CC BY
63
_ЗАГАЛЬНА ПЕДАГОГ1КА ТА 1СТОР1Я ПЕДАГОГ1КИ_
25. Urusky'j A. V. Vnutrishnya dyferenciacija jak zasib realizaciyi indyvidualnogo pidkhodu do navchannia starshoklasnykiv za texnologichnym profilem [Internal differentiation as a means of implementing an individual approach to teaching high school students according to the technological profile] (in Ukrainian). Naukovi zapysky' Ternopilskogo nacionalnogo pedagogichnogo universytetu imeni Volodymyra Gnatyuka. Seriya: Pedagogika, 2014, Vol. 3, pp. 78-82. Available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NZTNPU_ped_2014_3_15.
26. Xmelyar I. Metodychni pidkhody dferenciaciji ta indyvidualizaciji navchannia na zanyattiakh ximiji ta biologiji [Methodical approaches to differentiation and individualization of training in chemistry and biology classes] (in Ukrainian). Naukovi zapysky Ternopilskogo nacionalnogo pedagogichnogo universytetu imeni Volodymyra Gnatyuka. Seriya: Pedagogika, 2009. Vol.1. pp. 121-125. Available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NZTNPU_ped_2009_1_28.
27. Chernyakova O. I. Indyvidualno-osobystisnyj pidkhid u navchalnomu procesi vyvchennia inozemnoji movy [Individual-personality approach in the learning process of studying a foreign language] (in Ukrainian). Psyxolingvistyka, 2012, Vol. 9, pp. 143-149. Available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/psling_2012_9_22.
28. Shexovczov L. Indyvidualnyj pidxid do uchnia u praktyci navchalno-korekcijnoji roboty: vrakhuvannia konstytucionalnykh osoblyvostej uchniv u navchalno-vykhovnomu procesi [Individual approach to the student in the practice of teaching and correction work: taking into account the constitutional features of students in the educational process.] (in Ukrainian). Psykholog, 2004. - Vol. 37, pp. 5-11.
29. Shy'nkarenko L. Indyvidualizacija ta dyferenciacija navchannia na urokakh fizkultury [Individualization and differentiation of training in physical education classes] (in Ukrainian), Zdorovia ta fizychna kultura. Shkilnyj svit, 2011, Vol. 11, pp. 1-4.
30. Barth R. S. Open Education and the American School / R. S. Barth. - N. Y.: Schocken Books, 1974.
31. Kunert K. Theorie und Praxis des offenen Unterrichts / K. Kunert. - München: Kosel, 1978. - 173 s.
32. PISA-2018: [programa mizhnarodnogo ocinyuvannya uchniv], [program of international assessment of students] (in Ukrainian) Ukrayinskyj centr ociniuvannia yakosti osvity. Available at: http://testportal.gov.ua/pisa.
33. Silberman C. E. Crisis in the Classroom / C. E. Silberman. - N. Y.: Random House, 1970. - 553 p.
УДК 378.1
В1КТОР1Я МЕНЯЙЛО
meniailo16@gmail.com кандидат фiзико-математичних наук, доцент, Запорiзький нащональний ушверситет м. Запорiжжя, вул. Жуковського, 66
НАУКОВО-1ННОВАЦ1ЙНА ДШЛЬШСТЬ ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ: СУТН1СТЬ ТА ВЗА6МОД1Я СКЛАДОВИХ
BiösHaHeHO, що одним з головних напрямiв державноi полiтики у сферi oceimu е розвиток науковог та iнновацiйноi дiяльностi вищих навчальних 3aKnadie, що покладае на них додатковi функцП, пов 'язанi is включенням науково'1' дiяльностi унiверситетiв в единий iнновацiйний процес з метою створення i практичного застосування нових знань. Розкрито взаемозв 'язок мiж науковою та iнновацiйною дiяльнiстю та виокремлено особливий вид дiяльностi - науково-тновацШну. Встановлено ргзницю мiж поняттями «iнновацiйний процес» та «iнновацiйна дiяльнiсть», «iнновацiйна дiяльнiсть» i «науково-тновацшна дiяльнiсть», запропоновано 'х авторське визначення. Побудовано структурну модель тновацшного процесу, в якш умовно можна визначити три пiдсистеми: наукову, науково-тновацшну та iнновацiйну. Показано, що перша з них пов 'язана з виробництвом нових знань, як е результатом науково'1' дiяльностi, та 1'х трансфером на ринок знань; друга вiдповiдае за перетворення нових знань в науковi новаци, як е результатом науково-тновацшноi дiяльностi, та iх трансфер на ринок об'ектiв права iнтелектуальноi власностi; третя пiдсистема пов 'язана з перетворенням наукових новацш в iнновацii, як е результатом iнновацiйноi дiяльностi, та iх трансфером на ринок товарiв i послуг.
Ключовi слова: iнновацiйний процес, iнновацiйна дiяльнiсть, наукова дiяльнiсть, науково-iнновацiйна дiяльнiсть.
ВИКТОРИЯ МЕНЯЙЛО
кандидат физико-математических наук, доцент, Запорожский национальный университет г. Запорожье, ул. Жуковского, 66
НАУЧНО-ИННОВАЦИОННАЯ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ ВЫСШЕГО УЧЕБНОГО ЗАВЕДЕНИЯ: СУТНОСТЬ И ВЗАИМОДЕЙСТВИЕ СОСТАВЛЯЮЩИХ
Отмечено, что одним из основных направлений государственной политики в сфере образования является развитие научной и инновационной деятельности высших учебных заведений, что возлагает на них дополнительные функции, связанные с включением научной деятельности университетов в единый инновационный процесс по созданию и практическому применению новых знаний. Раскрыта взаимосвязь между научной и инновационной деятельностью и выделено особый вид деятельности - научно-инновационную. Установлено отличие между понятиями «инновационный процесс» и «инновационная деятельность», «инновационная деятельность» и «научно-инновационная деятельность», предложено их авторское определение. Построена структурная модель инновационного процесса, в которой условно можно выделить три подсистемы: научную, научно-инновационную и инновационную. Показано, что первая из них связанная с производством новых знаний, полученных в результате научной деятельности, и их трансфером на рынок знаний; втора, отвечает за преобразование новых знаний в научные инновации, которые являются результатом научно-инновационной деятельности, и их трансфер на рынок объектов интеллектуальной собственности; третья связанная с преобразованием научных новаций в инновации, которые являются результатом инновационной деятельности, и их трансфером на рынок товаров и услуг.
Ключевые слова: инновационный процесс, инновационная деятельность, научная деятельность, научно-инновационная деятельность.
VIKTORIJA MENIAILO
Associate Professor, Zaporizhzhya National University Zaporizhzhya, Zhykovsky 66 Street
SCIENTIFIC AND INNOVATION ACTIVITIES OF HIGHER EDUCATION INSTITUTION: THE ESSENCE AND INTERACTION OF THE COMPONENTS
One of the main directions of state policy in education is the development of scientific and innovation activities at institutions of higher education. It imposes on them additional features related to the inclusion of scientific activities in universities united innovative process for the creating and practical application of new knowledge. The purpose of the article is to establish the relationship between scientific and innovation activities and clarify the essence of scientific and innovation activities by building a coherent structural model of the process, which includes scientific, «scientific and innovation», and innovative components and corresponding levels of transfer of scientific results. In this paper, using theoretical research methods (analysis of philosophical, economic, educational scientific literature and regulatory documents, comparing and matching different views on studying the problem, generalization, systematization, classification, modeling), defined the interrelation between scientific and innovation activities and allocated a special kind activities - «scientific and innovation activities». There has been singled out the difference between the concepts of «innovation process» and «innovation activities», and between the categories of «innovation activities» and «scientific and innovation activities». The author's definitions as to the given terms have been provided. It is shown that «scientific and innovation activities» is the process of introducing scientific new knowledge in scientific innovations (new materials, methods, technologies, software, know-how, organization, production, management systems and processes, etc.) and their subsequent distribution to be used in innovation activities. The phases of «scientific and innovation activities» are the processes of generation, creation, implementation and diffusion of scientific innovations. The paper presents a structural model of the innovation process, which can be roughly divided into three subsystems: scientific, «scientific and innovation» and innovation. The science subsystem is associated with the production of new knowledge resulting from scientific activities, and its transfer to knowledge market transfer (transfer of the first level). The "scientific and innovation activities " subsystem is responsible for the transformation of new knowledge into scientific innovations. This is the result of «scientific and innovation» activities, and their transfer to the market of objects of intellectual property (transfer of the second level). The third, innovative
_ЗАГАЛЬНА ПЕДАГОГ1КА ТА 1СТОР1Я ПЕДАГОГ1КИ_
subsystem, is associated with the transformation of scientific innovations into innovations (new products, services, etc.), which are the results of innovation activities and their transfer to market of goods and services (transfer to third level).
Keywords: innovation process, innovation activities, scientific activities, "scientific and innovation activities".
У Нащональнш стратеги розвитку освгти в Укра!ш на перюд до 2021 р. зазначаеться, що одним i3 стратепчних напрямiв державно! политики у сферi освгти мае стати розвиток науково! та шновацшно! дiяльностi, що вщображено у новому Закош Укра!ни «Про вищу освпу», де iнновацiйну дiяльнiсть визнано невiд'емною складовою науково!, науково-технiчно! дiяльностi ВНЗ. Це накладае на них додатковi функцп, пов'язанi не лише з проведенням фундаментальних i прикладних дослiджень, якi е традицiйними видами науково! дiяльностi ВНЗ, а й iз включенням науково! дiяльностi ушверситеив в единий iнновацiйний процес щодо створення i практичного застосування нових знань з метою отримання нових товарiв чи послуг з новими якостями.
Пд iнновацiйнiстю науки розумдать не лише !i спрямованiсть на отримання нових знань, вщкриття нових властивостей дослщжуваних об'екпв, а й внесок науки у розвиток екожмчного потенщалу суспiльства. Основним механiзмом поеднання науково-технiчно!' дiяльностi з виробничою е ефективно дiюча технологiя трансферу наукових результатiв - процес передачi ново! ще!', технологи або розробки учасникам i виконавцям наступних етапiв единого шновацшного процесу [11, с. 275, 289].
1нновацшним процесам у сферi освiти присвяченi роботи Л. Вознюк, Л. Ващенко, Л. Даниленко, Б. Данилишина, Н. Кривицько!, В. Куценко, О. Марущенко, О. Навроцького, Л. Шевченко та багатьох iнших науковщв. Але донинi науковцi не дшшли единого висновку щодо спiввiдношення категорш «iнновацiйний процес» та «iнновацiйна дiяльmсть», «iнновацiйна дiяльнiсть» i «науково-iнновацiйна дiяльнiсть». Не визначено роль i мюце науково-iнновацiйно! дiяльностi в iнновацiйному процесс
Метою статт е встановлення взаемозв'язку мiж науковою та iнновацiйною дiяльнiстю й уточнення сутностi науково-iнновацiйно! дiяльностi шляхом побудови цiлiсно! структурно! моделi iнновацiйного процесу, яка включае наукову, науково-шновацшну та iнновацiйну складовi i вiдповiднi !м рiвнi трансферу результапв наукових дослiджень.
З позицi! педагопчно! науки дiяльнiсть розглядаеться як активна взаемодiя людини з навколишнiм св^ом, у процесi яко! вона е суб'ектом, що цшеспрямовано впливае на об'ект i задовольняе таким чином сво! потреби. За визначенням Я. Крушельницько!, дiяльнiсть - це форма активного ставлення людини до дшсносп, спрямована на досягнення свiдомо поставлених цiлей, якi пов'язанi зi створенням суспiльно значущих (матерiальних i духовних) цшностей i засвоенням суспiльного досвщу[9, с. 6].
Особливим видом шзнавально! дiяльностi людини, що спрямована на отримання, обгрунтування та систематизацiю об'ективних знань про свiт, людину, суспшьство i пiзнання, е наукова дiяльнiсть. Вiдмiннiсть науки вiд iнших сфер людсько! дiяльностi полягае в тому, що лише у сферi науки виробництво нових знань е не тшьки засобом, а й основною метою i продуктом дiяльностi. Впровадження результатiв наукових дослiджень i розробок, спрямованих на удосконалення виробництва та способiв його органiзацi!, на покращення економiчних, психологiчних, соцiальних вiдносин у колектиы, групi, суспiльствi загалом тюно пов'язано з таким поняттям, як «шноващйна дiяльнiсть».
Новацiя - це завжди щось нове: нове явище, нова продукцiя, новий метод, новий порядок, нова технолопя тощо. Щоб новацiю перетворити в iнновацiю, !! необхiдно впровадити у виробництво або сферу споживання. Так, М. Зубець i С. Тивончук пiд шноващею розумiють новацiю, що матерiалiзуеться у новий продукт, пройшовши стадп науково-техшчного й iнновацiйного циклiв [6, с. 99].
Уа iнновацi! з'явилися в результат практично! дiяльностi людей, тому розкриття !х сутностi потрiбно шукати насамперед в економiчнiй та техшчнш лiтературi. На сьогоднiшнiй день шноващя - це поняття, що широко використовуеться як у зарубiжнiй, так i у вiтчизнянiй науковiй ттератур^ сутнiсть якого, залежно вщ об'екта дослщження, може трактуватися по-рiзному: як система, як процес, як змша, як об'ект i як результат певно! дiяльностi [12]. Але враховуючи принципову рiзницю мiж поняттями «об'ект» i «процес», ц1 трактування можна звести до цих двох основних пiдходiв [14, с. 276].
_ЗАГАЛЬНА ПЕДАГОПКА ТА 1СТОР1Я ПЕДАГОПКИ_
Об'ектний пiдxiд дoзвoляe poзглядaти iннoвaцiï як oб'eкт, щo е peзyльтaтoм нayкoвo-тexнiчнoгo пpoгpecy, втжний y нoвиx (вдocкoнaлeниx) видax ^o^^ii', пocлyг, тexнoлoгiчниx пpoцeciв, мeтoдiв yпpaвлiння тoщo. Бiльшicть нayкoвцiв тpaктye тняття <«ншващя» з пoзицiй oб'eктнoгo m^xo.ny. Вiдпoвiднo дo мiжнapoдниx cтaндapтiв шшващя визнaчaeтьcя як кiнцeвий peзyльтaт iннoвaцiйнoï дiяльнocтi, який дicтaв втiлeння y вигляд нoвoгo a6o yдocкoнaлeнoгo пpoдyктy, впpoвaджeнoгo на pинкy, нoвoгo чи вдocкoнaлeнoгo тexнoлoгiчнoгo пpoцecy, щo знaйшoв викopиcтaння y пpaктичнiй дiяльнocтi a6o нoвoмy пiдxoдi дo coцiaльниx пocлyг [15, c. 38].
Cyтнicть ^o^cmre пiдxoдy пoлягae в тoмy, щo iннoвaцiя poзглядaeтьcя як кoмплeкcний ^o^c, щo включае cтaдiï зapoджeння, cтвopeння, впpoвaджeння, пoшиpeння i викopиcтaння швж тoвapiв, виpoбiв, тexнoлoгiй, opгaнiзaцiйниx фopм тoщo. Вpaxoвyючи, щo, пo-пepшe, кaтeгopiя «^o^c» oзнaчae xiд, poзвитoк будь-яшго явища, пocлiдoвнy зaкoнoмipнy змiнy сташв y poзвиткy бyдь-чoгo, a ro^pyre, вiдпoвiднo дo зaгaльнoï тeopiï poзвиткy мoжyть poзвивaтиcя лишe cиcтeми, то мoжeмo зpoбити виcнoвoк, щo змют пoняття <«ншващя» з пoзицiй Dpo^crnro пiдxoдy (як cиcтeмa, змша ^o^c) пpaктичнo вiдпoвiдae змicтy пoняття <аншвацшний ^o^c».
З eкoнoмiчнoï тoчки зopy [2, c. 133] iннoвaцiйний ^o^c - цe пocлiдoвнa змiнa взaeмoпoв'язaниx poбiт вiд виникнeння iдeï, пpoвeдeння нayкoвиx дocлiджeнь пo нiй дo ïï peaлiзaцiï й пoшиpeння, яка пpизвoдить дo oтpимaння пeвнoгo cycпiльнo-eкoнoмiчнoгo eфeктy. З пeдaгoгiчнoï тoчки зopy, нaпpиклaд, за тepмiнoлoгiчним cлoвникoм за peдaкцieю О. Огieнкo, iннoвaцiйний npo^c - цe кoмплeкcнa дiяльнicть m cтвopeнню, ocвoeнню, викopиcтaнню та poзпoвcюджeнню нoвoввeдeнь [8]. Оcoбливicтю iннoвaцiйниx ^o^^ e ïx циклiчний xapaктep, щo пpoявляeтьcя y cтpyктypi eтaпiв, яю пpoxoдить iннoвaцiя.
В нayкoвiй лiтepaтypi нe виpoблeнo eдинoгo пiдxoдy щoдo poзгopтaння iннoвaцiйнoгo пpoцecy. Бyдeмo poзглядaти iннoвaцiйний пpoцec як пpoцec пepeтвopeння нayкoвиx знань в iннoвaцiï, щo xapaктepизyeтьcя такими oзнaкaми: 1) мае цикшчний xapaктep; 2) poзгopтaeтьcя y npocTOpi i чaci; 3) мютить ocнoвнi eтaпи: нayкoвий, пiдгoтoвчий, виpoбничий, eкcплyaтaцiйний; 4) cпpямoвaний на зaдoвoлeння cycпiльниx пoтpeб.
Чacoвий iнтepвaл мiж виникнeнням iдeï та пpaктичним викopиcтaнням iннoвaцiï cтaнoвить «життевий цикл» шшвацш. Aнaлiз нayкoвиx пpaць дoзвoлив виoкpeмити ocнoвнi cтaдiï, яю пpoxoдить шшващя в npo^ci cвoгo «життeвoгo циклу»:
• зapoджeння (виникнeння) - гошук вiдпoвiдниx нoвaцiй як peзyльтaтiв зaвepшeниx нayкoвиx дocлiджeнь a6o ïx цiлecпpямoвaнa poзpoбкa на piвнi пpиклaдниx дocлiджeнь;
• cтвopeння - пpoцec пepeтвopeння нoвaцiï в iннoвaцiю;
• ocвoeння - пoявa на pинкy нoвoгo пpoдyктy, пocлyги, впpoвaджeння нoвoï тexнoлoгiï, зacтocyвaння нoвoгo мeтoдy opгaнiзaцiï тoщo;
• пoшиpeння (дифyзiя) - бaгaтоpaзoвe пoвтopeння (тиpaжyвaння) нoвoввeдeння на aнaлoгiчниx oб'eктax, а тaкoж зacтocyвaння в шв^: cфepax та yмoвax, знaxoджeння нoвиx pинкiв збуту тощo;
• pyтинiзaцiя - peaлiзaцiя нoвoввeдeння у cтaбiльниx, пocтiйнo фyнкцioнyючиx eлeмeнтax вiдпoвiдниx oб'eктiв, йoгo мacoвe cпoживaння, пepeтвopeння нoвoввeдeння у тpaдицiю.
Aлe будь-який шшващйний пpoцec мoжe бути peaлiзoвaний лишe в peзyльтaтi пpaктичнoï дiяльнocтi людини. В лiтepaтypi icнye дeкiлькa пiдxoдiв щoдo cпiввiднoшeння кaтeгopiй <аншвацшний ^o^c» та «iннoвaцiйнa дiяльнicть» [2, c. 127]: oднi aвтopи oтoтoжнюють цi пoняття (О. Гpицaй, C. Iлляшeнкo, Н. Кpacнoкyтcькa й ш.); iншi - poзмeжoвyють (I. Вoлoвeльcькa, О. Тивoнчyк та iн.) ä^a6o poзглядaють iннoвaцiйнy дiяльнicть як cклaдoвy iннoвaцiйнoгo пpoцecy. Оcкiльки пpoцec - щ завжди eднicть pecypciв i дiяльнocтi, щo пepeтвopюe вxiднi eлeмeнти у виxiднi (у нaшoмy випадку - нayкoвi знання в шшвацп), бyдeмo дoтpимyвaтиcь дpyгoгo пiдxoдy, пoгoджyючиcь iз З. Юpинeць, щo шшвацшна дiяльнicть - цe «cпiльнa дiяльнicть yчacникiв pинкy в eдинoмy iннoвaцiйнoмy пpoцeci з мeтoю cтвopeння i peama^ï iннoвaцiй» [17, c. 283].
Як cвiдчить aнaлiз нayкoвoï лiтepaтypи, мeтoю iннoвaцiйнoï дiяльнocтi е викopиcтaння (впpoвaджeння) peзyльтaтiв нayкoвиx дocлiджeнь i poзpoбoк, а peзyльтaтoм - нoвi a6o вдocкoнaлeнi пpoдyкти, тoвapи, rnonym, тexнoлoгiï, фopми opгaнiзaцiï та у^авлшня тoщo, викopиcтaння (зacтocyвaння) якиx вщтвщае пoтpeбaм cycпiльcтвa i cyпpoвoджyeтьcя oтpимaнням eкoнoмiчнoгo, coцiaльнoгo, eкoлoгiчнoгo a6o шшж видiв eфeктy.
Зocepeдимo увагу на д^, щo xapaктepизyють iннoвaцiйнy даяльтсть, а тaкoж на ïx веджв^дтого eтaпaм iннoвaцiйнoгo пpoцecy, тим бiльшe, щo нaвкoлo цьoгo питання тачатая диcкyciï в нayкoвoмy cepeдoвищi, зoкpeмa, на якoмy eтaпi iннoвaцiйнoгo npo^cy пoчинaeтьcя iннoвaцiйнa дiяльнicть [1, c. 50]
_ЗАГАЛЬИА ПЕДАГОГ1КА ТА ICТОРIЯ ПЕДАГОПКИ_
i яким етапом вона завеpшуeтъся (виpобничою сфеpою чи збутом i масовим споживанням) [1]. З визначення iнновацiйноï дiяльностi випливас, що вжщними об'eктами для не1' e pезультати науковиx дослiджень i pозpобок, яю посеpедництвом послiдовниx дiй пеpетвоpюютъся на кiнцевий пpодукт, тобто шноваци. За логiкою ця система дш i повинна складати змiст iнновацiйноï дiяльностi. Але тут виникаe наступне питання: «Як спiввiдносяться наукова та шновацшна пiдсистеми i чи пpавомipне включення будь-якиx етапiв науково1' дiяльностi до шновацшно1?».
Опиpаючись на системний тдид, що «будь-яка система e частиною системи бiльш високого piвня, з якою вона маe piзномаmтm зв'язки, i в той же час складаeться з елементiв, яю теж e системами, ... що дiють у межаx свого функцюнального пpизначення» [5], будемо pозглядати iнновацiйну дiяльнiсть як складову iнновацiйного ^оцесу, стpуктуpа яко1' становить систему дш, що пов'язанi з pеадiзацieю повного циклу шновацшного ^оцесу за видшеними етапами.
I етап - науковий. Bffl e теоpетичним, пов'язаним з в^обленням нового знання, що, за визначенням, e pезультатом науково1' дiяльностi. Biдповiдно до Закону Укpаïни «^о наукову i науково-теxнiчну дiяльнiсть» наукова дiяльнiсть - це iнтелектуадьна твоpча дiяльнiсть, спpямована на одеpжання новж знань та (або) пошук шляxiв ïx застосування, основними видами яко1' e фундаментадьнi та пpикдаднi науковi дослiдження [4].
Фундаментадьнi науковi дослщження - теоpетичнi й експеpиментадьнi - с^ямоваш на одеpжання новиx знань ^о закономipностi оpганiзацiï та pозвитку пpиpоди, суспiльства, людини, ïx взаeмозв'язкiв. Результатом циx дослiджень e гшотези, теоpiï, новi методи пiзнання, виявлення закономipностей pозвитку суспiльства, вiдкpиття закошв пpиpоди, невiдомиx pанiше явищ i властивостей матеpiï тощо.
Пpикдаднi науковi дослiдження - теж теоpетичнi й експеpиментальнi - спpямованi на одеpжання i викоpистання новиx знань для пpактичниx цiлей. Результатом циx дослщжень e новi знання, пpизначенi для ствоpення новиx або вдосконалення юную^^ матеpiадiв, пpодуктiв, пpистpоïв, методiв, систем, теxнологiй, конкpетнi пpопозицiï щодо виконання актуадьниx науково-теxнiчниx та сус^льн^ завдань.
Biдкpиття як pезультат фундаментальниx дослiджень - це «науковий pезультат, що вносить pадикальнi змiни в iснуючi знання, pозкpиваe досi не вiдомi закономipностi, властивостi та явища матеpiального свiту, iстотно впливаe на науково-теxнiчний пpогpес i pозвиток цившзацп, слугуе джеpелом винаxодiв» [9].
Результати фундаментальниx дослiджень не можуть стати об^ктами для iнновацiйноï дiяльностi, оскшьки вони не оpieнтованi на пpактичне викоpистання у сфеpi економiки, тобто не спpямованi на пpактичний pезультат, на вiдмiну вiд pезультатiв пpикладниx дослiджень, якi мають своïм pезультатом новi знання пpактичноï щнносп i можуть застосовуватися для виpiшення економiчниx, ш^альни^ теxнологiчниx, гуманiтаpниx та шшж пpоблем шляxом iнновацiйноï дiядьностi.
Звщси зpозумiло, що наукова дiяльнiсть як пеpший етап iнновацiйного пpоцесу e системою генеpацiï новиx знань, що в подальшому можуть викоpистовуватися в iнновацiйнiй дiяльностi, тобто слугувати джеpелом iнновацiйниx iдей. Але щоби pезультати науково1' дiяльностi нададi застосувувались у ^а^тачий дiяльностi, вони повиннi бути належно офоpмленi, пpедставленi i пошлет. Iнакше кажучи, pезультати науково1' дiяльностi мають бути зафiксованi на ro^x iнфоpмацiï i пpедставленi у фоpмi звiту пpо виконання HДР, опублшовано1' науково1' статтi, науково1' доповiдi, наукового повщомлення пpо HДР, моногpафiчного дослщження, наукового вщ^иття тощо, що даe можливiсть ознайомлення з ними ш^окого кола коpистувачiв як у науковш сфеpi, так i за ïï межами.
Фоpмадiзованi pезультати науковиx дослщжень, що мютять новi знання i можуть бути викоpистанi в iнновацiйнiй дiяльностi, будемо називати науковими новащями, а наукову дiяльнiсть, спpямовану на генеpацiю, ствоpення i пошиpення науковж новацiй, pозглядати як iнновацiйно оpieнтовану наукову дiяльнiсть, що забезпечуe пеpший piвень тpансфеpу pезультатiв науковиx дослщжень - тpансфеp знань i, вщповщно, виступаЕ пеpшим етапом iнновацiйного ^оцесу. З таким висновком погоджуються i автоpи pоботи [7, с. 275], зазначаючи, що наукова дiяльнiсть в шноващйному унiвеpситетi здiйснюeться в pамкаx пpоведення фундаментадьниx i пpикладниx дослщжень, замовниками i споживачами pезультатiв якж e учасники та виконавцi наступниx етапiв Единого iнновацiйного пpоцесу чеpез ефективно дiючу теxнологiю тpансфеpу науковиx pезультатiв.
II етап - пщготовчий. Biн пов'язаний з доведенням pезультатiв пpикладноï науки до piвня новацш у виглядi новиx матеpiадiв, дослiдниx зpазкiв, пpистpоïв, методiв, теxнологiй, стандаpтiв,
_ЗАГАЛЬНА ПЕДАГОПКА ТА ICТОРIЯ ПЕДАГОПКИ_
yпpaвлiнcькиx cиcтeм та ^o^^, впpoвaджeння якиx зaбeзпeчить oтpимaння eкoнoмiчнoгo, coцiaльнoгo, нayкoвo-тexнiчнoгo чи iншиx вцщв eфeктy. Як пpaвилo, так швацп е oб'eктaми пpaвa iнтeлeктyaльнoï влacнocтi, тoмy зaxищeнi пaтeнтaми, cвiдoцтвaми aвтopcькoгo пpaвa на твip, лiцeнзiями, дepжaвнoю peecтpaцieю тexнoлoгiй тoщo.
Aлe, як в^щш, нe вci peзyльтaти шутова дocлiджeнь cтaють oб'eктoм iннoвaцiйнoï дядьтои i нe завжди пoшyк нeoбxiднoï для peaлiзaцiï iннoвaцiйнoï iдeï зaвepшyeтъcя ycпixoм, в peзyльтaтi чoгo виникае poзpив мiж нayкoвoю та iннoвaцiйнoю дiяльнicтю i iннoвaцiйний пpoцec пepepивaeтъcя. Зaбeзпeчити бeзпepepвнe йoгo пpoтiкaння гокликана caHe нayкoвo-iннoвaцiйнa дiяльнicть.
Отжe, шд нayкoвo-iннoвaцiйнoю дiяльнicтю poзyмieмo пpoцec впpoвaджeння нoвиx знань (нayкoвиx нoвaцiй) у швацп (нoвi мaтepiaди, мeтoди, тexнoлoгiï, пpoгpaмний пpoдyкт, нoy-xay, opгaнiзaцiйнi, виpoбничi, yпpaвлiнcькi cиcтeми та пpoцecи й ш.), щo мoжyть бути дeтepмiнoвaнi як нayкoвi iннoвaцiï, та ïx пoдaльшe пoшиpeння з мeтoю викopиcтaння в iннoвaцiйнiй дiяльнocтi. Оcнoвними eтaпaми нayкoвo-iннoвaцiйнoï дiяльнocтi е гeнepaцiя, cтвopeння, впpoвaджeння i тpaнcфep нayкoвиx iннoвaцiй, який вiдпoвiдae дpyгoмy piвню тpaнcфepy peзyльтaтiв нayкoвиx дocлiджeнь - тpaнcфepy нoвaцiй.
III eтaп - виpoбничий. Вiн пoв'язaний з впpoвaджeнням швацш у виpoбництвo - cпoчaткy eкcпepимeнтaльнe, пoтiм пpoмиcлoвe. За цeй eтaп вiдпoвiдaльнa влacнe iннoвaцiйнa дiяльнicть, o^^m, згiднo з Зaкoнoм Укpaïни «^po iннoвaцiйнy дiяльmcть», вoнa cпpямoвaнa на викopиcтaння i кoмepцiaлiзaцiю peзyльтaтiв шушв^ дocлiджeнь та poзpoбoк i зyмoвлюe випycк на pинoк нoвиx кoнкypeнтoздaтниx тoвapiв i пocлyг [3].
З oглядy на цe визнaчeння мoжнa зpoбити вдадаток, щo виxiдними eлeмeнтaми для iннoвaцiйнoï' дiяльнocтi е peзyльтaти нayкoвo-iннoвaцiйнoï' дiяльнocтi, тобто нoвaцiï' (дeтepмiнoвaнi нами як нayкoвi iннoвaцiï), яю мають бути впpoвaджeнi у виpoбництвo aбo coцiaльнy cфepy з с^я^анням пeвнoгo виду eфeктy в paмкax eдинoгo iннoвaцiйнoгo пpoцecy. Таким чишм, на щюму eтaпi вiдбyвaeтьcя пepeтвopeння нoвaцiй в шшваци, тобто ïx вт^жнта у нoвi товapи, пpoдyкти, пocлyги тощo.
IV eтaп - eкcплyaтaцiйний. На цьoмy eтaпi в^увает^я пoшиpeння виpoбництвa нoвoгo пpoдyктy на iншиx пiдпpиeмcтвax, а тaкoж шго зacтocyвaння в iншиx yмoвax, cфepax, пpoцecax; знaxoджeння нoвиx pинкiв збуту, ocкiльки в пpoцeci poзпoвcюджeння в^увает^я вдocкoнaлeння нoвoввeдeння, пiдвищyeтьcя eфeктивнicть, ш^ащую^я йoгo влacтивocтi чи вiдкpивaютьcя говь Пpи мacoвoмy ввeдeннi у гocпoдapcький oбiг тa/aбo cycпiльнy дiяльнicть Hpo^CT втpaчae cвoю нoвизнy i пepexoдить з кaтeгopiï iннoвaцiйниx у кaтeгopiю тpaдицiйниx. Тoмy пpoцec мacoвoгo виpoбництвa, на нашу думку, нe мoжнa вiднecти дo iннoвaцiйнoï дiяльнocтi. Aлe iннoвaцiйний пpoцec на цьoмy ш зaвepшyerьcя, щo пoяcнюerьcя йoгo цикшчним xapaктepoм, який пoлягae в тому, щo пpи пepexoдi iннoвaцiï у стадою pyтинiзaцiï poзпoчинaerьcя пoшyк ïï aльтepнaтивнoгo вapiaнтa i зapoджeння нoвoï iннoвaцiï.
З ypaxyвaнням здoбyткiв нayкoвoï думки мoжeмo дати тaкe визнaчeння iннoвaцiйнoï дiяльнocтi: цe cиcтeмнa дiяльнicть, cпpямoвaнa на впpoвaджeння peзyльтaтiв шушв^ дocлiджeнь i poзpoбoк, щo включае кoмплeкc дiй, пoв'язaниx iз зapoджeнням, cтвopeнням, ocвoeнням i пoшиpeнням шшвацш, peзyльтaтoм якoï е нoвi ^o^rc™, пocлyги, тexнoлoгiï, фopми opгaнiзaцiï та yпpaвлiння, щo зaдoвoльняють cycпiльнi пoтpeби та зaбeзпeчyють oтpимaння eкoнoмiчнoгo, coцiaльнoгo та iншиx видiв eфeктy. Шшвацшна дiяльнicть зaбeзпeчye тpeтiй piвeнь тpaнcфepy peзyльтaтiв нayкoвиx дocлiджeнь - тpaнcфep iннoвaцiйниx пpoдyктiв i пocлyг (шшвацш).
На pœ. 1 нaвeдeнo cтpyктypнy мoдeль, яка oпиcye ocнoвнi eтaпи iннoвaцiйнoгo пpoцecy та вiдпoвiднi 1м дiï, щo е cклaдoвими piзниx видiв дiяльнocтi. Тoж ми пoдiляeмo думку В. Фeдopeнкa, щo iннoвaцiйний пpoцec cтaнoвить «cyкyпнicть eтaпiв, стадш i дiй, пoв'язaниx з шщюванням, poзpoбкoю та вигoтoвлeнням пpoдyкцiï та тexнoлoгiй [13, c. 279].
Рис. 1. Етапи науковог, науково-гнновацШног, гнновацШно! д1ялъност1 (а такожр!вт трансферу, якг вони забезпечуютъ) та гх в1дпов1дтстъ етапам тновацтного процесу.
Як видно iз запропоновано! модет, в iнновацiйному процеа можна умовно визначити три пiдсистеми: наукову, науково-iнновацiйну та iнновацiйну. Перша з них пов'язана з виробництвом нових знань, яю е результатом науково! дiяльностi, та !х трансфером на ринок знань (трансфер першого рiвня). Друга, науково-шновацшна, вiдповiдае за перетворення нових знань в новацл, яю е результатом науково-шноващйно! дiяльностi, та !х трансфер на ринок об'екпв права штелектуально! власностi. Третя, iнновацiйна шдсистема, пов'язана з перетворенням наукових новацiй в шноваци (новi товари, послуги тощо), якi е результатом шновацшно! дiяльностi, та !х трансфером на ринок товарiв та послуг. Результати iнновацiйного процесу на рiзних етапах його реашзацп можуть мати рiзну форму: це може бути як новий (вдосконалений) матерiальний продукт, так i наукова розробка, придатна для реашзацп, а також послуга, технологiя, оргашзацшно-управлiнська iнновацiя, маркетинг й ш. [1, с. 131-132].
Таким чином, розкрито взаемозв'язок мiж науковою та шновацшною дiяльнiстю та виокремлено особливий вид дiяльностi - науково-iнновацiйну. Встановлено рiзницю мiж поняттями «iнновацiйний процес» та «iнновацiйна дiяльшсть», «iнновацiйна дiяльшсть» та «науково-iнновацiйна дiяльнiсть». Побудовано структурну модель iнновацiйного процесу, яка визначае етапи його розгортання та вщповщш !м етапи реашзацп науково!, науково-iнновацiйноi та шновацшно! дiяльностi.
Видшено три рiвнi трансферу результатiв наукових дослщжень, який може вiдбуватися за рахунок: продукування нових знань i виведення !х на ринок знань (перший рiвень трансферу -рiвень знань); створення нових матерiалiв, технологш та iнших новацiй, захищених об'ектами права iнтелектуальноi власностi, i забезпечення !х трансферу на ринок об'екпв права iнтелектуальноi власностi (другий рiвень трансферу - рiвень новацiй); виробництва ново! наукоемно! продукцii та надання яюсних послуг (науково-технiчних, консалтингових, iнжинiрингових тощо) з наступним виведенням !х на ринок товарiв i послуг (третш рiвень трансферу - рiвень iнновацiй).
Л1ТЕРАТУРА
1. Бова Т. В. Категоршний апарат дослвдження шновацшно! д1яльност1 в галуз1 науки «державне управлшня» / Т. В. Бова //Державне управлшня: удосконалення та розвиток. - 2010. - № 2. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/Duur_2010_2_11.pdf.
2. Грицай О. I. Економчна cyTHicrb термша «шновацшний процес» / О. I. Грицай // Економжа та управлшня тдприемствами машинобудавно1' гaлyзi: проблеми Teopiï та практики. - 2010. - № 3(11). - С. 126-136.
3. Закон Украши «Про шновацшну дiяльнiсть». [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http ://zakon2 .rada.gov. ua/laws/show/40-15.
4. Закон Украши «Про наукову i науково-техшчну дiяльнiсть». [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/848-19.
5. Землянин А. I. Концептуальний пвдхвд до штеграци науки, вищоï освгги i виробництва / А. I. Землянин, I. Ю. Щдоричева // Стратепя i мeхaнiзми регулювання промислового розвитку. -2009. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/sim/2009/p2_08.pdf.
6. Зубець М. Розвиток шновацшних пpоцeсiв в агропромисловому виpобництвi / М. Зубець, С. Тивончук. - К.: Аграрна наука, 2004. - 192 с.
7. Шноваци у вищiй освт: вiтчизняний i зapyбiжний досвiд: навч. Посiбник / I. В. Артьомов, I. П. Студеняк, Й. Й. Головач, А. В. Гусь. - Ужгород: ПП «АУТДОР-ШАРК», 2015. - 348 с.
8. Iнновaцiйнa дяльтсть вчителя: тepмiнологiчний словник; за заг. ред. О. I. Опенко. - К. 2016. - 120 с.
9. Ковтунеко К. В. Шновацшний процес та шновацшна дiяльнiсть як рушшна сила формування iнтeлeктyaльного катталу промислового пвдприемства / К. В. Ковтуненко // Економiкa. Упpaвлiння. Iнновaцiï - 2013. - № 1. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/eui_2013_1_25.pdf.
10. Крушельницька Я.В. Фiзiологiя i психологiя пpaцi: подручник. - К.: КНЕУ, 2003. - 367 с.
11. Микитюк П. П. Шновацшний менеджмент: навч. поабник / П. П. Микитюк. - К.: Центр навч. лгтератури, 2007. - 400 с.
12. Мiхaйлiчeнко Г. I. Шновацшний розвиток туристичних пвдприемств: напрями змiн та фактори впливу / Г. I. Мiхaйлiчeнко // Економжа. Управлшня. Шновацп. - 2012. - № 1 (7). [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/eui_2012_1_34.
13. Основи iнвeстицiйно-iнновaцiйноï дiяльностi: навч. Поабник; за ред. В. Г. Федоренко. - К.: Алерта, 2004. - 431 с.
14. Перебейнос Ю. В. Шновацп та шновацшна дiяльнiсть як об'ект державного регулювання: теоретичний аспект / Ю. В. Перебейнос // Тeоpiя та практика державного управлшня. - 2011. -Вип. 3. - С. 274-279.
15. Тарасова О. В. Теоретико-методолопчш основи iнновaцiйноï дiяльностi тдприемств / О. В. Тарасова // Економжа харчово1' промисловосп. - 2012. - № 1 (13). - С. 37-41.
16. Чумак О. В. Сощально-фшософський aнaлiз поняття «шноващя» та «шновацшна дiяльнiсть» / О. В. Чумак // Гумаштарний вiсник ЗДIА. - 2009. - Вип. 36. - С. 152-165.
17. Юринець З. В. Розвиток шновацшно1' дiяльностi в Укpaïнi та свiтi / З. В. Юринець, Д. Б. Задорожний, В. В. Звip // Науковий вюник НЛТУ Украши. - 2013. - Вип. 23.10. - С. 282-291.
REFERENCES
1. Bova T. V. Kateghorijnyj aparat doslidzhennja innovacijnoji dijaljnosti v ghaluzi nauky "derzhavne upravlinnja" [Categorical apparatus of research innovation activities in science "public administration"]. Derzhavne upravlinnja: udoskonalennja ta rozvytok, 2010, № 2. Available at: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/Duur_2010_2_11.pdf.
2. Hrytsai O. I. Ekonomichna sutnist terminu "innovatsiinyi protses" [The economic essence of the term "innovation process"]. Ekonomika ta upravlinnia pidpryiemstvamy mashynobudivnoi haluzi: problemy teorii ta praktyky, 2010, № 3 (11), pp.126-136.
3. Zakon Ukrainy "Pro innovatsiinu diialnist" [The Law of Ukraine "About Innovative Activity"]. Available at: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/40-15.
4. Zakon Ukrainy "Pro naukovu i naukovo-tekhnichnu diialnist" [The Law of Ukraine "About science activity and science and technology activity»]. Available at: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/848-19.
5. Zemliankin A.I. Pidorycheva I. Yu. Kontseptualnyi pidkhid do intehratsii nauky, vyshchoi osvity i vyrobnytstva [The conceptual approach to the integration of science, higher education and manufacturing]. Stratehiia i mekhanizmy rehuliuvannia promyslovoho rozvytku, 2009. Available at: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/sim/2009/p2_08.pdf.
6. Zubets M. Tyvonchuk S. Rozvytok innovatsiinykh protsesiv v ahropromyslovomu vyrobnytstvi. Navch. posib. [The development of innovative processes in agricultural production.Tutorial]. Kyiv, Ahrarna nauka, 2004. 192 p.
7. Innovatsii u vyshchii osviti: vitchyznianyi i zarubizhnyi dosvid [Innovations in Higher Education: domestic and foreign experience, I. V. Artomov, I. P. Studeniak, Y. Y. Holovach, A.V. Hus. Uzhhorod, PP "AUTDOR-ShARK", 2015. 348 p.
_ЗАГАЛЬНА ПЕДАГОГ1КА ТА 1СТОР1Я ПЕДАГОГ1КИ_
8. Innovatsiina diialnist vchytelia: terminolohichnyi slovnyk [Innovation activities Teacher: terminology]. Za zah. red. O. I. Ohiienko. Kyiv, 2016. 120 р.
9. Kovtuneko K. V. Innovatsiinyi protses ta innovatsiina diialnist yak rushiina syla formuvannia intelektualnoho kapitalu promyslovoho pidpryiemstva [The innovation process and innovation activity as the driving force of the formation of the intellectual capital of industrial enterprise]. Ekonomika. Upravlinnia. Innovatsii, 2013, № 1. Available at: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/eui_2013_1_25.pdf.
10. Krushelnytska Ya.V. Fiziolohiia ipsykholohiiapratsi [Physiology and psychology of work]: pidruchnyk/ Kyiv, KNEU, 2003. 367 p.
11. Mykytjuk P. P. Innovacijnyj menedzhment. Navchaljnyj posibnyk [Innovation management. Tutorial]/ Kyiv, Centr navchaljnoji literatury, 2007. 400 p.
12. Mikhajlichenko Gh. I. Innovacijnyj rozvytok turystychnykh pidpryjemstv: naprjamy zmin ta faktory vplyvu [Innovative development of tourism enterprises: trends and factors influencing changes]. Ekonomika. Upravlinnja. Innovaciji, 2012, № 1 (7). Available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/eui_2012_1_34.
13. Osnovy investycijno-innovacijnoji dijaljnosti. Navch. posib. [Basis of investment and innovation activity. Tutorial], Za red. V. Gh. Fedorenko, Kyev, Alerta, 2004. 431 p.
14. Perebejnos Ju. V. Innovaciji ta innovacijna dijaljnistj jak ob'jekt derzhavnogho reghuljuvannja: teoretychnyj aspekt [Innovation and innovation activity as an object of state regulation: theoretical aspects]. Teorija ta praktyka derzhavnogho upravlinnja, 2011, Iss. 3, pp. 274-279.
15. Tarasova O. V. Teoretyko-metodolohichni osnovy innovatsiinoi diialnosti pidpryiemstv [Theoretical and methodological basis of innovation activities of enterprises]. Ekonomika kharchovoi promyslovosti, 2012, № 1 (13), pp. 37-41.
16. Chumak O. V. Sotsialno-filosofskyi analizponiattia "innovatsiia" ta "innovatsiina diialnist" [Social and philosophical analysis of the concept of "innovation» and «innovation activities»]. Humanitarnyi visnyk ZDIA, 2009, Iss. 36, pp.152-165.
17. Yurynets Z. V. Zadorozhnyi D. B. Zvir V. V. Rozvytok innovatsiinoi diialnosti v Ukraini ta sviti [Development of innovative activity in Ukraine and the world]. Naukovyj visnyk NLTU Ukrainy. 2013, Iss. 23.10, pp. 282-291.
УДК 378:305 (075.8)
ВОЛОДИМИР КРАВЕЦЬ
v.kravets@tnpu.edu.ua доктор педагопчних наук, професор, Тернопшьський нащональний педагопчний ушверситет iMeHi В. Гнатюка
м. Тернопшь, вул. М. Кривоноса, 2
ПАВЛО БЛОНСЬКИЙ - ЗАСНОВНИК СЕКСУАЛЬНОÏ ПЕДАГОГ1КИ
BiÔ3HaHeH0 актуальнiсть сексуальноï соцiалiзацiï yHHÎecbKoï молодi. Вказано icmopuHHi передумови формування нового напрямку в педагогiцi. Показано Mi^e П. Блонського в icmopiï сексуально'1' пeдагогiки. Розглянуто визнанeнi дослiдником мeтодологiннi основи ^eï пeдагогiки. Проаналiзовано основнi nрацi педагога, присвянeнi розвитку iдeй сексуально'1' педагогжи. Особливу увагу закцентовано на головнш тeзi тeорiï П. Блонського, що за нормальних умов статевий потяг збуджуеться лише в пeрiод статевого дозрiвання. Вказано основнi причини пeрeднасноï eротизацiï та вiдхилeнь вiд норми сeксyальностi дитини, охарактeризованi П. Блонським. Проаналiзовано тдходи вненого до органiзацiï сeксyальноï просвти та статевого виховання. Вiдзнанeно стурбоватсть до^дника неуцтвом пeдагогiв i батьтв у статевому питаннi.
Ключовi слова: сeксyальнiсть, статеве дозрiвання, сексуальна пeдагогiка, eротизацiя, статевий потяг, перше кохання, закоханiсть, статеве виховання.
ВЛАДИМИР КРАВЕЦ
доктор педагогических наук, профессор, Тернопольский национальный педагогический университет имени В. Гнатюка
г. Тернополь, ул. М. Кривоноса, 2
