CC BY
11
УДК: (616-002.2+616.153.962.4-008):616.61-008.64-036.17-78
Сторожук О. Б., Селезньова I. Б., Сторожук Л. О., Сторожук Б. Г., Довгалюк Т. В. ДЕЯК1 ПОКАЗНИКИ ХРОН1ЧНОГО ЗАПАЛЕННЯ ТА Р1ВЕНЬ Ф1БРИНОГЕНУ У ХВОРИХ З ХРОН1ЧНОЮ ХВОРОБОЮ НИРОК V Д СТ., ЯК1 ОТРИМУЮТЬ Л1КУВАННЯ МЕТОДОМ ПРОГРАМНОГО ГЕМОД1АЛ1ЗУ
Науково-дослiдний iнститут реабш^ацм iнвалiдiв Вiнницького нацiонального медичного
ушверситету iM. М. I. Пирогова (м. Вiнниця)
Стаття е фрагментом науково-дослщно! роботи «Обфунтувати науковi тдходи до визначення скла-дових реабтггацмного потенцiалу у хворих на хро-нiчну хворобу нирок l-V Д, Т», державний реестра-цiйний номер 011би001421.
Вступ. Термiнальна стадiя хроычно! хвороби нирок (ХХН) V Д стадп е значною со^алыно-еконо-мiчною проблемою в усьому свiтi. За сучасними ста-тистичними даними хроычы захворювання нирок зустрiчаються у 10% дорослого населення, а до 7% цих хворих щорiчно потребують лкування методами замiсноI нирково! терапiI (ЗНТ) [1]. Темпи збтышен-ня ктыкост пацiентiв з ХХН перевищуюты у 5 разiв такi приросту населення та не залежаты вiд еконо-мiчного стану держав [5].
На сучасному етап розвитку медицини, коли за-вдяки впровадженню нових ефективних сучасних дiалiзних технологiй i методiв медикаментозно! ко-рекцií значно подовжуетыся тривалiсты життя хворих з хроычною хворобою нирок на дiалiзi, все бтышу актуалынiсты набувае проблема адекватно! лабо-раторно! дiагностики для оцшки прогресування та перебiгу термЫалыно! ХХН та прогнозу ускладнены, що дало б змогу зменшити кiлыкiсты рiзноманiтних ускладнены [6].
Важливу ролы при ХХН в^грае хронiчне запа-лення як наслщок складних метаболiчних та iмуно-логiчних порушены внаслiдок уреми та рекомпенса-цп багатыох захисних систем оргаызму, що прямо пов'язан з процедурою гемодiалiзу. Хронiчне за-палення е причиною розвитку прискореного атеросклерозу, структурно-функцюналыних змiн з боку серцево-судинно! системи, а також в системi гемостазу [4]. Найбтыш значнi змiни в системi гемостазу спостерiгаютыся при порушеннi функци нирок на тлi хронiчного гломерулонефриту, якi стосуютыся як морфологiчних елемен^в (цитокiни, пептиди, гор-мони), так i функцiоналыних компонентiв (антикоагу-лянти, прокоагулянти). Значення нирок в здмснены рiвноваги про- та антикоагулянтно! системи давно вщом^ так, нирки виробляюты та видiляюты в кров фактори згортання кровi (VII, VIII, IX, X та тромбо-пластин) та протизгортаючi фактори (гепарин, уро-юназа, тканинний активатор плазмiногену), а також шпб^ори фiбринолiзу. Нирки можуты поглинати та катаболiзувати фiбриноген та XII фактор.
Ризик тромботичних ускладнены та смертнюты у хворих з ХХН зростае зi ступенем нирково! недо-статност та досягае максимуму у хворих на дiалiзi. Одним iз важливих компонентiв гiперкоагуляцi! е
глкопротеш^бриноген, на piBHi якого впливае як актива^я ренiн-ангiотензин-альдостероновоI системи, так i хроычне запалення. Фiбриноген - единий бток гостро1 фази згортання, що пщ дiею тромбiну перетворюються у фiбрин, та е показником пперко-агуляцiI.
Метою нашого дослщження було вивчен-ня впливу показникiв хронiчного запалення (С-реактивний проте1н та Ытерлейюни IL-1 та IL-18) на рiвень фiбриногену у хворих ХХН V Д стади з хроычним гломерулонефритом, що перебувають на програмному гемодiалiзi.
Об'ект i методи дослщження. В дослщжеы (за iнформованоI згоди) взяли участь 88 хворих, що перебувають на програмному гемодiалiзi з приводу ХХН V Д ст. на xni хроычного гломерулонефриту, вком вiд 26 до 65 роюв. Середнiй строк перебування на гемодiалiзi склав 7,41±1,01 року.
Забiр кровi для аналiзiв проводили перед гемо-дiалiзом, натщесерце з вени у вакутайнер з 3,8% розчином цитрату натрю, який змшували з кров'ю у спiввiдношеннi 1:9. Осадження формених елементiв кровi проводили центрифугуванням протягом 10 хв. з прискоренням 1200-1400 g. Плазму кровi (супер-натант) переносили в пробiрку Епiндорфа. Визначення вмiсту фiбриногену в плазмi кровi проводили з використанням тромбiноподiбного ферменту анцистрона-Н, отриманого з отрути щитомордника звичайного (Agkistrodon halys halys) [3]. Для цього в скляну пробiрку вносили 0,2 мл до^джувано! плаз-ми i 1,7 мл 0,1 М фосфатного буфера (рН 7,0), по™ в сумш додавали 0,1 мл тромбшу - 2NIH i 0,1 мл 0,04 М монойодоцтово! кислоти. Сумш ретельно перем^ шували скляною паличкою з притертою поверхнею, i пробiрку ставили в термостат (37°С), залишаючи в нiй паличку. Пюля 30 хв. iнкубацiI утворений згусток фiбрину виймали шляхом викручування на паличку та вщжимали рiдину, натискаючи на стiнку пробiрки. В подальшому згусток на паличцi декiлька разiв про-мивали в холодному розчину хлористого натрю, р^ дину видаляли з поверхн дотиком фiльтрувального паперу. Згусток розчиняли в 5 мл 1,5% розчину оцто-во! кислоти. Концентрацю проте!ну в отриманому розчин визначали на спектрофотометрi (Thermo Multi-Skan EX) при довжинi хвилi 280 i 320 нм.
Вмют Ытерлейюыв (IL-1 в та IL-18) в плазмi кровi визначали iмуноферментним методом з використанням набору «Интерлейкин-ИФА-БЕСТ». В лунки планше^в, на стшках яких адсорбованi антитiла до IL, додавали по 100 мкл фосфатно-сольового бу-
ферного розчину, 100 мкл стандартних розчиыв (з вщомими концентрацiями IL-0, 5, 6, 16, 7, 50, 150, 300 нг/мл), контрольних проб та проб плазми кровк 1нкубацю проводили протягом двох годин при t 37°С. Лунки вiдмивали вiд надлишку незв'язаних ре-агентiв, вносили в них 100 мкл кон'югату антитiл до IL з бютином та шкубували 1 годину при t 37°С. Потiм лунки знову вiдмивали вщ надлишку незв'язаних реагентiв i вносили 100 мкл ензимного кон'югату (стрептавщин пероксидаза хрому) та шкубували 30 хвилин при t 37°С. По™ знову лунки вiдмивали вiд надлишку реаген^в i вносили 100 мкл хромогену-те-траметилбензидину (ТМВ-субстрату) та шкубували 30 хвилин при t 18-25°С в темнотi. Реакцiю зупиняли 100 мкл стоп-розчину i фотометрували при 450 нм (диференцмний фiльтр 630 нм) на автоматичному аналiзаторi STAT FAX 303/PLUS.
Визначення кiлькiсного вмюту С-реактивного бiлка (СРБ) в плазмi кровi проводили при допомозi «СРБ-латекс-тесту» за принципом латексно! аглю-тинацiI.
Результати дослiджень та 'Гх обговорення.
Встановлено, що рiвень СРБ був пщвищений у 17% хворих (n=15), що перебували на гемодiалiзi, i скла-дав в середньому 16,8±0,89 мг/л. У всiх шших хворих цей показник не перевищував концентрацiI 6 мг/л. Аналiз ще! групи показав, що 84% хворих мали ане-мiю III ст., 12% - II ст. i 4% - I ст., а також значно пщвищений рiвень парат-гормону (287,4±59,3 нг/мл при нормi - 9,5ч7,5 нг/мл) i симптоматичну ппертензт (за даними iсторiI хвороби). Середнм строк перебу-вання на гемодiалiзi в групi становив 7,8±0,9 рокiв.
Рiвень iнтерлейкiнiв (IL-1, IL-18) в загальнм групi дiалiзних хворих виявився значно пщвищеним -100,47±9,30 нг/мл та 199,44±11,06 нг/мл вщповщ-но, що на порядок вище нормальних показникiв та узгоджуеться з даними лтератури [2]. В груп хворих з пiдвищеним рiвнем СРБ показники цих цито-юыв були достовiрно нижчими, нiж в загальнм групi,
i складали вщповщно 78,39±8,04 нг/мл для !_-1 та 167,64± 10,47 нг/мл для !_-18 (р<0,05). Останнiй факт може мати свое пояснення в тому, що у патент з дiалiзним анамнезом, бтышим за 5-7 роюв, вiдбуваеться виснаження резервних можливостей iмунноI вiдповiдi [7].
Показники фiбриногену в загалынiй групi хворих, що лкуютыся дiалiзом, був достовiрно вищий за норму (2,5^3,0 г/л) i складав 4,21±0,2 г/л (р<0,01), тодi як в групi з пщвищеним рiвнем СРБ його рiвены ще збiлышувався, до 4,85±0,18 г/л (р<0,05). Така ре-акцiя фiбриногену не е несподiваною, оскiлыки вщо-ма його ролы в процесах патолопчного запалення.
Аналiз корелятивних зав'язюв прозапалыних ци-токiнiв з рiвнем СРБ показав, що як !1_-1, так i !_-18 маюты середнм зворотнiй зв'язок з СРБ (г=-0,37 та г=-0,34 вiдповiдно).
При доогмджены кореляцiI фiбриногену з СРБ було встановлено високий позитивний зв'язок цих показниюв (г=0,71), тодi як кореляцмний зв'язок ф^ бриногену з штерлейкшами був зворотнiм та слаб-ким i склав, вiдповiдно, г=-0,27 та г=-0,21 для !_-1 та !_-18.
Висновки
1. У хворих з ХХН V Д стадiI процес хроычного запалення присутнiй постмно, про що свiдчиты рiвены !_-1 та !_-18.
2. СРБ е показником швидко! фази запалення у 17% хворих що лкуютыся дiалiзом.
3. Високий кореляцiйний зв'язок рiвня фiбрино-гену з СРБ може свщчити про загострення запалы-них процеЫв у хворих ХХН V Д ст. та використову-ватися як предиктор для визначення групи ризику, зокрема з розвитку тромбофшп.
Перспективи подальших дослiджень поляга-юты у поглибленому визначеннi складових гемостазу у хворих на ХХН.
Л^ература
1. Belov V.V. Dinamika pokazateley khronicheskoy serdechnoy nedostatochnosti u bol'nykh khronicheskoy bolezn'yu pochek pri pochechno-zamestitel'noy terapii / V.V. Belov, O.V. Il'icheva // Nefrologiya. - 2006. - T. 10, № 1. - S. 35-39.
2. Dudar I.O. Khronichne zapalennya ta anemiya u khvorykh na KHKHN V st. / I.O. Dudar, V.Ye. Driyans'ka, V.N. Savchuk, O.M. Loboda, Yu.I. Honchar, I.M. Shyfris, V.F. Krot, E.K. Krasyuk // Ukrayins'kyy zhurnal nefrolohiyi ta dializu. - 2017. - № 3, T. 55. - S. 84-85.
3. Sovremennyye predstavleniya o sisteme gemostaza / G.L. Volkov, T.N. Platonova, A.N. Savchuk, O.V. Gornitskaya, T.M. Chernyshenko, Ye.M. Krasnobryzha. - Kiyev: Naukova dumka, 2005. - 292 s.
4. Soroka N.F Rol' aktivatsii tsitokinov v razvitii i progressirovanii khronicheskoy serdechnoy nedostatochnosti / N.F Soroka, T.S. Zybalova // Meditsinskiye novosti. - 2003. - № 1. - S. 12-15.
5. Apostolou T. Quality of life in HD patients. Use of a gene and a renal disease specific instrument / T. Apostolou, P. Vrissis, A. Poulopoulos, W. Chak // Nephrol. Dial. Transplant. - 2002. - Vol. 17, Suppl. 1. - P. 296-297.
6. Bragg-Gresham J.L. Diuretic Use Residual Renal Function, and Mortality Among Hemodialysis Patients in the Dialysis Outcomes and Practice Pattern Study (DOPPS) / J.L. Bragg-Gresham, R.B. Fissel, N.A. Mason, G.R. Bailie, B.W. Gillespic, V. Wizeman, YM. Cruz, T. Akiba, K. Kurokaqva, S. Ramirez, E.W. Young // Am. J. Kidney Dis. - 2007. - № 49. - Р. 426-431.
7. Tetta C. Production of citocines in hemodialysis / C. Tetta, G. Camussi, E. Turello, M. Solomone, G. Aimo, G. Priolo, G. Segoloni, A. Vercellone // Blood Purif. - 1998. - № 6. - Р. 337-346.
УДК (616-002.2+616.153.962.4-008):616.61-008.64-036.17-78
ДЕЯК1 ПОКАЗНИКИ ХРОН1ЧНОГО ЗАПАЛЕННЯ ТА Р1ВЕНЬ Ф1БРИНОГЕНУ У ХВОРИХ З ХРОН1ЧНОЮ ХВОРОБОЮ НИРОК V Д СТ., ЯК1 ОТРИМУЮТЬ Л1КУВАННЯ МЕТОДОМ ПРОГРАМНОГО ГЕМОД1АЛ1ЗУ Сторожук О. Б., Селезньова I. Б., Сторожук Л. О., Сторожук Б. Г., ДовгалюкТ. В. Резюме. У хворих з терминальною стадieю хроычно! хвороби нирок (ХХН) формуються незворотн негативы змши з боку Bcix оргаыв та систем, пов'язан як з важюстю функцюнальних порушень, так i з прове-
денням процедури гемодiалiзу. Важливу роль при ХХН в^грае хронiчне запалення, яке е наслщком склад-них метаболiчних та iмунологiчних змiн. Ризик тромботичних ускладнень хворих на ХХН зростае зi ступенем нирково! недостатностi та досягае максимуму у хворих на дiалiзi. Проведено обстеження 88 хворих, як л^ кувалися програмним гемодiалiзом, з визначенням впливу показниюв хронiчного запалення С-реактивний проте!н та iнтерлейкiни IL-1, IL-18) на рiвень фiбриногену у хворих ХХН V Д ст. внаслщок хроычного гломе-рулонефриту.
Ключовi слова: ХХН V Д ст., хроычне запалення, цитоюни, фiбриноген.
УДК (616-002.2+616.153.962.4-008):616.61-008.64-036.17-78
НЕКОТОРЫЕ ПОКАЗАТЕЛИ ХРОНИЧЕСКОГО ВОСПАЛЕНИЯ И УРОВЕНЬ ФИБРИНОГЕНА У БОЛЬНЫХ С ХРОНИЧЕСКОЙ БОЛЕЗНЬЮ ПОЧЕК V Д СТ., КОТОРЫЕ ПОЛУЧАЮТ ЛЕЧЕНИЕ МЕТОДОМ ПРОГРАММНОГО ГЕМОДИАЛИЗА
Сторожук О. Б., Селезнева И. Б., Сторожук Л. А., Сторожук Б. Г., Довгалюк Т. В.
Резюме. У больных с терминальной стадией хронической болезни почек (ХБП) формируются необратимые негативные изменения со стороны всех органов и систем, связанные как с тяжестью функциональных нарушений, так и с проведением процедуры гемодиализа. Важную роль при ХБП играет хроническое воспаление, которое является следствием сложных метаболических и иммунологических изменений. Риск тромботических осложнений больных ХБП растет со степенью почечной недостаточности и достигает максимума у больных на диализе. Проведено обследование 88 больных, лечившихся программным гемодиализом, с определением влияния показателей хронического воспаления (С-реактивный протеин и интерлейкины IL-1, IL-18) на уровень фибриногена у больных ХБП V Д ст. вследствие хронического гломе-рулонефрита.
Ключевые слова: ХБП V Д ст., хроническое воспаление, цитокины, фибриноген.
UDC (616-002.2+616.153.962.4-008):616.61-008.64-036.17-78
SOME INDICATORS OF CHRONIC INFLAMMATION AND THE LEVEL OF FIBRINOGEN IN PATIENTS WITH CHRONIC KIDNEY DISEASE V D ST. RECEIVING TREATMENT BY PROGRAMMED HEMODIALYSIS
Storozhuk O. B., Selezneva I. B., Storozhuk L. O., Storozhuk B. G., Dovgalyuk T. V.
Abstract. The terminal stage of chronic kidney disease (CKD) of the V D stage is a significant socioeconomic problem throughout the world. According to modern statistical data, chronic kidney diseases occur in 10% of the adult population, and up to 7% of these patients need to be treated annually by the methods of renal replacement therapy. The growth rate of the number of patients with CKD is 5 times higher than that of the population.
An important role in CKD is played by chronic inflammation, which is a consequence of complex metabolic and immunological disorders due to uremia and recompensation of many body defense systems directly associated with the procedure of hemodialysis. Chronic inflammation is the cause of the development of accelerated atherosclerosis, structural and functional changes in the cardiovascular system, as well as in the hemostasis system. At the same time, changes in the hemostatic system concern both morphological elements (cytokines, peptides, hormones) and functional components (anticoagulants, procoagulants).
The risk of thrombotic complications and mortality in patients with CKD increases with the degree of renal failure and reaches a maximum in patients on dialysis. One of the important components of hypercoagulation is glycoprotein-fibrinogen, which affects the levels of both the activation of the renin-angiotensin-aldosterone system and chronic inflammation. Fibrinogen is the only protein of the acute phase of coagulation, which turns into fibrin under the influence of thrombin and is an indicator of hypercoagulability.
Object and methods of research. In the study (under the informed agreement) 88 patients who were on program hemodialysis for CKD V D st. against a background of chronic glomerulonephritis, at the age of 26 to 65 years. The average length of stay on hemodialysis was 7.41 ± 1.01 years. The protein concentration, interleukins (IL-1n and IL-18) in the blood plasma were measured by an enzyme immunoassay using the Interleukin-IFA-BEST kit, and the quantitative content of the C-reactive protein (CRP) by the "CRP-latex test" by the principle of latex agglutination.
Analysis of the correlation of proinflammatory cytokines with the level of CRP showed that both IL-1 and IL-18 have an average feedback with CRP (r = -0.37 and r = -0.34, respectively). In the study of the correlation of fibrinogen with CRP, a high positive correlation of these indices (r = 0.71) was established, whereas the correlation between fibrinogen and interleukins was inverse and weak and was r = -0.27 and r = -0,21 respectively for IL-1 and IL-18.
Conclusions. In patients with CKD V D st., the process of chronic inflammation is constantly present, as indicated by the level of IL-1 and IL-18. A high correlation between the level of fibrinogen and CRP may indicate an exacerbation of inflammatory processes in patients with CKD V D st. and used as a predictor for the determination of a risk group, in particular for the development of thrombophilia.
Keywords: chronic kidney disease, chronic inflammation, cytokines, fibrinogen.
Рецензент - проф. 1ванов В. П.
Стаття надшшла 10.08.2017 року
