Development of the technique of expert assessment in the diagnosis of the Technical condition of buildings Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

УДК 69.058

Б01: 10.15587/2312-8372.2018.128548

РОЗРОБКА МЕТОДИКИ ЕКСПЕРТНОГО ОЦ1НЮВАННЯ ПРИ Д1АГНОСТУВАНН1 ТЕХН1ЧНОГО СТАНУ БУД1ВЕЛЬ

Григоровський П. е., Терентьев О. О., Мiкаутадзе Р. I.

Об'ектом дослгдження е гнформацгйнг методи та технологи дгагностики будгвель з використанням гнструментаргю теоргг нечгтких множин. Одним з найбгльш проблемних мгсць е в1дсутн1сть системи ¡нтелектуальних методгв дгагностування на базг накопичених знань експертгв г поточних вгдомостей про стан будгвель. В ходг дослгдження використовувалися експертнг оцгнки обстеження технгчного стану об'ектгв, як основи для прогнозування гх надгйног експлуатацИ Отримано методику експертного оцгнювання при обстеженнг технгчного стану будгвель. Запропонована методика мае структуру, яка передбачае формування ознак пошкоджень через ранжування, формування експертног групи, формування правил роботи експертног групи, оцгнювання ступеню узгодженостг думок експертгв, кглькгсне оцгнювання ознак пошкоджень. При такому пгдходг з'являеться можливгсть отримання обхрунтованих результатгв про наявнгсть та ступгнь пошкоджень та можливгсть спгвставлення результатгв гз початковими, що характеризують ранше проведенг обстеження технгчного стану. Запропонований пгдхгд сприяе визначеностг при розпгзнаваннг стангв конструкцгй будгвель в умовах обмеженостг статистичних даних з гнструментальних обстежень та неточностг гнформацгг, яка грунтуеться на директивних методах обстежень. У поргвняннг з гмовгрнгсними пгдходами та методами теоргг нечгтких множин розглянутий пгдхгд використовуе теоргю вимгрювань та математичног статистики та додае впевненостг експерту при обгрунтуваннг необхгдного оцгнювання стану конструкцгй. У розробленгй методицг ступень та глибина експертного оцгнювання конструкцгй будгвлг з метою приведення усгег системи в нормальний технгчний стан проводиться через гнтугтивно-логгчний аналгз проблем з якгсним та кглькгсним оцгнюванням суджень г формальним обробленням результатгв. Забезпечуеться можливгсть виргшувати завдання оцгнювання в умовах вгдсутностг частини важливог гнформацгг.

Ключовi слова: дгагностика технгчного стану будгвель, комп 'ютеризацгя методгв дгагностики, експертне оцгнювання.

1. Вступ

Прогнозування зношення будiвлi та визначення термшв ремонлв -складне багатофакторне завдання. У зв'язку з наявнютю у будiвлi велико! кшькосл рiзноманiтних за мщнютю i довговiчнiстю конструкцш i матерiалiв досить складно спрогнозувати термш И служби як поеднання термтв служби кожного елементу окремо. Нагляд за об'ектом, що зводиться або експлуатуеться, призначений для отримання шформацп про його техшчний

стан. Заходами нагляду е постiйнi спостереження та перюдичш технiчнi огляди об'екта, якими вiдстежуються:

- дотримання правил техшчно!' експлуатацii, технiчний стан конструктивно!' системи, окремих конструкцш та шженерних систем;

- перiодичнi плановi та позаплановi обстеження об'екта;

iнструментальний (перюдичний або постiйний) монiторинг стану об'екта, його окремих елементГв або систем. У сучасному будiвництвi при дiагностуваннi технiчного стану використовуеться великий масив шформацшних методiв, що дозволяють формувати систему комплексного ощнювання цього стану.

Особливе мюце в iнформацiйних технолопях посiдае контент з дiагностики будiвель, де поряд з операцiями одержання, накопичення, пошуку 1 управлiння шформацшними потоками пiдтримуються найбiльш наукомiсткi процеси - власне створення шформацшно" продукцп. Серед багатьох застосувань цих технологш - комп'ютеризацiя iнтелектуальних методiв дiагностування на базi накопичених знань експертГв i поточних вiдомостей про стан будiвель. При зведеннi та експлуатацп будiвлi важливо оцiнити характер i небезпеку пошкоджень. Таке дiагностування е основою для ращонального вибору засобiв пiдтримання будiвельного фонду Укра'ни у безпечному станг Вирiшальне значення для забезпечення вiрогiдностi результатiв експертного ощнювання мае !'х обробка. Тому наразi актуальним е дослiдження теорii i практики ймовiрнiсно-статистичного моделювання експертних методiв прогнозування стану та параметрiв конструкцш будiвель.

2. Об'ект досл1дження та його технолопчний аудит

Об'ектом дослгдження е система ощнювання властивостей та параметрiв будiвель при спостереженнях за техшчним станом будiвель.

Одним з найбшьш проблемних мiсць е наявнють недолiкiв в проектуваннi, якi виникають як наслiдок неповноти iнженерних вишукувань, неточностi вихiдних даних, помилок в розрахунках, прийнятл необгрунтованих проектних ршень. Можливiсть урахування всiх факторiв при встановлеш ефективностi засобiв та методiв геодезичних робiт не е очевидною. Оскшьки фактори, якi впливають на не!', е нечГткими, рiшення залежать вiд технологiчних, технiчних, метрологiчних критерпв, вiд суб'ективного пiдходу виконавцiв робгт i навiть вiд природних факторiв, в яких виконуються геодезичнi роботи. В результат необхiдно прийняти ршення про вибiр найбiльш прийнятних засобiв виконання геодезичних робiт.

Для виршення цiеi задачi застосуемо елементи нечггко'' логiки, експертнi оцiнки та визначимо:

- можливi методи i засоби виконання геодезичних робгг для кожно!' операцii монтажу;

- фактори, що впливають на вибГр методiв Г засобiв геодезичних робгт;

- стутнь приналежност цих факторГв до конкретного методу Г засобу виконання геодезичних робгт;

- стутнь важливост впливу цих факторiв на вибiр методiв i 3aco6iB геодезичних po6iT;

- значення ютинност для кожного методу (це величина, що характеризуе вiдповiднiсть всiх фaкторiв методу геодезичних робiт для кожно!' операцп монтажу). Тобто для кожноï оперaцiï монтажу визначають одне значення, яке характеризуе сумарний стутнь приналежност вшх фaкторiв до конкретного методу.

Якщо можливi методи i засоби геодезичних робгт та фактори, що впливають на цей вибiр, можна досить чiтко визначити з досвщу виконання геодезичних робiт, то стутнь приналежност та ступiнь вaжливостi можна визначити тшьки суб'ективно. Для тдвищення достовiрностi вибору цих величин потрiбно для цього використовувати експертнi висновки фахгвщв у гaлузi геодезичних та монтажних робiт.

3. Мета та задачi дослiдження

Метою дослгдження е побудова методики експертного оцшювання при дiaгностувaннi технiчного стану будiвель.

Для досягнення постaвленоï мети необхiдно виконати таю задача

1. Визначити послщовшсть формування ознак пошкоджень для ощнювання.

2. Визначити принципи формування експертноï групи та створити структуру оцшювання кожного експерта по вшх ознаках пошкодження.

4. Досл1дження iснуючих р1шень проблеми

Серед основних нaпрямкiв вирiшення проблем подовження термiну нaдiйноï експлуатацп будiвель знаходяться питання оцiнювaння ix технiчного стану рiзними методами. З виявлених в ресурсах свiтовоï нaуковоï перiодики, можуть бути видiленi:

- управлшсью питання забезпечення стaбiльностi показниюв об'ектiв протягом всього життевого циклу [1-3];

- завдання пiдвищення ефективност експертних систем через iнтегрaцiю експертного ощнювання у динaмiчнi структури шструментально-iнформaцiйного спостереження за станом будiвель [4-7];

- методологiчнi аспекти функщонування iнформaцiйниx систем дiaгностувaння та прогнозування техшчного стану через iнформaцiйний менеджмент [8-10].

Зокрема, робота [1] присвячена питанням штеграцп систем управлшня техшчними характеристиками будiвлi на етaпi експлуатацп з використанням додaткiв системи проектування BIM.

Необхщшсть створення структури вiртуaльного експертного тестування стану будiвель з впливом на управляння еколопчними та енергетичними показниками вщображено в робот [2]. При цьому, вказано, що важливими е вхщш параметри, котрi стосуються iсторичноï цiнностi об'ектiв. У робот розроблено прогностичну методологш управлшня параметрами енергоефективност будiвлi.

Про можливост використання В1М^зуаизацп для дiагностування стану будiвель та планування заходiв з пiдвищення ïx експлуатацiйноï надшност йдеться у робот [3]. Передбачено штегращю експертних даних у систему В1М, у якостi джерела знань пропонуеться дерево вiдмов.

Авторами [4] показано, що ефектившсть експертних систем залежить вiд динамiки стосовно прийняття рiшень експертами. Класифiковано типи експертв: з високим та низьким рiвнем участi у оновленнi власних професшних знань. Розглянуто вплив можливих змш вiдносно початкового оцiнювання, при цьому урахування експертноï думки, що змшюе початкове судження, залежить вiд ступеню професiйного авторитету.

Альтернативний варiант виршення проблеми, що викладений в [5], обгрунтовуе необxiднiсть об'еднання баз даних проектування об'еклв, даних монiторингу та експертних знань у динамiчну модель з середовищем, що еволюцiонуе та розширюеться. Причому авторами використано метод дискретного моделювання складних iерарxiчниx систем управлшня.

На думку авторiв роботи [6], для ощнювання параметрiв будiвлi, що експлуатуеться, можливо застосування методiв проектування систем управлiння повiтряниx суден. Запропонована модель використовуеться для бшьш ефективного управлiння теxнiчними параметрами, що забезпечують надiйну експлуатацiю будiвлi.

Робота [7] стала спробою показати результати дослщжень з оцiнювання будiвельниx систем та компоненлв для iнтелектуальниx будiвель. Запропоновано запровадити iнтелектуальнi iндикатори для восьми основних штелектуальних систем. Введено системний штелектуальний показник для ушфжацп думок експертiв.

У наукових працях [8-10] розглянуто методологiчнi засади побудови iнформацiйноï системи дiагностування та прогнозування техшчного стану з позицiï стратепчного iнформацiйного менеджменту, де основну частину представляють методики пiдвищення ефективностi шструментальних спостережень за станом будiвель.

Таким чином, результати анашзу дозволяють зробити висновок про те, що удосконалення методiв експертного оцiнювання при дiагностуваннi стану будiвельниx об'ектiв е перспектиним завданням в будiвництвi, а нов1 управлiнськi рiшення пiдвищуватимуть показники надшност при експлуатацiï будiвель.

5. Методи дослщжень

1снують декiлька пiдxодiв до виршення завдань, якi базуються на експертнш обробцi даних та побудовi алгоритму iерарxiчноï структури властивостей, що отримуються в xодi проектування рiзниx систем.

Одним з напрямкiв, що базуються на експертнш обробщ даних, в реаизацп комплексу задач по безпечнш експлуатацiï будiвель i споруд е методика побудови експертно!' ощнки обстеження ïx теxнiчного стану. Перевага цього тдходу полягае:

- в завданш створення експертних методГв та моделей ощнювання техшчного стану;

- в дослгдженш штелектуально!' технологи при реаизаци шформацшно! системи обстеження та ощнки техшчного стану;

- у проведенш дослщжень в межах окремо!' експертно!' системи.

На другому етат обстеження техшчного стану будГвель необхгдно групувати конструктивш ршення, що характеризуеться основними дефектами та пошкодженнями окремих елемеилв будГвлг

У зв'язку з цим розглянемо наступний шдхщ експертного ощнювання обстеження техшчного стану. При ньому зявляеться можливють отримання результалв ознак пошкодження при рГзних варГантах Г при рГзних ознаках та ствставлення результалв вгдносно заданих спочатку. Це дозволяе вести процес спостереження та своечасно приймати необхгдш ршення щодо безпечно!' та надшно!' експлуатацп будГвель Г створення нормальних умов перебування обслуговуючого персоналу, враховуючи результати обстеження будГвель.

При побудовГ експертно!' ощнки формуеться експертна група, яка тсля проведення попереднього огляду будГвлГ та визначення необхщних обсяпв робл на другому еташ обстеження визначае дефекти та пошкодження основних конструктивних елемеилв будГвлг

Основш етапи побудови методики експертно!' ощнки при обстеженш техшчного стану будГвель:

1. Формування ознак пошкоджень (ранжування) - т.

2. Формування експертно!' групи:

- визначаеться юльюсть експерлв (И);

- в залежносл вгд вгдповгдей (думок) експерлв формуеться матриця -рядок по кожнш у-то' ознащ пошкодження:

У] = \аи,аиу | ; (1)

- знаходимо середне значення ощнок групи по у-то' ознащ пошкодження:

Та

л.

И

(2)

- визначаеться вщхилення ощнки кожного експерта вгд середнього значення ощнок групи по вшх у-тих ознаках пошкодження А1]=\а1]-А]-\, в результат формуеться матриця вгдхилень:

в

в.

А 11 А 21 А И1

А 12 А 22' "А И 2

А 1т А 2 т А Ит

(3)

знаходимо середне в1дхилення ощнок кожного експерта по вс1х ознаках пошкодження в1д середнього значення ощнок групи:

а=л-

т

(4)

в результат! отримуемо матрицю-рядок:

в

А1, А2, ..., АИ

(5)

експерти нумеруються по мф1 видалення 1х оц1нок в1д середнього значення ощнок групи. В шдсумку встановлюеться кортеж компетентност експерт1в:

В*

А1*, А2*, ..., АИ*

(6)

визначаемо середне значення коефщ1ента впевненост в залежност в1д ознак ф1зичного зношення та правил ощнки техшчного стану основних конструктивних елемент1в буд1вл1. Як правило, вш приймаеться р1вним 0,5 (Ф=0,5). При Ф<0,5 експертну групу переформовують шляхом виключення 1з списку останшх номер1в експерт1в, в яких спостер1гаеться р1зке вщхилення вщповщей в1д середньо1 думки групи.

3. Формування правил роботи експертно!' групи (табл. 1): впорядковуються ознаки пошкодження, починаючи з найменш-важливо!':

Хл < Хо < . , X ;

12 т5

(7)

- приписуються ранги а:

(а1=1; а2=1; ... ат=1); (8)

- визначаються вагов1 коеф1щенти ознак пошкодження а] (] = 1, т):

к

а, =-г=1к—

] т к

У =1 г=1

Таблиця 1

Формування правил роботи експертно! групи_

Номер ознаки Умовш позначення Номер експерта Вагов1

пошкодження ознак пошкодження 1 2 ] коефщ1енти

1 т1 кп к12 кц а1

2 т2 к21 к22 к2, а2

п тх ки кг2 ау

4. Ощнка ступеню узгодженостi думок експертв:

- результати ранжування представляються у виглядi матрицi рангiв;

- визначаеться вщповщно сума рангiв по кожнш у-о! ознацi пошкодження i середня сума ранпв:

О у =Еа>,.

г=1

(10)

де Оу - сума рангiв;

ЕЕауг

Т = -, (11)

т

де Т - середня сума ранпв.

- розраховуеться сума квадратв вдаилень:

т т -

=Х82 = Е(О -Т); (12)

У=1 У=1

- визначаеться коефщент впевненостi:

Ф =

12^

(к2(т3 - т)}

(13)

Таблиця 2

Ощнка ступеню узгодженост думок експерт1в__

Номер ознак пошкодження Умовш позначення ознак пошкоджен ня Номер експерта Сума ранпв Ыдхилення суми ранпв Квадрат вщхилення

1 2 )

1 тг кц к12 кц бг б-Т (бц-Т)2

2 т2 к21 к22 к27 б2 б-Т (бц-Т)2

п тх кц кг2 к] б, б-Т (б.,-Т)2

Середня сума ранпв Т

Сума квадрат1в вщхилень Яе

Якщо Ф>0,5, то юнуе достатня стутнь узгодженост м1ж думками експерт1в. Якщо Ф<0,5, то група експерт1в корегуеться шляхом виключення останнього експерта в кортеж1, перераховуеться коефщ1ент впевненост 1 так дал1 до отримання необхщно! ступеш узгодженост1.

Якщо експерт не може вказати порядок убування двох або декшькох ознак пошкодження, вш приписуе кожному 1з них однаковий ранг.

В цьому випадку коефщ1ент впевненост розраховують за залежнютю:

Ф = -:-^-—, (14)

—к2(шъ -т)-

12 г=1

1 т

Т = Т7 Н3 - )' (15)

12 7 =1

де 2] - число однакових ранпв в г-му ранжуванш.

6. Результати досл1дження

При побудов1 методики експертного ощнювання обстеженню техшчного стану можуть тдлягати об'екти цившьного (житло, готел1, гуртожитки, багатофункщональш центри, адмшютративш та громадськ буд1вл1) та виробничого призначення (промислов1 тдприемства, виробнич1 цехи, заводи, фабрики, гараж1).

Розглянемо приклад використання запропоновано! методики експертного ощнювання обстеження техшчного стану для складсько! буд1вл1 (рис. 1).

Використовуемо розповсюджеш ознаки пошкоджень, котр1 зустр1чаються при обстеженш будь-яко! буд1вл1:

- трщина в цокол1 фундаменту (тц);

- трщина в слш (т 2);

- трщина в плит перекриття (т3);

- трщина в заизобетонних кроквяних балках даху (т4). Приймемо щ ознаки пошкоджень в якостi вихiдних даних для експертного ощнювання.

Рис. 1. Зовшшнш вигляд складсько! будiвлi з виявленими при обстеженш

ознаками пошкоджень

При обстеженш техшчного стану будiвель в спешаизованих органiзацiях, що займаються подiбними питаннями, функцюнують пiдроздiли, в яких, як правило формуеться експертна група з 2-5 чоловш. Такий загальноприйнятий порядок можна охарактеризувати як рацiональний, тому вш е основою для формування подiбноl групи з п'яти експертв:

I - експерт - завщуючий вiддiлом, кандидат технiчних наук;

II - експерт - головний шженер;

III - експерт - шженер 1-о! категорп;

IV - експерт - iнженер;

V - експерт - молодший науковий сшвробггник.

Складеш матрицi рядку оцiнок експертiв по кожнш у-то! ознаш пошкодження виду (1):

У1=|0,41 0,37 0,05 0,44 0,33|;

У2=|0,21 0,33 0,11 0,23 0,30|;

У5=|0,10 0,08 0,33 0,13 0,05|;

У4=|0,16 0,17 0,21 0,06 0,21|.

Середне значення оцiнок групи по кожнш ознащ пошкодження вщповщно будуть згiдно виду (2):

^1=(0,41+0,37+0,05+0,44+0,33)/5=0,320;

А2=(0,21+0,33+0,11+0,23+0,30)/5=0,236;

А^=(0,10+0,08+0,33+0,13+0,05)/5=0,138;

А4=(0,16+0,17+0,21+0,06+0,21)/5=0,162.

Шсля визначення вдаилень оцiнок кожного експерта вщ середнього значення оцiнок групи Д. по кожнiй ознацi пошкодження отримана матриця

вiдхилень згiдно виду (3):

Д11 = (0,41- 0,32) = 0,09; Д21 = (0,37 - 0,32) = 0,05; Д31 = (0,05 - 0,32) = 0,27; Д41 = (0,44 -0,32) = 0,12; Д51 =( 0,33-0,32 ) = 0,01; Д12 = 0,026; Д22 = 0,094; Д32 = 0,126; Д42 = 0,006; Д52 = 0,064; Д13 = 0,038;

Д23 = 0,058; Д33

0,192; = 0,008; Д„ = 0,088

53

Д14 = 0,002; Д24 = 0,008; Д34 = 0,048; Д44 = 0,102; Д54 = 0,048.

В

0,090 0,050 0,270 0,120 0,010

0,026 0,094 0,126 0,006 0,064

0,038 0,058 0,192 0,008 0,088

0,002 0,008 0,048 0,102 0,048

Обчислеш середш вдаилення ощнок кожного експерта по вшх ознаках пошкодження вщ середнього значення ощнок групи мають наступш значення зпдно виду (4):

— 0,090 + 0,026 + 0,038 + 0,002 л ^ Д, = —-------= 0,039;

1 4

— 0,050 + 0,094 + 0,058 + 0,008 л

Д 2 = —-------= 0,053;

2 4

— 0,270 + 0,126 + 0,192 + 0,048

Д3 = —-------= 0,159;

3 4

— 0,120 + 0,006 + 0,008 + 0,102 л

Д4 = —-------= 0,059;

44

— = 0,010 + 0,064 + 0,088 + 0,048 = 0 052

В результатi встановлена матриця-рядок зпдно виду (5):

В = |0,039 0,053 0,159 0,059 0,052|.

Аналiз отриманих результатiв дозволяе скласти кортеж компетентност експертiв зпдно виду (6):

Э* = 1,5,2,4,3.

Проведет експертами ранжування ознак пошкодження по важливостi та значення вагових коефщентв ознак пошкодження аj представленi у табл. 3 зпдно виду (7)-(9).

Таблиця 3

Результати ранжування ознак пошкодження експертами та значення вагових __коефщстлв__

Номер ознак пошкодження Умовш позначення ознак пошкодження Номе р експерта Вагов1 коефщ1енти

1 5 2 4 3

1 Ш1 5 5 5 5 1 0,350

2 Ш2 4 4 4 4 2 0,300

3 т3 1 2 1 2 2 0,133

4 т4 3 1 3 3 3 0,217

При ощнки ступеню узгодженостi думок експертiв були використаш залежностi четвертого етапу. Результати розрахунюв зведенi в табл. 4 зпдно виду (10)-(13).

Таблиця 4

Оцiнка ступеню узгодженостi експертiв _

Номер ознак Умовш позначення Номер експерта Сума Вщхилення Квадрат

пошкодж ознак 1 5 2 4 3 ранпв суми ранпв вщхилення

ення пошкодження

1 т1 5 5 5 5 1 21 9 81

2 т2 4 4 4 4 2 18 6 36

3 т3 1 2 1 2 2 8 -4 16

4 т4 3 1 3 3 3 13 1 1

Середня сума ранпв 12

Сума квадрат1в вщхилень 134

Оскiльки жоден iз експертiв не поставив двом або бшьш ознакам пошкодження однаковi ранги, то для знаходження коефщента впевненост використовуемо вираз виду (13):

12 • 134 1608 ,

Ф = -- =-= 1,072.

52 •(43 - 4) 1500

Так як Ф>0,5, то юнуе достатня узгоджешсть мiж експертами i отримаш результати приймаються в якостi кiнцевих.

Основш ознаки пошкодження приймають кiлькiсну ощнку:

- трiщина в цоколi фундаменту = 0,350 мм;

- трщина в сиш = 0,300 мм;

- трщина в плит перекриття = 0,133 мм;

- трщина в заизобетонних кроквяних балках даху = 0,217 мм.

7. SWOT-аналiз результат досл1джень

Strengths. У порiвняннi з аналогами запропонована методика дае можливють урахувати iндивiдуальну оцiнку кожного експерта в загальнш структурi оцiнювання техшчного стану будiвлi. Причому враховуеться динамжа змiн думок у експертних ощнках вiдповiдно до коливань нормативних вимог.

Weaknesses. До недолтв можна вщнести вплив суб'ективностi у особистому ощнюванш технiчного стану, нестабiльнiсть складу груп експертв за окремими напрямками обстежень вщповщно до призначення будiвель.

Opportunities. Методика еволюцшна, можливим е и розширення до побудови моделей прогнозування технiко-економiчних параметрiв через використання кореляцшно-регресшного аналiзу.

Threats. Потрiбно враховувати можливi додатковi витрати через пiдвищення рiвня професiйноi квалiфiкацii експертiв, а також через вщповщне 11 зниження одночасно з необхщнютю застосовувати бiльш витратш iнструменти та засоби iнструментального обстеження будiвель для нейтралiзацii такого зниження.

8. Висновки

1. Визначено, що послiдовнiсть формування ознак пошкоджень передбачае включення до бази ознак в першу чергу найбшьш розповсюджених та тих, що найбiльш впливають на несучу безпечну експлуатацiю будiвлi (основнi несуч1 конструкцii пiдземноi та наземно! частин). Ваговi коефiцiенти ознак при цьому е показником для виявлення домшуючих ознак, що можуть бути використаш при побудовi багатофакторних моделей прогнозування технiко-економiчних показникiв.

2. Показано, що принципи формування експертноi групи, структура ощнювання, виявлення ступеню узгодженостi думок експертiв е комплексом забезпечення обгрунтованими даними при дiагностуваннi технiчного стану будiвель. Кортеж компетентност експертiв та коефiцiент впевненостi (при значеннях бшьш нiж 0,5) впливають на прийняття результалв обстеження у якост кiнцевих та достовiрних, а також на майбутнш склад та структуру експертноi групи.

Розрахований варiант використання запропонованоi методики для складськоi будiвлi з розповсюдженими ознаками пошкоджень конструкцш е прикладом, що демонструе нескладну послiдовнiсть ii впровадження. При суттевому збшьшенш ознак пошкоджень (як правило, на юнуючих об'ектах це декшька десяткiв) представляеться ефективним укрупнення розрахунюв по блоках в залежност вiд працюючих груп експертiв та обсяпв обстеження.

References

1. Application of nD BIM Integrated Knowledge-based Building Management System (BIM-IKBMS) for inspecting post-construction energy efficiency / Ghaffarian Hoseini A. et al. // Renewable and Sustainable Energy Reviews. 2017. Vol. 72. P. 935-949. doi:10.1016/i.rser.2016.12.061

2. Multi-Criteria optimisation using past, real time and predictive performance benchmarks / Ignacio Torrens J. et al. // Simulation Modelling Practice and Theory. 2011. Vol. 19, No. 4. P. 1258-1265. doi:10.1016/i. simpat.2010.11.002

3. Motamedi A., Hammad A., Asen Y. Knowledge-assisted BIM-based visual analytics for failure root cause detection in facilities management // Automation in Construction. 2014. Vol. 43. P. 73-83. doi:10.1016/i.autcon.2014.03.012

4. Mak B., Schmitt B. H., Lyytinen K. User participation in knowledge update of expert systems // Information & Management. 1997. Vol. 32, No. 2. P. 55-63. doi:10.1016/s0378-7206(96)00010-9

5. Bagdasaryan A. Discrete dynamic simulation models and technique for complex control systems // Simulation Modelling Practice and Theory. 2011. Vol. 19, No. 4. P. 1061-1087. doi:10.1016/i.simpat.2010.12.010

6. Counsell J. M., Khalid Y. A., Brindley J. Controllability of buildings: A multi-input multi-output stability assessment method for buildings with slow acting heating systems // Simulation Modelling Practice and Theory. 2011. Vol. 19, No. 4. P. 1185-1200. doi:10.1016/i.simpat.2010.08.006

7. Wong J., Li H., Lai J. Evaluating the system intelligence of the intelligent building systems: Part 1: Development of key intelligent indicators and conceptual analytical framework // Automation in Construction. 2008. Vol. 17, No. 3. P. 284302. doi:10.1016/i.autcon.2007.06.002

8. Mikhailenko V. M., Terentiev O. O., Tsiutsiura M. I. Intelektualna informatsiina tekhnolohiia diahnostyky tekhnichnoho stanu budivel: monograph. Kyiv, 2015. 162 p.

9. Intehrovani modeli i metody avtomatyzovanoi systemy diahnostyky tekhnichnoho stanu ob'iektiv budivnytstva: monograph / Mikhailenko V. M. et al. Kyiv, 2017. 229 p.

10. Biloshchytskyi A. O., Hryhorovskyi P. Ye., Terentiev O. O. Modeli i metody systemy diahnostyky tekhnichnoho stanu budivel: monograph. Kyiv, 2015. 232 p.