CC BY
4жизненные приоритеты человека.
Список использованной литературы:
1. Берегова Г.Д. Освгтньо-виховний потенщал фшо-софських знань у системi вищо! аграрно! освiти в Укра!т: Монографiя / Г. Д. Берегова. - Херсон: Айлант. - 2012. - 5 с.
2. Довгаль С. А. Фiлософiя освгти як галузь науково-го знання / С. А. Довгаль // Сощально-гуматтарт науки: [зб. наук. праць]. - К: 2009. - Випуск 32. - 146-151 с.
3. Берегова Г. Д. Актуальтсть фшософських дослвд-жень у системi вищо! освгги Укра!ни / Г. Д. Берегова // На-уковi записки. Серiя «Фiлософiя». - Вип. 14. - 2012. - С. 133-138.
4. Носарева Л. «До ново! парадигми автономносл»
/ Л. Носарева: [Електронний ресурс] : [Веб-сайт]. - Елек-тронт дат. - Режим доступу: http://www. gazeta.dt.ua/ EDUCATION/do novoyi paradigmi avtonomnosti. html
5. Декларация «Организации Объединенных наций по вопросам образования, науки и культуры» от 09 октября 1998 г.: [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http:// www.anoitt.ru/students/deklaracia.php
6. Аллак Ж., Пуассон М. Коррумпированные школы, коррумпированные университеты: Что можно сделать?/ Ж. Аллак, М. Пуассон. - Международный Институт Планирования Образования. - 2014. - С. 137-140.
7. Автожмзащя утверситетав як складова рефор-ми вищо! освгги в Украшг: [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/895/
КОНСТРУКТИВНА РОЛЬ 1ДЕОЛОГИ В ПРОЦЕС1 СОЦЮКУЛЬТУРНИХ ТРАНСФОРМАЦ1Й УКРА1НСЬКОГО СУСП1ЛЬСТВА
Власенко Ф.П.
к.фыос.н., КНУ iu. Тараса Шевченка, Кигв, Украгна
CONSTRUCTIVE ROLE OF IDEOLOGY IN THE SOCIAL AND CULTURAL TRANSFORMATIONS OF UKRAINIAN SOCIETY
Vlasenko F. P.
АНОТАЦ1Я
У статтi здшснено сощально-фыософський аналiз феномена iдеологгг. Визначено мкце i роль iдеологгг в процеа соцю-культурног трансформаци сучасного украгнського сустльства. Об/рунтовано гг конструктивну функцт в контекстi розвитку нацюнально'г культури. Виокремлено особливостi свiтоглядно-iдеологiчног сnрямованостi сучасного украгнського сустльства.
ABSTRACT
In the article the socio-philosophical analysis of the phenomenon of ideology. It is defined the place and role of ideology in the social and cultural transformation of modern Ukrainian society. The author proves its constructive function ideology in the context of the development of national culture. Determine the features of ideological-ideological orientation of modern Ukrainian society.
Ключов слова: iдеологiя, особисткть, сустльство, нащя, цшностi, культура, розвиток.
Key words: ideology, identity, society, nation, values, culture, development.
Вступ. Сучасний етап суспшьного розвитку, що характеризуемся глобалiзацiйними процесами, пов'язаний з вщповвдними трансформацшними тенденщями в межах окремих кра!н. Перетворення в економiчнiй i полгшчнш сферах, тотальне впровадження шформацшно-комутка-тивних технологш зумовили змшу сощально! структури, основ нацюнально! культури, порушили питання про систему цшностей, щнтсних орiентацiй вах груп населен-ня, зокрема найвразлившо! з них - молодг
Глобалiзацiйнi процеси торкаються не лише системи сощальних вщносин, а й значною мiрою внутршнього свгту людини. За таких умов особливо!' актуальност наб-увають проблеми «морального здоров'я сустльства», збе-реження нацюнально! самобутноста, вдентичносп тощо. Важливе м^це в даному контекста займае щеолопя, яка з одного боку, на жаль, використовуеться як потужний зааб матпулятивного впливу на суспшьну сввдом^ть, а з шшо-го - е чи не единою основою збереження духовного багат-ства, ментально!' своервдносл, прогресивного розвитку нацюнально! культури в умовах сучасного глобалiзовано-го свиу.
1деолопя займае одне з важливих м^ць у процеа за-своення шдивщом певно! системи знань, норм i цiнностей, якi дозволяють йому функцюнувати як повноправному члену сустльства. Поеднання загального i конкретно-оди-ничного в вдеологп дозволяе !й скеровувати людей на пев-нi ди, надихати !х, надавати !м сили у досягнент певних цiлей, тобто переносити сферу iдей у сферу дш. При цьому варто пщкреслити, що iдеологiя детермiнуе людське жит-тя не просто з точки зору активности а й зм^товно. Тож цiлi, iдеали, якi транслюе iдеологiя, включенi не лише до системи найважливших цiнностей, але й життевих сенав людини. Даний процес особливо ускладнюеться в суспшь-ствах перехвдного типу. За таких умов вибiр тих або iнших парадигм суспшьного розвитку зазвичай розпочинаеть-ся, в першу чергу, з руйнацп старо! щнтсно-нормативно! системи суспiльства, сввдомою вiдмовою вiд попереднiх iдеологiчних принцитв органiзацii. Внаслiдок цього руй-нуеться звичайний механiзм адаптацii особистостi, вини-кае необхiднiсть набуття нею нових якостей, знань, здiб-ностей, яю допомагають жити в нових умовах.
Трансформащя укра!нського суспiльства супровод-
жуеться поширенням в суспшьнш свiдомостi негативного ставлення до будь-яко! щеологп. Як наслiдок його сучас-ний перiод характеризуеться свйоглядною невизначень стю стратеги розвитку. Пдобне вiдношення до щеологп е невиправданим, оскшьки остання завжди подавала цШс-ну картину свiту, стимулювала i спрямовувала людську по-ведiнку, штегруючи при цьому дп громадян i суспiльства, виступала органiзацiйною формою суспшьного буття. Тобто виступала iдейною основою практично! дiяльностi соцiального суб'екта, пвд 11 впливом дiяльнiсть людей на-бувае характерно!' спрямованостi, орiентованостi на вщ-повiднi прiоритети, цiлi.
У зв'язку з цим, важлив^ть щеологп в особистiсному, суспiльному та нащональному буттi, актуальнiсть науко-вого, зокрема сощально-фшософського дослiдження не викликають сумшву.
Ступiнь розробленостi проблеми. Наукове дослщжен-ня iдеологii як феномена суспшьного життя розпочалося з кшця XVIII ст. Тут класичним постае осмислення щеологп здшснене Дестют де Траа, К. Марксом Ф. Енгельсом, К. Мангеймом та ш.
У другш половинi XX ст. вщбуваеться переосмислення соцiальноi ролi iдеологii як невщ'емного елемента органь зацii сощуму. Дано!' точки зору дотримувалися таю теоретики як Р. Арон, Д. Белл, Г. Маркузе та ш.
Серед вичизняних дослщниюв щеологп, 11 мiсця й ролi в сучасному украшському суспiльствi слiд виокремити пращ В. Андрущенка, Л. Губерського, М. Михальченка, В. Л^ового, А. Приятельчука та багатьох шших.
Як бачимо увага науковщв до щеолопчного феномена мае давню традицiю, яка чггко окреслена в iсторii. Активь зацiя уваги до iдеологii особливо яскраво простежуеться в перехщш, кризовi перiоди розвитку суспiльства, коли виникае необхщшсть визначення шляхiв майбутнього розвитку сощуму, вибору моделi сощального майбутнього та об1"рунтування механiзмiв и практичноi реалiзацii.
На жаль, саме на такому етапi продовжуе перебувати сучасне украшське суспiльство, в якому, до цього часу, так i не сформоваш чiткi вiдповiдi на питання: що ми будуемо; яким ми бачимо наше майбутне; яке м^це нашоi держави в геополиичному просторi; як зберегти нацiональну самоб-утнiсть, активно включаючись в глобалiзацiйнi процеси? Пошук вiдповiдей на щ питання, мае бути першочерговим завданням, оскшьки цього вимагае дшсшсть.
На сьогодш в науковому дискурсi ^нують рiзнi, часто кардинально протилежнi, позицп стосовно сутностi феномена щеологп, и мiсця i ролi в особистiсному i суспiльному буттi. Метою даноi статтi е соцiально-фiлософський аналiз конструктивно! ролi iдеологii в процеа соцiокультурних трaнсформaцiй укра!нського суспiльства.
Обговорення проблеми. Чимало сучасних теоретиюв, aнaлiзуючи теперiшнiй етап цивiлiзaцiйного розвитку людства, все частше вказують на замшу справжшх мо-ральних цiнностей, дшсност взaгaлi рекламою, симуля-цiею, мiфологiзaцiею та вiртуaлiзaцiею [1].
Нaйчaстiше пщ цей дiaгноз пiдпaдaють трансформа-цшш суспiльствa, якi позбaвленi iдеологiчного iмунiтету. Перехщний перiод супроводжуеться, в першу чергу, руй-нaцiею трaдицiйних спшьностей, стaтусiв, усталених со-
цiaльних зв'язюв, мехaнiзмiв та iнститутiв, що у свою чергу формуе у громадян почуття самотноста, невизначеност тощо. Тут прaвомiрним е твердження вщомого зaхiдного дослiдникa З. Баумана стосовно того, що «проблема, яка мучить людей полягае не в тому, як набути обрано! вден-тичносл i примусити оточення визнати и, скiльки в тому, яку iдентичнiсть вибрати i як зумiти вчасно зробити ш-ший вибiр, якщо рaнiше обрана iдентичнiсть втратить щншсть чи позбавиться спокусливих рис. Головною i най-бiльш нервуючою проблемою е не те, як знайти свое м^-це в жорстких межах класу чи страти ^ знайшовши його, зберегти й уникнути вигнання; людину дратуе пщозра, що меж^ до яких вона з такими труднощами проникла, неза-баром зруйнуються i зникнуть» [ 2; с. 184-185].
Практичним пщтвердженням зазначеного е першi 10 рокiв незалежноста Укра!ни, коли громадяни вiдмови-лись вщ трaдицiйних уявлень, змушенi були виконувати незвичш для них сощальш ролi. Саме вiдсутнiсть кон-солщуючого елемента в суспiльствi, яким може висту-пити вiдповiднa iдеологiя, на думку вчених привело до конфлжтноста в трьох основних кaтегорiях щентичносл: етнiчнiй, конфесiйнiй та мaйновiй. Тобто за вщсутноста потужно! внутрiшньоi державно! щеологп нащя неминуче розпадаеться на автономш, нерiдко aнтaгонiстичнi етнiч-ш, рaсовi, клaсовi та iншi елементи. 1деолопя, виконуючи роль едино! «загально! мови», об'еднуе громадян в бущв-ництвi спiльного майбутнього. Втрата ж и нагадуе вiдому байку Л. Глiбовa про лебедя, рака та щуку, яю не узгодив-ши спшьш дИ, так i не змогли зрушити з мкця вiз.
Подiбнa aтомiзaцiя укра!нського суспiльствa на сьогод-нi, на жаль, також посилюеться намаганнями «державних мужiв» диференщювати населення за полiтичними пере-конаннями, мовною ознакою, конфесшною принaлежнi-стю, що вщграе далеко не позитивну роль в конструю-вaннi «свилого» майбутнього Укра!ни. Конструктивним чинником консолщацп укрaiнськоi нац^ може виступити науково обfрунтовaнa, позбавлена двознaчностi iдеологiя едино! батьювщини, яка fрунтувaлaся б на особливостях нащонального характеру i виступала основою науко-во-технiчного прогресу. Як, примiром, в ЯпонИ чи деяких шших кра!нах особливостi нaцiонaльного характеру стали основою науково-техшчного прогресу.
Ще одним iз нaслiдкiв деiдеологiзaцii укра!нського су-спiльствa е поява в суспшьнш свщомоста цiннiсного хаосу й стихшне його заповнення смислами рiзного характеру. Причиною цього i в той же час наслщком щншсних транс-формaцiй е конфлiкт символiв, в результaтi чого потiк ш-формацИ не пов'язуеться в едине цше, не спiввiдноситься з минулим i мaйбутнiм, знижуеться нaсиченiсть шформа-цiйного простору трaдицiйними, нaцiонaльними символами. Щншсш ж орiентaцii сучасно! укра!нсько! молодi фор-муються переважно на захщних iдеaлaх, якi продовжують проникати через рiзнi джерела (ЗМ1, 1нтернет, художнi та мультиплiкaцiйнi фшьми, комп'ютернi iгри та програми, музику) у ва без винятку сфери життедiяльностi укра!н-цiв.
Особливо вщчутною формою впливу на свiдомiсть пщлиюв е мультиплiкaцiйнa продукцiя, що виступае пев-ною «моральною» абеткою для дитини, але зм^т яко! ча-
сто суперечить загальнолюдським щнностям.
Також особливе мюце у формуванш свiдомостi дитини займае нрова iндустрiя. На жаль, сьогоднi спостернаеться розповсюдження комп'ютерних iгор, якi мютять амораль-ний змiст, при цьому користуються надзвичайною попу-лярнiстю серед молодь Вщсутшсть державного контролю над подiбною продукцiею призводить, в кшцевому рахун-ку, до формування у дггей переконань та iдеaлiв, яю супе-речать не лише традицшним уявленням, але й загальним моральним нормам. I дарма перекладати цей контроль на плечi батьюв, яю в сучасному суспiльствi, увесь вшьний час вимушенi працювати щоб вижити.
Внаслщок розповсюдження подiбноi iнформaцii пщ прикриттям лiберaльних форм свободи, демократ, плю-рaлiзму вiдбувaеться трaнсформaцiя нацюнально! куль-тури i масово! свщомосп укрaiнцiв. Як нaслiдок молоде поколшня формуеться з частковим, фрагментарним свпо-глядом, iнколи забарвленим в похмурi фарби aсоцiaльноi поведiнки та позбавлений вищих духовних, моральних цшностей. Таким одним iз приклaдiв може бути негативна тенденщя прояву серед школярiв агресивно! поведiнки по вщношенню до сво!х однолiткiв, фiзичнa розправа чи приниження з вщеозйомкою та подальшим викладом в iн-тернет.
Формуванню пасивних, замкнутих, асощальних осо-бистостей сприяе розповсюдження комп'ютерних тех-нологш i тотальна вiртуaлiзaцiя, що породжуе почуття самотност й депресiю, як е особливо небезпечними для молодо! особи.
Все вищезазначене, дае пщстави стверджувати про необхщшсть шформацшного контролю з боку держави за щеолопчною сферою. Адже, проведений aнaлiз показуе визначальну роль щеолопчно! продукцп у формувaннi суспiльноi свiдомостi. Враховуючи це, необхщно серйозно вiдноситись до рiзного роду культурних товaрiв: ЗМ!, вь део, aудiо продукцп, комп'ютерних «штучок» тощо.
Разом з тим, потрiбно зауважити, що не все так погано як здаеться на перший погляд. На даний час в украшському суспiльствi спостернаеться звернення населення, особливо молодо до нащональних традицш. Зaцiкaвленiсть та попит громадян на нацюнально-етшчну продукщю (гон-чaрськi, ковaльськi вироби, вишиванки i т.п.). Поширення набувають рiзнi етнофестивaлi, виставки, ярмарки, ма-стер-класи та багато шшого. Все це свщчить про усвщом-лення народом того, що без традицп немае культури, а без культури немае наци. Однак, подiбне вщродження традицш носить скорше стихiйний характер i свiдчить про духовну потребу в концептуальному щейно-щншсному, програмно-нормативному окресленш суспiльного життя на основi поеднання минулого, тепершнього та майбутнього. Саме таким щншсно-рацюнальним орiентиром може виступити нацюнально орiентовaнa прогресивна державна щеолопя. Адже «нaцiонaльне вiдродження -це i внесення прогресивно! щеологп в маси, озброення !х системним баченням суспшьних завдань, показ шляхiв i зaсобiв !х вирiшення, викриття перепон, що заважають розвитку Укра!ни», - зазначають вггчизняш вченi В. Ан-друщенко, Л. Губерський, М. Михальченко [3; с. 56].
Таким чином, не дивлячись на юнуюче в полпичних i
наукових колах обережне ставлення до щеологп як негативного явища, «пережитка», характерного для закритих, тоталггарних суспшьств, щеолопя е «сукупшстю взае-мопов'язаних щей, уявлень та переконань, призначених об'еднувати людей заради спшьного життя та спшьних дш» [4; с. 235]. Означений феномен постае як життево не-обхщний елемент функцiонувaння i розвитку сучасного суспiльствa, оскiльки загальноприйнят норми поведiнки завжди забезпечували здатшсть людей до спiльних дiй. У цьому вщношенш цiлком прaвомiрною виявляеться думка вггчизняних нaуковцiв щодо необхщноста формування державницько! iдеологii. Так, Л. Губерський з цього приводу зазначае: «Лдеологш ми називаемо державницькою, адже в нш повинш гармоншно поеднуватися iнтереси держави, громадянського суспшьства i особистостi. Основною складовою ще! iдеологii е становлення украшсько!, духовно-спорiдненоi, економiчно i полiтично потужно!, виховано! на джерелах укра!нського пaтрiотизму нац^» [5; с. 9]. Така щеолопя виникае тод^ коли демократична держава через сво! установи - особливо культурно-освггш, виховуе у громадян пошанування демократичних цшностей, почуття патрютизму на засадах толерантности гщ-ностi, гумашзму.
Саме тому з позицiй функцюнального пiдходу iдеоло-гiя виступае необхщним, потужним фактором суспiльноi iнтегрaцii, нацюнально! щентичноста, економiчного прогресу тощо. Це пояснюеться насамперед тими сощально значимими функщями, якi виконуе щеолопя у процеа розвитку сощальних систем. Серед них на першому мющ дослщники видiляють тaкi: «а) щеолопя виступае засобом лептимацп публiчноi влади; б) щеолопя е одним з цен-тральних мехaнiзмiв, що забезпечуе можливють узгодже-них колективних дш; в) iдеологiя сприяе формуванню та збереженню сощально! щентичносп; г) щеолопя дозволяе зняти сощальну напругу i боротись з соцiaльними дефор-мащями соцiaльноi психологИ; д) iдеологiя потенцшно виступае основою, i одночасно - мовою, сощально! ко-мунiкaцii; е) щеолопя виступае важливим фактором де-маркацп соцiaльного простору, завдяки якому опосеред-ковуються рiзномaнiтнi форми сощально! участа, а також стимулюеться громадська актившсть» [6; с. 14].
Отже, культурному iмпорту мае бути протиставлена нацюнально-орiентовaнa державна iдеологiя, формування яко! може здiйснювaтися щонайменше на таких рiвнях: теоретико-концептуальному; програмно-нормативному; шституцюнальному та рiвнi масово! свiдомостi.
Найвищим е теоретико-концептуальний рiвень iдео-логп, представлений системою принципiв, базових цшностей, наукових теорш, iдеaлiв тощо. За роки незалежноста Укра!ни так i не сформовано стiйкоi, прогресивно! кон-цепцИ нaцiонaльного розвитку. Тому криза концептуально! визначеносп залишаеться очевидним фактом. Аналь зуючи цшшсш орiентaцii сучасно! укра!нсько! молодi, можна виокремити два яскраво виражеш вектори звернення до цшностей шших культур. Це по-перше захщний вектор, який продовжуе набувати поширення з середини 90-х роюв. Результатом таких орiентaцiй е вестершзащя («мaгдонaлiзaцiя») украшського суспiльствa. Сучaснi погляди украшсько! молодi також дозволяють говорити про
схвдний вектор орГентацш («сушизащю») населення.
Все вказуе на те, що нащя шукае смислов1 ор1ентири в «чужих» культурах. Послуговуючись в1домим висловом Великого Кобзаря Украши «Уч1теся, читайте i чужому научайтесь й свого не цурайтесь!», необхвдним е компара-тивiський пвдхвд Який включав би творчий синтез даних титв культур через призму нащональних традицiй, мен-тальностi тощо. Виходячи з цього, здаеться правомiрним може бути твердження, що концептуальними щнностями в розвитку сучасного украшського суспiльства мають стати архетипн цiнностi культури, вираженi в так званому украшському нацiональному характерi. Це, зокрема, пра-цьовитiсть, щирiсть душГ, iндивiдуалiзм (прагнення до са-мостшносп), усвiдомлення власно! гiдностi та визнання тако! ж чесноти за шшими, щедрiсть, почуттевiсть, воле-центризм, творчГсть, висока духовнiсть, патрiотизм тощо.
Необхвдтсть пошуку власного нацiонального шляху розвитку обг"рунтовувалась рядом вiтчизняних вчених. Одним iз таких вiдносно нових титв розвитку можна на-звати постмодертзащю, змiстом яко! може бути поступ сустльства на основi поеднання традицшних цiнностей культури з технологiчним прогресом. Подiбний, на наш погляд, прогресивний розвиток украшського сощуму в сучасному свт не можливий без стшко1 системи осново-положних нацiональних цшностей, iдеалiв, переконань, i на кшець, нацiональноï самосвiдомостi як однiеï iз стiйких структур в сучасному суспшьствг У цьому контекстi на-цiонально-орiентована державна iдеологiя не виглядае як прояв державного шовшзму чи нащонального екстремГз-му, а представляе собою чГтку програму майбутнього розвитку сощуму на основi концептуального осмислен-ня вторичного минулого, творчого синтезу власних тра-дицiй, рис iнших культур i т.п. Як зазначають украшсью вченi: «Крихка етнiчна, культурно-аксiологiчна, свГтогляд-на, орiентальна й навiть етична архиектошка сучасного украïнського суспiльства потребуе реал^тично^ твере-зоï, вiдповiдальноï реконструкцп украïнського свiту, по-шукiв форм державного i суспшьно-полггичного втiлення, адекватних украшськш вдачi, украшському менталгте-ту, украшським чеснотам, украïнськiй традицп, потреби формування концепцп, незакаламутнено!' ганебними сен-сожиттевими компромiсами, здрiбненим свГтоглядом чи щншсними девальвацiями» [7; с. 357]. Деяю цГнностГ та iдеали, яю можуть входити у вказаний концептуальний рiвень iдеологiï, мГстяться в православнш релiгiï (тер-пимГсть, толерантнiсть), украшськш фшософськш тради-цiï (iдея сродно" пращ, волецентризм, патрютизм). Синтез таких основних цшностей з архетипними щнностями на-цiональноï культури може слугувати оптимальною ввд-повГддю викликам сучасного глобалiзованого свГту. Саме тому вдеолопя не лише окреслюе основнГ орiентири со-цiального розвитку, а й виступае потужним засобом ду-ховноï консолiдацiï всього суспiльства.
Однак, розглянутий змГст цього рГвня е лише части-ною iдеологiчноï системи, функщонування якоï потребуе Гнших рГвнГв та елементав. Наступними рГвнями iдеологiï е програмно-нормативний та шститущональний. На цих рГвнях важливими е нацiональнi науковГ доктрини, те-орп, орiентованi на вищевказан цГнностГ та iдеали. Щ те-
орй забезпечують органiчну едшсть цiлей i засобiв, форм i методiв функцiонування iдеологii в межах основних и функцiй: цiлепокладання, iнтеграцii, консолiдацii, прогно-зування тощо. Необхщшсть щеологп в суспiльному життi викликана потребами регулятивноста, мобiлiзацiйностi, виховання, консолвдацп, що само собою передбачае опору на культурне тдгрунття того сустльства, в якому вона ^нуе.
Дослвджуючи кризовi явища сучасно! цивШзацп, вченi вказують на необхiднiсть формування ново! цивШзацп, основними ознаками яко! мають бути керовашсть еволю-цшного розвитку людства, зокрема науково-технiчного прогресу, еколопзащя людиноцентризму, колективно-гу-манiстична орiентованiсть. Тому, проблеми керованостi, рацiоналiзацii людсько! дiяльностi потребують нагального вироблення програми суспшьного розвитку i застосуван-ня дiевих механiзмiв контролю за и виконанням. Перш за все, це викликано сучасною диспропорцiею мiж техноло-гiчним прогресом i здатнiстю людського штелекту перед-бачати наслiдки свое! дiяльностi.
Практичне вирiшення цих проблем залежить ввд мiри !х врахування на середньому рiвнi тобто !х втiлення в про-грамах, сощальних нормах та шститутах. При розглядi iн-ституцiонального рiвня iдеологii особливо важливу роль мають шститути системи освии. Адже реалiзацiя тiеi або шшо! iдеологii безпосередньо залежить ввд дiяльностi освiтнiх органiзацiй (пiдготовка педагопчних кадрiв, на-вчальних посiбникiв тощо).
Ще одним важливим iдеологiчним шститутом явля-ються ЗМ1, специфiчнi функцп яких необхiдно поставити в залежшсть вiд нацiонально-державних iнтересiв укра!н-ського сустльства. Це дозволить з одного боку шфор-мувати, виховувати, орiентувати населення, а з iншого -контролювати культурно-щнтсний iмпорт, поширювати власну нацiонально-орiентовану iнформацiю.
Таким чином, зазначеш вище iдеологiчнi доктрини мають бути реалiзованi в програмно-нормативних розробках, спрямованих на оргатзащю всiх сфер жит-тедiяльностi суспiльства i втшет в життя через дiяльнiсть основних сощальних шститулв.
Рiвень масово! сввдомоста виступае як реалiзацiя кон-цептуально-доктринальних конструкцш в практичнiй дiяльностi як окремих шдивщв, так i всього сустльства. У першу чергу цей рiвень представлений культурною про-дукщею (документальнi та художнi фiльми, друкована продукщя, рiзнi масовi заходи тощо). Дана продукщя фор-муе в масовш свiдомостi вiдповiднi уявлення, моральт, етичнi, естетичнi, патрiотичнi й iншi цiнностi. Саме тому недостатня увага держави до продукцп подiбного характеру призводить до падшня загального духовного рiвня населення.
Основним завданням цього вдеолопчного рiвня е до-сягнення вдентифжацп з нацiональною самосвiдомiстю, що забезпечить з одного боку збшьшення творчо! енергй народу, а з шшого - збереження нацiональноi самосввдо-мостi на основi рефлексй щодо минулого, теперiшнього та майбутнього. Знову ж таки, в якосл такого абстрактно-теоретичного осмислення може виступити ввдповвдна на-цiонально орiентована державна вдеолопя.
KpiM того, для того щоб представлен piBHi щеологп функцюнували, небхщно привести ïx в стшку систему. Для цього потрiбно здiйснити об'ективний, неупередже-ний аналiз попереднього iдеологiчного досвiду, що дозволить подолати вщповщш недолiки догматизму i зберегти розумiння iдеологiï як вщкршга системи, в якiй поеднаш мiцнiсть цiнностей i принципiв та гнучюсть i пластичнiсть методiв ïx впровадження. Вщ цього залежить життездат-нiсть всього iдеологiчного конструкту.
Це i е першочерговим завданням украшсь^' елiти, до компетенцiï якоï належить формування необxiдноï щеоло-гiчноï системи, оскшьки в суспшьнш свщомост вщповщш компоненти щеолопчного конструкту мiстяться в перманентному, стихшному й прихованому виглядь А тому щеолопя як чiтка система iдей, уявлень та переконань свщомо конструюеться на основi глибокого наукового знання, що в свою чергу накладае вщповщш обов'язки й вщповщаль-шсть перед суспшьством, народом.
На нашу думку, одшею iз основних перешкод у вирь шеннi дано!' проблеми в украшському суспiльствi е якраз вщсутшсть суб'екта щеологп - консолщовано", нацюналь-но-орiентованоï елiти (а не суми конкуруючих олiгарxiч-них кланiв), яка здатна була б не лише розробляти рiзнi теоретичш конструкцiï i моделi iдеального суспiльного устрою, але й стати своерщним «локомотивом» реального процесу iдейно-цiннiсноï трансформацiï суспiльного жит-тя.
Висновки. Пщсумовуючи вищезазначене, можна кон-статувати наступне. Сучасна ситуацiя в украшському су-спiльствi характеризуеться свиоглядною невизначенiстю населення щодо власного майбутнього та тотальним iм-портом «чужой) культури й iдеологiчниx конструкцiй. Все це завдае руйшвного удару нацюнальнш культурi. У зв'яз-ку з цим, виникае нагальна потреба в нацiонально-орiен-тованш державнiй iдеологiï, сформованш на основi тра-дицiйниx цшностей, уявлень та здатноï конструктивно протидiяти глобалiзацiйним процесам.
Формування й функцюнування вiдповiдноï щеоло-гiчноï системи здшснюеться на таких основних рiвняx: концептуальному, програмно-нормативному, шституцю-нальному та рiвнi масовоï свiдомостi. Суб'ектом же формування i реалiзацiï вiдповiдного щеолопчного конструкту е не лише народ, а передуам елгга, яка мае пам'ятати юторичш факти, що школи не iснувало суспiльств без наявност в них вiдповiдниx свггорозумшь i норм по-ведiнки. А тому потрiбно здiйснити редукцiю свщомост вiд застарiлиx стереотипiв та егоютичних переконань i усвiдомити, що прогресивний розвиток украшського су-спiльства можливий на основi чiтко визначеноï основноï iдеï щодо свого майбутнього, вщображенш в державнiй iдеологiï, яка зможе об'еднати, мобШзувати народ заради спшьного життя та спiльниx дiй.
Л1ТЕРАТУРА
1. Бодрийяр Ж. Система верей / Ж. Бодрийяр. - М.: Рудомино, 2001. - 219 с.
2. Бауман З. Индивидуализированное общество / З. Бауман. - М.: Логос, 2005. - 390 с.
3. Андрущенко В.П. та ш. Сощальна фiлософiя. Iсторiя, теорiя, методолопя: Пiдручн. для вищ. навч. закл. / В.П. Андрущенко, Л.В.Губерський, М.1. Михальченко. -Вид. 3-е, випр. та доп. - К.: Генеза, 2006. - 656 с.
4. Фшософський енциклопедичний словник / За ред. В. I. Шинкарука. - 2-е вид., перероб. i доп. - К.: Абрис, 2002.
- 742 с.
5. Губерський Л.В. 1деолопя як сощально-культур-ний феномен // Фшософсью проблеми гумаштарних наук.
- №20. - 2011. - С. 6-10.
6. Прокопов Д.6. кторико-фшософський змют феномена щеологп // Фшософсью проблеми гумаштарних наук. - №20. - 2011. - С. 10-16.
7. Культура. 1деолопя. Особистасть: Методоло-го-свпоглядний аналiз / Губерський Л., Андрущенко В., Михальченко М. - К.: Знання Украши, 2002. - 580 с.
СОВРЕМЕННЫЙ ГУМАНИЗМ КАК ПРОВОДНИК СЕКУЛЯРНОГО МИРОВОЗЗРЕНИЯ В БИОЭТИКЕ
Гусева Н.В.
аспирантка факультета религиоведения Православного Университета им. св. И. Богослова
MODERN HUMANISM AS THE COORDINATOR OF THE SECULAR WORLDVIEW IN BIOETHICS
Guseva N. V., graduate student of the faculty of religious studies of The Russian Orthodox University of Sacred Apostle John Bogoslov
АННОТАЦИЯ
Стремительный прогресс биомедицинских наук и технологий на сегодняшний день является источником проблем, вызывающих в обществе серьезные дискуссии и разногласия. В поиске решения возникших вопросов люди часто руководствуются аргументами, формируемыми под влиянием определенных культурных традиций, религиозных учений и верований. В данной статье кратко рассматривается концепция светского гуманизма как возможного источника формирования определенного аксиологического подхода к проблеме ценностного отношения к человеку и его жизни в биоэтике.
ABSTRACT
The rapid progress of biomedical sciences and technologies today it is a source of problems that cause society serious discussions and disagreements. In finding solution of issues, people often base arguments formed under the influence of certain cultural traditions, religious teachings and beliefs. This article briefly examines the concept of secular humanism as a possible source of formation of a certain axiological approach to the problem of value attitude to the man and his life in bioethics.
