CC BY
6
УДК 528.067.4
Б01: 10.15587/2312-8372.2018.140901
ВИЗНАЧЕННЯ ШВЕСТИЦШНО1 ПРИВАБЛИВОСТ1 ТА ФОРМУВАННЯ 1НФОРМАЦ1ЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
ГЕОЕКОЛОГ1ЧНОГО МОН1ТОРИНГУ ВИКОРИСТАННЯ ЗЕМЕЛЬ
Радзшська Ю. Б., Корнieць А. В.
Об'ектом дослгдження е технологгя визначення твестицтног привабливостг та формування Ыформацтного забезпечення геоекологгчного монторингу використання земель. Одтею з найбЫъших проблем в сучасних тдходах до визначення ¡нвестицтног привабливостг та геоекологгчного стану використання земель е складнгстъ ¡снуючих тдход1в та вгдсутнгстъ тформацтного забезпечення.
Розроблено методи до оцтки твестицтног привабливостг та геоекологгчного стану використання земель. Ц методи даютъ можливгстъ розробити заходи до комплексного зростання твестицтног привабливостг та визначення геоекологгчного стану земелъ для формування методичних рекомендацй щодо тдвищення ефективностг використання земелъ. Запропонован тдходи маютъ аналтичний характер та базуютъся на методг аналгзу ¡ерархгй, резулътатах кореляцтно-регреайного аналгзу. На вгдмгну вгд ¡снуючих, вони дали змогу сформувати системне середовище для шлъшсног оцтки геоекологiчного стану та використання земелъ.
В ходi до^дженъ використовувалися просторовий, багатофакторний, рейтинговий та економiчний тдходи. Виявлено, що вказаш тдходи не маютъ чтког послiдовностi та не в повшй мiрi визначаютъ сучасш аспекты використання земелъ.
За розробленими методами до оцтки твестицтног привабливостi та геоекологiчного стану використання земелъ запропоновано комплексний пiдхiд. Вт базуетъся на резулътатах математичного моделювання та дае можливiстъ отримати ттегралъну оцтку геоекологiчного стану використання земелъ.
Завдяки цъому дан розробки забезпечатъ оцтку земелъ та прийняття ршенъ з боку зацжавлених оаб на мiсцевому, регiоналъному та державному рiвнях. Розроблений ттегралъний критерiй дозволитъ тдвищити рiвенъ використання земелъ та забезпечитъ гх комплексну оцтку. Запропонованг рекомендацИ дадутъ можливiстъ чтко та обгрунтовано вплинути на рiвенъ використання земелъ, та своечасно його врегулювати. У порiвняннi з вiдомимы тдходами, розроблений мае комплексний характер та базуетъся на по^довних етапах аналтичних розрахунюв. Це забезпечуе точшстъ оцтки та виключае вплив об'ективних факторiв при визначенн твестицтног привабливостi та геоекологiчного стану використання земелъ.
Ключовi слова: твестицтна привабливiстъ земелъ, геоекологiчний монторинг, Ыформацтне забезпечення, використання земелъ.
1. Вступ
Створення сприятливого швестицшного кимату та геоеколопчного стану в земельному секторi безпосередньо визначае подальший розвиток як мют та регiонiв, так i кра!ни в цiлому. Процеси розвитку мют та регiонiв, насамперед, обумовлюються обсягом i темпами зростання швестицш в 1х землi, що змiнить 1х структуру та яюсш характеристики. Поряд з цим, у бшьшосл регiонiв Укра!ни виникають проблеми щодо збалансованостi екологiчного забезпечення використання земель. Поглиблюють негативнi процеси зовшшш i внутрiшнi фактори:
- деградащя природних екосистем;
- втрата бiорiзноманiття;
- зростання захворюваностi населення;
- глобальна змша клiмату;
- антропогенне навантаження на природне середовище;
- ерозiя;
- забруднення;
- зволоження та заболочування грунпв;
- зниження ефективностi землекористування.
Для виршення представлених проблем використовуються системи геоекологiчного монiторингу, якi формуються на основi iнформацiйного забезпечення для шдвищення ефективностi використання земель, враховуючи вплив екологiчних факторiв. Але, в бшьшосл випадкiв, не врахованим залишаеться комплекс факторiв, якi безпосередньо формують iнвестицiйну привабливiсть земель та формують шформацшне забезпечення геоекологiчного монiторингу 1х використання. Представлена особливiсть визначена складнютю застосування сучасних пiдходiв та шструменлв, недостатнiстю iнформацiйного забезпечення, а також вщсутнютю iнтегрального показника з ощнки швестицшно! привабливостi та геоекологiчного стану використання земель.
Тому в зазначених умовах виникае необхщшсть удосконалення технологи визначення швестицшно! привабливостi та геоеколопчного стану використання земель шляхом розробки методу i моделей до ощнки 1х впливу. Метод i моделi базуються на побудовi багаторiвневих систем показниюв, що дають можливiсть визначити штегральний iнвестицiйний показник та створити шдгрунтя для iнформацiйного забезпечення геоеколопчного
мониторингу землекористування [1].
2. Об'ект досл1джень та його технолог1чний аудит
Об'ектом дослгдження е технолопя визначення швестицшно! привабливостi та формування шформацшного забезпечення геоекологiчного монiторингу використання земель.
В останш роки зменшуеться обсяг робгт щодо оцiнки земель. За даними Державно! служби Укра!ни з питань геодезй, картографи та кадастру станом на 01.01. 2018 р. 28 % земель потребують нормативно! грошово! ощнки, що порiвняно з аналопчним перiодом минулого року зросло у 2,2 рази [2].
При цьому, не шдвищуеться достовiрнiсть та повнота шформацшного забезпечення з формування та розподшу земель. Обгрунтованiсть реаизацй напрямiв забудови територiй е недостатньо високою, що знижуе iнвестицiйну привабливють земель.
Разом iз тим на теоретичному рiвнi потребуе уточнення поняття геоеколопчного мониторингу використання земель, як едино! системи, що враховуе еколопчш та фактори землекористування. Для формування й реаизацй геоеколопчного мониторингу виникае необхщшсть розробки iнформацiйного забезпечення на основi оцiнки та моделювання показниюв геоекологiчного стану.
Таким чином, виршення проблем формування швестицшно! привабливостi та шформацшного забезпечення геоеколопчного мониторингу використання земель е важливою проблемою, виршення яко! дозволить пiдвищити ефективнiсть землекористування. В дослщженш запропоновано вирiшення дано! проблеми за допомогою розробки методiв штегрально! оцiнки iнвестицiйно! привабливостi та ощнки геоеколопчного стану використання земель.
3. Мета 1 задач1 дослщжень
Метою дослгдження е розробка методiв визначення швестицшно! привабливост та геоекологiчного монiторингу використання земель.
Для досягнення поставлено! мети необхщно:
1. Проанаизувати теоретичнi положення щодо визначення швестицшно! привабливосп земель та шдходи до формування шформацшного забезпечення геоеколопчного мониторингу використання земель.
2. Визначити етапнють методу штегрально! ощнки швестицшно! привабливост земель та методу штегрально! ощнки геоеколопчного стану використання земель.
3. Запропонувати методичш рекомендацй до зростання швестицшно! привабливост та науково-обгрунтоваш рекомендацi! щодо формування шформацшного забезпечення геоеколопчного мониторингу використання земель.
4. Досл1дження 1снуючих р1шень проблеми
Вирiшенням питань рацiонального використання земельних ресурсiв займалось багато вчених. Так, робота [3] присвячена формуванню та розподшу земельних ресуршв, але в нш не дослiдженi особливост окремих земельних дiлянок. При цьому, автори роботи [4] визначили особливост окремо! земельно! дiлянки, але не врахували вплив регiональних особливостей швестицшних показникiв. Альтернативним варiантом слiд вважати роботу [5], яка об'еднуе недолши попередшх робiт, але вирiшуе питання використання земельних ресуршв лише з економiчно1 точки зору.
Теоретико-методичнi положення щодо формування, розподшу та ощнки земель представлен у роботах [6-8]. Робота [6] виршуе питання ощнки земель тшьки на рiвнi агломерацй, але робота [7] дае бшьш поглиблену оцiнку, хоча не
враховуе особливост розподiлу земель за категорiями. При цьому, робота [8] виршуе питання оцiнки та розподiлу земель, не враховуючи питання iнвестицiйних особливостей окремого регюну.
У роботах [9, 10] придшено увагу Г1С-забезпеченню в ощнщ територiй населених пунктiв Украши.
Вирiшенням проблемних питань щодо формування та використання геоеколопчного монiторингу, застосування шструменпв його реалiзацiï також займалось багато вчених. Так, в робот [11] досить чiтко визначенi зони еколопчного впливу окремих факторiв, хоча 1'х групування не враховуе просторовi характеристики використання земель. Автори роботи [12] були бшьш послiдовними в визначенш екологiчних особливостей використання земель, але не врахували функцiональних особливостей системи геоеколопчного стану. В робот [13] узагальнеш недолiки попередникiв, але вщсутшми залишились питання геоекологiчного визначення груп факторiв впливу на використання земель регюшв.
Авторами робiт [14, 15] дослщжений природно-ресурсний потенцiал сталого розвитку Украïни, але не враховаш екологiчнi особливостi окремих мiст та регюшв. Фундаментальш засади формування системи еколопчного мошторингу використання земель представлен у працях [16, 17], проте вщсутшсть послiдовних методiв геоеколоiчного мошторингу земель потребують подальшого розвитку.
Таким чином, результати анашзу дозволяють зробити висновок про те, що вирiшення питань рацiонального використання земельних ресуршв е важливим питанням сьогодення.
5. Методи досл1джень
Розробка методу iнтегральноï оцiнки iнвестицiйноï привабливостi земель здшснюеться на основi виконання послiдовних етатв визначення iнформацiйного забезпечення, побудови системи показниюв та визначення iнтегрального критерш iнвестицiйноï привабливостi земель. Розглядаючи напрями в рамках запропонованого методу слщ вказати, що створення iнформацiйного забезпечення щодо оцшки впливу факторiв на формування iнвестицiйноï привабливостi земель здшснюеться вщповщно до нормативно-правових докуменлв [18] та технiчних особливостей використання земель.
Визначення i характеристика факторiв, якi впливають на формування швестишйно!' привабливостi земель та побудова багаторiвневоï системи показникiв здiйснюеться на основi власних розробок [19].
Представлений метод являе собою послщовнють етапiв, як включають:
- розробку iнформацiйного забезпечення для здшснення шгегрально1' оцiнки швестишйно!' привабливостi земель;
- побудову багаторiвневоï системи показникiв на основi iерархiчного методу класифiкацiй (рис. 1);
- розробку математичних локальних моделей оцшки рiвневих показникiв та моделi штегрального критерiю iнвестицiйноï привабливостi земель.
Перший рiвень
I,-
^"Другий рiвень
"Ц
Ж
4
//з
/4
45
46
1/10
41
42
41
42
4з
1р4
45
1р6
1 ing2
1 ing3
^ ing5
1 ing6
^в4
1е11
1е13
Рис. 1. Схема дворiвнево1 системи показниюв, що формують штегральний критерш швестицшно! привабливост земель
(/ - iнтегрaльний критерш iнвестицiйно! привабливостi; //, 1р, /1п&, 1е -показники першого рiвня; (/Гг )е//, г = 1,12) - кортеж функцюнально-
планувальних показниюв; (/р1)е/р; / = 1,6) - кортеж територiaльних покaзникiв; (/тг1)6/тг; * = 1,6) - кортеж показниюв iнженерного забезпечення та благоустрою територп; (/ег )е/е; г = 1,13) - кортеж показниюв середовища, екологп та юторико-культурно! складово!)
ж *
1нтегральний критерш швестицшно! привабливост земель визначаеться за моделлю:
О
/ = /1 + /1 + /1 + /1
(1)
де //, /],, /], /] - штегральш показники першого рiвня швестицшно!
привaбливостi земель: функцюнально-планувальнц територiaльнi; iнженерного забезпечення та благоустрою територп; середовища, екологп та юторико-
р
культурно!' складово'.
Запропоновано моделi до оцшки швестицшно'' привабливостi земель, яю базуються на застосуваннi аналiтичного та методу анаизу iерархш, що дозволило формаизувати вплив факторiв на iнвестицiйну привабливють земель.
Здiйснено оцiнку показникiв другого рiвня швестицшно'' привабливост земель шляхом визначення кожно! групи показникiв на основi локальних моделей. Оцiнку показниюв першого рiвня швестицшно'' привабливостi земель визначено iз використанням локальних моделей, що враховують вплив груп факторiв та вагових коефщенлв, що характеризують рiвень взаемодп мiж ними шляхом застосування методiв аналiзу iерархiй.
Визначеш дiапазони значень iнтегрального критерiю, що встановлеш за шкалою Т. Саап, дали можливiсть обгрунтувати рiвнi швестицшно! привабливостi земель.
Розраховано значення штегрального критерiю швестицшно' привабливостi земель (0,891), що дало можливють застосувати його в систем! нормативно!' грошово!' оцшки земель i створити iнформацiйне шдгрунтя для розроблення методичних рекомендацiй щодо пiдвищення швестицшно' привабливостi земель.
За значенням штегрального критерш визначено шгегральш показники потенцiйноi iнвестицiйноi привабливостi земель мют з урахуванням змiн у нормативнш грошовiй оцiнцi земель населених пунклв (11п).
Визначено рiвень iнвестицiйноi привабливостi регюнальних центрiв Укра'ни (11пу) (табл. 1).
Таблиця 1 - Результати визначення штегральних показниюв 1т та 1ту, вiдн. од.
№ Назва населеного пункту 1т 1пу № Назва населеного пункту 4 ^¡пу
1 Львiв 2,144 3,662 12 Запорiжжя 1,899 3,099
2 1вано-Франювськ 1,067 3,381 13 Рiвне 1,262 3,072
3 Одеса 1,810 3,337 14 Суми 1,003 3,063
4 Вшниця 1,380 3,266 15 Микола'в 0,997 3,040
5 Ки'в 3,258 3,246 16 Черкаси 0,924 2,996
6 Дншро 2,585 3,243 17 Хмельницький 0,923 2,948
7 Луцьк 1,032 3,225 18 Полтава 0,987 2,935
8 Харкiв 2,082 3,211 19 Юровоград 1,043 2,935
9 Чернiгiв 0,911 3,195 20 Ужгород 1,535 2,914
10 Житомир 1,346 3,168 21 Херсон 1,242 2,891
11 Тернопшь 0,961 3,102 22 Чершвщ 1,188 2,859
Розробка методу штегрально'' ощнки геоекологiчного стану використання земель здiйснюеться на основi визначених екологiчних i показникiв землекористування аналопчним способом. При цьому, для ощнки представлених показниюв застосовуються методи експертних ощнок, аналiтичнi та методи аналiзу iерархiй. Запропонованi методи формують комплексний iнструментарiй для iнтегральноi ощнки геоеколопчного стану використання земель.
Формування методу ощнки геоеколопчного стану використання земель регюну здшснюеться на основi виконання етапiв (рис. 2).
а
Створення та аналiз просторово', еколопчно', мiстобудiвноi й iнформацii щодо
використання земель
Формування системи показниюв щодо штегрально' оцiнки геоекологiчного стану використання земель, яю складаються iз еколопчних i критерив землекористування
а а
чу
Визначення та характеристика методiв оцiнки показникiв геоекологiчного стану
використання земель
Оцiнка рангових коефiцiентiв, що характеризують внутрiшньогруповий вплив екологiчних та показниюв землекористування
Визначення екологiчних та показниюв використання земель, враховуючи значення
рангових коефщенпв
О
Оцiнка вагових коефiцiентiв, що характеризують вплив еколопчних та показниюв землекористування на штегральш екологiчний i критерiй землекористування
а
и
Визначення штегральних екологiчного i критерiя використання земель
О
51
Розробка моделi оцiнки iнтегрального показника геоеколопчного стану землекористування та визначення вщповщного критерiя
Визначення рiвня геоеколопчного стану використання земель та штерпретащя отриманих
результатiв
Рис. 2. Схема формування методу ощнки геоеколопчного стану
використання земель
Таким чином, запропоновано метод штегрально! оцшки швестицшно! привабливост земель, як елемент технологи, який базуеться на застосуванш анаитичного, методу aнaлiзу iерaрхiй та iерaрхiчного методу клaсифiкaцiй. Це дозволило визначити штегральний критерiй iнвестицiйно! привабливост земель та створити iнформaцiйну основу для розробки методичних рекомендацш щодо:
- тдвищення iнвестицiйно! привaбливостi земель з урахуванням нормативно-правового;
- функцюнально-планувального, територiaльного, iнженерного забезпечення;
- рiвня благоустрою територш;
- !х екологiчного й юторико-культурного стану.
При цьому, розробка методу оцшки геоеколопчного стану використання земель включае сукупшсть взаемопов'язаних дш, спрямованих на визначення iнтегрaльного показника на основi якого приймаються ршення щодо пiдвищення ефективностi землекористування та розробляються вщповщш заходи. Розробка даного методу дозволила визначити узагальнюючий показник для створення шдгрунтя щодо формування шформацшного забезпечення геоекологiчного монiторингу землекористування.
6. Результати досл1джень
У результат визначено iнтегрaльний критерiй iнвестицiйно! привабливост земель, значення якого свiдчaть про високий рiвень впливу дослiджувaних фaкторiв на !! формування.
Прогнозування значень штегрального критерiю для удосконалення технологи визначення швестицшно! привабливост земель та розробки методичних рекомендацш базуеться на:
- результатах оцшки швестицшних фaкторiв;
- визначенш iнтегрaльного критерiю швестицшно! привабливост земель
мiст;
- даних нормативно! грошово! оцiнки земель та статистичних показниюв iнвестицiйно! привaбливостi.
Запропоноваш методичнi рекомендaцi! пiдвищення iнвестицiйно! привабливост земель. Вони отримaнi за даними оцiнки та моделювання iнтегрaльних показниюв iнвестицiйно! привaбливостi земель на основi зростання функцiонaльно-плaнувaльних, територiaльних, покaзникiв шженерного забезпечення та благоустрою, середовища, екологп та юторико-культурно! складово! використання земель.
Реаизащя методу iнтегрaльно! оцшки геоеколопчного стану використання земель базуеться на застосуванш аналгтичного, методу анаизу iерaрхiй та експертних оцiнок. Це дозволило визначити вщповщний iнтегрaльний показник для створення системного середовища формування шформацшного забезпечення геоеоклопчного мониторингу та прийняття ршень для пiдвищення ефективносп землекористування.
Слщ зазначити, що найбшьший вплив на реашзащю функцiональних напрямiв екологiчного використання земель здшснюють еколого-ресурсш показники, як визначають рiвень використання земельних pecypciB, враховуючи ïx екологiчнi особливостi. Поряд з цим, знижують представлений критерш природооxороннi та показники формування земельного потенщалу. Це свiдчить про те, що використання земель у еколопчному аспект пов'язано iз рiвнем застосування ресуршв та ïx впливом на еколопчний стан територiй при несистемны реалiзацiï природоохоронних заxодiв та ^норуванням потенцiйними можливостями розвитку територiй [20].
У результат дослiджень встановлено, що найнижчим впливом на формування шформацшного забезпечення використання земель визначаються швестицшш iнформацiйнi джерела та показники. Це обумовлено тим, що у сучасних умовах землекористування швестицшна складова характеризуеться iнформацiйною закритiстю та низьким рiвнем iнформацiйного забезпечення щодо використання земель. Проте при реаизацп земельних проектв та здiйсненнi землекористування особлива увага фокусуеться на картографiчномy, геодезичному та просторовому шформацшному забезпеченнi. При цьому враховуються статистичне, мiстобyдiвне та нормативно-правове забезпечення використання земель.
7. SWOT-аналiз результат досл1джень
Strengths. Розроблено методи до ощнки iнвестицiйноï привабливостi та геоеколопчного стану використання земель, як базуються на створенш багаторiвневиx систем факторiв та локальних моделях для визначення штегральних критерiïв використання земель. Ц методи дають можливiсть розробити заходи до комплексного зростання iнвестицiйноï привабливост та визначення геоекологiчного стану земель для формування методичних рекомендацш щодо шдвищення ефективностi використання земель та забезпечення ïx сталого розвитку.
Weaknesses. У сучасних умовах землекористування швестицшна складова характеризуеться шформацшною закрилстю та низьким рiвнем iнформацiйного забезпечення щодо використання земель.
Opportunities. У подальшому необхщно створити комплексний метод ощнки використання земель та удосконалити юнуючу систему земельного адмiнiстрyвання.
Threats. До загроз вщносяться:
- вщсутшсть забезпечення iнформацiйними ресурсами, статистичними даними;
- потрiбне своечасне регулювання законодавчою базою;
- складнiсть забезпечення зав'язюв мiж рiзними групами yчасникiв землекористування.
8. Висновки
1. Проаналiзованi теоретичнi положення щодо визначення iнвестицiйноï привабливост земель та шдходи до формування шформацшного забезпечення
геоеколопчного мошторингу використання земель. У результат чого визначеш таю недосконалостi пiдходiв попередникiв:
- вiдсутнi дослiдження з приводу питань швестицшних особливостей окремого регюну;
- не врахованi еколопчш особливостi окремих мiст;
- вщсутш послiдовнi методи геоеколоiчного монiторингу земель.
2. Визначена етапнють методу штегрально! оцiнки iнвестицiйноi привабливостi земель та методу iнтегральноi оцiнки геоекологiчного стану використання земель. Це дало можливють комплексно визначити зростання iнвестицiйноi привабливост та геоекологiчного стану земель за допомогою кiлькiсних даних iнтегральних показниюв методу. А також сформувати та обгрунтувати етапи методiв, та визначити особливост ix застосування.
3. Визначеш методичш рекомендацп до зростання iнвестицiйноi привабливостi та розробленi науково-обгрунтованi рекомендацп щодо формування iнформацiйного забезпечення геоеколопчного мошторингу використання земель. Вони забезпечують ефектившсть комплексного методу та виключають об'ективш данi з вiдбору факторiв за допомогою виключення експертних ощнок та використання аналiтичниx даних.
Лггература
1. UNATED NATIONS: Inventory of Land Administration Systems in Europe and North Americ. London: Produced and published by HM Land Registry, behalf of the UNECE Working Party on Land Administration, 2005. URL: http://www.unece.org/index.php?id=10952
2. Informatsiia pro normatyvnu hroshovu otsinku zemel naselenykh punktiv stanom na 01 sichnia 2016 roku ta 01 sichnia 2017 roku // Derzhavna sluzhba Ukrainy z pytan heodezii, kartohrafii ta kadastru. URL: http://land.gov.ua (Last accessed: 08.02.2017)
3. Khvesyk M. A. Instytutsionalne zabezpechennia zemlekorystuvannia: teoriia i praktyka: monograph. Kyiv: Knyzhkove vyd-vo NAU, 2006. 260 p.
4. Larsson G. Land registration and Cadastral Systems: tools for land information and management. Esex: Longman Scientific and Technical, 1991. 387 p.
5. Perovych L. M., Hubar Yu. P. Otsinka nerukhomosti: textbook. Lviv: Vyd-vo Nats. un-tu "Lvivska politekhnika", 2016. 300 p.
6. A survey of scheduling problems with setup times or costs / Allahverdi A. et. al. // European Journal of Operational Research. 2008. Vol. 187, Issue 3. P. 985-1032. doi: http://doi.org/10.1016/j.ejor.2006.06.060
7. The use of 3d city models form oblique images on land administration / Bakici S. et. al. // ISPRS Annals of Photogrammetry, Remote Sensing and Spatial Information Sciences. 2017. Vol. IV-4/W4. P. 117-121. doi: http://doi.org/10.5194/isprs-annals-iv-4-w4-117-2017
8. Sallivan A. O. Chetvertoe izdanie «Ekonomika goroda». Moscow: INFRA, 2002. 705 p.
9. Mamonov K. A., Nesterenko S. H., Viatkin K. I. HIS-zabezpechennia u ratsionalnomu vykorystanni zemelnykh resursiv miskoi zabudovy // Naukovyi visnyk budivnytstva. 2016. Vol. 86, Issue 4. P. 323.
10. Palekha Yu. N. Osobennosti ispol'zovaniya GIS-tekhnologiy v otsenke territoriy naselennykh punktov Ukrainy // Uchenye zapiski Tavricheskogo natsional'nogo universiteta im. V. V. Vernadskogo. Geografiya. 2003. Vol. 16, Issue 55. P. 125-132.
11. Heoinformatsiini systemy ekolohichnoi bezpeky obiektiv naftohazovoho kompleksu: proceedings / Adamenko O. M. et. al. Kyiv: Znannia, 2003. P. 28-30.
12. Bilashenko O. H. Vyznachennia heoekolohichnoho stanu tekhnohenno-navantazhenykh terytorii za kompleksom heofizychnykh danykh: PhD thesis. Derzhavnyi Vyshchyi navchalnyi zaklad "Natsionalnyi hirnychyi universytet". Dnipropetrovsk, 2015. 176 p.
13. Land Quality Indicators. World Bank Discussion Paper No. 315 / Pieri C. et. al. Washington: World Bank, 1995. 51 p.
14. Pryrodno-resursnyi potentsial staloho rozvytku Ukrainy / Danylyshyn B. M. et. al. Kyiv: RVPS Ukrainy, 1999. 716 p.
15. Trysniuk V. M. Heoekolohichnyi monitorynh Podilskykh Tov-tr v mezhakh Husiatynskoho raionu Ternopilskoi oblasti: PhD thesis. Chernivetskyi natsionalnyi universytet imeni Yuriia Fedkovycha. Chernivtsi: 2004.
16. Surface Soil Physical Properties After Twelve Years of Dryland No-Till Management / Shaver T. M. et. al. // Soil Science Society of America Journal. 2002. Vol. 66, Issue 4. P. 1296-1303. doi: http://doi.org/10.2136/sssaj2002.1296
17. Novakovskyi L. Ya., Tretiak A. M., Dobriak D. S. Zemelna reforma i zemleustrii v Ukraini. Kyiv: IZU UAAN, 2001. 138 p.
18. Sakala W. D., Kumwenda J. D. T., Saka A. R. The Potential of Green Manures to Increase Soil Fertility and Maize Yields in Malawi // Biological Agriculture & Horticulture. 2003. Vol. 21, Issue 2. P. 121-130. doi: http://doi.org/10.1080/01448765.2003.9755257
19. Radzinska Yu. B. Teoretychni pidkhody shchodo otsinky investytsiinoi pryvablyvosti zemel mist // Suchasni tekhnolohii ta metody rozrakhunkiv u budivnytstvi. 2017. Issue 8. P. 216-221.
20. Impact of direct sowing mulch-based cropping systems on soil carbon, soil erosion and maize yield / Scopel E. et. al. // Agronomy for Sustainable Development. 2005. Vol. 25, Issue 4. P. 425-432. doi: http://doi.org/10.1051/agro:2005041
