CC BY
54
УДК 37.011
1МПЕРАТИВ ЗБЕРЕЖЕННЯ НАЦЮНАЛЬНИХ РИС В1ТЧИЗНЯНО1
ВИЩО1 ТЕХН1ЧНО1 ОСВ1ТИ
Зтъковсъкий Ю.Ф., М1рсъких Г. О.
Анал1зуються шляхи збереження нацюналъних особливостей в простор1 вищог тех-шчног освти в процес1 впровадження принцитв Болонсъког деклараци.
Процес передачi новим поколшням знань, умшь, навичок виступае у виглядi особливого типу сощально! послуги громадянину - освггньо! по-слуги. Характерна особливють ще! послуги полягае в поеднанш нею, в де-чому протилежних, категорш: нацiонального, iнтернацiонального, еконо-мiчного, духовного, особистого, суспiльного.
З точки зору нащональних iнтересiв освгга - це iнститут духовно-морального розвитку людини, формування 11 вщношення до здобуткiв на-щонально! культури, вщчуття патрiотизму, громадянського обов'язку; ш-ститут, вiд ефективностi функцiонування якого залежать розвиток i структура економжи кра!ни, 11 самостiйнiсть i незалежнiсть.
З точки зору особистост освiта - фактор пiдвищення конкурентоспро-можностi на ринку працi, можливють отримати роботу, що краще оплачу-еться, бiльш престижна, в найбшьшш мiрi задовольняе рiзноманiтнi потреби шдивщуальност (кар'ерне зростання, самовдосконалення, творчий по-шук, iн.).
З точки зору категори iнтернацiоналiзму освiтня послуга мае надати особистост мобiльностi, свободи в виборi мiсця (як кра!ни так i учбового закладу) отримання освiти та працевлаштування.
При всш рiзноманiтностi виховних, культурних, моральних, щеолопч-них, соцiальних, полiтичних i шших аспектiв освiти "послуга" - категорiя економiчна i до не! можна застосувати таю сугубо економiчнi поняття як "виробництво", "споживання", "вартють", "корисшсть", "яюсть", "попит та пропозищя" тощо. Де попит i пропозицiя - там ринок. "Ринок освiтнiх по-слуг" - загальновизнаний термiн.
В нащональнш системi освiти будь-яко! краши, 11 економiчна складова, зв'язок з економжою кра1ни мають важливiше значення. По мiрi розвитку ринкових вщношень i розповсюдження 1х на освггу виникае протистояння ринкового початку i загальнокультурно! мюи освiти по збереженню само-бутнього нацiонального i культурного надбання, всього того, що вторично склалося. Примирення економiчного вимiру освггшх послуг i загальноку-льтурно! мюи освiти проходить не без проблем i в кра1нах з ринковою еко-номiкою, не кажучи про трудношд, з якими стикаються краши, в яких ста-новлення ринкових вщносин лише вiдбуваеться.
Серед шших видшимо i зосередимося на iнтернацiоналiзацil ринку освь тнiх послуг, яка на початку ХХ1 столiття набула глобальних масштабiв.
Найбшьш видимi ознаки цього процесу - мiжнародна академiчна мобшь-шсть (i студентiв i викладачiв), цикл заходiв, що мають призвести до взае-много визнання крашами свiдоцтв результата освiти i дипломiв рiзного piBM, спiльнi програми i рiзнi форми сшвпращ вищих учбових закладiв pi-зних краш, виникнення форм транснащонально! освiти, в тому числi за до-помогою сучасних iнфоpмацiйних технологш тощо. Iнтеpнацiоналiзацiя вищо! освiти наростае i з причини стpiмкого розвитку тенденци переносу центру ваги в стратеги соцiально-економiчного розвитку ведучих краш свiту на посилення ix штелектуального потенцiалу.
Розширення масштабiв iнтеpнацiоналiзацii освгги породило iмпеpатив впорядкування, погодження мiж крашами та регулювання тих чи шших стоpiн освiтньоi дiяльностi. 1ншими словами, виникае потреба прийняття мiжнаpодниx норм i правил, яких мають дотримуватись всi краши-учасники освггнього процесу, що охоплюе ту чи шшу частину свiту. При цьому, звичайно, не може не виникнути пpотиpiч мiж "iнтеpнацiоналiзова-ною" освггньою системою i освiтнiми системами окремих краш, як piз-няться за духовно-моральними, культуpно-iстоpичними i соцiальними фу-нкцiями, вiдобpажають нацiонально-деpжавнi iнтеpеси, призначеш обслу-говувати, перш за все економiчне поле краши-резидента.
Освiта консервативна за своею суттю. Процес будь-яких реформ, тим бшьше реформ, що диктуються глобалiзацiею освiти, болiсно сприймаеть-ся всiма учасниками освiтнього процесу - студентами, викладачами, робо-тодавцями. Прискорення змш, полегшення ix впровадження можливе за умови ознайомлення учасниюв вказаного процесу з досвiдом шших краш, що проходять або пройшли ту чи шшу частину шляху реформ, отримали позитивш результати, е (якщо казати сугубо економiчними категоpiями) ефективними операторами, якi контролюють значну частину ринку освгг-нix послуг. З щею метою пpоаналiзуемо характеры риси вищо1 теxнiчноi освiти ведучих европейських краш, що включилися в Болонський процес -процес, результатом якого мае стати взаемне погодження, визнання голо-вних (найпоширешших серед споживачiв освiтнix послуг в крашах-учасницях процесу) освiтнix piвнiв, на пiдставi унiфiкацii головних, визна-чальних рис самого освiтнього процесу.
В Германп на сьогоднi дiе 324 вищих навчальних закладiв (серед них 118 - ушверситети), в яких вчаться близько 2 млн. студенлв. Вища теxнiч-на освгга побудована за принципом "едностi науковоi i навчальноi дiяльно-стi". В вищих навчальних закладах (ВНЗ) дiе принцип: "Якщо хочеш учи-тися й стати професюналом - то тебе навчать, але необxiдно проявляти власну защкавлешсть i добpосовiснiсть". Навчання в будь-якому ВНЗ по-дшяеться на базовий курс i курс пpофесiйноi освiти. Перший завершуеться здачею пpомiжниx або переддипломних екзаменiв, за шдсумками яких на-даеться стушнь лщеищата (преддиплом). Другий (основний) перюд на-
вчання (4-6 ceMeerpiB), характеризуемся наявнiстю значно' кiлькостi дис-циплiн по вибору i завершуеться присвоенням ступеня i отриманням диплому спещал^та.
Основним принципом вищо' освiти в Германп вважаеться Mакадемiчна свобода" - вона дозволяе студенту, вибравши визначену спещальшсть, са-мостiйно органiзувати свiй навчальний план i свiй час у вщповщносл до загальних вимог за даною спецiальнiстю. Можна бiльш менш в довiльному порядку записуватися на ri чи iншi лекцiï та семшари, вибирати час для стажування й практики, видшяти час для шдробггок i т.iн. Оскiльки система вищо' освiти передбачае сумщення навчального процесу з науковими дослщженнями, графiк навчального процесу мае певш особливостi: кож-ний семестр складаеться з лекцшних (14-20 тижнiв) i нелекцшних перiодiв, причому пiд час останшх студент займаеться самостiйною науковою робо-тою. Середня тривалiсть навчання в техшчному ВНЗ складае 5 роюв, хоча зустрiчаються ВНЗ з чотирьох- i шести- рiчними курсами.
Щоб отримати ступень доктора необхщно мати диплом про закiнчення основного курсу ВНЗ, набути визначено' викладацько' практики, здати квалiфiкацiйнi екзамени, захистити дисертащю, в якiй мають бути вщо-браженi результати вiдповiдноï науково дослщно' роботи.
Германiя, як i бшьшють европейських кра'н, до 2010 року плануе перейти на систему дворiвневих дипломiв: бакалавр - за три роки (на основi ступеня лщенщата), магiстр - за два (на основi ступеня спещалюта).
У Францiï дiе 80 ушверситета (до складу яких входять техтчт шсти-тути з рiзних галузей науки, технiки, технологiï) i 300 спецiалiзованих ви-щих шкiл (наприклад, Ecole Polytechnique), якi прирiвнянi до утверсшелв, але мають сво' правила прийому (вступш екзамени, пiдготовчi курси три-валiстю до 2 роюв, жорсткий конкурс) i вважаються бшьш престижними (вщносно унiверситетiв) навчальними закладами. В залежност вiд рiвня ВНЗ, його випускник маже отримати як нащональний диплом, який визна-еться на всш територи Франци, так i "внутршнш диплом", який визнаеться лише визначеними фiрмами i установами.
Франщя займае трете мiсце в свт за кiлькiстю iноземних студенпв - в системi вищо' освгги вчаться близько 125 тисяч шоземних громадян.
Характерна особливiсть вищо' техшчно' освiти Францiï - значна кшь-кiсть освiтнiх рiвнiв i, як слщство, велика кiлькiсть вiдповiдних освггшх програм. Зупинимось лише на класичному (ушверситетському) курсi ви-що' техшчно' освiти, що складаеться з трьох циклiв - двох головних (три-валiстю по два-три роки) i додаткового, який вщповщае украïнськiй асш-рантурi i е циклом тслядипломно' освiти.
За пiдсумками першого циклу студенту видаеться диплом про загальну ушверситетську освiту (DEUG) або диплом про науково-техшчну ушвер-
ситетську освггу (DEUST). Диплом DEUST дозволяе влаштуватися на роботу менеджером молодшо! або середньо! ланки.
За шдсумками першого року другого циклу студенту присвоюеться стушнь лщеищата (Licence); за пiдсумками двох рокiв - ступiнь магжтра (Maitrise), який вiдповiдае укра!нському поняттю мзакiнчена вища освiтам; за шдсумками трьох рокiв - стушнь iнженера.
Третiй (додатковий) цикл вищо! школи дозволяе отримати диплом про спещальну вищу освiту (DESS) або дослщницький диплом про поглиблену спещальну вишу освiту (DEA). Отримання першого з цих дипломiв, як правило, припускае продовження професшно! дiяльностi у вщповщнш сферi, а диплом DEA дозволяе продовжити академiчну наукову роботу й поступити в докторантуру. Освгга в докторантурi розрахована на три-чотири роки й завершуеться захистом дисертацп на ступiнь доктора (вщ-повiдае укра!нському науковому ступеню - кандидат наук). Цей вчений стушнь дозволяе викладати в унiверситетi. Для отримання вищого вченого ступеня - професора - громадянин, що мае стушнь доктора, повинен нада-ти Нащональному журi сво! науковi пращ.
У Великобританп на сьогоднi дiе близько 170 ВНЗ, серед яких чимало - унiверситети. До складу утверсшелв входять коледжi вищо! й подаль-шо! освiти та академiчнi вiддiлення, якi також пропонують програми вищо! освiти. Так унiверситет Кембриджа нараховуе 29 коледжей; ушверситет Оксфорда 39 коледжей i 5 академiчних вiддiлень.
Великобританiя займае друге (шсля США) мiсце в рейтингу кра!н-експортерiв освiтнiх послуг. У Великобританп отримують вищу освiту близько 225 тис. студенлв-шоземщв, бiльше 70 тис. студенлв iнших кра!н навчаеться в закордонних фшалах ВНЗ Великобританп.
Вщмггна риса британсько! академiчно! освiти - домшуюча орiентацiя на науково-дослiдну дiяльнiсть i фундаментальну теоретичну пiдготовку. В бшьшосл британських унiверситетiв науково-дослiдницька дiяльнiсть вважаеться вирiшальною компонентою академiчно! кар'ери. Це стосуеться як студенлв так i викладачiв. Тому не викликае подиву, що за цих умов викладачi унiверситетiв витрачають до 30% свого часу на науково-дослщну роботу (навiть за рахунок та на шкоду робот викладацькiй та/або адмiнiстративнiй).
Система освiти у Великобританп трирiвнева, вона включае: бакалаврiат - первюна загальна вища освiта (Undergraduate Level); три-валiсть навчання - 3 роки; шсля усшшного завершення програми присвоюеться ступiнь бакалавра (BSc - Bachelor of Science) з загальною спрямова-нiстю у вибраному освггньому напрямку;
магжтратура - професшна вища освiта (Graduate Level або Postgraduate Level); на програми цього освггнього рiвня поступають випус-кники унiверситетiв i коледжей, як мають ступiнь бакалавра, для подаль-
шого отримання професшно! освiти вузько! спещашзаци; тривалiсть освiти 1 або 2 (рщше) роки; пiсля успiшного завершення ще! програми присвою-еться стушнь магiстра в визначенiй сферi;
докторантура - третш освiтнiй рiвень; зачислення на програму докто-рантури здшснюеться переважно на 683i магiстратури; середнш термiн на-вчання складае 3...4 роки; для отримання ступеня доктора фшософи (в тому чи шшому напрямку) необхщно проведення поглиблено! дослщницько! роботи, результатом яко! мае стати дисертацшна робота; при цьому, як правило, весь перюд навчання за програмою докторантури роздiляеться на два: перший завершуеться присвоенням ступеня мапстра фшософи (MPhil, Master of Philosophy); другий - захистом докторсько! дисертаци i присвоенням ступеня доктора фшософи (PhD).
Слщ вщмггити, що скорочення програм отримання ступешв бакалавра й магiстра у порiвняннi з iншими кра!нами вiдбуваеться виключно за раху-нок !х штенсивносл й насиченостi.
Характерна риса вищо! техтчно! освiти Дани - поеднання осв^нього процесу з практичною дiяльнiстю, мiждисциплiнарнi дослiдження, активна розробка студентами завдань дослщницького характеру. Крiм вщв^вання лекцiй, студенти спiвпрацюють в групах, де кожний учасник вносить свш вклад в процес активного обговорення науково-техшчних питань, але при цьому працюе i iндивiдуально. Особиста шщатива студента критикувати й аналiзувати питання i проблеми, що виникають шдчас навчання, - важли-вий елемент вищо! техшчно! освiти Дани.
Ушверситети пропонують програми по отриманню ступешв бакалавра, мапстра i доктора фшософи. Термш навчання за цими програмами та ви-моги до абiтурiентiв наведенi в табл. 1.
Таблиця 1
Програми, ступеш Тривалкть навчання Вимоги до абпур1ент1в
Програми для отримання ступеня бакалавра 3 роки 12-13 роюв загальноосв1тньо! школи (свщоцтво з високими оцшками)
Програми для отримання ступеня мапстра 2 роки Ступень бакалавра з високими оцшками за навчання в вибранш галуз1
Програми для отримання професп i ступеня мапстра 1 р. на денному або 2 р. на веч1р-ньому вщдшенш Ступень бакалавра й 2-3 роки роботи за вибраною профеаею
Програми по отриманню ступеня доктора фшософи 3 роки Ступень мапстра
Bd датськi унiверситети затверджеш державою, а навчальнi програми проходять перевiрку якостi i акредитацiю в агентствах, що визнаш на мiж-народному рiвнi.
В Нiдерландах дiе 214 унiверситетiв, якi розрiзняються за розмiром i кiлькiстю студентiв (вщ 6 до 30 тис.). На сьогодш практично завершено
визначений Болонською декларащею перехiд до дворiвнево! системи "ба-KanaBpiaT-MaricTpaTypa". Традицiйно вищш освiтi Нiдерландiв властивi tí-сний зв'язок середнiх шкiл i ВНЗ, ВНЗ i шдприемств, рання диференщащя студентiв, акцент на сaмостiйнi дослщження. Здiбнiсть до самостшно! нау-ково-дослщно! дiяльностi - головний критерiй ощнки випускника ушвер-ситету. Важливим елементом програми (i бакалаврсько! i мапстерсько!) е стажування, робота на шдприемств^ в оргашзаци, де акцентуеться увага на професшних навичках студентiв. Як правило, дипломна робота для отримання вщповщного осв^нього ступеня - це доповщь, або дисертaцiя скла-дена на пiдстaвi проведено! студентом самостшно! оригiнaльно! дослщни-цько! роботи, яка здшснюеться пiд керiвництвом професора ушверситету. Нaприкiнцi першого року навчання студенти шженерних спецiaльностей здають промiжний екзамен, вибирають спецiaлiзaцiю, за якою продовжу-ють навчання i по завершенш 4 рокiв отримують стушнь бакалавра. Навчання можна продовжити за мапстерськими програмами (1-2 роки) для отримання ступеня мапстра.
Вщмггимо, що, з метою залучення шоземних студентiв, навчання за спецiaлiзовaними програмами для отримання ступеня мапстра в бшьшосп ВНЗ Нiдерлaндiв ведеться англшською мовою.
Основу вищо! освiти 1талп складають близько 60 унiверситетiв, бшь-шiсть з яких мае спшьш з iншими кра!нами Свропи освггш проекти. Iтaлiя бере активну участь в формуванш загальноевропейського простору вищо! освiти, реaлiзуючи заявлену Свропейським сшвтовариством стрaтегiю ш-тернaцiонaлiзaцi!. Унiверситети сьогодш пропонують програми для отримання рiзних освiтнiх ступенiв, професiйнi курси i курси шдвищення ква-лiфiкaцi!.
Перший унiверситетський ступiнь (зберiгaе традицшну назву - Laurea) вiдповiдaе европейському ступеню бакалавра. Для його отримання необ-хщно зaкiнчити трирiчну освггню програму. Ця програма призначена для отримання необхщного комплексу знань зi спецiaльностi й навичок для здшснення професiйно! дiяльностi.
1снуе два типи ступешв, еквiвaлентних европейському ступеню мапстра. Один з найпопуляршших — Laurea Specialistica (LS). Вiн надаеться m-сля зaкiнчення aкaдемiчно орiентовaно! дворiчно! програми i вiдповiдaе 120 кредитам (ECTS) за умови написання квaлiфiкaцiйно! роботи. Другий ступiнь — Diploma di Specializzazione di Primo Livello (DS1). Програма, що передуе отриманню цього ступеня, професшно орiентовaнa i призначена для вузькоспецiaлiзовaних фaхiвцiв.
Володaрi Laurea мають також можливють отримати ступiнь Master Universitario di Primo Livello. Не дивлячись на схожють назв, ця програма вiдрiзняеться вщ европейсько! мaгiстрaтури. Вона розрахована на один на-вчальний рж i вiдповiдaе лише 60 кредитам (ECTS). Метою цiе! програми е
додаткова професшна шдготовка або переквалiфiкацiя, а не отримання академiчноl освiти.
Третш ступiнь освiтнього циклу представлений деюлькома програмами.
Dottorato di Ricerca — стушнь, еквiвалентний европейському ступеню PhD. На вiдповiднi програми приймають володарiв Laurea Specialistica, якi передбачають займатися науково-дослщницькою дiяльнiстю. Програма розрахована на три роки i включае шдготовку дисертацшно!' роботи.
Corsi di Specializzazione di 2 Livello (DS2) - стушнь, призначений для володарiв другого ступеня, що спещашзуються в "особливих" галузях, на-приклад, медицина та радюелектронш напрямки, що 11 обслуговують. Тре-тiм ступенем також вважаеться Corsi di Master Universitario di 2 Livello (MU2). Вш презентуе програму додатково!' освiти i не потребуе захисту ди-сертаци.
В 1отанп головним i единим типом вищого навчального закладу, який за законом може надавати вишу осв^у, е ушверситет. В кра'ш налiчуеться близько 80 унiверситетiв, до складу яких входять факультети (самостшш освгтш одиницi) i вишi технiчнi училища, що пропонують програми всiх трьох освгтшх циклiв, та унiверситетськi школи i коледжi, якi пропонують програму лише першого освiтнього рiвня.
Ушверситетська освiта - багаторiвнева. За звичай видшяють: перший цикл, об'еднаний перший i другий цикл, шдивщуальний другий цикл, третш цикл (докторантура). Планування навчального процесу оргашзуеться системою "кредита", за сумою яких судять про досягнув студентами усш-хи. Кредити "заробляються" студентами окремо по теоретичним i практич-ним курсам; 1'х можна також заробити, виконуючи науковi дослiдження, проектно-конструкторськi роботи т.ш. Тривалiсть першого циклу навчання складае не менше 3 рокiв, що вщповщае отриманню 180-270 кредитiв. Об'еднаний перший i другий цикл навчання розрахований на 4-5 роюв, причому кожний етап ("шдцикл") не може бути менше 2 роюв (за звичай, перший етап - 2-3 роки, другий - 2 роки).
Шсля завершення кожного освгтнього циклу студентам присуджуються рiзнi академiчнi ступенi, що е еквiвалентами загальноевропейських:
- бакалавр - отримують студенти ушверситета пiсля завершення першого освгтнього циклу;
- магiстр - надаеться шсля завершення другого циклу навчання;
- мапстр-дослщник - "Master", "Diplomado", "Experto"; призначаеться шсля завершення третього циклу навчання i визначаеться ушверситетом, який оргашзуе вщповщну програму;
- доктор ("Doctor") - стушнь, яку можна отримати, шднявшись на третш освгтнш рiвень; пiсля двох рокiв навчання на розгляд вчено!' ради необ-хiдно представити пiдготовлену дисертацiю i усшшно 11' захистити.
В УкраУш юнують ВНЗ рiзних форм власносл: державно!, комунально!, приватно! тощо (див. табл. 2, де вщображеш данi на 2005/2006 навчальний
рш).
Таблиця 2
Ушверситети Академп 1нститути Коледжi Техшкуми Училища
Сектор державно! та комунально! влас-носп 137 53 46 129 225 159
Сектор приватно! власносп 35 9 81 55 18 3
На сьогоднi загальна кiлькiсть студентiв в Укра!нi перевищуе 2,7 млн., в тому чист бiльше 2,2 млн. - студенти навчальних закладiв III та IV рiвнiв акредитацi!.
Наведений огляд стану та змш, що вiдбуваються вщповщно з Болон-ським процесом в вищш технiчнiй освiтi окремих кра!н Свропи дозволяе зробити висновки, значушд для поглибленого розумiння, запобiгання ме-тушнi та необгрунтованосп дiй при проведенш вiдповiдних заходiв на те-ренах вищо! освiти в Укра!ш.
1. ВНЗ всього свiту можна подшити на двi групи з рiзними концепщя-ми вищо! освгги. До першо! слiд вiднести т^ що додержуються класично! уяви про ВНЗ як джерело глобально! гумаштарно! освгги. До друго! - т^ що враховують реалi! iндустрiального суспшьства та його потреби у конк-ретних спецiальностях. Залежно вiд нащональних платформ цi концепци перетворились у чотири основш типи ВНЗ (утверсшеив) - англiйський, нiмецький, французький та американський. При цьому першi два мають традицi! фундаментально! освiти, що спираються як на спецiальнi, так i природничi науки. Американськi ВНЗ притримуються прагматично! орiен-тацi! на тдготовку фахiвцiв у конкретних областях. "Французький тип" за-ймае дещо промiжне положення, переважно поеднуючи загальну глибоку фундаментальну пiдготовку фахiвцiв з !х подальшо! вузькою спецiалiзацi-ею, чим i пояснюеться значна кiлькiсть i рiзноманiгтя освiтнiх програм, що !х пропонують ВНЗ Франци.
2. Незважаючи на тенденщю до ушфшаци, провiднi Gвропейськi кра!ни зберiгають традицшне для них рiзноманiття освiтнiх ступешв, що нада-ються по завершены тих чи iнших освiтнiх програм. З одного боку це е данина академiчним традицiям то! чи шшо! кра!ни, з другого - забезпечення нащонального роботодавця звичною шформащею про рiвень освiти, суку-пнiсть знань та вмiнь претендента на визначене робоче мюце, бажання збе-
регти нацюнальш освiтнi градицi!, а через них i нацiональнi особливостi в шших сферах матерiально! i духовно! культури.
2. Поглиблена диференщащя освгтшх рiвнiв, наявнiсть !х розгалуження при переходi вiд наукових, науково-дослiдницьких напрямюв людсько! дь яльностi до прикладних, професiйних, безпосередньо пов'язаних з вироб-ництвом матерiальних об'ектiв е доцшьною, вона найбiльш повно задово-льняе особист потреби учасникiв освiтнього процесу, вщповщае принципам гуманiзму i соцiально! справедливостi.
3. Виконання освiтою свое! загальнокультурно! мiсi! по збереженню са-мобутнього нацiонального i культурного надбання неможливо без шдви-щення !! конкурентоспроможностi на ринку освгтшх послуг, що, в свою чергу, передбачае поширення процесiв iнтернацiоналiзацi! i унiфiкацi! цих послуг. Розвинутою кра!ною, безумовно, перевага повинна надаватися експорту освгтшх послуг, а для цього щ послуги (точнiше !х результати у виглядi квалiфiкацi! фахiвцiв) мають бути зрозумш споживачам.
4. Заради шдвищення конкурентоспроможностi, експортного рейтингу нацюнально! освiти бiльшiсть кра!н Свропи пропонують освгтш програми на мовi, що зрозумша i студентам iнших кра!н (найчастiше при цьому ви-користовуеться англшська мова). За такий споЫб пiдвищуеться обсяг експорту освгтшх послуг, а, вiдповiдно, пiдвищуеться захищешсть i розпо-всюдження нацiональних культурних традицш, пiдвищуеться рейтинг кра-!ни в цiлому.
5. Процес iнтернацiоналiзацi! технiчно! освiти докорiнно змiнюе мето-дологiю подання сукупного матерiалу: вщпадае звичне дiлення студентiв на курси (тобто "потоки"), змшються (або зовЫм зникають) поняття "ака-демiчна група", "першокурсник", "другокурсник" тощо. В розвинених кра-!нах все бiльше поширюеться система, за яко! студент освоюе не окремi дисциплiни, а проблемно-тематичш модулi (з перелiку, що визначаеться вибраним навчальним напрямком, спецiальнiстю), причому за власним ви-бором, в вшьнш послiдовностi, маючи змогу, деяк з цих модулiв вивчати в шших ВНЗ (а в перспективi i в iнших кра!нах).
6. В европейських кра!нах поняття "навчальний рiвень", "науковий сту-пiнь", академiчний ступiнь" не ототожненi з подiбними вiтчизняними по-няттями; не дуже прийнятнi для захiдних систем таю важливi поняття як "спецiальнiсть" i навiть "професiя" (для нас - це рщ економiчно! дiяльнос-т). Цi розходження по сутi не е принциповими, але !х усунення потребу-ють чiтких заходiв на державному рiвнi.
7. Основна тенденщя структурування закладiв вищо! освiти Свропи, по-в'язана з вiдносно невеликою !х кiлькiстю при вельми значних обсягах наукових дослщжень та кшьюстю студентiв. В сучаснiй Укра!ш - навпаки: велика кiлькiсть навчальних закладiв сполучаеться з вiдносно невеликим контингентом студенлв для пересiчного ВНЗ. Ця особливють робить вiт-
чизняну освггянську систему громiздкою, iнерцiйною i тому будь-якi ре-форми, якщо вони потрiбнi, мають вiдбуватися за триваш промiжки часу, зменшуючи сенс самих реформ у такому динамiчному ХХ1 столiттi.
8. Глибокi традици та успiхи в^чизняно! техтчно! школи роблять не-доцiльним 11 реформування на основi беззастережного прийняття вЫх "бо-лонських" iнiцiатив: структурних, змютовних, методичних. Змiна прюри-тетiв у нашш вищiй освiтi мають бути спрямованими, головним чином, на шдвищення якост навчання та деяких структурних перетворень в бж сек-вестрування кшькост ВНЗ та навчальних спещальностей.
Зиньковский Ю.Ф., Мирских Г.А. Императив сохранения национальных черт отечественного высшего технического образования
Анализируются пути сохранения национальных особенностей в процессе внедрения принципов Болонской декларации_
Zinkovskyi Ju.F., Mirskykh G.O. Expediency of preservation of national features of the domestic higher technical education.
The ways of preservation of national features during introduction of principles of the Bolon declaration are analyzed_
