CC BY
31
УДК 347.77/78 (477) Г. С. Римарчук
Навчально-науковий шститут права та психологи Нащонального ушверситету "Львiвська полггехшка",
канд. юрид. наук, асист. кафедри кримшального права та процесу
ДЕТЕРМ1НАЦ1Я АДМ1Н1СТРАТИВНИХ ПРАВОПОРУШЕНЬ В СФЕР11НТЕЛЕКТУАЛЬНО1 ВЛАСНОСТ1
© Римарчук Г. С., 2014
Розглядаеться питання визначення умов та причин, як сприяють виникненню протиправно! поведiнки та е стимулом для введения заходiв протиди окремим адмшктративно-карним ..^янням в1дпов1дними органами влади у сфер1 штелектуально! власиостi. Окрiм того, робиться наголос на видiлеииi в процес детермшаци право-порушень таких форм зв'язкiв як функцiональнi, статистичш, зв'язки стану, причиннi.
Ключовi слова: умови, причини, штелектуальна власнiсть, адмшктративш правопорушення, детермшащя.
Г. С. Римарчук
ДЕТЕРМИНАЦИЯ АДМИНИСТРАТИВНЫХ ПРАВОНАРУШЕНИЙ В СФЕРЕ ИНТЕЛЛЕКТУАЛЬНОЙ СОБСТВЕННОСТИ
Рассматривается вопрос определения условий и причин, способствующих возникновению противоправного поведения и является стимулом для введения мер противодействия отдельным административно-наказуемым деяниям соответствующими органами власти в сфере интеллектуальной собственности. Кроме того, делается упор на выделении в процессе детерминации правонарушений таких форм связей, как функциональные, статистические, связи состояния, причинные.
Ключевые слова: условия, причины, интеллектуальная собственность, адми-нистративне правонарушения, детерминация.
H. S. Rymarchuk
DETERMINATION OF ADMINISTRATIVE OFFENSES IN THE FIELD OFINTELLECTUAL PROPERTY
The article covers an issue of determination of certain conditions and reasons (grounds) that encourage administrative violations and stimulate the adoption of preventive measures by separate state bodies in the field of intellectual property rights. Besides, it is accentuated on the designation in a process of administrative violations determination of functional, statistic and links of reason.
Keywords: conditions, reasons, intellectual property, administrative violations, determination.
Постановка проблеми. Протиправшсть дмння за своею правовою природою е порушенням закону, визначеного в нормативному акп, загальнообов'язкового правила поведшки. У галузi адмтстративного права протиправним дмнням визначаеться адмтстративне правопорушення (проступок). Вихвдною точкою дослщження питання адмтстративного правопорушення як
суспшьно-правово!' категори об'ективно!' реальносп е саме детермшацм як cnoci6 виявлення причинно-наслвдкових зв'язкiв мiж процесами та явищами дiйсностi.
Аналiз останшх досл1джень та публжацш. Природу адмiнiстративного делiкту, його онтолого-гносеолопчш властивостi та спiввiдношення 3i злочином вивчали Г. Аванесов, Л. Багрш-Шахматова, Ю. Битяк, К. Бугайчук, С. Гончарук, Е. Демський, А. Зелшський, В. Зуй, В. 1ванов, А. Клюшнiченко, Л. Коваль, Т. Коломоець, В. Колпаков, А. Комзюк, О. Кузьменко, Д. Лук'янець, I. Мартьянов, О. Миколенко, В. Шмченко, В. Олефiр, О. Остапенко, В. Стефанюк, М. Тищенко, Н. Хорощак, В. Шаргородський, В. Юсупов, О. Якуба та ш.
Формулювання цiлi роботи. Важливiсть дослiдження проблеми детермшанпв протиправно!' поведiнки як предмета адмтстративно' делiктологii доводить той факт, що першопочатком розробки стратеги боротьби з правопорушеннями та вчинення профшактичних д1й виступае процес детермiнацii адмтстративно-карного проступку, а саме - виявлення джерела такого правопорушення, визначення базових чинниюв незаконних д1й (делiктiв) та вжиття вiдповiдних профшактичних заходiв.
Виклад основного матерiалу. Множиннiсть суспiльних явищ та взаемозв'язкiв, процесiв та дш спричиняе бiполярнiсть людських вiдносин, поведiнки i вчинкiв. Свою дiяльнiсть шдиввд формуе на основi двох вибiркових опцiй: протиправностi (делiктностi) або правомiрностi. Правомiрна поведiнка характеризуе учасника сустльного життя як законослухняного та свщомого громадянина, що, своею чергою, позначаеться на багатьох сферах шдиввдуального, а в сукупносл i загальнодержавного значення.
Н. Кузнецова i В. Лунеев пояснюють, що кнують кримiногеннi та антикримiногеннi чинники. Перший становить "тло" злочинно'' поведшки, тодi як iнший чинник виступае стороною протиди. Що бшьший стутнь кримiногенного ураження того чи шшого соцiального явища, то вищим е рiвень небезпеки стати пiдгрунтям карних дмнь. Однак бiльшiсть кримiногенних чинниюв не спричиняють злочинностi, вони об'ективно полегшують ii iснування. Названi чинники взаемодтоть мiж собою, i що сильшший вплив антикримiногенноi сторони, то бшьший опiр злочинностi [1, с. 25-26; 2, с. 135-137, 167-168].
Сьогодш юридична наука оперуе такими поняттями, як вiдображають змiст причинно-наслiдкового комплексу: детермiнацiя, причини й умови, фактори злочинностi. Ми пропонуемо використати понятшно-категоршний апарат кримiнологiчноi теори за умови його доцiльностi у площиш адмiнiстративного права, тим самим узагальнюючи в окремих випадках детермшантш складники злочинносп, властивi адмiнiстративно-карним посяганням, зокрема в конкретно визначенш галузi - права та iнтелектуальноi власносп.
Термiн "детермiнацiя" (вiд лат. determinare - визначати, зумовлювати) вживають як найзагальшшу категорiю, що характеризуе походження явищ, яю вивчаються у природi i суспiльствi. 1деться про залежшсть одних явищ, процесiв i сташв вiд iнших, про зв'язок мiж речами i явищами.
Детермiнiзм охоплюе причинно-наслщковий взаемозв'язок матерiальних та духовних процесiв [3, с. 708]. Вш дае змогу вiдмежувати необхiднi зв'язки i взаемоди вiд випадкових, передбачае наявшсть рiзноманiтних об'ективно iснуючих форм взаемозв'язку явищ, яю утво-рюються на пiдставi всезагальноi дй причинности поза якою не iснуе жодне явище дшсносп [4, с. 105-112].
Заслуговуе на увагу i думка Двдье Жюлiа, який визначае детермтзм як науковий принцип, вiдповiдно до якого "одт i тi ж причини виливаються в одт i тi ж дй. 1дея детермiнiзму - це iдея постшного порядку у вiдношеннях мiж феноменами" [5].
У деяких юридичних джерелах детермшанти визначено не як причину, а як конкретш чинники, яю сприяють виникненню рiзних явищ, зумовлюючи !'х розвиток.
Отож, бачимо, що детермшацм як узагальнювальне поняття е матерiею основ, об'ективним складником, що iнкорпоруе в собi багатограннi чинники навколишньо!' дiйсностi для створення цшсно1 картини як результату взаемодй вiдповiдних частин (факторiв).
Детермшацм пояснюе онтологiчне значення причини, умови та наслiдку системи гхньо! взаемодй та взаемопроникнення, залежшсть об'ективних та суб'ективних чинниюв.
Детермiнацiя i причиннiсть проступюв формують цiлiсний процес становлення явища злочинностi у суспiльствi та видшення у цьому процесi причин залежних та зв'язюв. Усi види взаемозв'язюв явищ заведено зараховувати до категорй детермiнiзму. У цьому разi пвд поняттям "причиншсть" розумiють одну з форм (рiзновидiв) детермiнацii, яка ввдображае особливостi буття -загальний зв'язок, взаемозалежшсть та взаемозумовленiсть явищ i процесiв.
Загальноприйнято видшяти в процесi детермiнацii правопорушень рiзнi форми зв'язюв: функцiональнi; статистичнi; зв'язки стану; причинт тощо.
Функцiональна залежнiсть показуе об'ективну ввдповвдшсть, зiставнiсть i змiну двох чинниюв, що впливають на появу умов i причин вчинення делшлв. Наприклад, зменшення суми дотацiй на розвиток науки викликае зниження винахвдниць^' дiяльностi, а вiдтак гальмування науково-техшчного прогресу.
Статистичний зв'язок полягае у змт характеру розподiлу одного чинника впливу на делштшсть залежно ввд впливу iншого. Скажiмо, збiльшення кшькосп вчинення адмь нiстративних проступкiв зi збiльшенням кiлькостi населення чи з шших причин об'ективного або суб'ективного змкту.
Зв'язок станiв причинностi характеризуеться тим, що один й стан у певний момент за конкретних умов завжди визначае змши цього стану в шший момент. Серед кримшолопв iснуе думка про те, що зв'язок стану визначаеться як ввдношення рiзних станiв однiеi i тiеi самоi речi, системи, цшого. Змiна стану одного з них веде до змши шшого [6, с. 77-84].
Зокрема, прикладом у сферi iнтелектуальноi власностi може стати ринковий чинник комерцшних вiдносин, конкурентоспроможшсть товарiв та послуг. Ринок виступае в ролi цiлiсноi системи з багаторiвневими суб'ектами та постiйно змшним потоком товарiв i капiталу. Попршення кон'юнктури ринку, своею чергою, призводить до зниження рiвня оборотоспроможностi певних видiв товарiв та посилюе тiньовi операцii. Вiдтак постраждають торговельнi марки з усталеною дшовою репутацiею, пвдприемства будуть змушенi посилити захист свое!' фiрмовоi назви, з'явиться низка товарiв-iмiтацiй, пiдробок та контрафактiв.
Особливiсть причинного зв'язку полягае у тому, що вш охоплюе внутршнш змiст детермшацй, виражае й сутнiсть. Будучи рiзновидом закономiрного зв'язку, причиннiсть мае таю характерт ознаки, як об'ективнiсть, загальшсть, незворотнiсть, безперервнiсть у часi та простора У широкому розумiннi категор1я причинностi мiстить причину, умову, наслвдок (результат), зв'язок мiж причиною i наслiдком (умовою та причиною, умовою та наслiдком), зворотний зв'язок мiж причиною (умовою) i наслiдком.
Делштшсть виступае як комплексне явище та е наслвдком дй багатьох причин, факторiв i обставин. Як правило, пвд причиннiстю розумiють генетичний зв'язок мiж окремими станами видiв i форм матерii у процесi й руху та розвитку. Сутнiсть причинносп полягае у породженнi причиною наслвдку, тому вона завжди мае об'ективний характер.
У фшософському розумiннi причиншсть е загальною, оск1льки не юнуе явищ, якi не мали б певних причин. Так, водночас не юнуе явищ, яю б не приводили до тих чи шших конкретних наслвдюв. У дослщженш делiктноi поведiнки необхiдно вiдштовхуватись вiд того, що важливим е взаемозв'язок причини i наслвдку. Адмшктративно-карш д1яння у цьому компле^ е наслiдком дй ввдповвдних причин та умов.
Мехашзм причинностi правопорушень виявляеться у тому, що причина викликае наслвдок, умова цьому сприяе. Однак завжди йдеться про 1хню сп1льну взаемодiю, необхвдний зв'язок як елементи единоi системи. Комплекси причин та умов, !'х взаемод1я, наслiдком яко!' стае певний результат, такий, як злочиннiсть та злочин, називаються детермшантами.
Вивчення проблеми причинних зв'язюв в адмшктративнш делштносл мае певнi межi. Вони зумовлюють взаемний вплив рiзноманiтних форм суспшьних вiдносин i людей з 1хшми iндивiдуальними особливостями. Повною мiрою це стосуеться адмiнiстративноi делiктностi, тому що вона е частиною загальних взаемозв'язюв, якi виявляються у загальнш системi суспшьних явищ.
С. Додш та В. Лобзяков доводили у своiх наукових роботах необхiднiсть використання основних положень кримшологй у сферi делiктологii, оскшьки частина адмiнiстративних делштш повинна вивчатися на основi чинноi теорii причинностi [7, с. 35; 8, с. 18].
Значення вивчення причинност полягае у тому, що:
• причинне пояснення розкривае "мехашзм" явища, тобто вказуе на те, яю процеси вщбуваються у суспiльствi та природi та як вони впливають на злочиннiсть, у яких конкретних умовах вона може виникнути, яю кнують супутнi сили та сили, що 1й протидiють;
• передумовою правильного вирiшення проблеми причинност е розумiння причинного зв'язку як об'ективноi категорii, що вiдображае реальш процеси взаемодii явищ дiйсностi;
• причинний зв'язок не просто характеризуе послщовнкть i регулярнiсть подiй, а вщображае iхнiй закономiрний характер.
Причинний зв'язок мае предметний змкт, який визначаеться системою зв'язюв i вщносин, якi й характеризують специфiчну форму його прояву. Кожнш сферi вщносин вiдповiдають сво! особливi закономiрнi зв'язки, специфiчнi форми детермiнацii.
Детермiнiзм, випливаючи iз факту причинного походження, говорить про те, чому ввдповщний процес минув так, а не шакше, чому виникло саме таке явище, якi умови зародження та стабшьносл вiдповiдного процесу.
Наприклад, лише завдяки поясненню на основi причинностi можна встановити, шд впливом яких обставин виникае посягання на право iнтелектуальноi власностi. З iншого боку, застосовуючи ширший детермiнiстський пiдхiд, можна дати ввдповвдь на питання, чому делштшсть не просто iснуе, але кнуе в реальному часi у формi переваги корисливо! 11 частини, чому вона стае оргашзовашшою, небезпечнiшою та шквдлившою.
Пiд причиною розумiють явище, яке безпосередньо зумовлюе, породжуе шше явище, -наслiдок. Причина - це сила, яка породжуе розвиток подш в одному з можливих напрямюв та може мктити кшька компонентiв: пiдстави, тобто базовi сощальш суперечностi, умови як внутрiшнi якосп, що сприяють здiйсненню цiеi поди, причинш чинники, якi безпосередньо викликають те чи iнше явище або подто [9, с. 121-125].
Причина делштносп - це соцiально-психологiчнi, економiчнi та iншi обставини, якi безпосередньо породжують i вщгворюють делштшсть та делшти, як св1й закономiрний наслiдок. Причина як основа та сутшсть наслiдку е вихщним i визначальним елементом взаемозв'язку м1ж явищами.
Область ди причин - це передусiм стадii мотивацii та прийняття рiшень, коли йдеться про формування мотиву, цiлi, визначення засобiв й досягнення саме як протиправних.
Мотиви й цш е взаемопов'язаними та здшснюють у процесi взаемодii вплив i на поведiнку та дмльнкть людини, i на його безпосередш вчинки (дii). Професор М. Шаргородський писав свого часу: "Причинами злочинносп в широкому значеннi цього слова прийнято вважати усi тi обставини, без яких сама злочиннкть не могла б виникнути та не може кнувати. Але не усi зазначет обов'язки вiдiграють активну роль. Причини конкретного проступку - це п активш сили, якi викликають у суб'екпв iнтереси та мотиви для вчинення протиправних дмнь".
С. Тарарухш пояснюе причини злочинностi як певш явища i процеси, що зумовлюють антисуспшьш погляди конкретноi особи та сприяють й злочинним дмм чи бездiяльностi [10, с. 36].
Загалом же причини та умови делштносп - це система негативних для ввдповвдно! суспшьно-економiчноi формацй i конкретноi держави соцiальних явищ, яю детермiнують делiктнiсть як свш наслiдок. Причини й умови протиправно! поведiнки за сво'м походженням та сутнктю соцiальнi. Вони завжди становлять систему сощальних суперечностей сусп1льства. Ввдповщно соцiальна природа породжуваного наслiдку - делштшсть.
Умови - це уся рiзноманiтнiсть об'ективного свггу, що реально кнуе й оточуе людей. Як фшософська категор]я умова завжди пов'язана з категоркю можливостi та ймовiрностi. У вузькому
значенш - це рiзноманiтнi за змктом чинники, якi сприяють, створюють можливють виникнення i прояву причини, що викликае наслiдки.
У кримiнологiчнiй лiтературi причини й умови злочинностi класифшують за кшькома критермми [11, с. 30-45]: за природою; за рiвнем функщонування; за змiстом i способом ди; за джерелами.
За природою причини й умови подшяються на об'ективш i суб'ективнi.
До об'ективних належать обставини i чинникии, якi не залежать ввд волi i сввдомосл конкретного суб'екта. Це економiчнi, полггичш вiдносини, правовi iнститути, демографiчнi процеси тощо. При сполученш 1'х iз суб'ективними факторами формуеться протиправна поведшка суб'екта. Що стосуеться делiктностi, то в ролi об'ективних 11 причин постають конкретш суперечностi суспшьного буття, соцiальних та економiчних вiдносин мiж людьми. Об'ективнi умови визначають як недолши органiзацiйного i технiчного характеру, що пвдтримують, пожвавлюють дiю об'ективних та суб'ективних причин делштностг
Суб'ективш чинники охоплюють усе особистiсне, що залежить ввд волi людини: сввдомють, звички, схильностi, цiннiснi орiентири, мораль, право, полггичш погляди, традицii тощо. До суб'ективних причин належать елементи сощально! психологи, що суперечать моралi та виявляються у викривлених потребах, штересах, установках, метi, яю призводять до скоення злочишв. Суб'ективнi умови виражаються в демографiчних та сощально-психолопчних особливостях населення.
В. Кудрявцев подГляв причини та умови на об'ективш Г суб'ективш Суб'ективш причини правопорушень - це ввдповвдш елементи соцiальноi психологи, що виявляються у перекручених потребах, цшях, мотивах ошб, яю скоюють правопорушення. Суб'ективш умови - демографГчш Г сощально-психолопчш особливост населення (риси характеру, стать). Об'ективш умови правопорушення - недолши оргашзованого Г техшчного порядку. Об'ективш причини - конкретш суперечносл у суспшьному бут, економГчних Г сощальних ввдносинах людей [12, с. 126-127].
Причини й умови не е вдентичними категорГями. Лопчний Г об'ективний взаемозв'язок мГж причинами та умовами у деяких випадках викликае такий стан цих явищ, коли причина може стати умовою, Г навпаки. Умови становлять сукупшсть тих безпосередшх чинниюв, ввд наявносп яких залежить виникнення, Гснування чи змша цього явища. Причина, своею чергою, е активною силою, яка переводить умови у наслвдок [13, с. 105]. Як зазначае В. Паркш, за наявносп лише одних умов неможлива поява протиправного результату. Взаемодм мГж причинами й умовами призводить до того, що одна конкретна умова чи 1х сукупшсть можуть викликати виникнення причин або забезпечити результат процесу причинносп, Г надалГ будучи лише умовами [14, с. 97].
Детермшащю адмшГстративно-карних посягань у сферГ iнтелектуальноi власносл можна охарактеризувати як консолвдащю умовно-причинних зв'язюв рГзно!' векторносп та сили. Саме щ характеристики дають змогу виявити межГ та стан причинних зв'язюв як основи детермшаци ввдповвдних проступюв. Причини й умови вчинення протиправних дш, що е порушенням прав на об'екти права iнтелектуальноi власностг мають цшьову траекторто спрямування (векторшсть). За свогм змГстом штелектуальна власшсть е комплексною сферою, ввдповвдно до чого сукупна взаемодм причин та умов безпосередньо впливають на ту чи шшу категорто ввдносин. Так визначаеться напрям ди детермшантних чинниюв.
Що стосуеться питання сили, то тут визначальними е чинники й обставини, що впливають на суб'екти через спонукання чи уникнення вчинення адмшГстративних делшлв. Так фактори, якими е рГзнорвдш причини та умови, виступають реагентами рГзно! сили, як дають поштовх до здшснення незаконних дш або ж, навпаки, ввдвертають негативш наслвдки, тим самим виконуючи профшактично-охоронну дто.
Детермшантними умовами адмшГстративно-карних посягань у сферГ iнтелектуальноi власносп виступають так чинники суспшьного життя, як: майнова нерГвшсть, наявний рГвень безробптя, економГчна криза, занепад деяких сфер промисловостг вступ до Свгтово! оргашзаци торпвлг прийняття поправок до спещалГзованих законодавчих актГв тощо.
Суб'ективний чинник об'еднуе автора об'екта права iнтелектуальноi власносп та його особислсш характеристики. Важливими е, зокрема, значення та взаемодм двох чинниюв: суб'ективного з об'ективним. До цiеi категори належать: творчий потенцiал, умiння, навички, знання, талант, рiвень освiти, риси характеру тощо.
Змштсть об'ективних чинниюв, наприклад: науково-технiчний прогрес, вимоги часу та штереси суспшьства i промисловосл, кон'юнктура ринку - разом зi змiною суб'ективних причин та умов дають змогу простежити коливання у показниках рiвня адмтстративних правопорушень.
Об'ективними причинами можна вважати: низьку квалiфiкованiсть суб'ектш трудових вiдносин, недостатньо високий рiвень культури населення краши, недостатшсть матерiальних, фiнансових та iнших ресурсiв, наявнiсть корупцii у державних установах, ввдсутшсть сфери реалiзацii з ввдповвдним попитом на створений об'ект (ринок збуту), недостатнiсть цшьово! аудиторii, обмежетсть або мiзернiсть гарантiй законодавчоi охорони права авторства на об'ект.
Суб'ективт причини посягань на право iнтелектуальноi власносп, такi як демографiчнi та сощально-психолопчш, - це стать, вш, риси характеру, недол1ки в робой правоохоронних оргашв тощо.
Деякi науковщ звертають увагу на питання про недолши в роботi правоохоронних оргашв. Зокрема, В. Бугайчук дiйшов висновку, що таю недолши "мають бути приписан до суб'ективних умов вчинення адмтстративних проступкiв та подiленi на залежн^незалежш вiд органа, який дiе у межах сво'х повноважень" [15, с. 16].
Не можемо повшстю погодитись з формулюванням цiеi тези, оскшьки будь-якi дii, що виходять ввд правоохоронних органiв, вважаються такими, що безпосередньо з ними пов'язаш. Недолши в дмльносл правоохоронних оргашв прямо позначаються на сташ суспшьного правопорядку, а отже, створюють об'ективно сприятливi умови для вчинення адмтстративно-карних проступкiв.
За ргвнем функцюнування можна видшити такi причини та умови посягань на право iнтелектуальноi власностк
- загальнi для всiеi делiктностi;
- особливi для рiзних видiв делiктiв (за 1х адмтстративно-правовою характеристикою, за колом осiб, що 1х скоши тощо);
- поодиною для певних делiктiв.
За змгстом I способом посягань: загальш причини й умови; економiчнi; iдеологiчнi; оргашзацшш; правовi тощо.
Економiчними чинниками впливу на виникнення делштносл у сферi iнтелектуальноi власностi е передусiм ринковi показники: пiдприемницький клiмат та конкурентна спроможшсть товарiв i послуг, експортно^мпортш показники, р]вень заробiтних плат, фшансування державних установ та лабораторiй, розподш державного бюджету за напрямками науково-технiчноi та iнновацiйноi дiяльностi тощо.
Оргашзацшними чинниками виступае iнституцiональна складова. Недостатнш контроль за митним проходженням товарiв сприяе перевезенню контрафактноi продукцii з порушенням прав власника товарноi марки, неналежна оргашзацм дiяльностi правоохоронних оргашв в боротьбi з адмiнiстративними проступками, неввдповвдшсть ц1льового призначення спецiалiзованих оргашв влади, покликаних охороняти права власника об'екта права iнтелектуальноi власностi, потребам, вимогам та штересам авторiв, патентовласниюв, сусп]льства загалом.
Правовими чинниками слугують юридичнi недолiки, прогалини законодавства у сферi адмiнiстративно-правового забезпечення права iнтелектуальноi власностi, недосконалiсть визначення окремих категорш поняття адмiнiстративного правопорушення, невiдповiдний рiвень адмiнiстративноi санкцii за вчинення проступку, юридична незахищешсть громадян, вiдсутнiсть державних гарантш реалiзацii права автора об'екта права iнтелектуальноi власностi.
Висновки. Дослвдивши питання детермiнацii адмiнiстративних делiктiв, хочемо звернути особливу увагу на правову регламентащю адмiнiстративно-карних проступкiв у галузi права iнтелектуальноi власностi. У цьому питанш апелювати потрiбно до передумов вчинення
протиправних дш як iHCTpyMeHTy попереджувального змкту. Вивчення детермiнантного складника адмiнiстративних делштш дозволяе нам виокремити основнi стимулювальш причини та умови, компонування яких спричиняе негативш наслiдки. Окрiм того, наявшсть негативних явищ суспшьно!' дшсносл - суперечностей - дае нам змогу простежити вплив тих чи шших сфер дмльносп на адмтстративно-делштну ситyацiю, особливо у сферi штелектуально!' власностi. Враховувати потрiбно соцiологiчнi, економiчнi, психологiчнi, педагогiчнi та iншi детермшанти дослiджyваноï тематики, якi можуть бути використаш у практичнiй дiяльностi правовста-новлювальних та правореалiзyючих органiв держави.
Завдяки комплексному дослвдженню й узагальненню причин та умов делiктноï поведшки у сферi iнтелектyальноï власностi стае можливою переорiентацiя напрямiв та сфери ведення боротьби з правопорушеннями, пошук нових витокiв адмiнiстративно-карноï дiяльностi, а також розширення засобiв ведення попереджувальних та примусових д1й, спрямованих на знешкодження джерела правопорушення.
Отже, вивчення ще!' проблематики формуе основнi "стовпи", постулати Концепцiï державно!' програми профилактики адмiнiстративних правопорушень у сферi штелектуально!' власностi. Ця програма дасть змогу чггко сформулювати засади дiяльностi профшактичних органiв, спрямованiсть i цiлi досягнення, а ввдтак буде зразком загальнодержавного значення з ведення боротьби профшактичними методами.
1. Криминология : учеб. для вуз. - 2 изд., перераб. и доп. / под ред. В. Д. Малкова. - М. : Юстицинформ, 2006. - 528 с. 2. Криминология : учеб. - 2-е изд., перераб. и доп. / под ред. Н. Ф. Кузнецовой, В. В. Лунеева. - М. : Волтерс Клувер, 2004. - 629 с. 3. Енциклопедгя сучасног Укрални. - К., 2007. - Т. 7. - 708 с. 4. Михайлишин Г. Й. Детермтзм як фундаментальний свтоглядний принцип фшософи освти / Г. Й. Михайлишин ; Дон. нац. техн. ун-т // Всеукр. фтос. журн. "Ноосфера i цившзащя". - 2012. - № 1 (13). - С. 105-112. 5. Дидье Жюлиа. Философский словарь : пер. с фр. / Дидье Жюлиа. - М. : Междунар. отношения, 2000. - 554 с. 6. Криминология : учеб. пособ. / Ю. Ф. Иванов, А. М. Джужа. - М. : Паливода А. В., 2006. - 264 с. 7. Додин Е. В. Административная деликтология в системе юридических наук / Е. В. Додин // Советское государство и право. - 1991. - № 2. - С. 32. 8. Лобзяков В. П. Криминология и административная юрисдикция милиции : учеб. пособ. для вуз. / В. П. Лобзяков. - М. : Закон и право, 1998. - 205 с. 9. Прокопенко О. Ю. Причини та умови вчинення адмтстративних правопорушень, що посягають на громадський порядок та громадську безпеку / О. Ю. Прокопенко // Право i безпека. - 2010. -№ 3 (35). - С. 121-125. 10. Тарарухин С. А. Преступное поведение. Социальные и психологические черты / С. А. Тарарухин. - М. : Юрид. лит., 1974. - 224 с. 11. КухарукВ. В., Васильчикова Н. В. Криминология : конспект лекций / В. В. Кухарук, Н. В. Васильчикова. - М. : Юрайт-Издат, 2009. -144 с. 12. Кудрявцев В. Н. Причины правонарушений / В. Н. Кудрявцев. - М. : Наука, 1976. - 380 с. 13. Клюшниченко А. П. Производство по делам о мелком хулиганстве. Из опита работы милиции Украинской ССР / А. П. Клюшниченко. - К.: КВЩ МВД СССР, 1970. - 150 с. 14. Паркин В. Ф. Социальний детерминизм как проблема развитого социализма / В. Ф. Паркин. - М. : Наука, 1981. -207 с. 15. БугайчукК. Л. АдмЫстративт проступки: суттсть та органiзацiйно-правовi заходи Хх профтактики : автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.07/ К. Л. Бугайчук ; Нац. ун-т внутр. справ. - Х., 2002. - 20 с.
