Научная статья на тему 'Дендрофлора золошлаковідвалів бурштинської теплової електростанції'

Дендрофлора золошлаковідвалів бурштинської теплової електростанції Текст научной статьи по специальности «Сельское хозяйство, лесное хозяйство, рыбное хозяйство»

CC BY
60
10
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Аннотация научной статьи по сельскому хозяйству, лесному хозяйству, рыбному хозяйству, автор научной работы — В. І. Парпан, О. С. Неспляк

Досліджено дендрофлору рекультивованих і нерекультивованих золошлаковідвалів Бурштинської ТЕС. Проведено систематичний, біморфологічний, географічний та екологічний аналізи.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

The dendroflora of the asheslag dumps of Burshtynska TEPS

The dendroflora of the recultivated and nonrecultivated asheslag dumps of Burshtynska TEPS was studied. The systematic, biomorphological, geographical and ecological analyses were done.

Текст научной работы на тему «Дендрофлора золошлаковідвалів бурштинської теплової електростанції»

1. Л1СОВЕ ТА САДОВО-ПАРКОВЕ ГОСПОДАРСТВО

УДК581.526.425 Проф. В.1. Парпан, д-р бюл. наук, acnip. О.С. Неспляк-Прикарпатський НУ м. В. Стефаника, м. 1вано-Франтвськ

ДЕНДРОФЛОРА ЗОЛОШЛАКОВ1ДВАЛ1В БУРШТИНСЬКО1 ТЕПЛОВО1 ЕЛЕКТРОСТАНЦП

Дослiджено дендрофлору рекультивованих i нерекультивованих золошлаковщ-валiв Бурштинсько! ТЕС. Проведено систематичний, бiморфологiчний, географiчний та екологiчний аналiзи.

Prof. V.I. Parpan; post-graduate O.S. Nesplyak -Prykarpats'ky NU named after V. Stefanyk, Ivano-Frankivs'k

The dendroflora of the asheslag dumps of Burshtynska TEPS

The dendroflora of the recultivated and nonrecultivated asheslag dumps of Burshtynska TEPS was studied. The systematic, biomorphological, geographical and ecological analyses were done.

Одним i3 способ1в штеграци девастованого об'екту у природний ландшафт е фггомелюращя [1]. На 1вано-Франювшиш до таких об'еклв нале-жить Бурштинська ТЕС - важливий виробник i експортер електроенерги та водночас найбшьший забруднювач довкшля в регюш. За ф1зико-географ1ч-ним районуванням вона розташована в межах Придшстровського Подшля i належить до природного району Бурштинського Отлля [6]. За флористичним районуванням територiя входить до Опiльського району.

Вихщним етапом розроблення науково обгрунтованих заходiв щодо фггомелюрацп золошлаковiдвалiв е рослиншсть арбофлори, яка мае культи-воване i природне походження - це було метою дано! роботи.

Матер1али i методи

Об'ектом дослiдження були рекультивоваш i нерекультивованi золош-лаковщвали Бурштинсько! ТЕС Галицького району 1вано-Франювсько1 об-ластi. Золошлаковiдвали № 1 i № 2 розташованi у с. Бовшiв i займають площу близько 44 га. Вони вичерпали сво! складувальнi властивостi, один з яких ре-культивований, а шший пiдлягае рекультивацil. На сьогоднi функщонуе зо-лошлаковiдвал № 3 у с. Бiльшiвцi, загальною площею 91 га, який також зна-ходиться на межi вичерпання складувальних можливостей.

Предметом дослiдження була культивована i природна дендрофлора золошлаковiдвалiв. Натурне li вивчення проводилося протягом 2007 р. мар-шрутним методом iз закладкою тимчасових профшьних лiнiй, на яких фжсу-вався конспект дендрофлори.

Таксономiчний склад дендрофлори золошлаковiдвалiв дано за польо-вими дослщженнями та на основi зiбраного гербарного матерiалу, який уточ-нювався за визначниками та поЫбниками [2-4, 10, 5].

Нащональний лкотехшчний унiверситет Украши

У робот прийнято номенклатуру таксонiв та !х систематичну прина-лежнiсть за С.К. Черепановим [9]. Флористичний аналiз здшснено за А.Л. Тах-таджяном [8]; жи"тж форми рослин - за 1.Г. Серебряковим [7]. Екологiчнi особливост видiв (свiтлолюбнiсть, тiневитривалiсть, вологолюбнiсть, став-лення до грунту) охарактеризованi за лггературними даними [2-4, 10].

Результати i обговорення

Видовий склад дендрофлори золошлаковщвашв Бурштинсько! тепло-во! електростанцп наведено в табл. 1.

Табл. 1. Дендрофлора золошлаковiдвалiв БурштинськоИ ТЕС

№ з/п Родина Pig Вид Мшцезна-ходження Життева форма Географiч-не похо-дження

РЗШВ НЗШВ

1 2 3 4 5 6 7 8

1. Pinaceae Pinus L. Pinus sylvestris L. + - д цб, са

2. Larix Mill. Larix decidua Mill. + - д цб

3. Salicaceae Salix L. Salix caprea L. + + д цб

4. Salix purpurea L. + + к цб, са, it, сз

5. Salix cinerea L. + + к цб, it

6. Salix alba L. + + д цб, са, сз, it

7. Salix fragilis L. + - д цб, сз, it

8. Salix triandra L. + + к цб, са, it

9. Populus L. Populus tremula L. + + д цб, са

10. Populus alba L. + - д цб, it, сз

11. Populus deltoides Marsh. + + д ап

12. Populus nigra L. + + д цб, it, сз

13. Rosaceae Cerasus L. Cerasus vulgaris Mill. + - д к

14. Cerasus avium (L.) Moench + - д цб, it

15. Prunus L. Prunus divaricata Ledeb. + - д цб, it

16. Prunus spinosa L. + - к цб, it, сз

17. Prunus domestica L. + - д к

18. Malus Mill. Malus sylvestris Mill. + - д цб

19. Pyrus L. Pyrus communis L. + - д цб, it

20. Crataegus L. Crataegus monogyna Jacq. + + д цб

21. Rubus Vahl. Rubus caesus L. + + нк цб

22. Rosa L. Rosa canina L. + + к цб, it, сз

23. Oleaceae Fraxinus L. Fraxinus excelsior L + - д цб, it, сз

24. Fraxinus pennsylvanica Marsh. + - д ап

25. Fraxinus lanceolata Borkh. + - д ап

26. Forsythia Forsythia giraldiana Lingelsh. + - к са

27. Caprifoli-aceae Symphoricar-pus L. Symphoricarpus albus (L.) Blake + - к ап, цб

28. Viburnum L. Viburnum opulus L. + + к цб, it, сз

29. Sambucus L. Sambucus nigra L. + - к цб, сз

30. Cornaceae Swida Opiz Swida sanguinea (L.) Opiz + - к цб

31. Swida alba (L.) Opiz + - к цб, са

32. Aceraceae Acer L. Acer negundo L. + + д ап

1 2 3 4 5 6 7 8

33. Acer platanoides L. + - д цб

34. Elaeagnaceae Hippophae L. Hippophae rhamnoides L. + + д цб, it, ca

35. Betulaceae Betula L. Betula pendula Roth + + д цб

36. Fagaceae Quercus L. Quercus robur L. + - д цб

37. Ulmaceae Ulmus L. Ulmus laevis Pall. + - д цб

38. Fabaceae Robinia L. Robinia pseudoacacia L. + + д aп

39. Juglandaceae Juglans L. Juglans regia L. + - д it, ca, сз

40. Corylaceae Carpinus L. Carpinus betulus L. + - д цб, оз

41. Celastra ceae Euonymus L. Euonymus europaea L. + - к цб, it, ез

П римггка: РЗП В - pекyльтивованi золошлаковщвали; НЗШВ - неpекyльтивованi

золо-шлаковщвали; Д - дерева, К - кущ^ НК - напiвкущi; ЦБ - Циркум-бореальна флористична область; 1Т - 1рано-Туранська флористична область; СЗ - Середземноморська флористична область; АП - Атлантико-Швшчно-Американська флористична область; СА - Схщно-Азшська флористична область; К - у культура

Систематичний анал1з дендрофлори показав, що виявлеш рослини на рекультивованих золошлаковщвалах належать до двох вщдшв: Pinophyta (2 види або 4,9 %) i Magnoliophyta (39 вид1в або 95,1 %), 15 родин i 26 род1в.

Вщдш Pinophyta представлений одшею родиною Pinaceae та двома видами Pinus sylvestris L. i Larix decidua Mill. Абсолютна бшьшють - представ-ники вщдшу Magnoliophyta. Найчисельнiшими за юльюстю видiв е родини Salicaceae i Rosaceae, яю мiстять по 10 видiв (24,4 %). Родина Oleaceae охоп-люе 4 види (9,8 %), Caprifoliaceae - три види (7,5 %). По два види (4,9 %) ма-ють таю родини як: Cornaceae i Aceraceae. Решта вiсiм родин (Elaeagnaceae, Betulaceae, Fagaceae, Ulmaceae, Fabaceae, Juglandaceae, Corylaceae, Celastra-ceae) е одновидовими (2,4 %).

Внутрiшню структуру i специфiчнi риси флори золошлаковiдвалiв вь дображае родовий спектр (табл. 2).

Найбшьшою за кшьюстю родiв е родини Rosaceae (Ым родiв або 27,0 %) та Caprifoliaceae (три роди або 11,9 %). По два роди (7,7 %) мають та-кi родини, як Pinaceae, Salicaceae i Oleaceae. Переважна бшьшють родин (Cornaceae, Aceraceae, Elaeagnaceae, Betulaceae, Fagaceae, Ulmaceae, Fabaceae, Juglandaceae, Corylaceae, Celastraceae) нараховуе по одному роду (3,8 %).

На дшянках природного заростання дендрофлора у систематичному вщношенш у 2,6 раза бщшша. До И складу входить 16 видiв iз десяти родiв, семи родин та одного вщдшу. Найбшьше видiв охоплюе родина Salicaceae (50,0 %), до яко! вiдносять два роди; Rosaceae - вщповщно три види (18,5 %), якi об'еднуються в три роди; решта родин включають по одному виду (6,3 %) i одному роду. Найвища видова насичешсть роду Salix L. зумовлена характером первинних сукцесш вiдвалiв.

За бiоморфологiчною структурою переважають дерева (68,3 %), знач-но менше кущдв (29,3 %) та нашвкущдв (2,4 %), якi приурочеш до пiднiжь i схилiв золошлаковiдвалiв. На заселення субстратiв деревними породами значно впливае природне оточення. На вщвалах, оточених люовим покривом, спостер^аеться значна рiзноманiтнiсть заселення деревних видiв, серед яких трапляються Pinus sylvestris L., Larix decidua Mill., Populus alba L., Quercus ro-

Нащональний лicoтeхнiчний yнiвeрcитeт Украши

bur L., Fraxinus pennsylvanica Marsh., F. lanceolata Borkh., Ulmus laevis Pall., Symphoricarpus albus (L.) Blake, Forsythia giraldiana Lingelsh. На рекультиво-ваних вщвалах добре ростуть i найбшьш чисельними е Salix caprea L., Hip-pophae rhamnoides L., Robinia pseudoacacia L.

Табл. 2. Систематичний aHmÎ3 дендрофлори золошлаковiдвалiв

Бурштин с ькоХ ТЕС

№ з/п Родина Рскультивована H срскультивована

к-еть род1в % к-еть вид1в % к-еть род1в % к-еть вид1в %

1. Pinaceae 2 v,v 2 4,9 — — — —

2. Salicaceae 2 v,v 10 24,4 2 20,0 S 50,0

3. Rosaceae V 2V,0 10 24,4 3 30,0 3 1S,5

4. Oleaceae 2 v,v 4 9,S — — — —

5. Caprifoliaceae 3 11,9 3 V,5 1 10,0 1 б,3

б. Cornaceae 1 3,S 2 4,9 - — — —

V. Aceraceae 1 3,S 2 4,9 1 10,0 1 б,3

S. Elaeagnaceae 1 3,S 1 2,4 1 10,0 1 б,3

9. Betulaceae 1 3,S 1 2,4 1 10,0 1 б,3

10. Fagaceae 1 3,S 1 2,4 — — — —

11. Ulmaceae 1 3,S 1 2,4 — — — —

12. Fabaceae 1 3,S 1 2,4 1 10,0 1 б,3

13. Juglandaceae 1 3,S 1 2,4 — — — —

14. Corylaceae 1 3,S 1 2,4 — — — —

15. Celastraceae 1 3,S 1 2,4 — — — —

Bcboro: 26 loo 4l loo lo loo l6 loo

Дендрофлора золошлаковщвашв представлена 27 аборигенами, 12 ек-затоми i 2 видами (Cerasus vulgaris Mill., Prunus domestica L.) вщомими лише у культурь В умовах золошлаковiдвалiв на формування рослинного покриву впливають едафiчнi чинники. Проаналiзувавши ставлення деревних порщ до грунтового багатства, встановлено три групи: ол^отрофи, мезотрофи та ме-гатрофи (рис. 1).

Група олiготрофiв налiчуе два види (4,9 %) - Pinus sylvestris L., Salix purpurea L. Найпоширешшою у дендрофлорi золошлаковiдвалiв е група ме-зотрофних видiв, бшьшють decidua Mill., Salix caprea L., Populus tremula L., P. alba L., P. nigra L., Fraxinus lanceolata Borkh., Sambucus nigra L., Swida sanguinea (L.) Opiz, S. alba (L.) Opiz). Ця група складаеться в цiлому Í3 24 видiв (58,5 %). Група мегатрофних видiв приурочена до рекультивованих вiдвалiв, заболочених дiлянок, а також до стихшних смiттезвалищ з шдшж нерекуль-тивованих вiдвалiв (Salix fragilis L., S. alba L., Cerasus vulgaris Mill., C. avium (L.) Moench, Ulmus laevis Pall.), i налiчуе всього 15 видiв (36,6 %).

Окрiм багатства грунтiв, на розподш видiв значно впливае рiвень зво-ложення. В екологiчному спектрi за ставленням до рiвня зволоження (рис. 2) простежуеться тенденщя до мезофггизаци та зменшення ксерофггизаци.

Мезофшьна група мiстить 13 видiв (31,7 %) i е найчисельшшою (Larix decidua Mill., Cerasus avium (L.) Moench, Prunus divaricata Ledeb., Sambucus nigra L., Acer platanoides L., Hippophae rhamnoides L. та ш.).

70

60

50

40-

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

30

20

10

□ ол^отрофи

□ мезотрофи

□ мегатрофи

35

30

25

20

15

10

□ г1гроф1ти

□ мезопгроф1ти

□ мезоф1ти

□ мезоксерофпи

□ ксерофпи

групи впив

групи впив

Рис. 1. Екологiчна структура дендрофлори золошлаковiдвалiв (стосовно трофностi субстрату)

Рис. 2. Екологiчна структура дендрофлори золошлаковiдвалiв за ставленням до рiвня зволоженостi

Me3oKcepo$mtHa rpyna, AKa oô'egHye Bugu, nepexigm Big cepegHtoBu-öarauBux rn,ogo Bo^oru cyôcrpaTÏB, Haninye 11 BugiB (26,8 %) (Cerasus vulgaris Mill., Crataegus monogyna Jacq., Rosa canina L., Malus sylvestris Mill., Pyrus communis L., Acer negundo L., Quercus robur L., Juglans regia L. Ta ïh.).

Me3orirpo$rntHa rpyna HapaxoBye bïcïm BugiB (19,5 0%o), akï 3pocTaroTt Ha grn^HKax BorKux Mi^e3pocraHb örna mgHm^fl BigBaniB Ta 3aTÏHeHux MÏKpo-noHH^eHH^x. Це nepeBa^Ho Populus tremula L., Salix alba L., S. caprea L., S. purpurea L. Ta ïh. Hrpo^rntHa rpyna mïcthtb n'aTt BugiB (12,2 %%o) (Populus alba L., P. deltoides Marsh., Salix triandra L., S. cinerea L., Fraxinus excelsior L.), akï npuyponem go 3arau6uH i MÏKponoHu^eHb perne^y.

Kcepo^rntHa rpyna e MeHmoro i BKnronae noTupu Bugu (9,8 %) - Pinus sylvestris L., Fraxinus lanceolata Borkh., Fraxinus lanceolata Borkh., Robinia pseudoacacia L.

Cepeg gepeBHux BugiB 3o^om^aKoBÎgBanÎB nepeBa^aroTb CBrrao.nro6m (31,7 o%) (Pinus sylvestris L., Larix decidua Mill., Salix purpurea L., S. fragilis L., Populus tremula L., P. alba L., Betula pendula Roth, Robinia pseudoacacia L.) i BigHocHo TmeBHTpuBam (34,2 %%0) Bugu (Cerasus vulgaris Mill., Rosa canina L., Pyrus communis L., Prunus divaricata Ledeb., Viburnum opulus L., Sambucus nigra L., Hippophae rhamnoides L., Acer negundo L., A. platanoides L.); cBrrao.nro6-hhx ManoTÎHeBHTpHBanux (Salix caprea L., S. cinerea L., Cerasus avium (L.) Mo-ench, Fraxinus excelsior L., F. pennsylvanica Marsh., Quercus robur L., Ulmus la-evis Pall., Juglans regia L.) i gy:®e TmeBrnpuBanux (Crataegus monogyna Jacq., Prunus spinosa L., Swida sanguinea (L.) Opiz, S. alba (L.) Opiz, Carpinus betu-lus L.) HaninyeTbca MeHme - 21,9 % i 12,2 % BignoBÏgHo.

Po3nogm geHgpo^opu 3o^om^aKoBigBaniB EypmTHHCtKoï TEC 3a ^^o-pucTHHHHMu oô^acT^Mu 3acBignye, m,o bcï Bugu (3a bhhatkom BigoMux nnme y Ky^bTypi) po3gi^u^ucb Ha gBi Be^HKi rpynu (Taô^. 3). Apeanu ogHux BugiB 3Ha-xogaTtca b Me^ax oKpeMux ^ophcthhhhx oô^acTen i TaKux BugiB Hapaxo-ByeTtca 16 (39,1 o% Big Bctoro BugoBoro CKnagy), Ta apeanu 23 BugiB (56,1 %%0)

5

0

0

Нащональний лкотехшчний унiверситет Украши

охоплюють кшька флористичних областей. Найбiльша кiлькiсть видiв походить Ï3 Циркумбореально1 област (10 видiв або 24,4 %). Атлантико-Швшчно-Американська область налiчуe п'ять видiв, а Схiдно-Азiйська - лише один вид (Forsythia giraldiana Lingelsh.)

Табл. 3. Розподт дендрофлори золошлаковiдвалiв Бурштинсько'1 ТЕС за

географiчним походженням

№ з/п Флористична область К-сть видiв % ввд заг. к-ctí

1. Циркумбореальна 10 24,4

2. Атлантико -Швтчно - Американська 5 12,2

3. Схвдно - Азшська 1 2,4

4. Циркумбореальна - Схвдно-Азшська 3 7,5

5. Циркумбореальна - Середземноморська 2 4,8

6. Циркумбореальна - Атлантико-Швтчно-Американська 1 2,4

7. Циркумбореальна - Середземноморська - 1рано-Туранська 8 19,5

8. Циркумбореальна - Схвдно-Азшська - Середземноморська -1рано-Туранська 3 7,5

9. Циркумбореальна - 1рано-Туранська 4 9,7

10. Циркумбореальна - Схiдно-Азiйська - 1рано-Туранська 2 4,8

11. Походження невiдоме 2 4,8

Всього: 41 100

Серед видiв, ареали яких охоплюють кшька флористичних областей, е види, як походять Í3 Циркумбореально! - Середземноморсько! - 1рано-Ту-рансько! областей - bícím видiв (19,5 % вщ усього видового складу дендрофлори). Друге мюце займае Циркумбореальна - 1рано-Туранська областi - чо-тири види або 9,7 %. До складу дендрофлори золошлаковiдвалiв входять два таксони (4,8 %), походження яких невщоме. Це Cerasus vulgaris Mill. i Prunus domestica L.

Висновки

1. Дендрофлора рекультивованих золошлаковщваив Бурштинсько! ТЕС налiчуе 41 вид, яю належать до двох вщдтв, 15 родин, 26 родiв, а нере-культивованих мiсцях - 16 видiв, як входять до одного вщдшу, семи родин, дев'яти родiв, що у 2,6 раза менше. Найбагатшими за кшьюстю так-сонiв е родини Salicaceae i Rosaceae. За життевими формами на дерева припадае 68,3 %, кушд - 29,3 %, натвкушд - 2,4 %.

2. Представники дендрофлори золошлаковiдвалiв природно зростають на те-ритори п'яти флористичних областей. Найбшьша кшьюсть видiв походить iз Циркумбореально! областi Голарктичного царства (десять видiв або 24,4 %).

3. Еколопчний аналiз дендрофлори золошлаковiдвалiв показав, що найчи-сельнiшу групу деревних рослин за ставленням гiгротопiв становлять ме-зофiти (31,7 %) i мезоксерофгги (26,8 %); за вiдношенням до трофност -мезотрофи (53,7 %); а до свггла - свгглолюбт (31,7 %) i вiдносно тше-витривалi (34,2 %) види.

Л1тература

1. Ант1пова Ю.Л. Екологiчнi особливосп спонтанно'1 дендрофлори вiдвалу Малоко-хшвського гранкар'еру (Полтавська область)// Синантропiзацiя рослинного покриву Украши: Тези наук. доп. - К.: Переяслав-Хмельницький, 2006. - С. 5-7.

2. Деревья и кустарники, культивируемые в Украинской ССР. Покрытосеменные: Справ. пос./ Под общ. ред. Н.А. Кохно. - К.: Наук. думка, 1986. - 720 с.

3. Заячук В.Я. Дендрология. Голонасшш: Навч. пос. - Львiв: Камула, 2005. - 176 с.

4. Заячук В.Я. Дендрология. Покритонасшш: Навч. пос. - Львiв: Камула, 2004. - 408 с.

5. Определитель высших растений Украины. Доброчаева Д.Н., Котов М.И., Проку-дин Ю.Н. и др. - К.: Фитосоциоцентр, 1999. - 548 с.

6. Природа 1вано-Франювсько'1 области/ За ред. К.1. Геренчука. - Львiв: Вид-во при Львiвському ун-т!, 1973. - 160 с.

7. Серебряков И.Г. Экологическая морфология растений. Жизненные формы покрытосеменных и хвойных. - М.: Высш. шк., 1962. - 378 с.

8. Тахтаджян А.Л. Флористические области Земли. - Л.: Наука, 1978. - 247 с.

9. Черепанов С.К. Сосудистые растения СССР. - Л.: Наука, 1981. - 509 с.

10. Щепотьев Ф.Л. Дендрология: Учеб. пос. - К.: Высш. шк., 1990. - 287 с.

УДК 635.976(474.4) Ст. наук. ствроб. Л.В. Вегера, канд. бюл. наук -

Нащональний дендрологiчний парк "Софивка" НД1НАН Украти

ПОЧАТКОВ1 ЕТАПИ РОЗВИТКУ RHODODENDRON PONTICUM L. В УМОВАХ 1НТРОДУКЦП В НАЦЮНАЛЬНОМУ ДЕНДРОПАРКУ "СОФПВКА" НАН УКРАШИ

Вивчались особливосп початкових етатв онтогенезу аянщв Rhododendron ponticum L. в умовах штродукцп в Нацюнальному дендропарку "Софпвка". Спосте-реження показали, що аянщ впродовж першого року життя формують добре розви-нену кореневу систему i стебло, на якому закладаеться верхiвкова вегетативна брунька. В умовах культури кущ^ як досягли репродуктивно'1 фази розвитку, за сприятливих умов формують якiсне насшня.

Ключов1 слова: рододендрон, насiння, однорiчнi сiянцi, розвиток, успiшнiсть.

Senior research officer L.V. Vegera - National dendrological park

"Sofiyivka" of NASof Ukraine

Initial stages of Rhododendron ponticum L. development in the conditions of introduction in National dendrological park "Sjfiyivka" of Ukraine's NAS

The features of initial stages of ontogenesis of Rhododendron ponticum L. seedlings were studied in the conditions of introduction in National dendrological park "Sofiyivka". Supervision showed, that the seedlings of the during first year of life formed kind develop root system and stem with the sheets, on what the apex vegetative bud is mortgaged. In the conditions of the culture bush which attained the reproduction phase of development, at the favorable conditions quality is formed seeds.

Keywords: rhododendron, seeds, one-year seedlings, development, successful.

Виб1р оптимальних способ1в розмноження штродукованих рослин значною м1рою впливае на ïx перспектившсть та впровадження у культуру. Для рододендрошв можлив1 р1зш способи розмноження. У природних умовах вони утворюють заросл, розмножуючись при цьому насшням i вщсадками. В умовах культури насшням розмножують здебшьшого дикороош види рододендрона, перенесет з природних умов. Селекцюнери також застосовують

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.