CC BY
21
HayKOBHH BicHHK .HbBiBCbKoro Ha^OHaibHoro ymBepcurery BeTepHHapHoi' MegnuUHH Ta 6i0TexH0iroriH iMeHi C.3. f^H^Koro Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies
doi: 10.15421/nvlvet8116
ISSN 2519-2701 print ISSN 2518-1327 online
http://nvlvet.com.ua/
УДК 330.341.1
Умови формування ¡нновацшноУ модел1 економ1чного розвитку
економ1ки УкраУни
О.В. Орлова-Курилова pretty_62@ukr.net
Луганський нацгональний аграрний унгверситет, м. Харкгв, Украгна вул. Алчевських,44, м. Харкгв, 61002, Украша
Дослгджено умови формування тновацшно! моделг економгчного розвитку економгки Украти. Визначенг напрямки державног полтики, спрямованог на прискорення тновацшних процесгв. На основг розрахункгв доведено, що зростання держа-вних витрат на фтансування технгчних наук може бути здшснене на основг перерозподглу фгнансових ресурсгв. Ргвень тновацшног активностг промислових тдприемств Украти суттево поступаеться розвинених крагнам СС. Особливо кри-тичним е вгдставання вгд розвинених крагн у реалгзацгг тновацшних товаргв, робт та послуг, якг були новими для ринку. Одним iз факторгв, який би сприяв посиленню комерцгалгзацгг науки, повинно стати використання досвгду зарубгжних крагн щодо податкового стимулювання впровадження тновацш. Вгдновлення економгчного зростання не супроводжувалося стгйкою тенденцгею до тдвищення ефективностг технологгчних тновацш.
Побудова тновацшног моделг економгчного розвитку крагни потребуе мобглгзацгг фтансових, матергальних та трудо-вих ресурсгв держави. В умовах обмеженостг фтансових ресурсгв вагомим джерелом збгльшення витрат на техтчш науки може слугувати гх перерозподгл. З метою активгзацгг тновацшног дгяльностг необхгдне впровадження податкове стимулювання зростання тновацшних витрат. Серед провгдних напрямкгв - впровадження прискорених норм амортизацгг для тновацшного обладнання.
Knmnoei слова: тновацгг, тновацшна модель,технологгчнг тновацгг, державна полтика.
Conditions of innovational model of Ukrainian economy economic
development formation
O. Orlova-Kurilova
Lugansk National Agrarian University, Alchevskyh str., 44, Kharkiv, 61002, Ukraine
The aim of the work is to identify the most urgent problems that restrain the transition of the economy to the principles of the innovative model of economic development, as well as to develop concrete proposals to stimulate innovation activity in the context of its further integration of Ukraine into the world scientific and technical and socio-economic space.
The conditions of formation of an innovative model of economic development of Ukraine's economy were studied in the article. The directions of the state policy directed on acceleration of innovative processes are determined. It is proved, based on calculations, that the increase of state expenditures on financing of technical sciences can be carried out on the basis of redistribution offinancial resources.
The level of innovation activity of industrial enterprises of Ukraine is significantly inferior to the developed countries of the EU. The critical lag behind developed countries in the implementation of innovative products, works and services that were new to the market. One of the factors contributing to the increased commercialization of science should be the use of the experience offoreign countries in tax incentives for the introduction of innovations. Restoration of economic growth was not accompanied by a steady tendency to increase the efficiency of technological innovations.
Citation:
Orlova-Kurilova, O. (2017). Conditions of innovational model of Ukrainian economy economic development formation. Scientific Messenger LNUVMB, 19(81), 93-97.
НАУКОВИЙ BICH И К
The construction of an innovative model of economic development of the country requires the mobilization of the financial, material and labor resources of the state. In the context of the limited financial resources a powerful source of increased costs of technical science can serve their redistribution. In order to stimulate innovation activity, it is necessary to introduce tax incentives for the growth of innovation costs. Among the leading directions is the introduction of accelerated depreciation rates for innovative equipment.
Key words: innovations, innovation model, technological innovations, state policy
Вступ
Подолання насладив свггових фшансово-економ1чних криз та вщновлення стшких темтв еко-номчного розвитку буде залишатися одшею i3 найва-жливших проблем свггово! економши на найближче десятилптя. Особливо гостро постае ця проблема i перед Укра!ною, яка демонструе низьш темпи зростан-ня тсля глибоко! кризи. Сповiльнення економiчно! динамши розвитку укра!нсько! економiки та нездат-нiсть Ii вийти на докризовi темпи економiчного зрос-тання сввдчить про вичерпання можливостей зростання на базi дшчо! експортоорiентовано! економiчно! моде-лi, в основу яко! покладено розвиток сировинних сек-торiв та секторiв з низьким рiвнем додано! вартосп. Вiтчизняна промисловiсть кра!ни не змогла зайняти мiсце головного двигуна технiчних iнновацiй, що супе-речить загальносвiтовим тенденцiям. Висока залеж-нють нацюнально! економiки ввд змiни попиту на си-ровиннi товари несе в собi постiйну загрозу закршлен-ня за Укра!ною сировинного придатку для розвинених кра!н свiту. Актуальнють вирiшення дано! проблеми потребуе якнайшвидшо! змiни нитшньо! моделi еко-номiчного зростання, розробки та реалiзацi! нацюнально! моделi iнновацiйного розвитку.
Аналгз остантх дослгджень та публгкацт. В останш десятирiччя проблеми переходу на шновацш-ну модель розвитку привертають увагу багатьох укра-1нських вчених. Серед робгт варто видiлити працi В. Гейця (Heits, 2015), В. Вишневського (Vyshnevskyi et al., 2016), Л. Федулова (Fedulova, 2015), Я. Жалiла, О. Дацш (Datsii et al., 2010), В. Бесадша (Tkachuk et al., 2014), Н. Краус (Kraus, 2015), О. Бондар-Шдгурсько! (Bondar-Pidhurska, 2016) та ш Ряд вчених (В. 1ноземцев, В. Мау) видiляють двi моделi шнова-цiйного розвитку нацюнальних економiк: 1) модель «нацюнальних лiдерiв» або «нацюнальних чемшо-тв»; 2) модель конкуренцп (Inozemcev, 2000; Mau, 2012). Дослвджуючи становлення та розвиток шнова-цiйних процесiв у рiзних кра!нах, Д. Белл (Bell, 1999), Б. Квасюк (Bolkhovytynova et al., 2003), В. Вишневский (Vyshnevskyi et al., 2016) вiдмiчали, що у рiзних кра!нах iсторично склалися юторично рiзнi моделi оргашзаци шновацшно! моделi економь чного розвитку. Як зазначали О. Дацiй, В. Гаман, Н. Дацш, багато кран орiентованi переважно на ди-фуз1ю iнновацiй (Швещя, Швейцарiя) або ж на забез-печенiсть сприятливостi досягнень свiтового НТП за рахунок розвитку iнновацiйноl шфраструктури й ко-ординац^' розвитку рiзних секторiв науки i технологiй (Япошя, Пiвденна Корея) (Datsii et al., 2010).
Серед основних «рушшних сил» багато вчених на-зивають наявшсть потужно! науки та освiти, комерць алiзацiю наукових знань, загострення нещново! конкуренцп, поглиблення подiлу пращ та спецiалiзацil,
захист iнтелектуальноl власносп, розвиток iнститу-цiйноl iнфраструктури, державну полiтику пiдтримки iнновацiй та ш. Перерахованi ознаки визначають ос-новш характеристики iнновацiйноl моделi розвитку економiки. Ключове значения, як стверджувала
H. Краус, у формуванш iнновацiйноl економши нале-жить iнституцiйним факторам. Саме шститути, що працюють в сферi iнновацiй мають значний вплив на економiчне зростання» (Kraus, 2015).
Видшення невиргшених ратше частин проблеми. Високо ощнюючи здобутки вчених, слад зазначити, що питання створення умов переходу на шновацшну модель економiчного розвитку в контексп посилення iнтеграцiйних процеав буде доцiльним. Зазначене обумовило потребу дослвдження основних факторiв прискорення шновацшного розвитку.
Формулювання цглей cmammi (постановка завдан-ня). Метою роботи е визначення найбшьш актуальних проблем, яш стримують перехiд економiки на засади шновацшно! моделi економiчного розвитку, а також розроблення конкретних пропозицiй щодо стимулю-вання iнновацiйноl дiяльностi в умовах и подальшо! iнтеграцil Украши у свiтовий науково-технiчний та соцiально-економiчний простiр.
Результати та ix обговорення
Необхвдшсть та основнi умови переходу украшсь-ко! економiки на шновацшну модель розвитку були розроблеш вченими ще на початку 2000-х рошв. Ко-лективом пров1дних вчених краши була розроблена «Стратегiя iнновацiйного розвитку Украши на 20102020 роки в умовах глобалiзацiйних виклик1в», в рамках яко! висвплеш стратепчш перспективи науково-го, технологiчного та шновацшного розвитку Украши на перюд до 2020 року. Як основш науково-технологiчнi прiоритети визначалися розвиток науко-мiстких та високотехнологiчних виробництв (лгтако-будування, суднобудування, фармацевтична промис-ловiсть, нанотехнолог^). Здiйснювалися окремi кроки щодо побудови вiтчизняноl шновацшно! системи, зокрема у сферi створення шновацшно! шфраструктури. Були створеш та розвиваються технологiчнi парки, венчурш фонди i т. п. Проте б№шють страте-гiчних цiлей, поставлених перед кра!ною, досягти не вдалося, структура економiки залишаеться практично незмшною, а показники iнновацiйно! дiяльностi де-монструють затухаючу динамiку.
Питома вага шновацшно! продукци в загальному обсязi промислово! продукц^! в Укра!нi становила
I,4% проти 9,4% у 2000 р. i 3,8% у 2010 р. Кшьшсть пiдприемств, що впроваджували iнновацi!, залишаеться незначною i не перевищуе 20% (у 2016 р. - 16,6%). Тим часом як у багатьох розвинених кра!нах вона складае 50% i бшьше (табл. 1).
Таблиця 1
Основш показники шновацшно!' дiяльностi промислових п1дприемств _ Украши та крам Свропейського Союзу1 у 2015 р.__
витpaг на Реал1зац1я iннoвaцlИниx гoвaplв, Питома вага 1нш-
Сукупний plвeнь гexнoлoгiчнi ш^ваии (пи- poбiт, пocлyг, як1 пiддaлиcя знач- вaцiиниx гoвapiв в
KpafflH iннoвaцlинol гoмa вага витpaг на rexm}- ним гexнoлoгiчним зм1нам aбo загальшму oбcязi
aкгивнocтl лoгiчнi iннoвaцil в загаль- знoв cтвopeнi гoвapи (в opoueR- вiдвaнгaжeниx
opranm^ нoмy oбcязi вiдвaнгaжeниx гax в1д загальшто oбcягy в1дван- гoвaplв, викoнaниx
гoвapiв, наданж пocлyг) гaжeниx тoвapiв, poбiг, пocлyг) пocлyг
У^аша 15,2 0,7 0,4 1,4
Hiмeччинa 67,0 2,92 10,4 13,3
Фpaнцlя 56,4 2,29 8,8 6,2
Пoльщa 21,0 1,55 3,6 2,9
1тал1я 23,5 1,33 4,8 10,1
Джерело: (Gorodnikova et al., 2017; Statystychnyi zbirnyk, 2016).
Як cвiдчaть дaнi, piвeнь iннoвaцiйнoï aктивнocтi пpoмиcлoвиx пiдпpиeмcтв У^аши cyттeвo пocтyпa-eтьcя poзвинeним кpaïнaм £C. Оcoбливo кpитичним e вiдcтaвaння в1д poзвинeниx кpaïн y pea^a^ï штава-цiйниx тoвapiв, poбiт тa пocлyг, як1 6ули швими для pинкy.
Texнoлoгiчнa peвoлюцiя, яка cпpямoвaнa нa тд-вищeння poлi pecypcoзбe-peжeння, piзкo пocилюe нeвизнaчeнicть в poзвиткy Y^aïm, ocнoвy стещаль зaцiï якoï нa мiжнapoдниx pинкax cтaнoвить eкcпopт cиpoвиннoï ^o^^iï'. Знижeння мaтepiaлo- тa мета-лoмicткocтi пpoдyкцiï, пoявa штyчниx тa cинтeтичниx мaтepiaлiв мoжe пpизвecти дo знижeння пoпитy га ключoвi cиpoвиннi тoвapи yкpaïнcькoгo eкcпopтy, cкopoчeння нaдxoджeнь фiнaнcoвиx pecypciв, №o6-xiдниx для мoдepнiзaцiï виpoбничoгo пoтeнцiaлy на-цioнaльнoï eкoнoмiки. Вce ад пoтpeбye poзpoбки зaxo-д1в щoдo пepexoдy нa iннoвaцiйнy мoдeль poзвиткy eкoнoмiки кpaïни.
Iннoвaцiйнa мoдeль мae «фушшш стли», як1 мoжнa oб'eднaти в oкpeмi гpyпи. Cepeд нт мoжнa видшити-тaкi.
Пo-пepшe, нeoбxiднoю пepeдyмoвoю пepexoдy eкoнoмiки нa iннoвaцiйнy мoдeлi poзвиткy e ^^ra-peння i poзвитoк нayки. В poзвинeниx кpaïнax cвiтy тa y ^arnax, щo poзвивaютьcя, видaтки нa науку - в чиcлi пpiopитeтiв, oбcяг якиx пocтiйнo зpocтae. Ha жaль, в Y^arni poзвитoк нayки не e cтpaтeгiчним пpiopитeтoм дepжaвнoï iннoвaцiйнoï пoлiтики. Зa дaними Дepжaвнoï cлyжби cтaтиcтики, кiлькicть ^а-
ц1вник1в нayкoвиx opгaнiзaцiй зa 2010-2016 pp. crapo-тилacя нa 46,3%, в тому чтел1 дocлiдникiв - 47,6%. Cepeдня зapoбiтнa плaтa ocí6, як1 зaймaютьcя науто-вими дocлiджeннями i poзpoбкaми, y 2015 p. сташви-лa 4972 гpн, aбo 57,8% в1д cepeдньoмicячнoï зapoбiт-нoï плaти пpaцiвникiв фiнaнcoвoгo ceктopy. Низький piвeнь зapoбiтнoï плaти нe cтимyлюe oнoвлeння кад-piв. Як нacлiдoк, в1к згачш! чacтини дocлiдникiв та вчeниx cтaнoвить 60 poкiв та бiльшe. Незважаючи на зaкoнoдaвчe вcтaнoвлeння мiнiмaльниx дepжaвниx вш^ат на фiнaнcyвaння нayкoвиx та тexнiчниx poбiт на piвнi 1,7% ВВП (зпдш з1 cт. 34 Загону Укpaïни «npo нayкoвy та нayкoвo-тexнiчнy д^яльнють»), фак-тичний ïx poзмip за ocтaннi дecятилiття не пepeвищy-вав 1%. Вoднoчac нeeфeктивнoю e cтpyктypa вит^ат на дocлiджeння та poзpoбки. Як cвiдчaть даш, ^те-кopeними тeмпaми зpocтaли дepжaвнi видатки на фiнaнcyвaння гyмaнiтapниx та cycпiльниx наук, щo нe вiдпoвiдae cyчacним тeндeнцiям poзвиткy шшвацш-нт пpoцeciв. Так, за 2005-2015 pp. вит^ати дepжaв-нoгo бюджету на юpидичнi науки зpocли в 4,9 paзa, тимчacoм як на тexнiчнi науки - лишe на 67,6%. Так1 зм1ни нe вiдпoвiдaють тeндeнцiям кoмepцiaлiзaцiï науки, як1 xapaктepнi для poзвинeниx ^шн cвiтy.
В yмoвax oбмeжeнocтi фiнaнcoвиx pecypciв зб1ль-шeння дepжaвниx витpaт на фiнaнcyвaння тexнiчниx наук пoвиннo здiйcнювaтиcя за paxyнoк yпoвiльнeння зpocтaння витpaт на гyмaнiтapнi та cycпiльнi науки (табл. 2).
Джерела збiльшення державних витрат на техшчш та фундaментaльнi науки
Таблиця 2
Шказники 2009 p. 2015 p. 2015 p. в % дo 2009 p. Cepeдньo-piчнi темпи HpHpo^, %
А Б 1 2 3 4
Ви^ати на cycпiльнi та гyмaнiтapнi науки за paxy-шк бюджету, млн гpн 1 450,4 628,1 139,5 5,7
Темп зpocтaння витpaг на нayкoвi та нayкoвo-гexнiчнi poбoти за paxyнoк бюджету, % 2 126,4 3,9
Ви^ати на cycпiльнi та гyмaнiтapнi науки за paxy-шк бюджету, як1 нeoбxiднi для збepeжeння пи-гoмol ваги, яка cклaлacя в 2009 p., млн 1рн (c. 3, гp. 1 X c. 2, гp. 3) 3 450,4 569,3 126,4 3,9
Пepeвищeння фaкгичниx витpaг в 2015 p. над вели-чинoю, яка нeoбxiднa для збepeжeння ïï пигoмol ваги, яка cклaлacя в 2009 p., млн ^н (пoлe для мaнeвpy, c. 1-3) 4 58,8
Джерело: poзpaxyнки aвтopa.
Taким чинoм, в yмoвax згачнт oбcягiв дeфiцитy бюджeтy, пocилeння кpизoвиx явищ в eкoнoмiцi дep-жaвa пoвиннa збiльшити нaдxoджeння кoштiв в тек-тopи, як1 6удуть гeнepyвaти в мaйбyтньoмy дoxoди, щo мoжe бути зaбeзпeчeнe нa ocнoвi пepepoзпoдiлy фiнaнcoвиx pecypciв. Упoвiльнeння тeмпiв зpocтaння фiнaнcyвaння дepжaвoю гyмaнiтapниx тa cycпiльниx нayк дoзвoлить вивiльнити знaчнi фiнaнcoвi pecypcи, якi мoжyть бути cпpямoвaнi в пpiopитeтнi cфepи ray-кoвoï дiяльнocтi.
Пo-дpyгe, ocoбливicтю cyчacнoгo poзвиткy iннoвa-цiйнoï мoдeлi y poзвинeниx кpaïнax cвiтy e шглиб-лeння iнтeгpaцiйниx пpoцeciв y cфepi туки тa rayra-виx дocлiджeнь. знaчнa чacтинa нayкoвиx дocлi-джeнь тa poзpoбoк пpoвoдитьcя y ^o^pa^i' з iншими кpaïнaми. Бiльшe того, ниш ^arar^TO нe мae жoднoï poзвинeнoï кpaïни, якa б вeлa caмocтiйнo нayкoвy тa тexнiчнy дiяльнicть зa yciмa нaпpямкaми. Taк, нaпpи-клaд, y Бeльгiï питoмa вaгa opгaнiзaцiй, як1 бpaли yчacть y ^льн^ пpoeктax з викoнaння дocлiджeнь i poзpoбoк, в зaгaльнiй чиceльнocтi opгaнiзaцiй, щo здiйcнювaли тexнoлoгiчнi iннoвaцiï, y 2015 p. агаш-вшта 38,9%, y тoмy чиcлi з ^auia^ £С - 27,9%, зi США - 7,3% (Gorodnikova et al., 2017). Анaлoгiчнe cпocтepiгaeтьcя в шшт ^ainax. Оcoбливo видшя-ютьcя кpaïни Сxiднoï Gвpoпи, дe piвeнь cпiльнoï дiя-льнocтi пpи зд^шню нayкoвиx poзpoбoк тa дocлi-^em cягae пoнaд 50%.
В y^aïm cпocтepiгaeтьcя yпoвiльнeння мiжнapoд-нoï дiяльнocтi y cфepi нayки тa тexнiчниx poзpoбoк. Змeншyeтьcя чиceльнicть пpaцiвникiв, зa мeжi y^aï-ни, в тому чи^ нa/для пpoвeдeння нayкoвиx дocлi-джeнь. Якщo y 2014 p. з мeтoю пpoвeдeння дocлi-^em виïxaлo 3335 ocí6, тo y 2014 p. - 3641 ocoбa (y 2010 p. - 5391 o^a).
З мeтoю aктивiзaцiï мiжнapoднoï дiяльнocтi y ^o-вeдeннi тутовт тa дocлiдницькиx poбiт дoцiльнo бyлo б нaдaти пiльги пiдпpиeмницькoмy ceraropy пpи cплaтi пoдaткy нa ^^уток. Цe мoжe бути змeншeння бaзи oпoдaткyвaння нa вeличинy витpaт ^и пpoвe-дeннi нayкoвиx тa дocлiдницькиx poбiт. Зaгaльнa cyмa пiльг мoжe бути визнaчeнa шляxoм дoбyткy зaгaльнo-гo oбcягy витpaт нa пpoвeдeння нayкoвиx тa дocлiд-ницькиx poбiт нa кoeфiцieнт (poзмip мoжe c^racrn 5 aбo 10%).
Пo-тpeтe, штужний нayкoвo-тexнiчний пoтeнцiaл e нeoбxiднoю, aлe нeдocтaтньoю yмoвoю для уотш-шго пepexoдy нa iннoвaцiйнy мoдeль poзвиткy тa зaбeзпeчeння eкoнoмiчнoï бeзпeки. Вaжливo дocягти пoвнoï i eфeктивнoï peaлiзaцiï цьoгo пoтeнцiaлy, тoбтo зaбeзпeчити витокий piвeнь кoмepцiaлiзaцiï нoвиx знaнь. Iннoвaцiйний poзвитoк тa пiдвищeння тонку-peнтocпpoмoжнocтi нaцioнaльнoï eкoнoмiки мoжливi лишe зa yмoви виcoкoгo piвня впpoвaджeння peзyль-тaтiв y гocпoдapcькy дiяльнicть.
Сутгевим нeдoлiкoм yкpaïнcькoï нayки e cлaбкa opieнтaцiя нa iннoвaцiйний poзвитoк ^бл. 3).
Таблиця 3
Pinciii. впровадження результат мновацшно'1 дiяльностi за 2010-2015 pp.
Пoкaзники 2010 p. 2011 p. 2012 p. 2013 p. 2014 p. 2015 p.
Pisem впpoвaджeння нoвиx тexнoлoгi-чниx пpoцeciв, % 35,6 47,1 43,7 31,5 54,5 39,7
Pieem ocвoeння нoвиx видiв пpoдyкцiï, % 15,4 21,0 44,1 23,0 30,1 42,6
Розраховано по: Statystychnyi zbirnyk, 2016: http:/www.ukrstat.gov.ua.
Як cвiдчaть poзpaxyнки, cyттeвoгo poзшиpeння мa-cштaбiв ocвoeння нoвиx видiв пpoдyкцiï нe вiдбyлocя. Зa 2010-2015 pp. piвeнь ocвoeння нoвиx видiв npo,^^ цп ж пepeвищyвaв 50% (в 2014 p. - 30,1%). ^зький piвeнь впpoвaджeння peзyльтaтiв iннoвaцiйнoï дiяль-нocтi в y^aïm виcтyпae фaктopoм, який cтpимye зaбeзпeчeння eкoнoмiчнoï бeзпeки шляxoм iннoвaцiй-нoгo poзвиткy.
Одним iз фaктopiв, який би cпpияв пocилeнню то-мepцiaлiзaцiï нayки, пoвиннo cтaти викopиcтaння дocвiдy зapyбiжниx кpaïн щoдo пoдaткoвoгo cтимy-лювaння впpoвaджeння iннoвaцiй. З цieю мeтoю, нa нaшy думку, дoцiльнo бyлo б внecти змши дo Пoдaт-кoвoгo кoдeкcy y^aï™ щoдo cтимyлювaння збiль-
шeння вш^т нa iннoвaцiï. Цe мoжe бути нaдaння пiдпpиeмcтвaм пoдaткoвoгo кpeдитy га poзмip iннo-вaцiйниx витpaт га кушвлю тexнoлoгiй, oблaднaння. Moжливe зacтocyвaння пpиcкopeнoï aмopтизaцiï для oкpeмиx видiв ocнoвниx зacoбiв. Moвa йдe щю aктив-ну чacтинy ocнoвниx зacoбiв (гpyпи 4-6). Kpiм тoгo, дoцiльнo бyлo б знизити cтaвкy пoдaткy нa дoдaнy вapтicть для нoвoгo oблaднaння, якe ввoзитьcя в y^a-1ну. Цe дaлo б змoгy змeншити видaтки пiдпpиeмcтв тa тдвищити eфeктивнicть iннoвaцiйнoï дiяльнocтi.
Heдocтaтнiй piвeнь iннoвaцiйнoï aктивнocтi пocи-люeтьcя низьтою вiддaчeю вiд peaлiзaцiï тexнoлoгiч-нт iннoвaцiй (тaбл. 4).
Обсяг иикжацшиоТ продукцй' на 1 грн технологiчних 1ммовац1и
Таблиця 4
Пoкaзники 2011 p. 2012 p. 2013 p. 2014 p. 2015 p.
Обcяг iннoвaцiйниx тoвapiв, po6ÍX, norayr в дточик цiнax, млн грн na ^шию зaтpaт na тex-нoлoгiчнi ieno-вaцiï, Tpn 42386,7 3,9 36157,7 4,5 35862,7 6,4 25669,0 5,0 23050,1 2,1
Розраховано по: Statystychnyi zbirnyk, 2016
Так, в 2011 р. обсяг шновацшно1 продукци, одержано! на 1 грн технологiчних iнновацiй, скоротився в 1,8 раза порiвнянно з попередшм роком. Лише в 2013 р. спостертаеться полiпшення рiвня ефективнос-Ti використання технологiчних iнновацiй та досяг-нення рiвня 2010 р. Таким чином, вщновлення еконо-мiчного зростання не супроводжувалося стiйкою тен-денцiею до шдвищення ефективностi технолопчних iнновацiй.
Висновки
Побудова шновацшно1 моделi економiчного роз-витку краши потребуе мобшзацп фiнансових, матерь альних та трудових ресурсiв держави. В умовах об-меженостi фiнансових ресурсiв вагомим джерелом збiльшення витрат на техшчш науки може слугувати 1хнш перерозподш. З метою активiзацil шновацшно1 дiяльностi необхiдно впроваджувати податкове сти-мулювання зростання iнновацiйних витрат. Серед провщних напрямкiв - впровадження прискорених норм амортизацп для iнновацiйного обладнання.
Бiблiографiчнi посилання
Heits, V.M. (2015). Innovatsiina Ukraina 2020: natsionalna dopovid. NAN Ukrainy. K (in Ukrainian). Vyshnevskyi, V.P., Zbarazska, L.O., Zanizdra, M.Yu., Chekina, V.D. (2016). Natsionalna model neoindustrialnoho rozvytku Ukrainy: monohr. NAN Ukrainy, In-t ekonomiky prom-sti. Kyiv (in Ukrainian).
Fedulova, L.I. (2015). Tekhnolohichna polityka: hlobalnyi kontekst ta ukrainska praktyka: monohrafiia. Kyiv. nats. torh.-ekon. un-t (in Ukrainian). Innovatsiinyi rozvytok promyslovosti yak skladova strukturnoi transformatsii ekonomiky Ukrainy (2013). K.: NISD (in Ukrainian). Datsii, O.I., Haman, M.V., Datsii, N.V. (2010). Innovatsiina model rozvytku ekonomiky Ukrainy v
umovakh hlobalizatsii [Tekst] : monohrafiia. Donetsk: Yuho-Vostok (in Ukrainian).
Tkachuk, I.V., Berzhanir, A.L., Tsyhaniuk, A.V. (2014). Innovatsiina model rozvytku: tendentsii ta perspektyvy ekonomichnoi transformatsii: kol. Monohrafiia. Uman. derzh. ped. un-t im. P. Tychyny, N.-d. ekon. in-t. - Uman : Zhovtyi (in Ukrainian).
Kraus, N.M. (2015). Stanovlennaia innovatsiinoi ekonomiky v umovakh instytutsiinykh zmin: monohrafiia. Derzh. navch-nauk. ustanova «Akademiia fin. upr-ya». NDI finans. in-t. Kyiv: Tsentr uchbovoi literatury (in Ukrainian).
Bondar-Pidhurska, O.V. (2016). Naukovo-metodychni zasady staloho innovatsiinoho sotsialno oriientovanoho rozvytku ekonomiky: monohrafiia.. Vyshch. navch. zakl. Ukoopspilky «Poltav. un-t ekonomiky i torhivli (PUET)». Poltava; PUET (in Ukrainian).
Inozemcev, V.L. (2000). Sovremennoe postindustrial'noe obshhestvo: priroda, protivorechija, perspektivy. M.: Logos (in Russian).
Mau, V.A. (2012). Ekonomika i politika v 2011 godu: global'nyj krizis i poisk novoj modeli rosta. Voprosy jekonomiki. 2, 6-14 (in Russian).
Bell, D. (1999). Grjadushhee postindustrial'noe obshhestvo. Opyt social'nogo prognoshhirovanija. M.: «Academia» (in Russian).
Bolkhovytynova, O.Yu., Kvasiuk, B.Ye. , Kirieiev, S.I., Lunina, I.O., Marienko, A.M. (2003). Rol derzhavy u dovhostrokovomu ekonomichnomu zrostanni. Kh.: Fort (in Ukrainian).
Gorodnikova, N.V., Gohberg, L.M., Ditkovskij, K.A. (2017). Indikatory innovacionnoj dejatel'nosti: 2017 : statisticheskij sbornik. Nac. issled. un-t «Vysshaja shkola jekonomiki». M.: NIU VShJe (in Russian).
Statystychnyi zbirnyk (2016). Naukova ta innovatsiina diialnist Ukrainy za 2015 rik. Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy. K. (in Ukrainian).
Received 15.09.2017 Received in revised form 13.10.2017 Accepted 16.10.2017
