CC BY
14
HayKOBHH BicHHK .HbBiBCbKoro Ha^OHaibHoro ymBepcurery BeTepHHapHoi' MegnuUHH Ta 6i0TexH0iroriH iMeHi C.3. f^H^Koro Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies
doi: 10.15421/nvlvet8122
ISSN 2519-2701 print ISSN 2518-1327 online
http://nvlvet.com.ua/
УДК 330.341.1
~ж~ ••• • ж 7 •• •
1нноваци в аграрному сектор1 Украши в контекст1 розвитку
европейськоУ штеграцп
М.М. Дорош-Юзим, О.О. Дадак, Т.С. Гачек mim.dorosh@gmail.com
Львiвський нацюнальнийутверситет ветеринарног медицини та бютехнологт iMeHi С.З. Гжицького,
вул. Пекарська, 50, Львiв, 79010, Украгна
В сучасному ceimi темпи eкономiчного зростання та рiвeнь сустльного розвитку визначае тновацшна öimbHicmb, яка е рушшною силою ефективного функцюнування eкономiчноi системи i Грунтуеться на створент й експлуатацп нових знань, на тновацшному харакmeрi капталу та на тдприемницькому niдходi.
Техтчний прогрес змтюе наш ceim нeймоeiрними темпами. Те, що ще позавчора здавалося фантастикою, вчора перет-ворилося на смыиву iдeю, а вже сьогодн на повну впроваджуеться у наше повсякденне життя. Аграрний сектор не став винятком. За останш сто ротв iндуcmрiя подолала величезний шлях eiд гужових eозie до автотлотованих комбайшв та дронie-обприcкуeачie. Не дивно, що mаланоeиmi розробники хочуть ттегрувати в цей ринок ексклюзивт, довгооч^ваю та корисн ^новац^н розробки.
Hi для кого не секрет, що застосування тновацш в аграрному ceкmорi дае змогу перетворити навть найнесприятли-вш умови на справжню «перевагу». Багато людей неодноразово чули про нeймоeiрний устх в аграрнш галузi Австралп, 1зраглю, США, Канади та Hiдeрландie, де 1Тршення в сыьському гоcподарcmei застосовуються дуже широко. Ниш, на агроринку популярн таю ршення, як: впровадження систем точного землеробства, аерозйомка з метою контролю якоcmi mcieie, ведення кторй полie для вибору оптимальног культури, лабораторн до^дження Грунту для отримання тформацп про бiохiмiчний склад. Ц технологи дають можливкть збыьшити врожайтсть та знизити cобieарmicmь продукцн завдяки скороченню витрат на паливо, настня й добрива.
В Украгн з тноващями справа гiршe - eiдcоmок проникнення високих технологт в агроceкmорi поки що досить низький - близько 10-12% порieняно зi свтовими лiдeрами, але ми явно перебуваемо на правильному шляху.
Украгна лише починае знайомитися з цими глобальними трендами, але, саме в них полягае запорука уcпiшноcmi агроп-родовольчого виробництва. Варто зауважити, що сьогодн втчизняний агропромисловий комплекс перебувае на так званш пeрeхiднiй стадй. «До чого це нас приведе?!» - питання, на яке доeолi важко зараз eiдпоeicmи, однак на даному етат eim-чизнян аграрп устшно використовують у дiяльноcmi свогх тдприемств як новты розробки, так i cmарi, пeрeeiрeнi «дiдie-сьт» методи.
Knmnoei слова: альське господарство, тновацй, новатори, консерватори, eкономiчнe зростання, експортний потенщ-ал, ^новац^н технологи, маркетинговий рж, яюсть продукцн, твестицшна привабливкть, продовольчий ринок, нащона-льна економжа, свтовий ринок, агропромисловий комплекс, фермерсьш господарства, iмпорm, експорт, споживчий потен-щал, продовольча проблема, тновацшна iдeя, конкурентоспроможна продукцiя.
Innovations in the agricultural sector of Ukraine in the context of the development of european integration
M. Dorosh-Kizym, O. Dadak, T. Gachek mim. dorosh@gmail. com
Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Pekarska Str., 50, Lviv, 79010, Ukraine
Citation:
Dorosh-Kizym, M., Dadak, O., Gachek, T. (2017). Innovations in the agricultural sector of Ukraine in the context of the development of european integration. Scientific Messenger LNUVMB, 19(81), 123-128.
HayKoBHH BicHHK HHyBME iMeHi C.3. IKH^KOTO, 2017, T 19, № 81
In the modern world, the pace of economic growth and the level of social development are determined by innovation activity, which is the driving force behind the efficient functioning of the economic system, and is based on the creation and exploitation of new knowledge, on the innovative nature of capital and on the entrepreneurial approach.
Technical progress is changing our world at an incredible pace. What seemed fantastic the day before yesterday turned into a bold idea yesterday, and today it is being fully implemented in our everyday lives. The agrarian sector has not become an exception. Over the past hundred years, the industry has overcome a huge journey from carrot vans to autopilot combines and dron-sprayers. It is not surprising that talented developers want to integrate into this market exclusive, long-awaited and useful innovative developments.
It's no secret that the use of innovations in the agrarian sector makes it possible to turn even the most unfavorable conditions into a real «advantage». Many people have repeatedly heard of the incredible success in the agrarian sector of Australia, Israel, the United States, Canada, and the Netherlands, where IT-solutions in agriculture are widely used. Nowadays, agro-market is popular with such solutions as: introduction of precision agriculture systems, aerial survey for quality control of crops, field history for the selection of optimal crops, laboratory soil studies for information on the biochemical composition. These technologies make it possible to increase yields and reduce production costs by reducing fuel, seed and fertilizer costs.
In Ukraine, the situation is worse with innovations - the percentage ofpenetration of high technologies in the agrarian sector is still rather low - about 10-12% compared with world leaders, but we are obviously on the right track.
Ukraine is only beginning to get acquainted with these global trends, but it is in them that the key to the success of agricultural production. It is worth noting that today the domestic agro-industrial complex is in the so-called transitional stage. «Why will it lead us ?!» - a question that is difficult to answer now, but at this stage, domestic farmers are successfully using in their businesses as the latest developments, as well as old, proven «grandfather» methods.
Key words: agriculture, innovations, innovators, conservatives, economic growth, export potential, innovation technologies, marketing year, product quality, investment attractiveness, food market, national economy, world market, agroindustrial complex, farms, import, export, consumer potential, food problem, innovative idea, competitive products.
BcTyn
TpaHc^opMa^a po3BHTKy cycnigbcTBa KpaiH CBiTy 3yMoBuga ^opMyBaHHH TaKoi' Mogegi iHHOBaqmHoro nepeTBopeHHa rocnogapcrBa, ge HaaBHi BigMiTHi Big eTaniB nonepegHboro po3BHTKy npiopmeTH, a caMe: micTb KHrra HacegeHHa, nepeBaKaHHa iHTegeKTyagbHoi cKgagoBoi y Kaniragi nignpHeMCTBa, 3a6e3neneHHa 36e-peKeHHa goBKigga. 3Bigcu goBogi npocTHH bhchobok npo Te, ^o nogogaHHa eKoHoMiHHoro BigcraBaHHa, 3a-6e3neneHHa co^agbHo opiemoBaHoro po3BHTKy Bupima-gbHoro Miporo 3age®aTHMyTb Big nigHeceHHa HayKoMicT-khx ragy3eH Ta po3BHTKy TexHogorin. fflupoKe 3acTocy-BaHHa iHHoBaqm, pecypco36epiraMHHx TexHogorin, BHpo6HH^reo eKogorinHo Hucroro npogoBogbcrBa y c$epi arponpoMHcgoBoro KoMngeKcy cnpuaTHMyTb $o-pMyBaHHM KoHKypeHTHHx nepeBar noro nignpueMcTB Ta 3a6e3nenaTb inrerpa^ro y cBirorocnogapcbKy cucTeMy (Berezina, 2013).
Peagii po3BHTKy arpapHoro Bupo6HH^Ba b TpeTboMy THcaHogirri BKa3yMTb Ha KHrreBy Heo6xigHicrb noro nogagbmoro e^eKTHBHoro ^yHKqioHyBaHHa aKy go^gb-ho 3giftcHMBaTH BHKgMHHo no iHHoBa^nrnn Mogegi (Zubets and Tyvonchuk, 2004).
ArponpoMucgoBHH KoMngeKc (AnK) e npiopnreT-hom ragy33M yKpaiHcbKoi eKoHoMiKH i, y Han6gHKHun nepiog, crpaTeria Buxogy Ha phhok £C Mae cyrreBe 3HaneHHa gga nepcneKTHBHoro po3BHTKy. AgKe £C e Begune3HHM phhkom 36yTy. npu цbOмy inrerpa^a b TaKHH phhok Mae aK nepeBaru, TaK i HegogiKH. OgHHM 3 HancKgagHimux, b gaHHoMy KoHTeKcTi, nnraHb e agan-Ta^a BigHH3HHHoro ceKTopa eKoHoMiKH go yMoB Ta bh-Mor EBponeftcbKoro coM3y (Amosov and Havkalova, 2017).
^ocgig^eHHa nepcneKTHB BxogKeHHa nignpueMcTB arpapHoro ceKTopy yKpaiHH Ha phhok GBponencbKoro CoM3y e aKTyagbHHM, ocKigbKH oneBugHa Heo6xigHicTb nogagbmoro po3BHTKy i po3mupeHHa npucyTHocri BiT-
hh3hhhhx Bupo6HHKiB arponpogoBogbnoi npogy^ii Ha cBiToBux puHKax.
fflgaxu po3BHTKy nignpueMcTB arponpoMHcgoBoro ceKTopy yKpaiHH Ha iHHoBa^nrnn ocHoBi nepeg6ana-MTb, HacaMnepeg, 36agaHcoBaHi Ta B3aeMo3B'a3aHi crpy-KTypHi nepe6ygoBH ycix noro ragy3en, MaKcHMagbHe BnpoBag^eHHa y внpo6ннцтвo HanBaKguBimux gocar-HeHb HayKoBo-TexHinHoro nporpecy, BHKopucTaHHa cBiroBoro gocBigy Ta Han6igbm nporpecuBHux $opM eKoHoMiKH i oprarn3a^i внpo6ннцтвa.
AHcmi3 ocmcnnix docrndwenb i ny6mKCtyu. Teope-THHHi Ta npaKTHHHi acneKTH ^opMyBaHHa n po3BHTKy puHKy iHHoBa^nHux npo^ciB BucBiTgeHo y пpaцax 6araTbox 3apy6iKHux yneHux: H. fflyMneTepa, E. CaHTo, £. To^gepa, M. nopTepa, a TaKoK y HayKoBux gopo6Kax BigoMux BiTHH3HHHHx нayкoвцiв M. EaKaga, .H. Eigo3op, C. BogogiHa, B. Ten^, O. Aa^a, O. KpucagbHoro, M. CaguKoBa Ta rnmux. BiggaMHH HageKHe 3go6yTKaM eKoHoMicTiB y ^n c$epi, goцigbнo npogoBKnra gocgi-gKeHHa npo^cy ^opMyBaHHa puHKy iHHoBa^n b yKpa-
iHi.
Pe3ymTara Ta ix o6roBopeHHH
nicga po3Bagy PagaHcbKoro CoM3y yKpaiHa aKHHcb nac «no iнepцil» BunycKaga BucoKoTexHogorinHy npo-gyкцiм, age 3a 26 poKiB He3age®HocTi noTpe6a b iHTege-KTyagbHo-eMHux ceKTopax eKoHoMiKH npaKTHHHo noBHi-ctm 3iHmga нaнiвeцb, aM^eHT 3MicTHBca Ha c$epy noc-gyr. BunycK пpogyкцil BnaB Ha 60%, ^ Mo®Ha nopiB-HaTH 3 BTparaMH y flpyrin cBiToBiH BinHi, a nacTKa b cBiToBoMy BBn npogoB®ye 3HH®yBaTuca.
B nepcneKTHBi goKopiHHa мogepнiзaцia eKoHoMiKH, HaToMicTb peagii' cborogeHHa - TpuBaga gerpagaцia icHyMHoi crpyKTypH i aKTHBiB внpo6ннцтвa. ^acTKa cigbcbKoro Ta gicoBoro внpo6ннцтвa cKopoTugaca 3 25,5 go 10,5%. CnocTepiraeTbca 3HaHHe nagiHHa nepepo6Hoi npoMucgoBocTi, aKa cTaHoBuga b 1990 poцi Man5Ke Tpe-THHy BBn, - 3pemToM gocarga 13,3% b 2015 poцi: Ha
цьoмy тлi чacткa нeвиpoбничoгo ceraropa виpocлa в 3,5 paзи дo 18,2%. Пpичинoю тoмy cтaлa вiдcyтнicть oнoвлeння ocнoвниx зacoбiв.
Пpoблeм вичизнянш eкoнoмiцi дoдaли щe й 6orö-вi дiï нa Дoнбaci тa втpaтa Кpимy. Чacткa Дoнбacy в нaцioнaльнoмy ВВП cтaнoвилa 16%, a втpaтa pинкoвoï вapтocтi мaтepiaльнo-cиpoвиннoï бaзи Кpимy oцiню-eтьcя мaйжe в 127 млpд. гpн.
Укpaïнa пoчaлa пpaцювaти в пpинципoвo нoвиx yмoвax i виcнoвки фaxiвцiв нeвтiшнi: CTapa cтpyктypa eкoнoмiки нe мoжe зaбeзпeчити нi зpocтaння, нi cтaбi-льнocтi, am нaвiть цiлicнicнocтi тa нeзaлeжнocтi дep-жaви.
Сдиним бeзaльтepнaтивним вapiaнтoм для eraro-мiки нaшoï дepжaви нa cьoгoднiшнiй дeнь e œpeopie-нтaцiя нa виcoкoтexнoлoгiчний iннoвaцiйний шляx poзвиткy.
Дeдaлi бiльшa кiлькicть таутовщв i пpaктикiв го-гoджyeтьcя з тим, щo пepшoчepгoвим зaвдaнням та дaнoмy eтaпi poзвиткy pинкoвoï eкoнoмiки e №o6x№ нicть впpoвaджeння товт пiдxoдiв дo cтpaтeгiï yпpaвлiння iннoвaцiйнoю дiяльнicтю в aгpoпpoмиcлo-вoмy кoмплeкci, aджe, caмe зa paxyнoк iннoвaцiйниx пepeтвopeнь АПК Укpaïни мoжe мaти кoнкypeнтнi пepeвaги нa cвiтoвиx aгpoпpoдoвoльчиx pинкax.
Iннoвaцiï - ключoвий вэж^ль cклaднoгo мexaнiзмy пpoцвiтaючoгo мaйбyтньoгo aipapTOro ceктopy. Ha-caмпepeд, вoни e вaжливoю пepeдyмoвoю пoбyдoви poзyмнoï pинкoвoï eкoнoмiки. Iннoвaцiï нe лишe зa-бeзпeчyють виcoкy кoнкypeнтocпpoмoжнicть тд^и-eмcтв, aлe й дoзвoляють cтвopювaти бiльшe гiдниx poбoчиx мicць i фopмyвaти кpaщi coцiaльнi взae-мoзв,язки.
Ефeктивнicть iннoвaцiй в aгpapнoмy ceraro-pi зaлeжить ввд cиcтeми пoкaзникiв тexнoлoгiчнoï, eкoнoмiчнoï, coцiaльнoï тa eкoлoгiчнoï eфeктивнocтi. Тaкий пiдxiд гapaнтyвaтимe aгpapнoмy пiдпpиeмcтвy пocтiйнe oтpимaння вичepпнoï iнфopмaцiï ^o cтaн i eфeктивнicть iннoвaцiйниx opo^cie.
Вчeнi cтвepджyють, щo дo 2050 poRy нaceлeння зeмнoï кyлi зpocтe з 7-ми мiльяpдiв дo 9-ти. Шкищ opниx зeмeль cкopoчyвaтимyтьcя чepeз eкcпaнciю мeгaпoлiciв тa пoгipшeння гpyнтoвo-клiмaтичниx yмoв. Пepeд cвiтoм пocтaнe зaвдaння: як oтpимaти бiльшe, зaдiявши мeншe pecypciв. Тoбтo, виживуть лишe ri виpoбники тa бiзнecи, якi 6удуть зaпpoвaджy-вaти eнepгoзбepiгaючi тa eкoнoмнi iннoвaцiï.
В ocнoвy вcix ycпiшниx пiдпpиeмцiв ляжуть тaкi ocнoвнi шняття, як cтaлe виpoбництвo (sustainability), - дe poзyмнi тa oщaдливi тexнoлoгiï зaпpoвaджyвaти-мyтьcя пo вcьoмy лaнцюгy виpoбництвa тa циклiчнa eкoнoмiкa (circular economy), - ята гpyнтyeтьcя та пpинципax кpyгoвoгo тa бeзвiдxoднoгo виpoбництвa.
Maйбyтнe АПК нepoзpивнo пoв'язaнe iз poзвиткoм IТ-тexнoлoгiй, впpoвaджeнням yнiкaльниx тexнoлoгiй i iннoвaцiй, aвтoмaтизaцieю вcix пpoцeciв. Ужe ^oro-днi гiгaнти cфepи АПК пoчинaють викopиcтoвyвaти cиcтeми тoчнoгo зeмлepoбcтвa, пpoвoдити cy^ramo-вий мoнiтopинг у oнлaйн-peжимi, викopиcтoвyвaти GPS-нaвiгaцiю, кapтyвaння, бeзпiлoтники, Rea^ora^ тepи, впpoвaджyвaти мepeжi мeтeocтaнцiй, влacнi нayкoвo-дocлiднi цeнтpи. Aлe, нaжaль бiльшicть y^a-ïнcькиx ciльгocпвиpoбникiв пoки щo лишe cтoять та пopoзi впpoвaджeння iннoвaцiй.
США
У кража
Швейцария
Великобритания
Нтдерланди
INDEX™* = ЮОба.
Рис. 1 Глобальний 1ммовац1имии iндекс 2015
Джepeлo: вiдoбpaжeнo зa дaними http://acic.com.ua
М1ж розвитком технологш i зростанням економ1ки завжди був прямий взаемозв'язок. Якщо подивитися на Глобальний iндeкс iнновацiй - 2015 (Global Innovation Index), то ми побачимо, що в першш п'япрщ краши, яш ми звикли називати розвиненими: Швeйцарiя, Вeликобританiя, Швeцiя, Нiдeрланди, США. Украша в цьому рейтингу на перюд 2015 року займала 64 мюце з пeрeлiку 143-х кран (рисунок 1).
Можна констатувати, що протягом останнiх трьох рокiв iндeкс шновацшносп повiльно, але все таки зростае: з 35,01 у 2011 рощ до 36,45 в 2015-му. На-приклад, у Швeйцарiï, яка на першому мiсцi - 68,30 ^i 100), а у Судану, який зайняв останнiй рядок рейтингу, - 14,95 (рис. 2).
Рис. 2 Динамика шдексу iнновацiй в УкраТш за перiод 2011-2015 рокчв
Джерело: вiдображeно за даними http://acic.com.ua
1ндекс iнновацiйностi - це аналiз 79 показник1в, основнi з яких: iнститути; людський капiтал та досль
дження; iнфраструктура; рiвeнь розвитку ринку i рь вень розвитку бiзнeсу.
Аналiзуючи данi 2016 року можемо спостерйати що Украша Глобальному шновацшному iндeксi тд-нялась iз 64-ï сходинки рейтингу на 56-ту, - таким чином змщнивши свою позицш на 8 сходинок.
Нинi Свропейський союз розпочав здiйснeння стратeгiï £С пiд назвою «Горизонт 2020», метою я^' е просування iнновацiйного, сталого та шклюзивного зростання в уах сферах eкономiки. Бюджет стратеги складае 3851 млрд. евро, або 5% вщ загального бюджету £С. У зазначeнiй стратеги поставлено 5 ключо-вих цiльових завдань, яш повиннi бути досягнутi до 2020 року. Стратепя «Горизонт 2020» передбачае створення системи европейського партнерства шно-вацiй (EIPs) на пeрiод 2014-2020 рр. Мета такого тдходу полягае в гeнeрацiï нових вдей i перетворенш iснуючоï системи неявних знань в цiльовi рiшeння. Такий шдхвд повинен не тiльки стимулювати спшьне створення iнновацiй i впровадження цих ршень у практику, а й прискорити поширення iнновацiйних вдей (Factsheet: Horizon 2020).
Економiчна привабливiсть Свропейського Союзу для Украши полягае насамперед у можливосп долу-читися до високоï культури ефективного ринкового господарювання i тдняти до такого ж рiвня власну eкономiку. Свропа становить собою один iз масштаб-них платоспроможних та iнновацiйних ринк1в, освоь ти й заповнити який намагаються багато краïн свiту, так1 як США, Японiя, Китай, Iндiя, Бразилiя, Росiя.
Iнновацiйнiсть виробництва в £С перевищуе 75%. З таким потенщалом евроiнтeграцiйноï привабливостi не може зрiвнятися нiхто.
1НДЕКС ГЛОБАЛЬНО! КОНКУРЕНТО-СПРСЖОЖКОСТ1 рейтинг ЕК0Н0М1ЧН01 СВОБОДИВ CBITI ГЛОБАЛЬНИИ 1ННОВАЦ1ЙНИЙ 1НДЕКС 1НДЕКС ГЛОБАЛ13АЦ11
The Global Eiùnotrrk Freedom The Giotcii KQF /rtiiïJf
Competitiveness Index of lire World innovation index of Globalitation
Ifi ФИ tfî tfi
1. Гонконг 1. Швейц^рш ■1, Шдерланди
2. Liki ¿iiiyp 2. Швецт 2. рл^нд|я
3. Нова Зеландия 3. Велика Бркттгтя 3, Бельгия
1 33. ПакиС1ан 55. Монгол ¡я 40. Латв1я
Bin ЕЯЗЕщМ
136. Гзйанз 57. Бахрейн 42.Та1ланд
157.КОНГЗ 126. ТОГО 205. Са»-Мйрино
1 S3. Л1вш 12 7. Гв1нея 206. Сомал!
159. Бенесуела 128. Емен 207. BipriHCbKi Острови
Рис. 3 Позицп Украши в глобальних рейтингах у см1вв1дмошемм1 2016 : 2015
Джерело: ввдображено за даними https://www.slovoidilo.ua
£С - це територ1я високоефективно! шновацшно! економ1ки. Середнш показник ВВП на жителя в £С майже увосьмеро вищий, шж в Укра!ш, i в 2,5 рази -шж у Росп. У провщних кра!нах £С рiвень економiч-ного розвитку ще вищий. Найхарактернiшим показ-ником ефективностi економiки традицiйно вважаеться продуктивнiсть працi. За цим показником £С, особливо його провадш кра!ни, посвдае першi позицп у свт. Продуктивнiсть працi в еврозош у 2,5 рази ви-ща, нiж у Росп, i вчетверо - шж в Укра!ш. Середнш рiвень енергоефективностi економiки в £С втричi вищий, шж в Росп, i вчетверо - шж в Укра!ш. Провь днi кра!ни £С мають ще кращi показники.
Сьогодш £С - лвдер у свт за розвитком так звано! зелено! енергетики i дае понад 40% свггово! вцщов-лювано! енергi!. Отже, економiчна модель £С та рiвень !! ефективностi - це руб1ж, який мае високе мотивацiйне значения для Укра!ни та цiнний досвщ для l! розвитку (Dorosh-Kizym et al., 2017).
Високий iнновацiйний потенщал £С - один iз найбшьш потужних i мотивацiйних чинникiв для евроштеграцшного вибору УкраХни.
Щдсумовуючи вище викладене можна видiлити, що основними проблемами щодо спрямування аграрного сектору УкраХни в iнновацiйному векторi е наступи:
■ не шновацшний менталiтет населення Укра!-ни, зокрема державного апарату управлiння, шдприе-мницько! спiльноти;
■ надмiрне податкове навантаження не сприяе розвитку iнновацiйного тдприемництва;
■ недостатне iнвестицiйне забезпечення науко-во-технiчно! та iнновацiйноi дiяльностi;
■ вщсутшсть дiевих заходiв та шструменпв стимулювання шновадшно! дiяльностi тдприемницт-ва, зокрема, сучасна система державних закутвель та замовлення, чинне законодавство не сприяють надхо-дженню iнновацiйно! продукцi!;
■ залучення лише виокремлених пiдприемств та оргашзацш до iнновацiйного процесу;
■ слабшсть органiзацiйного та нормативного забезпечення розвитку суб'екпв господарювання в шновацшнш сферi;
■ низьк1 витрати пвдприемств на НДДКР;
■ недостатнiй стутнь впровадження на пвдпри-емствах новггшх iнформацiйних технологiй;
■ порiвно невисока здатшсть пiдприемств до запозичення та освоення, адаптащ! новiтнiх техноло-гш;
■ низький рiвень платоспроможного попиту на iнновацi!;
■ низька частка яшсно! освiченостi персоналу;
■ низький рiвень захисту штелектуально! влас-носп, служб сертифiкацi! iнновацiйно! продукцi! (Yurynets, 2016).
Без iнновацiйних процесiв неспроможш в1дбува-тися структурнi перетворення, динашчне економiчне зростання i виведення економши нашо! кра!ни на шлях сталого розвитку. Саме iнновацi! повиннi з^а-ти стратегiчно важливу роль у ефективнш трансфор-мацi! i розвитку сшьського господарства Укра!ни, стимулюваннi аграрного тдприемництва, забезпе-
ченнi здатностi конкурувати на внутрiшнiх i зовнiш-шх ринках, тим бiльше, що в умовах ринково! систе-ми господарювання, штегрування в глобальне агроп-ромислове виробництво все бiльш в1дчутним е катас-трофiчне вiдставання технiко-технологiчного рiвня аграрного сектору економiки Укра!ни вщ провiдних свiтових виробник1в сiльськогосподарськоl продукцп.
Комплексний характер iнновацiй в аграрному сек-торi диктуе специфiчнi вимоги до шновацшного ме-ханiзму (нормативно-правовш базi iнновацiйного розвитку, органiзацi! i управлiнню, iнновацiйному маркетингу, розвитку шновацшно! структури тощо). Адже, в аграрному господарствi навiть щонайменше упущення повертаеться небажаними наслщками. Складнiсть аграрного виробництва i його особливостi зумовлюють своерщшсть пiдходiв i методiв управлiн-ня iнновацiйним процесом в цiй сфер^ поеднання рiзних типiв iнновацiй, посилення ролi держави в стимулюваннi шновацш.
Висновки
Отже, iнновацiйний бiзнес в аграрнш сферi нале-жить до ризикового катталу. Тому, його розвиток потребуе великих вiтчизняних та шоземних iнвести-цiй. При цьому, ризики повинш бути компенсованi не ильки доходами пiдприемств-новаторiв, але й гаран-тiями, пiльговим оподаткуванням, дешевим кредиту-ванням, страхуванням тощо.
Для того, щоб тдвищити ефективнiсть iнновацiй, i тим самим знизити ризик, - необхщно, насамперед, сформувати економiчний мехашзм влиття науки в структуру агровиробництва. Для вибору найефектив-нiших форм i методiв iнновацiйно! активностi в агро-продовольчому комплексi потрiбен дiевий науково обгрунтований пiдхiд, який м^тив би формулювання мети i вибiр стратегИ, пiдготовку iнновацiйних проек-пв, управлiния проектами та ризиками, персоналом, створенням, освоенням i як1стю ново! техшки, оцiнку ефективностi iнновацiй. Визначальне мюце при цьому належить вибору мети та шновацшно! стратеги.
На основi шновацшного розвитку можна досягти суттевого п1двищення конкурентоспроможиостi аграрного сектору, i наша кра!на мае ва шанси зайняти достойне мюце на свiтових ринках продукцi! аграрного виробництва.
Укра!на - аграрна держава, вщтак, стрiмкий та ефективний розвиток цього сектору е надзвичайно важливим. Очевидно, що рух в майбутне неможливий без залучення новггшх технологш i тут значну роль вщграе !х грамотне впровадження та продуктивне використання.
Бiблiографiчнi посилання
Berezina, L.M. (2013). Innovatsiina polityka pidpryiemstv APK: taktychni ta stratehichni aspekty. Marketynh i menedzhment innovatsii. 4, 122-132 (in Ukrainian).
Zubets, M., Tyvonchuk, S. (2004). Rozvytok innovatsiinykh protsesiv v ahropromyslovomu vyrobnytstvi. Ahrarna dumka (in Ukrainian).
HayKOBHH bîchhk ^HyBME iMeHi C.3. I^H^Koro, 2017, T 19, № 81
Amosov, O.Iu., Havkalova, N.L. (2017). Kooperatsiia yak instrument pohlyblennia mizhhaluzevykh zviazkiv v APK. Skhidna Yevropa: ekonomik, biznes ta upravlinnia. 2, 337-342 (in Ukrainian).
Factsheet: Horizon 2020 budget // ec.europa.eu.
Dorosh-Kizym, M.M., Dadak, O.O., Hachek, T.S. (2017). Perspektyvy rozvytku ahropromyslovoho kompleksu Ukrainy v umovakh yevrointehratsii. Naukovyi visnyk LNUVM ta BT imeni S. Z. Gzhytskoho.19(76), 47-55 (in Ukrainian).
Yurynets, Z.V. (2016). Innovatsiini stratehii v systemi pidvyshchennia konkurentospromozhnosti ekonomiky Ukrainy, 175-176 (in Ukrainian).
Sirenko, N.M. (2009). Nova rol silskoho hospodarstva v ekonomichnomu rozvytku krainy. Visnyk Bilotserkivskoho derzhavnoho ahrarnoho universytetu: Zb. nauk. prats. Bila Tserkva. 63, 58-61 (in Ukrainian).
Zamozhne suspilstvo, konkurentospromozhna ekonomika, efektyvna derzhava: Prohrama ekonomichnykh reform na 2010-2015 roky vid 2 cherv. 2010 r. [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu: http://www.rada.gov.ua (in Ukrainian).
Received 18.09.2017 Received in revised form 16.10.2017 Accepted 23.10.2017
