CC BY
29
На основ1 тiсних залежностей мiж морфометричними параметрами крон та основними лiсiвничо-таксацiйними показниками насаджень можна розробити програми управлшня ростом чорновшьхових деревостанiв за тов-щиною стовбурiв для кожно! конкретно! дшянки. Такi програми можна було б застосувати до будь-якого чорновшьхового деревостану незалежно вiд його попереднього розвитку, тобто вони е зор1ентованими на конкретний стан кожного деревостану.
Л1тература
1. Анучин Н.П. Лесная таксация. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1982. - 552 с.
2. Горошко М.П., Гриник Г.Г. Залежнють м1ж бюметричними параметрами крони та об'емоутворюючими показниками для дерев ялищ бшо! у зм1шаних ялицевих насадженнях Бескид1в // Науковий вюник УкрДЛТУ : Проблеми та перспективи розвитку люового госпо-дарства. - Льв1в : УкрДЛТУ. - 1998. - Вип. 9.2. - С. 127-129.
3. Горошко М.П., Гриник Г.Г. Особливосп будови змшаних деревосташв ялищ бшо! за морфолопчними ознаками намету в Бескидах // Науковий вюник УкрДЛТУ : Проблеми та перспективи розвитку люового господарства. - Льв1в : УкрДЛТУ. - 1998. - Вип. 9.2. - С. 123-126.
4. Зеленський A.M. Зв'язок приросту дерев смерекових молодняюв захщного люостепу з розм1рами крон // Науковий вюник УкрДЛТУ : Проблеми та перспективи розвитку люового господарства. - Льв1в : УкрДЛТУ. - 1998. - Вип. 9.2. - С. 141-142.
5. ¡лькчв 1.С. Ощнка показниюв простору росту i динамши поверхш намету букових ль состашв Бескидiв // Науковий вiсник УкрДЛТУ : Проблеми та перспективи розвитку люового господарства. - Львiв : УкрДЛТУ. - 1998. - Вип. 9.2. - С. 143-146.
6. ¡лькчв 1.С. Ощнка форми та параметрiв крон дерев : методичш поради. - Львiв : УкрДЛТУ, 1997. - 26 с.
7. Каганяк Ю.Й. Бiометрiя показниюв крон дерев дуба твшчного та и використання при оцiнцi запасу // Науковий вюник УкрДЛТУ : Проблеми та перспективи розвитку люового господарства. - Львiв : УкрДЛТУ. - 1998. - Вип. 9.2. - С. 147-150.
8. Комплесное лесохозяйственное районирование Украины и Молдавии / под ред. С.А. Генсирука. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1981. - 360 с.
9. Самойлович Г.Г. Таксация полога насаждений // Лесная таксация. - Л. : Изд-во "ЛТА", 1968. - С. 47-100.
10. Цурик C.I. Таксацшш ознаки й будова насаджень : навч. поаб. - Львiв : УкрДЛТУ, 2001. - 362 с.
11. Spiecker H. Zur Steuerung des Dickenwachstums und der Astreinigung von Trauben- und Stieleichen // Schriftenreihe der Landesforsrverwaltung Baden-Württemberg. - 1991. - Band 72. -155 S.
УДК 635.925.(09)(477.46) Доц. Л.П. 1щук, канд. бюл. наук;
доц. Н.П. Голуб, канд. бюл. наук - Уманський ДАУ
1СТОР1Я ФОРМУВАННЯ ТА СУЧАСНИЙ СТАН ДЕРЕВНИХ I КУЩОВИХ НАСАДЖЕНЬ ТЕРИТОРП УМАНСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО АГРАРНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ
Викладено юторш створення зелених насаджень на територп Уманського державного аграрного ушверситету. Встановлено, що на територп навчального закладу зростае 137 видiв дерев, кущiв i лiан, з них 112 видiв вщзначаються високими деко-ративними ознаками.
Ключов1 слова: декоративш види, розсадник, зелеш насадження.
Assoc. prof. L.P. Ishchuk; assoc. prof. N.P. Golub - Uman state agrarian university
The story of formation and current state of woody and shrubby plantations on the campus of Uman state agrarian university
A story of the creation of green plantations on the territory of Uman state agrarian university was presented in the paper. It has been determined that there are 137 species of trees, shrubs and lianas on the campus, including 112 species which have high ornamental properties.
Keywords: ornamental species, a nursery, green plantations.
У сучасних еколопчних умовах особливо! актуальност набувае проблема onraMi3a^i' навколишнього середовища. Виршення ще! проблеми пе-редбачае створення рiзнопланових зелених насаджень, складовою частиною яких е дерева, кушд та лiани. З метою забезпечення рiзноманiтностi садово-паркових композицш потрiбно широко використовувати штродуковаш та аборигенш види декоративних рослин. Провщну роль у збереженш та вщтво-ренш видового рiзноманiття садово-паркових ландшаф^в вадграе Умансь-кий державний аграрний ушверситет (УДАУ).
Метою роботи було вивчення ютори формування та встановлення так-сономiчного складу зелених насаджень територи УДАУ. Дослiдження здiйснювали на територи навчального закладу у 2004-2009 рр. маршрутним, стацiонарним i порiвняльно-морфологiчним методами. Назви дерев, кушдв та лiан наведено за "Определителем высших растений Украины" [7], украшсью та латинськ назви iнтродукованих видiв - за "Дендрофлорою Украши" [3, 4].
Iсторiя озеленення територи Уманського державного аграрного уш-верситету тiсно переплiтаеться з будiвництвом i розвитком Нацiонального дендролопчного парку "Софивка" НАН Укра!ни, який цшковито шдпорядко-вувався навчальному закладу i був його навчальною базою протягом 18591929 рр. I тепер територiя УДАУ залишаеться охоронною зоною парку.
Будiвництво парку "Софивки" розпочалося у 1796 р. на мющ узлiсся природно! дiброви. З швшчно! сторони до парку прилягав Греюв лiс, який у 1863-1901 рр. належав училищу, а згодом - мюту. У поемi С. Трембецького "Софивка" [11] вказано, що територiя, де будувався парк, була безлюою, там поодиноко траплялися грушi (Pyrus L.) i верби (Salix L.). Дном балки протi-кав невеликий струмок Багно, який шзшше перейменували у р. Кам'янку. Шд час будiвництва парку використовували як мiсцевi види дерев i чагарниюв, так i екзоти. У цей перюд з Тульчина до Умаш було завезено багато саджан-щв тополi пiрамiдальноl (Populuspyramidalis Roz.) i дерези звичайно! (Lycium barbatum L.), а iз Дашiвського саду - верби вавшонсько! (Salix babylonica L.). Навеснi 1799 р. було завершено посадку аборигенних видiв дерев, хоча екзоти ще продовжували завозити iз-за кордону [2].
Упродовж 1836-1859 рр. "Софивка" шдпорядковувалася управлшню вiйськових поселень. Згiдно iз заповггом росiйського царя Миколи I вщ 1831 р. з доповненнями 1836 р., став очевидним факт дарування "Софивки" росшсь-ким iмператором сво!и дружинi iмператрицi Олександрi Федорiвнi. Тому сад отримав назву "Уманський Царицин сад" [12]. Зпдно з царським указом вщ 30 вересня 1859 р. парк передали Головному училищу садiвництва, для прак-
тично! навчально! бази якого в Одесi були Hecnp^rami клiматичнi умови. У цьому ж HaKa3Í зазначено про перейменування "Софивки" в "Уманський сад Головного училища сaдiвництвa". Другого вересня 1859 р. училище було пе-реведене до м. Умаш. Одразу шсля переведення училища з Одеси до Умаш в "Царициному саду" було закладено мaточнi плодовi сади, розсадники плодо-вих i декоративних дерев та кушдв, розширено культури городшх i парнико-вих рослин [10].
При училишд було вiдкрито нижче вщдшення для сaдiвникiв-прaкти-кiв з дворiчним термiном навчання. У 1865 р. загальна площа земель училища становила близько 237 десятин [2]. Зпдно з планом 1855 р., на територп тепершнього учгоспу з боку Ново! Умаш було закладено сад шовковиць. Вгорi на територп тепершньо! вул. Глiбкa вирощували тютюн. Над Верхнiм ставом були розбито навчальш сaдовi та городш дiлянки.
З початком розбудови нових корпусiв було створено декiлькa зелених рекреацш. Першi насадження мiж корпусами навчального закладу датовано 1859 р i створено за проектом старшого шженера департаменту сшьського господарства архитектора М.Н. Маркова. Деякi рослини були завезет ствро-бiтникaми училища тд час його переведення з Одеси до Умаш, зокрема вва-жають, що так потрапив сюди стифнолобiум японський (Styphnolobium japonica L.), який i тепер росте перед корпусом бiблiотеки. На фото початку ХХ ст., що збер^аеться в музе! УДАУ, добре видно, що дерева порiвняно молод^ вь ком 30-40 рокiв. Перед бiблiотекою i корпусом № 3 з давшх насаджень збе-реглися кшька екземплярiв липи серцелисто! (Tilia cordata Mill.), в'язу гладкого (Ulmus laevis Pall.), а також ялина европейська (Picea abies (L.) Karst.).
Згодом училище очолив вщомий вчений-ботaнiк, член-кореспондент Росшсько! академи наук, педагог i громадський дiяч М.1. Анненков (1819-1889 рр.). У 1863 р. вш заклав хвойний розсадник, де вперше в озеле-нення м. Умаш було введено сосну кримську (Pinus pallasiana D. Don). До нашого часу на мющ розсадника залишилися понад два десятки дерев. Насадження сосни кримсько! на територп вузу також датовано 1890-1891 рр. Вщ колишшх насаджень збереглось сторiчне дерево дуба звичайного (Quercus robur L.), яке знаходиться злiвa вщ головних ворiт УДАУ.
У 1868 р. вщбулась реоргашзащя училища в Уманське середне училище землеробства i сaдiвництвa. Його програма стала такою ж, як i в шших землеробських училищах, але збереглась спещальшсть сaдiвникa. Курс декоративного сaдiвництвa вивчали вже як додаткову дисциплшу i вш поступово став зникати серед предме^в землеробського циклу. Вiддiл декоративного сaдiвництвa мав парк i запас землi для розвитку навчально! бази, але по сут був залишений без теоретично! шдготовки.
У 1885 р. в училищд пiд керiвництвом фiзикa В. Поггенполя було вщ-крито метеоролопчну стaнцiю, яка i тепер продовжуе свою роботу. Розпоча-лись фенолопчш спостереження над 126 видами дерев i кущдв та 450 видами трав'яних рослин. Його даш були мaтерiaлом для створення квгткових кален-дaрiв [8].
З квггня 1885 р. до Ычня 1892 р. в училишд викладав спещальш пред-мети Ï3 садiвництва i завщував парком В.В. Пашкевич. Шд його керiвниц-твом у 1890-1891 рр. на територи "Царициного саду" було закладено арборе-тум на плошд близько 2 га у пейзажному сташ, який увiйшов в юторда парку пiд назвою Англшський парк (тепер арборетум iм. В.В. Пашкевича).
Вважають, що пiд керiвництвом В.В. Пашкевича по вул. Гшбка (до 1980 р. вул. Агрономiчна) було висаджено дворядну алею грушi сорту 'Глек' подiльськоï народно! селекци, а бiля корпусу № 3 висаджено ялини та сосни. У цей перюд в Умаш розпочалися дослiдження з iнтродукцiï i мюто перетво-рилося у центр штродукци деревних рослин у Правобережному Люостепу Украши [2].
На той час асортимент верб "Царициного саду" був представлений 160 таксонами. Частина ïx (13 сор^в) були отримаш з Петровсько! школи у 1886 р. У 1894 р. було виписано 105 сор^в iз Нiмеччини i майже 50 сор^в подарувала Уманському училищу Петровська академiя. Така колекщя потре-бувала облаштування великого арборетуму, де можна було б висадити велику кшьюсть сор^в деревних i кущових рослин, однак верби займали невелику дiлянку i вирощувалися у невеликш кiлькостi. У "Царициному саду" був квартал верб, як використовувалися для виготовлення кошикiв, упаковки тююв, пiдв'язування рослин - верба пурпурова (Salix purpurea L.), в. пруто-видна (S. viminalis L.), в. тритичинкова (S. triandra L.), в. гостролиста (S. acu-tifolia Willd.), в. козяча (S. caprea L.) [10]. Поступово створювали колекцiï ш-ших деревних видiв (дуба iз 75 сортiв i клена iз 115 сортiв).
Вирошенi сiянцi люових i декоративних дерев та кушдв продавалися i частково використовувалися для поповнення кварталiв декоративних розсад-ниюв, у яких готували широкий асортимент садивного матерiалу для посадки в "Царициному саду". Розсадник був навчальною базою, пунктом акшматиза-цiï рiзниx видiв i сортiв рослин, а також центром розмноження аборигенних та штродукованих видiв, рiзновидiв i форм [10].
Навчальний лiсовий розсадник на той час займав плошу 788 квадрат-них сажнiв iз насшневими грядами i 701 кв. саж. були зайнят шкiлкою. У 1896 р. на люовому розсаднику було пошяно 22000 жолудiв дуба, висаджено у шкшку на культурну плошу до 21000 однорiчниx саджанцiв дуба, ясена i береста, до 3000 трирiчниx дубюв, до 800 шт. 4^чних сосен i ялин iз грудкою. Лiсовий розсадник цшковито забезпечував садивним матерiалом парк [6].
У 90-т роки Х1Х ст. було висаджено ялину колючу (Picea pungens Engelm.) та робшш звичайну (Robiniapseudoacacia L.).
Упродовж 1885-1905 рр. в училишд було виконано значну роботу iз розширення колекцiй плодових та декоративних рослин i вирошування садивного матерiалу для посадок у парку, а також для продажу. Садивний матерiал iз розсадникiв Уманського училиша садiвництва i землеробства постачали у найвiддаленiшi куточки царсько1' Роси. У "Каталозi Уманського Царициного саду" [5] пропонували живцi i саджанцi 646 видiв фруктових i ягiдниx порщ 16 родiв i 430 видiв та форм декоративних дерев, кушдв i лiан та 9 видiв тд-шеп для пришеплювання культурних сор^в. Зокрема, пропонувалися живцi
36 родiв декоративних дерев, кущiв i витких рослин, зокрема 70 таксошв кле-нiв (Acer L.), 150 верби (Salix L.), 10 акаци (Robinia L.), 15 ясена (Fraxinus L.), 25 дуба (Quercus L.), по 5 глоду (Crataegus L.), таволги (Spiraea L.) та бузини (Sambucus L.). У цьому ж каталозi пропонують живщ стифнолобiуму японсь-кого (Sophora japonica), гледичи колючо1' (Gleditschia triacanthos L.), мюяце-насiнника даурського (Menispermum dachuricum DC), обвшника (Periploca graeca L.) i дванадцять таксонiв ломиносу (Clematis L.). Також пропонували саджанцi платану схщного (Platanus orientalis L.), гiркокаштану звичайного (Aesculus hippocastanum L.), айланту найвишого (Ailanthus altissima (Mill) Swingle), бундука дводомного (Gymnocladus dioica (L.) C. Koch.), форзици плакучо1' (Forsytshia suspensa (Thunb.) Vahl), клокички трьохлопатево1' (Staphylea trifolia L.), к. трьохлисто1' (S. pinnata L.), снiжноягiдника прирiчко-вого (Symphoricarpus rivularis Suksdorf), бирючини звичайно1' (Ligustrum vulgare L.), садового жасмину звичайного (Philadelphus coronarius L.), мixурника деревовидного (Colutea arborescens L.), зшоват русько1' (Cytisus ruthenicus Fisch. ex Woloszes), багато видiв та форм каркасу (Celtis L.), тополi (Popu-lus L.), сумаху (Rhus L.), горобини (Sorbus L.), черемхи (Padus Mill.), бузку (Syringa L.), калини (Viburnum L.), дерену (Cornus L.), барбарису (Berberis L.), церцису (Cercis L.). Асортимент хвойних i вiчнозелениx саджанщв був представлений самшитом вiчнозеленим (Buxus sempervirens L.), магонiею падубо-листою (Mahonia aquifolium Nutt.), модриною европейською (Larix europaea DC), ялиною колючою (Picea pungens), ялiвцем звичайним (Juniperus communis L.) я. козачим (J. sabina L.), я. вiргiнським (J. virginiana L.) сосною Вейму-това (Pinus strobus L.), с. австршською або чорною (P. austriaca Hull.), с. зви-чайною (Pinus sylvestris), туею захщною (Thuja occidentalis L.), т. схщною (T. orientalis L.), тамариксом чотиритичинковим (Tamarix tetrandra Pall. ex Bieb.).
18 лютого 1903 р. вщбулась реоргашзащя училиша землеробства i са-дiвництва в Уманське середне училише садiвництва i землеробства.
На мiсцi господарства тепершньо1' кафедри меxанiзацiï почали закла-дати розсадники городнix культур, а на мющ нинiшнього голландського саду заклали декоративний розсадник. Вш складався з двох вiддiлень - хвойного (близько 1/2 десятини) i листяного (2% десятини). Обидва вщдшення були розбит на дшянки по 180 кв. саж. Шд хвойний розсадник було вщведено дь лянку у захишеному пониженому мiсцi бiля Верхнього ставу. Станом на 1 Ычня 1910 р. на хвойнш частит розсадника було 5800 дерев без врахування маточного кварталу i поЫвних гряд. Листяний розсадник займав твшчно-схщну частину "Царициного саду". 1з швтчно-схщно1" сторони вiн був захи-шений алеею iз кримсько1' сосни, а понижет дшянки були зайнят грядами для живцювання i вщсадюв. У листяному розсаднику, без врахування маточ-них кварталiв i пошвних гряд, знаходилось 13300 дерев [10]. До наших дтв на цих дшянках збереглися 100-рiчнi дерева ялини колючо1' (Picea pungens), гiркокаштана звичайного (Aesculus hippocastanum L.) та тополi чорно1' (Popu-lus nigra L.).
За Постановою Раднаркому 5 лютого 1921 р. училише було реоргат-зоване в Уманський агротехткум з правами виш,о1' школи, який мав два факультета - садiвництва та ршьництва i два нижчi осв^т пiдроздiли - сад-
профшколу i агропрофшколу для шдготовки сад1вник1в i агроном1в. Саме в цей час було оргашзовано кафедру декоративного сад1вництва. У 1925 р. площа паркового господарства разом з уЫма насадженнями, дорогами, пло-щами, луками i ставками становила 129,7 га.
У 1927 р. було опублжовано статтю С. Бонецького мДеревнi та чагар-никовi породи парку III 1нтернащоналу (кол. Софпвка) в Уманiм, в якш автор вказуе, що у парку вирощували 494 види, форми i сорти деревних декоратив-них рослин, зокрема 5 видiв i 54 сорти троянд, 46 видiв i форм хвойних рослин i 399 видiв i форм листяних дерев та кушдв [1]. З 18 травня 1929 р. "Сад iм. III-го Iнтернацiонадум проголошують заповiдником i виводять iз тдпоряд-кування навчального закладу, залишаючи при ньому оранжере! та теплицi [2].
Постановою Раднаркому Укра!ни 3 листопада 1929 р. полггехшкум реорганiзовано в Уманський сшьськогосподарський iнститут iз садовим та ршьничим факультетами. У цей час на територп навчального закладу було ви-саджено солггерш насадження горбини промiжно! (Sorbus intermedia (Echr.) Pers.) та закладено пркокаштанову алею, якою починаеться вул. Глiбка.
Пiсля Велико! в^чизняно! вiйни було закладено формовий плодовий сад за корпусом № 3, останню реконструкщю якого здшснено шсля 2000 р.
У 1950-х роках розпочали роботу iз селекцп та агротехнiки тополь пiд керiвництвом кандидата сiльськогосподарських наук M.I. Бондаренка, яка мала великий практичний штерес. Завдяки швидкому росту тополь !х розве-денням зацiкавилися лiсогосподарськi оргашзацп. Було виведено низку шра-мщальних форм тополi з господарсько-цiнними властивостями, розроблено метод насшневого розмноження тополь M.I. Бондаренко була вивiв тополю срiблясту ф. ,пiрамiдадьна,. Однак, тепер жодного дерева ще! тополi на територп УДАУ немае. Паралельно виконували роботу з вивчення верб i !хнього насiнневого розмноження, було виведено Ым декоративних форм горобини, як використовувалися в озелененнi.
Станом на 1957 р. у декоративному розсаднику навчального господарства шституту були порiвняно рщюсш для УРСР види деревних рослин, зокрема, гшкго дволопатеве (Ginkgo biloba L.), тюльпанне дерево (Liriodendron tulipiferum L.), бархат амурський (Phellodendron amurense Rupr.), каштан !с-тiвний (Castanea sativa Mill.), сосна Веймутова (Pinus strobus L.).
1з декоративного розсадника для озеленення мют i сiл за рш вщпуска-ли понад 90 тис. штук Ыянщв i саджанщв, представлених 70 видами. 1з кра-сивоквiтучих кушiв попитом користувалися представники родiв таволга, жимолость, бирючина, кизильник, садовий жасмин, бузок, форзищя, дейщя. На той час вирошували 50 сортiв троянд, по 4 сорти горобини та ясена, 3 сорти клена й один сорт глоду та ш. [9].
У 1958 р. зпдно з постановою Черкасько! обласно! Ради дендролопч-ному парку "Соф^вка" видiлено 9,5 га землi за рахунок територп Уманського сшьськогосподарського iнституту, на якш знаходився декоративний розсад-ник. Багато видiв збереглось на цiй дшянщ дотепер, зокрема, карiя пекан (Caryapecan (Marsh.) Engl. et Graebn.), каркас захщний (Celtis occidentalis L.),
береза вишнева (Betula lenta L.), горобина промiжна, липа серцелиста, стиф-нолобiум японський, айлант найвищий та ïh.
На дш Греково! балки, що тепер прилягае до господарсько! зони ден-дропарку, до 1957 р. була дослщна дiлянка декоративного розсадника Уман-ського сiльськогосподарського iнституту. Вiд насаджень того часу також за-лишилось багато екзотiв, зокрема, граб кавказький (Carpinus caucasica A. Grossh.), дуб звичайний ф. 'Шрамщальна' (Quercus robur 'Piramidalis'), го-рiх Ырий (Juglans cinerea L.), горiх чорний (J. nigra L.), глiд м'якоопушений (Crataegus submollis Sarg.) [2].
У 60-х рр. ХХ ст. на головнш але! насадження тополi шрамщально! були замiненi лiщиною ведмежою (Corylus colurna L.). У цей час було виса-джено модрину европейську (Larix decidua Mill.) перед початком але! навпро-ти корпусу № 4. У кшщ 1970-х роюв було висаджено три екземпляри ялини колючо!, самшит вiчнозелений, каштан ю^вний та ряд iз грецьких горiхiв.
До 1980 р. бiля корпуЫв УДАУ всi декоративнi композицiï були обса-дженi кизильником чорноплiдним (Cotoneaster melanocarpus Fisch. et Btytt.), самшитом вiчнозеленим i бирючиною звичайною у виглядi живоплотiв до 1 м заввишки, якi регулярно обрiзували. У 1980 р. студенти Львiвського люо-технiчного унiверситету здiйснили реконструкцiю цих насаджень. Живопло-ти були знищеш, а на мiсцi композицiй зробили газони, як обсадили деревами липи серцелистоь Перед корпусом бiблiотеки пiд час реконструкцiï було висаджено яловець вiргiнський, садовий жасмин звичайний, форзищю плаку-чу. З давшшшх насаджень збереглась черемха пiзня (Padus serotina (Ehrh.) Agardh.) та робшя новомексиканська (Robinia neo-mexicana Gray).
На початку 80-х рр. ХХ ст. перед корпусом № 1 було посаджено тую захщну ф. колоноподiбна (Thuja occidentalis 'Columna'), дуб Комарова, отри-маний внаслщок схрещування д. великопилякового з д. бшим (Quercus macrathera х Q. alba) i тис ягiдний (Taxus baccata L.), а навпроти корпусу № 3 -псевдоцугу тисолисту (Pseudotsuga menziesii (Mirb.) Franco).
З нагоди 150^ччя Уманського сшьськогосподарського шституту було посаджено бук схщний (Fagus orietialis Lipsky), б. люовий ф. 'червонолис-та' (F. sylvatika 'Atropunicea'), б. люовий ф. 'розсiченолиста' (F. sylvatika 'Asplenifolia'), б. лiсовий ф. 'плакуча' (Fagus sylvatica 'Pendula') i ялина сиза ф. кошчна карликова (Picea glauca (Moench.) Voss. 'Conica').
Таким чином, на територп УДАУ здшснено кшька реконструкцш зе-лених насаджень. Тому доцшьно було виконати швентаризащю деревних i кущових насаджень територп навчального закладу. Ми встановили, що на територп УДАУ зростае 137 видiв дерев, кушдв i лiан, з них 112 видiв вщзнача-ються високими декоративними ознаками. Вони належать до двох вщдшв (Pinophyta, Magnoliophyta), трьох клашв (Ginkgopsida, Pinopsida, Magnoliopsi-da), 29 порядюв, 39 родин i 76 родiв [1]. Сшввщношення мiж кшьюстю видiв Pinophyta (12,5 %) i Magnoliophyta (87,5 %) становить 1:7.
Найбшьшим видовим багатством характеризуються родини Rosaceae (24 види, 21,4 %), Caprifoliaceae (8 видiв, 7,1 %), Pinaceae (7 видiв, 6,3 %),
Fabaceae i Oleaceae (по 6 видiв, 5,4 %), найменшим - Ulmaceae, Actinidi-aceae, Tiliaceae, Celastraceae, Bignoniaceae (по 2 види, 1,8 %). Бшьше полови-ни родин (51,3 % вщ загально1' кiлькостi) представленi лише одним видом.
Анашз деревних i кушових насаджень на родовому рiвнi свiдчить про переважання родiв, представлених одним видом. Вони становлять 67,1 % вщ загально1' ïx кшькость Шiстнадцять родiв (21,1 %) мютять по два види, шiсть родiв (7,9 %) - по три види i лише три роди - Spiraea, Acer i Juniperus - мю-тять по чотири види.
Встановлено, шо серед декоративних дерев, кушдв i лiан переважають штродуковаш види, як становлять 72,3 % вщ загально1' кiлькостi. За похо-дженням переважають далекосxiднi та швшчноамерикансью види.
Виконане дослiдження е лише першим етапом роботи, спрямовано1' на вивчення зелених насаджень УДАУ. Наступним завданням мае бути швента-ризащя декоративних трав'яних рослин.
Лггература
1. Голуб Н.П. Декоративш рослини Уманського державного аграрного ушверситету. Дерева, куш1, л1ани / Голуб Н.П., 1шук Л.П., Величко Ю.А. - Умань : Вид-во В1ЗАВ1 (СПД Сочшський), 2009. - 207 с.
2. Дендролопчний парк "Софнвка": 200 роюв / [1С. Косенко, Г.Ю. Храбан, ВВ. Mi-тiн, В.Ф. Гарбуз]. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1996. - 188 с.
3. Дендрофлора Украши. Дикоросш та культивоват дерева й куш1. Голонасшш. До-вщник / [Кохно М.А, Горд1енко В.1., Захаренко Г.С. та ш.] / за ред. М.А. Кохна, С.1. Кузнецова. - К. : Вид-во "Виша шк.", 2001. - 207 с.
4. Дендрофлора Украши. Дикоросш й культивоваш дерева i куш1. Покритонасшш. Частина I. : довщник / [Кохно М.А., Пархоменко Л.1., Зарубенко А.У. та ш.] / за ред. М.А. Кохна. - К. : Вид-во "Фггосоцюцентр", 2002. - 448 с.
5. Каталог деревьев и кустарников Уманского Царицына сада на 1905 г. - Умань, 1905. - № 11-А. - 50 с.
6. Львов В. Краткое описание лесного хозяйства Уманского училиша земледелия и садоводства / В. Львов // Уманское училише земледелия и садоводства на Киевской сельскохозяйственной и промышленной выставке в 1897 году: Объяснительный каталог экспонатов училиша. - К., 1897. - С. 226—234.
7. Определитель высших растений Украины / [Доброчаева Д.Н., Котов М.И., Проку-дин Ю.Н. и др.]. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1987. - 548 с.
8. Поггенполь В.А. Фенолопчш спостереження, проваджеш протягом 22 роюв (з 1886 по 1907) в Умаш на Кшвшит / В. А. Поггенполь // Журн. геол-геогр. циклу ВУАН. -1933. 4 (8). - С. 85-96.
9. Уманский сельскохозяйственный ин-т : монографический очерк / [Н. Делеменчук, С. Рубин, С. Бугай, И. Демченко и др.]. - Черкассы, 1957. - 67 с.
10. Уманское училище земледелия и садоводства на Киевской сельскохозяйственной и промышленной выставке в 1897 году: объяснительный каталог экспонатов училиша. - К., 1897. - 52 с.
11. Trembecki S. Sophiowka Poeme polonais, traduitvers français par le comte de Lagarde/ Trembecki S. - Vienne, 1815. -12 s.
12. Vilichenko M.N. A gift to the Empress - The lost monuments of Sofievka Park, also known as Tsaritsyn Garden // Prussian Gardens in Europe: 300 Jares of Garden History: Published by the Prussian Palaces and Garden Foundation Berlin-Brandenburg (SPSG) in association with iCOMOS/ IFLA for the international conference from 4-6 October 2007 at Sanssouci, Potsdam. -Edition Leipzig, 2007. - S. 92-93. _
