CC BY
42
ligerae) та Piceeto-Carpineta (Piceeto-Carpinetum impatientosum (noli-tangere), P.-C. caricosum (digitata), P.-C. caricosum (pilosae). Похщт смеречини форму-ються в вологих сугрудах i представлен субформацiями Fageto-Abieto-Pice-eta (Fageto-Abieto-Piceetum caricosum (pilosae), Fageto-Piceetum galiosum (odo-ratae), Abieto-Piceeta (Abieto-Piceetum majanthemosum, A.-P. muscosum, A.-P. oxalidosum), Piceeta (Piceetum muscosum, P. oxalidosum), Carpineto-Fageta (Carpineto-Fagetum rubosum, C.-F. caricosum (sylvaticae).
Л1тература
1. Александрова В.Д. Изучение смен растительного покрова// Полевая геоботаника. - М.; Л.: Наука, 1964. - Т.3. - С. 300 - 447 с.
2. Анучин В. А. География Советского Закарпатья. - М.: Географгиз, 1956. - 296 с.
3. Голубец М.А. Ельники Украинских Карпат. - К.: Наук. думка, 1978. - 264 с.
4. Голубець М.А. Екосистемолопя. - Львiв: Полш, 2000. - 316 с.
5. Голубець М.А., Козак I.I. Первинний бюгеоценотичний покрив// Еколопчна си-туащя на твшчно-схщному макросхилi Украшських Карпат. - Львiв: Поллi, 2001. - С. 18-27.
6. Горохова З.Н., Солодкова Т.1. Люи радянсько'1 Буковини. - Львiв: Вид-во Львiв. ун-ту, 1970. - 213 с.
7. Малиновський А.К. Сукцеси рослинностi в рiчкових долинах Украшських Карпат// Вюник Львiв. ун-ту., Сер. бюл. 2002. - 29. - С. 77-85.
8. Миркин Б.М. Теоретические основы современной фитоценологии - М.: Наука, 1985. - 136 с.
9. Стойко С.М. Формащя березовi люи (Betuletea pendulae)// Природа Карпатського нацюнального парку. - К.: Наук. думка, 1993. - С. 80-82.
10. Beard J.S. Vegetational changes on aging landforms in the tropics and subtropics//Ve-getation Dynamics. - Dr.W. Junk Publischers, 1974. - P. 219-224.
11. Vincent G. Topografie lesu v Ceskoslovenske Republice// Sbornik vyzk. ustavu zeme-del. 1936. - 160 s.
УДК 630*181 Ю.А. Мельник, канд. с.-г. наук - УкрДЛТУ
ДЕКОРАТИВН1 ФОРМИ РОДИНИ РОЗОВИХ В ОЗЕЛЕНЕНН1
Проведено розподш декоративних форм за ознаками крони, листав, кв^ок i плодiв. Визначено видовий i формовий склад дерев i кущiв родини Розових у захщ-ному репош Украши. Наведена дендрологiчна характеристика декоративних форм глоду, горобини, яблуш та ix використання в озеленены. Основою стiйких, високо-декоративних насаджень визначено ix бюрозмшття.
Yu. A. Melnyk - USUFWT The decorative forms of Rosaceae in gardening
An regimentation of the decorative forms at crown characteristics, leaves, flowers and fruits has been done. Species and forms composition of Rosaceae trees and shrubs in West Ukraine has been defined. The dendrological characteristic of hawthorn, mountain ash, apple decorative forms and their usage in gardening has been presented. The biovari-ety is the basis of stable decorative plantings.
Для того, щоб виршити основне питания охорони довкшля великих мют - головного значення тут надаеться зеленим насадженням. Основним рослинним матер1алом у зеленому буд1вництв1 е дерева та кущд. Однак, для досягнення найвищого декоративного ефекту поряд 1з видами обов'язкове ви-
УкраТнський державний лкотехшчний унiверситет
користання pi3HOMamrra "х форм, якi суттево вiдрiзняються за бюморфомет-ричними показниками.
У садово-парковому будiвництвi, з метою виршення арх^ектурно-ком-позицiйних завдань, широко застосовують декоративнi форми. Термiном "форма", що у вiдношеннi до деревних рослин визначають декiлька категорiй, зокрема, таю як життева форма, практична назва таксотв, що на один ранг нижче вщ виду, умовна назва видiв, пiдвидiв, рас, сортiв при ix порiвняннi.
Форми виникають завдяки мшливост^ тобто певнiй властивостi орга-нiзмiв набувати нових ознак тд впливом рiзниx факторiв. Набутi ознаки мо-жуть зберiгатись у рядi наступних поколiнь, або не збертатись, навiть при статевому розмноженнi. Проявом внутршньовидово"" мiнливостi е внут-ршньовидовий полiморфiзм, який притаманний i деревним рослинам. Мiж-народним кодексом ботатчно"" номенклатури визнанi такi, послiдовно шдпо-рядкованi таксони, що е на один ранг нижче вщ виду: шдвид (subspecies -ssp.), рiзновид (varietas - var.), форма (forma - f.), сорт (cultivar - cv.). Форма рослин (морфологiчна група) - сукупшсть особин виду, яю вiдрiзняються вiд iншиx особин даного виду за сво""ми морфологiчними, анатомiчними ознака-ми та бiоекологiчними особливостями.
Морфолопчш форми видiляють за одшею або кiлькома ознаками: за формою крони - шрамщальш, плакучi, колоноподiбнi, кулястi; за формою, за-барвленням i розсiченням листкiв; кольором, розмiром квiтки; кольором, величиною та формою плодiв, шишок, насiнин. Перенесет у культуру форми деко-ративних рослин (культивари) мають вiдповiдну транслггеращю написання: пiсля видово"" назви пишуться в одинарних лапках iз велико!" лiтери (Sorbus au-cuparia 'Pendula'). Особливо великою кiлькiстю i широким застосуванням в озеленент вiдзначаються дерева та кушд родини Розових (Rosaceae Juss.) [4].
На цей час видшено таку кiлькiсть внутрiшньовидовиx вщмш у розрiзi родiв родини Розових (список наводився за юльюстю вщмш): шипшина - 38, в т. ч. ш. зморшкувата - 5, ш. собача - 5; вишня - 37, в т. ч. черешня - 10, в. звичайна - 9; черемха - 30, в т. ч. ч. звичайна - 9, ч. тзня - 7; глщ - 27в т. ч. г. одноматочковий - 14, г. гладенький - 7; таволга - 27, в т. ч. т. японська - 7; яблуня - 24 в т. ч. я. сливолиста - 7; слива - 14; лавровишня - 15; кизильник - 10; горобина - 13 [1,2].
Преважну бтьшють форм вдаосять до бюлопчних, яю виникли тд впливом еколопчних факторiв, природно!" пбридизацй", впливу шюдниюв та хвороб, а також штучно!" пбридизацй" та щеплень (т.з. химери), наприклад Crataegomespi-lus. Частина форм може бути вщнесена до таких, яю виникли завдяки бiоxiмiч-ним змтам (етiоляцiя, змiна вмiсту xлорофiлу, антощатв та iн. пiгментiв).
Офiцiйно зафжсовано внутрiшньовидовi вiдмiни у 78 видiв родини Розових, яю включають 280 рiзновидiв, форм i культиварiв. За будовою i формою крони видiлено 51 вщмшу, за ознаками листкiв - 89, за будовою i формою квпок - 104 та за будовою i формою плодiв - 36 вщмш (табл.).
Проведенi нами дослщження у насадженнях заxiдного регюну Укра-1"ни дають пiдставу здшснити аналiз використання наявних декоративних форм дендрофлори родини Розових. В озеленет населених пунклв Заxiдноi
Украши на цей час широко застосовують 210 видiв й понад 145 декоратив-них форм (KpiM сор^в), якi вiднесено до 34 родiв.
Табл. Внутрииньовиденй в'кдм'иш дерев i кущiв родини Розових
№ п/п Роди Кшьюсть вид1в, шт. Кшьшсть ввдмш, шт.
крони листав квггок плодов Всього
1 Rosa 12 7 7 24 - 38
2 Cerasus 6 6 12 16 3 37
3 Padus 5 9 8 7 6 30
4 Crataegus 5 6 6 15 - 27
5 Spiraea 12 4 10 12 1 27
6 Malus 8 5 3 11 5 24
7 Laurocerasus 2 1 14 - - 15
8 Prunus 4 2 6 4 2 14
9 Sorbus 3 2 6 - 5 13
10 Cotoneaster 4 3 5 2 - 10
11 Persica 1 2 1 7 - 10
12 Pyrus 6 1 3 - 3 7
13 Amygdalus 3 - - 3 4 7
14 Cydonia 1 1 1 - 3 5
15 Rubus 1 - 1 1 2 4
16 Pyracantha 1 - 2 - 2 4
17 Kerria 1 - 2 1 - 3
18 Physocarpus 1 1 2 - - 3
19 Chaenomeles 2 1 - 1 - 2
Разом 78 51 89 104 36 280
Найбiльшу кiлькiсть декоративних форм серед дендрофлори, яка зус-трiчаеться у зелених насадженнях заходу Украши складають такi роди родини Розових: вишня (Cerasus) - 32 таксони, в т.ч. 18 форм C. serullata (Сакура), глщ (Crataegus) - 26 таксошв, в т.ч. С. monogyna - 11 форм, яблуня (Malus) -9 форм, шипшина (Rosa) - 22 таксони, в т.ч. R. canina - 5 форм, R. multiflora -4 форми, таволга (Spiraea) - 24 таксони, в т.ч. S. japonica - 7 форм [5].
Система створення довговiчних, стшких до негативних факторiв м1сь-кого довюлля та високодекоративних зелених насаджень передбачае вико-ристовувати з щею метою види i форми, яю за своши еколого-бюлопчними особливостями вщповщають даним вимогам [3].
Таю види мають досить широкий ареал i входять до складу як природ-них, так i штучних насаджень регюну, тому е можливють повнiше використо-вувати !х для впровадження у зелеш насадження.
Переважна бшьшють декоративних форм успадковуе вщповщт озна-ки лише при вегетативному розмноженш, однак частина рослин (за нашими даними 38 форм), збершають декоративш якостi при насiнневому розмножен-нi. Форма крони, колiр i форма листкiв, квiток передаеться потомству таких таксошв, як глщ одноматочковий ф. колоноподiбна, слива розлога ф. темно-пурпурова, хеномелес японський ф. альпшська тощо.
Проведенi нами дослщження показали, що пропонованi види е стшки-ми до негативних чинниюв мiського довкiлля, морозостiйкi, посухостiйкi, не-
Украшський дсржкавмии лiсотeхнiчний унiвeрситeт
вимогливi до грунтових умов, вiдносно стiйкi до забруднення пов^я, мало пошкоджуються шюдниками та хворобами. Вони формують вщповщний га-бiтус крони, мають оригшальну форму листкiв, квiток i плодiв, а ïx декора-тивнi форми за шкалою декоративност заслуговують найвишо оцiнки.
Для озеленення дикорослi види родини Розових можуть бути використа-нi безпосередньо як компоненти окремих композицiй зелених насаджень, а та-кож як цiннi пiдщепи для вирощування декоративних форм вiдповiдниx видiв.
Нами обстежено i взято на облж насадження м. Львова з перевагою, або домшкою глоду. Таю насадження зафшсовано у парках, скверах в т.ч. на вул. Зеленш, Ботюна, Антоновича, Виговського, Рудницького, вздовж зaлiз-ницi Львiв-Сиxiв i Львiв-Скнилiв. Насадження скверiв Вокзальний та вул. Вь товського можуть служити взiрцем використання глоду в озелененнi. Особливою декоратившстю вiдзнaчaються мaxровi (повноквггков^ форми глоду одноматочкового, з яких у мюьких насадженнях переважають бша - C.m. Al-bo-plena', рожева - 'Roseo-plena', червона - 'Rubro-plena', шрамщальна -'Striata'. В але1' на вул. Кульпарювський ростуть 100-лггш штaмбовi дерева червоно1' махрово1' форми глоду у юлькост 18 шт., дiaметр стовбура 48-56 см, яю можуть бути показником декорaтивностi i довговiчностi дано1' форми в насадженнях захщного регiону Украши. Такого ж вжу i розмiрiв досягли дерева ще1" форми у вуличних насадженнях м. Здолбунова Рiвненськоï область
Значну частину видового складу мюько1* дендрофлори м. Львова ста-новить горобина, в т.ч. у парках, скверах, внутршньоквартальних насадженнях. В алейних насадженнях, що вздовж вул. Зелено^ Саксаганського, Кн. Ольги, Науково1', участь горобини звичайно1', круглолисто1' та пбридно1" сягае 20 вiдсоткiв вщ загально1' кiлькостi дерев. Особливою декоратившстю вщзначаються форми: плакуча, пiрaмiдaльнa i золотава, яю широко впровад-жуються у зелеш насадження i становлять частину оригшальних композицiй пaркiв (Парк культури i вщпочинку iм. Б. Хмельницького), скверiв (Театраль-ний) та озеленення окремих вулиць i установ (Наукова, I. Виговського, О. Кульчицько1', ушверситет "Львiвськa Полiтеxнiкaм та УкрДЛТУ).
В озелененш види горобини застосовують як солггери, так i для влаш-тування куртин, узлiсь i, значною мiрою, як пiдщепи для декоративних видiв, форм i сор^в.
У насадженнях мiстa досить часто зустрiчaеться яблуня лiсовa, зокре-ма, група дерев росте у парку культури iм. Б. Хмельницького, на вул. С. Бан-дери, Кн. Ольги, Зеленш, Кулша, Б. Хмельницького, Кульпарювськш, Ранко-вiй, Городоцькiй, Кн. Осмомисла та im На присадибних дшянках, поряд з яб-лунею домашньою, часто трапляються дерева яблуш люово1" - значних розмь рiв i вiку, очевидно, як шдщепи, на яких не прижились сорти.
Проведет нами дослщження тaксономiчного та юльюсного складу Розових та ïx природного поновлення у лiсовиx i зелених насадженнях показали, що дикоро^ види задовшьно поновлюються природшм шляхом на перших етапах розвитку та дають життездатний сaмосiв. Однак на стади тд-росту ïx юльюсть значно зменшуеться внaслiдок впливу негативних фaкторiв довкiлля. Втрачаеться видове та формове рiзномaнiття, внaслiдок чого вщбу-
ваеться збiднення природних i штучних насаджень, що призводить до втрати ними як функцюнально1, так i практично! щнностей.
Л1тература
1. Колесников А.И. Декоративные формы древесных пород. - М.: Изд-во Коммун-хоза РСФСР, 1958. - 272 с.
2. Колесников А.И. Декоративная дендрология. - М.: Лесн. пром-сть, 1974. - 703 с.
3. Кучерявый В.А. Зеленая зона города. - К.: Наук. думка, 1981. - 246 с.
4. Мазепа В.Г., Мельник А.С. Декоративш форми листяних дерев у паркових ком-позищях// Тези доп. наук. конф. "Парковi ландшафти: штродукщя, арх^ектурш та бюлого-еколопчш аспекти функщонування". - Бiла Церква: ИМЭКС, 1993. - С. 38-39.
5. Rehder A. Manual of cultivated trees and shrubs. - NY.: Mc Millan Com., 1949. - 996 p.
УДК 630*284 Доц. Л.С. Осадчук, канд. с.-г. наук - УкрДЛТУ
ДО ОПТИМВАЦП ТЕХНОЛОГИ П1ДСОЧКИ СОСНИ
ЗВИЧАЙНО1
Встановлено перюди рiзиоi смолопродуктивностi сосни звичайно! впродовж сезону пiдсочки. Обгрунтований режим пiдсочки з перемiнною паузою тдновки у зв'язку iз сезонною динамiкою смолопродуктивностi.
L.S. Osadchuk - USUFWT Mode of resin tapping of a Pinus Sylvestris L.
Is established the seasons miscellaneous resin productivity of a Pinus sylvestris L in a season of tapping. The mode of resin tapping with a variable pause renovate in connection with seasonal dynamics resin productivity.
Значения живиц та обсяги ii використання обумовлюють необхщтсть подальшого розвитку та штенсифжаци тдсочного виробництва. В умовах виснаження та яюсного попршення сировинно! бази тдсочки, тдвищення ii ефективност повинно досягатись удосконаленням i широким впровадженням рацiональноi технологii тдсочки, застосуванням високоефективних стимуля-торiв смоловидшення, лiсiвничих методiв пiдвищення смолопродуктивност соснових насаджень.
Смолопродуктивтсть дерев визначаеться рiвнем 1х життедiяльностi, параметричною будовою, штенсивтстю фiзiологiчних процесiв тощо. Абсолютна кшьюсть живицi, що видiляеться, поряд iз генетичною обумовленiстю цiеi ознаки, значною мiрою визначаеться екологiчними умовами виростання дерев та штенсивтстю технолопчних параметрiв, що застосовуються при до-буваннi живицi. Вихiд живицi, також, залежить вiд мiкроклiматичних умов навколишнього середовища, якi змiнюючись впродовж сезону тдсочки, впли-вають на смолопродуктивтсть дерева [4-6]. Вщповщно до правил тдсочки, пауза тдновки залежить лише вщ категори пiдсочки i стимулятора смоловидь лення та е однакова впродовж всього сезону тдсочки. Водночас вона не залежить вщ штенсивност смолотворення та смоловидшення. У промисловш тд-сочцi спроба переходу на перемшну паузу мiж обходами зi збереженням тiеi ж кшькосп обходiв так i залишилась на стади експерименту [1,3].
