CC BY
24
УДК 340.6:343.226
Наталiя Лесько
Навчально-науковий шститут права та психологи Нащонального ушверситету "Львiвська полгтехшка",
кандидат юридичних наук, доцент кафедри адмшстративного та шформацшного права,
leskonataly@gmail. com
ДЕТЕРМ1НАНТИ, ЩО ОБУМОВЛЮЮТЬ НАСИЛЬСТВО НАД Д1ТЬМИ
© Лесько Н., 2017
У статт дослiджено 3mïct TepMÏHÏB "обставини", "причини", "умови", "чинники", "детермшанти" правопорушень. Проаналiзовано детермiнанти, якi обумовлюють насильство над дгтьми.
Ключовi слова: дгти; насильство; детермiнанти насильства; чинники насильства; жорстоке поводження з дгтьми.
Наталья Лесько
ДЕТЕРМИНАНТЫ, ОБУСЛОВЛИВАЮЩИЕ НАСИЛИЕ НАД ДЕТЬМИ
В статье исследуется содержание терминов "обстоятельства", "причины", "условия" и "факторы", "детерминанты". Проанализированы детерминанты обусловливают насилие над детьми.
Ключевые слова: дети; насилие; детерминанты насилия; факторы насилия; жестокое обращение с детьми.
Nataliya Lesko
Institute of Jurisprudence and Psychology Lviv Polytechnic National University Department of Administrative and Informational Law
Ph.D.
DETERMINANTS THAT CAUSE CHILD ABUSE
The article studies the meaning of the following terms: "circumstances", "reasons", "conditions", "causes", "determinants" of offenses. Determinants that cause child abuse are analysed.
Key words: children; violence; violence determinants; causes of violence; child abuse.
Постановка проблеми. Жодне насильство над дгтьми не е виправданим, i будь-якому насильству щодо дгтей можна запобити. Факти про дгтовбивства, жорстою та принизливi покарання, нехтування та недбалють, сексуальш домагання та iншi форми насильства щодо дгтей надходять до нас ще з чашв давшх цившзацш [1]. Останш документи про масштаби та вплив насильства щодо дгтей чгтко вказують, що це дуже серйозна та вагома глобальна проблема. Ця
проблема властива кожнш кра!ш свiту, вона набирае найрiзноманiтнiших форм i спостертаеться у рiзних середовищах [2].
Значний вщсоток дiтей у кожному суспшьсга страждае вiд насильства вдома. Лише у 16 кра!нах юнуе повна заборона будь-якого тiлесного покарання дггей у будь-якому середовищi. А абсолютна бшьшють дитячого населення Землi i досi не мае рiвноправного юридичного захисту вiд побиття чи умисного приниження вдома. Крiм того, д^и зазнають насильства вiд тих, на кого покладена вщповщальнють шклуватися про них у шм'!, навчальних закладах, а також у мюцях, де вони працюють законно чи незаконно.
Аналiз дослiдження проблеми. Значну увагу питанню подолання насильства над дпъми придiляли: Н. М. Апетик, М. В. Антокольська, Ю. М. Антоняк, Н. М. Ахтирська, I. А. Грабська, О. М. Джужа, I. В. Дроздова, А. В. Запорожцев, Н. В. Зимiвець, О. Д. Коломоец, Л. А. Колпакова, С. С.Костенко, О. Г. Кулик, Л. М. Мандрик, I. В. Опришко, Н. М. Платонова, Т. О. Проценко, Л. В. Сердюк, Т. I. Сщоренкова, Т. П. Цюман та iншi науковщ.
Метою щеТ статп е аналiз термшв "обставини", "причини", "умови" i "чинники", "детермшанти" правопорушень, а також дослщження детермiнантiв, що обумовлюють насильство над дггьми.
Виклад основного матерiалу. Слщ зазначити, що з появою держави суспшьство завжди займалось проблемами правопорушень та причинами, що !х породжують. Водночас, до сьогоднi iснуе неоднаковий шдхщ у визначеннi значення i змiсту термiнiв "обставини", "причини", "умови" i "чинники", "детермiнанти". У фшософп, залежно вiд об'екта 11 вивчення, пiд причинами розумiють такi види детермшант, якi породжують, викликають появу нового явища (наслiдку) [3, с. 531].
Важливим видом детермшант тсля причин е умови вчинення правопорушення. У фшософському розумiннi категорiя "умова" завжди пов'язана з категорiею "можливють", а в кiлькiсному проявi - з категорiею "ймовiрнiсть". Умовами адмшютративно! делiктностi можна назвати рiзноманiтнi за змютом чинники, якi сприяють i створюють можливостi виникнення i проявлення причини.
Дослщник В. М. Кудрявцев зазначив, що умовами явища, на вщмшу вщ його причин, називаеться комплекс явищ, якi самi безпосередньо не можуть спричинити це явище - наслщок, але, сприяючи причинам у просторi й часi, впливають на них, забезпечують певний !х розвиток, необхщний для виникнення наслiдку. Також вш вказуе, що умови у сукупносп з причинами створюють так звану повну причину того чи шшого явища [4, с. 17].
Своею чергою, О. П. Клюшшченко зазначае, що причини i умови як категори не щентичш. Мiж ними не виникае протирiч i розмежувань, тому що причина проявляеться через умови. Лопчний та об'ективний взаемозв'язок мiж причинами та умовами в деяких випадках викликае або породжуе такий стан цих явищ, коли причина може стати умовою ^ навпаки, умова стае причиною. Взаемозв'язок i взаемообумовленють мiж причинами та умовами адмшютративно! делштносп передбачае детальшший розгляд ознак, як становлять едину основу цих негативних явищ [5, с. 57].
Щодо адмшютративно! делштологп, то одним iз перших, хто класифшував причини й умови правопорушень, можна назвати В. I. Ремньова, про якого ми вже згадували у попередньому роздш. Науковець видшяе: "загальш причини i умови правопорушень (економiчнi, полгшчш, iдеологiчнi, правовi, оргашзацшш, культурно-виховнi); причини й умови, пов'язаш з певною службовою ситуацiею (недолши контролю, безкарнiсть порушникiв); обставини, пов'язаш з особою правопорушника (посадовi особи або громадяни, що не е посадовими особами) [6, с. 13].
О. I. Остапенко в адмшютративно-делштну детермшащю, зараховуе, насамперед, причини, умови i кореляти. Мiж ними i наслщком (делiктнiстю, делiктами) виникають причинно-наслщков^ обумовлено-наслiдковi, кореляцiйнi, функцiональнi зв'язки, зв'язок стану i системно-структурна детермiнацiя. За часом адмшютративно-делштна детермiнацiя охоплюе i визначае минуле як
психолопчно-формувальний елемент, тепершне як взаeмодiю причин i умов у процесi детермшаци наслiдку та майбутне, що несе в co6i цiльову та шформацшну детермiнацiю [7, с. 51].
Науковець причини й умови адмiнiстративноï делдатносп за сферою iснування подiляе на зовшшш та внутрiшнi. Об'ективнi причини адмшютративних делiктiв, вщображаючи конкретнi протирiччя суспiльного буття в економiчних i сощальних вщносинах людей, мають постшний i тимчасовий характер. До суб'ективних причин вчинення адмiнiстративного делiкту слщ зарахувати тi елементи соцiальноï психологи, яю проявляються в перекручених потребах, низьких iнтересах, цiлях, мотивах i моральних цiнностях, що суперечать щеологи демократичного суспiльства [7, с. 70].
М. I. Ншулш зазначае, що причина - це явище, яке породжуе та виробляе шше явище -наслiдок. Умовами явищ, на вщмшу вiд причин, виступае комплекс чинниюв, якi самi по собГ не можуть безпосередньо спричинити це явище - наслщок, але, супроводжуючи причини у просторi i чаш i впливаючи на них, дають певний поштовх ïхньому розвитку, необхщний для виникнення наслiдку.
Отже, причини адмiнiстративноï делiктологiï можна визначити як сукупнють соцiальних явищ i процесГв, якi у взаемодiï з обставинами, що вщпрають роль умов, сприяють протиправним проявам. Види причин: соцiально-демографiчного характеру (пов'язанi з урбанiзацiею, мпращею населення, змiнами статевовiковоï структури населення); економiчного (пов'язанi з матерiальним забезпеченням населення, рiвнем безробiття); соцiально-психологiчного характеру (пов'язаш з послабленням традицiйних форм сощального контролю за особистiстю у зв'язку з урбашзащею, зi зменшенням ролi сiм'ï у вихованнi дгтей, зi збiльшенням зайнятостi жiнок, з освгтшм рiвнем населення, станом психофГзичного здоров'я окремих соцiальних груп); оргашзацшно-правового характеру (пов'язанi з рiвнем нормативно-правового забезпечення державних оргашв, органiв мюцевого самоврядування, з професiйною пiдготовленiстю державних службовщв) [8, с. 16-17].
Дослщжуючи причини насильства над дгтьми, необхщно враховувати, що насильство як сощальне явище, по-перше, мае сощокультурну обумовлешсть, тобто в насильствi проявляеться стереотип сГмейних вщносин. Сощальш фактори (сощально-економГчне становище сГмЧ, безробГття) також е причинами стресу, що призводить до жорстокого поводження з дгтьми.
По-друге, насильство слщ розглядати як результат негативного особистого життевого досвщу правопорушника, "травми дитинства" (дитина, що зазнала сексуального насилля, сама стае небезпечною для шших, так званий "синдром вамшра" - той, над ким знущалися, надалГ вщтворюе поведшку свого кривдника).
КрГм об'ективних чинниюв, насильство в сГмЧ зумовлюе i низка суб'ективних, яю негативно впливають у взаемозв'язку з об'ективними чинниками. З огляду на це, щкавою е думка Ю. М. Антоняна, який вважае, що матерГальш труднощГ в сГмЧ поеднуються з тенденщею руйнування моральних засад, втратою життево важливих людських щнностей; при цьому характерним е дезоргашзащя шмЧ як сощального шституту, що виражаеться у внутршшх проблемах, вщсутносп матерГальних i емоцшних зв'язюв, яю виступають причинами збшьшення кшькосп розлучень, збшьшення кшькосп неповних i неблагополучних сГмей, Гзоляци шмЧ вщ суспшьства, зменшення престижу сГмейних щнностей [9, с. 123].
Причиною суб'ективного характеру i наслщком виступають алкоголГзм обох батьюв або одного з них, зниження виховного потенщалу сГмЧ, невмшня i небажання шукати компромю у виршенш побутових проблем, матерГальш труднощт
Зловживання спиртними напоями призводить до того, що вщходять на заднш план життево важливГ види дГяльносп (роботи, виховання дгтей). Як зазначае Н. Ф. Кузнецова, пияцтво - це надмГрне вживання спиртних напо1'в, а алкоголГзм, хворобливий потяг до пияцтва, що характеризуеться специфГчними медичними ознаками [10, с. 139]. На думку I. I. Карпеця, пияцтво послаблюе або зовсГм лшвщовуе сощально корисш зв'язки людини, сприяе руйнуванню сГмей, виникнення ворожнечГ мГж батьками i дгтьми, стимулюе зростання насильства насамперед у сГм'ях, а потГм у вщносинах мГж людьми [11, с. 413].
Насильство над дггьми, як i будь-яке насильство, характеризуемся тим, що воно спрямоване, передуем, на придушення шдивщуально! волi людини, можливостi самостiйно приймати ршення. У таких випадках батьки використовують свое право на особисте виховання всупереч встановленим нормам ^мейного кодексу Украши, вiдповiдно до якого здшснення батьками сво!х прав та виконання обов'язюв мають грунтуватися на повазi до прав дитини та ïï людсько1' гiдностi. Батькiвськi права не можуть здшснюватися всупереч штересам дитини. Вiдмова батькiв вiд дитини е неправозпдною, суперечить моральним засадам суспшьства.
Найчастiше про зловживання батьювськими правами доводиться говорити, коли батьки використовують свою необмежену владу над дитиною. Батьки як едиш розпорядники долi дитини, наприклад, вiдмовляються посилати сина або дочку в школу, забороняють 1'м брати участь у рiзних шкiльних заходах, що завдае дитиш фiзичних i психiчних страждань. Зловживання батькiвськими правами так само, як i ухилення вiд виконання обов'язюв щодо вихованню, являе собою особливу небезпеку для виховання дггей ще й тому, що воно не мае разового характеру, повторюеться систематично.
Характерною ознакою проблемноï шмЧ е те, що в нш порушено нормальний соцiальний процес, вщсутш загальнi цiлi, ослабленi зв'язки мiж членами сiм'ï. У таких шм'ях пануе хронiчна соцiально-психологiчна напруженiсть, викликана рiзними об'ективними або суб'ективними причинами, наприклад втратою подружньоï любовi, тривалими службовими вщрядженнями, важким захворюванням подружжя.
Ще одним чинником, який сприяе тдвищенню рiвня конфлiктностi сiмейних вщносин, е психофiзiологiчний фактор: незадоволена сексуальна потреба подружжя, яка може привести до стресових сташв, фрустрацп. Очевидно, що шлюб повинен задовольняти сексуальш потреби подружжя. Багато дослiдникiв доведели безпосереднш зв'язок мiж сексуальною задоволенютю в шлюбi i задоволенiстю шлюбом загалом [12, с. 21].
Також у систему чинниюв, що сприяють вчиненню насильства щодо дитини, слщ вщнести i характеристики рiвня шдивщуально1' поведiнки, яку умовно можна подшити на двi пiдгрупи: бiологiчна та сощальна. До бiологiчноï пiдгрупи належать особистюна психiчна i психофiзична особливосп членiв сiм'ï: темперамент, вiковi ^rn^i особливостi особи, психiчнi та невролопчш аномалiï, негативнi риси характеру шдивща (агресивнiсть, грубiсть, озлобленiсть, жорстокiсть, цишзм) i негативнi емоцiйнi i вольовi властивостi (дратiвливiсть, нестриманiсть, неврiвноваженiсть, образливють). Iндивiдуальнi соцiальнi характеристики особи включають в себе таю чинники, як: рiвень правосвщомосп суб'ектiв, притаманну 1'м систему цiннiсних орiентацiй, ставлення до понять моралi.
Науковець Блага А. Б. видшяе чинники насильства у шмЧ макрорiвня, мезорiвня. Чинники насильства в им% якi належать до макрорiвня, сприяють вiдтворенню сiмейного насильства як цшсного соцiально-правового явища. Важливим детермшацшним комплексом на рiвнi суспшьства загалом е: соцiально-економiчний, полiтичний, правовий, сощокультурний, морально-психологiчний, органiзацiйно-управлiнський.
Чинники, яю належать до мезорiвня, призводять до кримiногенноï десоцiалiзацiï та кримшогенно1' конфлiктностi сiм'ï. Найбiльших кримшогенних властивостей набувають сiм'ï, що становлять групу ризику щодо скоення насильства та жорстокого поводження: 1) им% яю неналежно виконують виховну та соцiалiзуючу функцп; 2) сiм'ï з наявнютю залежностей у членiв им'ц 3) сiм'ï iз наявнiстю у члешв родини хронiчних соматичних або психiчних захворювань; 4) сiм'ï, що вирiзняються за вiком батькiв, а також складом та повнотою; 5) им% яю мають специфiчнi проблеми.
До зовшшшх чинникiв мiкрорiвня, що детермшують безпосередньо злочинну поведiнку, належать: 1) особистють винного, його моральш, вольовi, iнтелектуальнi, емоцiйнi, психологiчнi деформаци (безпосередня причина вчинення конкретного акту шмейного насильства) [13, с. 299].
О^м того, слiд зазначити що на сьогодш iснуе два тдходи, якi пояснюють причини насильства в им'1": соцiологiчний i психологiчний. Соцюлоггчний nidxid розглядае жорстоюсть у шмЧ як прийняту соцiокультурну зумовленiсть виршення конфлiкту шляхом насильства в
сощальнш rpyni. Причинами постають стереотипи шмейних вiдносин, виховання з дитинства, низьке сощальне й матерiальне положення им'!, постiйнi сварки й проблеми в им'!, якi, своею чергою, призводять до стрешв, а останнi - до жорстоко! поведiнки 3i сво!ми спiвмешканцями.
Психологгчний nidxid пояснюеться наявшстю психологiчних захворювань у членiв родини, характерами особистостей, поведшкою дитини або батьюв, негативним особистiсним досвiдом батьюв, який вони пережили в дитинств^ а також зловживання алкоголем i наркотиками [14, с. 58-68].
Висновки. З огляду на викладене вище, доцшьно виробити комплексний пiдхiд до запобиання всiх форм насильства щодо дiтей, пiдвищити рiвень дослiджень i збору даних про масштаби поширення, детермiнанти насильства щодо дiтей. О^м того, суддям необхiдно ефективно реагувати на випадки насильства щодо дггей, яю вчинюються повторно чи систематично, тдтримати практику суду щодо призначення у таких випадках адмшютративного арешту як найбiльш суворого виду адмшютративного стягнення. А також в обов'язковому порядку судам зпдно зi ст. 245 КУпАП встановлювати детрмiнанти насильства в им'! та вносити зпдно зi ст. 282 КУпАП до вщповщальних органiв та служб, передуем органiв Нащонально! полщи, пропозицп про вжиття заходiв щодо усунення цих детермшаштв та належного здiйснення профшактично! роботи з особами, якi перебувають на профiлактичномy облiкy у зв'язку з вчиненням насильства щодо дггей.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Ten Bensel RW, Rheinberger MM, Radbill SX (1997). Children in a World of Violence: The Roots of Child Maltreatment. In: Helfer M et al. (Eds). The Battered Child. Chicago, University of Chicago Press, pp 3-28. 2. United Nations Secretary-General (2006). Report of the Independent Expert for the United Nations Study on Violence against Children. Promotion and protection of the rights of children. United Nations General Assembly, Sixty-first session. A/61/299. 3. Философский энциклопедический словарь /ред. Л. Ф. Ильичёв и др. - Москва: Сов. энцикл., 1983. - 840 с. 4. Кудрявцев В. Н. Причины правонарушений / В. Н. Кудрявцев. - Москва: Наука, 1976. - 286 с. 5. Клюшниченко А. П. Производство по делам о мелком хулиганстве (Из опыта работы милиции Украинской ССР) / А. П. Клюшниченко. - Киев : Киев. высш. шк. МВД СССР, 1970. - 151 с. 6. Ремнев В. И. Актуальные вопросы административной деликтологии в современный период / В. И. Ремнев // Актуальные проблемы административной деликтологии. - Киев, 1984. - С. 3-5. 7. Остапенко О. I. Адмiнiстративна делiктологiя: сощально-правовий феномен i проблеми розвитку : монографiя / О. I. Остапенко. - Львiв: Львiв. т-т внутр. справ при Укр. акад. внутр. справ, 1995. - 312 с. 8. НикулинМ. И. Проблемы науки административной деликтологии : дис. ... д-ра юрид. наук : 12.00.14 /М. И. Никулин. - Москва, 2006. - 461 с. 9. Антонян Ю. М. Жорстоюсть в нашому життi / Ю. М. Антонян. - М.: ИНФРА-М, 1995. - 342 с. 10. Кузнецова Н. Ф. Проблемы криминологической детерминации / Н. Ф. Кузнецова. - М. : Издательство Московского университета, 1984. - 208 с. 11. Карпец И. И. Преступность: иллюзии и реальность / И. И. Карпец. - Москва: "Российское право",1992. - 432 с. 12. Юркевич М. Г. Советская семья /М. Г. Юркевич. - Минск, 1970. - 243 с. 13. Блага А. Б. Насильство в ам 'г: (кримiнологiчний аналiз i запобiгання): монографiя / А. Б. Блага. -Харюв: Макаренко, 2014. - 356 с. 14. Гирфанов Р. М. Российский и зарубежный опит борьбы с насилием в отношении детей /Р. М. Гирфанов, М. Ю. Калинкина //Вопроси ювенальной юстиции. -2008. - № 1. - С. 58-68.
REFERENCES
1. Ten Bensel RW, Rheinberger MM, Radbill SX (1997). Children in a World of Violence: The Roots of Child Maltreatment. In: Helfer M et al. (Eds). The Battered Child. Chicago, University of Chicago Press, pp 3-28. 2. United Nations Secretary-General (2006). Report of the Independent Expert for the United Nations Study on Violence against Children. Promotion and protection of the rights of
children. United Nations General Assembly, Sixty-first session. A/61/299. 3. Philosophical Encyclopedic Dictionary (1983) [Fylosofskyy эntsyklopedycheskyy slovar'] / edited by L. F. Ilyichev and others Sov. encycl., Moskov, 840 p. (rus) 4. Kudriavtsev V. N. (1976) Crimes causes [Prychynbi pravonarushenyy], Nauka, Moskov, 286 p. (rus) 5. Kliushnichenko А. P. (1970) Proceedings on disorderly conduct (From the experience of the Ukrainian SSR Militia) [Proyzvodstvo po delam o melkom khulyhanstve (Yz opbita rabotbi mylytsyy Ukraynskoy SSR)], Kiev. vyssh. shk. MVD USSR, Kiev, 151 p. (rus) 6. Remniev V. I. (1984) Topical issues of administrative delictology in the modern period [Aktual'nbie voprosbi admynystratyvnoy delyktolohyy v sovremennbiy peryod], Aktualnye problemy administrativnoi deliktologii, Kiev, pp. 3-5. (rus) 7. Ostapenko О. I. (1995) Administrative delictology, social and legal phenomenon and problems of development [Administratyvna deliktolohiya: sotsial'no-pravovyy fenomen i problemy rozvytku], Lviv. in-t vnutr. sprav pry Ukr. akad. vnutr. sprav, Lviv, 312 p. (ukr) 8. Nikulin M. I. (2006) Problems of administrative delictology: dissertation of J.S.D : 12.00.14 [Problembi nauky admynystratyvnoy delyktolohyy], Moskov, 461 p. (rus) 9. Antonian Y. M. (1995) Violence in our lives [Zhorstokist' v nashomu zhytti], INFRA-M, Moskov, 342 p. (rus) 10. Kuznietsova N. F. (1984) Problems of criminological determination [Problembi krymynolohycheskoy determynatsyy], Izdatelstvo Moskovskogo Universiteta, Moskov, 208 p. (rus) 11. Karpets I. I. (1992) Crime: illusions and reality [Prestupnost': yllyuzyy y real'nost'], "Rossiyskoe pravo", Moskov, 432 p. (rus) 12. Yurkevich M. G. (1970) Soviet family [Sovet-skaya sem'ya], Minsk, 243 p. (rus) 13. Blaha A. B. (2014) Domestic violence: (criminological analysis and prevention): monograph [Nasyl'stvo v simyi :(kryminolohichnyy analiz i zapobihannya)], Makarenko, Kharkiv, 356 p. (ukr) 14. Girfanov R. M. (2008) Russian and foreign experience in combating child abuse [Rossyyskyy y zarubezhnb y opyt bor'bb s nasylyem v otnoshenyy detey], Voprosy yuvenalnoi yustitsyi, No. 1, pp. 58 -68. (rus).
Дата надходження: 29.12.2016р.
