CC BY
25Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского Серия «Юридические науки». Том 26 (65). 2013. № 2-1 (Ч. 2). С. 363-368.
УДК 343.132
ДЕЯК1 АСПЕКТИ ДОПИТУ ЕКСПЕРТА У КРИМ1НАЛЬНОМУ ПРОЦЕС1
Титов А. М., Тютюнник Т. В.
Донецький ушверситет економти та права м. Донецьк, Украта
Стаття присвячена правовому регулюванню допиту експерта вщповщно до нового Кримшального процесуального кодексу Украши. Розглянут стади допиту експерта у кримшальному провадженш, а також особливоси тдготовки експерта до допиту.
Ключов1 слова судовий експерт, допит експерта, стади допиту експерта, тдготовка до допиту експерта.
Вступ. Допит е найрозповсюджешшою слщчою д1ею. За його допомогою одер-жуеться { перев1ряеться значна частина шформацп, необхщно! для встановлення ютини по справь Тому цшком законом1рним виступае штерес дослщниюв до проблем допиту в кримшальному судочинствг Чималий внесок у дослщженш р1зномаштних проблем допиту зроблений Ароцкером Л. С., Баевим О. Я., Бахшим В. П., Белкшим Р. С., Васильевим О. М., Дуловим А. В., Карнеевою Л. М., Коноваловою В. О., Пору-бовим М. I., Шештьком В. Ю. та багатьма шшими вченими. Однак, необхщно зазна-чити, що вказана тема не може бути вичерпною, тому що р1зш аспекти проведення допиту постшно узагальнюються { на практищ впроваджуються нов1 психолопчш та науково-методичш засоби його проведення.
Виклад основного матергалу. Допит з точки зору кримшального процесу та кримшалютики - це слщча д1я, змютом яко! е отримання та фшсащя уповноваженою особою у встановленш кримшальним процесуальним законом форм1 показань, як мютять вщомосп, що мають значення для виршення кримшально! справи. З точки зору судово! психологи допит - це процес специф1чного спшкування слщчого або судд з особою, яка допитуеться. Загальним виступае лише те, що вказаш позицп з р1зних боюв висв1тлюють той чи шший бш слщчо! ди.
Одним ¡з засоб1в отримання доказ1в в кримшальному провадженш виступае допит експерта, який проводиться з метою роз'яснення проведеного ним дослщження. Допит експерта можливий лише шсля надання ним письмового висновку та не повинен виходити за межi проведеного дослщження. Допит експерта е процесуальною д1ею, яка може здшснюватися як в ход1 досудового розслщування, так { тд час судового розгляду.
На стади досудового розслщування допит експерта е можливим лише шсля ознай-омлення слщчого з висновком експерта 1 метою цього допиту е одержання роз'яснення або доповнення висновку. На стади судового розгляду кримшально! справи допит експерта може бути проведений також лише шсля дослщження висновку судом.
Проходить вш у формi задавання питань експертов^ спрямованих на роз'яснення i доповнення його висновку. КПК Укра!ни мiстить положення, згiдно яких показання експерта, наряду з висновком експерта, входять до джерел доказiв (ст. 84), та надшяе експерта певними правами та обов'язками (ст. 69) [1].
Ароцкер Л. С. вважав, що предметом допиту експерта можуть бути найрiзно-манiтнiшi по своему характеру обставини, що вимагають його спещальних знань, але будь-яю з них повиннi вiдноситися до предмету проведено! експертизи. Це озна-чае, що питання суду i учасникiв процесу повиннi стосуватися об'екпв, дослiджених експертом в межах питань, як ним вирiшувалися i знайшли свое вiдображення у висновку. Вчений справедливо визначав, що все рiзноманiття питань, яю суд i учасники процесу можуть задавати експертовi для роз'яснення i доповнення його висновку, зводиться до питань теоретичного, довщкового та методичного характеру [2, с. 108].
Паневш О. С. i Сухова Г. С. вважають, що експерт може бути допитаний в судовому засщанш у випадках необхвдносп: а) роз'яснення використаних методик експертного до^дження, спецiальних термiнiв, характеру висновку (чи е вш категоричним, вiро-гiдним або альтернативним); б) встановлення придатностi наданих для до^дження об'ектiв; в) доповнення висновку додатковою аргументацiею окремих положень; г) повщомлення про встановленi пiд час дослщження факти, за якими перед експертом не ставилися питання при призначенш експертизи; д) мотивування окремих вщповщей на поставленi питання, якщо це не вимагае проведення додатково! експертизи [3, с. 11].
Експерта можуть допитувати й у таких випадках, коли немае необхвдносп в додаткових дослщженнях, а мова йде про роз'яснення термшологи, окремих формулювань, уточнення даних, що характеризують компетенцiю експерта i його вiдношення до справи; про не-обхiднiсть бiльш детального опису ходу дослiдження; коли слщчому потрiбно роз'ясняти розбiжнiсть мiж обсягом поставлених питань i висновками експерта чи м1ж дослщницькою частиною висновку й висновками; коли незрозумш причини розбiжностей м1ж членами експертно! комюи; при з'ясуваннi питання, якою мiрою експерт обгрунтовуе свiй висновок слщчими матерiалами, i т.д. У результат допиту експерта той, хто допитуе, може дiйти висновку про необхвднють призначити додаткову чи повторну експертизу.
Для учасникiв кримiнального процесу, як не мають спецiальних знань, не завжди е очевидною правомiрнiсть iнiцiативи судово-експертно! установи щодо застосу-вання певних експертних методик тд час проведення судових експертиз, особливо комплексних. Розподшення повноважень мiж членами експертно! комюп е доволi неоднозначним. Тому учасники кримшального провадження часто потребують вщ експертiв додаткових роз'яснень та доповнень iз приводу виконано! ними експертизи. Питання щодо формування та незмшност внутрiшнього переконання експер^в, якi дiяли в складi комiсi!' пiд час проведення комплексно! експертизи, також можуть стати предметом допиту експерпв у судовому засщанш [4].
Допит експерта в психолопчному контекст можна уявити як процес спшкуван-ня учасникiв судочинства, який складаеться з послiдовно взаемопов'язаних стадш, котрi пiдпорядкованi досягненню загально! мети. Це стадiя сприйняття, обробки та фшсацп мислення; стадiя передавання шформацп вiд експерта до учасникiв судочинства та в зворотному напрямку; стащя переконання учасникiв процесу в обгрунтова-ностi та об'ективностi висновюв експертного дослiдження.
Перша стащя сприйняття, обробки та фшсацл мислення полягае в отриманш максимального обсягу шформацп тiею особою, яку допитують, осмислення цш та предмета допиту. Однак такого роду шформащя щодо намiрiв того, хто проводить допит, не завжди може бути зрозумшою, в тому числi пiд час судового засщання, коли кожна сторона, використовуючи принцип змагальностi, прагне впевнити суд в свош правотi.
Слщ звернути увагу на те, що сторони кримшального провадження можуть кло-потати про допит експерта лише в сущ, а не на досудовому розслщуванш (ч. 7 ст. 101 КПК Украши). При цьому експерта, який проводив експертизу за зверненням сторони обвинувачення, першою допитуе сторона обвинувачення, а експерта, який проводив експертизу за зверненням сторони захисту, - сторона захисту. Пюля цьо-го експерту можуть бути поставлеш запитання потерпiлим, цивiльним позивачем, цившьним вiдповiдачем, ïx представниками та законними представниками, а також головуючим та суддями (ч. 2 ст. 356 КПК Украши) [1]. Маркуш М. А. вщзначала, що в раз^ коли одна iз сторш висловлюе сумнiв з погляду вiрогiдностi i повноти на-явного висновку i клопоче про виклик експерта в суд, запитання експерту повинна спочатку задавати саме ця сторона, а вже потм протилежна сторона i суд. Це надасть можливють дослщжувати висновок експерта з позици змагальносп i пiдкреслити сторонами обвинувальш чи виправдувальнi твердження, що мютяться у висновку експерта [5, с. 142]. Така позищя видаеться нам слушною i бiльш вiдповiдаючою принципу змагальносп, нiж викладена у чинному КПК.
Вщзначимо, що, згiдно зi ст. 137 КПК Украïни, в повютщ про виклик повинно бути зазначено: 1) прiзвище та посада слщчого, прокурора, слiдчого судд^ судщ, який здш-снюе виклик; 2) найменування та адреса суду або iншоï установи, до якоï здшснюегься виклик, номер телефону чи шших засобiв зв'язку; 3) iм'я (найменування) особи, яка викликаеться, та ïï адреса; 4) найменування (номер) кримшального провадження, в рамках якого здшснюеться виклик; 5) процесуальний статус, в якому перебувае викли-кана особа; 6) час, день, мюяць, рш i мiсце прибуття викликано1' особи; 7) процесу-альна дiя (ди), для участi в якiй викликаеться особа; 8) наслщки неприбуття особи за викликом iз зазначенням тексту вщповщних положень закону, в тому чи^ можливiсть застосування приводу; 9) передбачеш цим Кодексом поважнi причини, через яю особа може не з'явитися на виклик, та нагадування про обов'язок заздалегщь повiдомити про неможливють з'явлення; 10) пiдпис слщчого, прокурора, слщчого судд^ суддi, який здшснив виклик [1]. Але на практищ бiльшiсть таких даних вщсутня (часто навiть не вказуеться прiзвище пiдозрюваного, обвинувачуваного i номер кримшального провадження), через що експерт просто не може мати можливосн повно та обгрунтовано по-яснити етапи проведеного дослiдження та отримаш висновки.
Друга стадiя реалiзуеться через питання та вщповад, в результат чого здшснюеться передавання шформацп вщ експерта до участникiв судочинства та в зворот-ньому напрямку. Це може мати вигляд взаемно1' передачi iнформацiï протягом бесiди для налагодження психолопчного контакту мiж сторонами. На цш стадiï експерту можна поставити уточнюкт, деталiзуючi i контрольш запитання. Вiдповiдно до ч. 5 ст. 356 КПК Украши, кожна сторона кримшального провадження для доведення або спростування достовiрностi висновку експерта мае право надавати вщомосн, яю стосуються знань, вмiнь, квалiфiкацiï, осв^и та пiдготовки експерта.
Третя стадiя допиту судового експерта, на наш погляд, е найбшьш складною та вщповщальною, бо включае в себе переконання учасникiв в обгрунтуванш та об'ек-тивностi висновюв проведеного експертного дослiдження.
Психологiчна шдготовлешсть експерта до допиту мае важливе значення для його успiшного проведення. Це досягаеться добрим володшням усного мовлення, невер-бальними засобами комушкаци, спецiальними психологiчними прийомами впливу на опонента, способами психолопчного захисту та своечасно! вiдповiдi. Тактична шдготовлешсть експерта полягае в наявност в нього ч^кого та переконливого обгрунтування свого експертного висновку. Це досягаеться вмшням застосовувати сво! знання, практичний досвiд, а також знанням особливостей проходження психiч-них процесiв (увага, сприяття, пам'ять) у рiзних категорш людей.
Упевнений i грамотний виступ експерта може формуватися на його практичному досвщь I все ж, на нашу думку, необидно ретельно шдготуватися до майбутнього допиту у сущ та не розраховувати на усшшне iмпровiзування. Як свщчить практика, тдготовка експерта до допиту найчаспше носить ситуативний характер. У зв'язку з цим юнуе необхiднiсть систематизаци знань i вироблення методичних рекомендацш щодо виступу експерта в сущ. Необхiднiсть розробки методики пiдготовки експерта до допиту обгрунтовуеться значущiстю судово! експертизи як джерела доказу, по-дальшим розвитком принципу змагальностi у судочинств^ вдосконаленням науко-во-технiчноï галузi та широким використанням ïï результат у правоохороннiй дiяль-ностi, ускладненням методик, що використовуються експертами, впровадженням до експертизи засобiв об'ективiзацiï дослщжень тощо.
Пiдготовка експерта до допиту включае: 1) тдготовчу стадiю - ознайомлення з питаннями, визначення цшей та завдань, вивчення матерiалiв справи, осмислення та вiдбiр необхiдноï i достатньоï iнформацiï; 2) синтезуючу стащю - узагальнення всiеï iнформацiï, визначення послщовносп виступу, вибiр переконливих засобiв пе-редавання iнформацiï; 3) стадто реалiзацiï обсягу пiдготованого матерiалу - вста-новлення психологiчного контакту, вщстоювання загальних положень свое1' позици, роз'яснення та переконання опонентiв в обгрунтованосп сво1'х висновкiв.
Висновок. Таким чином, наскшьки чiтко й обгрунтовано експертом будуть викла-датися факти, настшьки переконливо буде сприйматися вiдповiдна шформащя. Отже, окрiм володiння спецiальними тзнаннями в галузi свое1' дiяльностi, судовому експерту необхщш навичками публiчного мовлення, що е важливою складовою успiшноï дiяльностi.
Список лiтератури:
1. Кримшальний процесуальний кодекс Украши : Закон Украши вщ 13.04.2012 № 4651-VI // Голос Украïни. - 19 травня 2012. - № 90-91.
2. Ароцкер Л. Е. Тактика и этика судебного допроса / Л. Е. Ароцкер. - М. : Юридическая литература, 1969. - 120 с.
3. Паневш О. С. Судова експертиза в кримшальних справах / О. С. Паневш, Г. £. Сухова // Вгсник Верховного Суду Украши. 1997. № 3. С. 11.
4. Роз'яснення висновку комплексна експертизи тд час допиту експерта. - Режим доступу. - [Елек-тронний ресурс] : http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2012-2/12momevc.pdf.
5. Маркуш М. А. Принцип змагальносл в кримшальному процеа Украши : монографш / М. А. Мар-куш. - Х. : Видавець СПД ФО Вапнярчук Н.М., 2007. - 208 с.
Титов А. Н., Тютюнник Т. В. Некоторые аспекты допроса эксперта в уголовном процессе / А. Н. Титов, Т. В. Тютюнник // Ученые записки Таврического национального университета имени В. И. Вернадского. Серия: Юридические науки. - 2013. - Т. 26 (65). № 2-1. - Ч. 2. - С. 363-368.
Статья посвящена правовому регулированию допроса эксперта согласно новому Уголовному процессуальному кодексу Украины. Рассмотрены стадии допроса эксперта в уголовном производстве, а также особенности подготовки эксперта к допросу.
Ключевые слова: судебный эксперт, допрос эксперта, стадии допроса эксперта, подготовка к допросу эксперта.
SOME ASPECTS OF EXPERT INTERROGATION IN CRIMINAL PROCEEDINGS
Tytov A M., Tyutyunnik T. V.
Donetsk University of Economics and Law, Donetsk, Ukraine
This article is devoted to legal regulation expert examination under the new Criminal Procedure Code of Ukraine. The specificity of the subject expert examination and procedural features of this investigation (Investigation) action. Stages of interrogation expert in criminal proceedings and their content. The features expert training to interrogation.
Found that examination are the most common investigative action. This allows derived and verified much of the information needed to establish the truth of the case. Examination in terms of Criminal Procedure and Criminalistics this investigative action, the content of which is receiving and fixing the authorized officer in the prescribed form of criminal procedural law statements that contain information relevant to a criminal case. In terms of forensic psychology interrogation a process specific communication investigator or judge the person to be examined. Common speaks only what is listed positions from different angles highlight one direction or another investigative action.
Determined that one means of obtaining evidence in criminal proceedings is the examination of the expert who carried out to clarify he conducted research. Grilling Expert possible only after giving him a written opinion and should not go beyond the study. Grilling Expert a procedural action that may take place during preliminary investigation and during the trial.
It is noted that the expert may be questioned in court in cases of necessity: Clarification used methods assessment, technical terms, the nature of opinion (whether it is categorical, probable or alternative) installation date provided for research facilities; completion report more arguments of certain provisions; reports found during the research the facts on which the expert were not asked the question in an examination, and e) the motivation of the individual responses to the questions, if it does not require an additional examination. Experts can examine and in these cases where there is no need for additional research, but it is a clarification of terminology, specific formulations, specification data on the expert's competence and its relevance to the case, the need for a more detailed description of the course of the study, when investigating to clarify the difference between the amount of the questions and conclusions of the expert or between research findings and the conclusion part, when inexplicably differences between members of the expert committee, while clarifying the question to what extent the expert justifies its conclusion investigative materials, etc. As a result of interrogation expert one who interrogates may conclude on the need to appoint additional or re-examination.
Determined that the questioning of an expert in psychological context can be represented as a process of communication between members of judiciary, consisting of a series of interrelated steps that are subject to the achievement of common goals. This stage of perception, processing and fixing thought, phase transfer of information from the expert to the participants of the judiciary and in the opposite direction, stage actors believe in the validity and objectivity of the conclusions of the expert study.
Found that training expert to interview include: 1) the preparatory stage exploring issues, setting goals and objectives of the case study, understanding and selection of the necessary and sufficient information; 2) synthesizing stage a synthesis of all the information, determining the sequence of presentation, choice of compelling of information transfer, and 3) the stage of implementation of prepared material installation psychological contact, upholding the general provisions of its position, explanation and persuasion opponents validity of their conclusions.
Key words: forensic expert, the expert examination, stage of examination of experts and the interrogation expert.
Tumos A. M., TwmwnnuK T. B.
Spysok literatury:
1. Kryminal'nyj procesual'nyj kodeks Ukrai'ny : Zakon Ukrai'ny vid 13.04.2012 № 4651-VI // Golos Ukrai'ny. - 19 travnja 2012. - № 90-91.
2. Arocker L. E. Taktika i jetika sudebnogo doprosa / L. E. Arocker. - M. : Juridicheskaja literatura, 1969. - 120 s.
3. Panjevin O. S. Sudova ekspertyza v kryminal'nyh spravah / O. S. Panjevin, G. Je. Suhova // Visnyk Verhovnogo Sudu Ukrai'ny. 1997. № 3. S. 11.
4. Roz'jasnennja vysnovku kompleksnoi' ekspertyzy pid chas dopytu eksperta. - Rezhym dostupu. -[Elektronnyj resurs] : http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2012-2/12momevc.pdf.
5. Markush M. A. Pryncyp zmagal'nosti v kryminal'nomu procesi Ukrai'ny : monografija / M. A. Markush. - H. : Vydavec' SPD FO Vapnjarchuk N.M., 2007. - 208 s.
