CC BY
6© Goncharova I.
ДЕЯК1 ПРИЙОМИ АКТИВ1ЗАЦП ФАКУЛЬТАТИВНИХ ЗАНЯТЬ З МАТЕМАТИКИ
I. В. Гончарова, асистент,
Донецький нащональний ушверситет, м. Донецьк, УКРА1НА
Йдеться про деяш прийоми актиазацп факультативних занять з математики. Bid розв 'язання цього питання залежить ефектившсть навчальног дiяльностi на факультативних заняттях, розвиток ттересу до навчання, формування самостйног думки, тдготовка до майбутньог професшног освти та трудовог дiяльностi.
Розбудова нащонально' системи осв^и в Укра'т спрямована на тдвищення штелектуального потенщалу наци, вихо-вання особистосп як громадянина, котрий спроможний брати активну участь у будiв-ництвi сучасно' держави. Саме тому освта орieнтована на всебiчний розвиток школяра, на удосконалення його iнтересiв та здiбностей, тдготовку учня до безперерв-ного навчання, до майбутньо' професiйноi осв^и та трудово' дiяльностi.
У проект! Концепци 12-рiчноi загаль-ноосвiтньоi школи [1] наголошуеться на необхiдностi варiативноi освiти, створеннi кращих умов для диференцшованого навчання, врахуваннi вдивщуальних особли-востей для розвитку i саморозвитку учнiв тобто йдеться про те, що диференцiацiя навчання i виховання учнiв стае засадним принципом роботи середтх загальноосвгт-тх навчальних закладiв.
Для диференцiйованого навчання в школ введено факультативы заняття, про яю видатний математик, академк М.Л.Лаврентьев писав: «Факультативи - це визнан-ня учня особиспстю, що мае право на розвиток у бажаному напрямку»[2].
Учнi добровшьно, у вiдповiдностi зi своiми Пересами, вибирають факультатив i поглиблюють сво'1 знання за предметом, що 1'х цiкавить. Можливо, що до факультативу з математики запишеться се-реднiй i навт слабкий учень (це можливо зпдно принципу вiльного вибору факультативу будь-яким учнем), але хто може сказати, яких успiхiв може досягти учень,
якщо в нього прокинеться жвавий iнтерес до предмету?
Внаслщок пщготовчо1' роботи кшьюсть учнiв, що прийшли на перше заняття може бути цшком задовшьним, але вже на наступ-не заняття можуть прийти не усi. Це багато в чому буде залежати вщ методики проведе-ного заняття, його ефективносп з урахуван-ням вдив^альних особливостей учнiв.
У зв'язку з цим учневi потрiбно допо-могти закрiпитися та „затриматися" на факультатив^ тдтримати iнтерес до додатко-вих занять математикою i бажання займа-тися математичним самонавчанням, тим самим створити базу кожному для подаль-ших особистюних усиiхiв.
У зв'язку з цим метою даног статт1 е розгляд деяких прийомiв активiзацii факультативних занять з математики.
Як вщомо, активiзацiя навчального про-цесу мае двi складовi: активiзацiя даяль-носп вчителя (удосконалення наукових знань, педагогично' майстерностi, змiсту, форм i методiв навчання), та активiзацiя дiяльностi учнiв.
Розглянемо кожну з цих складових.
Дослiджуючи проблему активiзацii, Т.Г.Щукша [3] основну увагу придiляе су-мiснiй дiяльностi вчителя та учтв, спону-канню учнiв до ii енергiйного, цшеспрямо-ваного здiйснення, подоланню шерци та пасивних стереотипних форм викладання та навчання.
В проведеннi факультативних занять для учтв основно' школи важливе мсце займають Ьров1 форми, бо саме тд час гри
зшмаеться психолопчний бар'ер, учень не бопъся висловлювати думки через страх показатися смшним перед вчителем чи аудиторiею.
Учень, знаходячись в мшрогрут, тд-лягае впливу багатьох рiзних iдей, думок. Це в свою чергу стимулюе його розумову дiяльнiсть. Крiм того, така ситуащя викли-кае змагання м1ж членами групи, що спри-яе ^енсифшаци творчого процесу. Спо-стерiгаеться штка залежнiсть пiдвищення рiвня тзнавально'1 активност учасниюв.
Iгровi заняття е своерщним полiгоном, на якому учнi можуть вiдпрацьовувати на-вички в умовах, наближених до реальних. Аналiз помилок, що проводиться тд час пiдведення тдсумюв, знижуе ймовiрнiсть 'х повторення в реальнш дiйсностi [4].
Основною навчально-тзнавальною ро-ботою з активного оволодшня учнями те-оретичними знаннями та практичними вмiннями з математики е 'х самостгйна робота (тдготовка реферат1в, доповiдей, виконання iндивiдуальних домашнiх зав-дань тощо), виконання яко' повинно по-стшно контролюватися.
Велию можливосп для цього мають навчальнi матерiали або курси в задачах. Окремi роздiли факультативних курсiв учитель може розробити сам, тдбираючи задачi в сери так, щоб через них розкри-валися основнi ще'1 дослiджуваноi теми, а самi задачi були б «пщгнаш» одна до одно'. Так ми пропонуемо учням для кожноi теми факультативу [5] систему евристично орiентованих задач. Наприклад, у [6] для теми «Метод координат. Векторний метод» (9 клас) пропонуються таю системи за дидактичними блоками «Декартовi ко-ординати на площиш» та «Вектори».
Великою популяршсгю в учнiв, що вщ-вiдують математичнi факультативи, корис-туються всiлякi конкурса за розв'язуван-ням задач. Це i зрозумiло: розв'язування задач - важлива сфера пристосування 1хшх iнгелекгуальних сил, засiб виявити актив-нiсть, самосгiйнiсгь, прикласти енерпю i задовольнити природне бажання до даяль-носп в умовах змагальносп. Конкурси можна проводити як заочт, так i очт.
Математичнi задачi можуть пропонуватися за матерiалом факультативного курсу, за програмами вступних юпипв у лiцеi, пмна-зи, техткуми, а також як пiдготовчi задачi до олiмпiад. Наприклад, це може бути конкурс за розв'язуванням задач декшькома способами, розв'язування математичних софiзмiв, конкурси за самостшним скла-данням задач, конкурс-змагання «Хто бшь-ше?» та iн.
Актиизацц факультативних занять спри-яе також i евристичне навчання, при якому велика увага придiляеться евристичним пи-танням, що стимулюють творче мислення учтв i в залежностi вiд переформулювання питання дозволяють побачити проблему як би з ново!' точки зору.
В умовах евристичного навчання увага прид^еться стимулюванню таких процедур творчо' дшльносп, як творча уява, гене-рацiя iдей, творча рефлекая й iн.; розвигковi здiбносгей i прогнозуванню явищ, прийнят-тю орипнальних розв'язань, розвитковi критичного мислення.
Нщо так не активiзуе мислення шко-лярiв, як розв'язування евристичних задач. Саме вони розвивають ^у'щю, дарують учням можливiсть виявити себе, дарують 'м так зване „почуття устху", що i сприяе 'хнш подальшiй заткавленосп у вивченнi математики. Саме з щею метою нами було створено факультативний курс „Евристи-ки в reометрii" для учтв 7 класу [7].
Одним з ушверсальних напрямкiв активiзацii факультативних занять з математики е 'х 1ндив1дуал1защя.
Спостерiгаючи за характером навчаль-но' дiяльностi учнiв факультативу, а 'х у грут не так багато, як у клаа, звичайно близько 10 чолов^ учитель не затратить багато часу, щоб вивчити особливосп осо-бисгостi кожного з них. Це дае йому мож-лив^ь пщвищити ефективнiсть вдивщу-ально' роботи.
В учтв спостер^аеться вибiрковiсть до пщручниюв i науково-популярно' лтерату-ри, що виявляеться в тяжiннi до докладного, повному, детальному або, навпаки, до короткого, конспективного викладу нав-чального матерiалу, iндуктивному або де-
(ш>
© СопеИагоуа I.
дуктивному способовi обгрунтування мате-матичних тверджень, посиленню наочносп або абстрактностi i т.п. Тому, як вщзначае В.Д.Степанов [8], з урахуванням вдив^-альних особливостей особистосп бажано мати по тому самому факультативному курсу кшька рiзних, навчальних поабни-кiв, щоб учень сам мг вибрати той з них, що найбiльше вiдповiдаe типовi його розу-мово! дiяльностi. При цьому кожен учень буде в основному вивчати матерiал курсу лише по одному обраному !м самим поаб-нику. Iншi книги для нього будуть додатко-вою лiтературою. У нашому випадку - це друкований i електронний варiанти нав-чального посiбника для учтв.
В обласнш школi юних математикiв при Донецькому нацiональному утверситет ми практикуемо здшснення занять за допомо-гою електронних навчальних поабнимв (ЕНП). На факультатии !х застосування виправдуеться тим, що учням пропонуеться засвоювати матерiал в вдив^альному темпа, труднощi переборюються за допомогою iндивiдуальних консультацiй.
Такий поабник, побудовано так, щоб можна було здiйснити iндивiдуалiзацiю самост1йно1 дiяльностi учнiв. Вiн включае теоретичний (Т), задачний матерiал (З), а також указiвки для самостшно'1' роботи i самоконтролю.
Матерiал може вивчатися:
^ у дедукгивнш формi (Д) - на занята факультативу;
> конкретно-шдуктивним шляхом (К) - при самостшному вивченн теми факультативу за допомогою ЕНП;
Можливi наступш шляхи вивчення уч-нями тем факультативу:
1) вивчення теоретичного матерiалу, що розкриваеться дедуктивним шляхом на занята з наступним розв'язанням задач. Схематично його можна зобразити так:
Д ^ З.
2) докладне, повне, детальне вивчення теоретичного матерiалу з розглядом конкретних прикладiв, розбору шдуктив-них висновюв з наступним розв'язанням задач. Схематично це можна виразити так:
К(ЕНП) ^ З.
3) вивчення теоретичного матерiалу, що розкриваеться дедуктивним шляхом на занята, повторне вивчення теоретичного матерiалу при оргатзаци самосгшно! роботи за допомогою ЕНП, розв'язання задач. Схематично такий шлях виглядае так:
Д ^ К(ЕНП) ^ З.
4) самостiйний розбiр теми (пiдтеми) факультативу за допомогою ЕНП, вивчен-ня теоретичного матерiалу, що розкриваеться дедуктивним шляхом на занята з наступним розв'язанням задач. Схематично це виглядае так:
К(ЕНП) ^ Д ^ З.
Спостереження показали, що учт з ш-тересом легше i швидше (кожний у своему темт) опановують теорiею. Кожний мае можливють ознайомитися (або вивчити) iз певною порцiею навчально! шформаци.
Ефективна i яюсна самостшна робота учнiв у рамках факультативних занять не-можлива без використання засобiв тфор-мацшно-комп'ютерних техноло^й та електронних засобiв навчання.
Комп'ютер як зааб навчання мае значт резерви пiдвищення ефекгивносп процесу навчання. Зокрема:
- новизна роботи з комп'ютером вик-ликае в учтв тдвищений iнтерес до роботи з ним i посилюе мотивацiю учiння;
- колiр, графка, мультиплiкацiя знач-но розширюють можливосп подання ш-формаци;
- вiдкриваються додатковi можливосп у рефлекси учнями свое! даяльносп завдяки тому, що вони можуть одержати наочне зображення наслiдкiв сво!х дiй;
- активно включае учтв у навчаль-ний процес, дозволяе !м зосереджувати ува-гу на найважливших аспектах матерiалу, що вивчаеться [9].
Значт можливосп для активiзацii факультативних затятий мае новггнш на сьо-годн зааб навчання - ттерактивна дошка [10], яка е гарним помiчником у демонс-траци матерiалу, мотивуванн i залученн учтв у роботу, виклад нового матерiалу жваво, захоплююче i динамiчно. Така наоч-тсть допомагае учням узагальнювати й ос-мислювати отриман знання. Вчитель може
©
легко створювати схеми, що пояснюють, i дааграми за допомогою програмного забез-печення, i учт, захопленi всiм тим, що вщ-буваеться на iнтерактивнiй дошцi, будуть активно брати участь у робот на занята.
Вчитель може мiркувати вголос, комен-туючи сво' дц на дошцi, поступово втягува-ти учнiв i спонукувати 'х записувати ще' прямо на екранi. Усе це залучае школярiв до активно' учасп на заняттях факультативу.
Отже, активiзацii факультативних занять з математики сприяють таю прогре-сивт форми, методи i заходи навчання:
- iгровi форми занять;
- самостшна робота учнiв,
- конкурси за розв'язуванням задач;
- евристичне навчання, зокрема розв'я-зування евристичних задач;
- iндивiдуалiзацiя навчання;
- застосування шформацшно-комп'ю-терних технологий навчання;
- технiчнi засоби навчання (персональт комп'ютери, мультимедiйна доска, таблицу плакати, моделi тощо).
1. Концеп^я загальног середньог освти 12-р!чио1 школи // Книга для вчителя математики: Довгдково-методичне видання / Упоряд. Н.С.Прокопенко, НЛЩекань. - Хартв: ТОРС1НГ ПЛЮС, 2005. - 272с.
2. КобзевМ.С., ГорбачевИ.А. Выдающиеся физики и математики о воспитании и обучении. Саратов: Изд-во СарГу, 1981.
3. Щукина Г.И. Педагогические проблемы формирования познавательных интересов учащихся. - М. : Педагогика, 1988. - 203 с.
4. Новицька Л.1., МиронюкМ.В. 1гров1 форми навчання в процеа формування вмть розв'язу-вати прикладн задач1 nid час вивчення математики // Дидактика математики: проблеми i дослiдження, 2005. - Вип. 23. - С.98-100.
5. Программа эвристических факультативов по математике / Сост.: ЕИ.Скафа, И.В.Гончарова, Н.В.Коваленко и др.; под общред.проф. ЕИ.Скафы, И.В.Гончаровой. - Донецк: ДонНУ,
2005. - 46с.
6. Метод координат. Векторный метод: Методические рекомендации к проведению факультативных занятий (пособие для учителя) / Сост.: Е.И.Скафа, Н.В.Коваленко, И.В.Гончарова, ОЮ. Сурова; под общ. ред. Е.И.Скафы. - Донецк: ДонНУ, 2005. - 48 с.
7. Евристики в геометрп: факультативний курс: Книга для вчителя / 1.В.Гончарова, О.1.Скафа. - Х.: Вид. група. «Основа», 2004. -124 с. - (Серiя „Бiблiотека журналу „Математика в школах Украгни "; Вип.5 (17).
8. Степанов В.Д. Активизация внеурочной работы по математике в средней школе: Кн. для учителя: Из опыта работы. - М.: Просвещение, 1991. - 80с. -С. 4-5.
9. Кульчицька Н.В. Можливостi викорис-тання Н1Т при вивчент математики // Дидактика математики: проблеми i дошдження,
2006. - Вип. 25. - С.95-98.
10. Интерактивная доска // Школьные технологии, 2005. - №6. - С.208-216.
Резюме. Гончарова ИВ. НЕКОТОРЫЕ ПРИЕМЫ АКТУАЛИЗАЦИИ ФАКУЛЬТАТИВНЫХ ЗАНЯТИИ ПО МАТЕМАТИКЕ. Речь идет о некоторъа приемах активизации факультативнъа занятий по математике. От решения этого вопроса зависит эффективность учебной деятельности на факультативнъа занятиях, развитие интереса к обучению, формирование самостоятельной мъсли, подготовка к будущему профессиональному образованию и трудовой деятельности.
Summary. Goncharova I. SOME ACCEPTANCE OF ACTUALIZATION FACULTATIVE'S OCCUPATIONS ON MATHEMATICS. There is considered some acceptance of actualization facultative's occupations on mathematics. The efficiency of scholastic activity on facultative's occupations, the development of interest to education, shaping the independence of thought, the preparation to future professional education and labor activity depends on decisions of this question.
Надшшла до редакци 12.09.2006р.
