CC BY
30
1. Л1СОВЕ ТА САДОВО-ПАРКОВЕ ГОСПОДАРСТВО
УДК581.526.425 Проф. В.1. Парпан, д-р бюл. наук; астр. М.П. Олшник -
Прикарпатський НУ iM. В. Стефаника, м. 1вано-Франшвськ
ПРИРОДНЕ В1ДНОВЛЕННЯ ДЕРЕВНИХ ВИД1В НА ПЕРЕЛОГАХ ПРИДШСТРОВСЬКОГО ПОД1ЛЛЯ
Дослщжено особливостi природного вiдновлення деревних видiв на староорних землях Придшстровського Подiлдя. Проведено систематичний, бiоморфологiчний та географiчний аналiзи. З'ясовано розподiл за еколопчними факторами та автохтоннiсть b4aîb. Здшснено оцiнку адаптаци дендрофлори до антропогенно порушеного середови-ща юнування за типом дисемiнацiï та життевою стратегieю. Встановлено ïï особливостi i специфiчнi риси в ходi вторинно'1 сукцеси.
Ключовi слова: дендрофлора, перелоги, вторинна сукцесiя, екотон, життева стра-
тегiя.
Починаючи з 1990 р., в УкраМ з o6po6iTKy було вилучено вiд 5 до 8,5 млн га орно!' землi, яка перетворюеться на перелоги [2]. Спонтанне зарос-тання староорних земель проходить рiзнi стадiï вторинно1 сyкцесiï у напрямку формування фiтоценозiв лучного типу та формування лiсовоï рослинностi, яю на завершальних етапах становления за систематичною структурою наближа-ються до природних фiтоценозiв.
Проблема охорони бiорiзноманiття, рацiонального використання та ввд-новлення природно!' рослинностi в сучасних умовах зростаючого техногенного впливу на довкшля потребуе глибокого вивчення сучасного стану флори антропогенно змшених територш загалом та дендрофлори зокрема [4].
Метою ща роботи було вивчити дендрофлору перелогових бiотопiв Приднiстровського Подшля, провести ïï аналiз.
Матерiали i методи. Об'ектом до^дження були перелоги Придшстровського Подшля (Iвано-Франкiвськоï обл. : Рогатинський, Галицький, Тисме-ницький райони). Тип рельефу - рiвнинно-хвилястий (230-300 м) i горбисто-пасмовий (300-400 м) з ерозiйними формами. Клiмат континентальний, у липнi середня температура повiтря становить 19°С, у найхолоднiшомy мiсяцi - счш -мiнyс 5°С. Рiчна сума опадав - 700 мм. Загальний перюд вегетацiï - 200210 дшв. Найпоширенiшi грунти: темно-сiрi i свiтло-сiрi опiдзоленi. Сума ак-тивних температур (> 10°С) - 2400°С. Природна рослиннiсть представлена т-совими та лучними формащями. На невеликих дшянках збереглися фрагменти лучно-степово!' рослинносп [10].
Предметом дослiдження була природна дендрофлора перелопв. Вив-чення ïï проводили маршрутним методом, iз закладенням тимчасових трансект, на яких складали список деревних видш, та на стащонарних облiкових майдан-чиках (10x10 м). Дослвдження охоплювали рiзнi етапи вторинно!' сyкцесiï, якi найповнiше вщображають репрезентативнiсть флор: I - перелоги, яю не оброб-
ляли протягом 1-3 роюв, II - перелоги, як1 не обробляли протягом 4-7 роив, III - перелоги, як1 не обробляли протягом 8-13 роив, IV - перелоги, як1 не обробляли протягом 14-22 роив.
Таксоном1чний склад дендрофлори перелопв подано за польовими дос-лщженнями та на основ1 з1браного гербарного матер1алу, який уточнювали за визначником "Определитель высших растений Украины" [8].
Латинсью назви таксошв наведено за 8.Ь. Mosyakin, М.М. ГеёогопсЬик [18]. Синантропш рослини виявляли за публшащею ВВ. Протопопово! [11]. Флористичний анал1з здайснено за АЛ. Тахтаджяном [13]; життев1 форми рос-лин - за 1.Г. Серебряковим [12]; способи дисемшацп деревних видш визначено за Р.Е. Левшою [5]. Еколопчш особливосп видш (св1тлолюбшсть, тшьовитри-валкть, вологолюбшсть, ставлення до едаф1чних фактор1в) охарактеризовано за лггературними даними [3, 14]. Анал1з життево! стратеги деревних видав здшсне-но за системою Раменського-Грайма [7, 15]. Еколого-ценотичну стратегда виду визначають як мкце в систем1 незалежних 1 визначальних для виживання орга-шзм1в чиннитв - стресу 1 порушення. За сшввщношенням потенцшного 1 реаль зованого зростання, темпами зростання 1 величиною репродуктивного зусилля в умовах максимальних 1 мшшальних значень цих факторш видшяли три первин-них типи стратеги - С (вюленти), 8 (папенти) 1 Я (експлеренти). Поеднання пром1жних значень фактор1в, як1 формують стратеги рослин, зумовлюе видшен-ня не тшьки первинних, але 1 перехщних вторинних тишв стратегш - С8, СЯ, 8Я, С8Я [16, 17].
Результати дослiдження. Видовий склад дендрофлори перелопв Прид-нктровського Подалля включае 52 види, як1 належать до 32 родш, 17 родин (табл. 1) та входять до 2 в1ддшв.
Табл. 1. Дендрофлора перелогiв Придшстровського Подтля
№ Родина Р1д Вид Стадш сукцеси ö Ш C3 £ 1
з/п I II III IV
1 2 3 4 5 6 7 8 9
1. Pinaceae Picea A. Diert P. abies (L.)H. Karst. + Д
2. Pinus L. P. sylvestris L. + + Д
3. A. campestre L. + Д
4. Aceraceae Acer L. A. negundo L. + + Д
5. A. platanoides L. + Д
6. A. pseudoplatanus L. + Д
7. Alnus Mill. A. glutinosa (L.) Gaertn. + + Д
8. Betulaceae Betula L. B. pendula Roth + + + Д
9. B. pubescens Ehrh. + + Д
10. Cannabaceae Humulus L. H. lupulus L. + Л
11. Caprifoli-aceae Sambucus L. S. nigra L. + + + К
12. Viburnum L. V. lantana L. + К
13. V. opulus L. + К
14. Celastraceae Euonymus L. E. europaea L. + К
15. Cornaceae Swida Opiz S. sanguinea (L.) Opiz + + + К
16. Corylaceae Carpinus L. C. betulus L. + + Д
17. Corylus L. C. avellana L. + + Д
1 2 3 4 5 6 7 8 9
18. Fabaceae Genista L. G. tinctoria L. + + К
19. Robinia L. R. pseudoacacia L. + + + Д
2Q. Fagaceae Quercus L. Q. robur L. + + + Д
21. Q. rubra L. + Д
22. Juglandaceae Juglans L. J. regia L. + + + Д
23. Oleaceae Fraxinus L. F. excelsior L. + + + Д
24. F. pennsylvanica Marshall + + Д
25. Rhamnaceae Frangula Mill. F. alnus Mill. + + К
26. Cerasus Mill. C. avium (L.) Moench + К
27. C. vulgaris Mill. + Д
28. Crataegus L. C. laevigata (Poir.) DC. + + К
29. C. monogyna Jacq. + + К
3Q. Malus Mill. M. sylvestris Mill. + + Д
31. Padus Mill. P. avium Mill. + К
32. Physocarpus (Cambess) Maxsim. P. opulifolius (L.) Maxim. + К
33. Rosaceae Prunus L. P. divaricata Ledeb. + + Д
34. P. spinosa L. + К
35. Pyrus L. P. communis L. + + Д
36. R. canina L. + + К
37. R. majalis Herrm. + + К
38. Rosa L. R. micrantha Smith + + К
39. R. rubiginosa L. + К
4Q. R. tomentosa Smith + К
41. Rubus L. R. caesius L. + + + + НК
42. Sorbus L. S. aucuparia L. + Д
43. Populus L. P. nigra L. + + Д
44. P. tremula L. + + Д
45. S. alba L. + + Д
46. Salicaceae S. aurita L. + + К
47. Salix L. S. caprea L. + + + Д
48. S. cinerea L. + К
49. S. fragilis L. + + + Д
5Q. S. triandra L. + + К
51. Tiliaceae Tilia L. T. cordata Mill. + Д
52. Vitaceae Vitis L. V. vinifera L. + Л
Примiтка: I - шонерна стадiя - перелоги, яю не обробляли протягом 1-3 роюв, II -злаково- рiзнотравна - перелоги, якi не обробляли протягом 4-7 роюв, III - рiзнотравна - перелоги, якi не обробляли протягом 8-13 роюв, IV - деревно^знотравна - перелоги, яга не обробляли протягом 14-22 роюв; Д - дерева, К - кущ^ НК - напiвкущi; Л - лiани.
Вiддiл Pinophyta представлений одшею родиною - Pinaceae та двома видами: Picea abies i Pinus sylvestris. Абсолютна бшьшкть - представники вiддiлу Magnoliophyta. Найчисельшшою за кiлькiстю видiв е родина Rosaceae, яка об'еднуе 15 видiв (28,8 % вiд усього видового складу). Родина Salicaceae охоп-люе 8 видiв (15,4 %), а родина Aceraceae представлена 4 видами (7,7 %). Двi ро-дини (Betulaceae, Caprifoliaceae) налiчують по 3 види (5,8 %). Двома видами (3,8 %) представленi п'ять родин (Pinaceae, Corylaceae, Fabaceae, Fagaceae, Oleaceae). Решта с1м родин (Cannabaceae, Celastraceae, Cornaceae, Juglanda-ceae, Rhamnaceae, Tiliaceae, Vitacaea) е одновидовими (1,9 %).
Найбшьшою за кшькктю род1в е родина Rosaceae - 10 род1в (31,3 %). Двома родами (6,3 %) представлен! шкть родин (Pinaceae, Betulaceae, Caprifoli-aceae, Corylaceae, Fabaceae, Salicaceae). Бшьшкть родин (Aceraceae, Celastra-ceae, Cornaceae, Fagaceae, Juglandaceae, Lamiaceae, Olеасеае, Rhamnaceae, Tili-aceae, Vitacaea) нал1чують по одному роду (3,1 %)
Дендрофлора перелопв е збщненою, що зумовлено надшрним порушен-ням едафотопу та низькою трофнктю грунту. Вони виступають л1мггними факторами, особливо на початкових етапах демутацц. На р1зних сукцесшних стад1ях у таксоном1чному спектр1 нал1чуеться р1зна кшьккть видав, родш 1 родин (табл. 2).
Таб. 2. Таксоном^чний спектр дендрофлори перелогiв на pi3Hux стaдiях вторинноХ сукцесп
Стадш сукцесп Кшьюсть
вид1в род1в родин
I 1 1 1
II 10 9 9
III 33 23 14
IV 51 31 16
Вся дендрофлора 52 32 17
Приштка: I, II, III, IV - див. табл. 1.
На тонершй стадп трапляеться один представник дендрофлори -нашв-кущ Rubus caesius. На злаково^знотравнш стадп виявлено 10 видш, якi належать до 9 родш та 9 родин. У ходi вторинно! сукцесп на перелогах спостерь гаеться стр1мке збшьшення систематично! рiзноманiтностi дендрофлори. На рiзнотравнiй та деревно-рiзнотравнiй стадиях заростання кiлькiсть видiв, вщпо-вiдно, у 3,3 i 5,1 раза бшьша, нiж на злаково-рiзнотравнiй стадií. Вiдносно ро-дiв, рiзниця становить 2,6 i 3,4 раза, а щодо родин - у 1,6 i 1,8 раза бiльша.
У спектрi життевих форм дендрофлори перелогових бютошв переважа-ють дерева - 28 видiв (53,8 %) i кушд - 21 вид (40,4 %). Лiани представленi 2 видами (4,1 %) - Vitis vinifera, Humulus lupulus. Единим представником натвку-шiв е Rubus caesius. На заселения субстратав перелогiв деревними видами впли-вае структура бiотопiв, що примикають [9]: угiддя з багаторiчними насадження-ми плодово-ягiдних культур, лiсовi масиви та смуговi насадження. На перелогах, якi межують iз лiсовими масивами, спостерiгаеться значна рiзноманiтнiсть дендрофлори: Picea abies, Pinus sylvestris, Acerpseudoplatanus, Quercus robur, Tilia cordata, Carpinus betulus та ш.
Безпосередня близьккть лiсовоí рослинносп та занедбаних полк сприяе виникненню антропогенних екотонiв. Вони е певною стадкю демутацшно! сукцесп' рослинносп, динамiчними i, порiвняно з природними екотонами, корот-котривалiшими [6]. Екотони лк - перелiг Приднктровського Подiлля характе-ризуються iнтенсивним проникненням лiсовоí рослинностi на територда старо-орних земель, формуванням розрiджених деревосташв. Ширина екотону вiд ма-теринського лкового угруповання до вiдкритого простору перелогу змшюеться вiд 2 м (на початкових етапах сукцесп) до 60-100 м на деревно^знотравнш стадп демутацц рослинного покриву. На формування перехiдних зон та розви-ток лково! рослинностi негативно впливають антропогенш чинники: викошу-вання, випасання велико! рогато! худоби.
На розподДл та поширення деревниx видiв впливають екологiчнi факто-ри. За трофшстю грунту домiнантною групою e семiевтрофи - 25 видiв (48,1 %) - Acer campestre, Humulus lupulus, Euonymus europaea, Carpinus betulus, Robinia pseudoacacia, Fraxinus excelsior, Crataegus laevigata та Дн. Група мезотрофнж рослин налiчye 2Q видiв (38,5 %) - Picea abies, Betula pendula, Swida sanguinea, Genista tinctoria, Quercus rubra, Sorbus aucuparia та Дн. Найменшою кшькктю видав представленi групи: евтрофiв - 6 видiв (11,5 %) - Viburnum lantana, Prunus divaricata, Rosa majalis, Rosa rubiginosa, Rosa tomentosa, Rubus caesius та се-мiолiготрофiв - 1 вид (1,9 %) - Betula pubescens.
За ставленням до освиленостД деревш види подiляють на двД групи: сцД-Oгелiофiти (Betula pendula, Viburnum lantana, Swida sanguinea, Genista tinctoria, Prunus divaricata, Salix triandra та ш.) та гелюсщофгги (Tilia cordata, Populus tremula, Frangula alnus, Acer platanoides, Humulus lupulus, Sambucus nigra), якД налiчyють по 26 видав (5Q,Q %).
За ставленням до режиму зволоження представники дендрофлори пода-ляють на шДсть груп. Мезофiти нараxовyють 29 видДв (55,8 %) - Tilia cordata, Vitis vinifera, Rubus caesius, Rosa micrantha, Pyrus communis, Malus sylvestris, Ce-rasus avium та ш. ГДгромезофДти предсталеш 11 видами (21,2 %) - Salix fragilis, Populus tremula, Frangula alnus, Fraxinus excelsior, Viburnum opulus, Humulus lupulus та ш. Незначною кшькктю видДв представлеш групи: сyбмезофiти - 5 ви-дДв (9,6 %) - Physocarpus opulifolius, Prunus divaricata, Prunus spinosa, Genista tinctoria, Rosa rubiginosa; пгрофгги - 4 види (7,7 %) - Betula pubescens, Padus avium, Salix aurita, Salix triandra; перпгрофгги - 2 види (3,8 %) - Alnus glutinosa, Salix cinerea; субксерофДти - 1 вид (1,9 %) - Fraxinus pennsylvanica.
Поширення рослин i ïx екологДчну приурочешсть вiдображаe xарактер ïx житгево!' поведiнки (стратеги) в екосистемаx. Переважна бшьшкть деревнж видав перелоговиx бютошв xарактеризyються змiшаним типом стратегй' через ïx континуальш властивостi - 32 види (61,5 %). До переxiдного типу життeвоï стратегй' - вюлент-паткнт (CS) належать 25 видДв (48,1 %) - Pinus sylvestris, Acer platanoides, Viburnum opulus, Cerasus avium, Crataegus monogyna, Rosa canina, Carpinus betulus та ш. А вДолент-рудеральний (CR) тип xарактерний для 8 видДв (15,4 %) - Acer negundo, Populus tremula, Betula pendula, Betula pubescens, Swida sanguinea, Rubus caesius, Salix caprea, Salix triandra. Решта 19 видДв (36,5 %) належать до вюленпв (С) - Fraxinus excelsior, Tilia cordata, Quercus ro-bur, Juglans regia та ш. Серед деревниx рослин перелогДв видав Дз Дншими типами стратегй' не виявлено.
Одним Дз способДв оцДнювання адаптацй' флори до антропогенного впли-ву e спосДб поширення дДаспор - дисемшащя [1, 5].
Для бДльшостД видДв xарактерна зооxорiя - 27 видДв - Viburnum lantana, Euonymus europaea, Quercus robur, Padus avium, Pyrus communis та Дн. i анемо-xорiя - 23 види, проте за масовДстю поширення дДаспор анемоxорiя e, безпереч-но, найефективнДшим способом дисемшацп [5]. Саме представники njeï групи (Betula pendula, Fraxinus excelsior, Carpinus betulus, Salix aurita, Salix caprea, Alnus glutinosa) e найбДльш поширеними на перелогаx. Вони формують дендроце-нози та вДддграють ценоутворювальну роль в процесД демутацй' рослинного пок-риву перелоговиx бютошв.
Табл. 3. Способи дисемтяцп деревних рослин перелогiв Придшстровського ПодЬлля
Споиб дисим^цп Стадiя сукцесп Вся ден-дрофлора
I II III IV
Абс. % Абс. % Абс. % Абс. % Абс. %
Анемохор1я - - 4 40,0 14 42,4 23 45,1 23 44,2
Баллiстохорiя - - 1 10,0 2 6,1 2 3,9 2 3,8
Зоохорiя 1 100 5 50,0 16 48,5 26 51,0 27 51,9
Антропохорiя - - - - 1 3,0 3 5,9 4 7,7
Диплохорiя - - - - 1 3,0 3 5,9 4 7,7
Всього 1 100 10 100 33 100 51 100 52 100
Приштка: I, II, III, IV - див. табл. 1.
Залежнкть виду вщ агента дисемшацц не належить до категорц жорстко детермшованих зв'язкш, а умовнкть цieï залежностi визначаеться таким яви-щем, як диплохорiя [5]. Диплохорк (зоо-, атропохорiя) характерна для 4 видш -Sorbus aucuparia, Vitis vinifera, Cerasus avium, Cerasus vulgaris. Баллiстохорiя характерна для двох видiв - Genista tinctoria, Robinia pseudoacacia.
Хоролопчний аналiз показав (табл. 4), що ареали 20 видiв (38,5 %) е в межах окремих флористичних областей: Циркумбореальна область е батьтв-щиною 17 видiв - Picea abies, Betula pendula, Crataegus monogyna, Salix aurita, Salix caprea та ш; Атлантико-Пiвнiчноамериканська область представлена трьо-ма видами - Robinia pseudoacacia, Fraxinus pennsylvanica, Quercus rubra.
Табл. 4. Розподт дендрофлори nерелогiв Придшстровського Подитя за географiчним походженням
№ з/п Флористична область К-сть B^ÎB % вщ заг. к-ст
1. Циркумбореальна 17 32,7
2. Атлантико-Швшчноамериканська 3 5,8
3. Циркумбореальна - Сахаро-Аравшська - 1рано-Туранська 9 17,3
4. Циркумбореальна - Схщноазшська 1 1,9
5. Циркумбореальна - Середземноморська 2 3,8
6. Циркумбореальна - Атлантико-Швшчноамериканська - Середземноморська 1 1,9
7. Циркумбореальна - Середземноморська - 1рано-Туранська 5 9,6
8. Циркумбореальна - Схщноазшська - Середземноморська - 1рано-Туранська 3 5,8
9. Циркумбореальна - Середземноморська - Сахаро-Аравшська - 1ра-но-Туранська 1 1,9
10. Циркумбореальна - 1рано-Туранська 4 7,7
11. Циркумбореальна - Схщноазшська - 1рано-Туранська 2 3,8
12. Циркумбореальна - Атлантико-Швшчноамериканська 2 3,8
13. Походження невщоме 2 3,8
Всього: 52 100
Ареали шших 30 видiв (57,7 %) охоплюють кшька флористичних областей. Для дев'яти представнитв дендрофлори (Acer negundo, Physocarpus opulifo-lius, Sambucus nigra, Swida sanguinea, Corylus avellana, Frangula alnus, Prunus divaricata, Salix cinerea, Quercus robur) територieю походження e 2 флористичш облает! Для 17 видiв (Rosa canina, Populus nigra, Salix fragilis, Padus avium,
Fraxinus excelsior та Дн.) - три областД. А для чотирьоx представникДв дендроф-лори (Sorbus aucuparia, Juglas regia, Populus tremula, Salix alba) - чртири фло-ристичш областД. ТериторДя поxодження 2 видДв (Cerasus vulgaris, Vitis vinifera) невДдоме.
Загалом дендрофлора перелогДв представлена 42 автоxтонними, дев'ять-ма алоxтонними й одним видом (Cerasus vulgaris), вДдомим лише у культурД. Синантропними e шДсть видДв (Acer negundo, Sambucus nigra, Robinia pseudoacacia, Cerasus vulgaris, Prunus divaricata, Salix fragilis). Висновки:
1. Дендрофлора перелогiв - збвднена, особливо на початкових стадiях зарос-тання. Загалом вона представлена 52 видами, яы належать до 32 родiв, 17 родин, 2 вщдшв. Найбагатшими за кiлькiстю таксошв e родини Rosa-ceae i Salicaceae.
2. М1ж лiсовими масивами та занедбаними полями, за умови 1х безпосе-редньо'1 близькостi, спостерiгаeться формyвання антропогенних екотошв.
3. У ходi вторинно'1 сyкцесiï рослинностi на перелогах в екологiчномy спектрi спостерiгаeться переважання мезофшьно!' та семiевтрофноï груп деревних видiв. групи гелiосцiофiтiв та сцiогелiофiтiв представлен однаковою к1ль-кiстю вид1в.
4. Бшьшкть деревних вид1в перелогових бютошв характеризуються змша-ним - вюлент-паткнтним (CS) типом життeвоï стратеги' - 25 вид1в (48,1 %)
5. Анемохорш види e найбiльш поширеними на перелогах. Вони вiдiграють ценоутворювальну роль у процесi демутаци' рослинного покриву перелогових бютошв.
6. Представники дендрофлори перелопв природно зростають на територи' п'яти флористичних областей. Найбшьша к1льк1сть вид1в походить 1з Цир-кумбореально'1 областi Голарктичного царства - 17 вид1в (32,7 %).
Лiтература
1. Бурда Р.И. Критерии адаптации региональной флоры к антропогенному влиянию / Р.И. Бурда // Изучение биологического разнообразия методами сравнительной флористики : матер. IV рабочего совещ. по сравнит. флористике. - СПб., 1998. - С. 26Q-272.
2. Вилучення з интенсивного обробггку малопродуктивна земель та ïx ращональне вико-ристання : метод. рек. / за ред. В.Ф. Сайко. - К. : Вид-во "Аграр. наука", 2QQQ. - 38 с.
3. Екофлора Украши / вщп. ред. Я.П. Дiдуx. - К. : Вид-во "Фггосощоцентр". - 2QQQ. - Т. 1. - 48Q с.
4. 1ваницький Р.С. Вiдтворення i формування лiсостанiв за участю сосни звичайно'1 в умо-ваx Пiвнiчно-заxiдного Подшля : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-г. наук: спец. Q6.Q3.Q3 / Р.С. 1ваницький; НЛТУ Украши. - Львш, 2Q11. - 2Q с.
5. Левина P.E. Морфология и экология плодов / P.E. Левина. - Л. : Изд-во "Наука", 1987. -
16Q с.
6. Малиновський А. Pослиннiсть екотошв природниx та антропогеннозмiнениx територш /
A. Малиновський, В. Бшонога // Вюник Львгвського нацiонального университету ¡м. 1вана Франка. - Сер.: Бюлопчна. - Львгв : Вид. центр ЛНУ ¡м. 1вана Франка. - 2QQ3. - Вип. 33. - С. 73-79.
7. Миркин Б.М. Тип^1 стратегий растений: место в системаx видовыx классификаций и тенденции развития / Б.М. Миркин, И.Ю. Усманов, Л.Г. Наумова // Журнал общественной биологии. - 1999. - T. 6Q, № 6. - С. 581-595.
8. Доброчаева Д.Н. Определитель высш^ растений Украины / Д.Н. Доброчаева, М.И. Котов, Ю.Н. Прокудин и др. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1987. - 548 с.
9. Парпан В.1. Дендрофлора золошлаковщвалгв Бурштинсько'1 теплово'1 електростанци /
B.1. Парпан, О.С. Неспляк // Науковий вюник НЛTУ Украши : зб. наук.-теxн. праць. - Львгв : PВВ НЛГУ Украши. - 2QQ8. - Вип. 18.1. - С. 7-13.
10. Природа 1вано-Франювсько1 области / вщи. ред. К.1. Геренчук. - Льв]в : Вид-во "Вища шк.", 1973. - 159 с.
11. Протопопова В.В. Синантропная флора Украины и пути ее развития / В.В. Протопопова. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1991. - 200 с.
12. Серебряков И.Г. Экологическая морфология растений. Жизненные формы покрытосеменных и хвойных / И.Г. Серебряков. - М. : Изд-во "Высш. шк.", 1962. - 378 с.
13. Тахтаджян А. Л. Флористические области Земли / А. Л. Тахтаджян. - Л. : Изд-во "Наука", 1978. - 247 с.
14. Didukh Ya.P. The ecological scales for the species of Ukrainian flora and their use in synphytoindication / Ya.P. Didukh. - Kyiv : Edition Phytosociocentre, 2011. - 176 p.
15. Frank D. Biologisch-ökologische Daten zur Flora der DDR / D. Frank, S. Klotz // Wiss. Beitr. M. - Lutther-Univ., Halle-Wittenberg P. - 1990. - № 41. - S. 1-167.
16. Grime J.P. 1979. Plant strategies and vegetation processes / J.P. Grime // John Wiley and Sons, Chichester, U.K., 1979. - 222 p.
17. Grime J.P. Comparative Plant Ecology: a Functional Approach to Communities of British Species. / J.P Grime, J.G Hodgson, R. Hunt. - L. : Edition Unwin Hyman Publ., 1988. - 892 p.
18. Mosyakin S.L. Vascular Plants of Ukraine a nomenclatural checklist / S.L. Mosyakin, M.M. Fedoronchuk. - Kyiv : Edition M.G. Kholodny Institute Botany, 1999. - 345 p.
Парпан В.И., Олийнык М.П. Естественное возобновление древесных видов на залежах Приднестровского Подолья
Исследованы особенности естественного возобновления древесных видов на старопахотных землях Приднестровского Подолья. Проведены систематический, биоморфологический и географический анализы. Выяснены распределение по экологическим факторам и автохтонность видов. Осуществлена оценка адаптации дендрофлоры к антропогенно нарушенной среде произрастания по типу диссеминации и жизненной стратегии. Установлены её особенности и специфические черты в ходе вторичной сукцессии.
Ключевые слова: дендрофлора, залежи, вторичная сукцессия, экотон, жизненная стратегия.
Parpan V.I., Olijnyk M.P. АгЬогасеош species natural restoration on the Pre-Dnister Podillya fallows
The natural restoration of the arboraceous species peculiarities on the Pre-Dnister Po-dillya old-arable lands are being analyzed. The systematical, biomorphological and geographical analyses have been conducted. The division according to the ecological factors and the autochtonity of species have been clarified. The evaluation of the dendroflora adaptation to the anthropogenically-transgressed surrounding of existance due to the dissemination type and life strategy has been provided. Its peculiarities and specific features have been constituted in the process of secondary succession.
Keywords: dendroflora, fallows, secondary succession, ecotone, vital strategy.
УДК630*165.3 Астр. В.М. Гудима1 -
Прикарпатський НУ т. Василя Стефаника, м. 1вано-Франшвськ
К1ЛЬК1СН1 ТА ЯК1СН1 ПАРАМЕТРИ ШИШОК I НАС1ННЯ У РАМЕТ ЯЛИНИ еВРОПЕЙСЬКО'1 НА КЛОНОВ1Й НАС1НН1Й ПЛАНТАЦН В ПЕРЕДКАРПАТТ1
Наведено матерiали вивчення особливостей насшненошення та кшьюсних i яюс-них характеристик плантацшних шишок i насшня у рамет ялини европейсько! на кло-новш насшнш плантаци (КНП) у Передкарпатй. Зазначено, що у 2012 р. можлива роз-рахункова маса плантацшного насшня ялини европейсько! на КНП становила
1 Наук. кергвник: проф. Р.М. Яцик, канд. с.-г. наук
