CC BY
7
Науковий вкпик, 2000, вип. 10.2
Я. к'лнчопа Л.Л., Черкасов Л.Ф., I орГшкта .11.И. Срлпжпслтипя характеристика полного режима некоторых расremiii ccM.Vacciniaceae в условиях Костромской области // Материалы по ичученто растительных pecvpcos Костромской области: Сб. н.ичн. работ. - Вып.30. - Кострома. 1073.-С. 45-54.
9. Краснов В.П., Тартоискпн II.H. linojioi ия [течения и плодоношения черники // Эколо-iичсскне и фитонснолт ичсские исследования дикорастущей флоры Украинскою 11олесч.я. - Киев: УСХЛ. 1485.-С. 2.4-34.
10. Кряснок lt.II., Орлоп Л.Л. Потрастнме ресурсы парциальных кустов Vacciniuin nivrtillus I., в ненонотляцнях Полесья Украины // Расппелын.тс (iccspcr-i. - 1941. - Г. 27. вып. 3. — С. 54-50.
11. Манко П.И., Кравченко В.Л., Гапппспкп ii.lt. Основные факторы, определяющие поступление l5'Cs в фитомассу доминирующих компонентов экосистем ПГРЭЗ // Экологический статус чатрячненпых радионуклидами территорий. - Минск. 1495. - С. 89.
12. Моисеев И,Т., Тихомиров <1>.Л. и др. О некоторых такотгомерностях поведения цечия-137 в системе почва-сельскохотяйсгвенные растения // Теоретические и практические аспекты действия малых доч ионичирующей радиации. - Сывтыпкар,-1977. - С. 122-136.
1.3. Орлоп <).()., Краснов lt.ll., Кирш кипя ().'t. Фенолш ¡я нвпшня 1 плодоношения япд-нпх рослин родини Vacciniaceae S.I7.Gray в I lojricci УкраТни // ПроСтлеми еколотн nicin i jiieoKopuc-тування iiallojiieci УкраТни: Наук, npani HojiicbKoT ЛИДС. - Нин. 4. - Житомир. 1998. - С. 97-104.
14. Полевой В.В. Физиология растений. - М.: Высшая школа. 1989.-430 с.
15. Тяргонский 11.11. Брусника в сосновых лесах Центрального 11олесья Украины и введение ее в кулмуру: Авгореф. днсс. ... к.с.-х.п.. - Киев. 1990.-13 с.
16. Tapi омский 11.11. Особенпост цветения брусники па южной [ранние ее сплошного рясггрос (ранения // Лесной журнал. ~1990. - №3. -С. 127-129.
17. Юдина В.Ф., Колупаепа К.Г. н др. Нруспика. - М.: Леей, пром-сть. 1986. - 12 с.
18. Экология и Лнп.нн ни рас г еинй восточноевропейской лесотундры / Под ред. П.Г.Солопевич. - Ленинград: Паука, 1970, —С. 53-138.
19. Bnnzl К. and Kracke W. Seasonal variation of soiMo-plant transfer of К and fallout 134,137Cs in peatland vegetation //Health I'hys. - 1989. - 57 (4). - P. 593-600.
2(1. С lint (.'.M., Harrison A.F. and Howard D M. Rates of leaching of !37Cs and potassium from different plant litters// J. ofF.nviron. Radioactivity. - 1992. -№16. - P. 65-76.
21. Gassmann W. and Schroeder J.l. Inward rectifying K+ channels in root hairs of wheat - a mechanism for aluminium sensitive low-affinity K+ uptake and membrane potential control // Plant Physiology. - 1994. - 105 (4). - P. 1399-1408.
22. Melin Judith, Waclberg Lena, Suomcla Forma. Long-term retention of cesium in Swedish boreal forest ecosystem // Seminar on the dvnamic behaviour of radionuclides in forest. — Stockholm, May 18-22, 1992.-P. 14.
23. Mamikhin S.V., Shchcglov A.I. Dynamics of Cs-13 7 in the forest of 30-km zone around the Chernobyl nuclear power station // Seminar on the dvnamic behaviour of radionuclides in forest-Stockholm, May 18-22. 1992. - P. 10.
24. Salt С.Л. and Mayes U.W. Seasonal variations in radiocaesium uptake by resecdcd hill pasture grazed at different intensities by sheep // J. of Applied Т-'cology. - 1998. - Vol. 28. - P. 947-962.
25. Sombre L., Vanhouclie M., S. dc Bromver et al. l ong-term radiocaesium behaviour in spruce and oak forests // Sci. of the Total Environ. - 1994. - Vol. 157. - P. 57-71.
26. Woltubcck Il.T. and M. de Bruin. Xylem and phloem import of Na). К f. Rh 1. Cs I and Sb(S04)2 in tomato frutits: dilTercntial contributions from stem and leaf// .1. of Hxperim. Botany. - 1986. -37(180). -P. 928-939.
УДК351. 85f Докторант О.Я. Jlamp, к.с.-гм. - Укратська Академ ¡я
державного управлшня
ДЕРЖАНИЕ УПРАВЛШНЯ Л1СОВИМ ГОСИОДДРСТВОМ РЕПОНУ: СТАН, ИРОВЛЕМИ ТА ШЛЯХИ IX ВИРППЕННЯ
11роаналповано стан та проблеми держапного унравлнш« лковнч госнодарстпом у Jli.BincbKoMy perioni. IlportoHj'ioibc* ocnonrii пяпрямкп усунення вияпленнх недолтв п метою формуванпя повноипптих nicin у майбугньому.
I. Jticone тя салппо-ляркопе госноларсшо 43
Украшський державний лкотехшчний унiверситет
Dociorant Oleg Lazor- Ukrainian Academy of Public Administration
The State Government by Region Forestry: Condition, Problems antl Ways of
Solvings
The condition and problems of state government by forestry in I.viv region are analysed. The ways of elimination оГ exposed defects are proposed for the purpose to form valuable forests in the future.
JlicH - одне 3 головних природних багатств Льв1вщики, як1 займають нло-щу 680 тис. rexxapiB. Це становить близько 28 % гериторп облаетi та 9 % jiicin УкраУни. Державному л1сопому фонду належить 471 тис. гектар]в, агропромисло-вому комплексу - 146 тис. гектар1в, Мипстерству оборони - 51 тис. гектар in, Mi-шстерству ocbîth - 7 тис. гектар1в, Нацюнальному природному парку "Явор'тсь-кнй" - 3 тис. reKTapie.
Шсовий фонд цих користувач!в, за винятком Jiicin агропромислового комплексу, характеризуеться високими таксашйними показниками. Середшй запас на один гектар вкритих л ¡совою рослиншстю земель становить 3 17-363 м3, а в окре-мих деревостанах сягае 600-700 м3. IIJopiMiro приростае 2 млн. м\ у середньому -4,5 м3 на один гектар. На високобоштетш насадження припадае 24 % деревоста-hîb, середньоповнотш - 70 %, низькоповнотш - тшьки 6 % вкритих люовою рослиншстю земель. Кореневий запас у люовому фонд! обласп становить поиад 118 млн. м3. Запас деревини на душу населения у Льшпськш облас-ri вщтшдно становить: загальний - 30,31 м3, стиглого люу - 1,93 м3. Використання приросту - 68 %. Ochobhî л1соутворююч1 породи на теренах области дуб, бук, сосна, ялина, ялиця, вшьха. У piBHHHHHX районах поширеш дубово дубово-грабов1, буков1, cocnoni, широколистяно-cocHOBi л1си. У горах домжують смереков1, ялицев1, Gyxoni лгси.
JlicH JTbBÎBCbKoï облает! за еколопчним i господарським значениям no/ii-ляються на ДВ1 групи: природоохоронт та експлуатацшш.
До nepuioï групи належить третина Л1ав Льв1вщини. Основн! ïx функцп -водоохоронна i водорегулююча, грунтозахисна, саштарно-ппешчна та юпмато-утворююча. Лки, регулюючи поверхневий ctîk, захищають грунт вщ epo3iï, дже-рела води вщ забруднення, заноб1гають утвореиню селевих явищ, зеуглв ciiiromix лавин у горах. Люи друго'Г групи, виконуючи еколопчгп фупкцп, служать джере-лом отримання деревини.
Значну частину (37 %) jrîcÏB Льв!вщини займають молодняки. Середньовжо-Bi, 40-60-ти pi4ni насадження ростуть на 45 % вкритси jiicoM imouti, пристш aio'ti -на 12 %, стиглих лгав - тшьки до 6 %. Таке сшввщношення е результатом ¡нтеиси-bhoï експлуатацп nicie, як у шелявоенш роки, так i до недавнього часу.
Анал1з динамжи л1сового фонду облаем за десятир!ччя (репптний перюд) за такими показниками: загальна площа, Л1сист1сть, в1кова структура, породний склад i повнотнiсть дас можлившть встановити, шо поряд ¡3 позитивними зм'шами (зб1льшенпя площ земель, вкритих люом, збшыиення площ твердолистяних паса-джень, покращення в!ково1 структури), деям л^внич! показники стану л1сопого фонду попршились: pi3co зменшились плоил високоповпотних насаджень, i на-впаки - збшьшилисъ низькоповнотш; знизився запас деревини на один гектар; зменшились mrouii хвойних насаджень, зб!льшились - м'яколистяних (табл. 1 ).
44 До 125-Р1ЧЧЯ УкрДЛТУ
Табл. 1. Динамта стану лкового фонду Львгвсъко! областг
е "а ео « Види обЛ1Ку Оди-няця BKMÎpy •Шсокорисгувач! Заповщник "Розточчя" Всього по обласп
Державт Л1СОгосподарськ1 пшггоиемства .Шеи колективннх с/г тдприемств MIhocbîth Украши Mîh оборони Украши
Попер. Л1СОВПО рядкува ння Останне Л1СОВПО- ряд-кування Поперед. Л1СОВПО- рядкуван-ня Останне лшовпо- ряд-кування Попер, люовпо рядку-вання Остан. л1совпо рядку-вання Попер, люовпо рядку-вання Остан. Л1СОВПО рядкува ння Попер, люов-порядку вання Остан nicoen орядк уван. Попер, лшовпо рядкува ння Остан. i л1сов- ; поряд-куван.
1 Загальна площа земель л1сов. фонду, в т.ч. вкрвгп JlicOM зешп га 467800 470967 146100 146347 7003 7003 53129 53228 2080 2084 676112 6796291
га 421600 426548 136100 139988 6541 6487 37404 38074 1898 1929 603543 613026 i
2 JTicHcricTb % 90 91 93 96 93 93 70 72 91 92 28 28
3 Вжова структура -молодняки -середньовжов! -пристигаюч1 -стигл! тис га/ м3 176500 18570 153653/ 17788.8 77500/ 6560 61457/ 6407,5 1449/ 185 1736/ 187 13628/ 1782,5 11120/ 1538,1 350/ 37,5 372/ 38,4 269427 27135 2283381 25959,81
-II- 173200 42200 192933/ 44199,4 51700/ 9770 66837/ 11292,1 2694/ 765 2689/ 763 13806/ 4333,9 15617/ 4665,8 1050/ 338,5 1059/ 339,2 242450 57407,4 2791351 61259,5;
-11- 49000/ 15660 55024/ 16193,1 5600/ 1160 8914/ 1725.7 1668/ 599 1665/ 597 6825/ 2615.6 6587/ 2400,5 334/ 113.6 334/ 113,6 63427/ 20148.2 72524 i 2! 029,91
-//- 22900/ 7710 24938/ 7919,4 1300/ 160 2780/ 357,6 730/ 225 397/ 121 3145/ 1195,4 4750/ 1724,3 164/ 58,2 164/ 58,2 28239/ 9348.6 33029 10180,5:
4 Групи порщ: -ХВОЙШ -гвердолистяш -м'яколистят га 193300 186743 86300 86312 2981 2978 21093 21300 849 860 304523 298193
-II- 190800 200120 28100 31092 3189 3189 10918 11391 938 947 233945 246739
-41- 37500 39685 21700 22584 371 320 5393 5383 111 122 65075 68094 ;
5 Сер запас на 1га; - стиглих i перестшн. - пристигаючих м3 337 317 123 129 308 305 380 363 355 355 331 308
-II- 319 294 207 154 359 359 383 364 340 340 318 290 :
6 Площа насаджень ч иовнотою: 0,3-0,4 0,5-0,7 0,8-1,0 гё "ШхГ 18800 17802 17228 79 69 1457 1376 15 15 36153 37488 i
-41- 239000 295200 108401 107798 3583 3250 21194 22658 1498 1502 373676 430408|
-II- 165800 112548 9897 14962 2879 3168 14753 14040 385 412 193714 1451301
УкраТнський державний лкотехшчний унiверситет
1з наведеного анагпзу л1сового (|юиду за його осповними показииками зро-зумшо, що спешадютам лкового господарства Лыпшишш необх'щно доклпстн чималнх зусиль для покращення стану л ¡с ¡п, а отже й еколопчноУ безпеки обласп загалом.
На сьогодт потр1бно вщверто визнати, що багато проблем с I в систем! охо-рони Л1су, мають М1сце масов1 самовшьш рубання, особливо в .¡псах агроиромисло-вого комплексу. 1з загальноУ юлькосп :псових земель областт, п'ята частика (146.347 га) знаходиться у постойному користуватн мшгосподарських лкгосшв, що пходягь у систему агропромислового комплексу. Загальний деревний запас становигь 20 млн. м3. Це вагома частица люових багатств нашого краю, яка вдаграе значну роль в еколопчшй р1вноваз1, економ1чному та сощально-по.тптичиому житп альського населения. Передача частили л1ав у постжне користування пщпришствам АПК у 50-1 роки вдаграла важливу роль у становлеши, економ1чному та сощальному рознит ку колгоств 4 радгосл!в, особливо у прсъких районах обласп, де альгоспупддя знахо-дяться у дуже обмежешй кшькостУ Однак безсистемшсть у вирубуванш люв, особливо вздовж ¡снуючих транспортних шлях1в, та вдаупистт. спешллповапоТ структу-ри ¡з ведения лкового госнодарства завдали л'кам значних збитюв. 1з метою нрипи-нення цих рубань, у 70-х роках ттриймаеться риле пня про оргашзашю м1жгоснодар-ських л1сгосшв.
Створен! районтп М1жгосподарсью лкгоспи у пор1вняно невеликий термт ефективно запрацювапи, про що стдчить покращения стану лкового фонду у систем! АПК за решшший перюд (табл. 1). За цей перюд збшьшилась вкрита л!сом площа майже на 4 тис. гектар1в. Загальний деревний запас зр'ю на 2,1 млн. м3 або на 12,1 %. Площа ш'нних хвойних \ твердолистяних лгав збЫынилась на 3 тис. ге-ктар1в. Покращилась вшова структура Л1С1В, збтынився ш'дсоток внсокоповнот-них насаджень тощо. Тому дуже прикрим видаеться той факт, що з 1998 року у л'|-сах агроформувань попались масов1 самов^лып рубання. I тут, окр1м зубожмшя сшьського населения, е \ значке недопрацювання, а то 1 злочипне ставления до своТ'х обов'язкт лковоТ охоронн м'шгосподарських лкгосшв. Зауважимо, шо ма-сов1 самовшьш рубання, в основному, зафжсоваш у прських м1жгосподарських лкгоспах облает! (Скол1вському, Турювському). Так, унродовж 1998 року в Ско-Л1ВСькому мтгосподарському лкгосш зафшеовано 700 м' самовшьних рубань, а у першому швр1чч1 1999 року вже 2077 м3. За матер1алами перев1рок спешалкт!!» Державного управлпшя еколопчноТ безпеки у Льв1вськ1й обласп у 1999 рош порушено 5 кримшальних справ за нанесения збиткт природокористуваншо на суму бшьше одною мшьйона гривень.
Доречно нагадати таким господарникам, що сух1 р1чища на м1с1м колись повноводних р1чок, яруги та провалля там, де вирувало життя, безплщш теки за-мють чорнозом1в - очевидна реалыпеть сьогодення. Пояснения у (нлыногп випа-дюв одне - зиеважливе, споживацьке ставления до люу.
Останжм часом усе частппе дискутуеться I питания припатизашУ земель л\-сового фонду. Диочим на сьогодш Лковим кодексом УкраТни передбачено, що ткл лки належать до державноУ власност1 (ст. 6 Лкового кодексу), але ч. 3 ст. 9 пього Кодексу доз юлено передачу окремих дшянок лкового фонд) у постшне користу-вання площ.'Ю до 5 га, якщо во!1И входять до складу селяноьких (фермерських) господарстг, окремим громадинам УкраТни, яю мають енчпялг.пу 1пд| отопку.
46 До 125-рИчя УкрДЛТУ
Науковий вкпик, 2000, вип. 10.2
Iii чпстдно до ч. 4 ст. 4 дпочого Земельного кодексу УкраУни передблчено передачу у ириватну BJiacuicTb чи у иоспйпе користупання громадянам окремих дшянок licy. за умопи платного .тпсокористування. Не сприяло би створенню конкурентною середовтца у лковт галуз1, збагаченшо Гюго рослнниого та тваринного cBi-IV. Однак, беручи ло уваги так1 чштики. як низький pinein. правовоУ та еколопч-иоУ культури лкокорлстувачш (особливо у л1сах iiuiinx користувач1в), який склав-ся упродопж остантх poKin за принципом споживаш.кого ставлення як до л1су, гак i до довюлля загалом, педоскопал1сть правового механизму державного контролю за рашональним невиспажливим пикористанням ириродпих pecypciß, на думку багатьох cneuiarjicTiB л!совоУ raiiyii, з якою неможливо пе погодитись, - таю кроки f передчаснимн. 11роблема тут пе стш.ки у форм1 njiacnocTi, як у можливо-ст ях держави захистити заг альнонанюнальну загнкавлешсть у jiicax.
Отже, найважливниим завданиям ведения л1сового юсподарства област1 е усунення тих недолив, що були допущен! у господарюванш у далекому та неда-впьому минулому.
Це завдапня с складним та вельми важливим, тнм 61'лыне, коли брати до упаги те, що розв'язання його припадае на важкий перюд становления як економ1-ки облает'!, так i держави загалом. Тому сьогодш norpi6iio так господарювати, щоб за умов недостатнъого фшансування з бюджету держави провести nartneo6xi-днпш лкогосподарсью, jticmcyjii.iурчi та Jiicoiaxucni заходи, щоб не допустит негативного формування jiicin майбутнього._
УДК 630*425:630*228 В.П. Ворон, В.В.Лавров, О.В. Леман, О.Г. Целнцеп -
УкрНДШГА, м. Харшв
ЗМШЙ IIPOCTOPOBOI СТРУКТУР« СОСНОВИХ ДЕРЕВОСТАШВ ВНЛСЛГДОК ЗАТРУДНЕНИЯ АТМОСФЕР» ВИКИДАМИ PIBHEHCbKOrO ВО "АЗОТ"
Наведено результаты досл)Джснь пллчву викнлш Ртненського ВО "Азот" на просторожу структуру сосняюв. Остановлено, що внасш'лок прштпчення росту дерев змен-шуюгься погужтсть горизонту фотосинтезу. poiMipii крон дерев. змппосться Тх форма, шо св1дчшь про исредчасне стартмя лерев.
V.P. Voron, I'. V. Lavrov, A.V. Leman, A.G. Tcelitchev
Changes of spatial structure of pine stands as a result of emissions of Rivne industrial plant "nitrogen"
Results of the studies of emission impact of Rivne industrial plant "Nitrogen" on spatial structure of pine stands arc presented. It was revealed that the depth оГ photosyntheticnllv active layer it) forest canopy as well as the size of tree crowns decreased, and the shape of crowns altered signilicantly due to tree growth depression. These results can serve as an evidence of trees' premature aping.
Техногенне забруднення атмосфери г одшею з глобалышх проблем сучас-ност!. Иезважаючи на чипчni чусилля но контролю та зшшеншо eMicii токсикаттв, тчю завдаг величезноУ шкодн нриродним екосисгемам. В бшагьох районах УкраУни аеротехногеине забруднення с серношою 3ai розою icitynamtK) jiicin. У Полннському
'. Tiro не та еллопо-чяркппе I осполярс I по 47
