CC BY
6
УДК 004.9:61
СВ. ТИМЧИК, Н.В. Т1ТОВА, В.Е. КРИВНОСОВ, ОС. КОЗОР1З,
Д.М. БАРАНОВСЬКИЙ
Вшницький нацiональний технiчний ушверситет
М. В. БАЧИНСЬКИЙ
Тернопiльський нащональний технiчний унiверситет iMeHi 1вана Пулюя
В О. НОВ1КОВ
Херсонський нацiональний техшчний унiверситет
МЕТОДИКИ РОЗРАХУНКУ ЕФЕКТИВНОСТ1 МЕДИЧНИХ 1НФОРМАЦ1ЙНИХ
СИСТЕМ I ТЕХНОЛОГ1Й
У данш роботi розглянуто проблему розрахунку ефективностг медичних iнформацшних систем (М1С) i технологт (М1Т). Визначено шляхи тдвищення рiвня ефективностi. Запропоновано комплекс найбшьш тформативних та зручних методик для оцтки ефективностi медичних тформацшних систем, що забезпечуе оцтку: функцюнальног повноти системи, комфортностi користування, здатностi системи до взаемодИ з тшими системами, модульностi апаратного та програмного забезпечення.
Ключовi слова: методика розрахунку, медичт тформацтт системи, медичнi тформацтт технологи.
С.В. ТЫМЧИК, Н.В. ТИТОВА,В.Е. КРИВНОСОВ, А.С. КОЗОРИЗ,
Д.М. БАРАНОВСКИЙ
Винницкий национальный технический университет
М.В. БАЧИНСКИЙ
Тернопольский национальный технический университет им. И. Пулюя
В.А. НОВИКОВ
Херсонский национальный технический университет
МЕТОДИКИ РАСЧЕТА ЭФФЕКТИВНОСТИ МЕДИЦИНСКИХ ИНФОРМАЦИОННЫХ
СИСТЕМ И ТЕХНОЛОГИЙ
В данной работе рассмотрена проблема расчета эффективности медицинских информационных систем (МИС) и технологий (МИТ). Определены пути повышения уровня эффективности. Предложен комплекс наиболее информативных и удобных методик для оценки эффективности медицинских информационных систем, обеспечивающий оценку: функциональной полноты системы, комфортности пользования, способности системы к взаимодействию с другими системами, модульности аппаратного и программного обеспечения.
Ключевые слова: методика расчета, медицинские информационные системы, медицинские информационные технологии.
S.V. TYMCHYK, N.V. TITOVA, V.E. KRIVONOSOV, O.S. KOZORIZ,
D.M. BARANOVSKIY
Vinnytsia National Technical University
M.V. BACHYNS'KYY
Ternopil Ivan Pul'uj National Technical University
V.O. NOVIKOV
Kherson National Technical University
METHOD OF CALCULATING THE EFFICIENCY OF MEDICAL INFORMATION
SYSTEMS AND TECHNOLOGY
In this paper, the problem of calculating the efficiency of health information systems and technologies. The ways to improve efficiency. The complex of the most informative and convenient methods for evaluating the effectiveness of health information systems, providing assessment: functional completeness of the system, comfort of use, the ability of the system to interact with other systems, the modularity of hardware and software.
Keywords: method of calculation, medical information systems, healthcare information technology.
Постановка проблеми
1снуе безлiч pi3H0MaHh™x медичних, iнформацiйних, автоматизованих та шших систем i технологш, розробка яких була виконана з порушеннями дшчих стандартiв, вимог i принцитв проектування.
Це призвело до того, що зробити об'ективним порiвняльний аналiз таких систем стало практично неможливо, i це незважаючи на важливють зазначеного критерш. Причинами виникнення тако1 ситуацiï можна вважати: неввдповщшсть очiкування керiвництва закладiв охорони здоров'я (ЗОЗ) при впровадженш М1С або М1Т реальним можливостям системи i вщсутшсть квалiфiкованого медперсоналу для роботи з М1С; нерозумiння того, насшльки можуть вiдрiзнятися за рiвнем складносп iнформацiйноï системи або технологiï i неусвщомлення того, яко1 складностi М1С необх1дно встановити в тому чи шшому ЗОЗ; вiдсутнiсть професiйного сервюу та супроводження при впровадженнi, непорядшсть розробника тощо. В якостi прикладу, на рис. 1 показано юнуючу схему таких причин i наслщшв, що характерш для вiтчизняноï сiмейноï медицини.
Формулювання мети дослiдження
Оцшка ефективностi медичних приладiв, iнформацiйних систем i технологш здшснюеться, в основному в напрямку оцiнки похибки вимiрювань, визначення достовiрностi обробки даних, оцшки апаратно-програмних засобiв та обробки бюмедичних зображень медико-соцiальними критерiями, критерiями доказово1' медицини, технiко-економiчними показниками тощо. З наведеного видно, наск1льки складна i не завжди зрозумiла проблема виникае iз однieï невелико1' i невиршено1' задачi -визначення медичних, сощальних i технiко-економiчних критерiïв та показнишв для оцiнки роботи медичних шформацшних систем i технологiй та якосл медично1' допомоги, що надаеться за 1'х участi.
Анал1з останн1х дослщжень i публ1кац1й
Розглянемо узагальнену методику розрахунку показник1в ефективностi та якосп роботи М1С i медично1' допомоги, що надаеться за рахунок 1'х застосування. Структура методики складаеться з розрахуншв за результатами вимiрювань психофiзiологiчних показникiв iнструментальними вимiрювальними каналами; комбшовано! методики технiко-економiчних показник1в адекватностi та якостц розрахунку достовiрностi проведених дослщжень, методики розрахунку за методом «усунутого идеалу».
Метод порiвняльного аналiзу
Вщомо, що бiльшiсть класифiкацiй медичних шформацшних систем заснована на iерархiчному принцит, що вiдповiдае багаторiвневiй структурi охорони здоров'я [1].
При цьому в М1С можна видiлити три основш складовi: медичне, апаратне (технiчне) та програмне забезпечення. Медичне забезпечення включае в себе методи i шдходи до реалiзацiï сформульованих або обраних медичних завдань, ефективнiсть вирiшення яких перебувае в прямш залежностi ввд структури i можливостей апаратного та програмного забезпечення [1, 2, 3].
Також маеться на увазi, що невщ'емною частиною програмного е шформацшне забезпечення у виглядi пiдсистем тдтримки прийняття рiшень, математичних та шформацшних моделей, методiв, принципiв побудови та критерив оцiнювання. Медичне забезпечення включае в себе комплекти використовуваних методик, перелж фiзiологiчних параметрiв i методiв х'х вимiрювання, визначення способiв i допустимих меж впливу системи на пащента [1].
Пiд апаратним забезпеченням розумiють засоби реестрацiï та обробки медико-бюлопчно! iнформацiï, здiйснення лiкувальних впливiв, обчислювальнох' i комп'ютернох' технiки [1].
Таким чином, порiвняльною базою для розроблено! системи та ïï аналопв повиннi бути двi групи критерив: 1 - критерп, що ощнюють медичне забезпечення, включаючи i сощальш аспекти; 2 - критерiï, що ощнюють шформацшне, апаратне i програмне забезпечення [4].
Рис. 1. Схема причин i наслвдшв низько!' ефективност! роботи шформацшних систем
i мрилад!в в амейнш медицин!
Викладення основного матер!алу дослвдження
Аналiз сучасних медичних шформацшних систем pi3Horo призначення дозволив визначити наступний перелiк критерив для оцшки медичного забезпечення:
1. Критери, що оцiнюють здоров'я операторiв (за складовими)
1.1 ФР - фiзичний розвиток (+ ;-).
1.2 ФС - Функщональний стан (+ ;-). 1.3. ФПР - фiзична працездатшсть (+ ;-). 1.4 ФЗ - фiзичне здоров'я (+ ;-).
2. Критери, що ощнюють здоров'я операторiв (за показниками)
2.1 Iнтегральнi (+ ;-).
2.2 Аеробш (+ ;-).
2.3 Анаеробш (+ ;-).
2.4 Функщональш (+ ;-).
2.5 Соматоскошчш (+ ;-).
2.6 Антропометричнi (+ ;-).
2.7 Психолопчш (+ ;-).
3. Критерш шформативносл фiзiологiчних параметрiв (+ ;-).
4. 1ндекс здоров'я (+ ;-).
5. 1ндекс фiзичного стану (+ ;-).
6. Медичш стандарти, що пiдтримуються системою:
6.1HL7V3 (+ ;-).
6.2 DICOM (+ ;-).
6.3 CDA (+ ;-).
Критерп' для оцшювання апаратно! i програмно1 (в т. чи^ i шформацшно!) складових, за своею суттю, представляють двi основнi групи: 1 - критерп, що оцiнюють функцюнальш можливостi, рiвень виконання, зручнiсть i доступнiсть для користувача i 2 - критерп, що ощнюють систему та аналоги з шформацшно! точки зору i перспектив розвитку.
До першо! групи критерпв ввдносяться [4]:
- мент-серверна арх1тектура (+ ;-);
- тдключення додаткових модулiв (+ ;-);
- автоматизацiя процедури дослiдження i обробки результатiв (+ ;-);
- тдсистема ППР (щдтримки прийняття рiшень) (+ ;-);
- вбудована об'ектно-орiентована СУБД (+ ;-);
- доступшсть:
• для масових користувачiв (+ ;-);
• для спецiалiзованих користувачiв (+ ;-);
- коефщент ефективностi апаратних засобiв КАЗ (0-1);
- наявшсть режиму телеконсультацп (+ ;-);
- захист вщ несанкцiонованого доступу (+ ;-).
Друга група критерпв включае в себе [4]:
- критерш часово! вiдповiдностi (+ ;-);
- критерш оптимальносп за часом (+ ;-);
- актуальшсть (0-1);
- шновацшний потенцiал (0-1);
- потенцiйну корисшсть (0-1);
- перспективнiсть (0-1);
- реалiзацiю (0-1).
Друга група критерив значною мiрою визначаеться експертною оцшкою i вимагае участi групи експерпв. Вiдбiр експертiв i !х компетентшсть пропонуеться оцiнювати за методикою, розробленою на кафедрi БМ1 ВНТУ (Злепко С.М. 1990 р), яка добре зарекомендувала себе ось уже на протязi бшьш 20 рок1в. Ввдповщно до не!, компетентнiсть експертiв визначаеться за допомогою коефщента компетентностi:
1 N
Кэ = — Z Kjl, - l = 1...N, m
Nl=1 j (1)
де i - порядковий номер експерта; N - шльшсть експертiв; Kjl - думка i-го експерта про компетентнiсть l-го експерта, виражена в% вiд максимально! компетентносп з точнiстю до 1% (або 0,01). Пор^ компетентностi експерпв традицiйно приймаеться на рiвнi 75% (0,75).
Результата порiвняльного аналiзу наведет в табл. 1 (медичне забезпечення) i 2 (апаратне та програмне забезпечення) (шаблони представленi нижче):
Таблиця 1
Порiвняльний ана. из розроблено'1 системи i ана. кнчв (медичне забезпечення) (шаблон)
№ п/п Система (комплекс) Критерп оцшки здоровья (за складовими) Критерй' оцiнки ефективностi та якосп здоров'я Збiльшен- ня пропуск- но! здатносл
Критерй' ФР- фiзичний розвиток ФС- функцiональний стан ФПР- фiзична працездатнiсть ФЗ - фiзичне здоров'я Iнтегральнi Обсяг наданих медичних послуг ь т О '53 's о н нок W н с о н ь л « 'ч -а н о '53 в и итк е ф W Задоволенiсть як1стю отримано! медично! допомоги Яшсть надано! меддопомоги Результативнiсть роботи комплексу системи HL7v3
Таблиця 2
Порiвняльний ана. из розроблеио'1 системи i аналогiв (апаратне i програмне забезпечення) (шаблон)
№ Система (комплекс) Критерп Доступнiсть Критери iнновацiйного розвитку
Пiдсистема пiдтримки прийняття ршень Вбудована об'ективно-орiентована СУБД Коефщент ефективностi апаратних засобiв КАЗ Критерш оцiнки функцюшльно! повноти Режим телеконсультаци Захист вiд несанкцюнованого доступу 'н с о н д '« о п .3 рз о « о оас ч « 'а е ети ирК Критерiй оптимальностi по часу Актуальнiсть 1нновацшний потенцiал Потенцiйна кориснiсть Перспективнiсть ь т о '53 а « о еа Р
З огляду на те, що ряд критерив, наведених в табл. 1, 2, використовуеться вперше, дамо !х коротку характеристику або опис.
Коефiцiент ефективностi апаратних засобiв забезпечуе оцiнку технiчного забезпечення системи в динамщ лiкувально-дiагностичного процесу i визначаеться формулою [4]:
N ■ t Np lcp
AC = N ■ t ' (2) N Z ■ tpd
де Np - кiлькiсть задiяноl в дослщженш апаратури; tcp - середнш час використання апаратури; NE -загальна кiлькiсть апаратури в склащ системи; t№ - тривалiсть робочого дня.
Застосування ктент-серверно! арх1тектури при створенш системи оптимiзуе обмiн шформащею та li потоки всерединi комплексу, забезпечуючи оперативний доступ до будь-яких даних, що також дае можливють тдключення до системи додаткових вимiрювальних або iнших модулiв при умовi використання одного i того ж протоколу обмшу даними.
Об'ектно-орiентована система управлшня базами даних (СУБД), яка е обов'язковою для будь-яко! М1С, забезпечуе лiкаря великими обсягами шформацп, що зберiгаеться в структурованш i зручнiй для подання форм^
Одним з обов'язкових аспектiв системи е шдтримка li iнформацiйним забезпеченням мiжнародних загальноприйнятих стандартiв HL7v3, DICOM, CDA з шшими iнформацiйними системами.
При виборi фiзiологiчних параметрiв, що використовуються в систем^ найважливiшим критерiем обрано iнформативнiсть, яка оцiнюеться за допомогою шформацшно! мiри Кульбака [4].
P(X./A1) P(X./A1) -P(X./A2)
J (x) = 100 lg-j---j-j-, (3)
P(Xj/A2) 2
де ] (х) - шформацшна цiннiсть параметра; Р (Хj /А1) - умовна ймовiрнiсть шформацшно! групи j ознаки Х разом студенпв з дiагнозами (А1); Р ^ /А2) - умовна ймовiрнiсть шформацшно! групи j ознаки Х разом студенпв в контрольнiй групi (А2) .
Серед критерив, якi оцшюють експлуатацiйно-технiчнi показники порiвнюваних систем, досить шформативними виявилися критерiй часово! вщповщносп [5], що пропонуе вiдбiр найбшьш шдходящих сценарпв розвитку системи ввд iснуючого стану на 11 еволюцшнш лшп i критерiй оптимальностi за часом [5] , який забезпечуе вибiр методик, що найбiльш швидко зможуть перевести систему на бшьш високий рiвень [4] .
Наявнють WEB-iнтерфейсу i режиму телекомунiкацiй забезпечуе можливють тдключення системи до комп'ютерних мереж рiзних рiвнiв, починаючи ввд локально! мережi i до мереж! 1НТЕРНЕТ,
що дозволяе надавати практично будь-яку медичну допомогу i забезпечувати дистанцiйний обмш даними в т.ч. i при проведеннi телемедичного консiлiума.
Ранiше зазначалося, що в робот [4] вперше при проведенш порiвняльного аналiзу iнформацiйних систем i комплексiв було зроблено спробу оцшити iнновацiйну цiннiсть i перспективи розвитку тих чи iнших систем, яка, на наш погляд, виявилася досить устшною. При цьому були використаш критерп, запропонованi в [6], за якими здiйснювалася !х експертна оцшка. Серед них можна видiлити критерш «актуальнють», який визначаеться значимiстю виршувано! проблеми; критерiй потенцiйно! корисностi, який визначаеться корисним ефектом ввд впровадження системи або технологи i залежить вщ iнновацiйно! нововведения, надiйностi i перспективностi. «Перспектившсть» то! чи шшо! М1С запропоновано оцiнювати за результатами прогнозування тривалостi i! життевого циклу, а «Результативнють» - за умовами i можливостями i! впровадження та освоения [4].
Ощнювання похибки вимiрювань та обчислень [7]: 1. Обчислюемо середне значення iз n-вимiрюваиь за формулою
- 1 n
х = — Z X .
n i=1
I •
(4)
2. Визначаемо середньоквадратичну похибку одного вимiрювания
Sn =
n - 2 Z (x - X ) i=1
n - 1 (5)
3. Визначаемо середньоквадратичну похибку середнього арифметичного
^ = ■
Sn
X ^ (6)
4. Задаемо довiрчий штервал «а», визначаемо коефiцiент Стьюдента «tan» для заданого числа «а» i кiлькостi проведених вимiрiв «п» по таблиц коефiцiентiв
а=0,95, tan =3,2. (7)
5. Визначаемо натвширину довiрчого iнтервалу для невелико! (<30) кшькосп вимiрювань
Ухсл ^ an ' Sx.
6. Обчислюемо вщносну похибку вимiрювань
Ух,
8 = . 100%.
(8)
(9)
Оцiнювания достовiрностi результатiв дослiджень Для оцшювання достовiрностi результатiв дослвдження, визначимо ймовiрнiсть перенесення результатiв, отриманих з вибiрково! сукупностi, на всю генеральну сукупнiсть. При цьому врахуемо, що мiж цими величинами iснуе певна рiзниця - похибка (помилка репрезентативности), яка обумовлена перенесенням результатiв вибiркового дослiджения на всю генеральну сукупнють, яку згiдно [15] можна обчислити за наступною формулою:
m =. /м100^
n (10) де р - показник, воображений у ввдсотках, п - к1льк1сть дослщжень. Для них було розраховано показник репрезентативносп Pt:
P
P =_L -100%
n (11)
i, вщиовщно, помилку mj:
m = . lPi •(100 - ^
n (12) Знаходження довiрчих штервал1в здайснюеться за формулою [15]:
P = Р , + tm
ген виб
х
де Рген - вщповщно, значения вщносного показника генеральш! сукупностц Рвиб - значення вщгосного показника вибарково! сукупност1; т - помилка репрезеитативностi; t— критерш достов1рносп (дов1рчий коефiцieит).
Згтдно [15] для бшьшосп медико-бiологiчиих досладжень вважаеться достатшм CIупiнь ймовiрносгi безпомилкового прогнозу, який дор1внюе 95%, а число випадов генерально! сукупиостi, в якому можуть спостерiгатися вадхилення вщ закономрносгей, встановлених при вибiрковому досладженш, не перевищуе 5%. При п>30 ступеню ймовiрностi безпомилкового прогнозу Р=95,5% вiдповiдае значення t=2.
Обчислення довiрчих iнтервалiв середньо! величини генерально! сукупностi (Рген) проводиться таким чином [15] :
1. Задаеться CIупiнь ймовiрносri безпомилкового прогнозу (Р=95%);
2. При заданому CIупеию ймовiрносIi i юлькосп спостережень бшьше 30, величина кригерк» t дор1внюе 2 (t=2).
Тода
Результати обчислень зведенi до таблиц 3 (шаблон наведено нижче):
Таблиця 3
_Результати обчислеппя довiрчих 1нгервал1в (шаблон) [15]_
Дагноз (Д) Довiрчий штервал
Д1
Д2
Д3
Наведенi розрахунки дозволяють зробити висновок щодо частоти порушень рухових функцiй з ймовiрнiстю Р-95% i сформувати вiдповiднi попереджувально-профiлактичнi заходи.
Ощнювання якостi медично! допомоги, що надаеться за допомогою системи М1СС Сучасна парадигма багатоцентрових клiнiчних дослщжень визнае, що фiзiкальних, лабораторних та шструментальних параметрiв часто не вистачае для шнцево! i реально! ощнки якостi медично! допомоги (ЯМД) [9]. В зв'язку з цим рекомендуеться до зазначеного перелiку включати i показники якостi життя (ЯЖ) [10], що е штегральною характеристикою фiзичного, психiчного, емоцiйного i соцiального функцюнування людини, яка заснована на !! суб'ективному сприйняттi.
Для остаточного визначення показнишв ЯМД, що надаеться, розглянемо та проаналiзуемо структуру ефективностi впровадження системи (рис. 2), особливiстю яко! е те, що вона враховуе, на перший погляд, ефекти, яш напряму не впливають на ЯМД.
Рис. 2. Структура ефективносп впровадження системи
Мова йде про комерцшний ефект i науково-технiчний, який, в свою чергу, здатний створювати власну складову iнновацiйного або економiчного ефекту, або попереджувати економiчнi втрати.
Представлена схема критерiально! оцiнки ЯМД, отримано! вiд впровадження нових методiв, моделей, засобiв, систем i технологiй враховуе практично ва можливi варiанти ощнювання [8] i визначае, при цьому, основнi практичнi показники ефективностi охорони здоров'я та якосп ЯМД - види !! ефективностi: медичну, сощальну та економiчиу [11, 12].
Обчислимо зпдно [11, 12] шльшсний показник (коефщент), який характеризуе яшсть медично! допомоги за результатами експертизи i анкетування.
1нтегральний коефiцiент iнтенсивностi (К1) - е похвдна коефiцiентiв медично! результативностi (Кр), сощально! задоволеностi (Кс), обсягу виконано! роботи (Коб) i спiввiдношення витрат (Кз)
V — V .V .V .V
К - кр-кс-Коб К
Як зазначено в [12], на перших етапах роботи у зв'язку з можливими труднощами в проведет економiчних розрахуншв при визначент Кз можна обмежитись тiльки Кр , Кс i Коб, тому розглянемо дат коефщенти детальнiше.
Коефщент медично! результативностi [11, 12]:
К = Р
Р Р ' (15)
де Рд - шльшсть випадк1в з досягнутим медичним результатом, Р - загальна кiлькiсть числа ощнюваних випадкiв надання медично! допомоги.
Коефщент соцiально! задоволеностi (Кс) - ввдношення числа випадшв задоволеностi споживача (пацiента, персоналу) (У) до загального числа оцiнюваних випадшв надання медично! допомоги (№) [11, 12]:
К, = ^,
' * (16) Коефiцiент обсягу виконано! роботи (Коб) - один з найважливших показник1в ефективностi [11, 12]:
Г -О
Коб -7Г~,
Оп (17)
де Оф - шльшсть фактично виконаних медичних послуг; Оп - к1льк1сть запланованих медичних послуг.
Iнодi для пiдвищення точностi оцшювання використовують вищенаведенi формули в модифшованому виглядi [14]:
Р1веньКр =ХР • 3а / Р, (18)
де ^ Р - сума рiвня досягнутого результату; а - бальна оцiнка результату (повне вилшування - 5;
часткове покращення - 4; без змш - 3; суттеве погiршення - 1 бал) [14].
При визначент коефщенту сощально! задоволеносп Кс, за аналогiею з Кр, враховують ступiнь задоволеностi за формулою
РгвеньКр • а,■ / Р, (19)
де ^^ - сумарне число пащенпв, що дали позитивну вiдповiдь на ьте запитання (задоволений
повнiстю - 5; задоволений частково - 4; без змш - 3; не задоволений - 1); а{ - бальна ощнка рiвня отриманого результату.
Ще одним, досить шформативним показником дiяльностi медичного персоналу, в тому числi i середнього, що працюе з шформацшною технологiею або системою, можна вважати коефiцiент вiдповiдностi застосовано! системи або технологи рiвню якостi (Квп), який обчислюеться наступним чином [14]:
Н - НД
К —_Д
вп тт ,
Н (20)
де Н - шльшсть експертних ощнок, Нд - шльшсть експертних ощнок iз виявленими дефектами при наданш МД.
Стандартна методика розрахунку показник1в економiчно! ефективностi [13] Стандартна методика розрахунку показнишв економiчно! ефективностi включае в себе розрахунок суми рiчно! економi!, коефiцiента економiчно! ефективностi капiтальних вкладень i термшу окупностi капiтальних вкладень [13].
Сума рiчно! економi! вiд скорочення ручно! працi з обробки iнформацi! розраховуеться за формулою
8 - ОС1 - ОС2, (21)
де - сума рiчно! економп в1д скорочення ручно! працi з обробки шформаци, грн.; ОС1 - рiчнi експлуатацiйнi витрати при ручнш обробцi iнформацi!, грн.; ОС2 - рiчнi експлуатацiйнi витрати при автоматизованш обробцi iнформацi!, грн
ОС, — т • (1 + «)(! + Р) Л2,
У (22)
де Z1,- мюячга основня зaробiтнa плaтa i-го прaцiвникa, грн.; T1i - шсячт трyдовi витрaти i-го прaцiвникa га вирiшення зaвдaння, людино-днi; Q - середня к1льк1сть робочиx днiв га мюяць, днi; а -коефщент нaклaдниx витрaт; ß - коефщент додaтковоï зaробiтноï плaти (вiдрaxyвaння га соцiaльне стрaxyвaння, в рiзнi фонди i т п.).
ОС2 = Cl + С2 + СЗ, (23)
де С1 - рiчнi витрaти мaшинного чaсy нa виршення зaвдaння, грн.; С2 - рiчнi витрaти нa зaповнення докyментiв, aнaлiз i коригyвaння дaниx (рyчнi оперaцiï), грн.; С3 - рiчнi витрaти нa нaвчaння персонaлy, aдaптaцiю тя нaлaштyвaння облaднaння, грн.
C1 = 12Z Sa ■ та,
1 'a a a (24)
де Sq - собiвартiсть години роботи облaднaння q при виршенш зaдaчi, грн.; Tq - чaс роботи облaднaння q при виршенш зaдaчi протягом мiсяця, мaшино-години; С2 розрaxовyeться зa aнaлогiчною Формулою.
СЗ = КЗ • у, (25)
де К3 - рiчнi однорaзовi витрaти нa нaвчaння персонaлy, aдaптaцiю, нaлaштyвaння облaднaння при вирiшеннi зaдaчi, грн.; у - коефiцieнт нaлaштyвaння облaднaння.
КЗ = КЗ1 + КЗ2 + КЗЗ, (26)
де К31 - рiчнi однорaзовi витрaти по зaробiтнiй плaтi персонaлy га нaвчaння, aдaптaцiю тa нaлaштyвaння облaднaння для вирiшення зaвдaння, грн.
Z z2 •т2
K31 = Z ' • (1 + «)(1 + ß)-12,
Q (27)
де Z2i - мюячга основнa зaробiтнa плaтa прaцiвникa i, грн.; T2, - мiсячнi трyдовi витрaти прaцiвникa нa нaвчaння, нaлaштyвaння облaднaння i т. п, людино-днц К32 - рiчнi однорaзовi витрaти мяшинного чaсy
K32 = 12Z Sa • Т2,
32 'a a a (28)
де T2q - час роботи облaднaння q ra нaвчaння персонaлy, aдaптaцiю тa нaлaштyвaння облaднaння, мaшино-години; K33 - iншi однорaзовi витрaти, грн.:
K33 = (K31 + K32) • h (29)
де h - коефщент iншиx витрaт, до iншиx витрaт ввдносяться: витрaти нa придбaння мaшинниx носив, галеру, фaрби i т. п; К - однорaзовi витрaти нa вирiшення зaвдaння, грн.
К = К1 + К2 + КЗ, (30)
де К1 - однорaзовi витрaти нa проектувяння, грн.
Z z2 -т2
К1 = Z' ' ' - (1 + «)(1 + ß) - п,
Q (31)
де T2i - шсячт трyдовi в^тряти фaxiвця га проектyвaння рiшення зaдaчi, людино-години; n - тривaлiсть проектyвaння; К2 - однорaзовi вотряти, пов'язaнi з використянням рiзниx видiв yстaткyвaння, грн.
^ BV (1 - (t-r) /100)(1 + «)T
K2 =--->
F (32)
де BV - бялянсовя вaртiсть комплекту теxнiки ябо DEOM, грн.; t - гр^яя^ь експлуятяцй' DEOM до
почятку ршення зaдaчi, роки; r - рiчнa нормя га реновaцiю облaднaння (близько 10%); Т - чяс роботи
облaднaння при вирiшеннi зaдaчi га протязi мiсяця, мяшино-години; а - коефщент, що визгачяе вaртiсть
допомiжного облaднaння; F - пляновяний рiчний фонд чясу роботи DEOM (облядняння)
F = tc • Тс, (33)
де te - середньодобове фяхтичне зaвaнтaження DEOM (облaднaння), години; Тс - середня шльшсть дшв
роботи ПEОM (облядняння) в рощ.
Коефщент економiчноï ефективностi Er розрaxовyeться зя формулою:
Eт = S/К, (34)
Якщо Ет > Енорм, то теxнологiя e ефективною.
Енорм - нормятивний коефiцieнт ефективностi кaпiтaльниx вклядень для обчислювaльноï теxнiки, його знячення визгачяе нижню межу рiчноï економи, яку можня отримяти га одну гривню кaпiтaльниx витрят; Т - термш окyпностi витрят га виршення зaвдaння [13]:
Т = К/S (35)
Таблиця 4
Вихщм дам для проведення розрахунку (шаблон) [13]_
№ п. п Показники Позначення Одинищ вимгру Величина показника
До впровадження Шсля впровадженн я
1 Заробпна плата програмюта за мюяць Ъ грн
2 Витрати пращ програмюта за мюяць Т люд/день
3 Заробггна плата розробника за мюяць Ъ2 грн
4 Витрати пращ розробника за мюяць Т2 люд/день
5 ^ефодент накладних витрат а
6 Коефiцiент додатково! заробiтно! плати в
7 Собiвартiсть 1 години роботи ПК грн./день
8 Час роботи ПК на виршення задачi Т7 маш/год
9 Час роботи ПК на навчання персоналу, адаптащю, налагодження обладнання Т маш/год
10 Коефiцiент налагодження обладнання т
11 Час розроблення N год
12 Середня к1льк1сть робочих дшв в мюяць дт
13 Коефiцiент шших витрат ь
14 Нормативний коефiцiент ефективностi кашталовкладень Енорм
Основш показники економiчноl ефективностi за рiзними методиками зведено до табл. 5.
Таблиця 5
Основм показники економ1чно~1 ефективност1 за р1зними методиками (шаблон) [13]_
№ п.п Показник Позначення Отримане значення Примiтка
1 Сума ргчно! економп за рахунок замiни обробки даних в ручному режимi на автоматизований с
2 Розрахунковий коефiцiент економiчноl ефективностi при переходi ввд ручного режиму обробки даних до автоматизованого Ет Нормативний Е =0 3 ^-тнорм ЕТ—ЕТнорм- 0,447>0,3 -АРМ система ефективна
3 Термш окупносп Т
4 економгя фiнансових витрат на одне АРМ Се
5 Ввдносний показник економiчно! ефективностi АРМ Ке
6 Медична ефективнiсть Км
7 Сощальна ефективнiсть Кс
Метод «усунутого щеалу»
БГльшють характеристик мають суто техшчну спрямованiсть Г враховують медичнi, сощальш та економiчнi переваги опосередковано, що не завжди зрозумшо для потенщального користувача.
У зв'язку з цим рекомендуемо додаткове порГвняння вГдомих медичних шформацшних систем та розроблено! за загальноприйнятими критерГями з метою визначення оптимально! з них; ршення поставлено! задачГ проводилося методом «усунутого Гдеалу», який описаний в [16] Г призначений для виршення завдань вибору оптимального об'екта у випадку велико! илькосп об'екпв Г критерив порГвняння.
Зютавлення систем проводилося за такими загальноприйнятими критерГями порГвняння:
- повнота функцюнальних можливостей системи;
- вартють програми (за одне робоче мюце);
- необхгднють катталовкладень на придбання СУБД;
- вартють СУБД;
- адаптащя до законодавства Укра!ни.
Метод «усунутого гдеалу» оперуе з характеристиками об'екпв, що виражаються в цифрах, тому якюш критери порГвняння систем були переведет в цифри [16].
Оцшка критерив проводилася наступним чином: "повнота функцюнальних можливостей" -функщя вгдсутня - 0, функця присутня - 1; "вартють програми" - висока - 0; середня - 1, низька - 2; "необхвдшсть катталовкладень на придбання системи управлшня базами даних" - е необхвдшсть - 0, немае необхвдносл - 1; "вартють СУБД" - висока - 0, середня -1, низька - 2; "адаптащя до законодавства Укра!ни" - не адаптована - 0, адаптована- 1. Для зручносп користування даш критери зведеш в табл. 8.
Таблиця 6
Оцшка критерй'в пор1вняння шформацшних систем (шаблон) [16]_
№ п/п Критерш Значення критерш
1 Повнота функцюнальних можливостей функцГя ввдсутня - 0, функщя присутня -
2 Вартють програми (за одне робоче мюце) висока - 0, середня - 1, низька - 2
3 Вартють СУБД висока - 0, середня - 1, низька - 2
4 Адаптащя до законодавства Укра!ни не адаптована - 0, адаптована - 1
5 Необхвдшсть катталовкладень на придбання СУБД е необхвдшсть - 0, немае необхвдносл - 1
ПорГвняння розроблено! системи з визначеними аналогами здшснюеться таким чином.
ФакторГв, що впливають на прийняття керГвником закладу охорони здоров'я ршення про впровадження медично! шформацшно! системи, безлГч, Г далеко не завжди щ фактори можна однозначно ранжувати за значимютю. Проте, на думку експертГв, до числа найважливших факторГв слад вгднести шформованють медиков про результати впровадження медичних шформацшних систем. При ощнюванш рГвшв автоматизацп, ЗОЗ було видшено три основш складовГ ефективносп - клшГчну, оргашзацшну та економГчну [12].
Клшчна ефективнють. В якосп критерив клшГчно! ефективносп експерти визначили таш показники, як зменшення кшькосп лГкарських помилок при призначенш препаратГв та направленш на обстеження; тдвищення точносп, оперативностГ та шформативносп дГагностичних дослвджень; зменшення числа загострень хрошчних захворювань за певний перюд часу; загальне зниження захворюваностц пвдвищення ступеня ввдповвдносп лГкування встановленим стандартам [12].
Оргашзацшна ефективнють. Найбшьш адекватним показником оргашзацшно! ефективносп системи, на думку бшьшосп експерпв, можна вважати зменшення витрат робочого часу медичного персоналу на тдготовку звгтно! документации. Очевидно, це вгдображае реальну ситуащю: оформления велико! шлькосп рГзних докуменпв Г тдготовка звтв стали вузьким мюцем у робоп ЗОЗ, що не може не ввдбитися на якосп лГкування, Г тому користь ввд автоматизацп в даний момент пов'язують з виршенням дано! проблеми [12].
ЕкономГчна ефективнють. Комплексний пвдхвд до автоматизацп ЗОЗ забезпечуе керГвництво медичного закладу ефективним шструментом розвитку. При цьому вгдзначаеться, що реальш доходи ЗОЗ при експлуатаци М1С збшьшуються, по-перше, за рахунок зростання продуктивносп прац лжарГв-дГагноспв при використанш форматзованих бланков; по-друге, завдяки бГльш штенсивному використанню такого вартюного устаткування, як комп'ютерний томограф, мамограф та УЗД-сканер; потрете, в силу рацюнатзаци витрат на медикаменти, реагенти, що необхвдш для проведення лабораторних дослвджень, та шш матерГали; по-четверте, завдяки контролю розрахуншв зГ страховими компашями за послуги, надаш за системою обов'язкового медичного страхування (ОМС), що дозволяе виключити необгрунговаш недоплати, Г нарештГ, за рахунок можливосп керГвництва ЛПУ контролювати роботу установи в реальному час [12].
Таблиця 7
nopiitirniiiiM розроблено'1 системи з вЫбраними аналогами (шаблон) [16]_
Функщя Назва системи i оцшочш бали
Приймальне вщдшення
Реестратура
Полмшка
Стацюнар
Лкар
Жшоча консультащя
Процедури
Лабораг^я
Фшанси
Статистика
Персонал
Облш медикамента
Адмшстращя
Варпсть
Варпсть СУБД
Адаптащя до законодавства Украши
Висновки
Запропонований комплекс методик для оцiнки ефективносп М1С i технологiй, що увiбрав в себе найбiльш iнформативнi, зручш i сприйиятливi критерп, як1 забезпечують всебiчну оцiнку таких можливостей систем i технологiй:
1. Функцiональна повнота функцш, що реалiзуються в система
2. Зручнiсть i комфортнiсть користування, зумовленi ергономiчнiстю iнтерфейсiв, наявнiстю HELP-засобiв i ресурсiв, мобiльнiстю користування, зручнютю введення даних тощо.
3. 1нтероперабельшсть - здатнiсть системи до взаемоди з iншими М1С i взаемно! сумiсностi.
4. Модульнiсть побудови апаратного i програмного забезпечень.
5. Здатшсть обмiну даними за протоколами HL7 i DICOM.
Список використано'1 лггератури
1. Назаренко Г. И. Медицинские информационные системы: теория и практика / Г. И. Назаренко, Я. И. Гуняев, Д. Е. Ермаков. - М. : фирматит, 2005. - 320с.
2. Реестращя, обробка та контроль бюмедичних сигналiв : навч. поабник / В. Г. Абакумов, З. Ю. Готра, С. М. Злепко та ш. - Вшниця, ВНТУ. 2011 - 352с.
3. Блезецький Р. С. Медико-техшчне забезпечення дiяльностi охоронних структур: монографiя / Р. С. Белзецький., С. М. Злепко, С. В. Тимчик - Вшниця, ВНТУ. 2014 - 156с.
4. Лаугс Е. Л. Автоматизированный медицинский комплекс для определения состояния здоровья молодежи. дис. на соиск. к. т. н. Специальность 05.11.17 - биологические и медицинские приборы и системы. Винница. 2016 - 211с.
5. Алдонин Г. М. Работоспособность в природе и технике / Г. М. Алдонин. - М. : Радио и связь. 2003. - 367с.
6. Справочник по неврологи // под. ред.. И. Е. Тареевой, Н. А. Мухина. - М. : 1986. - 392с.
7. Зайдель А. Н. Погрешности измерений физических величин [Текст]: учебн. пособие / А. Н. Зайдель. - Л. : Наука, 1985 - 112с.
8. Бек С. В. Система контроля качества и эффективности медицинской помощи : учебно-метод. пособие / С. В. Бек, В. Ф. Олейниченко. - Томск, 1999 - 59с.
9. Лукьянова Е. М. Оценка качества в педиатрии / Е. М. Лукьянова // Качественная клиническая практика. - 2002. - №4 - с. 34-42.
10. Аидаркин Е. К. Возрастание качества здоровья и здоровьесберегающих технологий : учебное пособие / Е. К. Аидаркин, Л. И. Иваницкая - Ростов н/д : изд. Си ЮФУ, 2008. - 176с.
11. Орлов Е. М. Категория эффективности в системе здравоохранения / Е. М. Орлов., О. Н. Соколова // фундаментальные исследования. - 2010. - №4 - с.70-75.
12. Категория эффективности в системе здравоохранения [Электронный ресурс] - Режим доступа: http://www.rae.m/fsl?sectюn=content&op=show_artide_id=7782355 Время обращения 11.04.2015
13. Методы оценки эффективности ИС [Электронный ресурс] - Режим доступа: https://www.ibm.com/ deeveperworks/ru/libraryll-otsenka-efectivnosti_2. Время обращения 11.04.2015
14. Кобринский Б. А. Логика аргументации в принятии решений в медицине / Б. А. Кобринский // НТИ, сер. 2. - 2001. - №9. с. 1-8.
15. Володарський Е. Т. Статистична обробка даних. навч. пос. / Е. Т. Володарський, Л. О. Кошова. -К. : НАУ - 308с.
16. Уйба В. В. Экономические методы управления в здравоохранении / В. В. Уйба, В. М. Чернишев, О. В. Стрельченко, А. И. Клевасов - Новосибирск - ООО «Альда-ресурс». 2012. - 314 с.
