CC BY
18
УДК 619:616.98:578.825.15:616.98:578.833.3
Малакеев А.С., асп., мол. наук. ствроб. © E-mail: vir-lab@vet.kharkov.ua ННЦ «1нститут експериментальног' i клтгчно! еетеринарног медицины УААН»,
м. Харте
ВИЗНАЧЕННЯ 1МУНВУЮЧО1 ДОЗИ ВАКЦИНИ 1НАКТИВОВАНО1 КОНЦЕНТРОВАНО1 ПРОТИ ШФЕКЦШНОГО РИНОТРАХЕ1ТУ ДЛЯ ВНУТР1ШНЬОШК1РНОГО ЗАСТОСУВАННЯ
Наведено результати до^джень лабораторних еипробуеань еакцини тактиеоеаног концентроеаног' проти тфекцтного ринотрахегту ееликог рогатог худоби для енутршньошюрного застосуеання, яка розроблена у еiддiлi еiрусологií ННЦ «1ЕКВМ».
Ключовi слова: Ысекцшний ринотрахегт, еiрусна дiарея, еакцина.
Вступ. Устшний розвиток скотарства можливий лише за стшкого благополуччя господарств з шфекцшних хвороб, забезпечення якого може бути здшснене шляхом обов'язкового дотримання загальних ветеринарно-саштарних правил утримання тварин та засобiв специфiчно! профшактики. Серед шфекцшних хвороб велико! рогато! худоби значного поширення набув шфекцшний ринотрахе!т (1РТ), який спричиняе досить значнi економiчнi збитки галузi тваринництва.
В деяких кра!нах Свропи (Австрiя, Данiя, Норвегiя, Фiнляндiя, Швейцарiя та Швецiя) розробленi й впроваджеш нацiональнi програми з контролю i боротьби з 1РТ велико! рогато! худоби, яю передбачають повну лжвщацш хворих i серопозитивних до цього збудника тварин. В шших кра!нах свiту (США, Нiмеччина, Великобриташя, Францiя) запропонованi програми з контролю та профшактики 1РТ за допомогою вакцин, виготовлених як з шактивованих, так i атенуйованих штамiв вiрусу [1,4,5,6].
В Укра!нi для профшактики шфекцшного ринотрахе!ту велико! рогато! худоби застосовують живi та iнактивованi вакцини. Живi вакцини активiзують всi фази iмунноl вiдповiдi, забезпечуючи його збалансовашсть. Iмунiтет, стимульований живими вакцинами, бшьше напружений, нiж створений iнактивованими вакцинами. До недолшв живих вакцин вщносять потенцiйнi iммуносупрессивнi властивостi й можливе вiдновлення вiрулентностi вакцинного вiрусу. Крiм того, колостральнi антитiла обмежують реплжацш атенуйованного вiрусу й знижують рiвень iмунно! вiдповiдi на вакцину. 1нактивоваш вакцини не мають iмуносупресивних властивостей. Вони не мктять iнфекцiйного вiрусу, стабiльнi при зберiганнi та безпечш при використаннi для тiльних корiв [2,7].
Для профiлактики 1РТ запропоновано декшька вакцин, якi створюють напружену iмунну вiдповiдь у ВРХ. В той же час в Укра!ш вщсутнш препарат,
© Науковий кер1вник к. вет. н, ст. наук. ствроб. Кучерявенко Р.О. Малакеев А.С., 2009
184
який з мммальними затратами створюе напружену iмунну вщповщь до 1РТ i захищае тварин проти цього небезпечного захворювання.
Метою проведення нашо! роботи було вивчення iмуногенно! активностi шактивовано! концентровано! вакцини проти шфекцшного ринотрахе!ту велико! рогато! худоби для внутршньошюрного застосування.
Матер1али та методи. 1муногенну активнiсть дослщних зразкiв iнактивовано! концентровано! вакцини проти шфекцшного ринотрахе!ту велико! рогато! худоби для внутршньошюрного застосування вивчали на великш рогатiй худобi (телятах 4-мюячного вiку). Експериментальнi зразки емульсiйно! вакцини, що були виготовленi за методикою запропонованою фiрмою-виробником ад'юванту (Seppic), перевiренi на вiдсутнiсть бактерiально!, грибково! i мiкоплазмено! контамiнацi!, визначено також залишкову iнфекцiйнiсть вiрусу пiсля iнактивацi! формальдегщом.
1муногенну активнiсть визначали за титром нейтралiзуючих специфiчних антитiл до вiрусу 1РТ в сироватцi кровi iмунiзованих телят. Для цього було створено Ым груп тварин по 5 голiв у кожнiй:
1 група - iмуноген вводили тваринам дворазово з штервалом 14 дiб в дозi 0,2
3
см внутршньошкфно;
2 група - iмуноген вводили тваринам дворазово з штервалом 21 доба в дозi 0,2
3
см внутршньошкфно;
3 група - iмуноген вводили тваринам дворазово з штервалом 14 дiб в дозi 0,4
3
см внутршньошкфно;
4 група - iмуноген вводили тваринам дворазово з штервалом 21 доба в дозi 0,4
3
см внутршньошкфно;
5 група - в якост iмуногена використовували вакцину Рипавак-1 (вакцина iнактивована гщроокисалюммева проти iнфекцiйного ринотрахе!ту ВРХ) в дозi
5 см3 з штервалом 21 доба внутршньом'язово;
6 група - контроль (тваринам вводили плацебо внутршньошюрно: середовище 199 по 0,2 см3 дворазово з штервалом 14 дiб);
7 група - контроль (тваринам вводили плацебо внутршньошюрно: середовище 199 по 0,2 см3 дворазово з штервалом 21 доба);
Проби кровi у тварин вщбирали до щеплення та через 7, 14, 21, 30, 60 та 120 дiб тсля iмунiзацi!.
Експериментальш дослщження на тваринах проведенi з урахуванням основних принцитв бiоетики. Утримання, догляд за тваринами та !х годiвлю здiйснювали згiдно з нормами та рацюнами, рекомендованими для даного виду тварин.
Сироватки кровi дослiджували в реакци нейтралiзацi! як макро-, так i мiкрометодами.
Результати дослщження. Виготовлено експериментальш зразки вакцини, як були вшьними вiд бактерiально!, грибково! i мжоплазмено! контамiнацi!, не мали залишково! шфекцшност вiрусу пiсля iнактивацi! формальдегiдом. Встановлено, що 0,1% концентращя формальдегiду повшстю iнактивувала вiрус за експозицi! 24 години i температури 370С. Вакцина була нешкщливою при в/м введенш 10 бiлим мишам у дозi 0,2 см3. Серед щеплених
185
мишей не було встановлено жодного випадку загибелi або клмчного прояву захворювання.
Таблиця 1
Результати дослщження зразкт вакцини з використанням в якост ад'юванта масла Montanide - ISA-50_
Групи Назва вакцини Об'ем введено! вакцини, см3 1нтервал введення, д!б Дата вщбору кров1 та титр антитш в РН, log2
до введення на 14 добу на 21 добу на 30 добу на 60 добу на 120 добу
1 для внутршньо шшрного введення 0,2 14 4,80± 0,57 5,10± 0,74 7,00± 0,7 6,80± 0,90 8,10± 1,51 7,25± 0,64
2 для внутршньо-шшрного введення 0,2 21 4,20± 0,27 4,60± 0,57 5,60± 1,15 6,60± 1,10 7,30± 0,85 7,30± 1,15
3 для внутршньо-шк1рного введення 0,4 14 4,30± 0,57 4,80± 0,57 6,30± 0,97 6,60± 0,41 7,50± 1,80 6,25± 1,76
4 для внутршньо-шк1рного введення 0,4 21 4,50± 0,61 5,60± 0,82 5,70± 0,83 7,00± 0,79 8,10± 0,85 8,00± 00
5 Рипавак 5,0 21 4,40± 0,65 4,80± 0,44 5,10± 0,47 4,10± 0,76 5,30± 0,85 -
6 Контроль 0,2 14 3,90± 0,6 3,80± 0,85 5,00± 0,00 4,00± 0,81 5,00± 1,00 4,6± 0,33
7 Контроль 0,2 21 4,30± 0,21 4,11± 0,12 5,2± 0,10 4,35± 0,15 5,0± 0,00 5,00± 0,32
1муногенна активнiсть дослiдних зразкiв вакцини вивчалась на великiй рогатiй худобi (телятах 4-мюячного вiку) в ТОВ «Агрошвест», Дергачiвського району Харювсько! областi.
Вакцина викликала активну iндукцiю антитiл, яю виявляли в РН. Найвищий рiвень антитiл у всiх групах виявляли на 60 добу тсля введення. Залежно вiд схеми щеплення титр антитш зростав на 2,4 log2 - 3,25 log2 порiвняно з вихщними показниками титру антитiл. У В сироватщ кровi, вдабрано! вщ першо!, друго! i третьо! групи з дозою та штервалом введення (0,2 см3 i iнтервалом 14 дiб; 0,2 см3 х 21 дiб; 0,4 см3 х 14 дiб) прирiст антитiл становив (2,4 - 3,0) log2. Найбiльший приркт антитiл отримано в четвертiй грут телят (0,4см3 х 21 дiб) i становив 3,6 log2. Порiвняно iз сироваткою кровi, отриманою вщ контрольно! групи телят, яким вводили стандартну вакцину «Рипавак», титр антитш в дослщжуваних групах був вищим на 1,9 log2 -2,8 log2.
Отже, встановлено, що iндукцiя антитiл на введення дослiдних зразюв вакцини для внутрiшньошкiрного застосування залежить вiд дози введеного препарату, а також штервалу мiж повторним введенням. Найбшьший прирiст 186
антитш виявлено на 60 добу шсля введення вакцини в дозi 0,4 см3 i з штервалом мiж введенням 21 доба (таблиця 1).
Висновки.
1.Розроблений зразок концентровано! вакцини для внутршньошюрного введення (активний, нешкiдливий, iмуногенний), викликае активну iндукцiю вiрусоспецифiчних антитiл, яю виявляються з 7 доби i набувають максимального значення у телят на 60 добу - 8,0 log2.
2. Встановлено, що шдукщя антитiл на введення дослiдних зразюв вакцини для внутрiшньошкiрного застосування залежить вiд дози введеного препарату, а також штервалу мiж повторним введенням. Найбшьший прирiст антитiл 3,25 log2 виявлено на 60 добу тсля введення вакцини в дозi 0,4 см i з штервалом мiж введенням 21 доба.
3.3а результатами дослщжень встановлено, що препарат забезпечуе створення напруженого специфiчного iмунiтету до вiрусу 1РТ (7,3- 8,1 log2), що мае важливе протиепiзоотичне значення у боротьбi з цим захворюванням.
Л1тература
1. Герпесвирусные болезни животных / Н.И. Закутский, И.Ю. Хухоров, В.И. Жестерев и др. - Владимир; Покров.: Фолиант, 2003. - 281 с.
2. Экспериментальный инфекционный ринотрахеит крупного рогатого скота / Е.В. Андреев, В.С. Белоконь, Т.П. Рякитянская и др. // Профилактика и лечение заболеваний молодняка сельскохозяйственных животных: Науч. тр. ВАСХНИЛ. - М.: Колос, 1974. - С. 186-188.
3. Щербаков П.Н. Инактивированная вакцина против инфекционного ринотрахеита телят (иммуногенные, реактогенные свойства и способ применения): Автореф. дис. ...канд. вет. наук: 16.00.03 / ВИЭВ. - М., 1993. - 25 с.
4. Инфекционный ринотрахеит крупного рогатого скота / А.Г. Глотов, А.Ф. Шуляк, Т.И. Глотова, А.Н. Сергеев. - Новосибирск, 2006. - 193 с.
5. Вирусные болезни животных / В.Н. Сюрин, А.Я. Самуйленко, Б.В. Соловьев, Н.В. Фомина. - М.: ВНИТИБП, 1998. - 928 с.
6. Ешзоотолопчний мошторинг шфекцшного ринотрахе!ту велико! рогато! худоби / В. Бусол, В. Стеценко, Л. Кучерявенко та ш. // Вет. медицина Украши. - 2002. - № 5. - С. 7-9.
7. Straub O.C. Advantages in BHV-1 (IBR) research// Dtsch Tierarztl Wochenschr, 2001. - 108(10). - P. 419-422.
Summary Malakeev A.S., Post. gr. st.
National Scientific Center «Institute of Experimental and Clinical Veterinary
Medicine», Kharkiv DETERMINATION OF IMMUNIZING DOSE OF INACTIVATED CONCENTRATION VACCINE AGAINST BOVINE INFECTIOUS
RHINOTRACHEITIS FOR INTRADERMAL VACCINATION Results of determination of immunizing dose of inactivated concentration vaccine against bovine infectious rhinotracheitis for intradermal vaccination are presented in the paper.
Стаття надшшла до редакцИ' 17.04.2009
187
