CC BY
217
УДК 37.046.16
БОЛОНСЬКИЙ ПРОЦЕС I РЕФОРМУВАННЯ ВИЩО1 ОСВ1ТИ УКРА1НИ
В. В. Кузнецова, студ.
Ключовi слова: Болонська декларация, Болонський процес, кредитна система, кредит, кредитно-модульна система, бакалавр, спещалжт, маг1стр, доктор фшософИ
Актуальшсть питання. Традицп сучасно! украшсько1 осв^и складалися тисячолiттями. Вона вщповщае менталiтету украшщв, враховуе традицп i досвiд багатьох поколiнь, органiчно вплгаеться в суспiльне життя. Сучаснi процеси глобатзацп, eвроiнтеграцiя зумовлюють новiтнi тенденци в освiтi, що викликае збентеження i недовiру працiвникiв освiти, учшв i студентiв вищих навчальних закладiв, а також пересiчних громадян щодо доцiльностi змiн, яких вимагае приеднання Украши до Болонсько! конвенци. Тому вивчення основних вимог Болонського процесу, !х аналiз, видiлення та окреслення перспектив впровадження в Укра1ш е надзвичайно актуальним.
Аналiз публiкацiй. Вивченням питань упровадження европейських освiтнiх стандарт, зокрема Болонсько1 системи, займаеться велика кшьюсть спецiалiстiв, науковцiв. Можна видшити серед численних праць публшаци I. Каленюк, К. Корсака [2], А. Сбруево1 [4], М. Балакiрева [1], В. Мовчана [3].
Мета роботи. Висв^лення базових положень Болонсько1 деклараци в контекстi реформування вищо1 освгги в Укра1ш.
Виклад основного матерiалу. Болонський процес - це процес структурного реформування нацюнальних систем вищо1 освiти кра1н Свропи, змiни осв^шх програм i необхiдних iнституцiйних перетворень у вищих навчальних закладах таких кра1н. Його метою е шдвищення конкурентоспроможносп европейсько1 вищо1 освiти i науки у свiтовому вимiрi, зростання И ролi в суспiльних перетвореннях [2].
Болонський процес започаткований 19 червня 1999 року представниками 29 кра1н. Вш втшюе стратепчний напрям розвитку Свропи з метою створення загальноевропейського простору вищо! освгги. 19 травня 2005 року у норвезькому мют Берген на Конференци мiнiстрiв освiти кра1н Свропи Украша приедналася до Болонського процесу, зобов'язавшись внести вiдповiднi змiни у нацюнальну систему освiти та приеднатися до роботи над визначенням прiоритетiв у процес створення единого европейського простору вищо1 освiти до 2010 року [4].
Базовi засади Болонсько1 деклараци:
♦ трирiвнева система вищо1 осв^и (бакалавр, магiстр i доктор наук - на вщмшу вiд сьогодшшньо1 системи бакалавра, спецiалiста, магiстра, кандидата наук i доктора наук);
♦ застосування академiчних перевiдних кредитiв БСТ8;
♦ европейський додаток до диплома;
♦ сприяння мобiльностi студентiв, викладачiв i науковцiв;
♦ створення единого европейського дослщницького простору;
♦ контроль за яюстю вищо1 освiти тощо [1].
На сьогоднi суспiльство досить бурхливо обговорюе позитивнi й негативш наслiдки приеднання Укра1ни до Болонського процесу. I хоча вш ми розумiемо, що входження до европейського штелектуального простору - один iз прiоритетних напрямiв розвитку нашо1 краши, проте не можемо не враховувати ютотних проблем, що виникають на шляху впровадження основних засад Болонсько1 деклараци.
Запровадження кредитно1 системи обумовлюе кредитно-модульну органiзацiю навчального процесу. Вона базуеться на поеднаннi модульних технологш навчання та залiкових освiтнiх одиниць (кредипв). Система не передбачае обов'язкового семестрового екзамену для вшх студенпв. Протягом навчального семестру студенти складають кiлька модульних контролiв, а !х знания оцiнюеться за 100-бальною шкалою. Але ця система передбачае бшьшу частину матерiалу на самостiйне освоення, тому орiентована на працьовитих, прагнучих до знань студентiв та породжуе конкуренщю мiж ними, що, як вщомо, сприяе прогрессу [1].
Проте юнуе суперечливiсть оцiнювания у кредитно-модульнш системi. Рiзнi викладачi дотримуються рiзних шкал оцiнювання - якщо один викладач ставить 30 балiв за реферат, шший - 5, один виставляе «автомат» за вщмшну роботу протягом курсу предмета, а шший обов'язково вимагае шдтвердження на екзамеш. Очевидно, що кожен предмет мае свою специфшу, яка потребуе закршлення в системi оцiнювания, але ж мають юнувати певнi загальнi критери. Адже i Болонська система передбачае зарахування балiв кредиту «автоматом» на
екзаменах.
Проблеми украшсько1 вищо1 осв^и в контекст Болонського процесу:
♦ велика кшьюсть вишiв, надлишкова кiлькiсть напрямiв i спецiальностей - у системах вищо1 освiти провiдних кра1н !х у 4 - 5 разiв менше;
♦ невиправдана плутанина у розумшш рiвнiв спецiалiста i магiстра. З одного боку, мае мюце близьюсть програм пiдготовки спецiалiста i мапстра, !х еквiвалентнiсть за осв^ньо-квалiфiкацiйним статусом, а з iншого - вони акредитуються за рiзними рiвнями, вiдповiдно за III i IV;
♦ тенденщя до погiршення якост вищо! освiти;
♦ недостатня ствпраця мiж сферою освiти i ринком пращ;
♦ рiвень автономп втизняних вишiв значно нижчий за европейський;
♦ проблема хабарництва у вишах - недостатньо викоренено продаж оцшок, коли юпити приймае викладач, який навчав студенев упродовж семестру;
♦ вщсутшсть мобiльностi студентiв - у бшьшосп з них немае можливосп вчитися за кордоном, хоча понад чверть наших студентiв мали б здобувати знання в iнших крашах;
♦ у европейських крашах молодь бере активну участь в осв^шх процесах, проте украшсью студенти скаржаться, що з ними фактично шхто не радиться;
♦ викладачi вишiв зазвичай працюють з невстигаючими студентами, а натомють мають придiляти бшьше уваги молодим людям, якi прагнуть знань.
Наприклад, вступ нашого студента до мапстратури захiдноевропейського вишу теоретично справдi можливий, але практика свщчить про зовсiм iнше. У таких випадках украшським бакалаврам часто доводиться або «довчатися» на бакалавра «захщного зразка», або додатково складати чимало тестiв для вступу одразу до мапстратури. I це незважаючи на Болонський процес - программу гармошзаци освiти в усiх европейських крашах з метою пiдвищення конкурентоспроможностi вишiв Старого свiту порiвняно з ушверситетами iнших регiонiв планети [2].
У сучаснш Укра1ш, якщо у студента е «корочка» бакалавра i вш навiть не спецiалiст, то вш нiхто - його освiта незавершена, i немае державних стандартiв, рекомендацш МОН, якi давали б можливють працювати за фахом бакалаврам. Для цього треба розробити державш вимоги, як покажуть працедавцевi, що людина, яка отримала 3 - 4^чну бакалаврську освiту - це вже людина з повною, а не частковою вищою освiтою.
Проект Закону Украши «Про вищу освiту» у ст. 6 i ст. 7 передбачае наявнють осв^ньо-наукового рiвня доктора фшософи PhD (philosophy doctor), тдготовка якого повинна тривати чотири роки. Якщо ми не створимо якюного рiвня PhD, що даватиме можливють молодим науковцям потрапляти у велику науку в Укра!ш, вони прагнутимуть ви!хати на Захiд. Тобто не створюючи власно! iнфраструктури, ми вкладатимемо кошти у вiдповiднi закордонш установи.
Зараз в Укра1ш пропонуеться тслябакалаврська програма магiстра наук i програма, що мае умовну назву «спещалют», яка бiльше зорiентована на практичну дiяльнiсть. Сьогоднi вищi навчальш заклади i роботодавцi обговорюють питання еволюци таких програм. Пропонуеться розробити два варiанти магiстерських програм - мапстра академiчного i магiстра професшного профiлю, з орiентацiею останньо1 на практичну дiяльнiсть. Як приклад для техшчних спецiальностей - магiстр наук, мапстр iнженерil.
Запровадження докторського навчання як третього Болонського циклу перебувае на початковш стадп. Проблемою впровадження в Украlнi третього циклу навчання в рамках Болонського процесу е збережена з радянських чашв система присудження двох наукових ступенiв: кандидата та доктора наук, приведення яких у вiдповiднiсть до европейських зразюв ускладнюеться вiдсутнiстю единого докторського стандарту в крашах-учасницях Болонського процесу.
Пiдготовка науковця европейського зразка о^м здiйснення самостшного оригiнального наукового дослiдження також передбачае прослуховування докторантом низки мiждисциплiнарних навчальних куршв з методологil дослiджень i з наукових навичок (наприклад, навички презентацш, створення дослiдницьких проектiв та управлшня ними, англiйське наукове письмо). Свропейський докторант не працюе лише тд керiвництвом свого наукового наставника, а радше проходить структуровану програму, яка передбачае його участь у регулярних докторантських тематичних семшарах, фахових курсах, обов'язкову педагогiчну практику. Свропейський докторант повсякчас «на виду» академiчноl спшьноти й просто не може, як чорт iз табакерки, вихопитися на захист невщь ким написано1 дисертацil, - а це ж украшське джерело появи «проффессорiв».
Рiвень здобутих знань випускникiв наших ВНЗ у середньому не вщповщае належному
рiвню. Так, за даними дослiдження проблем трудово! м^раци, яке проводив Державний шститут им'1 та молодi [7], багато респондентiв вщзначали поверховiсть отриманих знань, недосконалiсть методики викладання, низький рiвень пiдготовки викладацького складу та невiдповiднiсть освiти шновацшним вимогам сучасностi.
Щодо труднощiв реатзаци кредитно-модульно! системи слiд зазначити, що далеко не всi викладачi 11 схвалюють, адже навантаження на кожного зростае в кiлька разiв. Це й новi робочi програми, i тести, i постiйна перевiрка контрольних робiт, регулярне пiдведення пiдсумкiв роботи кожного зi студентiв, регулярний контроль. Рiвень зароб^но1 плати працiвникiв осв^ньо! сфери надзвичайно малий, а збшьшене навантаження нiяк при цьому не враховуеться. Тому кожен викладач i намагаеться просто пiдiгнати пiд новi стандарти стару програму навчання, по-перше, через неповне розумiння сутi цих змш, а по-друге, через вщсутшсть стимулу до додаткового витрачання часу i сил. Оскiльки модульнi контролi забирають, час вiдведений на виклад матерiалу, то викладач не завжди встигае вичитати всi необхiднi аудиторш заняття [3].
Негативним аспектом, на мою думку, е застосування тестового контролю при перевiрцi знань студента, тому що в даному випадку викладач не може повною мiрою визначити стутнь засвоення студентом вщповщного матерiалу. Якщо за кордоном у розвинених захщно-европейських унiверситетах студентам доступна велика шформативна база, надаеться обширний вибiр науково-техшчно1 та шшо! необхщно1 лiтератури, то в нашш академи недостатньо джерел шформаци навт, щоб сумлiнно пiдготуватись до деяких семiнарських занять, недостатньо нов^ньо1 науково1 лiтератури, необхщно1 для простеження розвитку технологш, методiв, методик.
Також, якщо придивитись, ми побачимо, що бшьшють проблем виникають не лише у вуз^ а ранiше. Адже, переходячи iз школи до унiверситету, студент стикаеться iз зовсiм iншою тзнавальною атмосферою i вимогами до нього. Тож реформувати слщ вiдразу всю осв^ню систему, адже вiдомо, що школа майже не виховуе ш самостiйне цiлепокладання, нi пiзнавальнi методолопю i мотиваци, нi усвiдомлення цшносп науки i мудростi як таких. Тож ще1 Болонсько1 системи мають бути покладеш вже у молодших класах школи. Саме там слщ починати навчати дiтей до самостшно1 шзнавально-осмислювально1 дiяльностi, зацiкавити !х навчанням, покласти !м актуальнi для них мотиви. А основною метою i водночас методом е любов до мудрость
За Болонською декларащею закршлене положення про автономний статус ушх унiверситетiв. А це означае, що вони повинш бути повнiстю незалежш вiд держави. Отже, Болонський процес передбачае створення лише платно1 освгги. А значить, не буде шяких державних стипендiй, Мiносвiти повинно утримуватись вщ будь-якого контролю над навчальним процесом i стати органом, який буде лише давати вищим навчальним закладам рекомендаци в тiй чи шшш сферi, а ВНЗ вже буде сам виршувати, прислухатися йому до цих рекомендацш чи ш. Якщо взяти европейський досвiд, то так i вiдбуваеться: студент, який хоче вчитися, може отримати грант - стипендда на навчання вщ приватних осiб або унiверситетську стипендда (а унiверситети фiнансуються тими ж приватними особами). Якщо ж нашi ВНЗ за прикладом европейських почнуть фiнансуватися за рахунок приватних ошб i органiзацiй, а «бюджетш» мюця анулюють, то в нашiй олiгархiчно корумпованiй кра1ш це може закшчитися дуже сумно для бажаючих учитися i для студентiв. Автономiя також передбачае i те, що ВНЗ або його структурш пiдроздiли можуть прийняти Болонський процес або вщмовитися вiд нього (як це зробив Оксфорд). Або, у крайньому випадку, розробити власну методику викладання, систему оцшювання тощо, але так, щоб це вщповщало принципам Болонського процесу (яю мають дуже поверховий, неконкретний характер) [6; 7].
До реч^ 1спашя i Сербiя яро виступають проти Болонського процесу постшними студентськими протестами. А в Шмеччиш ще у кв^ш 2007 року професори i доценти Санкт-Галенського ушверситету вперше виступили проти Болонського процесу, вщзначаючи, що вiн дуже негативно позначаеться на гумаштарних дисциплiнах. Крiм того, 17 листопада 2007 року в Шмеччиш вiдбулися студентськi демонстраци i страйки: студенти виступили проти шдвищення цiн за навчання, завантаженосп навчальних програм тощо.
Болонська система буде випдна в першу чергу для кра1н високорозвинених, у чшх вузах е стартовi умови для майбутнього змагання. У крашах же низько розвинених буде спостертатися постшний «вiдтiк мiзкiв» за кордон. Невелика частина з них зможе повернутися назад, зважаючи на майбутш перспективи та цшност^ прищепленi !м европейською системою осв^и.
Висновок. Болонський процес, у своему початковому вигляд^ - це позитивне явище, однак його украшський аналог не зовшм вщповщае своему першоджерелу. Iнновацiйнi системи вищо1
осв^и потребують подальшого впровадження обгрунтованих iнституцiйних реформ. Задля збереження нацiональних педагогiчних надбань та унеможливлення руйнаци нацюнально! системи вищо! освiти проводити !х потрiбно виважено, поступово, заздалегiдь пiдготувавшись оргашзацшно i фiнансово. Розвиток iнтелектуального потенщалу Украши вимагае корiнних змiн взаемовщносин мiж наукою, державою i ринком. Рiвень фiнансування освiти недостатнiй, тому не забезпечуе ефективного фшансування осв^ньо! та прикладно! наук. I доки в нас не будуть виршеш економiчнi й суспiльно-полiтичнi питання, Болонська система навряд чи реатзуеться. Змшюючи старе на нове, слiд ч^ко усвiдомлювати переваги першого над другим.
Сдиний вихiд 3i сформовано! ситуаци - або вiдмова вiд Болонського процесу, або внесения змш до ЗУ «Про вищу осв^у», яю детально регламентують Болонський процес у тому вигляд^ в якому вш повинен iснувати згiдно з Болонською декларацiею i подальшими нормативними актами.
ВИКОРИСТАНА Л1ТЕРАТУРА
1. Балакiрeв М. Реалп Болонського процесу / Харкiв. нац. ун-т iм. В. Каразiна. - Х., 2006.
2. Каленюк I., Корсак К. Рух Свропи до суспшьства знань: Болонський процес i Украша // Вища освiта Украши. - 2004. - № 3. - С. 27.
3. Мовчан В. Освга в контекст глобалiзацiйних процесiв: моральнi аспекти // Фшософсько-антрополопчш студи'2008. - К. : Стилос; Д. : ДНУ,2008. - С. 161-167.
4. Сбруева А. Недолши сучасних освiтнiх реформ // Шлях освгги. - 2005. - № 2. - С. 16.
5. Шинкарук В. Основш напрями модершзаци структури вищо! освiти Украши // Офщшний сайт Мiнiстерства освiти i науки, молодi та спорту Украши. - Режим доступу : http: //www.mon .gov.ua
6. Ылик Д. Болонський процес в Укра1ш - болючий процес. - 2010. - Режим доступу : http://www.dw-world.de/dw/article/0„5091846,00.html
7. Анал^ичний звiт «Особливост зовшшньо! трудово! м^раци молодi в сучасних умовах» / Держ. iн-т проблем см'1 та молодi. - К., 2003.
УДК 37.046.16
БОЛОНСЬКИЙ ПРОЦЕС В УКРА1Ш: РЕФОРМИ ПОТРЕБУЮТЬ ЛОГ1ЧНОГО ЗАВЕРШЕННЯ
I. В. Семененко, студ.
Ключовi слова: Болонський процес, кредитно-модульна система, вища освта, студенти.
Постановка проблеми. Останшм часом дуже багато уваги суспшьства придшялось запровадженню стандарив Болонського процесу в ^CT^i украшсько! освiти. З 2005 року Украша стала однiею i3 46 европейських кра1н-учасниць даного процесу, наша держава зобов'язалася внести вщповщш змiни у нацюнальну систему освiти та приеднатися до роботи над визначенням прюрите^в у процес створення единого европейського простору вищо! осв^и до 2010 року. Вже минуло см роюв з того часу, але чи запрацювала Болонська система в украшських вишах? Якi законодавчi змiни так i не були реалiзованi? Напередодш ухвалення нового Закону Украши «Про вищу осв^у» це питання е досить актуальним.
Аналiз публiкацiй. Темi Болонського процесу присвячено дуже багато публшацш, як в Укра1ш, так i поза И межами. Але, на жаль, переважна бшьшють iз них висвiтлюе суб'ективнi точки зору авторiв i не дае змоги дати об'ективну оцiнку освiтнiм процесам. Питання запровадження Болонського процесу в Укра1ш переноситься з осв^ньо! площини у полiтичну. Серед вiтчизияних авторiв слiд вiдзначити працi Я. Я. Болюбаша, М. З. Згуровського, М. Ф. Степко тощо.
Мета статть Аналiз ефективностi запровадження Болонсько! системи в просторi украшсько! вищо! осв^и, на прикладi ДВНЗ «Приднiпровська державна академiя будiвництва та архтектури» (ПДАБА), а також порiвияния навчального процесу у ПДАБА та Полiтехнiчному ушверситет м. Лодзь (Польща).
Виклад матерiалу. 19 травня 2005 року на Конференци у норвезькому мiстi Берген Украша офщшно приедналася до Болонського процесу, основною метою якого було створити единий европейський проспр вищо! осв^и до 2010 року. Приеднання нашо! кра!ни до освiтнiх реформ мало надати можливють здiйснити структуры перетворення вищо! освiти за
