CC BY
22
Ukrainian Journal of Ecology
Ukrainian Journal ofEcology, 2018, 8(1), 487-497 doi: 10.15421/2017_240
ORIGINAL ARTICLE UDC 504.3:632.5:631.5:633.854.78
Control of infestation and distribution of Broomrape in sunflower crops of Ukrainian Steppe
A.I. Tsyliuryk1, S.M. Shevchenko1, Ya.V. Ostapchuk1, A.M. Shevchenko2,
E.A. Derevenets-Shevchenko2
1Dnipro State Agrarian and Economic University 2Institute of Grain Crops, National Academy of Sciences of Ukraine * Corresponding author Tel.: +38-097-580-85-67, e-mail: tsilurik alexander@ukr.net Submitted: 10.01.2018. Accepted: 19.02.2018
Due to the violation of the technology of sunflower growing in Ukraine and the disbalance of scientifically grounded crop rotation, or their complete absence, with the expansion of sunflower seeds in the structure of crops to 40% and more, and the simplification of the system of basic cultivation of arable land, accompanied by a sharp increase in perturbation of crops by autotrophic and parasitic weeds. To determine the impact of agrotechnical measures, saturation of sunflower seeds, soil tillage systems, and fertilization on the number and species composition of various agrobiological groups of weeds in sunflower crops, including Orobahche cumana Walls. To reduce the herbicide (chemical) loading in agrophytocoenoses of oilseed crops, and ecologization of protection from weeds it was supposed to reveal optimal and environmentally friendly parameters of modern elements of sunflower cultivation technology. The scheme of the experiment included two grains-steam-breeding and grain-seed crop rotations with saturation in the structure of sunflower seeding 12.5%, 20% and 33.3%; three cardinally different systems of basic cultivation of the ground (filed plowing, differentiated and systems of mulching and no-till); two fertilizer systems (no fertilizers + post-harvest residues, N30-60P30-45K30-45 + post-harvest residues). All other elements of agrotechnics were standard and generally accepted for the steppe zone. The accounting of obstinacy was carried out by quantitative-weight and species-specific methods. A tendency has been observed to increase the number of weeds before the first inter-row treatment for mulching and no-till and direct sowing (10.4-15.1 pcs/m2) in 1.3-1.5 times compared with the filed plowing (7, 1 -12.4 pc. /m2). At the time of harvesting in comparison with the spring definition, the infestation of oilseed crop under fertilized background decreased by 1.6-4.2 times; and their quantitative values were 2.6-5.2 pcs/m2 (field plowing), 4.1 -8.1 (differentiated tillage), 5.5-12.4 pcs/m2 (no-till), indicating the preservation of regularities inherent in the spring period. It was established that the air-dry weight of weeds (within the limits of individual terms of the definition) varied in versions directly proportional to the change in quantitative values, and on average slightly higher for mulching and no-till (3.8-15.7 g/m2) than filed plowing (1.8-12.3 g/m2). It was proved that the degree of manifestation of the active biological phase of the vaginal parasitism naturally increased with the reduction of the time interval of sunflower return in crop rotation, especially in 3-way crop rotation (33.3% sunflower) - 6.9-12.7%, that is, each sunflower field in the crop rotation - an additional resource for the accumulation of Broomrape in the soil. The increase in the degree of sunflower damage with sunflower wool (up to 11.0-12.7 pcs/100 plants) was observed on the background of deep plowing and decreased with a decrease in the depth of main cultivation in shallow and direct sowing by 6.9-7.8%, or 1.6 times as a result of the localization of the Broomrape in the ground beside the sunflower roots, which provokes its germination with its root secretions, while the seeds of Broomrape for mulching and no-till are located on the top of the soil, soil surface or plant residues, that make impossible its germination in a more dense soil in the absence of the root system of host plant (sunflower). Maximum seed yield (2.35-2.82 t/ha) was obtained in 8-crop rotation at the concentration of sunflower in the seed structure of 12.5%. Extension of the sown area to 25% and 33.3% contributed to a decrease in yields of 2.14-2.67 and 2.10-2.56 t/ha, or 8.9-5.3% and 10.0- 9.2% due to the increase in the degree and intensity of damage to plants by Broomrape. Thus, the expansion in the structure of sunflower crops to 33.3% and the minimization of the main cultivation of the soil leads to an increase in perishability by autotrophic weeds in 1.3-1.5 times, and the degree and intensity of damage by Broomrape, on the contrary, decreases on the finely treated agrofons regarding the localization of seeds in the upper layer of soil or on plant residues, which makes it impossible to germinate. Key words: weed; agrophytocoenosis; crop rotation; soil cultivation system; harvest
Агроеколопчш основи контролювання забур'яненост1 та поширення вовчка в поавах соняшнику Степу УкраТни
О.1. Цилюрик1*, С.М. Шевченко1, Я.В. Остапчук1, О.М. Шевченко2, К.А. Деревенець-Шевченко2
1Днiпровський державний аграрно-економiчний унверситет 2Державна установа 1нститут зернових культур НААН Украни *Тел.: 097-580-85-67, e-mail: tsilurik alexander@ukr.net
ВнаслГдок порушення технологи вирощування соняшнику на УкраУнГ, а зокрема розбалансованосл науково-обфунтованих сiвозмiн, або повноУ Ух вiдсутностi з розширенням посiвiв соняшника в CTpyKTypi посiвiв до 40% i бiльше та спрощенням системи основного обробiтку орних земель супроводжуеться рiзким зростання забур'яненосп посiвiв автотрофними та паразитними бур'янами. Для визначення впливу агротехнГчних заходiв, а зокрема насичення сiвозмiн соняшником, системи обробiтку Грунту та удобрення на чисельнкть та видовий склад рiзних агробiологiчних груп бур'янiв в поавах соняшнику, включаючи бур'ян паразит вовчок соняшниковий (Orobahche cumana Walls.) з метою зменшення гербiцидного (хiмiчного) навантаження в агрофiтоценозах олiйноí культури, та екологiзацií захисту вiд бур'яыв передбачалося виявлення оптимальних i безпечних для довкглля параметрiв сучасних елеменлв технологи вирощування соняшнику. Схема дослГду включала двi зерно-паро-просапнi та зерно-просапну авозмЫи iз насиченням в структурi посiву соняшнику 12,5%, 20% та 33,3%; три кардинально рiзнi системи основного обробГтку Грунту (полицева, диференцмована i систем нульового та мткого мульчувального обробiтку Грунту); двi системи удобрення (без добрив + пкляжнивы залишки, N30-60P30-45K30-45 + пкляжнивы залишки). Всi iншi елементи агротехнГки були стандартними та загальноприйнятими для степовоУ зони. Облiк забур'яненостi проводили юльюсно-ваговим та видовим методами. Виявлена стала тенденцГя збiльшення кiлькостi бур'яыв перед першим мiжрядним обробiтком за мткого та нульового обробГтку фунту i прямоУ сiвби (10,4-15,1 шт./м2) в 1,3-1,5 рази порiвняно iз зяблевою оранкою (7,1 -12,4 шт./м2). На час збирання урожаю у порiвняннi з весняним визначенням, забур'яненкть посiвiв олiйноí культури на удобреному фон в середньому зменшилась в 1,6-4,2 рази, а Ух юльюсы величини становили за полицевоУ системи обробГтку Грунту - 2,6-5,2 шт./м2, диференцГйованоУ - 4,1 -8,1, мiлкоУ та нульовоУ - 5,5-12,4 шт./м2, що вказуе на збереження закономiрностей, притаманних весняному перюду. Встановлено, що повпряно-суха маса бур'янiв (в межах окремих строюв визначення) змiнювалась по варiантах прямо пропорцiйно до змiни ктьюсних величин i в середньому дещо бiльшою виявилась за нульового i мiлкого мульчувального обробiтку (3,8-15,7 г/м2), нiж за оранки (1,8-12,3 г/м2). Доведено, що ступЫь прояву активноУ бiологiчноí фази паразитизму вовчка закономiрно зростала при скороченн часового промiжку повернення соняшника в авозмн особливо у 3-пгльнГй сiвозмiнi (33,3% соняшнику) - 6,9-12,7%, тобто кожне поле соняшнику в авозм^ - додатковий ресурс накопичення наання вовчка в фунл. Виявлено зростання ступеню ураження соняшника вовчком соняшниковим (до 11,0-12,7 шт./100 рослин) на фон глибокоУ полицевоУ оранки i зниження по мiрi зменшення глибини основного обробiтку за мткоУ та прямоУ сiвби на 6,9-7,8%, або в 1,6 рази внаслщок локалiзацií насiння вовчка в фунт за полицевоУ оранки поруч iз коренями соняшнику, якi провокують його проростання своУми кореневими видгленнями в той час коли наання вовчка за мткого та нульового обробГтку знаходиться у верхнм частин Грунту, або на його поверхн чи рослинних рештках, що унеможливлюе його проростання в бiльш щгльному фунт за вiдсутностi кореневоУ системи хазяУна (соняшнику). Максимальний урожай наання (2,35-2,82 т/га) отримано в 8-птьнм авозм^ за концентраци соняшнику в структурi посiву 12,5%. Розширення площi посГву до 25% та 33,3% сприяло зниженню врожайностi вГдповГдно до 2,14-2,67 та 2,10-2,56 т/га, або на 8,9-5,3% та 10,0-9,2% у зв'язку з зростанням ступеня та Ытенсивносп ураження рослин вовчком соняшниковим. Таким чином, розширення в структурГ поавГв соняшнику до 33,3% та мГнГмалГзацГя основного обробггку фунту призводить до зростання забур'яненосп автотрофними бур'янами в 1,3-1,5 рази, а ступГнь та ГнтенсивнГсть ураження вовчком соняшниковим навпаки зменшуеться на мглко оброблених агрофонах у зв'язку з локалГзацГею наання в верхньому шарГ фунту чи на рослинних рештках, що унеможливлюе його проростання.
Ключов1 слова: бур'ян; агрофГтоценоз; авозмЫа; система обробГтку фунту; урожай
Вступ
В останн десятилiття на УкраУн спостерiгаeться зростання забур'яненосп nocÍBÍB, при цьому сумарна потенцмна 3acMi4eHicTb орного шару чорноземiв насiнням та вегетативними органами розмноження перевищуе 500 млн. шт./га (Ivashchenko, 2002;). Особливо значного поширення в поавах соняшнику набувае паразитний бур'ян - вовчок соняшниковий (Orobahche cumana Walls.), який суттево знижуе урожай олмноУ культури на 30-70 % i нав^ь бтьше (Vaucher, 1827; Shi et al., 2015; Pototskyi, 2014; Molinero-Ruiz and Domínguez, 2014; Tkalich, 2011;). Головними причинами негативних тенденцiй е порушення агротехычних заходiв, зокрема науково обфунтованих сiвозмiн та спрощення
Ukrainian Journal of Ecology, 8(1), 2018
системи основного o6po6iTKy орних земель, а саме вГдмова вiд пошарових лущень CTepHi i радикальна млыммза^я тeхнологiчних пpоцeсiв без урахування обмежень та фактоpiв ризику (Vynokurov and Shevchenko, 2015; Tsykov and Matyukha, 2006; Tsyliuryk and Sudak, 2014; Tsyliuryk et al., 2015; Tsyliuryk and Kozechko, 2017; Tsyliuryk et al., 2017). ОкрГм цього, за сучасних умовах господарювання в УкраУн соняшник вирощують на необфунтовано великих площах понад 5 млн. га без урахування бюлопчних особливостей i впливу на урожай наступних культур, з порушенням технологи вирощування, а зокрема Гз значним вiдхилeння вщ рекомендованих строкГв повернення на попередне мiсцe вирощування i навГть у повторних i беззмГнних посГвах (Tkalich, 2011).
За рГвнем конкурентоспроможност щодо бГологГчного пригнГчення бур'янГв соняшник поступаеться зерновим колосовим звичайноУ рядковоУ сГвби (пшениця, ячмГнь, овес), однак переважае таю просапнГ культури, як кукурудза, сорго. Гербокритичний перюд у соняшника становить 35-40 днГв, вГн тривае вГд сходГв до початку фази утворення кошиюв. БГологГчною основою такого явища е повГльний рГст рослин на початку вегетацГУ, а технолопчною -широкорядний спосГб авби, який створюе сприятливГ умови для проростання наання бур'янГв (Tkalich, 2011). Тобто олмна культура потребуе надмного захисту на 1-5 етапах органогенезу насамперед вГд першоУ, найбГльш потужноУ хвилГ бур'янГв, оскГльки в цей промГжок часу культурнГ рослини не здатнГ заповнити вГльнГ екологГчнГ нш в агрофГтоценозГ. ПГсля змикання рядюв i формування потужноУ кореневоУ системи рослини соняшнику позбавляють бур'яни енергетичного живлення i успГшно конкурують за життевий прослр, за винятком вовчка соняшникового, який продовжуе паразитувати на рослинах олмноУ культури, адже в мГру своУх бГологГчних особливостей не потребуе додаткового освГтлення нижнього ярусу агроценозу для своеУ життедГяльностГ (Tkalych, Rychik, 2011; Pabat, Shevchenko, Gorbatenko, Gorobets, 2003; Chumak et al., 2011; Tkalich, Kulik, 2011, 2014).
В системГ агротехнГчних заходГв, спрямованих на зменшення потенцГйноУ i фактичноУ забур'яненосп, важливе мГсце займають науково обфунтоваы сГвозмГни та основний обробГток фунту. Зокрема в основу концентрацп соняшника в авозм^ покладено допустиму часову тривалГсть збереження життездатностГ насГння вовчком, яка створюе просторову зону небезпеки зараження гаусторГями кореневоУ системи соняшнику протягом 7-9 роюв. Застосування авозмЫ не вимагае додаткових витрат коштв, але дозволяе пГдвищити урожайнГсть та рентабельнГсть вирощування сГльськогосподарських культур, сприяе збереженню та розширеному вГдтворенню родючост фунтГв, допомагае регулювати водний та поживний режими фунту, забезпечуе покращання фГтосанГтарного стану посГвГв, зокрема знижуе чисельнГсть вовчка соняшникового (Orobahche cumana Walls.) (Tkalich, 2011).
При застосуваннГ рГзних способГв безполицевого обробГтку до 50 % загальноУ кГлькостГ насГння бур'янГв зосереджено в шарГ 0-10 см, що може мати як позитивы, так i негативнГ наслГдки. За низькоУ культури землеробства на такому агрофонГ Гснуе потенцГйна небезпека пГдвищення шкодочинностГ бур'янового компоненту агрофГтоценозу. В той же час локалГзоване у верхньому шарГ насГння бур'янГв пГдпадае впливу рГзких коливань температури i вологостГ фунту, в результат чого одна частина Ух втрачае схожГсть, Гнша скорочуе перюд бГологГчного спокою, за сприятливих умов швидко проростае i знищуеться до сГвби, пГд час догляду за поавами чи пГсля збирання олмноУ культури (Tkalych, Rychik, 2011).
Мета роботи - встановити вплив елементГв агротехнГчних заходГв, а зокрема насичення авозмЫ соняшником, системи обробГтку фунту та удобрення на чисельнГсть та видовий склад рГзних агробюлопчних груп бур'янГв в поавах соняшнику, включаючи бур'ян паразит вовчок соняшниковий (Orobahche cumana Walls.). Встановити оптимальнГ i безпечнГ для довкГлля параметри сучасних елементГв технологи вирощування соняшнику з метою зменшення гербщидного (хГмГчного) навантаження в агрофГтоценозах олГйноУ культури та еколопзаци захисту вГд бур'янГв.
Матерiал i методи дослiджень
АгротехнГчнГ заходи контролювання забур'яненостГ посГвГв соняшнику, а саме його концентрацГю в структурГ посГвГв та нульовий i мГлкий мульчувальний обробГток Грунту на фонГ помГрних доз мГнерального удобрення вивчали в польових стацюнарних дослГдах 1нституту зернових культур НААН УкраУни на територГУ землекористування дослГдного господарства «ДнГпро» та ЕрастГвськоУ дослГдноУ станцп протягом 2011 -2017 рр. Схема дослГду включала в себе двГ зерно-паро-просапнГ та зерно-просапну авозмми Гз насиченням в структурГ поаву соняшнику 12,5%, 20% та 33,3%:
1) Чорний пар/раннГй пар - пшениця озима - кукурудза - соя - ячмГнь ярий - горох - пшениця озима - соняшник (12,5%);
2) Горох - пшениця озима - соняшник (20,0%) - ячмГнь ярий - кукурудза;
3) Чорний пар/раннГй пар - пшениця озима - соняшник (33,3%).
До схеми дослГду входили також три кардинально рГзнГ системи основного обробГтку фунту, а саме полицева (пГд ва культури авозмЫи виконуеться полицева оранка), диференцмована (поеднання рГзних способГв безполицевого (дисковий, плоскорГзний, чизельний) i полицевого обробГтку в авозммО i систем нульового (без обробГтку фунту з використанням прямого поаву соняшнику свалкою Great Plains YP825A) та мГлкого мульчувального обробГтку фунту (по сут та ж сама диференцмована система, але ва обробГтки фунту проводили на дещо меншу глибину, заметь чорного пару закладали раннГй пар Гз основним обробГтком фунту навеснГ). ОбробГток фунту проводили наступними знаряддями: 1. Полицева оранка - плугом ПО-3-35 на глибину 20-22 см пГд ячмГнь ярий та соняшник, 23-25 см пГд кукурудзу, 25-27 см пГд чорний пар (восени) 2. Чизелювання - чизелем Chisel Plow на глибину 14-16 см пГд соняшник i ячмГнь ярий (восени); 3. Дискування - бороною БДВП - 6,3 на глибину 10-12 см пГд ячмГнь ярий та чистий пар (восени); 4. ПлоскорГзне розпушування - комбГнованим агрегатом КШН-5,6 «Резидент» або КР-4,5 на глибину 14-16 см пГд кукурудзу i 12-14 см пГд соняшник (восени) в ранньому пару (навеа-ii).
В якосп оргаычного добрива фунту використовували пкляжнивы залишки попередниюв, якi, як вщомо пiсля мiнералiзацiï повертають в грунт значну частину раыше вiдчужених елеменлв живлення рослин (N-NO3, P2O5, K2O). З огляду на це, схема дослщу пiд соняшник включала двi системи добрив в сiвозмiнах: 1) без добрив + пкляжнивы залишки; 2) N30-60P30-45K30-45 + пiсляжнивнi залишки. МЫеральы добрива вносили навеснi розкидним способом пщ передпосiвну культивацiю. З метою зниження загального фону забур'яненосп застосовували фунтовий гербiцид аватар (д^ча речовина ацетохлор) - 2,5 л/га та проводили культива^ю мiжрядь. У варiантi нульового обробiтку грунту використовували гербщид раундап в дозi 4 л/га, що забезпечувало надмний контроль бур'яыв в пiсляжнивний перiод. Вс iншi елементи агротехнiки були стандартними та загальноприйнятими для степовоУ зони.
Облк забур'яненосп посiвiв соняшнику проводили зпдно загальноприйнятих в землеробствi та гербологи методиках, а саме кшьюсно-ваговим та видовим методами, якi передбачали облк кiлькостi та повiтряно сухоУ маси бур'янiв на початку (перед першим мiжрядним обробiтком) та в юнц вегетаци культури (збирання врожаю) в п'ятнадцятикратнiй повторностi по дiагоналi дiлянки. Дослщ закладено в трикратному повторены, загальна площа дослiдноУ дтянки - 330 м2, облiковоУ - 100 м2.
Несприятливi погоднi умови для вирощування соняшнику були в 2012 роцк Гiдротермiчний коефiцieнт в перюд найбiльшого водоспоживання рослин у фазу бутоызацп (травень - перша половина червня) дорiвнював: 2011 р. - 0,8, 2012 р. - 0,6, 2013 р. - 0,7, 2014 р. - 0,9, 2015 р. - 0,8, 2016 р. - 0,9, 2017 р. - 0,7. Показник ГТК менше 0,7 свщчить про наявнкть грунтово-пов^ряноУ посухи, яка негативно впливае на формування i налив наання олмноУ культури.
Результати та ïx обговорен ня
Облки, проведем на початку вегетацмного перюду соняшнику, свiдчать про низьку та середню (за шкалою I. В. Веселовського) (Volokh, et al., 2007) ступЫь забур'яненостi посiвiв, яка залежала, вщ погодних умов, способу i глибини обробту Грунту, удобрення, юлькосл пiсляжнивних решток тощо. Найменш засмiченими агрофiтоценози були у несприятливому за зволоженням 2012 роц^ що пояснюеться, насамперед, швидким зневодненням верхнього (0-10 см) шару фунту навесы (третя декада ттня, перша i друга декади травня), яке унеможливлювало масове проростання наання бур'яыв.
В бтьшосп випадюв (2011, 2013, 2014, 2015, 2016, 2017 рр.) спостер^али сталу тенден^ю збтьшення кiлькостi бур'яыв за мiлкого та нульового обробту Грунту i прямоУ сiвби в 1,3-1,5 рази порiвняно iз зяблевою оранкою. В середньому за роки дослщжень ряснiсть Ух на дтянках при застосуваннi безполицевих знарядь дорiвнювала 10,4-15,1, полицевоУ оранки - 7,1 -12,4 шт./м2 (табл. 1) Слщ вщмггити, що в аномально посушливому 2012 роц забур'яненкть посiвiв соняшнику перед першою культива^ею мiжрядь, навпаки, бтьшою виявилась у варiантах полицевого обробтеу Грунту (11,2-12,0 шт./м2). Зменшення присутносп тут дикорослих видiв рослин у 0,7-2,3 рази за мткого фунтозахисного обробтеу зумовлене, на наш погляд, залученням у кругооб^ великих обсяпв (порiвняно з 2011, 2013, 2014, 2015 рр.) соломи, яка суттево пщсилюе фтотоксичнкть Грунтового середовища, обмежуе надходження сонячноУ радiацiï до поверхнi Грунту, створюе фiзичну перешкоду для проростов бур'яыв. Ймовiрною причиною гальмування проростання Ух наання на цьому агрофон може бути також понижений вмкт у Грунт мiнерального азоту навесы, внаслщок часткового використання його мiкроорганiзмами при розкладi рослинного субстрату з широким стввщношенням вуглецю до азоту.
Таблиця 1. Забур'яненкть посiвiв соняшнику залежно вiд основного обробтеу Грунту та удобрення (перед першим мiжрядним обробiтком) в середньому за 2011 -2017 рр., шт/м2
ОвозмЫа
Система удобрення
Система оброб^ку Грунту
полицева диференцiйована мтка/нульова
Чорний пар/раннiй пар - пшениця озима - кукурудза - соя - ячмЫь ярий - горох - пшениця озима - соняшник
Горох - пшениця озима - соняшник -ячмЫь ярий - кукурудза
Чорний пар/раннм пар - пшениця озима - соняшник
без добрив +
пкляжнивы 10,3±0,51
рештки
N60K30K30 +
пкляжнивы 12,4±0,62
рештки без добрив +
пiсляжнивнi 8,0±0,44
рештки
N45P45K45 +
пiсляжнивнi 11,7±0,52*
рештки без добрив +
пiсляжнивнi 7,1±0,41
рештки
N45P45K45 +
13,2±0,61*
12,2±0,61
11,0±0,53
7,8±0,44
8,4±0,42
15,1±0,70*
14,0±0,64*
10,7±0,53
10,4±0,53
13,1±0,58
пiсляжнивнi 10,2±0,50* 11,1±0,55 13,5±0,60* рештки_
npuMimKa: * - рiзниця мiж контрольним i дослiдним варiантами статистично достовiрна за Р < 0,05.
В процеа вегетаци рослини соняшнику у агрофтоценозах нарощували вегетативну масу та змикали листя в млжряддях створюючи оптично щiльнi посiви на початку фази бутоызаци. Ступiнь залнення Грунту при цьому на окремих дтянках була рiзною, що в юнцевому рахунку iстотно впливало на розвиток конкурентних вщносин, пов'язаних з повторним забур'яненням i накопиченням вегетативно)' маси бур'яыв. На час збирання урожаю у порiвняннi з весняним визначенням забур'яненкть посiвiв олiйноï культури на удобреному фон в середньому зменшилась в 1,6-4,2 рази, однак у варiантах без добрив на ™i мiлкого та нульового обробту вона знижувалась несуттево та залишалась практично без змiн (вiдповiдно 10,4-13,1 та 9,0-12,4 шт./м2) (табл. 2).
Таблиця 2. Кшьюсть бур'янiв у поавах соняшнику в фазу повноУ стиглостi насiння залежно вiд структури авозмЫи, систем обробiтку Грунту та удобрення за 2011 -2017 рр., шт/м2
ОвозмЫа Система удобрення полицева Система обробiтку Грунту диференцмована мтка/нульова
Чорний пар/раннiй пар - пшениця озима - кукурудза - соя - ячмЫь ярий - горох - пшениця озима - соняшник без добрив + пкляжнивы рештки N60K30K30 + пкляжнивы рештки 5,2±0,18 3,3±0,07* 8,1±0,30 5,1±0,21 12,4±0,41 9,5±0,26*
Горох - пшениця озима - соняшник - без добрив + пкляжнивы рештки 4,6±0,11 7,0±0,23 9,2±0,24
ячм1нь ярий - кукурудза N45P45K45 + пкляжнивы рештки 2,8±0,09* 4,4±0,13 5,8±0,22*
Чорний пар/раннм пар - пшениця без добрив + пкляжнивы рештки 4,4±0,16 6,5±0,20 9,0±0,24
озима - соняшник N45P45K45 + пiсляжнивнi рештки 2,6±0,10* 4,1±0,11 5,5±0,19*
npuMimKa: * - рГзниця мГж контрольним i дослГдним варГантами статистично достовГрна за Р < 0,05.
В останньому випадку мова Где про другу хвилю бур'янГв, появГ яюй сприяло заюнчення дГУ Грунтового гербГциду аватар, випадання дощГв у другу половину вегетаци соняшнику, послаблення бюлопчноУ конкурентоздатност культурних рослин при вирощуваннГ Ух на природному агрохГмГчному фонГ. Юльюсы величини забур'яненостГ посГвГв у фазу повноУ стиглосп насГння становили за полицевоУ системи обробГтку Грунту - 2,6-5,2 шт./м2, диференцГйованоУ - 4,1 -8,1, мГлкоУ та нульовоУ - 5,5-12,4 шт./м2, що вказуе на збереження закономГрностей, притаманних весняному перюду. Як вГдомо, внесення мГнеральних добрив помГтно змГнюе умови життезабезпечення культурних рослин i бур'янГв, а також характер конкурентних взаемовГдносин мГж ними. АгрохГмГчнГ речовини, з одного боку, пГдвищують схожГсть насГння, ряснГсть i питому вагу дикорослих видГв в структурГ поавГв, з Гншого потенцГюють конкурентнГ можливостГ польових культур за рахунок позитивного впливу на ростовГ процеси, пришвидшення розвитку i стрГмкого наростання бГомаси. Доведено Гснування лсного зворотного кореляцГйного зв'язку мГж урожаем побГчноУ продукцГУ i чисельнГстю бур'янГв, тобто чим вищою е чутливГсть культури на добрива, тим сильнГше проявляеться и стримуюча дГя (Tkalich and Kaban, 2007; Tsyliuryk and Sudak, 2016).
Досить неоднозначно оцГнюеться вплив мГнеральних добрив на забур'яненГсть посвГв залежно вГд обробГтку Грунту. Наприклад, застосування морального азоту на тлГ безполицевого розпушування рГллГ стимулюе проростання багатьох видГв бур'янГв, що, природно, вичерпуе запаси життездатного насГння в Грунл. Разом з тим, систематичне внесення азотних туюв i мГлке Ух загортання Гнколи може спричиняти пГдкислення верхнього (0-10 см) шару Грунту i створювати некомфортнГ умови для росту молодих рослин соняшнику з ризиком попршення фГтосанГтарного стану посГвГв (Pabat, 1992).
ВищеозначенГ закономГрностГ, з певними вГцмЫностями вГдстежувались i у наших дослГдженнях. Так, у весняний перГод ммеральы добрива, особливо з переважанням у Ух складГ азоту, сприяли кращому проростанню насГння однорГчних бур'янГв i збГльшенню Ух рясностГ в поавах. УсередненГ кГлькГснГ показники забур'яненостГ зростали по висхГднГй i дорГвнювали: варГанти без добрив - 7,1-13,1 шт./м2, варГанти з внесенням N30-60P30-45K30-45 - 10,2-15,1 шт./м2. Максимальними розбГжност мГж неудобреним i удобреним фоном були на полицевм (16,9-31,6 %) та диференцГйованГй системГ обробГтку грунту (29,7-31,1%), а мГнГмальними - за нульового обробГтку i прямоУ сГвби (13,2-23,6 %). В межах безполицевого агрофону ця рГзниця зростала по мГрГ зменшення глибини розпушування скиби i глибини загортання тукГв. АналогГчнГ тенденци були характернГ також для показниюв маси повГтряно-сухих бур'янГв. НатомГсть вплив ммерального удобрення на чисельнГсть багаторГчних бур'янГв в цей перГод був майже вГдсутнГм. Зворотна залежнГсть вГдмГчена пГд час облГкГв, проведених у фазу повноУ стиглосп насГння соняшнику. За нашими спостереженнями, удобренГ рослини в продовж 5-7 етапГв органогенезу (утворення кошику - цвГтГння) стрГмко нарощували надземну масу, мали бГльший габГтус i бГльшу загальну площу листковоУ поверхнГ. Недостатня ГнтенсивнГсть освГтлення в нижньому ярусГ стеблостою, у поеднаннГ з Гншими стрес-факторами (зневоднення орного шару, повГтряна посуха) унеможливлювали появу другоУ хвилГ бур'янГв, а також суттево гальмували рГст i розвиток рослин, якГ лишились пГсля завершення догляду за посГвами. Юльюсть Ух перед збиранням урожаю становила на фонГ без добрив 4,4-12,4, при застосуваннГ N30-60P30-45K30-45 - 2,6-9,5, шт./м2, а повГтряно-суха маса вГдповГдно 10,5-15,7 та 7,312,1 г/м2.
Аналiз видових вГдмГнностей бур'янiв на початку вегетаци соняшнику залежно вiд агротехнГчних прийомГв свiдчить, перш за все, про збГльшення за мiлкого та нульового обробГтку на 2,0-5,5 % частки щириц звичайноУ (Amaranthus retroflexus L.) i зменшення кiлькостi лободи бтоУ (Chenopodium album L.) на 0,7-14,5 %. Це зумовлено, насамперед, позитивною реащею щирицi звичайноУ (Amaranthus retroflexus L.) на мГлке загортання наання, а лободи бiлоï (Chenopodium album L.) - поганим проростанням в ущГльненому фунл, особливо при нестачi вологи у верхньому (0-10 см) шарГ. Пiд час другого облГку бур'янiв в агрофiтоценозi олiйноУ культури домiнували амброзiя полинолиста (Ambrosia artemisiifolia L.), лобода бГла (Chenopodium album L.) та рiзнi види мишлю (Setaria spp.), якi мали пригычений вигляд iз-за дефiциту вологи та свГтла.
Внаслiдок iндивiдуальноУ реакцГГ багаторiчних бур'янiв на рiзну щiльнiсть i твердеть Грунту осот рожевий (Cirsium arvense L.) був присутым виключно на дiлянках дискового о6ро6Гтку, а ктьюсть березки польовоУ (Convolvulus arvensis L.) бГльшою виявилась за оранки на глибину 20-22 см. НайбГльш чутливою на внесення мiнеральних, особливо азотних, добрив в дослГдах була лобода бта (Chenopodium album L.), питома частка якоУ при застосуванн N30P30-45K30-45 зростала (порГвняно з неудобреним фоном) перед першим мГжрядним обробГтком на 6,0-9,3 %, перед збиранням урожаю на 3,919,0 %. При внесеннi N60 P30-45K30-45 цей показник досягав вГдповГдно 6,6-13,7% та 10,1-21,8 %.
Доцтьнкть застосування тих чи Ыших агроприйомiв з точки зору забезпечення належноУ боротьби з бур'янами, базуеться на економГчних порогах Ух шюдливосп, якГ в переважнм 6ГльшостГ побудованi на кГлькГсних показниках. В той же час, як свщчать дослГдження багатьох вчених коефiцiенти кореляцiУ мГж кГлькГстю дикорослих видГв i втратами врожаю просапних культур е невисокими (Stevens, 1954; Faezeh et al., 2012; Benoit et al., 2004; Grime, 2001 ; ВагЬеп et al., 2010; De Cauwer et al., 2010; Haidar et al., 2010; José-Maria and Sans, 2011; Kaur et al., 2016; Shaner and Beckie, 2014; Harker and Donovan, 2013; Zuza, 1995).
НайбГльше всього величини втрат урожаю соняшнику корелюють з масою бур'яыв, зокрема з Ух питомою вагою в загальнм бюмаа агрофГтоценозу. Перевага останнього критерГю полягае у вГдносно стабГльних значеннях показниюв упродовж тривалого промГжку часу i врахуванням едифкаторноУ ролГ культурних рослин (Zuza, 1995). Встановлено, що повГтряно-суха маса бур'янГв (в межах окремих строюв визначення) змГнювалась по варГантах прямо пропорцГйно до змГни ктьюсних величин i в середньому дещо бГльшою виявилась за нульового i мГлкого мульчувального обробГтку (3,8-15,7 г/м2), нГж за оранки (1,8-12,3 г/м2) на 21,7-52,6%. (рис.1).
Рис. 1. Маса пов^ряно-сухих бур'янiв залежно вщ структури nocÍBÍB та системи основного o6po6ÍTKy Грунту в авозмЫах за 2011-2017 рр., г/м2
Зпдно рис. 1 рiвень забyр'яненостi посiвiв соняшнику оцiнюeться як слабкий (Zuza, 1995), тому що за розрахунками питома вага бур'яыв в загальнм масi агрофiтоценозy олiйноУ культури (незалежно вщ умов року, строкiв облку та дослiджyваних факторiв) не перевищувала 10 %. Тобто розвиток бур'яыв не набув загрозливого характеру i присутнкть Ух в посiвах не може вважатись чинником суттевого впливу на продуктивнкть соняшнику. Досягти цього рiвня в стацiонарних дослiдах вдалося завдяки висоюй кyльтyрi землеробства, своечасносп проведення всiх регламентованих польових робгг тощо.
Дослiдженнями доведено, що поширення та шкодочиннiсть бур'яна паразита вовчка соняшникового (Orobahche cumana Walls.) мала в цтому абсолютно протилежнi закономiрностi, а нiж при вивченнi звичайних автотрофних фотосинтезуючих бyр'янiв. Зокрема в стацюнарних дослiдах з вивчення рiзноротацiйних сiвозмiн встановлено, що стyпiнь прояву активноУ бюлопчноУ фази паразитизму вовчка закономiрно зростала при скороченнi часового промiжкy в сiвозмiнi мiж поавами соняшнику. Цей науковий факт е дуже важливим, осктьки базуеться на методичному моыторингу механiзмiв агрофiтоценотичноУ поведЫки бур'яну-паразита в полях сiвозмiни. Максимальну небезпеку для урожаю соняшника вовчок становив в 3-птьнм сiвозмiнi (чорний пар/раннм пар -пшениця озима - соняшник), адже тут на кожн 100 рослин олiйноУ культури вiдмiчалось 6,9-12,7 рослин, уражених вовчком (табл. 3). 1ншими словами, кожне поле соняшнику в авозм^ - додатковий ресурс накопичення наання вовчка в Грунт.
Таблиця 3. Ступмь ураження рослин соняшника вовчком залежно вщ тривалосп повернення на попередне мкце в авозмн системи обробiтку Грунту та удобрення за 2011 -2017 рр., шт. уражених на 100 рослин
Система оброб1тку Грунту Системаудобрення , „ . , _ _полицева диференцмована м1лка/нульова
Чорний пар/раннм пар - пшениця озима - кукурудза - соя - ячмЫь ярий - горох - пшениця озима - соняшник без добрив + пкляжнивы рештки N60K30K30 + пкляжнивы рештки 1,9±0,08 1,2±0,07* 1,5±0,06 1,0±0,05 0,8±0,04 0,6±0,03*
Горох - пшениця озима - соняшник - без добрив + пкляжнивы рештки 6,5±0,22 4,3±0,15 3,1±0,13
ячм1нь ярий - кукурудза N45P45K45 + пкляжнивы рештки 5,8±0,21* 3,6±0,14 2,5±0,11*
Чорний пар/раннм пар - пшениця без добрив + пкляжнивы рештки 12,7±0,63 10,1±0,40 7,8±0,33
озима - соняшник N45P45K45 + пкляжнивы рештки 11,0±0,50* 8,8±0,35 6,9±0,32*
npuMimKa: * - рiзниця мiж контрольним i дослщним варiантами статистично достовiрна за Р < 0,05.
Як з'ясувалося в процеа дослщжень, кнуе кореляцiйнa залежнiсть мiж ступенем ураження соняшнику вовчком (Orobahche cumana walls) i способами основного обробтеу Грунту, що лсно пов'язано з мкцем збереження наання у верхнiй частин на поверхнi Грунту та рослинних рештках, а також локaлiзaцiею його у Грунт (рис. 2).
Рис. 2. 1нтенсивнсть ураження рослин соняшника вовчком залежно вщ структури посiвiв та системи обробiтку Грунту в авозмн за 2011 -2017 рр., шт./рослину
Встановлена основна особливкть розповсюдження вовчка соняшникового, а саме зростання ступеню ураження соняшника на фон глибокоУ полицевоУ оранки i зниження по мiрi зменшення глибини основного обробту за мткоУ та нульовоУ системи обробiтку. Для прикладу в 3-птьнм сiвозмiнi ураженкть соняшника вовчком була максимальною i при застосуванн оранки становила 11,0-12,7%, а на фон мiлкого та нульового обробтеу знижувалась до 6,9-7,8% або в 1,6 рази. Це явище пояснюеться мiсцем локaлiзaцiУ наання вовчка в Грунл, тобто iз збiльшенням глибини заорювання нaсiння, воно опиняеться поруч iз коренями соняшнику, як провокують його проростання своУми кореневими видiленнями. Пiсля проростання, молодi рослини вовчка гaусторiями прикрiплюються до кореневоУ системи де Ытенсивно розвиваються, паразитують та знижують урожай олмноУ культури (рис. 3). О^м цього наання вовчка за мткого та нульового обробтеу знаходиться у верхнм чaстинi Грунту, або на його поверхн чи рослинних рештках, що не уможливлюе його проростання в бтьш щiльному Грунтi, адже тут майже вщсутня коренева система хазяУна (соняшнику) та рiзко змiнюються перепади умов зволоження, осв^лення, температури, що юнцевим рахунком викликае поступову загибель бтьшосп нaсiнин на поверхнi Грунту. Порiвняно з мехaнiзмом формування забур'яненосп автотрофними бур'янами, коли оранка сприяла ÏÏ зниженню, на перший погляд це виглядае парадоксально. Проте, це мае свою лопку пояснення, яка базуеться на тому, що надзвичайно дрiбне наання вовчка слабо проростае в щтьному Грунл, а також прше "знаходить" менш розвинену кореневу систему у верхньому шар^ а ыж на фонi оранки.
Рис. 3. Мкце прикртлення рослини паразита вовчка соняшникового до кореневоУ системи рослини-хазяУна (соняшника) присоскою гаусторieю
Коренева система соняшнику може уражуватися гаусторiями вовчка (Orobahche cumana Walls.) протягом всього активного перюду вегетацп соняшнику починаючи вiд фази 5 пар листав культури. Здатнiсть соняшника провокувати проростання наання вовчка на початкових етапах органогенезу можна використати як очисний захщ вщ паразита шляхом знищення падалицi соняшника на наступний рк певним обробiтком Грунту (дискування, культиваця тощо) чи гербiцидом до 10 листка олмноУ культури. Для знищення наання вовчка можливий також виав кукурудзи декiлькa рокiв поспiль, адже кореневi видiлення посiвiв кукурудзи провокують проростання нaсiння паразита до 70-80% та загибель проростов з часом (Miladinovic, 2014; Ma and Jan, 2014; Louarn, 2014; Jestin, 2014).
Поряд з впливом авозмЫ i основного обробтеу Грунту на площинне розповсюдження вовчка (Orobahche cumana Walls.) в поавах соняшника вказан елементи землеробства визначали також i Ытенсивнкть ураження окремих рослин культури. При висоюй часовм щiльностi соняшника в короткоротацмнм сiвозмiнi (3-пiльнa 33,3% соняшнику) на кожнм урaженiй рослинi в межах рiзних систем обробiтку та удобрення паразитувало 3,5-4,8 шт. розвинених рослин вовчка з поступовим зменшенням Ытенсивносп ураження кореневоУ системи в 5-птьнм сiвозмiнi до 1,7-2,4 шт., або в 2 рази. Зменшення концентраци соняшника до 12,5% в 8-птьнм авозм^ суттево зменшувало Ытенсивнкть ураження рослин соняшнику вовчком до 1,2-1,5 шт. та було м^мальним порiвняно з iншими сiвозмiнaми. Вiдмiчено також вiдстaвaння у ростi i розвитку рослин уражених вовчком соняшниковим, як за фазами розвитку так i за бюметричними показниками, що добре видно вiзуaльно з рис. 4.
Розвиток пщземноУ частини гаусторм мав аналопчну динaмiку з надземною частиною вовчка. Тобто кiлькiсть пщземних фрaгментiв вовчка в 3-пiльнiй авозм^ була максимальною (1,9-2,9 шт.) порiвняно з 5-пiльною (0,9-1,6 шт.) та 8-птьною (0,4-0,7 шт.) сiвозмiнaми де вщповщно iнтенсивнiсть ураження рослин була в 1,8-2,1 та 4,1-4,8 рази меншою порiвняно з 3-пiльною авозмЫою.
Iнтенсивнiсть заселення кореневих вiдгaлужень соняшника вовчком (Orobahche cumana Walls.) у надземнм та пщземнм фaзi розвитку також залежала вщ глибини загортання наання пщ час основного обробтеу Грунту та його щiльностi, тобто бтьш заселеною вовчком ризосфера соняшника виявилася на фон глибокоУ оранки (0,6-2,9 шт./рослину), порiвняно з мтким та нульовим фоном - 0,4-2,1 шт., або в 1,4-1,5 рази менше.
Виявлено також стале зменшення ступеня та Ытенсивносп ураження вовчком (Orobahche cumana Walls.) рослин соняшнику на удобрених вaрiaнтaх дослщу порiвняно з неудобреним контролем в середньому вщповщно на 11,5-50,0% та 5,5-28,8%, особливо в 8-птьнм зерно-паро-просапнм авозм^ (табл. 3, рис. 2). Удобрен рослини соняшнику на вщмЫу вщ неудобрених iнтенсивнiше розвивають надземну масу (габ^ус), мають пiдвищену стiйкiсть та резистентнкть по вiдношенню до бур'яыв та хвороб в тому чиш i проти вовчка соняшникового (Hargitay, 2014; Miladinovic, 2014; Ma and Jan, 2014; Louarn, 2014; Jestin, 2014).
Рис. 4. Уражена рослина соняшнику вовчком (справа) та не уражена ^ва)
Встановлено, що сумiсна дiя сiвозмiнного фактору, системи обробiтку Грунту, удобрення та негативних абютичних (грунтово-пов^ряна посуха влiтку) та бiотичних чинниюв (забур'яненостi посiвiв соняшнику автотрофними фотосинтезуючими бур'янами та паразитним бур'яном вовчком соняшниковим) мали суттевий вплив на урожайнкть олiйноí культури (табл. 4).
Максимальний урожай наання (2,35-2,82 т/га) як i передбачалось було отримано в 8-птьнм сiвозмiнi за концентрацп соняшнику в структурi посiву 12,5%. Розширення площi посiву до 25% та 33,3% сприяло зниженню врожайносп вiдповiдно до 2,14-2,67 та 2,10-2,56 т/га, або на 8,9-5,3% та 10,0-9,2% менше порiвняно з 8-птьною сiвозмiною у зв'язку з зростанням ступеня та iнтенсивностi ураження рослин вовчком.
Що стосуеться впливу системи обробту Грунту на врожай олмноУ культури, то в даному випадку на перший план виходили бур'яни автотрофи як обмежували рослини соняшнику у забезпеченн Ух водою, елементами живлення та осв^лення заглушуючи при цьому поави. Урожайнкть тут знижувалась в такому порядку: полицева система обробту Грунту - 2,30-2,82 т/га, диференцмована - 2,22-2,77 т/га та мтка чи нульова система обробггку - 2,10-2,61 т/га. Тобто вiдмiчений прямий кореляцмний зв'язок мiж забур'яненктю автотрофними фотосинтезуючими бур'янами та урожайнктю соняшнику.
Таблиця 4. Урожайнiсть наання соняшнику залежно вiд концентрацп його у авозмн системи основного обробту Грунту та удобрення за 2011 -2017 рр., т/га
ОвозмЫа Система удобрення полицева Система обробГтку Грунту диференцГйована мГлка/нульова
Чорний пар/раннм пар - пшениця озима - кукурудза - соя - ячмЫь ярий - горох - пшениця озима - соняшник без добрив + пкляжнивы рештки N60^0^0 + пкляжнивы рештки 2,69±0,12 2,82±0,13* 2,58±0,11 2,77±0,11 2,35±0,08 2,61±0,10*
Горох - пшениця озима - соняшник - без добрив + пкляжнивы рештки 2,35±0,09 2,22±0,08 2,14±0,06
ячм1нь ярий - кукурудза N45P45K45 + пiсляжнивнi рештки 2,64±0,10 2,67±0,11* 2,48±0,09*
Чорний пар/раннм пар - пшениця без добрив + пкляжнивы рештки 2,30±0,08 2,22±0,07 2,10±0,06
озима - соняшник N45P45K45 + пкляжнивы рештки 2,48±0,10 2,56±0,11* 2,45±0,09*
npuMimKa: * - рГзниця мГж контрольним i дослГдним варГантами статистично достовГрна за Р < 0,05.
На удобреному мЫеральними добривами фон незначна pi3Hi/i^ в урожаУ насiння за полицевоУ та диференцiйованоí систем o6po6iTKy Грунту знаходилася в межах помилки дошду, тобто була рiвноцiнною (вiдповiдно 2,48-2,82 та 2,56-2,77 т/га). Удобрен дтянки за мткоУ та нульовоУ системи обробггку Грунту давали деяке зниження врожаю насiння порiвняно з полицевою та диференцiйованою системами на 0,03-0,17 та 0,11-0,12 т/га, або на 1,2-6,0 та 4,3-4,33%. Виявлена також, зворотна кореляця мiж зменшенням ступеня i iнтенсивностi ураження рослин соняшнику вовчком, забур'яненiстю посiвiв автотрофними бур'янами та зростанням урожаю наання на удобрених дтянках порiвняно з неудобреними, тобто зменшення кiлькостi вовчка та бур'янв на удобрених дiлянках сприяло зростанню урожаю насiння на 4,6-14,3%. Пщвищення урожаю насiння соняшнику вщ застосування добрив в 8-птьнм сiвозмiнi (12,5% соняшнику) по вщношенню до неудобреного контролю за полицевоУ системи обробiтку Грунту становило 0,13 т/га (4,6%), диференцмованоУ - 0,19 т/га (6,9%), мткоУ та нульово''' - 0,26 т/га (10%); 5-птьнм авозм^ (20,0% соняшнику) вщповщно до систем обробтеу Грунту 0,29 т/га (11,0%), 0,45 т/га (16,9%) та 0,34 т/га (13,7%); 3-птьнм (33,3% соняшнику) вщповщно до систем обробтеу Грунту - 0,18 т/га (7,3%), 0,34 т/га (13,3%) та 0,35 т/га (14,3%) прибавки врожаю.
Висновки
Система мткого та нульового обробту Грунту обумовлюють збтьшення ктькосп бур'янв в посiвах соняшнику порiвняно iз зяблевою оранкою перед першим мiжрядним обробiтком в 1,3-1,5 рази. В середньому за роки дослщжень ряснкть Ух на дiлянках при застосуванн безполицевих знарядь дорiвнювала 10,4-15,1, полицевоУ оранки - 7,1-12,4 шт./м2., перед збиранням урожаю вщповщно 2,6-5,2 та 4,1-12,4 шт./м2. Повiтряно-суха маса бур'янв змiнювалась по варiантах у вщповщносп до змiни кiлькiсних величин i бiльшою виявилась на мiлкому мульчувальному агрофон (8,1 -15,7 г/м2), нiж на полицевому обробiтку (7,3-12,3 г/м2).
Внесення мiнеральних добрив сприяе кращому проростанню насiння бур'янiв у весняний перюд, а в подальшому забезпечуе пiдвищення конкурентоспроможностi посiвiв щодо бiологiчного пригнiчення дикорослих видiв та зменшення ктькосп автотрофних бур'янiв на 23,4-40,9%, а також ступеня i Ытенсивносп ураження вовчком рослин соняшнику на удобрених варiантах дослiду порiвняно з неудобреним контролем в середньому вщповщно на 11,5-50,0% та 5,5-28,8%, особливо в 8-птьнм зерно-паро-просапнiй авозмЫК Питома вага автотрофних бур'янiв в загальнм масi агрофiтоценозу олмноУ культури (незалежно вiд умов року, строюв облiку та дослiджуваних агроприйомiв) не перевищувала 10%, тобто забур'яненiсть посiвiв в усiх випадках не може вважатись чинником виршального, суттевого впливу на продуктивнкть соняшнику.
Поширення та ступЫь ураження вовчком соняшниковим (Orobahche cumana Walls.) мала в цтому абсолютно протилежн закономiрностi, а нж при вивченнi звичайних автотрофних фотосинтезуючих бур'янв. Ступiнь прояву активно' бюлопчноУ фази паразитизму вовчка закономiрно зростала при скороченн часового промiжку в авозм^ мiж посiвами соняшнику. Максимальну небезпеку для урожаю соняшника вовчок становив в 3-птьнм авозм^ (чорний пар/раннм пар - пшениця озима - соняшник) iз насиченням соняшником 33,3%, адже тут на кожн 100 рослин олмноУ культури вiдмiчалось 6,9-12,7 рослин, тобто кожне поле соняшнику в авозм^ - додатковий ресурс накопичення наання вовчка в Грунт.
Максимальна ураженкть рослин соняшника вовчком (Orobahche cumana Walls.) була за полицевоУ системи обробтеу 11,0-12,7%, що перевищувало мтку та нульову систему обробту в 1,6 рази, що пояснюеться мiсцем локалiзацiУ наання вовчка в Грунт, тобто iз збтьшенням глибини заорювання насiння, воно опиняеться в бiльш сприятливих умовах, поруч iз коренями соняшнику як провокують його проростання своУми кореневими видтеннями. В той час коли наання вовчка за мткого та нульового обробтеу знаходиться у верхнм частин Грунту, або на його поверхн чи рослинних рештках, що не уможливлюе його проростання в бтьш щiльному Грунтi, адже тут майже вщсутня коренева система хазяУна (соняшнику) та рiзко змiнюються перепади умов зволоження, освтлення, температури, що юнцевим рахунком викликае поступову загибель бтьшосп насiнин на поверхнi Грунту.
Максимальний урожай наання (2,35-2,82 т/га) отримано в 8-птьнм авозм^ за концентраци соняшнику в структурi поаву 12,5%. Розширення площi посiву до 25% та 33,3% сприяло зниженню врожайност вщповщно до 2,14-2,67 та 2,102,56 т/га, або на 8,9-5,3% та 10,0-9,2% у зв'язку з зростанням ступеня та Ытенсивносп ураження рослин вовчком соняшниковим.
References
ВагЬеп, P., Burgio, G., Dinelli, G. et al. (2010) Functional biodiversity in the agricultural landscape: relationships between weeds and arthropod fauna. Weed Research, 50, 388 - 401.
Benoit, D. L., Kenkel, N. C.,.Cavers, P. B. (2004) Factors influencing the precision of soil seed bank estimate. Canadian Journal of Botany, 67, 2833-2840.
Chumak V.S., Tsyliuryk A.I., Gorobets A.G., Gorbatenko A.I. (2011). Agroeconomic efficiency of different methods of basic cultivation of soil under sunflower in Steppe. Bulletin of the Institute of Grain Farming, 40, 56-59, (in Ukrainian).
De Cauwer, B., Van Den Berge, K., Cougnon, M. et al. (2010) Weed seedbank responses to 12 years of applications of composts, animal slurries or mineral fertilizers, 50, 425-435.
Faezeh, Z., Mohammad, R., Mojtaba, J. (2012) Monitoring of some scout summer weeds: Proceeding of the Congress [«The 6-th International Weed Science Congress»], Hangzhou, 7-8.
Gerber, E., Schaffner, U., Gassmann, A. et al. (2011) Prospects for biological control of Ambrosia artemisiifolia in Europe: learning from the past. Weed Research, 6, 559 - 573.
Grime I. P. (2001) Plant strategies, vegetation processes and ecosystem properties. lohn Philip Grime. Chichester : lohn Wiley & Sons, Ltd, 456.
Ukrainian Journal of Ecology, 8(1), 2018
Harker K.N. & O'Donovan, J.T. (2013) Recent weed control, weed management, and integrated weed management.Weed Technology 27, 1-11. Haidar, M.A., Gharib, C., Sleiman, F.T. (2010) Survival of weed seeds subjected to sheep rumen digestion. Weed Research, 50, 5, 467 - 471. Hargitay, L. (2014) Current situation of sunflower broomrape in Hungary. In: Proc. 3rd Int. Symp. On Broomrape (Orobanche spp.) in Sunflower, Córdoba, Spain. Int. Sunflower Assoc., Paris, France, 32.
Ivashchenko A.A. (2002). Weeds in agrophytocenoses. Kiev. World, 234, (in Ukrainian).
Jestin, C., Lecomte, V., Duroueix, F. (2014) Current situation of sunflower broomrape in France. In: Proc. 3rd Int. Symp. On Broomrape (Orobanche spp.) in Sunflower, Córdoba, Spain. Int. Sunflower Assoc., Paris, France, 28-31.
José-Maria, L. Sans, F. X. (2011) Weed seedbanks in arable fields: effects of management practices and surrounding landscape. Weed Research, 51, 6, 631-640.
Kaur, S., Werle, R., Sandell, l.D. & Jhala, A.J. (2016) Spring-tillage has no effect on emergence pattern of glyphosate-resistant giant ragweed in Nebraska. Canadian Journal ofPlant Science 96, 726-729.
Louarn, J., Pouilly, N., Boniface, M. C., Blanchet, N., Pérez-Vich, B., Vincourt, P. (2014) Toward a better understanding of the genetic architecture of sunflower (Helianthus annuus) resistance to the parasitic plant Orobanche cumana. In: Proc. 3rd Int. Symp. On Broomrape (Orobanche spp.) in Sunflower, Córdoba, Spain. Int. Sunflower Assoc., Paris, France, 178-183.
Ma, D. T., Jan, C. C. (2014) Distribution and race composition of sunflower broomrape (Orobanche cumana Wallr.) in Northern China. In: Proc. 3rd Int. Symp. On Broomrape (Orobanche spp.) in Sunflower, Córdoba, Spain. Int. Sunflower Assoc., Paris, France, 65-69. Miladinovic, D., Jocic, S., Dedic, B., Cvejic, S., Dimitrijevic, A., Imerovski, I., Malidza, G. (2014) Current situation of sunflower broomrape in Serbia. In: Proc. 3rd Int. Symp. on Broomrape (Orobanche spp.) in Sunflower, Córdoba, Spain. Int. Sunflower Assoc., Paris, France, 33-38. Molinero-Ruiz, M. L., Dominguez, J., (2014) Current situation of sunflower broomrape in Spain. In: Proc. 3rd Int. Symp. On Broomrape (Orobanche spp.) in Sunflower, Córdoba, Spain. Int. Sunflower Assoc., Paris, France, 19-27.
Pabat I. A., Shevchenko M. S., Gorbatenko A. I., Gorobets A. G. (2003). Minimalization of soil cultivation in the cultivation of crops. Bulletin of Agrarian Science, 1, 11-14, (in Ukrainian).
Pabat I. A. (1992). The soil protection system of agriculture. Kiev, 180, (in Ukrainian).
Pototskyi, G. (2014) Current situation of sunflower broomrape in Ukraine. In: Proc. 3rd Int. Symp. On Broomrape (Orobanche spp.) in Sunflower, Córdoba, Spain. Int. Sunflower Assoc., Paris, France, 56.
Shaner, D.L. & Beckie, H.J. (2014) The future for weed controland technology. Pest Management Science 70, 1329-1339.
Shi, B. X., Chen, G. H., Zhang, Z. J., Hao, J. J., Jing, L., Zhou, H. Y., Zhao, J. (2015) First report of race composition and distribution of sunflower
broomrape, Orobanche cumana, in China. Plant Dis., 99, 291.
Stevens, O. A. (1954) Weed seed facts. Orion Alva Stevens, North Dakota, Extension Service, 218.
Tkalych I. D., Tkalych Yu. I., Rychik S. G. (2011). Flower of the Sun (the basis of biology and agrotechnics of sunflower). Dnepropetrovsk, 172, (in Russian).
Tkalich I. D., Tkalich Yu.I., Kulik A.O. (2011). Basic cultivation of soil under field crops. Bulletin of the Institute of Grain Farming. Dnipropetrovsk, 1, 15-20, (in Ukrainian).
Tkalich Yu.I. (2014). Productivity and economic estimation of sunflower growing using different cultivations of soil and herbicides. Scientific and Technical Bulletin of the Institute of Oilseeds of the NAAS. Zaporozhye, 20, 198-203, (in Ukrainian).
Tkalich I.D., Kaban V. M. (2007). Influence of soil cultivation, fertilizers, timing of sowing on obesity, yield of sunflower. Bulletin of the Institute of Grain Farming of UAAS. Dnipropetrovsk, 31 -32, 82-85., (in Ukrainian).
Tsyliuryk, A.I., Kozechko, V.I. (2017). Effect of mulching tillage and fertilization on maize growth and development in Ukrainian Steppe. Ukrainian Journal of Ecology, 7(3), 50-55.
Tsyliuryk, O.I., Shevchenko, S.M., Shevchenko, O.M., Shvec, N.V., Nikulin, V.O., Ostapchuk, Ya.V. (2017). Effect of the soil cultivation and fertilization on the abundance and species diversity of weeds in corn farmed ecosystems. Ukrainian Journal of Ecology, 7(3), 154-159. Tsyliuryk, A.I., Sudak V.N. (2014). Efficiency of flat-rope loosening cultivation of soil under sunflower in the northern Steppe of Ukraine. Herald of Lviv National Agrarian University.18 (agronomy), 161-167, (in Ukrainian).
Tsyliuryk A.I., Gorbatenko A.I., Shapka V.P. (2015). Influence of minimum tillage and fertilization on the yield and oil content of sunflower seeds
in the conditions of the Northern Steppe. Bulletin of the Institute of Agriculture of the steppe zone, 9, 11-15, (in Ukrainian).
Tsyliuryk A.I., Sudak V.M. (2016) Influence of minimal tillage of soil and fertilizer on growth and development of sunflower plants in the
conditions of the Northern Steppe. Bulletin of the Dnipropetrovsk State Agrarian and Economic University, 1 (32), 25-31., (in Ukrainian).
Tsykov V. S., Matyukha L.P. (2006). Weeds: Harmfulness and the system of protection. Dnipropetrovsk, 86, (in Ukrainian).
Vaucher, J. P. (1827). Monographie des Orobanches. Geneve. Paris, 172.
Volokh P. V., Uzbek I. Kh., Lapa O. M., Makarchuk V. V. (2007). Farming from Syngenta. Dnipropetrovsk: View of the ENEM, 160, (in Ukrainian). Vynokurov Y. N., Horshkova L.M., Shevchenko S.M. et al. (2015) The system of innovative methods of control of indigestion in steppe agriculture: Innovative approaches to the development of agriculture: monograph. Odessa, 114, (in Ukrainian). Zuza V. S. (1995) Struggle with weeds in sunflower crops. Plant protection, 5, 31, (in Ukrainian).
Zuza V. S. (1995). Scientific fundamentals of combating weeds of field crops in the conditions of north-eastern Ukraine: author's abstract. Dis. doctor of agricultural sciences. Sciences: special "General agriculture "Dnipropetrovsk, 1995, 49 (in Ukrainian).
Citation:
Tsyliuryk, A.I., Shevchenko, S.M., Ostapchuk, Ya.V., Shevchenko, A.M., E.A. Derevenets-Shevchenko (2018). Control of infestation and distribution of Broomrape in sunflower crops of Ukrainian Steppe. Ukrainian Journal of Ecology, 8(1), 487-497. I ("OE^^^MlThk work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0. License
