CC BY
20
УДК 334.722:332.122
Ол1щук П.О., ст.викладач® Лъв\всъкий нацюналъний аграрнийутеерситет
ДЕТЕРМ1НАНТИ РОЗВИТКУ ШДПРИСМНИЦТВА НА СЕЛ1
У статт1 теоретично обгрунтовано сутшстъ та роль р1зноматтних детермтант розвитку тдприемництва на сел1. Здтснено анал1з стану стъсъкого тдприемництва. Проведено ощнку наявних чиннитв розвитку тдприемництва гз врахуванням думки тдприемщв, що здтснюютъ свою дгялътстъ на сел1. Вироблено напрями актив1зацп тдприемництва у стъсъких територ1ях.
Ключое1 слова: тдприемництво, б1знес, детермтанти тдприемництва, мжцевиирозвиток.
Постановка проблеми. Сучасний розвиток сшьських територш вимагае комплексного тдходу, який повинен обов'язково враховувати стан тдприемництва на селг Через ефективно налагоджену систему тдприемництва держава може виршити ряд важливих завдань. Це стосуеться зайнятост1 населения, наповнень бюджет1в р1зних р1вшв, сощально-економ1чного розвитку, збереженш природного середовища. За таких обставин виникае необхщшсть актив1зацп пщприемницько! д1яльност1, як ключового руш1я сощально-економ1чного розвитку села. Це вимагае провадження цшсно! комплексно! пол1тики розвитку сшьських територш, яка би передбачала створення сприятливих умов та формування сприятливого середовища для юнування б1знесу.
Анал1з останшх дослщжень. Питания розвитку тдприемництва достатньо активно дослщжуеться в1тчизняними та заруб1жними вченими. Враховуючи значущкть тдприемництва у розвитку сшьських територш, ряд науковщв, зокрема, Т. Божидарнк, 3. Варналш, Ю. Губет, М. Малк, В. Липчук, В.Месель-Веселяк, П. Музика, О.Шпикуляк, В.Юрчишин та шш1 в значнш м1р1 дослщжують саме питания розвитку сшьського тдприемництва. До сьогодт вчеш в основному вивчали стан розвитку тдприемництва, його сощально-економ1чне значения тощо. При тому недостатньо уваги придшялося вивченню детермшант, що стимулюють актив1зацш тдприемництва за сучасних економ1чних умов.
Мета статть Метою ще! публкаци е теоретичне обгрунтування сутност1 та рол1 р1зноматтних детермшант розвитку тдприемництва на селг Анал1з стану сшьського тдприемництва. Оцшка наявних чинниюв розвитку тдприемництва ¿з врахуванням думки пщприемщв, що здшснюють свою д1яльшсть на селг Вироблення напрям1в актив1зацп тдприемництва у сшьських територ1ях.
®ОлщукП.О., 2012
123
Виклад основного матер1алу. На сьогодшшнш день головною рушшною силою розвитку економжи та суспшьства в цщому е пщприемництво. Воно охоплюе майже Bci сфери людського життя. Саме через систему пщприемництва здшснюеться процес задоволення потреб усього суспшьства. Як показуе багатор1чний досвщ, пщприемництво стимулюе розвиток якюно нового типу економ1чних вщносин, що базуеться на принципах взаемно! поваги, справедливое^, партнерства, piBHOCTi та жорстко! конкуренцп м1ж yciMa суб'ектами пщприемницько! д1яльностг Воно сприяе появ1 та формуванню бшьш гнучких господарських структур, що дае змогу рацюнальшше використовувати ресурси i стимулювати розвиток суспшьного виробництва. Пщприемницью зд1бност1 особливого типу особистост1 вщкривають можливост1 для впровадження досягнень науково-техшчного прогресу, професшних технологш, вдосконалення процесу оргашзаци та управлшня виробництвом.
Для виявлення сучасних тенденцш розвитку пщприемництва на сел1, нами проведено соцюлопчне опитування пщприемщв, що здшснюють д1яльшсть у сшьськш мшцевостг 3 поданих чинниюв для б1знесу найважливше мкце посщае стабшьшсть податково! системи та низький р1вень податк1в. У певнш Mipi на даш чинники звертають найбшьшу увагу при започаткуванш господарсько! д1яльностг Зростання значения ix ваги впливае на розвиток ■пшзацп пщприемництва та його закриття.
Для сшьськогосподарського та промислового виробництва дуже важливим також е державна пщтримка. Щодо сшьськогосподарських пщприемств рослинницького напрямку, то це показуе, що вони не завжди е ефективш, де з одного боку важливий вплив вдаграють природно-кл1матичш умови, а з другого - конкур ентний тиск великих пщприемств та д1яльшсть посередниюв.
Таблиця 1
Ощнка важливосп чннннкт щодо здшснення д1яльносл суб'ектами
тдприемництва на сел1,% (100- важливо, 0 - не важливо)
Чинники Види д1яльносл
Виробництво промислове Виробництво сшьськогоспо-дарське Торпвля Громадське харчування 1нше
Низький р1вень податшв 90,9 88,0 87,9 90,2 87,5
Стабшьшсть податково! системи 92,2 80,7 90,7 85,0 91,6
Державна шдтримка 83,8 82,7 75,3 71,3 80,9
Доступшсть кредипв 80,3 78,9 74,3 75,8 87,5
Д1яльшсть орган1в мюцевого самоврядування 53,3 69,3 70,0 73,2 76,6
124
Найменш значущими е д1яльшсть оргашв мшцевого самоврядування, що дае пщстави говорити про неналежне придшення уваги у розвитку пщприемницько! д!яльностг
У сучасних ринкових умовах господарювання все бшьше набирае важливост! такий чинник як знания, в тому числ1 набута в процеЫ повсякденно! роботи. BiH проявляеться в пошформованост! пщприемщв щодо стану д1яльност1 на ринку, юнуючо! нормативно-законодавчо! бази, встановленш та змш податюв i платеж1в, програм державно! пщтримки. В сукупност! даш знания дають можлив1сть п1дприемцях приймати BipHimi р1шення та не допустити зд1йснення небажанихпомилок (рис. 1).
80 75 70 65 60 55 50
Податки та шш Програм державно! Системинавчання Нормативно-платеж1 п!дтримки та пщвищення законодавчо! бази
KBaniAiKanii
В Bei IS 3 вищою оевггою 1Ш До 35 роюв □ Понад 50 роктв
Рис. 1. Р1вень волод1ння ¡нформац1сю п1дприсмцями, щодо умов ведения б1знесу, %, (100- повшетю волод1ють, 0- не володшть)
Безперечно, що ключовим елементом розвитку мюцевого б1знесу е по1нформован1сть селян. Як показують проведен! досл!дження, найбшьше п!дприемц! волод!ють ¿нформац!ею щодо податюв та платеж!в, що, в принцип!, е ц!лком законом!рним, оск!льки саме вони найчаст!ше стикаються з даним сегментом ¿нформац!!.
Водночас, варто вщзначити, що п!дприемц! довол! мало об!знаш щодо р!зноман!тних програм державно! пщтримки. Це, на нашу думку, е насл!дком наступних чинник!в:
• по-перше, це е проблема загальнодержавного р!вня, оск!льки з !! боку немае достатнього р!вня п!дтримки п!двищення р!вня по!нформованост! п!дприемц!в та с!льських жител!в.
• по-друге, це проблема регюнальних орган!в влади, оск!льки вони не докладають достатньо! к!лькост! зусиль для поширення такого роду ¿нформац!!.
• по-трете, з боку орган!в мшцевого самоврядування п!дприемцям не прид!ляеться достатнього р!вня уваги. Недостатньо зусиль придшяеться створенню в!дпов!дних служб, як! б виконували так! функц!!.
125
• по-четверте, на сел1 вщсутш необхщш шституцп для виконання цих функцш.
• по-п'яте, недостатнш р1вень наявност1 на сел1 шформацшно! комушкативно! шфраструктури (мереж1 1нтернет) та наявност1 сучасних засоб1в зв'язку та обмшу шформащею.
Також, варто вщзначити про низький р1вень ефективност1 таких державних програм.
Варто вщзначити, що в тих селах, де функцюнували потужш школи, а учш продовжували в подальшому навчання у вищих навчальних закладах вщбувався актившший розвиток пщприемництва. Адже знания, що були ними отримаш трансформувалися в безпосередню активну д1яльшсть сшьсько! молод1 через р1зш форми зайнятост1 та б1знесу, зокрема, що формувало ¿мщж села.
Негативним моментом також е недостатньо ефективний р1вень д1яльност1 дорадчих служб на сел1 (!х частка в загальнш структур! джерел шформаци становить 3,4%). Варто зазначити, що дорадч1 служби повинш стати основними ¿з ключових шституцш розвитку пщприемництва на селг Але, як бачимо, на сьогодшшнш день вони не виконують належним чином сво!х функцш. При цьому дорадч1 служби мають займатися консультуванням не лише у сфер1 сшьського господарства, але й пщприемництва в цшому. До !хшх завдань повинно вщноситися надання порад щодо реестраци власну справу, стану ситуаци на ринку тощо.
Бачимо, що занадто мала частка наукових установ в структур! джерел отримання шформаци (2,3%). Це дае пщстави говорити про те, що проблемами та питаниями розвитку села на надежному р1вш шхто не займаеться. Нема в достатнш кшькост1 необхщних програм на р1зних р1внях, що пов'язане в першу чергу ¿з 1х недофшансуванням. В суспшьств1 юнуе недов1ра до рол1 та функцш наукових установ як джерел отримання шформаци та центр1в шформацшного забезпечення.
Висновок. Отже, на розвиток пщприемницько! д1яльност1 на сел1 в тш чи шшш м1р1 впливае довол1 багато чинниюв. Однак, найбшьш важливим в актив1заци пщприемницько! д1яльност1 е стимули, що керують сшьськими жителями при започаткуванш власно! справи. На основ! даних соцюлопчного дослщження встановлено, що головним мотивом створення нових господарюючих суб'ект1в е бажання працювати на себе. Кр1м цього до основних стимул1в актив1заци пщприемницько! д1яльност1 на сел1 вщносяться бажання родич1в, що спонукали до вщкриття власного б1знесу. Таким чином, на сьогодш на державному та регюнальному р1вш доцшьно розробляти освпш та консультативш проекти, щодо стимулювали б вщкриття пщприемницьких структур на селг
Л1тература
1. Божидаршк Т. Форми пщприемництва в молокопродуктовому пщкомплекск проблеми шституцюнал1зацп та перспективи штеграцп / Т. Божидаршк // Економкт. - 2010. - № 12. - С. 42-45.
126
2. Варналш 3. С. Державна регуляторна пол1тика у сфер1 малого пщприемництва / 3. С. Варналш, I. С. Кузнецова. — К.: 1н-т екон. прогнозування, 2002. — 104 с.
3. Губеш Ю. Е. Розвиток сшьських територш: деяю аспекти европейсько! Teopii' i практики / Ю. Е. Губеш // Економка Украши. - 2007. - № 4. - -С. 62-70
4. Губеш Ю. Е. Комплексний пщхщ до розвитку сшьських територш / Ю. Е. Губеш, П. О. Ол1щук // Економ1ка АПК. - 2009. - №10 - С. 127-132
5. Липчук В. В. Розвиток малого пщприемництва в сшьському господарствк Монограф1я / В. В.Липчук, С.В.Коробка. - Льв1в: Сполом, 2011.-227с.
5. ManiK М. Й. Розвиток п1дприемництва в аграрному ceKTopi економ1ки / М. Й. ManiK, О. Г. Шпикуляк // Економ1ка АПК. - 2006. - № 4. - С. 3.
6. Музика П. М. Актив1защя ¿нновац1йно1 д1яльност1 в аграрному ceKTopi економ1ки Укра!ни / П. М. Музика // Економ1ка АПК. - 2005. -№ 8. - С. 42.
Summary
Olischuk P. O., a senior lecturer in law and business Lviv National Agrarian University
DETERMINANTS OF ENTREPRENEURSHIP IN RURAL AREAS
This article explores the impact of various factors on the development of entrepreneurship in rural areas. On the basis of sociological surveyed think business entities engaged in production and economic activity in rural areas. Established problems of entrepreneurship, based on which the proposed priority areas in business in rural areas.
Рецензент - д.е.н., професор Музика П.М.
127
