Деякі особливості створення методичного комплексу для вищих навчальних закладів Текст научной статьи по специальности «Науки об образовании»

Результати роботи iз впровадження дидактичних матерiалiв рiзноманiтних форм у навчальний процес скомпонованi та пропонуються для застосування в навчально-методичному пошбнику [1].

Л1ТЕРАТУРА

1. Барщховська К. I., Стельмащук Л. В. Основи шформатики та обчислювально! техшки. Ди-дактичн матер1али. — Гусятин: Гусятинський коледж ТДТУ, 2000. — 102 с.

2. Бабанский Ю. К. Оптимизация учебно-воспитательного процесса (методические основы). — М.: Просвещение, 1982. — 192 с.

УДК 681.3

Оксана ГЛАДЧЕНКО ДЕЯК1 ОСОБЛИВОСТ1 СТВОРЕННЯ МЕТОДИЧНОГО КОМПЛЕКСУ ДЛЯ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАД1В

Написания, розробка, створення пiдручникiв, як е сучасними за змiстом та мето-дичним апаратом, якiснi за полiграфiчними вимогами та з художньо-естетично! точки зору — надзвичайно актуальна i непроста проблема сьогодення не лише для загальноо-свiтнiх i спецiалiзованих навчальних закладав, а також для вищих навчальних закладав рiзних рiвнiв акредитацл.

Слiд зазначити, що сучасних укра1нських пiдручникiв з шформатики вкрай недо-статньо. Причому, якщо для загальноосвiтнiх навчальних закладiв добре вiдомi тдруч-ники М. I. Жалдака i Н. В. Морзе, А. Ф. Верланя i Н. В. Апатово!, то для вищо! школи таких пiдручникiв обмаль. Як правило, викладачi ВНЗiв для тдготовки до занять кори-стуються спецiалiзованими виданнями з вiдповiдноl теми, та численними пiдручниками й навчальними пошбниками росiйських видавництв, а для студенпв створюють на кафедрах власш або колективнi методичнi вказiвки, а також рекомендують росшськомов-нi видання.

При розробцi навчального посiбника з шформатики для студенпв ВНЗ по^бно врахувати так1 особливоси:

1) надзвичайно високий ступiнь динамiки змiн в шформатищ;

2) характерний для шформатики всепроникаючий характер у рiзнi сфери, iз-за чо-го вiдбуваеться штегращя знань i тому стае складно окреслити меж1 дано! науки;

3) наступтсть знань мiж дидактикою середньо! i вищо! школи i зв'язок у вивченш основ науки школярами з глибокою науковою i профеийною п1дготовкою студентiв;

4) професiоналiзацiю ВНЗ;

5) специфiчнi моменти для кожного ВНЗ, репону тощо.

Створити единий, унiверсальний пiдручник для всiх вищих навчальних закладiв, який враховував би рiзну професiоналiзацiю, мабуть, неможливо. Не мае сенсу i в ство-реннi значно! к1лькост1 пiдручникiв, яш рiзнилися б обкладинками, авторами, перестав-леними розд1лами, мовою тощо.

Науков1 записки. Сер1я: Педагогiка. — №6. — 2002.

147

Створення навчально-методичного комплексу — життева необхвдшсть сьогоден-ня. Цей комплекс мае складатися i3 трьох частин: тдручник, лабораторний практикум, методичнi рекомендацл для викладачiв.

Пiдручник повинен мютити теоретичний, класичний матерiал, орiентуючись на широке використання його в навчальному процесi вищих навчальних закладав рiзного профiлю. У пiдручнику не варто описувати теми, як можуть в недалекому майбутньо-му змiнитися, не варто конкретно описувати якусь програму. Останнi моменти легко забезпечити в темах теоретичного характеру. Але як це зробити, описуючи теми практичного спрямування, наприклад, текстовий процесор WORD? Доцшьно дати лише за-гальнi вiдомостi, як1 стосуються вих текстових процесорiв, пояснити !х основт прин-ципи роботи, пояснити операцп, притаманнi саме данiй темi, сформувати загальний пiдхiд, розумiння до проблем ще! теми.

Диференцiацiя навчання, рiзна професiоналiзацiя, як правило, забезпечуеться при реалiзацi! практично! сторони предмета, шляхом добору влучних, життевих прикладав, iндивiдуальних завдань, як1 спрямованi на спецiалiзацiю студенпв, особливост регiону, ВНЗ. Ц моменти доцiльно вiдобразити у лабораторному практикума Причому лабораторний практикум, на ввдм^ вiд пiдручника, доцшьно створити для кожного профiлю свш.

Наступнiсть знань мiж дидактикою середньо! i вищо! школи повиннi забезпечува-тися при написаннi i теоретично!, i практично! частин.

Заняття шформатики у вищому навчальному заклад покликаш формувати шфор-мацiйну культуру студенпв для реалiзацi! !х потреб при написант рефералв, курсових та дипломних проектiв.

УДК 378:681.3

Алла ДЗУНДЗА

ЕЛЕКТРОНН1 НАВЧАЛЬН1 ПОС1БНИКИ ЯК ВАЖЛИВИЙ ЗАС1Б ОСОБИСТ1СНО-ОР16НТОВАНОГО НАВЧАННЯ.

Один з основних стратепчних напрямiв розвитку системи вищо! освии Укра!ни — це вирiшення проблеми особистiсно-орiентованого навчання. Такого навчання, у якому особистiсть студента була б у ^mpi уваги педагога, i п1знавальна дiяльнiсть, а не викладання в чистому виглядi, була б ведучою в тандемi «викладач — студент». Саме така система ввдображуе гуманiстичнi перетворення в освт. Досягти названих цiлей можна лише через застосування в практицi навчання особистiсно-орiентованих техно-логiй. Створення електронних навчальних посiбникiв (ЕНП) дозволяе устшно виршу-вати поставлену проблему.

Ще з моменту свого зародження, у 60-х роках ХХ сторiччя, на стику педагогiки, психологi! i кибернетики програмоване навчання привернуло до себе пильну увагу пе-дагогiв-новаторiв. Електронт навчальнi посiбники е програмно-iнформацiйною системою, що складаеться з програм для ЕОМ, реалiзуе сценарi! навчально! дiяльностi, мю-

148

Науков1 записки. Серш: Педагопка. — №6. — 2002.