CC BY
39
УДК 616.606.446.638.2
Зав!рюха А.1., д.вет.н., академж НААНУ Зав1рю\а Г.А., к. с.-г. н., провiдний науковий спiвробiтник ©
ДНУ "Державный центр ¡нновацтних бютехнологт " м. Кигв
НОВИЙ ЕФЕКТИВНИЙ СПОС1Б ОЗДОРОВЛЕННЯ ВЕЛИКО1 РОГАТО1 ХУДОБИ ВРАЖЕНО1 В1РУСОМ ЛЕЙКОЗУ
Вперше для боротьби з лейкозом ВРХ в неблагополучному господарств1 з великим (>30%) р1внем тфжованостг в1русом тварин використано гмуногенну вакцину Лейкозав для профыактичног шушзацп. За три роки регулярних щеплень зникли гематолог1чно хвор1 та лейкозт туш1 на забог. В ктщ року серед щепленого вакциною погол1в'я при дослгджент за Р1Д виявилось до 20% ще Iмунних тварин, ят були ст1йю до спонтанного зараження. Щеплену вакциною худобу, сироватка кровг, яког реагуе позитивно в Р1Д, не можна вважати шф1кованою польовим в1русом лейкозу.
Ключов^ слова: лейкоз, вакцина, профшактика, ¡мутзащя.
Ензоотичний лейкоз (лейкоз) велико! рогато! худоби - шфекцшна, хрошчна хвороба злояюсно! пухлинно! природи, яка супроводжуеться неконтрольованим розмноженням кл^ин кровотворних оргашв з порушенням !х дозрiвання та утворенням пухлин в рiзних частинах тша [1].
Збудником е РНК - вмкний вiрус родини Ке^оутёае, роду Бе11аге1хоу!гш, тип С [2], який мае близьку антигенну спорщнешсть з вiрусом Т- кл^инного лейкозу людини титв 1 i 2 та Т - кл^инного лейкозу мавп [1].
До вiрусу лейкозу сприйнятливi велика рогата худоба, незалежно вщ вiку, вгодованостi, породи й продуктивност [3], а також вiвцi, кози, крол^ свинi, коти, собаки, морсью свинки, мишi [1].
Вiрус передаеться вщ хворих здоровим тваринам через кров та екскрети, що мютять форменi елементи кровi. Розповсюдженню вiрусу серед велико! рогато! худоби сприяють кровосиснi комахи , спiльне утримання хворих i здорових тварин, користування нестерильними iнструментами пiд час вщбору кровi для лабораторних дослiджень, кастраци, нумерацi!, щеплення тощо.
Джерелом шфекци е хворi тварини в будь - якш стадi! розвитку захворювання [1].
Шсля зараження вiрус повiльно розмножуеться в органiзмi тварини, тому iнкубацiйний перюд розвитку хвороби може тягнутися роками. Виявлення в стадi ВРХ шфшованих тварин проводять шляхом дослiдження сироватки кровi в реакцi! iмунодифузi! (Р1Д), iмуноферментного аналiзу (1ФА) та полiмеразно - ланцюгово! реакцi! (ПРЛ). Основними методами прижиттево! дiагностики е Р1Д та 1ФА. [1].
Кожний з цих методiв мае сво! недолжи: Р1Д - порiвняно низку чутливють, 1ФА - значну неспецифiчнiсть, ПРЛ - вимагае наявност специфiчного обладнання,
© Зав1рюха А.1., Зав1рюха Г. А. , 2011
дорогих спещальних peaKmBiB, значних фшансових затрат, та квaлiфiковaних спещашспв.
Найбшьшу загрозу у пщтриманш nepe6iry iнфекцiйного процесу лейкозу в стащ мають хворi тварини, оргашзм яких нездатний напрацьовувати противiруснi антитша в кiлькостi aдеквaтнiй рiвню чутливост реакци дослiдження.
Тaкi тварини не виявляються i залишаються в стaдi як здоровi, створюючи постiйне джерело шфекци для новонароджених i ще не iнфiковaних тварин.
В сучасних умовах ведення тваринництва боротьбу з шфекцшними хворобами ведуть шляхом профшактичних iмунiзaцiй тварин спецiaльно розробленими вакцинами.
Для боротьби з лейкозом велико! рогато! худоби вакцини ще не розроблеш, тому боротьбу ведуть пасивними методами, дослщжуючи сироватку кровi за Р1Д на наявшсть противiрусних aнтитiл. Пiсля проведення лабораторних дослiджень та iзоляцi! реагуючих чекають поки у iнфiковaних тварин стада знову не накопичаться антитша. Таке оздоровлення тривае роками. Щоб отримати два негативних дослщження по стаду, як того вимагае шструкщя, необхщно знищити три об'еми поголiв'я, яке почали оздоровлювати.
Для активно! боротьби з вiрусом лейкозу нами розроблена шактивована iмуногеннa вакцина "Лейкозав", яка пiсля щеплення формуе в оргaнiзмi тварини противiрусний iмунiтет з титром специфiчних aнтитiл 3-4lg2.
Експериментальш дослiдження iз зараженням iмунних тварин вiрусовмiсним мaтерiaлом показали, що вакцина надшно захищае !х вiд експериментального та спонтанного зараження [4,5].
Вакцина володiе i лiкувaльними властивостями. В Шкопольському рaйонi Днiпропетровсько! облaстi було щеплено двiчi впродовж року бшьше 500 Р1Д -позитивних корiв. За даними дослiджень державних дiaгностичних лaборaторiй в кiнцi року у 70% iз них не виявили aнтитiл. Сироватки !х кровi тд час багаторазових дослiджень не реагували за Р1Д впродовж двох роюв (термiн спостереження) [5]. Випробування вакцини, як л^вального засобу було проведено на 22 гематолопчно хворих коровах, яю належали ТОВ СГП "Аврора" цього ж району. Встановлено, що тсля дворазових щеплень впродовж року л^вальною дозою вакцини у 30% тварин гематолопчш показники стали в в межах фiзiологiчно! норми. У 35% розвиток хвороби призупинився i у третьо! частини корiв вщбулась aктивaцiя розвитку лейкозного процесу [6].
Завданням цих дослщжень було дати обгрунтування можливостi активного впливу на переб^ лейкозного процесу в CTaAi ВРХ, враженого вiрусом лейкозу (>30%) i його оздоровлення.
Матер1али i методи.
Дослiди проводились на велиюй рогaтiй худобi ПСП "Фaстiвецьке" Фасивського району Ки!всько! облaстi протягом 2000-2004 рр.
Лейкоз, як вiруснa хвороба з хрошчним перебiгом вражае в основному самок (корови, нетел^ телищ з 5-6 мiсячного вiку). Бички, тварини на вiдгодiвлi тощо майже не хворшть, бо не перебувають в господaрствi довгий час, не бшьше двох роюв. За цей перюд лейкоз рщко досягае гематолопчно! стади розвитку.
Досягнувши ваги 400 кг i бшьше вщгодованих тварин здають на забш Тому основну увагу в сво'х дослщах ми звернули на захист молодняку (телищ, нетел^, а також корiв дшного стада, серед яких частiше всього виявляють хворих.
Вакцина "Лейкозав" шактивована i не може бути фактором передачi вiрусу, тому для iмунiзацiï ми використовували ïï не боячись розповсюдження iнфекцiï в стадi. Пщ час проведення щеплень суворо дотримувались правил асептики i антисептики.
Перед початком дослщу всiх тварин пронумерували i дослщили за Р1Д, а Р1Д-позитивних - гематологiчно. Гемхворих здали на забш.
Профшактичну iмунiзацiю вакциною розпочинали з молодняку вiком 4-5 мюящв. Цiй вiковiй групi тварин вакцину вводили пщшюрно в дiлянцi верхньо' третини ши' в дозi: перший раз 1см3, а через 14-21 день другий раз - 2 см3.
До юнця року цю групу тварин бшьше не iмунiзували. Впродовж року дощеплювали цьогорiчний молодняк.
Телиць, нетелей i корiв щеплювали вакциною двiчi по 2 см3 пщшюрно з iнтервалом мiж iн'eкцiями 21 день. У таких тварин формуеться противiрусний iмунiтет достатньо' напруги з титром антитiл 3-4 lg2, який захищае ix вщ експериментального i спонтанного зараження.
В перший рiк застосування вакцини тварин iмунiзували один раз на 6 мюящв. В кiнцi року проводили тотальну iмунiзацiю всix самок (телички, телищ, нетел^ корови) . Перед iмунiзацiею тварин дослiджували за Р1Д, а Р1Д-позитивних ще й гематолопчно. Гемхворих здавали на забш.
Результати дослщження.
У тваринницькому господарствi по виробництву молока основною виробничою групою е корови. Вiрус лейкозу бшьше всього вражае цю групу тварин, наносячи значш економiчнi збитки. Приватне сшьськогосподарське пiдприемство "Фасивецьке" Фасивського району Киïвськоï областi було неблагополучним щодо лейкозу бiльше 20 роюв.
Активна боротьба з лейкозом ВРХ здшснювалась за вимогами чинно].' на той час 1нструкци щодо профшактики та оздоровлення велико' рогато' худоби (1992) [7].
Впродовж шести роюв, взятих нами для аналiзу хвороба все бшьше охоплювала продуктивних тварин (табл.1).
З даних таблищ 1 видно, що протягом п'яти роюв до застосування вакцини Лейкозав етзоотична ситуащя з лейкозу велико' рогато' худоби в господарствi була занадто складною i напруженою. У 1995 рощ шфшоваш вiрусом лейкозу корови в стадi становили понад 56%, а в 1996р - майже 63%. Активна здача Р1Д-позитивних та гематолопчно хворих корiв на забiй сприяла частковому зменшенню iнфiкованостi стада вiрусом в наступнi роки (1997-1998). Однак згодом юльюсть гематологiчно хворих збшьшилась майже в три рази. У 1999-2000 рр. вщсоток тварин вражених вiрусом (РIД-позитивнi) збiльшився у два рази з попередшми роками, а гематолопчно хворих в 4 рази (1995 -6,4%, 2000р -27,3%). За вимогами обох шструкцш [1,7], щоб оздоровити таке господарство необхщно всю худобу замшити здоровим поголiв'ям, закупивши тварин в благополучних господарствах.
Таке "оздоровлення" пщривае не тшьки економ^ господарства, але i держави в цiлому. Багато керiвникiв пiсля такого оздоровлення змушеш перепрофiльовувати господарство на виробництво рослинницько! продукци.
Таблиця 1.
Показники лабораторних за РЩ та гематолог1чних дослщжень на лейкоз кров1 кор1в ПСП "Фаслвецьке" Кмвсько'1 област1 (1995-2000)_
Р1к Дослщжено (гол.) Виявлено гол1в
Р1д позитивних Гематолопчно хворих Р1д негативних
всього %% Дослдже-но виявлено %% всього %%
1995 415 235 56,60 235 15 6,40 180 43,4
1996 440 277 62,95 277 8 3,00 163 37,05
1997 510 110 21,57 110 13 11,82 400 78,45
1998 561 105 18,72 97 - - 456 81,28
1999 418 166 39,71 165 9 5,45 252 60,29
02.2000 420 150 35,71 150 41 27,33 270 64,29
Всього 2764 1033 37,37 937 86 9,18 1734 62,63
Для того щоб уникнути таких недолив, ми пропонуемо новий i ефективний спосiб боротьби з лейкозом ВРХ шляхом активно! iмушзацп вакциною Лейкозав тдростаючого молодняку i замши хворих корiв здоровими iмунними проти вiрусу нетелями. Оздоровлення ВРХ неблагополучних i захист худоби благополучних господарств вщ спонтанного зараження вiрусом лейкозу можна проводити шляхом профшактично! iмунiзацii (раз на рiк) iнактивованою iмуногенною вакциною Лейкозав проти лейкозу велико! рогато! худоби.
У щеплених тварин формуеться противiрусний iмунiтет, який тривае в середньому 12 мiсяцiв (у окремих тварин i довше).Iмунiтет тако! напруги захищае !х вiд спонтанного (в умовах побуту) i експериментального зараження. Через 11-12 мiсяцiв тсля щеплення у бiльшостi (70-80%) тварин антитша виводяться iмунною системою з оргашзму, збiльшуеться прошарок Р1Д-негативних тварин у стадi i виникае необхщшсть проведення чергово! iмунiзацii.
В кшщ року перед проведенням щеплення все стадо дослщжують за Р1Д. Р1Д-позитивних - гематологiчно. Гемхворих здають на забш i перiодично проводять санацш примiщень для худоби.
Позитивний вплив профшактично! iмунiзацii поголiв'я ВРХ на актившсть перебiгу лейкозного процесу серед шфжованого поголiв'я з високим вщсотком Р1Д-позитивних видно з таблицi 2.
З даних табл. 2 видно, що застосування профшактично! iмунiзацii корiв вакциною Лейкозав у ПСП "Фаслвецьке" щорiчно впродовж п'яти рокiв ютотно вплинуло на активнiсть перебiгу лейкозного процесу i оздоровлення стада в цшому. Пiд кiнець кожного року серед щеплених вакциною корiв збшьшувалась
частка Р1Д-негативних (76,3-88,9%) i зменшувався вщсоток Р1Д-позитивних та гематолопчно хворих (у 3-14 разiв).
Таблиця 2.
Вплив профшактичних щеплень вакциною Лейкозав проти лейкозу велико!' рогато!' худоби на активнiсть переб^у лейкозного процесу та оздоровлення
стада
Роки Дослвджено Р1Д, щеплених, вакциною, гол. Виявлено в шнщ року за Р1Д Досл1джено гематолопчно Р1Д*, гол.
Р1Д -позитивш Р1Д - негативш всього виявлено хворих %%
всього %% всього %%
III- Х11.2000 414 98 23,7 316 76,3 139 32 23,0
2001 468 19 4,5 449 96,0 72 18 25,0
2002 369 82 22,2 287 77,8 - - -
2003 346 49 14,2 297 85,8 97 3* 0,3
2004 416 46 11,1 370 88,9 74 5* 0,7
• юльюсть лейкоцитiв 10,2-13,0 Г/л
У першi два роки (2000-2001) застосування iмушзацп корiв вакциною Лейкозав частка Р1Д-позитивних корiв в стадi дещо зросла на 14 i 32% вiдповiдно. Ми вважаемо, що таке збiльшення вiдбулося за рахунок тварин, у яких пiсля iмушзаци пiдвищився рiвень антитiл в сироватщ кровi, що дало можливiсть !х виявити. Без iмушзацп вакциною таю тварини залишаються в стадi як здоров^ створюючи i пiдтримуючи активне джерело шфекци. Пiд впливом вакцини значнi змiни вiдбулися i серед реагуючих позитивно за Р1Д та гематолопчно хворих тварин. Так, у 2000 рощ перед проведенням профшактичних щеплень було дослщжено стадо корiв (414 голiв) i виявлено 98 голiв позитивно реагуючих за Р1Д (35,7%). Серед них 27,3% (41 гол.) були хворi в гематолопчнш стади розвитку шфекцп. Пiсля щеплення вакциною лише за цей рж кiлькiсть Р1Д-позитивних зменшилась на 12% (52 гол.), а гематолопчно хворих на 4% (9 гол.).
Шсля проведено! профшактично! iмушзацп корiв (468 гол.) в юнщ 2001 року було виявлено позитивно реагуючих за Р1Д 19 корiв (4,5%), а частка Р1Д-негативних склала 96%.
Бiльшiсть Р1Д-позитивних корiв, виявлених пiд час серологiчних i гематологiчних дослiджень на лейкоз у 2000 рощ, здали на забш, як спонтанно iнфiкованих польовим вiрусом.
П'ятдесят двi РIД-позитивнi високо продуктивш корови з 2000 року та 19 голiв, що виявились Р1Д-позитивними у 2001 роцi дослiдили гематолопчно i виявили 18 голiв (25%), хворих в гематолопчнш стади розвитку шфекци.
Значнi змiни у збшьшенш прошарку Р1Д-негативних корiв у стадi вiдбулися пiсля регулярних щорiчних (раз на рж) профiлактичних щеплень протягом трьох рокiв (2000-2002). Так, у юнщ 2003-2004 рр. залишок iмунних (Р1Д-позитивних) тварин у стадi становив всього 11-14%, а частка Р1Д-негативних - 85-89%. Ц показники дають пiдставу стверджувати, що тварини захищеш профiлактично специфiчним противiрусним iмунiтетом не пiддаються спонтанному зараженню патогенним вiрусом лейкозу. Хвороба припинила вражати нових тварин. Крiм того, активна iмунiзацiя тварин в стадi позитивно
впливае на латентно хворих лейкозом. Згасання активност nepe6iry шфекцшного процесу лейкозу в стадi корiв пiд впливом профiлактичноï iмунiзацiï вакциною пiдтверджуеться i вiдсутнiстю гематолопчно хворих тварин.
Пiд час гематолопчних дослiджень Р1Д-позитивних корiв у 2003-2004 рр. було виявлено Державною районною лабораторiею 8 голiв i3 загальною кiлькiстю лейкоцитiв 10,2-13,0 Г/л. Кров цих тварин була повторно дослщжена в Кшвськш державнiй лабораторiï ветмедицини. Встановлено, що цi тварини були швазоваш сетарiями. Цшком можливо, що це спричинило пiдвищення кiлькостi лейкоциив в кровi тварин до верхньоï межi фiзiологiчноï норми.
Про оздоровлення стада корiв вiд лейкозу тд впливом захисту тварин профiлактичною iмунiзацiею вакциною Лейкозав свiдчить вiдсутнiсть лейкозних туш тд час забою. Протягом 2005-2006 рр. було забито 126 голiв (54 гол. Р1Д-позитивних i 68 гол. гематологiчно хворих). З одшех' тушi найбiльш тдозриох' за гематологiчними показниками було ввдбрано пат матерiал для гiстологiчного дослщження. За даними Ки1'всько1' державно1' лаборатори ветмедицини у надiсланому матерiалi не виявлено патолопчних змiн, характерних для захворювання на лейкоз.
Щоб експериментально пiдтвердити або спростувати наявнiсть чи вiдсутнiсть вiрусу у щеплених вакциною Лейкозав Р1Д-позитивних тварин, що залишалися в кiнцi року, нами проведено спещальний дослiд. Донором була корова Ласивка (iнв. № 653), сироватка кровi яко1' протягом 2000-2003 рр. реагувала позитивно в Р1Д. Гематологiчнi дослiдження, що проводились регулярно не виявили збiльшення кшькост лейкоцитiв (5,0-5,6 Г/л). Починаючи з 2000 року, ця тварина регулярно iмунiзувалась один раз на рж вакциною Лейкозав.
Двом яркам вжом 5 i 6 мiсяцiв ввели пщшюрно в дiлянцi верхньо1' третини шш по 5 см3 кровi корови Ластiвки. Протягом року заражених овець дослщжували гематологiчно через кожш три мiсяцi. За цей перюд вiвцi народили ягнят, але не проявили ознак захворювання на лейкоз. Кшькють лейкоцитiв в ïx кровi була в межах фiзiологiчноï норми (5,8-8,6 Г/л).
Висновки :
1. Вперше розроблено iнактивовану iмуногенну вакцину Лейкозав проти лейкозу великое' рогато!' худоби i використано для профшактично!' iмунiзацiï та активно!' боротьби з лейкозом в господарствi з високим (>30%) вщсотком шфшованого вiрусом лейкозу поголiв'я великоï рогатоï худоби.
2. В органiзмi великоï рогатоï худоби, щепленоï вакциною, формуеться специфiчний противiрусний iмунiтет з титром антитiл переважно 1-3 lg2, який надiйно захищае ïx вiд спонтанного зараження онкогенним вiрусом лейкозу. Поствакцинальнi антитiла сироватки кровi реагують позитивно в Р1Д iз стандартним лейкозним антигеном. Таку тварину не можна вважати шфшованою вiрусом лейкозу i хворою.
3. Профшактична iмунiзацiя великоï рогатоï худоби вакциною Лейкозав активно сприяе згасанню переб^ лейкозного процесу серед заражених вiрусом лейкозу тварин та оздоровленню стада (господарства) вщ iнфекцiï.
4. Щеплет вакциною Лейкозав тварини не е вiрусоносiями та джерелом шфекцп для пiдростаючого молодняку i здорових дорослих тварин.
5. Через 2-3 роки (термш спостереження) щоpiчно! (раз у piK) iMym3a^i неблагополучного щодо лейкозу велико! рогато! худоби стада, збшьшуеться частка Р1Д-негативних тварин, призупиняеться видiлення гематологiчно хворих i Р1Д-позитивних та не виявляються лейкозш тушi пiсля забою.
Л1тература
1. 1нструкщя з пpофiлактики та оздоровлення велико! рогато! худоби вщ лейкозу. - 11.01.2008 р., № 12/14703.
2. Miller J.M., Miller Y.D., Olson C., Yilteffa K.Y. Virus-Like particles in phitogem-aglutinin stimulated Lymphocyte cultures with reference to bovine Limphosarcoma//J. Natl. Cancer Inst. - 1969. - 43. - p. 1297-1305.
3. Мандригра М. Генетичш аспекти лейкозу велико! рогато! худоби//Ветеринарна медицина Укра!ни. - 2001. - № 4. - С. 18-19.
4. Завipюха Г., Дзюба С., Завipюха А. Випробування вакцини Лейкозав проти лейкозу велико! рогато! худоби на вiвцях//Ветеpинаpна бютехнолопя. - Бюлетень № 2/2002. - С. 73-82.
5. Завipюха А. Здобутки i перспективи у боpотьбi з лейкозом велико! рогато! худоби//Аграрний вкник Причорномор'я: Вет. наука. - Одеса , 2003. - Вип. 21. -С. 63-70.
6. Завipюха Г.А., Дзюба С.М., Завipюха А.1. Л^вальш властивост вакцини Лейкозав проти лейкозу велико! рогато! худоби//Ветеринарна бiотехнологiя. -Бюлетень № 4/2004. - С. 72-78.
7. 1нструкщя про заходи з профшактики та оздоровлення велико! рогато! худоби вщ лейкозу. - Ки!в. - № 15-15/220.
Summary Zaviruha A.I., Zaviruha G.A.
THE NEW EFFECTIVE REHABILITATION METHOD FOR CATTLE EXPOSED TO A LEUKEMIA VIRUS.
The immunogenic Leykozav vaccine_ first was used _ for prophylactic immunization to fight leukemia in affected cattle farms with large (> 30%) virus infection rates of animals. After three years of regular vaccination the hematological patients with leukemia and leucemic carcasses at slaughter disappeared. At the end of the year the immunodiffusion test results confirmed 20% residue of immune animals among vaccinated livestock, admitted to be spontaneous infection-resistant. Vaccinated cattle with positively-reacting serum in the immunodiffusion test could not be considered infected by wild leukemia virus.
Key words: leukemia, vaccine, prophylaxis, immunization.
Рецензент - д.вет.н., проф. Заырюха В.I.
