CC BY
715. Кудашов, В.И. Философские проблемы здоровья человека [Текст]/В.И. Кудашов// Сибирское медицинское обозрение.-2012.-Т.76-№4.-С.95-98
16. Приступа Е.Н. Теоретико - методологические основы индивидуального социального здоровья детей школьного возраста: социально-педагогический аспект: монография/Е.Н. Приступа.-М.:Изд-во РГСУ 2007.-258с.
17. Пургина, Е.И. Философские основы инклюзивного образования в контексте Специального Федерального государственного стандарта для детей с ограниченными возможностями здоровья [Текст] / Е.И. Пургина // Педаго-
гическое образование в России.-2014.-№2.-С.152-156.
18. Рыбин, В.А. Социокультурное истолкование понятия «здоровье» как предпосылка новой парадигмы философии медицины [Текст] /В.А. Рыбин // Философские проблемы биологии и медицины: сборник.-М.: «Принт-берри», 2008- С. 11-14.
19. Сафонова, Ю.А. Проективная модель формирования социальной идентичности студентов - инвалидов в вузовской среде: социально-философский анализ [Текст]: автореф. дис.канд.филос.наук: 09.00.13/Ю.А. Сафоно-ва.-М., 2011.-24с.
КОМПОНЕНТИ, КРИТЕРН ТА ПОКАЗНИКИ ГОТОВНОСТ1 МАЙБУТН1Х УЧИТЕЛ1В-Ф1ЛОЛОПВ ДО ПЕДАГОГ1ЧНОГО СП1ЛКУВАННЯ
Кончович Катерина Тиберйвна
асистент кафедри англшсько1 фыологи та методики викладання шоземних мов Мукачiвський державний утверситет
COMPONENTS, CRITERIA AND INDICATORS OF FUTURE TEACHERS-PHILOLOGISTS READINESS TO PEDAGOGICAL COMMUNICATION
Konchovych K.T., Assistant of English philology, and methodology of foreign language teaching department, Muckachevo State Universsity
АНОТАЦ1Я
У статтi охарактеризовано компоненти готовностi майбутшх учителiв-фiлологiв до педагогiчного стлкування: мотивацшно-цшшсний, когштивно-комушкативний, продуктивно-дiяльнiсний, емоцшно-рефлексивний, ят визнача-ються за чтко окресленими критерiями та показниками.
ABSTRACT
The components of future teachers-philologists readiness to pedagogical communication have been characterized in the article: motivational and valuable, cognitive and communicative, productive and active, emotional and reflexive that are determined by clearly-defined criteria and indicators.
Ключовi слова: учител^фыологи, компоненти, критери, педагогЫне стлкування.
Key words: teachers-philologists, components, criteria, pedagogical communication.
Постановка проблеми. Аналiзуючи специфжу дiяль-носл педагопв-фшолопв у сучаснш системi освгги вста-новлено, що основною метою тдготовки вчителя шозем-но! мови е формування активно!, творчо! особистоста, яка глибоко знае свш предмет, мае г'рунтовну психолого-педа-гопчну тдготовку та володiе шновацшними навчальними технолопями. Тому завдання i зм^т тдготовки майбутшх учш^в-фшолопв виходить далеко за межi ознайомлення студентав з методикою викладання шоземно! мови. Визна-чальним чинником навчання англшсько! мови е його практична спрямовашсть, нероздшьно пов'язана з вер-бальними та невербальними прийомами впливу на учшв. У зв'язку з цим, метою i результатом професшно! тдготовки майбутшх учш^в-фшолопв повинна бути готовшсть до педагопчного спiлкування. Розробка комплексу педа-гогiчних умов, що забезпечують ефективне формування готовносл майбутнiх вчителiв-фiлологiв до педагопчного стлкування, потребуе розробки компонента, критерпв та показникiв сформованостi цього феномену.
Визначення структури готовностi вчш^в-фшоло-гiв до педагогiчного спiлкування у контексл дослiдженнi здiйснювалося за певними критерiями, що уможливлять налагодження зв'язюв мiж усiма чинниками дослвджува-ного феномену, а на !х основi виокремлено компоненти,
якi мають вщповвдш якiснi прояви - показники, що ви-свiтлюють i розкривають зм^т процесу формування го-товностi майбутшх учителiв-фiлологiв до педагогiчного спiлкування.
Аналiз останнiх дослiджень i публiкацiй сввдчить, що рiзнi аспекти навчання спшкуванню були предметом на-укових розввдок сучасних науковцiв. Так, методику навчання студенпв професiйного спiлкування обг'рунтовуе Л. Барановська [1]; дiагностуе здiбностi до спiлкування А. Батаршев [2]; у дослвдженш О. Гуменюк освпне спшкуван-ня розглядаеться як шформацшний, дiловий, психосмис-ловий i самосенсовий рiзновиди обмiну [3]; В. Юкало визначае структуру спещально! мови i професiйного спш-кування [6] та ш.
Видiлення невирiшених ранiше частин загально! проблеми. Вирiшуючи поставлен завдання дослiдження, вра-ховано, що готовшсть до педагопчного стлкування ро-зумiеться як комплексний результат освгги, що стосуеться цiннiсно!, комунiкативно!, практично^ево! та особиспс-но! сфер студента. Однак, у системi вищо! професшно! освпи питання формування готовностi майбутшх вчи-телiв-фiлологiв до педагогiчного стлкування ще не стали предметом методичних розробок.
Мета статт полягае в тому, щоб охарактеризувати
структурш компонента, критерп та показники готовност майбутшх учителiв-фiлологiв до педагопчного спшкуван-ня.
Виклад основного матерiалу. Узагальнюючи результати наукових пошуюв з проблеми структурування готовностi до педагопчного спшкування, базуючись на особливостях i наукових пiдходах до проблеми педагопчно! комушкацп, у контекстi дослщження визначено мотивацшно-цшшс-ний, когнiтивно-комунiкативний, продуктивно^яльшс-ний, емоцiйно-рефлексивний компоненти цього феномену.
Мотивацшно-цшшсний компонент готовностi май-бутнього вчителя-фшолога до педагогiчного спiлкування е смислоутворювальним, оскiльки спрямований на фор-мування стiйкого прагнення студента до професшного розвитку, усвiдомлення важливостi комушкативних умiнь i навичок та практично! значущост педагогiчного спшку-вання в соцюкультурному контекстi.
Критерiем (основною ознакою) сформованостi моти-вацiйно-цiннiсного компоненту е усвщомлення студентами значущостi педагопчного спшкування для професшно! дiяльностi вчителя шоземно! мови, що розкриваеться за допомогою таких показникiв:
1) усвщомлення особистасного сенсу лшгвометодич-них знань для устшного педагогiчного спiлкування в май-бутнiй професiйнiй дiяльностi;
2) потреба ефективно використовувати набутий теоре-тико-практичний досвiд педагогiчного спiлкування;
3) прагнення до самовдосконалення в комушкативнш дiяльностi.
Формування мотивацiйно-цiннiсного компоненту спрямоване на усвщомлення студентами значущост педагопчного спшкування в професшнш дiяльностi вчите-ля-фiлолога та власному професшному становленнi, формування позитивного емоцшно-щншсного ставлення до процесу i результату пщвищення рiвня мовленнево! пщ-готовки, розумшня необхiдностi цiлеспрямованого пщви-щення соцiокультурного статусу рiдноi та шоземно! мови; вiдображае бажання студентiв до мовленневого самовдосконалення, прагнення здшснювати мiжкультурне спшку-вання, потребу долати явища iнтерференцii.
Вивчення iноземноi мови е ключовим у професiйнiй пщготовщ вчителiв-фiлологiв. 1ноземна мова як навчаль-на дисциплiна, володiе низкою специфiчних рис, однiею з яких е оволодшня iноземною мовою шляхом навчання вмшню спiлкування. Тому основним рiзновидом моти-вацп студентiв повинна бути комушкативна мотивацiя, де потреби формуються як суто комунiкативнi: говорити шоземною мовою з носiями мови, читати як художню, так i спещальну лiтературу, писати (наприклад, листи). Однак, незважаючи на те, що цей тип мотивацп особливо виявле-ний, його найскладшше зберегти. Це можна пояснити тим, що в атмосферi рщно! мови, iноземна постае як штучний засiб спiлкування, тобто в основному, комушкащя носить умовний характер.
У контексл дослiдження припускаемо, що у процеа вивчення iноземноi мови можливим е формування таких видiв мотивацп з урахуванням iндивiдуального розвитку потреб студенпв, якi сприяють формуванню готовностi
майбутшх вчш^в-фшолопв до педагогiчного спiлкуван-ня:
1) комушкативно-мотивацшна, що виникае на основi потреби у спiлкуваннi, зокрема й шшомовному;
2) лiнгвопiзнавальна, заснована на прагненш студентiв до пiзнання мовних явищ, удосконалення лiнгвометодич-но! компетентности
3) кра'нознавча, що залежить вщ тематики й емоцiйноi зацiкавленостi майбутшх учш^в iноземноi мови;
4) педагопчно-комушкативна - прагнення студентiв вдосконалювати лшгвктичш аспекти iншомовного усного мовлення для ефективного педагопчного спшкування.
Основними в структурi дiяльностi вчителя iноземноi мови е знання. Система знань вщзначаеться складною полiморфною структурою i представлена методолопчни-ми, психологiчними, педагогiчними знаннями про предмет навчання, а також предметними знаннями. Знання е упорядковуючим елементом професiйно-педагогiчноi пщготовки вчителя iноземноi мови i володiють штегрую-чими властивостями, якi виявляються в процеа виршен-ня вчителем-фiлологом певного навчально-педагопчного завдання, де вiдбуваеться переломлення цих знань.
Саме тому, в структурi готовноста до педагогiчного спшкування майбутшх учителiв-фiлологiв особливе мiс-це посщае когнiтивно-комунiкативний компонент, який визначаеться за таким критерiем: наявнiсть сукупноста лiнвометодичних, мовленнево-риторичних та бiлiнгваль-них знань, якими повинен володпи вчитель iноземноi мови для успiшного здшснення педагогiчного спiлкуван-ня.
Формування когнiтивно-комунiкативного компоненту передбачае засвоення необхщних знань про види педагопчного спшкування, основних характеристик мiжкуль-турного спшкування, достатшх для здшснення вчителем процесу навчання iноземноi мови, акультурацп, функцiо-нування мехашзму переходу з однiеi мови на шшу, норм мовно! поведшки вчителя-бiлiнгва в педагогiчному спiл-куванш.
Показниками сформованостi когнiтивно-комунiкатив-ного компоненту е:
1) комушкативно-мовленнева бiлiнгвальна пiдготовка;
2) бiлiнгвальна грамотшсть;
3) лiнгвометодична компетентнiсть.
Мовленнева пщготовка вчителя iноземноi мови, що е складовою когштивно-комушкативного компонента готовностi до педагопчного спшкування, повинна мати риторичну основу. Адже саме риторика вивчае норми i правила спшкування, дозволяе опановувати певш аспекти теорп i практики бШнгвально! мови, впливае на бажання i прагнення кожного студента стати професшною бШнгвальною особистiстю, яка в процесi свого мовного розвитку i самовдосконалення закладае основи бШнгваль-но! культури для досягнення особисто! успiшностi та формування усвщомленого, шанобливого ставлення студенпв до мов i культур. Багато питань, що пов'язаш з мовлен-невою пiдготовкою, розробленi в межах курсу риторики, вивчення якого допомагае студентам i вчителям ознайо-митися з теоретичними положеннями та практичними ре-комендащями для цшевщповщного i гармонiйного спшку-
вання. Так, С. Курашева, пщкреслюе, що лише володшня риторично грамотною мовою дозволяе майбутшм вчите-лям-фiлологам говорити переконливо i лопчно не лише рiдною, але й шоземною мовами, створювати самостш-ний мовленневий «продукт», неповторний як по сута, так i за формою, здшснювати ефективну взаемодiю з учнями, здшснювати на них певний вплив з урахуванням !х куль-турних особливостей [4, с. 98].
Риторична грамотшсть, яка формуеться в процеа ко-мунiкативно-мовленневоi бiлiнгвальноi пiдготовки, забез-печуе можливiсть органiзувати педагогiчне спшкування таким чином, щоб досягти поставлено! мети, обравши необхiдну тактику i вiдповiднi засоби. Саме тому, одним iз способiв пiдвищення готовностi вчш^в-фшолопв до педагогiчного спiлкування е оптимiзацiя мовленнево-ко-мунiкативноi бiлiнгвальноi пiдготовки вчителя шоземно! мови, яку в контекста дослщження розглядаемо як мов-ленневу, що дае змогу шляхом тзнання загальних закошв спiлкування i конкретизацп його основних положень в предметнш, педагогiчнiй риторицi враховувати специфiку двомовного спшкування, норми мовно! поведiнки, особ-ливостi мовних жанрiв i професшно зорiентованих вис-ловлювань у процеа становлення бiлiнгвальноi грамот-ностi. Таким чином, бШнгвальну грамотнiсть майбутнiх учш^в-фшолопв розглядаемо як здатнiсть здiйснювати мiжмовний i мiжкультурний переход вiдповiдно до вимог автентичноста, мовно! варiативностi, комушкативно! емо-цiйностi, конгруентностi вербально! та невербально! по-ведiнки, комунiкативноi цшевщповщносп, мовленнево! адаптацп, бiлiнгвальноi гнучкостi. БШнгвальна грамот-нiсть заснована на оволодшш механiзмом переходу з однiеi мови на шшу, змiнi сприйняття та поведшки в межах двох культур. Отже, оптимiзацiя комунiкативно-мовленневоi бiлiнгвальноi пщготовки вчителiв-фiлологiв забезпечуе можливiсть створення автентично!, варiативноi, дiевоi, особистiсно зорiентованоi мови, рацюнальне поеднання мовних i невербальних засобiв, пiдготовку професiйно зорiентованих висловлювань з урахуванням комушкатив-но! доцшьност та можливостей мовленнево! адаптацп.
Оволодшня сукупнiстю знань, якi студенти отриму-ють в процесi комунiкативно-мовленневоi бшшгвально! пiдготовки, дае змогу майбутньому вчителю зробити свою промову i вербальну поведшку iнформацiйно й емоцiйно насиченими, урiзноманiтнити жанри i тематику, що вико-ристовуються на уроках шоземно! мови, наблизити !х до ^нуючих умов вживання мови, активiзувати засоби ви-яву рiдноi та шшомовно! культур. Оптимiзацiя комушка-тивно-мовленнево! бШнгвально! пiдготовки дасть змогу майбутнiм вчителям-фшологам адекватно оцiнювати ко-мушкативно-мовш ситуацп, спiвставляти iнтенцii з оп-тимальним вибором вербальних i невербальних засобiв, реалiзувати комунiкативний намiр i визначати результа-тивнiсть комунiкативноi взаемодп з учнями за допомо-гою зворотнього зв'язку та е передумовою формування лшгвометодично! компетентностi.
Показниками сформованостi готовностi вчи-телiв-фiлологiв до педагогiчного спiлкування е не лише кшьюсть i зм^т спецiальних та педагогiчних знань, але й умшня, набутi на основi практичного, усвiдомленого !х за-
стосування в конкретних умовах навчально-професшно! дiяльностi. Ефективнiсть професiйноi дiяльностi вчителя шоземно! мови залежить вiд рiвня його володiння ко-мунiкативно-мовними вмшнями i здiбностей органiзува-ти мовленневий вплив i взаемодiю в процеа педагопчного спiлкування на двох мовах. Тому в процеа професшно! пщготовки майбутшх учш^в-фшолопв особливо! значу-щосл набувае практична комунiкативно-мовленнева пiд-готовка. Таю вмшня виявляються у продуктивж^яль-нiсному компонентi готовностi вчителiв шоземно! мови до педагогiчного спiлкування.
Сформовашсть продуктивно-дiяльнiсного компоненту визначаеться за таким критерiем: сформованiсть умiнь iн-шомовного педагогiчного спiлкування.
Показниками сформованостi продуктивно-дiяльнiсно-го компоненту е:
- професiйно-комунiкативнi вмiння;
- вмшня студентав використовувати iноземну мову як зааб передaчi навчально! iнформацii;
- вмшня оргашзовувати iншомовне педaгогiчне спшкування;
Дiяльнiсть педагога досить багатогранна. У процеа педагопчно! роботи вш здiйснюе кiлькa видiв дiяльностi: конструктивну, оргaнiзaцiйну, iнформaцiйну, розвиваль-ну, творчу, перетворювальну, дослщницьку i комунiкaтив-ну. Комушкативна дiяльнiсть педагога структурно охо-плюе взaемопов'язaнi групи перцептивних умшь, власне умiнь педaгогiчного спiлкувaння та педагопчно! технiки.
Процес педaгогiчного спшкування передбачае взае-модiю комунiкaнтiв, яка визначаеться особливостями !х спiльноi предметно-практично! дiяльностi. Необхiднiсть досягнення соцiaльно значущого результату вимагае уз-годження вах основних aспектiв iншомовного освiтнього процесу, визначае зм^т соцiaльних контaктiв учасниюв спiлкувaння i спрямовуе його на конструктивне управ-лiння дiяльнiстю. Для досягнення основно! мети навчан-ня iноземнiй мовi учнiв середнiх загальноосвггшх шкiл - формування основ шшомовно! комунiкaтивноi компе-тентностi - узгоджену дiяльнiсть вчителя та учнiв необхщ-но здiйснювaти, використовуючи iноземну мову як зааб досягнення комушкативно! мети в процеа педагопчного спшкування.
Спшкування на урощ iноземноi мови, в процеа яко-го використовуеться шоземна мова для досягнення цiлей спшьно! дiяльностi, розглядаеться нами як «шшомовне педaгогiчне спiлкувaння» - контакт учителя й учшв на iно-земнш мовi, що вивчаеться, результатом якого е взаемш змiни в !хнш поведiнцi, дiяльностi, вiдносинaх. Тому для майбутшх учш^в-фшолопв таким важливим компонентом готовноста до педaгогiчного спшкування е вмшня ш-шомовного спшкування.
Погоджуемося з трактуванням Г. Сагач, котра розгля-дае вмшня як здатшсть особистосл продуктивно, з належ-ною якiстю й у вщповщний час виконувати дiяльнiсть у нових умовах. Будь-яке вмшня охоплюе уявлення, понят-тя, знання, навички концентраций розподшу i переключен-ня уваги, навички сприйняття, мислення, самоконтролю та регулювання процесу дiяльностi [5, с. 82]. Таким чином, умшня педагопчного спшкування вчш^в-фшолопв роз-
глядаемо як сукупшсть комушкативних, штерактивних i перцептивних дiй, що дозволяють встановлювати продук-тивнi взаемини з учнями.
На основi аналiзу педагогiчних дослiджень визначе-но потенцшш можливостi у процесi вивчення шоземно! мови, якi впливають на ефектившсть формування умiнь iншомовного педагогiчного спшкування у майбутнiх вчителiв-фiлологiв. До таких можливостей ввднесено: на-дання зразюв мовно! взаемодi!; набуття досвiду мовного партнерства; розгляд навчання шоземно! мови як моделi процесу спшкування; зм^т i характер комунiкацi!; робота з рiзними видами iнформацi!; навчання техшщ спшкуван-ня, засновано! на використанш аудiювання та говорiння (монологiчна i дiалогiчна мова), як засобiв формування умшь педагогiчного спiлкування у майбутшх учителiв. Таким чином, вмшня органiзацi! iншомовного педагогiчного спiлкування та професшно-комушкативш вмiння вчи-телiв iноземно! мови, що е основою продуктивно^яльшс-ного компоненту готовностi до педагопчного спшкуван-ня, сприятимуть реалiзацi! усшшного процесу навчання iноземнiй мовi учшв загальноосвiтнiх шкiл.
Емоцiйно-рефлексивний компонент готовносп май-бутнiх учителiв-фiлологiв до педагопчного спшкування характеризуе здатшсть студента адекватно оцшювати ре-зультати власно! шшомовно! комунiкативно! дiяльностi в педагогiчному спшкуванш, вмiння рефлексувати й коре-гувати на цш основi комунiкативну поведшку, прагнення до самовдосконалення та саморозвитку вмшь шшомовно-го педагогiчного спшкування. Критерiем сформованостi цього компонента е спрямовашсть активностi студентiв на самовдосконалення шшомовного педагогiчного спш-кування. Показниками сформованосп цього компоненту визначено:
1) рефлексивний досввд педагогiчного спiлкування;
2) навички емоцшно! виразностi iншомовного мовлен-ня в педагопчному спiлкуваннi;
3) самоосвггня дiяльнiсть у напрямi вдосконалення вмшь шшомовного педагопчного спшкування.
Сучасна школа потребуе вчителя-фшолога, здатного не лише здшснювати усвiдомлений i об1"рунтований вибiр елементiв змiсту iншомовно! освiти, методiв i засобiв навчання шоземно! мови, а й адекватно змшювати власну комушкативну дiяльнiсть з урахуванням вимог ситуацп педагогiчного спiлкування, критично оцшювати педаго-гiчнi проблеми i знаходити шляхи !х вирiшення. Означене передбачае цшеспрямоване формування у майбутшх вчи-телiв-фiлологiв педагогiчно! рефлексi!, а отже актуальним
е завдання формування рефлексивного досввду як одного з показниюв готовносп до педагопчного спшкування. У контекста дослвдження рефлексивний досввд розглядаемо як досввд самоусввдомлення i самоаналiзу власних педаго-гiчних дш у ситуацiях педагогiчного спiлкування. Майбут-нi вчителi iноземно! мови повинш вмiти оцiнювати i кон-тролювати хвд власно! мисленнево! дiяльностi у виршенш певних методико-педагогiчних проблем, обfрунтовувати вибiр змiсту фiлологiчно! освiти i методiв !! реалiзацi! в педагопчному спшкуванш.
Висновки i пропозицп. Отже, на процес формування готовноста до педагогiчного спiлкування майбутшх учш^в-фшолопв безпосередньо впливае усвiдомлення ними значущоста педагогiчного спiлкування у майбутнш професiйнiй дiяльностi, рiвень комунiкативно-мовлен-нево! бiлiнгвально! пiдготовки, наявнiсть практичного досввду використання цих знань, прагнення до самоосвпи та саморозвитку. Залежно ввд поеднання i проявiв цих чинниюв вiдбуваеться формування таких компонентiв го-товностi до педагогiчного спiлкування майбутшх учителiв iноземних мов: мотивацiйно-цiннiсний, когштивно-ко-мунiкативний, продуктивно-дiяльнiсний, емоцiйно-реф-лексивний, яю визначаються за чiтко окресленими кри-терiями та показниками.
Подальшi науковi розвiдки вбачаемо у визначеннi та характеристик рiвнiв сформованостi кожного компоненту i загалом готовностi до педагопчного спшкування майбутшх учителiв-фiлологiв.
Список лггератури:
1. Барановська Л. В. Навчання студентав професiй-ного спшкування : монографiя / Л. В. Барановська. - Бша Церква, 2002. - 256 с.
2. Батаршев А. В. Диагностика способности к общению / А. В. Батаршев. - СПб. : Питер, 2006. - 176 с.
3. Гуменюк О. 6. Освпне спшкування як шформа-цшний, дшовий, психосмисловий i самосенсовий рiзно-види обмiну / О. 6. Гуменюк // Психолопя i суспiльство.
- 2005. - №5. - С. 73-94.
4. Курашева С. В. Формирование коммуникативной компетентности будущего учителя : дисс. ... канд. пед. наук : 13.00.08 / С. В. Курашева. - Кемерово, 2006. - 213 с.
5. Сагач Г. М. Мистецтво дшово! комушкацп / Г. М. Сагач. - К. : Ки!вський ш-т банкiрiв банку «Укра!на», 1995.
- 179 с.
6. Юкало В. Структура спещально! мови i професш-ного спшкування // Володимир Юкало // Дивослово. -2005. - № 12. - С. 43-47.
