одного штатного викладача. На жаль, бiльшiсть цих нововведень залишаеться на паперк окрiм «статусу», немае факпв визнання закордонних дипломiв унiверситетами, анi пiдвищення зароб^но1 плати, анi зменшення навантаження на викладачiв [3,7].

Одним iз суттевих принципiв Льовенського комюнь ке е принцип цтожиттевого навчання - ще1, за якою европейськi держави мають створити умови для здо-буття нових знань та навичок як до школи, так i пюля

Том J14. № 3-4 2010 р.

1.

3.

4.

5.

зашчення ВНЗ. У сьогодшшньому CBiTi постшно 3Mi-нюваний ринок прац може вимагати вщ людини при-стосування до нових умов юнування. Впровадження програм цтожиттевого навчання може надати грома-дянам можливють залишатися на рiвнi сучасних знань та особистоТ професiйноí компетентностi. Певний прототип такого навчання юнував у нашiй краТн iще за радянських часiв i втiлювався у системi «пщвищен-ня квалiфiкацiТ» професiйних кадрiв. Але ця система не зовам вщповщае викликам сучасностi, якi пов'язанi з регулярною реструктуриза^ею ринкiв працi та з масштабною втратою робочих мюць. Крiм того, за роки незалежност бiльшiсть надбань радянськоТ системи було втрачено, потк актуальноТ iнформацiТ та нових навичок суттево зрiс. Ситуа^я може змiнитися на краще за рахунок демонополiзацiТ та диверсифiкацiТ джерел освiти, а також за рахунок залучення недер-жавних органiзацiй до програм треншпв та пщвищен-ня квалiфiкацiТ з рiзних професiйних сфер [4,6].

Не пщлягае сумнiву, що тепершш процеси рефо-рмування в^чизняноТ освiти матимуть як позитивнi, так i негативнi наслiдки. Однак, Ытегруючись до Бо-лонськоТ системи, ми маемо уникати двох крайностей. Маемо обер^атися вщ механiчного iмiтування фор-мальноТ складовоТ БолонськоТ реформи без розумЫня ТТ духу i принцитв. Мусимо також остерiгатися слiпоТ критики БолонськоТ системи: на противагу поширеним стереотипам, Болонський втьний рух знань е не за-грозою втрати украТнських освiтнiх традицiй, а шансом для украТнськоТ освiти та дослщницькоТ сфери за-

Summary

SOME PROBLEMS OF HIGHER EDUCATION IN THE ASPECT OF BOLOGNA PROCESS IN UKRAINE Ramus M.O.

Key words The Bologna Declaration of higher education, credit-modular system, the learning process, the labor market.

The article discusses the essence of Bologna Declaration, the problems of integration of Bologna reform in higher education system of Ukraine is stated, the ways of its realization, as well as the strengths and weaknesses of reforming. Special attention is given to the introduction of this system in Ukraine on the model of the European countries, in point of the academic efficiency assessment and training of competent personnel. The article emphasizes that performance of structural reforms in higher educational establishmnts and development of new state standards according to the European community of higher education have caused stability infringement in the education system of Ukraine. Many negative consequences of Bologna system implementation are defined by separate cases of misunderstanding of essence of the reforms, absence of the creative approach to the process of the European standards introduction. It is relevant to draw the following conclusion: the determining effectiveness factor of Bologna process introduction into the system of higher education of Ukraine is not only the application of the best patters of modern European formation, but also implies the maintenance of achievements and traditions of the national higher school. Ministry of Public Health of Ukraine

Higher State Educational Establishment of Ukraine "Ukrainian Medical Stomatological Academy", Poltava.

явити про себе в свт, тому слщ зберегти кращi здо-бутки нацюнальноТ' осв^и в единому европейському осв^янському просторк

Лтратура

Болонський процес: Нормативно-правов1 документи / Укпадач1: З.1. Тимошенко, 1.Г. Оыщенко, А.М. Грехов, Ю.1. Палеха. - К.: Вид-во европ. ун-ту, 2004. - 102 с. Базова практично ор1ентована подготовка лкаря загаль-ноТ практики в галуз1 медицини права в аспект БолонськоТ системи / В.М. Люовий, В.А. Капустник, В.О. Короб-чанський, М.П. Воронцов // Медична осв1та. - 2009. - № 3. - С. 8-12.

Зазондра Л.М. Упровадження принцитв Болонського процесу в пюлядипломну освпу - один 1з напрямив ште-грацп до европейськоТ вищоТ осв1ти / Л.М. Зазондра // С|мейна медицина. - 2009. - № 1. - С. 6-7. Колесник Ю.М. На шляху до европейського осв1тнього простору / Ю.М. Колесник, Ю.М. Нерянов // Медична осв1та. - 2009. - № 2. - С. 44-46.

Мачерет е.Л. Регулювання системи медичноТ осв1ти / е.Л. Мачерет, Н.К. Мурашко, Г.М. Чуприна // С|мейна медицина. - 2010. № 1. - С. 46-47. Роздт 2. Проблеми додипломноТ та пюлядипломно!' пщ-готовки л1кар1в-пед1атр1в: матер1али V конгрессу пед1атр1в УкраТни (15-17 жовтня 2008 р., КиТв) «Сучасж проблеми клш1чно!' пед1атрп» // Пед1атр1я, акушерство та пнеколо-пя. - 2008. - № 4. - С. 23-25.

Роль педагопчного спткування в систем1 медичноТ освь ти зпдно з контекстом Болонського процесу / В.П. П|шак, Н.1. Зор|й, В.П. Польовий, С.П. Польова // Медична освь та. - 2009. - № 2. - С. 58-60.

Кл1щ Г.1. Сптьж та вщмшы риси впровадження болонського процесу в Австрп та УкраТ'ж / Г.1. Кл1щ, А.М. При-шляк // Медична осв1та. - 2009. - № 3. - С. 33-36.

7.

Mamepiaë надшшов до редакцн 4.10.2010р.