CC BY
17
40. Krahl—Urban J. Vorläufige Ergebnisse eines Roteihen Provenienzversuchs // Allgem. Porsl— und Jagdzeitung. — 1966. — V. 137. — N3 — 4. — S. 91 — 100.
41. Krlebel H.B., Begley W.T., Dcneke F.J., Funsch R.W., Roth P., Jnkeln J.J., Merritl C„ Wi aght J.W., Williams R.D. Geographie variation in Quercus rubra in North Central United States plantations // Silvae genetica. — 1976. — V. 25. — N 3—4. — P. 118—122.
42. Larson M.M. Effects of late—season defoliation and dark periods on initial growth of planted northern red oak seedlings // Canadian Journal of Forest Research. — 1978. — V. 8. — N I. — P. 67—72.
43. Seneta \V. Dendrologia. — Warszawa: PWN, 1973. — 573 s.
УДК 630.11
Я.М. Шляхта
Укратський державний лкотехшчний ушверситет ДЕНДРОФЛОРА м. ДРОГОБИЧА ТА II ЗБАГАЧЕННЯ
На шдстав1 жвентаризацн деревно! рослинност1 м. Дрогобнча проведено м таксононичнпП анагш Запропоновано cnoci6 опгнмпацм мкькнх культурф1тоцепоз1в, якиП враховуе збягачення демдрофлори шнними видами та привабливими формами.
Shlyakhta Ya. И.
Analysis of deiidroflora of Drogohycli sity as prerequisit of its better living conditilis.
The analysis, on the grounds of an inventory of woody vegetations of Drogobych sity, has been taken. It was suggested an optimum method of the sixty culturphytocenosus, which will enrich the dendroflora with another valuable species and attractive forms.
Проблема збереження та охорони бюр1зномашття, як невш'емного компоненту природного середовища, набула в наш час невгдкладноУ актуальности. 3 ряду об'ективних та суб'ективних причин особливо гостро вона стоУть в УкраУш, то обумовлено загрозливими для здоров'я та життя масштабами антропогенно) трансформацп довмлля.
Не випадково закон УкраУни „Про охорону навколишнього природного середовища" був прийнятий ще на початку становления нашоТ незалежноУ держави, п 1991 poui.
Легенями MicTa вважаються деревш рослини, як! тут зростають. Тому в1д оптимально! Ух юлькосп, асортименту та нродуманого розмпцення зпачиою Mipoio i залежить найцшшше багатство його мешканшв — здоров'я.
Детальна ¡нвентаризашя деревноУ рослинпот, проведена в м. Дрогобич1, то на Льв1вщии1, дала можлив1сть проанал1зувати i'i к1льк1сний склад, нросторове розкмщення та яюсний стан. Водночас не послужить цшним матер1алом для иода-льшого щлеспрямованого регулювания, охорони та збагачення цього зеленого скарбу.
Як i в imimx MicTax колишньоУ Австро-Угорщини деревним насадженням Дрогобнча придЫялася посильна увага як з боку держави, так i меркю. Иозитивний ¡мпульс щодо цього в1дм1чсно в Kiimi XIX стол1ття, коли б1ля багатих саднб, у скверах та парках почали появлятися екзотичш деревш рослини, як1 тут paniuie не зустр1чалися. 3 часом вони стали вдало ур!зномантповати м1сцеву депдрофлору, створюючи шлющий затишок пом1ж буд1вель та споруд MicTa. Серед них Ginkgo
186 Охорона (морппомяшпя: теоретичн! та прнклалш асмскпт
Науковий вкник, 2000, вип. 10.3
biloba L., Larix leptolepis (Sieb, et Zucc.) Gord., Pinns nigra Am., P. strobus I,., Thuja occidentalis L., T. plicata D.Don, Aesculus hippocasianum L., Magnolia kobus Thunb., Ouercus robur L. та iinni. Деяю з цих екзот1в збереглмся дотепер.
Другим i, на жаль, останшм под1бним ¡мпульсом посилено? уваги до MicbKoi дендрофлори були повоенш роки вже радянського пертду. Внасл1док цього ма-сштаби MicbKoro озеленения значно зб1льшилися. Однак, основним компонентом озеленения цього пертду поряд з липами та пркокаштанами стали швидкоросл1 топол! i im под1бний малоцшний американський клен (Acer negundo L.). Набула поширення i Thuja occidentalis.
На початку 60-х рок1в у MicTi починають створюватися потужш шдприемства
_ocHOBiii забрудшовач1 довюлля: нафтоиереробний завод, згодом автокрановий
та долотний заводи. Значно збп!ынусться шлынсть та нотужшсть автотранспорту, вщнраньоваш гази якого помпно забруднюють довмлля. В навколишнс сере-довите нотрапляе ряд 6iojiori4iio активнпх елемепт1в з канцерогенним впливом на аборигенну та штродуковану дендрофлору. Це особливо в1дчутпо поблизу на-званих заводт та централышх автомапстралей. До згаданих забруднень остан-11 ¡м часом додалося забруднення грунтових вод нафтопродуктами, детально висв1тлене засобами масовоУ in<|iopNfauiY.
Одночасно набула значного розширення мici.Ka рекреащйна територ1я, 178 га яко'1 з боку м. Трускавця выведено шд л1сонарк, а 56,3 га шд парк, що поряд з автовокзалом. Осташпй до цього часу за браком контв не впорядковано, а ви-сутн1сть надежного догляду та нагляду снричишое можлив1сть окремим мешкан-цям м!ста внкористовувати його як джерело отримання деревини. Не краща си-туашя i в л1сопарку, де завдяки л1с1вникам в минулому було сформовано високо-нродуктивний змшшний деревостан з переважанням у його склад1 дуба звичай-пого, що вже досяг техшчно! стиглостг При проведенш ландшафтних рубок тут було вибрано i Kpaiui дерева, осюльки контроль з боку ириродоохоронних орга-иiи був неналежним. Тому, територ1я л1сопарку шсля таких рубок нагадуе зви-чайну лкову д1лянку, на як1й було проведено черговий прийом вибфково-саштарноУ рубки.
Проте, виведення таких значних нлощ шд лкопарк та парк сприяло значно-му зб1льшенню плоим зеленнх об'емтв, ям становнли 43 % територп Дрогобича. Тому Bin став одним з небагатьох MicT Украши, де на одного мешканця припадае понад 20 м2 зелсних насаджень, тобто перевищуе caiiiiapiiy норму (18 м ).
За матер1аламн проведено? нами швентаризацп (табл.) наявна дендрофлора Дрогобича нараховуе 109 таксошв, в т.ч. 97 вид1в i 12 форм. 3 них 41 таксон — аборигени, решта — екзоти. За життевою формою 75 таксошв — дерева, 34 — куим. Це представники двох видшв Pinophyta та Magnoliophyta. 3 першого вш-Д1лу тут наявш всього 17 таксошв, до того ж б1лышсть з них представлена по-одинокими особинами. 3 другого вщдму найбмьш поширеш клени, лини, топо-Л1, пркокаштан та граб. В той же час ряд перспективних штродуцетчв з трива-лим перюдом аклшатизацп зустр1чаються тут ноодиноко (Buxus sempervirens, Catalpa bignonioides, Ginkgo biloba, Koelreuteria paniculata, Larix leptolepis, Magnolia kobus, Quercus rubra, Thuja plicata), що видно з даних представлено! таблиш. I пльки туя захина (Thuja occidentalis), як i в 6iflbuiocTi MicT Украши, зростае тут новсюдно, спричиняючи в окремих мкцях навт» своерщну пейзажну одномангпмсть.
"¡дсумкн адаптаци рослни на Львшшпп
187
Тябл. Сучясня демдрофлоря Miera Дрогобичя та Tí саштярмпм стяп1
Насадження загалыюго Насадження ciieuianor o
№ ПnTUIIPLVÜ IIÜ1DQ користува 1НЯ призначення
JlalHII^bKa HaJHa
11Г1 поши к. П01НИ- Ко
стан стан
рения рення
1 2 3 4 5 6 7 8
Р I N О Р II Y Г Л
1 Ginkgo biloba L. — — (10 шт.) 11 дб 6
2 Abies alba Mill. м дб 0,7 — — —
3 Juniperus communis L. Г1 дб 4,6 — — (35 шт.)
4 Larix decidua Mill. 3 дб 1.5 И зд 1
5 L. leptolepis Gord. п дб 6,8 II зд 1,4
6 Picea abies Karst. м дб 0,6 М зд 0,3
7 P. pungens Engelm. 3 Дб 0,9 II дб 1,8
8 P. p. "Argenlea" п дб 4 11 дб 2
9 P. p. "Glauca" п дб 3,8 — •— (20 шт.)
10 Pinus nigra L. п дб 5,5 — — (15 шт.)
11 P. strobus L. п зд 2,7 — — (12 шт.)
12 P. sylvestris L. п зд 3 — — —
13 Taxus baccata L. II дб 4,5 — — (6 шт.)
14 Thuja occidenlalis L. м дб 0,4 м зд 0,3
15 Th. 0. "Columna" п дб 1,5 — — —
16 Th. orientalis L. II зд 2,3 II зд 1,7
17 Th. plicata D.Don. 11 дб 2,6 II дб 1,5
MAG1NOLIOPIIYTA
18 Acer negundo L. м дб 0,2 м зд 0,1
19 A. platanoides L. м дб 0,4 м дб 0,3
20 A. p. "Globosa " — — (14 шт.) 3 дб 4,8
21 A. p. "Laciniata" п дб 2,5 — — —
22 A. saccharinum L. 3 дб 1,8 3 дб 2,1
23 A. pseudoplatanus L. м дб 0,7 м дб 0,6
24 Aesculus hippocastanum L. L.M дб 0,6 м дб 0,8
25 Alnus glutinosa Gaertn. 3 дб 1,2 11 зд 1.3
26 Armeniaca vulgaris L. Г! зд 1,4 II зд 1,2
27 Aronia melanocarpa Ell. — — (30 шт.) 3 дб 1
28 Berberís thunbergii DC. п дб 1,9 II зд 4,8
29 Betula pendula Roth. м дб 0,6 м зд 0,4
30 B. nigra L. II дб 1,7 — — —
31 Btixus sempervirens L. — — (56 шт.) 11 зд 2,7
Поширения (М — масове, 3 — зртка, II — поодиноке); стам (лб — лобрнП, зд— задовшышй), К„ — коефщкнт омтимпацн (К0 = N„/N0; де Ы, — маявна юльккть росли» даиого таксону, Ы0 — оптимальна мльшеть рослин цього ж таксону). Цифра в лужках: потр1бна млыасть рослин даного таксону, яка забезпечус над|йне поновнення ассортименту та сприяс IX оптнм1зацм.
188 Охороня Сиорпномашпя: теорешчш та ириклядш аспект
haykobhh bíciiiik, 2000, bin. 10.3
IIpodofíxceiiitH maßjiutfi
1 2 3 4 5 6 7 8
32 Caragana arborescens Lam. — — (30 hit.) 3 3H 2,2
33 Carpinus betulus L. M nC) 0,5 M Ji6 0,7
34 Catalpa bignonioides Wall. II VI 2,3 — —
35 Cerastis avium Moench. 11 46 1,4 11 3JI 1,3
36 C. frulicosa G.Woron. 11 3JI 3 — — —
37 C. vulgaris Mill. II 46 1,3 II 1,1
38 Chaenomeles maulei L. II ;i6 1,8 — — -
39 Corylus avellana L. M 46 0,6 ri 3fl 1,2
40 Crataegus monogyna Jacg. 3 46 1,2 — — (25 hit.)
41 C. laeigala DC. 3 46 M — — —
42 Deutzia scabra Tluinb. II ;ifi 1,5 — — _
43 Euonymus europaea L. II ;i6 1,6 — — —
44 Fagus sylvalica L. 11 46 1,3 — — —
45 F.s. "Atropurpúrea" — — (6 hit.) II 1,5
46 Fraxinus excelsior I,. M 0,4 M 0,3
47 F.e. "Aurea " — •— (7 hit.) II Jl6 1,4
48 F.e."Diversifolia " 3 ;i6 1 — _
49 F. e. "Pendula " II 1,2 — — (10 hit.)
50 F.lanceolata Borkli. M 0,6 M 3/1 0,7
51 Juglans regia L. II 2,3 II 34 1,2
52 Hydrangea arborescens L. II VI 1,9 — — _
53 Koelreuteria paniculata Laxm. — — (12 hit.) 11 a6 5,5
54 Ligustrum vulgare L. II Ji6 1,1 II 3,7
55 Lonicera tatarica L. 11 ;i6 2 _ — _
56 Magnolia kobus DC. 11 ;i6 2,5 __ _ _
57 Malus domestica ßorkh. 3 ;i6 0,9 11 1
58 M. purpurea I.. 11 JI6 2 _ _
59 Morus alba I.. 3 1,1 II 34 1,3
60 Parthenocissus quinquefolio I'l. — — _ II a5 2,6
61 Paeonia arbórea Donn. n ii6 2,7 _
62 Philadelphia coronarius L. n ii6 4,2 __ _ (25 ujt.) 3,8 1
63 Physocarpus opulifolia Max. II a6 1,1 n 46
64 Populus balsamifera L. 3 nñ 0,9 3 46
65 P. berolinensis Dipp. — _ __ 3 46 0,9
66 P. canadensis Moench — _ _ 3 46 0,7
67 P nigra L. M 0,1 M 46 0,2
68 P. trémula L. II 0,9 ri 46 0,8
69 P. simonii Carr. 3 0,8 3 46 0,9
70 Pyrus achras (Gartn.) L — — — II 46 1,2 1
71 P. communis L II 1,2 II 46
72 Prunus divaricata Ledeb. _ (16 bit.) II 46 1,2 0,9 0,6
73 74 P. domestica L. Quercus robur L. II M A6 1,1 0,7 II M 34 46
IliiKyMKii a;inniauiV pocjimi na JIi.bídikiiiií
Продолжения таблиц!
1 2 3 4 5 6 7 8
75 Q. rubra L. П дб 1,6 — — —
76 Ribes aureum L. II дб 1,3 11 зд 1,2
77 R. rubrum L. П дб 1,2 _ _ _
78 Robinia pseudoacacia L. M дб 0,5 М зд 0.3
79 R. p. „Inermis" П дб 1,2 — _ __
80 Rosa canina L. M зд 0,4 м зд 0,3
81 R indica hybrida Harr. П зд 1,2 _ .—
82 Ulmus foliaceae Pall. M зд 0,6
83 U. leavis Pall. 3 дб 1,2 3 дб 1,1
84 U.glabra Huds. П зд 1,4 — —_ —
85 U.g. "Pendula" — — (10 шт.) II дб 3,8
86 U. pinnato-ramosa Dieck. — — (12 шт.) II -— М
87 Salix alba L. 3 Дб 0,7 3 дб 0,5
88 S.a."Pendulino" 3 дб 1,1 3 дб 1,2 1
89 S. acutifolia Willd. — — — II зл
90 S. caprea L. 3 зд 0.8 3 зд 0,7
91 S. fragilis L. II зд 0,9 3 дб 0,6
92 S. matsudana Koidz. — — (10 шг.) 11 зд 1,3
93 5. rossica L. — — — II дб 1,2 1,3
94 Sorbus aria L. — — (15 шт.) II дб
95 S. aucuparia L. 3 зд 0,9 3 зл 0,8
96 S. intermedia L. — •— (12 шт.) II дб М
97 Spiraea japónica L. II зд 1.3 .— — —
98 S. media Schmidt П дб 1,4 — — (25 шт.)
99 S. salicifolia L. II дб 1.2 — — —
100 S. wilsonii Duthio n зд 1,2 _ — __
101 Swida alba Opiz. M дб 0,7 м L, 0,5
102 S. sanguínea Opiz. M дб 0,5 3 зл 0,7
103 Symphoricarpos albus Blake .11 дб 1,4 3 дб 0.9
104 Syringa vulgaris L. M дб 0,9 м дб 0,8
105 Tilia americana L. 11 зд 1.2 _ _ __
106 T. cordata Mill. M дб 0,7 м дб 0,8
107 T. manshurica L. — — (10 шт.) и дб 1.5
108 T. platyphyllos Scop. M зд 0,7 м зд 0,7
109 Viburnum opulus L. 11 зд 2,6 II зд 2,3
Характерним для Дрогобича е значне збЫыпення за останпг столптя м-лысосп вид1в вщд1лу РторИуЮ (з 6 до 17). Гака тепдепшя вщмпена 1 для Львова, де придатними для озеленения визнано 123 таксони дерев та 28 — чагарннк1в [ 1].
Грунтово-кл1матич1п умови Дрогобича дають можлив1сть вводити с юл и ряд високодекоративних та фггомелюративних хвойних штродуценпв, ям не втрачають декоративное^ Ылий р1к. До того ж, вони мають иевш нерепаги
190 Охороия Гморппомянгпя: leopeiiniii тя прнклялш яспокш
Науковий вкник, 2000, вип. 10.3
перед мкцевими при створенш ландшафтних композицш та декоруванш ма-лнх архггектурних форм в парках та скверах. В1дроджуеться культ оригша-льних рослии перед усгановами, офками та приватними фирмами тощо.
У míctí е ряд o6'gktíb, як1 нотребують реконструкцн та збагачепня ден-дрофлорою. Пайби1ЫШ1М з них, як уже зазиачалося, е фактично выведена те-ритор1Я шд парк. Тому впорядкуванпя його е невшкладною необхшшстю. BaraTopÍ4iinií аналЬ вировадження ¡нтродукованих деревних рослин в MÍCbKÍ насадження заходу УкраУни з вивченням останнix досягнень науки в цш га-луз! [2| дають шдстави рекомендувати для збагачепня дендрофлори Дрогобича так1 деревш таксонн. 3 хвойних це Pseudotsuga menziesii (Mirb.) Franco, особливо УУ ргзновиди glauca та caesia, Chamaecyparis pisifera Sieb.et Zucc. та його форми 'Aurea', 'Filifera', 'Plumosa', 'Squarrosa', C.h. lawsoniana Parí, та його чудову ср1блясту форму 'Alumii', Calocedrus decurrens Florín, Juniperus chinensis L., J. sabina L., Pinus ponderosa Dougl., P. rígida Mili., /'. cembra L., P. montana Mili., Thujopsis dolabrata Sieb.et Zucc., Tsuga canadensis Carr. 36a-гачувати склад листяних найби1ыи дошльно за рахунок ropixie (cinerea, cordiformis, nigra), мапкнпй (obovala, soulangeana), кизильнимв (dammeri, horisontalis), Jiimini (colunia, maxima 'Atropurpúrea'), золотого дощу (alpina, anagyroides), хеномелеав (japónica, maulei), а також Carya ovala C.Koch, Cercidiphyllum japonicum Sieb. et Zucc., Liriodendron tulipifera L., Mahonia aquifolium Nutt., Robinia viscosa Vent., Rosa glauca L., Weigela florida DC., Wisteria floribunda DC.
Введения в культурценози Дрогобича иропонованих деревних рослин дасть можливкть виршшти одне з головних завдань м1стобудування — шд-вищення фкомелтративно! та естетичноУ híhhoctí м1ських наеаджень, най-б|льш стшких до комплексу техногенних фактор1в MicbKoro середовища. За-гальний стан дерев та чагарник!в Дрогобича е задов1льним, а в ряд! груп та куртин — добриим. Суттеве його покращення можуть дати npocTÍ caniTapni заходи (обр1зка крон тополь 3Í значною KÍJibKÍCTio омели, своечасне зняття хворих та всихаючих дерев, омолодження чагарниюв, нломбування дупел пе-рспективних дерев тощо).
Особливо неприсмне враження тут, як i в ряц\ ¡нших míct УкраУни, ство-рюють високодекоративш xboHiií молод! дерева, i, в першу чергу, поширена швшчноамериканська ялина колюча з УУ чудовими формами Argentea' та 'Glauca', в яких верхня частина крони зр1зана. Одиак, снотвореному вже по-д1бним чином дереву можна зарадити, спешально сформувавши його з метою подалыного росту як компактний кущ. Це досягаеться залншенням на стов-6ypui одного кйн.ця. На ней cnoci6 формування декоративпих купив з хвой-иих молодих дерев розроблено Я.М.Шляхтою i 1.Я.СЬпйником.
ЛПтерятура
1. Кучерявый В.А. Зеленая зона города —К: Наук, думка, 1981, —248 с.
2. Кучерявий В.Г1. Урбоеколопя. — Лыив: Cbít, 1999. — 359 с.
Пшсумкн адяитани рослин lia JIi.díbiiihiií
191
